Тяжка депресія лікування

Тяжка форма депресії є психічним розладом, що супроводжується емоційною пригніченістю. Глибоким чи тяжким називають патологічний стан, тривалість якого перевищила 2 місяці. Тяжка форма захворювання нерідко є фазою біполярного розладу.

Лікування тяжкої депресії

Якщо у людини виявилися симптоми сильної депресії, що робити, повинен знати не лише сам пацієнт, а й його близькі. Хворий який завжди усвідомлює свою проблему. Чекати самостійного лікування не варто, потрібно звернутися до клінічного психолога.

Хворому може бути запропоновано проходження медичного обстеження, що включає аналізи сечі та крові, МРТ, ЕЕГ тощо.

У ході обстеження може бути виявлено:

• порушення у функціонуванні серцево-судинної системи;
• нейроінфекції;
• інтоксикація;
• черепно-мозкові травми;
• гормональний дисбаланс.

Якщо ці проблеми виключені, хворому призначають:

1. Психотерапію. Метод може включати індивідуальне чи групове консультування. Якщо причиною депресивного стану стали проблеми у сім’ї, у консультаціях мають брати участь родичі хворого. Немедикаментозне лікування має на увазі використання класичного психоаналізу, символдрами, психодрами та інших психотерапевтичних методів.
2. Медикаментозне лікування. Воно включає використання таких груп препаратів, як антидепресанти (Ремерон, Коаксил) та транквілізатори (Нітрест, Нозепам). Підбором препаратів та встановленням дозування повинен займатися лікар.

Лікування депресивних станів включає 3 фази:

1. Активна (триває близько 1 місяця). За допомогою прийому препаратів ліквідовуються основні симптоми захворювання, відновлюється працездатність, повертається апетит.
2. Стабілізуюча (триває від 6 до 12 місяців). Стабілізуючий етап лікування проводиться після досягнення ремісії. Пацієнт під контролем лікаря знижує прийом лікарських засобів.
3. Підтримуюча (тривалість призначається індивідуально). Дози препаратів на цій фазі стають мінімальними. Лікар продовжує контролювати стан хворого.

Прогноз та наслідки

Людина, яка перебуває у стані дуже сильної депресії, не здатна вести повноцінне життя: працювати, допомагати оточуючим, обслуговувати себе. Незважаючи на часті думки про самогубство, пацієнти не завжди реалізують свої плани через пасивність, що розвивається у них. Небезпеку становлять 2 періоди: початок депресії та вихід з неї.

Депресивна поведінка у вагітних жінок може призвести до викидня.

Близьким людям необхідно виявляти особливу обережність після початку лікування. Потрібно уникати розмов із хворим на теми, які можуть його засмутити. У пацієнта починає відновлюватись рухова активність. Це означає, що він може втілити все те, про що він думав до початку лікування, наприклад зробити суїцид.

Щоб уникнути рецидиву, пацієнту рекомендується переглянути свої переконання, які могли стати причиною розвитку хвороби (припинити вважати себе невдахою через проблеми в особистому житті). Необхідно уникати перегляду фільмів жахів та бойовиків, читання детективів.

Варто відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правильного харчування, більше відпочивати та проводити час на свіжому повітрі.

Глибока депресія, що це таке

Глибока депресія – це тривалий пригнічений настрій, який може виникнути через прикрощі, що засмучують. Зазначається, що перші ознаки появи тяжкої депресії виявляються у підлітковому віці через гормональну перебудову організму. Прояв у людини симптомів тяжкого депресивного розладу може бути зумовлений генетичною схильністю. Чоловік і жінка, які зазнають психотичних розладів, могли отримати цю недугу від батьків, так само як і здатні передати її своїм майбутнім дітям. Хворобу можна лікувати, особливо ефективно, якщо почати за перших ознак глибокої депресії.

Схильність до тяжкої депресії

Тяжка депресія характеризується вираженою смутком, під час якого у хворого знижується потяг до діяльності, спілкування. Індивід перестає робити звичайні речі, йому немає потреби зайвий раз вийти за межі будинку, його перестають тішити досягнення, яких він згодом більше не прагне.

Затяжна депресія може виникнути на тлі гормональної перебудови, тому вважається, що їй більше схильні дівчата, які регулярно зазнають менструального циклу. До жорсткого ступеня депресії призводять деякі події, найчастіше трагічні, пов’язані з втратою. Серед підлітків зустрічаються індивіди, які тяжко вперше переживають розлучення, оскільки відносини підлітків нерідко ідеалізовані. Серед дорослих людей, які прожили один з одним тривалий час, подібна ситуація призводить до тривалої депресії, що переживається не один рік.

Причини виникнення тяжкої депресії

Причин виникнення тривалої депресії відносно небагато. Серед них зустрічаються ендогенні фактори, спадкові, психологічні складові та симптоматичні елементи.

Ендогенні

Ендогенні чинники, звані внутрішні, – це певні моральні чинники, риси індивіди, які можуть мати і спадковий характер. Вважається, що перфекціоністи схильні до депресії через очевидні причини. Сучасний час потребує швидкості дій, якнайшвидшого результату. Але перфекціоністам властива повільність, що забезпечує їм бездоганний результат. Тиск із боку рано чи пізно позначиться психічному стані людини.

Психологічні

До психологічних причин депресії відносяться дитячі моральні травми, втрата, тяжке розлучення та низку інших явищ.

Дитячі психологічні травми включають в себе жорстокість по відношенню до дитини або відсутність належної уваги. Сюди ж відносять цькування у школі з боку інших учнів та викладачів.

До втрати відносять загибель близької людини, родича, навіть домашнього вихованця. Незважаючи на вік, людина може віддатись на тяжку депресію на довгий час. Бувають випадки, коли хворий припиняє будь-яку діяльність аж до їди. Такий стан справ потребує негайного психологічного втручання.

Симптоматичні

До симптоматичних причин виникнення депресії відносять соматогенні та органічні. Загальна суть у тому, що, перебуваючи у пригніченому настрої, людина продовжує свою трудову та побутову діяльність. Згодом апатія посилюється, а причина, через яку спочатку були переживання, змінюється «порожніми» тривожними думками. Залишаються стала тривога, напруга, але причин немає.

Соматогенні причини в основному базуються на гормональних збоях, зокрема, ендокринних захворюваннях, а також прийнятті низки лікарських препаратів. Сюди відносяться тяжкі захворювання: онкологія, хронічні болі, постінфекційні захворювання.

Симптоми тяжкої депресії

Нерідко симптоматику глибокої депресії плутають із почуттям тимчасового смутку, сумних переживань. Їхня різниця в тому, що депресія не може змінюватися хорошим бадьорим настроєм. Згодом вона або відступає із силою волі хворого, або посилюється.

Основна симптоматика стосується фізичного самопочуття людини, її діяльності та навичок спілкування:

• При депресії людина віддається апатії, внаслідок чого вона сильніша і швидше втомлюється;
• Від цього втрачається бажання працювати, спілкуватися, доглядати себе;
• Страждають самооцінка та самоповага;
• Ухвалювати рішення стає складно;
• Знижується концентрація на будь-якій діяльності;
• Виявляються дві крайності зі сном: або людина відчуває безсоння, часто прокидається від нічних кошмарів, або може спати більшу частину доби;
• Останнім сигналом, закликом до термінового втручання є втрата апетиту, сильне зниження ваги.

Поєднання цих симптомів більшою чи меншою мірою – все це затяжна депресія. Переживаючи пару пунктів симптоматики, людина цілком може впоратися з недугою сама. Всі ці труднощі тимчасові та переборні. При переживанні більшості або всіх пунктів варто негайно звернутися за допомогою до професіоналів.

Наслідки хвороби

Тяжка депресія може тривати роками, поетапно. Трапляються випадки різкого нервового зриву, коли хворий у стислі терміни віддаляється від оточення, кидає роботу, перестає доглядати за собою.

У соціальному плані хворий може навмисно чи поступово перестати спілкуватися із друзями та сім’єю, партнери нерідко йдуть, забираючи дітей, майно. Втрачається і кар’єра. Депресія може залишити великий слід для здоров’я людини, наділивши його хронічними захворюваннями. Найнебезпечніше, що може статися в ході хвороби, – смерть, людина або позбавить себе життя сама, або поступово помре від голоду або незначного захворювання.

Фази лікування глибокої депресії

При початкових етапах депресії хворий може отримати онлайн консультацію, можливо, розібратися з недугою сам. Щоб не було рецидиву, варто звернутися до професійного лікування.

Медикаментозне лікування

Цей спосіб включає використання заспокійливих засобів, антидепресантів. Їхня суть полягає в тому, що препарати здатні виробити гормони щастя та задоволення, знизити тривожність. Для повного ефекту потрібно пройти весь курс. Але може статися рецидив, і симптоми депресії знову наберуть сили.

Психотерапія

Психотерапевт покликаний виявити причину появи недуги, опрацювати її, поступово знижуючи глибину депресії. Буде підібраний спеціальний інструментарій, придатний для хворого. Пройшовши курс психотерапії, при необхідності у поєднанні з медикаментозним лікуванням пацієнт прийде до норми.

Тяжка форма депресії – тривалий пригнічений стан індивіда через спадкову, гормональну схильність, а також як наслідок після напружених та сумних життєвих подій. Людина може довго «співмешкати» з тривожною недугою, але нічого хорошого це не приведе. Депресію, що тривала, необхідно лікувати, чим раніше почати лікування, тим швидше і ефективніший буде результат.

Методи лікування тяжкої депресії

Брейн Клінік займається лікуванням тяжкої депресії різного походження багато років і ми знаємо все про її лікування. Ми зможемо встановити точний і повний діагноз і провести лікування важкої депресії в найкоротший термін.

Телефонуйте +7 495 135-44-02

Ми допомагаємо у найважчих випадках, навіть якщо попереднє лікування не допомогло!

Лікування тяжкої депресії потребує особливої ​​уваги з боку лікаря-психотерапевта.

Лікування тяжких форм депресії

Однією з найважчих для лікування форм є важка депресія, що розвивається внаслідок ненадання своєчасної медичної допомоги людині з початковими ознаками захворювання.

Лікування важкої депресії включає комплексний підхід, що охоплює не тільки стан людини, але і всі сторони його життя, що впливають на перебіг хвороби.

Симптоми тяжкої депресії

При такій формі захворювання, як тяжка депресія, людина відчуває:

• безнадійність;
• тривалий пригнічений стан;
• безсоння;
• відсутність апетиту.

Хворого часто відвідують думки про самогубство та напади агресії. Сьогодні встановлено, що це захворювання торкається багатьох систем організму, діагностика на ранній стадії може виключити їх появу.

Причини виникнення тяжкої депресії

Чинники, які впливають виникнення хвороби можна умовно розділити на складові:

Своєчасне виявлення та усунення причин, що спричинили розвиток важкої депресії, набагато полегшують боротьбу з цим поширеним захворюванням.

Причини

Причини умовно поділяють на дві групи: психологічні, що впливають на душу, та фізіологічні, які виникають через розлад вироблення нейромедіаторів.

До психологічних причин відносять стрес, різні психічні травми: загибель близьких людей, випробування фізичного насильства, присутність на катастрофах. Найчастіше такий стан зникає через два місяці, але за відсутності належної допомоги може затягнутися і перетворитися на тяжкий.

До постійних стресових ситуацій відносять незначні неприємності, що діють довго. До таких провокаційних неприємностей відносять проживання на одній території з неугодною людиною, яка дратує; виконання зненавидженої роботи; бідність; хронічні хвороби, що знижують якість життя До застарілої травми належать травми, отримані в дитинстві, які несподівано спливають.

Фрустрація – наступна причина виникнення тяжкої депресії. Для цього стану характерне відчуття нездійсненного бажання.

Наступною причиною виступає екзистенційна криза, яка проявляється у втраті сенсу, цілей, а також почуття гармонії. Найчастіше буває як ознакою, і причиною важкої депресії.

До фізіологічних причин відносять перевтому, виснаження, недостатність кровообігу головного мозку, отруєння алкоголем, наркотиками, ліками; клімакс, інсульти, черепно-мозкові травми, нерегулярне статеве життя, а також його відсутність; гормональні захворювання, недостатню рухову активність, захворювання внутрішніх органів, неправильне харчування, дефект медіаторної системи, гіповітаміноз. Необхідно враховувати, що депресія, спричинена однією причиною, рідко виникає. Найчастіше у комплексі йде кілька. Важливо зважати на всі причини. Від цього залежить успіх у лікуванні.

Симптоми

Симптоми тяжкої депресії: знижений настрій, втрата задоволення та інтересів, зменшення енергійності, підвищена стомлюваність, знижена активність, а також здатність до зосередження, занижена самооцінка та відсутність впевненості, ідеї самоприниження та винності, песимістичне та похмуре бачення майбутнього; суїцидальні нахили, порушення сну, зниження апетиту.

Основні симптоми важкої депресії включають щоденний депресивний настрій хворого, зниження інтересу до колишньої діяльності, погіршення здібностей обмірковувати, а також концентруватися, коливання та нерішучість, загальмованість, зміна психомоторної активності, втрата лібідо.

Клінічна характеристика тяжкої депресії диференціюється за провідним афектом. Тужлива депресія має афект туги, переживання життєвого безвиході, безвиході, відсутності перспективи, грудні відчуття тяжкості, погіршення стану вранці, психомоторну загальмованість, порушення нічного сну у другій половині ночі.

Тривожна депресія відзначається очікуванням у майбутньому нещастя, відчуттям нестачі повітря та занепокоєння в грудях, душевного болю, психомоторним збудженням, погіршенням стану у вечірній час, утрудненням при засинанні, а також погіршенням нічного сну у першу половину ночі.

Апатична важка депресія проявляється афектом апатії з тяжким почуттям лінощів, а також пасивністю, нездатністю до вольових зусиль, бездіяльністю, сонливістю.

Ознаки

Якщо людині протягом тривалого часу ні на що не вистачає сил, бажання і не вдається змусити себе почати хоч щось зробити, при цьому постійно є поганий, байдужий настрій, то це і є ознаки депресивного стану. Лінь, під виглядом якої ховається апатія та відсутність бажання до будь-якої діяльності також є ознакою хвороби.

У людини при тяжкій депресії змінюються біохімічні процеси в головному мозку, і ці зміни провокують лінощі. У головному мозку порушується передача трьох нейротрансмітерів: серотоніну, дофаміну, норадреналіну. Якщо вони недостатньо передаються від одного нейрона до іншого, то у хворого виникає дефіцит енергії, знижується настрій, апатія. Стає неможливим себе «розкачати». Якщо не підключити медикаментозне лікування, то з часом людині буде ліньки встати з ліжка, вона втратить будь-який інтерес до життя, до людей. Тяжка депресія може спровокувати різні негативні наслідки. Людина стане тривожною, відчуватиме маніакальний страх.

Тяжка депресія у вагітних може призвести до викидня, тому майбутнім мамам слід уважно ставитися до свого здоров’я, а при виявленні перших проявів депресії звертатися до лікаря.

Тяжка депресія та суїцид

У період важкої депресії, коли людиною долає тяжкий стан, пригнічується інстинкт самозбереження і нестерпний душевний біль бере нагору, провокуючи думки про суїцид. Суїциди спостерігаються у 15

Тяжка депресія буває настільки виснажливою, що пацієнти стають слабкими і не здатними позбавити себе життя, проте після початку виходу з цього стану трапляються спроби самогубства.

Хворий здатний детально розробити план самогубства, а зазнавши тимчасового полегшення, стане створювати уявне враження покращення свого стану, при цьому, не перестаючи думати про суїцид.

Ризик суїциду при тяжкій депресії зростає у одиноких осіб, які страждають на соматичні захворювання, а також у хворих, які мають родичів наклали на себе руки. До суїцидального періоду при тяжкій депресії відносять передменструальний синдром, а також річницю трагічної події для хворого.

Тяжка депресія — що робити? Даний розлад потребує негайного лікування, оскільки важка форма захворювання здатна перейти в хронічну форму. Тому при виявленні перших проявів депресивного стану звертайтеся до лікаря.

Лікування тяжкої депресії

Лікування тяжкої депресії включає психологічне сімейне та індивідуальне консультування. Увага психолога не обійдуть такі стани, як проблеми у спілкуванні, порушення взаєморозуміння з батьками, чоловіком, дітьми, близькими людьми; розлучення, переживання особистих криз, смерті близької людини, розставання з коханою людиною, страхи, самотність, невпевненість у собі, втрата сенсу життя, виховання підлітків та дітей, захворювання психосоматичного характеру.

У разі невротичної тяжкої форми з вегетативною дисфункцією необхідно обстежитись у невролога, зробити ЕЕГ, МРТ, РЕГ для виключення різноманітних судинних порушень, а також черепно-мозкових травм, інтоксикацій, нейроінфекцій.

Жінкам слід виключити ймовірність раннього початку клімаксу, для чого необхідно звернутися до психоендокринолога (ендокринолога), а також гінеколога. При необхідності слід усунути вегетативний та гормональний дисбаланс, спричинений клімаксом.

Тяжка депресія лікується за класичною схемою. Для початку необхідно вибрати лікаря-психотерапевта, якому ви зможете довіритися та визначитеся щодо медикаментозного, а також психотерапевтичного лікування.

При виборі медикаментозного варіанту віддавайте перевагу препаратам із групи СІОЗС – Рексетин, Паксил, Флуоксетин, Феварін, Прозак, Асентра, Ципраміл, Золофт, Прам, Ципралекс, а також іншим сучасним антидепресантам – Коаксил, Венлаксор, Ремерон, Мірзатен, Валь.

Внутрішня напруга, тривога, а також нестача сну усувається транквілізуючими засобами – Альпразолам, Реланіум, Алзолам, Діазепам, Мезапам, Нозепам, Феназепам, Реладорм, Нітрест, Нітразепам.

При виборі немедикаментозного лікування слід звернутися до клінічного психолога чи психоаналітика. Далі починається регулярна та безпосередня робота зі спеціалістом. Робота з психотерапевтом і з психоаналітиком ефективна при регулярності та дійсному бажанні змінити те, що викликає труднощі та провокує страждання. Яскраво виражений особистісний розлад потребує більшого зусилля з обох боків. Вирішити проблему за кілька сеансів буде неможливо, потрібно запастися терпінням.

Лікування важкої депресії включає класичний психоаналіз, психодраму, символдраму, когнітивно-біхевіоральну психотерапію, екзистенційну, тілесно-орієнтовану, гештальт-психотерапію у груповому та індивідуальному варіантах.

Автор: Психоневролог Гартман Н.М.

Лікар Медико-психологічного центру «ПсихоМед»

Інформація, представлена ​​в цій статті, призначена виключно для ознайомлення та не може замінити професійну консультацію та кваліфіковану медичну допомогу. За найменшої підозри про наявність депресії обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

Тяжка депресія лікування

Тяжка форма депресії є психічним розладом, що супроводжується емоційною пригніченістю. Глибоким чи тяжким називають патологічний стан, тривалість якого перевищила 2 місяці. Тяжка форма захворювання нерідко є фазою біполярного розладу.

Лікування тяжкої депресії

Якщо у людини виявилися симптоми сильної депресії, що робити, повинен знати не лише сам пацієнт, а й його близькі. Хворий який завжди усвідомлює свою проблему. Чекати самостійного лікування не варто, потрібно звернутися до клінічного психолога.

Хворому може бути запропоновано проходження медичного обстеження, що включає аналізи сечі та крові, МРТ, ЕЕГ тощо.

У ході обстеження може бути виявлено:

• порушення у функціонуванні серцево-судинної системи;
• нейроінфекції;
• інтоксикація;
• черепно-мозкові травми;
• гормональний дисбаланс.

Якщо ці проблеми виключені, хворому призначають:

1. Психотерапію. Метод може включати індивідуальне чи групове консультування. Якщо причиною депресивного стану стали проблеми у сім’ї, у консультаціях мають брати участь родичі хворого. Немедикаментозне лікування має на увазі використання класичного психоаналізу, символдрами, психодрами та інших психотерапевтичних методів.
2. Медикаментозне лікування. Воно включає використання таких груп препаратів, як антидепресанти (Ремерон, Коаксил) та транквілізатори (Нітрест, Нозепам). Підбором препаратів та встановленням дозування повинен займатися лікар.

Лікування депресивних станів включає 3 фази:

1. Активна (триває близько 1 місяця). За допомогою прийому препаратів ліквідовуються основні симптоми захворювання, відновлюється працездатність, повертається апетит.
2. Стабілізуюча (триває від 6 до 12 місяців). Стабілізуючий етап лікування проводиться після досягнення ремісії. Пацієнт під контролем лікаря знижує прийом лікарських засобів.
3. Підтримуюча (тривалість призначається індивідуально). Дози препаратів на цій фазі стають мінімальними. Лікар продовжує контролювати стан хворого.

Прогноз та наслідки

Людина, яка перебуває у стані дуже сильної депресії, не здатна вести повноцінне життя: працювати, допомагати оточуючим, обслуговувати себе. Незважаючи на часті думки про самогубство, пацієнти не завжди реалізують свої плани через пасивність, що розвивається у них. Небезпеку становлять 2 періоди: початок депресії та вихід з неї.

Депресивна поведінка у вагітних жінок може призвести до викидня.

Близьким людям необхідно виявляти особливу обережність після початку лікування. Потрібно уникати розмов із хворим на теми, які можуть його засмутити. У пацієнта починає відновлюватись рухова активність. Це означає, що він може втілити все те, про що він думав до початку лікування, наприклад зробити суїцид.

Щоб уникнути рецидиву, пацієнту рекомендується переглянути свої переконання, які могли стати причиною розвитку хвороби (припинити вважати себе невдахою через проблеми в особистому житті). Необхідно уникати перегляду фільмів жахів та бойовиків, читання детективів.

Варто відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правильного харчування, більше відпочивати та проводити час на свіжому повітрі.

Глибока депресія, що це таке

Глибока депресія – це тривалий пригнічений настрій, який може виникнути через прикрощі, що засмучують. Зазначається, що перші ознаки появи тяжкої депресії виявляються у підлітковому віці через гормональну перебудову організму. Прояв у людини симптомів тяжкого депресивного розладу може бути зумовлений генетичною схильністю. Чоловік і жінка, які зазнають психотичних розладів, могли отримати цю недугу від батьків, так само як і здатні передати її своїм майбутнім дітям. Хворобу можна лікувати, особливо ефективно, якщо почати за перших ознак глибокої депресії.

Схильність до тяжкої депресії

Тяжка депресія характеризується вираженою смутком, під час якого у хворого знижується потяг до діяльності, спілкування. Індивід перестає робити звичайні речі, йому немає потреби зайвий раз вийти за межі будинку, його перестають тішити досягнення, яких він згодом більше не прагне.

Затяжна депресія може виникнути на тлі гормональної перебудови, тому вважається, що їй більше схильні дівчата, які регулярно зазнають менструального циклу. До жорсткого ступеня депресії призводять деякі події, найчастіше трагічні, пов’язані з втратою. Серед підлітків зустрічаються індивіди, які тяжко вперше переживають розлучення, оскільки відносини підлітків нерідко ідеалізовані. Серед дорослих людей, які прожили один з одним тривалий час, подібна ситуація призводить до тривалої депресії, що переживається не один рік.

Причини виникнення тяжкої депресії

Причин виникнення тривалої депресії відносно небагато. Серед них зустрічаються ендогенні фактори, спадкові, психологічні складові та симптоматичні елементи.

Ендогенні

Ендогенні чинники, звані внутрішні, – це певні моральні чинники, риси індивіди, які можуть мати і спадковий характер. Вважається, що перфекціоністи схильні до депресії через очевидні причини. Сучасний час потребує швидкості дій, якнайшвидшого результату. Але перфекціоністам властива повільність, що забезпечує їм бездоганний результат. Тиск із боку рано чи пізно позначиться психічному стані людини.

Психологічні

До психологічних причин депресії відносяться дитячі моральні травми, втрата, тяжке розлучення та низку інших явищ.

Дитячі психологічні травми включають в себе жорстокість по відношенню до дитини або відсутність належної уваги. Сюди ж відносять цькування у школі з боку інших учнів та викладачів.

До втрати відносять загибель близької людини, родича, навіть домашнього вихованця. Незважаючи на вік, людина може віддатись на тяжку депресію на довгий час. Бувають випадки, коли хворий припиняє будь-яку діяльність аж до їди. Такий стан справ потребує негайного психологічного втручання.

Симптоматичні

До симптоматичних причин виникнення депресії відносять соматогенні та органічні. Загальна суть у тому, що, перебуваючи у пригніченому настрої, людина продовжує свою трудову та побутову діяльність. Згодом апатія посилюється, а причина, через яку спочатку були переживання, змінюється «порожніми» тривожними думками. Залишаються стала тривога, напруга, але причин немає.

Соматогенні причини в основному базуються на гормональних збоях, зокрема, ендокринних захворюваннях, а також прийнятті низки лікарських препаратів. Сюди відносяться тяжкі захворювання: онкологія, хронічні болі, постінфекційні захворювання.

Симптоми тяжкої депресії

Нерідко симптоматику глибокої депресії плутають із почуттям тимчасового смутку, сумних переживань. Їхня різниця в тому, що депресія не може змінюватися хорошим бадьорим настроєм. Згодом вона або відступає із силою волі хворого, або посилюється.

Основна симптоматика стосується фізичного самопочуття людини, її діяльності та навичок спілкування:

• При депресії людина віддається апатії, внаслідок чого вона сильніша і швидше втомлюється;
• Від цього втрачається бажання працювати, спілкуватися, доглядати себе;
• Страждають самооцінка та самоповага;
• Ухвалювати рішення стає складно;
• Знижується концентрація на будь-якій діяльності;
• Виявляються дві крайності зі сном: або людина відчуває безсоння, часто прокидається від нічних кошмарів, або може спати більшу частину доби;
• Останнім сигналом, закликом до термінового втручання є втрата апетиту, сильне зниження ваги.

Поєднання цих симптомів більшою чи меншою мірою – все це затяжна депресія. Переживаючи пару пунктів симптоматики, людина цілком може впоратися з недугою сама. Всі ці труднощі тимчасові та переборні. При переживанні більшості або всіх пунктів варто негайно звернутися за допомогою до професіоналів.

Наслідки хвороби

Тяжка депресія може тривати роками, поетапно. Трапляються випадки різкого нервового зриву, коли хворий у стислі терміни віддаляється від оточення, кидає роботу, перестає доглядати за собою.

У соціальному плані хворий може навмисно чи поступово перестати спілкуватися із друзями та сім’єю, партнери нерідко йдуть, забираючи дітей, майно. Втрачається і кар’єра. Депресія може залишити великий слід для здоров’я людини, наділивши його хронічними захворюваннями. Найнебезпечніше, що може статися в ході хвороби, – смерть, людина або позбавить себе життя сама, або поступово помре від голоду або незначного захворювання.

Фази лікування глибокої депресії

При початкових етапах депресії хворий може отримати онлайн консультацію, можливо, розібратися з недугою сам. Щоб не було рецидиву, варто звернутися до професійного лікування.

Медикаментозне лікування

Цей спосіб включає використання заспокійливих засобів, антидепресантів. Їхня суть полягає в тому, що препарати здатні виробити гормони щастя та задоволення, знизити тривожність. Для повного ефекту потрібно пройти весь курс. Але може статися рецидив, і симптоми депресії знову наберуть сили.

Психотерапія

Психотерапевт покликаний виявити причину появи недуги, опрацювати її, поступово знижуючи глибину депресії. Буде підібраний спеціальний інструментарій, придатний для хворого. Пройшовши курс психотерапії, при необхідності у поєднанні з медикаментозним лікуванням пацієнт прийде до норми.

Тяжка форма депресії – тривалий пригнічений стан індивіда через спадкову, гормональну схильність, а також як наслідок після напружених та сумних життєвих подій. Людина може довго «співмешкати» з тривожною недугою, але нічого хорошого це не приведе. Депресію, що тривала, необхідно лікувати, чим раніше почати лікування, тим швидше і ефективніший буде результат.

Методи лікування тяжкої депресії

Брейн Клінік займається лікуванням тяжкої депресії різного походження багато років і ми знаємо все про її лікування. Ми зможемо встановити точний і повний діагноз і провести лікування важкої депресії в найкоротший термін.

Телефонуйте +7 495 135-44-02

Ми допомагаємо у найважчих випадках, навіть якщо попереднє лікування не допомогло!

Лікування тяжкої депресії потребує особливої ​​уваги з боку лікаря-психотерапевта.

Лікування тяжких форм депресії

Однією з найважчих для лікування форм є важка депресія, що розвивається внаслідок ненадання своєчасної медичної допомоги людині з початковими ознаками захворювання.

Лікування важкої депресії включає комплексний підхід, що охоплює не тільки стан людини, але і всі сторони його життя, що впливають на перебіг хвороби.

Симптоми тяжкої депресії

При такій формі захворювання, як тяжка депресія, людина відчуває:

• безнадійність;
• тривалий пригнічений стан;
• безсоння;
• відсутність апетиту.

Хворого часто відвідують думки про самогубство та напади агресії. Сьогодні встановлено, що це захворювання торкається багатьох систем організму, діагностика на ранній стадії може виключити їх появу.

Причини виникнення тяжкої депресії

Чинники, які впливають виникнення хвороби можна умовно розділити на складові:

Своєчасне виявлення та усунення причин, що спричинили розвиток важкої депресії, набагато полегшують боротьбу з цим поширеним захворюванням.

Причини

Причини умовно поділяють на дві групи: психологічні, що впливають на душу, та фізіологічні, які виникають через розлад вироблення нейромедіаторів.

До психологічних причин відносять стрес, різні психічні травми: загибель близьких людей, випробування фізичного насильства, присутність на катастрофах. Найчастіше такий стан зникає через два місяці, але за відсутності належної допомоги може затягнутися і перетворитися на тяжкий.

До постійних стресових ситуацій відносять незначні неприємності, що діють довго. До таких провокаційних неприємностей відносять проживання на одній території з неугодною людиною, яка дратує; виконання зненавидженої роботи; бідність; хронічні хвороби, що знижують якість життя До застарілої травми належать травми, отримані в дитинстві, які несподівано спливають.

Фрустрація – наступна причина виникнення тяжкої депресії. Для цього стану характерне відчуття нездійсненного бажання.

Наступною причиною виступає екзистенційна криза, яка проявляється у втраті сенсу, цілей, а також почуття гармонії. Найчастіше буває як ознакою, і причиною важкої депресії.

До фізіологічних причин відносять перевтому, виснаження, недостатність кровообігу головного мозку, отруєння алкоголем, наркотиками, ліками; клімакс, інсульти, черепно-мозкові травми, нерегулярне статеве життя, а також його відсутність; гормональні захворювання, недостатню рухову активність, захворювання внутрішніх органів, неправильне харчування, дефект медіаторної системи, гіповітаміноз. Необхідно враховувати, що депресія, спричинена однією причиною, рідко виникає. Найчастіше у комплексі йде кілька. Важливо зважати на всі причини. Від цього залежить успіх у лікуванні.

Симптоми

Симптоми тяжкої депресії: знижений настрій, втрата задоволення та інтересів, зменшення енергійності, підвищена стомлюваність, знижена активність, а також здатність до зосередження, занижена самооцінка та відсутність впевненості, ідеї самоприниження та винності, песимістичне та похмуре бачення майбутнього; суїцидальні нахили, порушення сну, зниження апетиту.

Основні симптоми важкої депресії включають щоденний депресивний настрій хворого, зниження інтересу до колишньої діяльності, погіршення здібностей обмірковувати, а також концентруватися, коливання та нерішучість, загальмованість, зміна психомоторної активності, втрата лібідо.

Клінічна характеристика тяжкої депресії диференціюється за провідним афектом. Тужлива депресія має афект туги, переживання життєвого безвиході, безвиході, відсутності перспективи, грудні відчуття тяжкості, погіршення стану вранці, психомоторну загальмованість, порушення нічного сну у другій половині ночі.

Тривожна депресія відзначається очікуванням у майбутньому нещастя, відчуттям нестачі повітря та занепокоєння в грудях, душевного болю, психомоторним збудженням, погіршенням стану у вечірній час, утрудненням при засинанні, а також погіршенням нічного сну у першу половину ночі.

Апатична важка депресія проявляється афектом апатії з тяжким почуттям лінощів, а також пасивністю, нездатністю до вольових зусиль, бездіяльністю, сонливістю.

Ознаки

Якщо людині протягом тривалого часу ні на що не вистачає сил, бажання і не вдається змусити себе почати хоч щось зробити, при цьому постійно є поганий, байдужий настрій, то це і є ознаки депресивного стану. Лінь, під виглядом якої ховається апатія та відсутність бажання до будь-якої діяльності також є ознакою хвороби.

У людини при тяжкій депресії змінюються біохімічні процеси в головному мозку, і ці зміни провокують лінощі. У головному мозку порушується передача трьох нейротрансмітерів: серотоніну, дофаміну, норадреналіну. Якщо вони недостатньо передаються від одного нейрона до іншого, то у хворого виникає дефіцит енергії, знижується настрій, апатія. Стає неможливим себе «розкачати». Якщо не підключити медикаментозне лікування, то з часом людині буде ліньки встати з ліжка, вона втратить будь-який інтерес до життя, до людей. Тяжка депресія може спровокувати різні негативні наслідки. Людина стане тривожною, відчуватиме маніакальний страх.

Тяжка депресія у вагітних може призвести до викидня, тому майбутнім мамам слід уважно ставитися до свого здоров’я, а при виявленні перших проявів депресії звертатися до лікаря.

Тяжка депресія та суїцид

У період важкої депресії, коли людиною долає тяжкий стан, пригнічується інстинкт самозбереження і нестерпний душевний біль бере нагору, провокуючи думки про суїцид. Суїциди спостерігаються у 15

Тяжка депресія буває настільки виснажливою, що пацієнти стають слабкими і не здатними позбавити себе життя, проте після початку виходу з цього стану трапляються спроби самогубства.

Хворий здатний детально розробити план самогубства, а зазнавши тимчасового полегшення, стане створювати уявне враження покращення свого стану, при цьому, не перестаючи думати про суїцид.

Ризик суїциду при тяжкій депресії зростає у одиноких осіб, які страждають на соматичні захворювання, а також у хворих, які мають родичів наклали на себе руки. До суїцидального періоду при тяжкій депресії відносять передменструальний синдром, а також річницю трагічної події для хворого.

Тяжка депресія — що робити? Даний розлад потребує негайного лікування, оскільки важка форма захворювання здатна перейти в хронічну форму. Тому при виявленні перших проявів депресивного стану звертайтеся до лікаря.

Лікування тяжкої депресії

Лікування тяжкої депресії включає психологічне сімейне та індивідуальне консультування. Увага психолога не обійдуть такі стани, як проблеми у спілкуванні, порушення взаєморозуміння з батьками, чоловіком, дітьми, близькими людьми; розлучення, переживання особистих криз, смерті близької людини, розставання з коханою людиною, страхи, самотність, невпевненість у собі, втрата сенсу життя, виховання підлітків та дітей, захворювання психосоматичного характеру.

У разі невротичної тяжкої форми з вегетативною дисфункцією необхідно обстежитись у невролога, зробити ЕЕГ, МРТ, РЕГ для виключення різноманітних судинних порушень, а також черепно-мозкових травм, інтоксикацій, нейроінфекцій.

Жінкам слід виключити ймовірність раннього початку клімаксу, для чого необхідно звернутися до психоендокринолога (ендокринолога), а також гінеколога. При необхідності слід усунути вегетативний та гормональний дисбаланс, спричинений клімаксом.

Тяжка депресія лікується за класичною схемою. Для початку необхідно вибрати лікаря-психотерапевта, якому ви зможете довіритися та визначитеся щодо медикаментозного, а також психотерапевтичного лікування.

При виборі медикаментозного варіанту віддавайте перевагу препаратам із групи СІОЗС – Рексетин, Паксил, Флуоксетин, Феварін, Прозак, Асентра, Ципраміл, Золофт, Прам, Ципралекс, а також іншим сучасним антидепресантам – Коаксил, Венлаксор, Ремерон, Мірзатен, Валь.

Внутрішня напруга, тривога, а також нестача сну усувається транквілізуючими засобами – Альпразолам, Реланіум, Алзолам, Діазепам, Мезапам, Нозепам, Феназепам, Реладорм, Нітрест, Нітразепам.

При виборі немедикаментозного лікування слід звернутися до клінічного психолога чи психоаналітика. Далі починається регулярна та безпосередня робота зі спеціалістом. Робота з психотерапевтом і з психоаналітиком ефективна при регулярності та дійсному бажанні змінити те, що викликає труднощі та провокує страждання. Яскраво виражений особистісний розлад потребує більшого зусилля з обох боків. Вирішити проблему за кілька сеансів буде неможливо, потрібно запастися терпінням.

Лікування важкої депресії включає класичний психоаналіз, психодраму, символдраму, когнітивно-біхевіоральну психотерапію, екзистенційну, тілесно-орієнтовану, гештальт-психотерапію у груповому та індивідуальному варіантах.

Автор: Психоневролог Гартман Н.М.

Лікар Медико-психологічного центру «ПсихоМед»

Інформація, представлена ​​в цій статті, призначена виключно для ознайомлення та не може замінити професійну консультацію та кваліфіковану медичну допомогу. За найменшої підозри про наявність депресії обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!