Як записати другий закон Ньютона через імпульс

0 Comments

d→p=→Fdt. Величина →Fdt називається імпульсом сили за час dt. Отже другий закон Ньютона можна сформулювати й так: приріст імпульсу тіла за певний проміжок часу дорівнює імпульсу сили , що діє на тіло протягом цього часу.

В класичній механіці імпульс (традиційно позначається p) визначається як добуток маси тіла m та його швидкості v: p = m v.

d→Pdt=0 ⇒ →P=const. У цьому полягає закон збереження імпульсу: імпульс замкненої системи зберігається, тобто залишається незмінним у часі. При цьому імпульси окремих тіл системи можуть змінюватися внаслідок взаємодії між собою, але лише так, аби їхній сумарний імпульс лишався незмінним.

Другий закон Ньютона: Прискорення, якого набуває тіло внаслідок дії сили, прямо пропорційне цій силі та обернено пропорційне масі тіла.

Сила F вимірюється в кг-м-с-2, цю велицину називають ньютонами (Н) — на честь людини, яка відкрла цей закон. З формули Ft = mv — mu випливає, що імпульс тіла виражається в Н-с. Це рівняння також показує, що зміна імпульсу тіла Δp дорівнює добутку неврівноваженої сили F і часу t, протягом якого вона діє.

Добуток сили на час її дії називають імпульсом сили. Зміна імпульсу тіла дорівнює імпульсу сили, що діє на тіло. Якщо імпульс тіла змінюється за дуже короткий інтервал часу, то виникають великі сили (удар, поштовх, зіткнення). Щоб уникнути завеликих сил, необхідно збільшувати час дії сили.





Саме з відкриттям другого закону Ньютона його ім’я стало асоціюватися з фізичним поняттям сили. Втім, сила стала не тільки асоціюватися, а й вимірюватися в ньютонах. Та й сам другий закон тісно пов’язаний з поняттям сили, а також швидкості, і прискорення, а ще маси. Але про …