Скільки днів потрібно пити еритроміцин

0 Comments

Еритроміцин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Еритроміцин – це антибактеріальний лікарський засіб для системного застосування.

Застосування Еритроміцину

Еритроміцин приймається для лікування інфекцій дихальних шляхів, у тому числі:

  • атипова пневмонія, інфекції ЛОР-органів (тонзиліт, отит, синусит),
  • гнійно-запальні захворювання шкіри та її придатків,
  • еритразма,
  • дифтерія,
  • гонорея,
  • сифіліс,
  • лістеріоз,
  • хвороба легіонерів,
  • інфекції у стоматології та офтальмології,
  • інфекції, спричинені мікроорганізмами, стійкими до бета-лактамних антибіотиків, пеніциліну, тетрацикліну, левоміцетину, хлорамфеніколу, стрептоміцину.

Еритроміцин: склад і форма випуску препарату

Еритроміцин випускається у формі таблеток круглої форми, білого або майже білого, або білого із жовтуватим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею. Допускаються ледве помітні вкраплення.

По 20 таблеток у блістері, по 1 блістеру в пачці.

Діюча речовина – еритроміцин. 1 таблетка містить еритроміцину − 100 мг.

Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Еритроміцин: як приймати препарат

Дозу встановлювати індивідуально, залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника.

Призначати внутрішньо за 1-1,5 години до або через 2-3 години після їди.

Дорослим по 200-500 мг 4 рази на добу; вища разова доза – 500 мг, добова – 2 г.

Дітям: від 30 до 50 мг/кг маси тіла на добу, розподілених на 4 прийоми кожні 6 годин; віком від 3 до 6 років – 500-700 мг на добу; віком від 6 до 8 років – 700 мг на добу; віком від 8 до 14 років – до 1 г на добу, розподілити добову дозу на 4 прийоми; віком від 14 років – у дозі для дорослих.

Пацієнтам літнього віку не потрібна зміна дозування; рекомендується спостереження за функцією печінки внаслідок можливого її порушення у цій віковій групі.

Курс лікування – 5-14 днів, після зникнення симптомів захворювання препарат застосовувати ще протягом 2 днів.

Еритроміцин: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • підвищена чутливість до еритроміцину або до будь-якого компонента препарату, до макролідів;
  • тяжка печінкова недостатність;
  • одночасне застосування з терфенадином, астемізолом, пімозидом або цизапридом, ерготаміном та дигідроерготаміном.

Особливості застосування

Перед застосуванням еритроміцину слід зібрати докладний анамнез пацієнта, що стосується реакції підвищеної чутливості до еритроміцину, інших макролідів або до інших алергенів. Якщо у зв’язку з застосуванням еритроміцину розвивається реакція підвищеної чутливості, слід негайно припинити застосування препарату і розпочати симптоматичне лікування.

Перед застосуванням препарату доцільно визначити збудника захворювання для зменшення ризику розвитку стійких форм бактерій. Але лікування еритроміцином можна розпочинати до проведення антибіотикограми, після одержання якої продовжити лікування або провести відповідну заміну препарату.

При застосуванні препаратів еритроміцину повідомлялося про порушення функції печінки, включаючи підвищення рівня «печінкових» ферментів у сироватці крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з/без жовтяниці. Еритроміцин виводиться головним чином печінкою, тому слід з обережністю призначати його пацієнтам із порушенням печінкової функції, з жовтяницею в анамнезі або пацієнтам, які лікуються потенційно гепатотоксичними ліками. Під час тривалого лікування препаратом або при прийомі великих доз необхідноконтролювати функцію печінки.

У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю, у пацієнтів літнього віку з огляду на вікові зміни функції печінки та/або нирок підвищується ризик розвитку ототоксичного ефекту.

У пацієнтів літнього віку підвищується ризик розвитку аритмій типу «torsadedepointes» на фоні лікування еритроміцином; посилюється ефект антикоагуляційної терапії при сумісному застосуванні з еритроміцином.

При лікуванні сифілісу у вагітних необхідно враховувати, що у плода препарат не досягає терапевтичних концентрацій, тому після народження дитини слід призначати пеніцилін немовлятам, матері яких застосовували еритроміцин.

Через ризик розвитку таких побічних реакцій як подовження інтервалу QT на ЕКГ, розвиток шлуночкових аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії та аритмії типу «torsadedepointes» препарат з обережністю призначають пацієнтам з аритміями в анамнезі.

Необхідно проводити контроль за пацієнтами з бронхіальною астмою, які приймають теофілін та еритроміцин, у тому числі оцінювати рівень теофіліну в крові, для уникнення інтоксикації.

Препарат може підсилювати симптоми захворювання у хворих з myastheniagravis.

У тяжких хворих, які приймають одночасно з еритроміцином ловастатин, спостерігалися випадки рабдоміолізуз/без ниркової недостатності. Тому при необхідності призначення комбінованого лікування ловастатином або іншими інгібіторами HMG-CoA редуктазита еритроміцином необхідно ретельно оцінювати співвідношення користь/ризик, спостерігати за появою таких симптомів як біль у м’язах, слабкість та контролювати рівні креатинкінази та трансаміназ у сироватці крові.

Тривале або повторне застосування еритроміцину, як і інших антибактеріальних препаратів, може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибків. Якщо в процесі лікування розвивається суперінфекція, прийом еритроміцину необхідно припинити та застосувати відповідні заходи.

Препарат може спотворювати результати визначення рівня катехоламінів у сечі, проведених флюорометричним методом.

Препарати, що підвищують кислотність шлункового соку, і кислі напої інактивують еритроміцин. Еритроміцин не можна запивати молоком і молочними продуктами.

Застосування у період вагітності або годування груддю. При вагітності приймати у разі крайньої необхідності. А під час годування груддю – припинити лактацію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Враховуючи наявність побічних реакцій (запаморочення, галюцинації, судоми, сплутаність свідомості,зворотна втратаслуху), при лікуванні препаратом необхідно утримуватись від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Побічні ефекти

  • Травна система: можливі нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея, анорексія, псевдомембранозний коліт. Рідко повідомлялося про випадки розвитку панкреатиту.
  • Гепатобіліарна система: порушення функції печінки, включаючи підвищення рівня «печінкових» ферментів у сироватці крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з/без жовтяниці.
  • Органи чуття: зниження слуху та/або шум у вухах, який зникає після відміни препарату. Були окремі повідомлення про зворотну втрату слуху, головним чином у пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів, які отримували високі дози еритроміцину (понад 4 г/добу).
  • Серцево-судинна система: подовження інтервалу QT на ЕКГ, відчуття серцебиття, шлуночкові аритмії, в тому числі шлуночкова тахікардія та аритмія типу «torsadedepointes».
  • Нервова система: надходили окремі повідомлення про транзиторні побічні реакції під час прийому препаратів еритроміцину, такі як сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, запаморочення, кошмарні сновидіння, однак причинно-наслідковий зв’язок достовірно не було встановлено.
  • Сечостатева система: паренхіматозний нефрит.
  • Імунна система: алергічні реакції, включаючи свербіж, кропив’янку, анафілактичний шок, шкірні висипи, мультиформну еритему, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У разі прояву будь-яких із вищезазначених алергічних реакцій слід негайно припинити прийом препарату.
  • Інфекції та паразитарні захворювання: під час довготривалого або повторного курсу лікування еритроміцином може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до препарату бактеріями.
  • Кров та лімфатична система: агранулоцитоз, еозинофілія.
  • Інше: ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, кандидоз піхви; поява симптомів міастенічного синдрому/загострення існуючої myasthenia gravis; лихоманка.

Аналоги Еритроміцину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Еритроміцинова мазь – інструкція, застосування, аналоги препарату

Еритроміцин – бактеріостатичний антибіотик із групи макролідів, який виробляє Streptomyces erythreus.

Еритроміцин проявляє антибактеріальну дію відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (різні види Streptococcus, Starhylococcus, N. gonorrhoeae, N. meningitidis), у тому числі штами, стійкі до інших антибіотиків.

Застосування Еритроміцинової мазі

Бактеріальний кон’юнктивіт; блефарит; трахома; бактеріальний кератит.

Еритроміцинова мазь – склад і форма випуску препарату

Форма випуску – мазь.

Склад. Діюча речовина: 1 г мазі містить еритроміцину 0,01 г (10000 ОД).

Допоміжні речовини: ланолін, олія мінеральна, натрію метабісульфіт (Е 223).

Еритроміцинова мазь: як приймати препарат

Встановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, чутливості збудника.

У дорослих застосовують у добовій дозі 1-4 р.

Дітям віком до 3 місяців – 20-40 мг/кг/добу, у віці від 4 місяців до 18 років – 30-50 мг/кг/добу.

Кратність застосування – 4 рази/добу.

Курс лікування – 5-14 днів, після зникнення симптомів лікування продовжують ще протягом 2 днів.

Мазь наносять на область ураження, а при захворюваннях очей закладають за нижню повіку.

Дозу, частоту та тривалість застосування визначають індивідуально.

Еритроміцинова мазь – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання. Місцеві реакції підвищеної чутливості до компонентів препарату. Тяжкі порушення функції печінки.

Побічні ефекти. Можливі місцеві алергічні реакції, гіперемія кон’юнктиви, набряк повік, свербіж. У таких випадках застосування мазі слід припинити.

При тривалому застосуванні може розвинутись вторинна інфекція, спричинена стійкими до еритроміцину мікроорганізмами.

Аналоги Еритроміцинової мазі

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.