Лікування простатиту антибіотиками – коли без них не обійтися?

Простатит – це захворювання, яким найчастіше страждають чоловіки середнього віку, коли з різних причин відбувається запалення передміхурової залози. Залежно від перебігу, тривалості захворювання, причин виникнення, індивідуальної чутливості чоловіка, лікарем за показаннями підбирається індивідуальне лікування простатиту антибіотиками. Оскільки в ряді випадків без антибактеріальної терапії не обійтися.

Коли показано лікування антибіотиками?

Простатит класифікують на дві групи – бактеріальний (інфекційний) і небактерійний. Причому, для лікування останнього не показано використання антимікробних засобів. Антибіотики необхідні при гострому і хронічному бактеріальному простатиті, який навіть протікає малосимптомно, а також як пробна терапія при неінфекційній природі виникнення простатиту, в якості тест-терапії. Щоб визначитися в необхідності лікування простатиту антибіотиками, лікар повинен дотримуватися наступної схеми обстеження, щоб визначити справжню причину і збудника захворювання:

1 Етап обстеження. Необхідно тричі здати сечу на бактеріологічне дослідження (кишкова паличка, пневмокок, стрептокок, стафілокок та ін.), на туберкульоз та інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідії, гонококи, мікоплазми, трихомонади), також слід обстежувати секрет простати мікроскопічно і методом посіву. Ці аналізи визначать збудника – мікрофлору, мікобактерії туберкульозу або ІПСШ.

2 Етап обстеження. Якщо в секреті простати лейкоцити будуть нижче 25, то проводять тест-терапію препаратом Омник (тамсулозин) протягом тижня, потім здається повторний аналіз секрету.

Результати обстеження визначають вид захворювання:

Неінфекційний простатит

За результатами аналізів, якщо лейкоцити не збільшаться, всі посіви будуть негативними, то простатит визначають як неінфекційний. Його ще називають синдромом хронічного тазового болю і проводиться лише симптоматичне лікування. Однак, результати посівів на туберкульоз доводиться чекати 10-12 тижнів, і в разі позитивних аналізів, пацієнта направляють на лікування в урологічне відділення протитуберкульозного диспансеру.

Туберкульоз простати

Він рідко буває ізольованим, оскільки найчастіше поєднується з ураженням сечових шляхів, придатків яєчок, насінних бульбашок. Найчастіше, діагностика цього захворювання утруднена, адже туберкульоз в останні роки починає набувати характер епідемії, причому будь-якої локалізації і з лікарсько-стійкими формами. Підступність туберкульозу сечостатевої системи у чоловіків полягає в тому, що дуже рідко це захворювання розвивається гостро, частіше всього це хронічне захворювання з періодами ремісії і загострень, і навіть посіви на туберкульоз іноді дають хибнонегативні результати, особливо на тлі прийому фтрохинолонів, активних відносно мікобактерій туберкульозу. Скарги пацієнта з туберкульозом простати можуть бути пов’язані з симптомами загальної інтоксикації – субфебрильна температура, слабкість, рідко чоловік може відчувати ниючі або пекучі болі в промежині, задньому проході, крижах. Захворювання частіше буває у чоловіків середнього віку 20-40 років, при найвищій функціональній активності простати.

Бактеріальний, інфекційний простатит

Якщо при першому аналізі число лейкоцитів перевищить 25 або вони збільшаться після прийому Омника, то простатит відносять до бактеріального або латентно-інфекційного. У цьому випадку лікування антибіотиками необхідно. Спочатку призначаються препарати, що називається, навмання, а потім після результатів бактеріологічного посіву визначають оптимальне лікування, грунтуючись на даних чутливості патогенних бактерій до конкретних антимікробних засобів.

Які антибіотики при простатиті найбільш ефективні?

Не можна говорити про те, що існує якийсь кращий антибіотик від простатиту, оскільки будь-яка антимікробна терапія повинна ґрунтуватися на індивідуальній чутливості бактерій в кожному конкретному випадку.

Не можна займатися самодіагностикою і самолікуванням антибактеріальними та іншими лікарськими засобами. Вибір препарату залежить від виявленого збудника, а також його стійкості і чутливості до антибіотиків. Тривалість курсу, дозування підбираються тільки лікарем з урахуванням гостроти процесу (хронічний або гострий), найчастіше використовують антибіотики широкого спектру дії.

У середньому, курс який призначається лікарем, становить 1-2 місяці, і лікування хронічного простатиту антибіотиками обов’язково повинно бути в комплексі з іншими медичними процедурами та лікарськими засобами, а саме:

• Антибіотики
• Нестероїдні протизапальні засоби
• Препарати, що нормалізують кровообіг
• Вітамінотерапія
• Імуностимулюючі препарати
• Седативні засоби та антидепресанти
• Фітотерапія
• Масаж передміхурової залози, мануальний масаж, теплова мікрохвильова терапія – показані тільки після виключення туберкульозу, оскільки і масаж, і тепловий вплив призводять до різкого загострення туберкульозного процесу, при якому ці процедури категорично протипоказані.

Основні групи антибіотиків, які застосовуються для лікування простатиту, з урахуванням загальноприйнятих відомостей про чутливості основних збудників бактеріального простатиту, представлені в таблиці:

Крім цих патогенних мікроорганізмів, на запальний процес в передміхуровій залозі або сечовидільній системі, можуть впливати грибкові агенти. Тому застосування нового комбінованого препарату Сафоцид, що містить і препарат для лікування молочниці Флуконазол, і Секнідазол, і Азитроміцин може бути призначений лікарем за показаннями. Його застосування рекомендується при неускладнених сечостатевих інфекціях і для лікування бактеріального простатиту.

Перелік груп протимікробних препаратів, використовуваних при лікуванні простатиту

Фторхінолони – це на сьогоднішній день найбільш високоефективні препарати, особливо для лікування хронічного бактеріального простатиту, але крім інших побічних дій всіх антибіотиків, вони мають нейротоксичністю і фототоксичністю. І їх застосовують лише після виключення туберкульозної етіології запального процесу. Фторхінолони включені в комплексне лікування всіх форм туберкульозу, і в разі, якщо пацієнт знаходиться в очікуванні результату посіву на туберкульоз, фторхінолони використовувати не можна. Лікування туберкульозу передбачає прийом, як мінімум, 4 протитуберкульозних препарати, а терапія тільки одним антибіотиком викликає лікарську стійкість мікобактерій туберкульозу до цього антибіотика і в подальшому призводить до хронічного туберкульозу сечостатевої системи, що не піддається лікуванню, це вкрай небезпечно. Якщо у чоловіка на тлі прийому фторхінолонів настає значне поліпшення, а після відміни препарату через 1-2 місяці знову настає рецидив, слід звернутися в туберкульозний диспансер для більш детального обстеження, проведення туберкулінових проб та повторної здачі аналізів.

Торгові назви фторхінолонів:

• Таванік, Eлефлокс, – левофлоксацин
• Ципринол, Ципробай – ципрофлоксацин
• Цифран – ципрофлоксацин
• Офлоксин, Заноцин – офлоксацин

Тетрацикліни – їх використання останнім часом значно скоротилося, можливе застосування тільки Доксицилина, який відносно легше переноситься, ніж інші антибіотики тетрациклінового ряду – торгова назва Юнідокс Солютаб.

Пеніциліни – зараз широко використовується комбінований препарат Амоксицилін з Клавулановою кислотою, що володіє більш сильною антибактеріальною дію – торгова назва Амоксиклав, Флемоксина солютаб, Аугментин, Флемоклав солютаб.

Цефалоспорини – препарати для внутрішньом’язового введення, торгові назви – Кефадим, Клафоран, Цефспан, Супракс, Цефтріаксон, Цефотаксим та ін.

Макроліди – їх використовують не часто, оскільки немає досліджень, що підтверджують доцільність їх застосування при простатиті, однак вони мало токсичні і дуже активні у відношенні до ряду бактерій, особливо хламідій і мікоплазми. Торгові назви антибіотиків цієї групи: азитроміцин (Зитролид, Сумамед), кларитроміцин (Фромілид).

При виборі антибіотика при простатиті, слід враховувати, що деякі з них здатні накопичуватися в потрібній концентрації у тканинах простати, що дуже важливо при простатиті. Тому використання макролідів, фторхінолонів, аміноглікозидів (Гентаміцин) краще всього, а також при гострому бактеріальному простатиті можливо призначення одночасно двох антибактеріальних засобів для більш швидкого зняття гострого запалення.

Як приймати антибіотики при простатиті: список і схема лікування в домашніх умовах

Більшість випадків гострого простатиту носить бактеріальний характер. Саме тому антибактеріальна терапія при простатиті грає вирішальну роль в процесі лікування цього підступного захворювання. Прийом ліків здійснюється строго за схемою під контролем лікаря і з періодичними лабораторними контрольними пробами секрету передміхурової залози. Займатися самолікуванням і хаотично приймати антибіотики категорично не можна.

Попередній збір відомостей

Перед тим, як призначити антибіотики, лікар-уролог обов’язково повинен дізнатися ряд важливих відомостей про стан і алергічних реакціях хворого. До таких даних можна віднести наступне:

• інформація про наявність у пацієнта цукрового діабету, захворювань печінки, нирок, інших супутніх хвороб важливих органів, тобто про можливі наявних протипоказання;
• відомості про переносимості самих антибактеріальних препаратів;
• термін давності останнього лікування засобами антибіотичних груп.

Протипоказання лікування антибіотиками

Патологія печінки або нирок є серйозним протипоказанням застосування в лікуванні запалення простати групи антибіотиків, адже засвоєння, перетворення і виведення сильно токсичних лікарських препаратів з людського організму стануть потужною додатковим навантаженням на внутрішні органи.

Якщо у хворого раніше вже були алергічні реакції на певну антибиотическую групу препаратів, то це також стає підставою для відмови від його повторного призначення.

Способи виявлення джерела хвороби

Для визначення збудника по його чутливості до конкретних антибіотиків призначається особливе лабораторне дослідження виділень простати і бактеріальний посів. У разі гострої фази розвитку хвороби і неможливості взяти секрет залози на аналіз відправляється середня порція сечі.

Перед початком антибактеріальної терапії запалення чоловічої передміхурової залози необхідно отримати об’єктивні дані з лабораторії, що підтверджують інфекційний характер запального процесу в простаті.

Лікар-уролог, уважно вислухавши характерні типові скарги хворого, обов’язково збирає анамнез по історії хвороби звернувся людини. У нього входять:

• здача пацієнтом загального аналізу сечі;
• отримання в лабораторії аналізу секрету простати;
• результат бактеріологічного посіву сечі (готується не менше 5 днів);
• бактеріологічний посів секрету передміхурової залози з визначенням порогу чутливості до антибіотиків.

Тільки в результаті такого повного дослідження лікарі зможуть підтвердити або спростувати інфекційно-обумовлену природу запалення в чоловічій залозі.

Підбір антибіотиків

На сьогоднішній день існує маса препаратів, призначених для лікування запалення передміхурової залози. Однак вони не є універсальними, а кожен з них орієнтований на конкретний вид бактерій. З цієї причини антибактеріальні препарати для лікування простатиту вибираються індивідуально по своїй чутливості до патогенної флори, що викликала запалення.

До основної групи препаратів, що застосовуються при лікуванні як хронічного, так і гострого простатиту, відносяться наступні групи антибіотиків:

• аміноглікозиди – в цю групу входять гентаміцин, канаміцин, ізепаміцін, що показують високу ефективність боротьби з грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами; мають мінімальні протипоказання, але через свою високу токсичність надають побічні ефекти, які проявляються в нирках і органах слуху;
• цефалоспорини – цефтриаксон і його аналоги, ці препарати відносяться до третього покоління цефалоспоринових антибіотиків, вироблених синтетичним шляхом; мають добру переносимість пацієнтами;
• пеніциліни – амоксиклав, флемоксин солютаб також мають хорошу переносимість пацієнтами, дуже ефективні і мають мінімальні протипоказання, однак можуть призначатися тільки фахівцем, самолікування вкрай небезпечно;
• тетрациклін – тетрациклін, доксициклін дуже дієві, але мають деякі негативні побічні ефекти при тривалому застосуванні.

Особливості лікування простатиту антибіотиками

Антибактеріальна терапія простатиту призначається тільки на основі результатів лабораторних досліджень курсом 5, 10, 15 або 20 днів в залежності від вираженості процесу захворювання і його занедбаності. Якщо за результатами проміжних аналізів видно низька результативність ліки, то термін курсу лікування продовжується, при цьому дозування вибирає виключно лікуючий лікар згідно з отриманими даними аналізів пацієнта.

Чим раніше чоловік заб’є тривогу з приводу свого самопочуття і почне лікування передміхурової залози, тим результативніше буде лікування аж до повного зцілення.

Антибіотикотерапія повинна супроводжуватися суворою дієтою, при цьому важливо повністю відмовитися від таких згубних звичок, як куріння і вживання алкогольної продукції навіть з малим процентним вмістом етилового спирту.

У спеціальних урологічних медичних центрах чоловіки з будь-якими проблемами в простаті можуть пройти всі обов’язкові обстеження, отримати відповідний поставленому в ході дослідження діагнозу курс лікування. Лікарі призначають антибактеріальні засоби адекватні захворювання, що дозволяє пацієнтові повністю вилікуватися від простатиту.

Антибіотики відносяться до засобів етіотропної терапії, так як мають протимікробну дію і здатністю викорінювати причину, що призвела до запальне захворювання простати у чоловіків. Однак треба знати, що неправильно підібраний препарат антибиотической групи сприяє переходу запалення передміхурової залози в стійку хронічну стадію.

Лікування в домашніх умовах

Самостійно будинку для полегшення болю і дискомфорту, характерних для запалення передміхурової залози, хвора людина може приймати ряд наступних щодо нешкідливих антибіотиків:

• макроліди – рокситроміцин і джозамицин;
• пеніциліни – амоксиклав і амоксицилін;
• цефалоспорини – цефтриаксон і цефотаксим;
• тетрациклін – доксициклін;
• фторхінолони – левофлоксацин, ципрофлоксацин і офлоксацин.

Це – лікарські препарати широкого спектра дій, швидко проникають в запалену тканину передміхурової залози. Вони нетоксичні і майже не впливають на мікрофлору кишечника. Передостання група антибіотиків особливо активна при запальному процесі простати микоплазменной і хламідійної етіології, але потрібно застосовувати їх дуже обережно через негативного впливу на шлунково-кишковий тракт.

Лікування простатиту антибіотиками

Watch this video on YouTube

Не існує універсальних схем лікування запалення простати за допомогою антибіотиків в домашніх умовах. Лікарський препарат, який зміг допомогти одному, в іншого чоловіка може викликати лише сильну алергічну реакцію або виявиться абсолютно марним. У такій тонкій справі підхід до лікування має бути індивідуальним. Не отримавши консультацію лікаря, не можна самостійно призначати собі антибактеріальні засоби.