Картопляні поля управління

0 Comments

Вирощування картоплі: витрати, окупність, доходи

Щорічно в Україні вирощується в середньому 19,5 млн тонн картоплі, а потреба внутрішнього ринку складає 20-22 млн тонн / рік. В останні роки формується попит на коренеплід з боку зарубіжних компаній і все більше українських фермерів вирощують його на експорт. Відповідно, новим гравцям місця на ринку вистачає.

Путівник за статтею

Вирощування картоплі: витрати, окупність, доходи

Ціна бізнесу

На думку Романа Сластена, експерта Українського клубу аграрного бізнесу, щоб зібрати 20 тонн / га картоплі потрібно вкласти мінімум 30 тис. грн. «З одного гектара можна зібрати 6-8 тонн пшениці, що при високих ринкових цінах дасть 40 тис. грн доходу. А картопля, якщо застосовуються новітні інноваційні технології, приносить 60-80 тонн врожаю з одного гектара. Це 200 тис. грн доходу. Але і вкладення істотно відрізняються: для вирощування пшениці потрібно приблизно 2200 грн / га, для картоплі – 50 тис. грн / га », – розповідає Іван Гуржин, агроном ТОВ «Віва Плюс».

Площа поля повинна бути не менше 250 га. За словами учасників ринку, інвестиції в проект (з урахуванням зберігання) складуть $ 7 млн ​​плюс $ 0,6-1 млн оборотних коштів. Якщо господарство займається виробництвом насіннєвої картоплі, то собівартість продукції в полі приблизно 35 коп. / кг, а після зберігання вона зростає до 43 коп. / кг. Сукупна собівартість складе 1,3 грн / кг. Таким чином, якщо фермер не зможе реалізувати картоплю дорожче, він зазнає збитків.

Рентабельність вирощування цієї сільгоспкультури в середньому по Україні, як зазначив Богдан Зволинський, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі, в минулому році склала 40-60%. У свою чергу, на думку Івана Гуржина, за умови дотримання технології вирощування і налагодженої схеми збуту можна домогтися 100-250% рентабельності.

«Окупність проекту з вирощування і зберігання картоплі становить 5-7 років, тому результати одного сезону не будуть показовими. «Зірвати куш» в цьому бізнесі не вийде, так як потрібні щорічні інвестиції протягом всієї діяльності», – попереджає Богдан Зволинський.

Особливість даного напрямку полягає в тому, що продажна ціна коренеплоду коливається з року в рік. Зокрема, в минулому році був неврожай, а в цьому сезоні врожайність зросла і оптова ціна впала до 70-80 коп. / кг.

Вирощування картоплі потребує комплексного підходу до циклу виробництва. «Тут не вийде 1-2 роки експериментувати – старожили ринку традиційно вирощують картоплю вже на протязі декількох десятків років. У них сформована інфраструктура і до найдрібніших деталей продуманий виробничий цикл. Мотивує виробників стабільний попит на цю сільгоспкультуру, який в Україні завжди високий. Разом з тим на зовнішніх ринках наша продукція не затребувана – собівартість 1 кг картоплі в Україні вище, ніж в Європі, а якість залишає бажати кращого», – зазначає пан Зволинський.

Картопляні пазли

Основні проблеми, з якими зіткнеться підприємець, який вирішив зайнятися картопляним бізнесом, – складність планування посадочних площ, дорогий і низькоякісний посівний матеріал (для 1 га площі він обійдеться в 15 тис. грн) і відсутність необхідної техніки.

«Договори на оренду землі ми переукладаємо щорічно, – розповідає Іван Гуржин. – Площа полів під картоплю у нас становить 400 га. Зазвичай один господар володіє не більше 1-4 га земельних ділянок і для того, щоб сформувати поле площею 400 га, щорічно припадає укладати 150-180 договорів оренди. А якщо, наприклад, на наступний рік 15 орендодавців відмовляються здавати свої ділянки в оренду, то у нас виникають проблеми. Адже на відміну від пшениці, картопляні поля засаджувати частинами неможливо, оскільки ця культура вимагає постійного поливу».

Якісний насіннєвий матеріал переважно імпортний – з Голландії та Німеччини. При цьому відсутність системи меліорації може звести всі старання до нуля – в посуху без зрошення, а в зливи без дренажних систем навіть найкращі насіння не дадуть високого врожаю.

Вирощувати доцільно тільки ті сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин України. Однак закупити якісне насіння в промисловому обсязі складно. «Комплексної і ефективної системи розведення картоплі в Україні не існує. При СРСР були спеціалізовані елітхози, які займалися насінництвом, але вони давно розпалися», – нарікає пан Зволинський.

До того ж існує проблема зберігання зібраного врожаю. «Відсутність відповідних овочесховищ призводить до того, що виробник відразу після збирання врожаю продає продукцію нижче собівартості, а до весни, коли запас картоплі вичерпується, його ціна збільшується в кілька разів», – розповідає Богдан Зволинський. Більше 80% ринкової продукції зберігається в неналежних умовах і тільки 4% – в картоплесховищах з охолодженням. В результаті втрати вже зібраного врожаю досягають 3,5-4 млн т (еквівалент продукції з площі 250-300 тис. га).

Імпортна сільськогосподарська техніка дуже дорога, наприклад, комбайн коштує 300 тис., євро, саджалка – 80 тис.євро. Через це українські фермери продовжують експлуатувати машини ще радянського виробництва, морально і технологічно застарілі.

Роман Сластен до переліку перешкод для розвитку цього бізнесу додає і ризики продажів: «Реалізувати картоплю сотнями тисяч тонн можна тільки переробникам або супермаркетам. Оптовики беруть в основному невеликі партії – максимум кілька десятків тонн. Переробних підприємств, які закуповували б величезні партії картоплі, в Україні практично немає, а в супермаркети увійти з товаром вкрай складно. Залишаються тільки продаж кінцевому споживачеві через оптові ринки».

«На жаль, в країні не сформована система аукціонів з купівлі-продажу картоплі, так само як і будь-якого іншого с / г товару. Так, кожен виробник змушений самостійно формувати базу споживачів своєї продукції», – зазначає Владислав Луговський, директор з виробництва компанії «Мрія Агрохолдинг».

Якщо вам потрібні гроші для розвитку бізнесу, скористайтеся рейтингом кредитів . За допомогою такого рейтингу ви зможете оформити кредит на найвигідніших умовах!

Канали збуту

Вітчизняна товарна картопля з імпортною практично не конкурує. «Вирощена за кордоном продукція з’являється на прилавках наших магазинів лише тоді, коли в Україні спостерігається дефіцит якісного товару. Частка імпорту дуже мала в порівнянні з внутрішнім виробництвом – менше 0,5%, а це 5-20 тис. тонн. Показовим був минулий рік, коли на полицях супермаркетів лежала картопля з Єгипту, Голландії, Польщі, а поруч – вітчизняний продукт жахливої ​​якості. Імпорт виручає лише в неврожайні роки», – розповідає Богдан Зволинський. За словами Владислава Луговського, імпортована продукція не має шансів зайняти український ринок. Перешкода для експансії – мито в розмірі 20%. «Проте в 2010 році було ввезено рекордну за останні чотири роки кількість картоплі – майже 20 тис. тонн, що обумовлено поганим врожаєм в Україні»,- зауважив Владислав. Картопля з Єгипту імпортується зазвичай в лютому, ця продукція потрапляє під визначення «молода» і ввозиться за зниженими митами. Також ввозиться картопля з Білорусі, з якою у України домовленість про вільний режим торгівлі.

Практично вся товарна картопля продається на ринках. «Через торговельні мережі реалізується близько 6 млн тонн щорічно, при цьому тільки 15% обсягу – у фасованому вигляді, що говорить про низьку культуру споживання даного товару населенням (для порівняння, в Росії цей показник в ряді міст дорівнює 60%, а в Голландії перевищує 90%) », – зазначає Владислав Луговський.

Основний канал збуту картоплі, за словами Івана Гуржина, – продаж споживачам. «Перекупникам здавати невигідно, бюджетні установи хочуть придбати товар дешевше і перераховують гроші роками. Деякі господарства укладають прямі договори з підприємствами, такими як «Крафт Фудз» (чіпси «Люкс»), «Сандора» (чіпси «Lays») та іншими чіпсовими фабриками, а також договори з підприємствами-виробниками напівфабрикатів (заморожені вареники, зрази, картопля фрі). Деякі продають товар для переробки на крохмаль або спиртозаводам», – говорить г-н Гуржин.

Ринок переробки картоплі слабо розвинений в нашій країні, щорічний його обсяг не перевищує 200 тис. тонн. Основними переробниками є виробники замороженої продукції, а також приготованої картоплі (чіпси, снеки, картопляне борошно і консерви). Однак для переробки потрібна особлива якість коренеплоду, яку не можуть забезпечити фермери.

«В Україні переробка картоплі на чіпси, фрі і сухі картоплепродукти розвинена слабо (переробляється лише 80 тис. тонн в рік). Особливий напрямок переробки – на крохмаль і етанол, де використовується дрібний, неякісний бракований овоч», – пояснює Богдан Зволинський.

Компанії, які закуповують картоплю оптом, в основному реалізують її в стислі терміни на оптових ринках і в торгових мережах. Перспективний напрямок збуту – оптові ринки сільськогосподарської продукції, де можна реалізовувати 8-10 тонн картоплі на добу.

Привабливий, але дуже ресурсномісткий канал – супермаркети. За словами Романа Сластена, в маркетах роздрібна ціна картоплі перевищує оптову в середньому на 10-20%, але торговельні мережі не співпрацюють з приватними господарствами. «Справа в тому, що картопля, вирощена населенням для продажу, з екологічної безпеки набагато поступається промисловій. У виробництві чітко регламентовані норми добрив і пестицидів, в той час як приватників ніхто не контролює і вони удобрюють свої поля «на око», часом вносячи в 2-3 рази більше, ніж передбачалося», – розповідає Богдан Зволинский.

Щорічний обсяг картоплі, використовуваної як корм, оцінюється приблизно в 6 млн тонн. На корм тваринам використовуються не тільки картопля, а й бадилля, пошкоджений продукт, а також картопляна мезга (відходи переробки на крохмале-патокових заводах). Найбільше споживання картоплі в якості корму спостерігається в свинарстві, оскільки в раціоні свиней, що засвоюють картопляний білок більш ніж на 90%, питома вага цього коренеплоду можна доходити до 50% від загальної кількості кормів.

Промисловій картоплі бути

Поступово великі виробники картоплі витісняють з ринку дрібні господарства. «Зі зростанням доходів люди готові відмовитися від самостійного вирощування цього овоча, – констатує пан Луговський. – Однак великі виробники поки не повністю задовольняють попит, що і викликає коливання цін на ринку». І це незважаючи на те, що кількість підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні товарної картоплі зростає, і вони динамічно розвиваються.

Наприклад, найбільший промисловий виробник картоплі агрохолдинг «Мрія» займає 47% ринку. Можна відзначити і компанії «Агромарк», «А.Т.К.», «Агро-Овен», «Аделаїда», «Агрофірма Київська», «Імпак» та ін. Не так давно про плани розвитку даного напрямку заявила «Індустріальна молочна компанія» і ряд інших холдингів.

«Професійні гравці цікавляться вирощуванням картоплі, проте є ряд факторів, які охолоджують їх запал. По-перше, вирощування цього коренеплоду, як і будь-якої іншої сільськогосподарської культури, вимагає дотримання сівозміни. По-друге, в порівнянні з іншими культурами виробництво картоплі передбачає великі капітальні інвестиції та операційні витрати. По-третє, ринок схильний до значних цінових коливань, що обумовлює необхідність будівництва сховищ для продажу продукції в період високих цін і забезпечення високої рентабельності», – зазначив Владислав Луговський.

Олександр Дащенко, генеральний директор агропромислового холдингу «Урожай» (Донецьк), оцінив привабливість картопляної галузі наступним чином: «Якби в перспективі стояло питання розвитку нового бізнесу, то, можливо, було б доцільно зупинити свій вибір саме на виробництві даного коренеплоду. Тема овочівництва взагалі і вирощування картоплі зокрема – дуже цікавий, вдячний напрямок агробізнесу, але в той же час ризикований.

На користь картоплі каже постійний попит на неї, висока рентабельність і швидка окупність. Але отримання хорошого врожаю залежить від багатьох факторів: агрономічної зони, використання сучасних технологій обробки і зволоження грунту, агрохімії, якісного посадкового матеріалу, сучасної сільгосптехніки, що, як і в будь-якому агробізнесі, вимагає серйозних стартових інвестицій».

На стіл сусідам

Картопля, за даними Тетяни Гетьман, керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти”, – не популярний продукт в міжнародній торгівлі. Через високі витрати на транспортування і митні процедури і низьку ціну експорт цієї сільгоспкультури маловигодний. «Доцільно експортувати насіннєву картоплю або продукти переробки, наприклад заморожену картоплю «фрі». У той же час організація виробництва замороженої картоплі в нашій країні поки безперспективна – занадто маленький внутрішній ринок», – вважає пані Гетьман.

Ще одна перешкода для української картоплі на шляху до Європи полягає в тому, що сорти, вирощувані в Україні, не мають попиту в ЄС. Виняток – молода картопля – відмінна продукція для продажу за кордон. «На півдні України ранню картоплю вдається отримати вже на початку червня. Це сорти «Аріель», «Рів’єра», «Каратоп», «Невський». Ось цю продукцію можна вважати прийнятною для експорту в Білорусь», – каже Богдан Зволинський.

Читайте також:

  • Berghoff: все що слід знати про продукцію Бельгійського виробника посуду і кухонних аксесуарів
  • Bodo: що вони продають, як купити подарунок і як ним скористатися
  • FitCurves: програма харчування і тренувань
  • Good Wine: курси сомельє, подарункові сертифікати
  • Sport Life: як влаштується тренером, як замовити абонемент
  • АТБ: відповідаємо на популярні питання, що стосуються послуг, розвитку та роботи рітейлу
  • Бізнес-стратегія створення туристичної фірми: базові нюанси і особливості
  • Бізнес-історія: компанія з розведення шиншил
  • Вичинка шкур для хутряного виробництва: процеси і технології бізнесу

Картоплярство як стратегічний напрям

Цьогоріч агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп» копала картоплю на площі 1,8 тисячі гектарів. Урожайність цієї сільськогосподарської культури порадувала: з одного гектара зібрали 45 тонн продовольчих сортів, до 40 тонн — чипсових і 31 тонну — насіннєвих. Вирощують картоплю здебільшого на полях Тернопільської та Львівської областей. Наступної весни запланували засадити нею 2,1 тисячі гектарів.

Уже із цих цифр випливає, що компанія — один із провідних виробників другого хліба в нашій країні. Варто додати, що «Контінентал» — основний постачальник насіннєвої картоплі переробним компаніям і з насіннєвого розмноження європейської насіннєвої картоплі на українському ринку. Передбачено імпортування висококласної насіннєвої картоплі з Німеччини, Нідерландів, Великої Британії, Польщі або Франції в поєднанні із професійною системою розмноження, наявною в компанії.

Агрокомпанія дбає не лише про вирощування картоплі із застосуванням власних напрацьованих технологій, а й про її зберігання та переробку. Має крохмальний завод. На Тернопіллі та Львівщині обладнала картоплесховища. У жовтні цього року в селі Чуква Самбірського району Львівської області відкрила найсучасніше в Україні картоплесховище.

Технічно унікальний виробничий об’єкт

Упродовж десяти місяців «Контінентал» зводив картоплесховище у Чукві. У будівництво цього виробничого об’єкта компанія інвестувала понад 111 мільйонів гривень. Після введення його в експлуатацію, за словами генерального директора «Контінентал Фармерз Груп» Георга фон Нолкена, отримали змогу одночасно якісно зберігати понад 100 тисяч тонн картоплі. А ще щоденно постачати її у великих обсягах партнерам і реалізовувати на вільному ринку із вересня до червня.

Нове картоплесховище в Чукві Георг фон Нолкен називає найсучаснішим виробничим об’єктом, технічно унікальним. Тут зможуть одночасно зберігати насипом 16 тисяч тонн картоплі. Сховище наземне, зоноване, складається із шести камер, що обладнане системою зволоження, а чотири з них — ще й системою охолодження. Обладнали вентилятори зі змінною швидкістю повітря. Безпосередньо на майданчику створили досконалу систему підлогової вентиляції.

Пан Нолкен каже, що у США й Канаді вже випробували дієвість такого картоплесховища. До партнерів і покупців картопля звідси надходить завжди високої якості. В Україні такого об’єкта ще ніхто не будував, адже контінентальці запозичили досвід його спорудження в американських компаній.

Чому обрали саме таку систему, проєкт? Відповідь проста: сховище спеціально зведено для довгострокового зберігання картоплі (десять місяців). «Ми задоволені результатом, роботою партнерів», — каже генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп».

Вирощуванням і зберіганням української картоплі переймається й голландець Віллем Намменсма. Він керівник з розвитку картопляного напряму в «Контінентал Фармерз Груп». Пан Віллем вивчив українську мову, йому комфортно спілкуватися і з підлеглими, і з місцевими жителями. Він розповідає: аби картопля не зм’якла, не гнила, її слід тримати в холоді. З поля врожай доправляють до сховища, засипають у камери. Висушують за допомогою вентиляції і створюють сталий температурний режим — 6—8 градусів. Цільовий відсоток відносної вологості протягом періоду зберігання становить 92—95%.

Віллем Намменсма розповідає, що картоплесховище в Чукві оснащене інноваційним обладнанням, яке дає змогу точно контролювати температуру, вологість та рівні вуглекислого газу на об’єкті й дбати про індивідуальні параметри зберігання будь-якого сорту картоплі.

Нове сучасне картоплесховище в Чукві, як наголосила директорка з комунікації та соціальних проєктів агрокомпанії Нонна Шмідік, — це не просто виробничий об’єкт, а певне розв’язання проблеми зайнятості сільських жителів, розвиток області, економіки держави. Адже в Чукві вдалося створити майже пів сотні робочих місць.

Вирощують три види картоплі

У намірах компанії — відкрити 2023 року ще одне сучасне картоплесховище. Адже для українців картопля — важливий продукт харчування, недарма ж її ще називають другим хлібом. Останніми роками її вирощування дедалі більше переходить на промислові рейки. І «Контінентал Фармерз Груп» лідер в цьому напрямі. Хоч якщо зважити, що компанія має в обробітку у п’яти областях країни 195 тисяч гектарів землі, а під садіння картоплі відвела цього року лише 1,8 тисячі гектарів, то за площами вирощування цієї сільськогосподарської культури не у пріоритеті. Але Георг фон Нолкен стверджує, що в картопляному напрямі «Контінентал» рухатиметься активніше, збільшуватиме площі. Скажімо, наступного року вирощуватимуть насіннєву картоплю зокрема в Козівській громаді на Тернопільщині.

Важливий чинник — додана вартість, яка залишається в Україні. Цєї осені зібрали понад 70 тисяч тонн картоплі, 60% якої постачатимуть підприємствам з виготовлення чипсів, решта — це насіннєві та продовольчі сорти.

Загалом на внутрішньому ринку компанія реалізує 90% картопляного врожаю. Генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп» зауважує, що їхні клієнти — міжнародні компанії, виробництво яких представлено в нашій країні. Вони прагнуть, аби продукція була високої якості.

«Коли покупець розпечатує, наприклад, пачку чипсів, то хоче, аби вони були світлі, без плям, однакового розміру, — ділиться думками Георг фон Нолкен. — У чипсовій картоплі важливе дотримання рівня цукру, тож пильнуємо за цим на полі та створюємо досконалі умови у сховищі. Картопля — це живий організм, що потребує комфорту. І на це зважаємо».

У компанії картопля — єдина сільськогосподарська культура, якою займається цілий виробничий підрозділ, хоч він і не має свого сталого земельного банку. Очолює кластер «Картопля» Орест Кравчук. Він каже, що завдання цього кластера — отримати площі під вирощування картоплі з високими показниками якості землі. З відповідними попередниками, позаяк не всі вони годяться для вирощування картоплі. І дуже важливий чинник — рельєф поля. Він має бути максимально рівним, щоб не було змивів, відмокання. Кількість опадів у сезон для картоплі — теж важлива. У Самбірському районі на Львівщині із цим клопотів немає.

«Контінентал Фармерз Груп» вирощує три види картоплі. На Львівщині насіннєвою картоплею займаються у селі Батятичі, чипсовою — в Чукві, а продовольчою та чипсовою — у Вирові. На Тернопільщині у Васильківцях відводять земельні площі під продовольчу та чипсову, а в Козовій — під насіннєву. Цьогоріч посадили чипсову на площі 1031 гектар, продовольчу — 342 гектари, насіннєву — 433 гектари. Наступного року мають намір збільшити картопляні плантації.

Орест Кравчук упевнений, що цю сільськогосподарську культуру в Україні нині вирощувати вигідно. Адже дедалі менше нею займаються у приватному секторі, українці потребують картоплі високої якості, зростає її вартість у супермаркетах.

«Контінентал» вирощує 11 сортів продовольчої картоплі, серед яких Carrera, Colomba, Riviera, Soraya, Arizona, шість — чипсової Arsenal, Opal, Pirol, Lady Claire, Madison, Karlens, один — чипсової картоплі фрі Fontane. Орест Кравчук стверджує, що на внутрішньому ринку збільшується попит на чипсову картоплю, тож наступного року почнуть нею займатися й на полях у Козівській громаді на Тернопільщині. Майже 30 тисяч тонн такого виду постачають компаніям PepsiCo, Snack Produktion, а також білоруським «Онега», «Белпродукт».

Бачать у «Контінентал Фармерз Груп» перспективу в розвитку насінництва картоплі. Передусім забезпечують власні потреби. Закуповують високі репродукції в Європі, розмножують. Насіння замовляють партнери компанії, стараються частину врожаю давати у вільний продаж.

Орест Кравчук наголошує, що питання насінництва картоплі складне. Під час вирощування треба зважати і на її сусідство, і на просторову ізоляцію. Повернутися на картопляну плантацію вдруге можна не раніше, ніж через п’ять років. Тому й звернули увагу на земельні площі в Козівській громаді. Адже в тій зоні на полях, які обробляє нині «Контінентал», напевно, зо два десятиріччя не вирощували картоплі, ґрунт тут чистий від збудників хвороб.

Юрій БУЧКО, заступник голови Львівської облдержадміністрації:

— Ми раді вітати на Львівщині найбільшого виробника картоплі — компанію «Контінентал Фармерз Груп». Наша область посідає третє місце в Україні з виробництва картоплі, але, гадаю, найближчими роками вийдемо на лідерські позиції. На державному рівні цьогоріч закладено окрему програму з підтримки картоплярства, передбачено майже 6 мільйонів гривень на дотації. У Чукві побудували дитячий садок, на який надали певні кошти з державного бюджету, допомагав і «Контінентал». Нещодавно в селі відновили дорогу. Це приклад партнерства бізнесу та місцевої влади, де всі працюють в одному напрямі — над розвитком села. Бажаю дорідних урожаїв!

Шановні читачі! Звертаємо вашу увагу на правила коментування матеріалів на сайті видання «Урядовий кур’єр».
Коментарі з’являються на сайті тільки після їх перевірки модератором, а не відразу після того, як ви їх розмістили.
У коментарях заборонено антисемітські висловлювання, спонукання до расизму, заклики до насильства, тероризму, збройного повалення чинної конституційної влади.
Просимо вас утриматися від нецензурних слів та виразів, лайок тощо, які ображають людську честь і гідність, а також від комерційних пропозицій, реклами, посилань на інші сайти та ін.
Редакція видання не несе відповідальності за образи, висловлені на адресу інших осіб.