Які існують водорості

0 Comments

У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: синьозелені, пірофітові, золотисті, діатомові, жовто-зелені, бурі, червоні, евгленові, зелені, харовіНайбільшу кількість видів налічують зелені (13—20 тис.) і діатомові (10 тис.) водорості.3 бер. 2019 р.

Серед одноклітинних є колоніальні форми — певна парна кількість клітин, що з'єднані між собою через плазмодесми або оточені загальним слизом. Серед водоростей на сьогодні описано понад 60 тис. видів, разом з тим очікуване різноманіття за оцінками різних авторів лежить у межах 500 тис. — 10 млн видів.

Теорія: Водорості — різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, які живуть переважно у воді чи пристосувалися до життя на суходолі. Тіло водоростей має назву «слань», живлення фотоавтотрофне, хлоропласти називають хроматофорами; вони можуть мати різні форму та походження.

Спільна ознака різних представників водоростей – наявність у їхніх клітинах хлоропластів із хлорофілом. Отже, ці рослини, так само як і вищі, здатні до фотосинтезу. Крім хлорофілу, хлоропласти водоростей часто можуть містити й інші пігменти. Це надає їм червоного, бурого або жовто-зеленого забарвлення.

Є такі три види їстівних водоростей:

  • червоні (це усім відомі норі, які використовуються як водорості для суші);
  • зелені (салат чука);
  • бурі (та ж ламінарія, вона ж морська капуста).

У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: синьозелені, пірофітові, золотисті, діатомові, жовто-зелені, бурі, червоні, евгленові, зелені, харовіНайбільшу кількість видів налічують зелені (13—20 тис.) і діатомові (10 тис.) водорості.





Попри всю різноманітність і різнорідність групи, водорості мають і спільні риси — наявність хлорофілу і фотоавтотрофний вид харчування. У свою чергу, багатоклітинних водоростей об’єднують такі ознаки: 1. відсутність яскраво вираженої провідної системи; 2. схильність до проживання у …