Російське місто Тольятті — цікаві факти

Це місто часто називають автомобільною столицею Росії. Тольятті – найбільше серед міст Росії, які не є адміністративними центрами. Розглянемо декілька цікавих фактів про це місто.

Назва

Місто було засноване в середині ХVIII століття Василем Микитовичем Татищевим, російським інженером і політичним діячем часів Анни Іоанівни.

Спочатку майбутнє місто Тольятті називалося Ставрополем. Щоб відрізнити це місто від Ставрополя на Кавказі, його стали називати Ставрополем-на-Волзі. Однак, на відміну від загальноприйнятої думки. Ця назва ніколи не була офіційною.

А 28 серпня 1964 р. місто було перейменовано в Тольятті на честь генерального секретаря Комуністичної партії Італії Пальміро Тольятті, який помер 21 серпня 1964 р. під час поїздки по Криму.

У 90-х роках проводився референдум щодо повернення місту колишньої назви, але прийшло менше половини жителів. А більшість тих, хто прийшов проголосувало «проти». Також місто не торкнулася «мода» на перейменування вулиць. Майже всі вулиці зберегли колишні назви.

Початковим призначенням міста був захист від кочівників.

Географія

Тольятті знаходиться на березі Волги в оточенні мальовничих невисоких гір, порослих лісом. У лісах ростуть дуби, берези, сосни і липи. У самому місті лісопосадки займають майже чверть площі (близько 3000 га).

Перепади температур можуть досягати від -40С взимку до +40С влітку. У 1975 р. снігопади в місті були настільки аномальними, що товщина снігового покриву досягла 90 см.

Тольятті входить в 10 міст Росії з максимальним числом сонячних днів в році.

Вулиці в місті дуже протяжні. Довжина Обвідного шосе становить понад 20 км. А найдовший будинок знаходиться за адресою вул. Революційна, 30.

Енергетика

У 50-х роках 20-го ст. в місті була побудована велика ГЕС. Для цього довелося затопити частину території, а споруди перенести в інше місце. У першому з переміщених будинків (»будинок старих») зараз відкрито музей «Спадщина».

Майже 100% житлового фонду оснащено централізованим опаленням.

Автомобільна столиця

У Тольятті випускають автомобілі Жигулі. Назва походить від Жигулівських гір, які знаходяться на протилежному березі Волги. У місті проходять різні змагання з автоспорту.

Завод з виробництва автомобілів (АТ «АвтоВАЗ») був побудований в 1966 Р. це був спільний проект з італійським концерном FIAT.

Промисловість в Тольятті не обмежується автомобілебудуванням. Розвинена хімічна промисловість: в місті знаходиться найбільший в світі завод з виробництва аміаку.

Але є і мінуси: наявність в місті великого виробництва не кращим чином позначається на його екології. Шум у місті перевищує встановлену санітарну норму в 55 дб.

Після економічних криз 1998-го і 2008-го р. р. збанкрутували багато підприємств легкої та харчової промисловості, банки, будівельні організації. Зараз Тольятті включений в список російських міст з найбільш складним соціально-економічним становищем.

Населення

На початку ХХ століття населення міста становило майже 600 осіб. Місто вважалося курортом. Також в ньому вирощувався місцевий сорт цибулі, тому його називали «цибульним містом».

Зараз населення Тольятті перевищує 700 000 чоловік. За чисельністю він входить в топ-20 міст Росії. Першими поселенцями Тольятті були хрещені татари, а зараз в ньому живуть представники понад 100 національностей.

Майже вдвічі населення міста збільшилася в 70-ті р. р. 19-го ст. під час будівництва автозаводу, який став містоутворюючим підприємством. В цей час в Тольятті з’явився новий район – Автозаводський. Зараз це найбільший район Поволжя. Ще в місті є Комсомольський і Центральний райони.

Населення міста за чисельністю перевищує населення Чорногорії або Ісландії.

Транспорт

Тольятті є другим за величиною містом Росії (після Воронежа), в якому немає трамвая. І найбільшим російським містом, в якому його ніколи не було.

У місті розвинені автомобільний і річковий транспорт. Тольятті – великий залізничний вузол.

Освіта та культура

На території міста розташовано 5 університетів. Найстарішим і найбільшим ВУЗом міста є Тольяттинский державний університет.

Недержавний ВУЗ Поволзький православний інститут під керівництвом протоієрея Димитрія Лескина готує фахівців громадського харчування, економістів, педагогів гуманітарного профілю, а також початкової і дошкільної освіти, і теологів.

З наукових установ у місті є Інститут екології Волзького басейну РАН. Основні напрямки наукової діяльності Інституту пов’язані з вивченням екосистем Волзького басейну. На базі науково-дослідного інституту створено екологічний музей, в якому проводяться екскурсії для школярів та дорослих.

В місті є великі музеї: краєзнавчий, художній, технічний.

У Тольятті проводиться багато культурних заходів, його називають «містом фестивалів». Найбільш відомим є Грушинський фестиваль авторської пісні.

За ініціативою жителів в місті встановлено пам’ятник собаці, яка 7 років вірно чекала господаря, загиблого в автокатастрофі.

Технічний музей

Технічний музей був відкритий в 1998 р. з ініціативи директора АвтоВАЗа К. Р. Сахарова і зараз носить його ім’я.

Музей являє собою музейно-парковий комплекс під відкритим небом, в якому знаходиться понад 400 експонатів: автомобілі, зброя, зразки залізничної та космічної техніки, деталі озброєнь. В окремій зоні знаходиться підводний човен, який можна відвідати в складі організованої екскурсії.

Деякі експонати музею існують в єдиному екземплярі. Зараз йде збір коштів на відновлення танка БТ-7.

На території комплексу є траса для картингу.

Перспективи

З 2008 р. в адміністрації Тольятті існують плани об’єднання території з містом-супутником Жигулевском і прилеглого Ставропольського району. Якщо це станеться, населення Тольятті збільшиться незначно, але приріст площі буде великим.

Сміттєпереробні заводи в Україні: коли і де мають з’явитися

Одна з найскладніших екологічних тем в регіонах – будівництво сміттєпереробних заводів. Це складний і дорогий проєкт, для реалізації якого потрібні інвестиції. Обіцянки щодо будівництва є у більшості українських мерів, але жодна з них ще не виконана. «Слово і діло» розібралося, де і коли в Україні мають з’явитися сміттєпереробні заводи і на якому етапі будівництво.

Будівництво сміттєпереробних заводів в Україні Слово і діло Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

У контексті сміттєвої проблеми першим на думку спадає Львів. Після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі сміття зі Львова «подорожувало» всією Україною.

Андрій Садовий з 2016 року обіцяв побудувати сміттєпереробний завод: спочатку до 2019 року, потім до 2020-го, останній дедлайн – 2023 рік. Цього разу будівництво вже розпочалося – на вулиці Пластовій поряд з очисними спорудами «Львівводоканалу». Реалізує проєкт нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis.

Потужність заводу становитиме 240 тисяч тонн відходів на рік. За словами Садового, місто вже підвело всі комунікації і мережі, готова станція компостування на місці майбутнього комплексу.

До 2022 року повинен з’явитися сміттєпереробний завод в Хмельницькому. Мер Олександр Симчишин назвав проєкт «справою честі». У вересні минулого року стало відомо, що ЄБРР виділить 28,5 млн євро кредиту на фінансування будівництва. Загальна вартість заводу складе 36,5 млн євро. Однак станом на січень будівництво ще не почали.

Віталій Кличко в серпні 2018 року говорив, що завод з перероблення сміття в Києві побудують за два-три роки. Тобто цьогоріч мають завершити будівництво. Однак проєкт навіть не почали реалізовувати – шукають інвестора. Крім того, наприкінці минулого року Кличко натякнув, що будівництво заводу може привести до підвищення тарифів на вивезення сміття.

Не раніше 2025 року з’явиться сміттєпереробний завод біля Полтави. Мер Олександр Мамай обіцяв його побудувати, ще балотуючись на місцевих виборах 2010 року, але не виконав зобов’язання. У січні минулого року в Полтавській обладміністрації обговорили реалізацію проєкту: на будівництво потрібно два-три роки плюс час на виготовлення проєктно-кошторисної документації, плану території, отримання ліцензій.

Решта мерів не називали конкретних термінів появи сміттєпереробних заводів. У Дніпрі, як і в Києві, йде пошук інвестора для будівництва. У Житомирі компанія-інвестор вже отримала дозвіл на будівництво, ввести завод в експлуатацію розраховують у 2022 році.

Мер Сум Олександр Лисенко наприкінці 2019 року заявив про намір побудувати сміттєпереробний завод. Термін реалізації проєкту, за словами Лисенка, становитиме рік і два місяці, вартість – 25-30 млн євро. У вересні минулого року міськрада виділила під завод землю – в районі вулиці Миколи Лукаша.

Мер Вінниці Сергій Моргунов в передвиборчій програмі теж пообіцяв побудувати сучасний сміттєпереробний комплекс. Меморандум з інвестором підписали ще в квітні 2019 року. У липні 2020-го Моргунов повідомив, що передпроєктні пропозиції для заводу «майже готові».

Раніше ми писали, як президент Володимир Зеленський виконує передвиборчу обіцянку впровадити сортування і перероблення сміття.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps