Які сорти вишні краще садити

0 Comments

П’ять найпопулярніших в Україні сортів вишні

Вишня є традиційною для України плодовою культурою, тому це дерево росте майже в усіх дворах та на присадибних ділянках. Гарна, густа крона, весняне білопінне й запашне цвітіння, яскраво забарвлені, смачні та соковиті плоди вишні не залишать байдужим жодного садівника.

Вишня звичайна – деревна рослина з їстівними плодами, що належить до підроду Вишня (лат. Cerasus) роду Слива (лат. Prunus) родини Трояндові (лат. Rosaceae). Зацвітає одночасно з розпусканням листя, квіти білого або рожевого кольору зібрані в суцвіття по 2–4 квітки в кожному.

Плоди вишні мають особливий, приємний кисло-солодкий смак. Забарвлення зрілих ягід на деревах різних сортів може відрізнятися відтінками – від яскравого червоного до насиченого темно-бордового.

Вживають вишні здебільшого свіжими, проте через обмежений термін зберігання їх також переробляють на сік, готують з них варення, джеми, компоти, желе, лікери, наливки тощо.

Вишневі плоди дуже корисні, оскільки насичені вітамінами, макро- та мікроелементами, містять значну кількість антиоксидантів, органічних кислот (фолієву, яблучну, янтарну, лимонну), а також інші біологічно активні сполуки. У м’якоті вишень знаходиться близько 15% фруктози.

Завдяки унікальному поєднанню корисних для здоров’я людини речовин, вишня допомагає при різних запальних процесах, полегшує перебіг таких хвороб як подагра, артрити, покращує стан серцево-судинної системи, сприяє очищенню кишківника, нормалізує обмінні процеси в організмі. Крім того, вона є одним з небагатьох природних джерел натурального мелатоніну.

Розрізняють два різновиди рослини: деревна вишня, тобто середньоросле дерево з вертикальними гілками, та чагарникова, що має вигляд невеликого куща чи дерева.

Опис рослини

Доросле вишневе дерево, залежно від сорту, може досягати заввишки 7–8 м, але зазвичай не перевищує 4 м і плодоносить приблизно протягом двадцяти років.

Листя в рослини глянцеве, трохи видовженої форми, на вершечку загострене.

Вишня здавна відома як чудова медодайна культура. Цвісти починає зазвичай наприкінці квітня – початку травня. Її медова продуктивність може складати близько 35 кг високоякісного продукту з 1 га вишневого саду.

Дерево досить витривале, з високим імунітетом, тому здатне витримувати значні морози, холодні вітри та інші несприятливі природні фактори.

Значна частина культурних сортів і гібридів вишні є самобезплідними, тому поруч з ними бажано висаджувати для їх запилення вишні або черешні інших сортів.

Сорти вишні, популярні в Україні

Створений у 1966 році в Інституті зрошуваного садівництва УААН подружжям селекціонерів Туровцевим М. І. та Туровцевою В. О. шляхом схрещувания сортів вишні Любська та Київська-19.

Дерево низькоросле, заввишки 2 м, з густою, похиленою кроною кулястої форми.

Вишні сорту Зустріч дають великі плоди (до 9 г та більше) з чудовим класичним вишневим смаком. Урожайність цих дерев – вище середньої, збирати вишні можна вже наприкінці червня.

Родити починає на третій рік після садіння, з року в рік збільшуючи врожайність.

Цей сорт, як і більшість гібридів, – самобезплідний, тому для запилення потрібно висаджувати поряд з ним дерева інших сортів, кращими серед яких є Рання Мелітопольська (Самсонівська) вишня, Пустунка та Любська. Дерева сорту Зустріч невибагливі, добре протистоять несприятливим погодним умовам, також мають високу захисну здатність до таких небезпечних захворювань як кокомікоз і моніліоз.

Сорт «Гріот Остгеймський»

Дуже відомий старовинний сорт, створений в Іспанії, перший опис якого відомий ще з 1796 року. Був районований в Україні.

Рослина належить до середньорослих культур (висота дерева рідко перевищує 3 м). Зацвітає досить рано. Характерною для цього сорту є розлога, кущоподібна крона, а також порівняно невеликого розміру темно-червоні плоди вагою близько 4 г.

Привабливою властивістю цього сорту є плоди з дивовижним кисло-солодким, насиченим смаком, які дозрівають наприкінці червня.

Окрім надзвичайних смакових якостей, до переваг рослини також належить її висока продуктивність. Серед недоліків можна відзначити слабку морозостійкість і схильність до захворювання кокомікозом.

Цей популярний серед садівників сорт вишні є місцевим, українським. Виведений внаслідок народної селекції близько 200 років тому. Насправді шпанка – це дюк, тобто гібрид вишні й черешні.

Дерево сильноросле, з кулястою кроною, гілки відходять від стовбура під тупим кутом. Листя середнє за розміром, темно-зеленого кольору, загострене на вершечку, з черешками рожевого кольору.

Шпанка невибаглива в догляді, невимоглива до ґрунтових умов, має відмінну стійкість до сильних морозів (витримує навіть зниження температури до –35°С), добре протистоїть посухам, різним захворюванням і шкодочинним комахам.

Дерево починає плодоносити на четвертий рік після садіння. Ягоди досить великі (близько 5 г), соковиті, яскравого насиченого червоного кольору, з чудовим кисло-солодким смаком. Дозрівають плоди зазвичай наприкінці червня, звисаючи з гілок кетягами. З одного дорослого дерева можна зібрати до 50 кг вишень.

Сорт самобезплідний, тому для його запилення використовуються різні сорти черешні та самоплідних вишень.

Цінується як чудовий запилювач для сорту «Гріот остгеймський».

Цей сорт також є вишнево-черешневим гібридом, який був створений українськими селекціонерами-генетиками на Мелітопольській дослідній станцій Інституту зрошуваного садівництва УААН шляхом схрещування вишні сорту Любська та пізньостиглої рожевої черешні сорту Сонячна куля.

Дерево сильноросле, має розлогу, округлої форми крону. Гілки товсті, прямі, з корою коричневого кольору.

Плоди чималі за розміром, окремі ягоди досягають 8,5 г. Мають чудовий смак і аромат. Достигають приблизно на початку липня. Доросле дерево дає до 50 кг стиглих ягід.

Цей сорт досить стійкий до ураження хворобами, має високу посухо- та морозостійкість. Самобезплідний. У фазу плодоношення вступає на третій рік і дає багатий урожай приблизно протягом двадцяти років.

Ця рослина належить до дюків, тобто є гібридом черешня+вишня (черевишня). Вона була створена на Бахмутській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва УААН селекціонером Тараненко Л. І. внаслідок запилення черешні сорту Валерій Чкалов вишнею сорту Гріот Остгеймський.

Внаслідок клопіткої та тривалої селекційної роботи отримали великоплідну культуру, якій садівники дали назву «диво-вишня».

Стиглі й соковиті темно-червоні плоди диво-вишні дуже схожі на черешню, проте за смаком нагадують вишню без характерної для неї кислоти. Вага деяких ягід сягає 10 г, вони мають приємний аромат і неперевершені смакові характеристики.

Урожайність диво-вишні досить висока: з одного дерева можна зібрати близько 10–15 кілограм плодів. До того ж цей сорт належить до скоростиглих, оскільки починає плодоносити вже з середини червня.

Дерево середньоросле, з кулястою кроною. Потребує запилення іншими видами, зокрема черешнею. Диво-вишня невибаглива, може успішно зростати й розвиватись без особливого догляду. Хоча більше підходить для вирощування у південних регіонах, непогано витримує морози й посуху, а також стійка до впливу патогенів – різних захворювань і шкідників.

P.S. На нашому сайті Ви можете переглянути перелік сортів, які зареєстровані в Україні, зокрема і сортів вишні. Також Ви можете переглянути оголошення щодо їх продажу або розмістити своє.

Кращі сорти вишні: критерії вибору війлочних і звичайних вишень і правила їх посадки

Вишні – соковиті і дуже красиві ягоди, які прикрашають кущі, немов коралові сережки. Їх приємна кислинка освіжає, а варення та інші заготовки з цієї ягоди радують своїм унікальним смаком протягом всієї зими. Посадити вишню на своїй ділянці і на довгі роки забезпечити себе корисними ягодами – чи це не мрія будь-якого дачника? Однак для того щоб безтурботно збирати стиглі ягоди в просторі кошики, варто уважно поставитися до вибору сортів для посадки на своїй ділянці.

Якою має бути вишня: критерії вибору сорту

Отже, якою ж має бути вишня? Близько 70% садівників почнуть гинати пальці, перераховуючи величину плодів, їх солодкість і здатність переносити тривалі переїзди. Так, все це дуже важливо, проте далеко не завжди ягоди величиною з перепелине яйце задовольняють потреби дачників хоча б тому, що народжуються вони в дуже скромній кількості – не більше 2-3 кг на одному дереві. Зате великі.

Для успішного вирощування вишні на своїй ділянці варто зробити наголос на інші характеристики:

  1. Здатність протистояти зимовим холодам і весняним поворотним заморозкам.
  2. Стабільність плодоношення – щоб щороку бути з урожаєм (мінімум 7 кг з куща).
  3. Терміни плодоношення – щоб збирати врожай поступово, у міру його дозрівання, а не все і відразу.
  4. Стійкість до хвороб і шкідників.
  5. Самоплідність – щоб не залишитися без врожаю, якщо під час цвітіння була нелітна (для бджіл, зрозуміло) погода.

Ось, власне, і все премудрості вибору. На щастя, більше 70% всіх сортів вишні володіють ними всіма або ж задовольняють більшості з перерахованих вимог. Крім того, багато з них відносяться до числа великоплідних, так що сподівання і бажання дачників точно будуть реалізовані.

Найкращі сорти звичайної вишні

Вишня звичайна, тобто кущова або штамбова (вирощувати її можна і одним, і іншим способом), є найпоширенішою культурою після яблунь. Практично всі сорти російської селекції володіють характеристиками, що дозволяють вирощувати її в зонах з нестійким або жорстким кліматом – Підмосков’я, Нечерноземье, південна частина Уралу і Західного Сибіру.

При цьому для вирощування в зонах з коротким літом рекомендується садити ранні вишні, які починають дозрівати вже до кінця червня. Сорти із середніми термінами дозрівання повністю віддають урожай ближче до кінця липня і початку серпня. Пізні ж сорти дозрівають у серпні і плодоносять до початку вересня.

Садівники і селекціонери відзначають, що чим пізніше дозріває врожай, тим вища зимостійкість у рослини. Таким чином, у більш північних регіонах рекомендується вирощувати середньопіздні і пізні сорти, а в південних – ранні і середньеранні.

Для посадки в російських садах рекомендується купувати такі сортові вишні:

Врожайність з одного куща/маса ягоди

Ранній сорт з кулястою формою крони. Куст сильнорослый.

Від 8 до 10 кг/не більше 4,7 г

Ранньоспілий сорт з деревоподібною формою куща

Від 10 до 12 кг/не більше 4 г

Сорт середньераннього терміну дозрівання. Росте у формі куща заввишки не більше 3 м

До 8,5 кг/не більше 3,5 г

Орловська рання, Багряна, Володимирська

Середньопіздний штамбовий сорт з висотою крони не більше 3 м

До 11 кг/до 3,8 г

Сорт середнього терміну дозрівання, зимостійкий. Дерево середньошарове

До 13 кг/до 4,7 г

Середньопіздний сорт, зростає у формі дерева заввишки не більше 4,5 м

Шубинка, Любська, Булатниківська, Володимирська

Пізньопелий сорт, що росте у вигляді куща висотою близько 2-2,5 м. Крона понікла. У плодоношення вступає дуже рано

Від 10 до 12 кг/до 3 г

Кущовий сорт з дуже пізнім терміном дозрівання. Виростає не більше 2 м у висоту

До 8 кг/близько 3 г

Навіть цих сортів, висаджених на одній ділянці, буде достатньо для того, щоб забезпечити сім’ю з 6 осіб вареннями, компотами і замороженою свіжою вишнею на весь рік.

Найкращі сорти вежі

На відміну від вишні звичайної, війлочна володіє більш скромними розмірами, повною несприйнятливістю до коккомікозу і декоративними якостями, які повною мірою проявляються під час її цвітіння. Головна перевага війлочної вишні – відсутність кореневої порослі, що істотно полегшує її вирощування на ділянці.

Ягоди вежі так само смачні, як у звичної всім садівникам вишні кущової або деревоподібної. У них міститься маса вітамінів і мінералів. На відміну від своєї більш поширеної родички, війлочна вишня після дозрівання довго не опадає, тримаючись на гілках не менше півтора місяців.

Кращими сортами для вирощування в найсуворіших або ризикованих кліматичних зонах вважаються:

Врожайність одного куща

Куст середнього розміру, компактний, дуже густий. Ягоди масою до 3,5 г

Середнього розміру куст з густою обличністю. Ягоди вагою до 3 г

Компактна рослина із середнім ступенем обличності. Ягоди масою до 3,5 г

Сильнорослий куст з сильно розгалуженою кроною. Ягоди масою до 4,5 г

Сильнорослий розлогий куст з підвищеною зимостійкістю. Ягоди масою до 3 г

Куст компактний, середньої густоти. Вишеньки невеликі, до 3,4 г

Рослина низька, до 1 м у висоту, куст розлогий і широкий. Ягоди до 2,8 г

Куст яйцевидно-овальний, компактний, дуже густий через численні розгалуження. Ягоди масою до 4 г

Куст по ширині більше, ніж по висоті, середньовиливний. Ягоди рожеві, масою до 3,8 г

Практично всі сорти вишні війлочної, перелічені вище, можуть служити запилювачами один для одного, оскільки вони самобесплодні. Якщо підібрати відповідні за розміром і обрисами крони кущі, з них можна спорудити живу, щедро плодоносячу огорожу.

Найкращий час для посадки вишні

Вибравши для своєї ділянки найбільш відповідні сорти війлкової або звичайної вишні, необхідно грамотно підійти до процесу посадки. Тут садівникам-початківцям потрібно уважно вивчити основні прийоми, що дозволяють мінімізувати ризик втрати саджанців у поточному році і врожаїв – у майбутньому.

Перше, на що варто звернути увагу – стан саджанця. Важливо пам’ятати, що більш високою зимостійкістю будуть володіти коренезобувні саджанці вишень з розвиненою кореневою системою. Мінусом вважається і велика кількість зеленого листя, а також велика висота саджанця (від 70 см для однорічних і понад 110 см для дворічних). Такий посадковий матеріал швидше за все вимерзне в першу ж зиму.

Другий момент – вибір часу посадки. Ідеальним для війлочної і звичайної вишні періодом для пересаджування на постійне місце вважається середина квітня (в середній смузі). У випадку, коли саджанці були куплені восени, їх краще прикопати до весни. Якщо це неможливо, посадку проводять щонайменше за місяць до настання стійких холодів.

Посадкову яму рекомендується готувати заздалегідь, як мінімум за місяць до посадки в неї рослини. Розмір ями повинен відповідати розмірам кореневої системи вишні + 20-30 см в ширину і глибину. Яму заповнюють родючим ґрунтом у суміші з перегноєм або компостом, і додаванням 150 г суперфосфату і 70 г калійної солі на кожні 50 кг субстрату.

Кореневу шийку саджанця розташовують на рівні ґрунту, потім розправляють коріння по невеликому горбику, спорудженому на дні ями, а потім поступово засипають ґрунтом. Поливати саджанець в перші дні після посадки потрібно рясно. При осінній посадці рекомендується замульчувати пристовбурне коло перепрілим гноєм товщиною не менше 20 см, а з настанням морозів утеплити вишні насипом зі снігу.