Антифриз: для чого він потрібен та коли його міняти

Те, наскільки довго та надійно слугуватиме автомобіль, залежить від багатьох чинників. Одним із важливих елементів, що забезпечує працездатність машини, є антифриз — з його допомогою у двигуні підтримується оптимальна температура. Які є види антифризу, як його правильно вибрати та використовувати — у цій статті зібрано все, що потрібно знати кожному водію.

Що таке антифриз

Антифриз — це рідина на основі розчину води та етиленгліколю або пропіленгліколю, яка використовується в системі охолодження автомобіля. Головні причини, для чого антифриз заливається в радіатор, — запобігання замерзанню охолоджувальної рідини за мінусової температури, а також сприяння передачі тепла від двигуна.

Окрім цього виробники додають до антифризу різноманітні присадки, що запобігають виникненню корозії, піни та відкладень, допомагають виявити несправність системи. Зазвичай, антифриз забезпечує безперебійну роботу за температури до −38℃, проте деякі рідини не замерзають навіть при −75℃.

Антифриз для автомобіля є не менш важливим, ніж пальне чи мастило. Якщо його не використовувати, двигун буде перегріватись, а термін його служби скоротиться у 2–3 рази.

Що таке тосол і антифриз

Щоб двигун працював належним чином, для нього потрібно підібрати відповідну охолоджувальну рідину. Часто водії не знають, що краще: тосол чи антифріз. Проте потрібно знати, вибираючи тосол і антифриз — різниця між ними не є значною.

Щоб зробити правильний вибір, варто з’ясувати, що таке тосол. Тосол — це різновид антифризу, який був створений в 1971 році в СРСР. Його головним складником також є етиленгліколь. На сьогодні тосол є застарілим, тому використовувати його рекомендується лише для давніх вітчизняних автомобілів із чавунним двигуном.

Оскільки торгова марка «ТОСОЛ» ніколи не була зареєстрована, під цією назвою часто продається сучасний антифриз. Найчастіше така охолоджувальна рідина для авто маркується цифрами 40 або 65 (наприклад, А-40, або ОЖ-65). Це вказує на температуру замерзання: −45°C та −65°C відповідно.

Характерною ознакою сучасного тосолу є синій колір рідини. Інші різновиди антифризу зазвичай мають жовте або червоне забарвлення.

Які є види антифризу

Антифризи поділяють на декілька типів, які позначаються буквою G та цифрою. Така класифікація була започаткована німецьким виробником Volkswagen. Відповідно до неї є такі різновиди охолоджувальної речовини:

• Антифриз G11 — речовина синього або зеленого кольору. До її складу входять нітрати, аміни, нітрити, борати, фосфати та силікати. Такий антифриз покриває захисною плівкою внутрішню поверхню мотора, радіатора та патрубків, завдяки чому запобігає виникненню корозії. Головним недоліком речовини є короткий термін служби — не більше 3 років. Використовувати антифриз G11 рекомендується лише для автомобілів, які були випущені до 1996 року.
• Антифриз G12 — рідина для охолодження двигуна червоного або рожевого кольору на основі етиленгліколю, води та карбоксилату. Вона не містить у своєму складі силікати та фосфати, завдяки чому може працювати 4–5 роки. Недоліком цього антифризу є низька стійкість до корозії. Він підходить для автомобілів, які були випущені після 1996 року.
• Антифриз G12+ — засіб рожевого кольору. Це покращений, гібридний варіант G12, які містить карбоксилат без силікатів. Підходить для автомобілів з алюмінієвими двигунами, що були випущені з 1997 до 2008 року.
• Антифриз G13/G12++ — речовина рожевого або фіолетового кольору. Замість етиленгліколю, антифриз склад містить пропіленгліколь. Це робить його більш екологічним, але й дорожчим. Термін його служби складає 5–10 років. Він підходить для автівок, які були випущені після 2008 року.

Залежно від виробника, антифриз може мати колір, який не відповідає цій класифікації. Варто пам’ятати, вибираючи антифриз, що це не є головною характеристикою, оскільки забарвлення використовується лише для можливості виявлення протікання та інших дефектів.

Коли потрібно міняти антифриз в автомобілі

Щоб зрозуміти, коли міняти антифриз, потрібно перевірити його стан та колір. Найчастіше трапляються такі проблеми:

• Сильне забруднення — свідчить про те, що антифриз втратив свої робочі властивості. У такому разі система охолодження також скоріш за все буде брудною.
• Блідий відтінок — є ознакою того, що склад антифризу містить забагато води. Через це може знизитися температурний поріг замерзання, що негативно вплине на роботу двигуна.

Дізнатися точний термін служби антифризу можна в інструкції речовини. У середньому він складає 2–3 роки або 40–50 000 км пробігу.

Характерною ознакою того, що з охолоджувальною рідиною не все добре, є ситуація, коли пропадає антифриз. У такому випадку варто перевірити деталі авто на наявність тріщин, протікання та інших ушкоджень.

Як правильно вибрати антифриз

Щоб антифриз послугував якомога довше та надійніше, рекомендується використовувати лише оригінальну продукцію. Сучасні охолоджувальні рідини не містять у своєму складі борати, аміни, нітрити та фосфати.

Також під час вибору варто перевірити наявність сертифіката відповідності, герметичність пакування, колір антифризу (для цього потрібно підібрати засіб у прозорій тарі), консистенцію речовини (при збовтуванні піна має осісти через 2–3 секунди) та відсутність сторонніх запахів.

Який клас антифризу вибрати для свого автомобіля

Щоб зрозуміти, який антифриз кращий для авто, необхідно ознайомитись із рекомендаціями в інструкції з експлуатації машини. Використовувати антифриз невідповідного типу забороняється, оскільки це може призвести до появи осаду та засмічення радіатора.

Змішувати антифриз різних кольорів дозволяється лише якщо вони належать до одного класу.

Скільки потрібно антифризу для заміни

Більшість автомобілів для повної заміни антифризу потребують 4–5 л охолоджувальної рідини. Дізнатися потрібний об’єм можна в інструкції з експлуатації машини. Водночас про всяк випадок, бажано придбати на 1–2 л більше речовини, щоб мати можливість доливати її під час поїздок.

Що краще вибрати — концентрат чи готовий антифриз

Крім звичайного антифризу, у продажі можна знайти також рідини-концентрати. Якщо антифриз можна відразу залити в систему охолодження, то концентрат необхідно розбавити дистильованою водою до досягнення потрібної щільності. Чим більше води, тим вища температура замерзання речовини. Завдяки цьому концентрат рекомендується використовувати в холодну пору року.

Чи можна змішувати антифризи

Змішувати антифризи різних класів не рекомендується, оскільки в їхньому складі можуть бути несумісні добавки та присадки. Хімічна реакція від такого поєднання може призвести до втрати властивостей речовини та негативних наслідків для системи охолодження.

Якщо потрібно терміново долити антифриз, краще скористатися дистильованою водою. Після використання необхідно обов’язково замінити всю рідину в системі.

Як самостійно замінити антифриз

Самостійно замінити антифриз можна через нижній зливний кран радіатора. Для цього потрібно:

1. Залишити автомобіль на годину, щоб радіатор та двигун охолонули.
2. Перевірити відсутність пошкоджень на радіаторі та шлангах.
3. Якщо все добре, зняти кришку радіатора.
4. Послабити зливну пробку, щоб зняти тиск у системі.
5. Злити охолоджувальну рідину.
6. Закрутити зливну пробку.
7. Залити в радіатор дистильовану воду та увімкнути двигун на 10 хвилин.
8. Злити воду та повторити процедуру 2–3 рази, поки рідина, що зливається, не буде повністю чистою.
9. Залити антифриз у розширювальний бачок та закрити кришку радіатора. У деяких автомобілях заливати рідину потрібно через горловину радіатора.
10. Випустити повітря із системи. Для цього потрібно відкрутити гвинт на блоці циліндрів до появи кількох капель антифризу та закрутити гвинт назад.
11. Запустити двигун на декілька хвилин, після чого перевірити рівень антифризу в розширювальному бачку.

Заміна антифризу займає в середньому 20 хвилин. Якщо самостійно виконати цю процедуру не вдасться, варто звернутися до фахівців на СТО.

Найчастіші питання

Як розвести концентрат антифриза?

Розводити концентрат антифриза з водою потрібно з огляду на погодні умови. За температури нижче −35℃ пропорція концентрату і води має бути 1:1, для температури до −20℃ пропорція складає 40/60, а для −10℃ — 1:4.

Який антифриз потрібно заливати в Daewoo Lanos?

Вибирати, який антифриз заливати в ланос, потрібно відповідно до року випуску автомобіля, моделі та її характеристик. Що стосується марки речовини, то варто звернути увагу на Hepu, Febi та GM.

Чи можна змішувати тосол з антифризом?

Категорично забороняється змішувати антифриз і тосол — різниця в їхньому складі може призвести до утворення осаду в радіаторі, який буде важко вимити. Якщо ви плануєте замінити тосол на антифриз чи навпаки, перед цим потрібно обов’язково промити систему охолодження.

Актив

Доходи і витрати — лише окремі елементи загальної фінансової картини, тоді як активи — грошова власність окремої особи чи фірми, одна з складових частин капіталу. Розуміння бухгалтерського обліку та грамотне інвестування допомагають визначити джерела фінансування компанії, розрахувати прибутковість та оцінити ризики для інвесторів та фізичних осіб.

Що таке актив?

Актив – майнові та немайнові ресурси, якими підприємства та окремі особи розпоряджаються для отримання прибутку. За станом та обсягом активів можна судити про ринкову вартість конкретного підприємства чи капіталу. Сукупність активів — власність організації, рахунок використання якої вона отримує дохід.

Будь-які активи компаній можна:

• обміняти на інший актив;
• розподілити між її власниками;
• використовувати у виробництві або надання послуг з метою отримання прибутку;
• задіяти на погашення різних зобов’язань — зокрема кредитних.

Активи – це всі види ресурсів у різних формах власності, що належать фізичним юридичним особам, які здатні принести прибуток. У бухгалтерії актив — це ліва частина бухгалтерського балансу, яка відображає використання всіх ресурсів фірми.

Будь-який актив потенційно містить дохід, є інструментом отримання прибутку.

Види активів

Усі активи можна розділити на дві умовні групи:

• оборотні – цінності, що беруть участь у процесі виробництва з терміном дії до 12 місяців;
• необоротні – не залежать від виробництва, з терміном застосування більше 12 місяців.

Оборотні активи повністю переносять свою вартість готову продукцію чи послугу. До них належать запаси сировини, палива та матеріалів, готова продукція та незавершене виробництво. Необоротні активи – це основні засоби, що використовуються у виробництві – обладнання, транспорт, споруди та земельні ділянки.

Класифікація активів

Крім поділу на оборотний та необоротний, актив можна класифікувати за:

• характер обслуговування видів діяльності;
• характер формування фінансових джерел;
• ступеня ліквідності та характеру володіння;
• форм функціонування.

Активи організацій поділяються на три групи – матеріальні та нематеріальні, фінансові активи.

До перших належить будь-яке майно підприємства, що має фізичний та матеріальний характер (будівлі, обладнання, матеріали, вкладення в матеріальні активи тощо), яке використовується у його комерційній діяльності. Відмінна риса матеріальних активів у тому, що можна дати грошову оцінку.

Нематеріальні активи не мають речовинної форми, хоч і беруть участь у діяльності підприємства (торговельні марки, патенти, ліцензії, програмне забезпечення тощо).

До фінансових активів відносяться фінансові інструменти, що належать організації (грошові активи у валютах, довгострокові та короткострокові вкладення).

Ліквідність активів

Економічна теорія поділяє активи за ступенем їхньої ліквідності — здатністю бути швидко проданими за ринковою або близькою до неї ціною — високоліквідні, низьколіквідні та неліквідні:

• високоліквідні та абсолютно ліквідні — готівка або гроші на банківських рахунках та депозитах, цінні папери;
• швидкореалізовані та середньоліквідні – податки на придбані цінності, короткострокові дебетові зобов’язання, відвантажені товари;
• повільноліквідні та слаболіквідні – готова продукція та незавершене виробництво, сировина та інші запаси;
• неліквідні, важко реалізовані – нематеріальні активи, нерухомість, обладнання, незакінчене будівництво, довгострокова дебетова заборгованість.

Чим актив відрізняється від пасиву?

Актив — матеріальне та нематеріальне майно, яке має компанія, тоді як пасив — це фінансові кошти, за рахунок яких були сформовані наявні активи.

Пасиви служать джерелом формування активів, відбивають кошти організації, їх поділяють на короткострокові і довгострокові зобов’язання і капітал і резерви, яких ставляться власні кошти підприємства (нерозподілений прибуток, сума додаткового і статутного капіталу, резервний та інші фонди). Короткострокові або поточні зобов’язання діють у межах одного виробничого циклу, довгострокові включають заборгованості, що існують довше одного циклу і не підлягають оплаті в поточному році.

Різниця загальної суми активів та пасивів – власний капітал власника організації. Вона показує, який обсяг матеріальних коштів залишиться у власника, якщо підприємство продасть усі активи та витратить отримані гроші на оплату заборгованості.

У бухгалтерському обліку, актів – частина бухгалтерського балансу, що відображає всі наявні в цій організації матеріальні цінності, гроші, борги різних осіб та установ у грошовому еквіваленті на конкретний момент часу. Головне для будь-якого бухгалтерського балансу – рівновага активу та пасиву. Баланс складає бухгалтер за кожний звітний період, відображаючи показники у своєму звіті.

Правильний баланс активів та пасивів

Як зазначалося, головне правило бухгалтерського балансу — рівні сумарні показники активів і пасивів. Відповідно до нього ведеться вся бухгалтерія організації. Будь-яка, запис робиться одночасно в дебеті (стаття доходів) та кредиті (стаття витрат). Наприклад, організація оплатила вартість матеріалів, отже, гроші перетворилися на матеріали, які у вигляді оборотного активу принесуть прибуток від продажу продукції.

Якщо перенести значення з бухгалтерського обліку на приклади у реальному житті — немає необхідності продавати машину чи нерухомість, якщо ті використовуються для особистих потреб, але для підвищення власного матеріального добробуту, треба навчитися підтримувати правильний баланс статті доходів та витрат між вашими активами та пасивами. Тому важливо, щоб дохід від наявних активів завжди був вищим, ніж витрати на утримання пасивів.

Згодом, створення та придбання активів дозволить здобути фінансову незалежність — коли гроші працюватимуть на свого власника, приносячи йому ще більше коштів. Для цього необхідно визначитися, куди і які кошти накопичуватимуться та інвестуватимуться. Головне, щоб сумарний прибуток від наявних активів переважав над сумою фінансів, що йде на утримання пасивів.

Як створити актив?

Єдиний актив більшості громадян — їхня робота, але для перебільшення капіталу варто замислитися над створенням нових джерел доходу. Доступний спосіб створення активу — відкладати невеликі суми для відкриття депозиту в банку.

Відкриття депозиту – це лише початковий крок, для його відкриття потрібно навчитися раціонально використовувати статті доходів, щоб була можливість відкладати кошти. Наявні накопичення треба вкласти у певні інвестиційні інструменти. Можна звернути увагу на акції перспективних компаній, інвестиційні та накопичувальні фонди.

Перешкодою на шляху створення активу можуть бути деякі пасиви, різні борги. Винятком є довгостроковий іпотечний кредит – погасити його за короткий термін досить складно.

Загалом створення активів — непростий і тривалий процес, що вимагає терпіння та дисципліни.

Управління активами

Управління активами є систематичний процес професійного управління різними видами активів (цінні папери, нерухомість тощо) з метою отримання прибутку. Як правило, процес здійснюється спеціалістами-аналітиками, регулюється договором довірчого управління. Виступати в ролі інвесторів можуть як представники малого та середнього бізнесу, великі організації та підприємства, так і приватні особи.

Метою управління активами є отримання максимального прибутку з урахуванням раціонального розподілу коштів інвестора. Методи управління різняться залежно від видів активів – оборотних та необоротних.

Управління оборотними активами – непросте завдання, для його вирішення знадобиться:

• використовувати кошти найефективнішим для інвестора способом;
• грамотно керувати оборотними активами у вигляді матеріалів для виробництва та запасів сировини, залишків товарів підприємства;
• регулювати процес управління заборгованістю та стежити за ліквідністю організації.

Управління необоротними активами належить до тривалих капіталовкладень у конкретну галузь. Об’єктами інвестування може бути як матеріальні цінності та кошти, а й незавершені будівельні об’єкти.

Актуальні активи в Україні

Дорогоцінні метали — актуальний актив як для великих інвесторів, так і для приватних осіб. За бажання інвестувати невелику суму з мінімальними ризиками, золото — один із найкращих варіантів. З позиції заощадження капіталу в довгостроковій перспективі, інвестиції в золото найбільш вигідні в нашій країні — вони практично не схильні до цінових стрибків, а сам актив завжди залишається затребуваним, навіть у кризові та неспокійні часи.

Приблизно на одному рівні у рейтингу актуальності йдуть такі активи:

• облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — їхня прибутковість становить 12%, що перевищує ставку за депозитами у гривні на 2%-4%, а самі виплати за облігаціями гарантовані Міністерством фінансів України;
• житлова та комерційна нерухомість — коефіцієнт капіталізації становить 3%-7% і 8%-12% відповідно, тому як довгостроковий пасивний доход комерційна нерухомість залучає інвесторів більшою мірою, хоч серед простих українців житлова нерухомість є найнадійнішим активом;
• агробізнес — його відмінні риси — експортна орієнтація та висока прибутковість, агросектор в Україні є найоптимальнішим варіантом придбання активів для розміщення невеликих капіталовкладень та великих інвестицій, чому також сприяє недавнє відкриття ринку землі в країні, інші відгалуження аграрної галузі, на які варто звернути увагу з позиції. придбання активів – це виробництво птиці та вирощування зернових культур.