Pascal/Лінійний алгоритм

Лінійний алгоритм – найпростіший різновид алгоритму. Це алгоритм, який складається з однозначної послідовності дій. Наприклад, більшість кулінарних рецептів є лінійними: збити, змішати, випікати, нарізати в чітко визначеній послідовності. Щоб запрограмувати лінійний алгоритм мовою Паскаль, треба розмістити команди послідовно між begin та end, а між командами для розділення поставити крапки з комами (зазвичай крапка з комою ставиться в кінці рядка):

Program HelloWorlds; begin writeln('Привіт, світе!'); writeln('Привіт, ще один світ!'); writeln('І тобі привіт!') end. 

Три команди writeln (від англ. write line – “написати рядок”) виводять послідовно три рядки.

Базовий вивід [ ред. ]

Розглянемо уважніше команду writeln. Ця команда виводить всі свої параметри, розділені комами, на екран і переводить вивід на новий рядок. При цьому відбувається обчислення кожного аргументу. Так,

виведе 2+2=4 тому що перший параметр (‘2+2=’) є рядком, що позначено одинарними лапками, і виводиться на екран як є, а другий є формулою, яка буде обчислена перед виведенням.

Альтернативною командою виводу є команда write(англ. “написати”); write, на відміну від writeln, не переводить рядок після виводу. Так, послідовність

write('2+2='); writeln(2+2); 

спрацює точно так, як і попередній код: перша команда write виведе 2+2= без переводу рядка, тому друга команда writeln виведе 4 одразу після виведеного знаку =.

Команди write і writeln не роблять відступів між виводом параметрів; вивід команд

буде ідентичним. Щоб цього уникнути, додавайте символ пробілу як окремий аргумент:

Команда без параметрів

просто переводить рядок.

Зауважимо, що отриманої інформації (разом із описом математичних операцій) достатньо для використання компілятора Паскалю в якості досить потужного калькулятора; звісно, можливості мови Паскаль цим не обмежуються.

Завдання [ ред. ]

1. Ознайомтеся з довідковим розділом Pascal/Математичні операції.

• Цю сторінку востаннє відредаговано о 15:24, 16 квітня 2020.
• Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

• Політика конфіденційності
• Про Вікіпідручник
• Відмова від відповідальності
• Кодекс поведінки
• Розробники
• Статистика
• Куки
• Мобільний вигляд

Базові структури

Алгоритми розрізняються за своєю структурою. Так є алгоритми, що виконуються за будь-яких обставин. Але таке трапляється нечасто, тому що людина завжди коригує свої плани в залежності від оточуючих умов і тому виникає ситуація “якщо трапиться. “, “якщо зустрінуся. “, “якщо встигну. ” тощо. А іноді ми змушені повторювати якийсь процес кілька разів, доки не отримаємо бажаного результату. Найчастіше ж ми і умови враховуємо, і повторюємо щось. Ось так і виникають різні типи алгоритмів.

• лінійні
• розгалужені
• циклічні
• змішані

• проснутися
• зробити ранковий туалет
• одягнутися
• поснідати
• зібрати речі
• одягнути верхній одяг
• вийти до школи.

Та, навіть, в такому простому алгоритмі в зразу ж знайдете недоліки. Тому набагато частіше зустрічається другий тип алгоритму – розгалужений. Цей алгоритм обов’язково містить в собі хоча б одну умову (як правило, їх набагато більше) і виконується він в залежності від цієї умови.Мовою блок-схем розгалужений алгоритм подається наступним чином:

Умовою називається таке речення, на яке можна дати відповідь “так” чи “ні”. Як правило, кажуть, що в першому випадку (коли ми відповіли на речення “так”) умова являється істиною, а в другому хибною.

В інформатиці використовують прості та складені умови. Складені умови містять кілька простих умов і об’єднуються між собою словами “або” або “та”. Перше з цих слів (“або”) використовується у тих випадках, коли необхідно виконання хоча б однієї з умов, тобто хоча б одна з умов являється істиною. Друге слово (“та”), навпаки, використовується лише в тих випадках, коли тільки одночасне виконання всіх умов призводить до результату.

• цикл з передумовою – коли спочатку перевіряєnmcя умова, а потім виконується деяка послідовність дій
• цикл с післяумовою – спочатку виконується хоч один раз необхідна послідовність дій, а потім перевіряється, чи не досягнуто бажаного результату

Мовою блок-схем обидва типи циклів виглядають наступним чином:

Найчастіше використовуються змішані алгоритми. Отже найбільш поширеним являється змішаний тип алгоритму, в якому поєднуються елементи лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів.

Під час складання алгоритмів іноді виникає ситуація, коли необхідно виконати повторювану послідовність дій, але не зовсім ідентичну. Щоб не переписувати алгоритми, що суттєво не розрізняються, використовують так звані допоміжні алгоритми, що викликаються і виконуються тільки тоді, коли в них є потреба.

Перевага використання допоміжних алгоритмів полягає ще в тому, що склавши їх один раз, ми можемо їх потім використовувати при написанні навіть інших алгоритмів. В цьому випадку вони об’єднуються в так звані бібліотеки і ними можна користуватися не доходячи до суті справи).