Який тип розвитку у клопів

0 Comments

ТЕМА 2 ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН

Пригадайте, який тип розвитку називають прямим, а який – непрямий. Що таке зигота?

ЩО ТАКЕ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК? ЯКІ ЙОГО ПЕРІОДИ?

Кожному виду багатоклітинних тварин притаманний індивідуальний pозвиток. Це розвиток особини від її народження до завершення життя. Розвиток багатоклітинних організмів виконує дві важливі біологічні функції. По-перше, забезпечується неперервність поколінь і тим самим існування як окремих видів, так і життя на нашій планеті загалом. По- друге, під час розвитку багатоклітинних організмів відбувається диференціація клітин і формуються різноманітні тканини та органи. Тільки уявіть собі: з однієї клітини – яйцеклітини – виникає все різноманіття клітин!

В індивідуальному розвитку тварини виділяють зародковий і післязародковий періоди.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ЗАРОДКОВОГО РОЗВИТКУ ТВАРИН?

Зародковий період індивідуального розвитку – це час, коли новий організм (зародок) розвивається всередині материнського або всередині яйця. Він завершується народженням (виходом з оболонок яйця). У процесі зародкового розвитку тварин виділяють декілька послідовних етапів. Спочатку відбувається послідовний поділ зиготи та формування одношарового багатоклітинного зародка (мал. 239. А, В).

Мал. 233. Асцидія

Мал. 239. Запліднення та формування зародку: 1 – сперматозоїд; 2 – яйцеклітина; 3 – послідовні стани поділу зигот; 4 – одношаровий зародок; 5 – двошаровий зародок; 6 – тришаровий зародок (а – ектодерма; б – ектодерма; в – мезодерма)

У подальшому в зародка закладаються два або три шари клітин – зародкових листків (мал. 239. В, 3, 4, 5). Спочатку утворюються два шари клітин: зовнішній – ектодерма та внутрішній – ентодерма. На цьому етапі завершується ембріональний розвиток у кишковопорожнинних.

У більшості багатоклітинних тварин після утворення ектодерми та ентодерми настає етап формування третього (середнього) зародкового листка – мезодерми (мал. 239. В, 5). Вона розташована між зовнішнім і внутрішнім зародковими листками.

Отже, подібні між собою клітини одношарового зародка згодом дають початок різним клітинам різних зародкових листків. Це відбувається внаслідок диференціації клітин.

На наступних етапах зародкового розвитку формуються різні тканини, а з тканин – органи. У хордових тварин з ектодерми виникають нервова система, епітелій шкіри, зовнішні зябра амфібій тощо. Ентодерма бере участь у формуванні кишечнику, хорди, травних залоз (печінки, підшлункової залози), плавального міхура риб, легень тощо. З мезодерми беруть початок зачатки скелета, посмугованої мускулатури, кровоносної системи, статевих залоз тощо.

ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПІСЛЯ ЗАРОДКОВОГО РОЗВИТКУ ТВАРИН?

Післязародковий розвиток тварин починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, розвивається, набуває здатності до розмноження. В організмів деяких видів після розмноження настає смерть (комахи-одноденки, лососеві риби – кета, горбуша тощо). В інших організмів (більшість хребетних тварин, річковий рак, деякі комахи, павукоподібні, молюски) здатність до розмноження зберігається певний час. Після її втрати смерть у таких організмів настає не відразу, а через деякий час (від кількох днів у комах до кількох років і десятків років у великих ссавців тощо). Цей час має назву період старіння, коли знижується рівень обміну речовин, в організмі відбуваються необоротні зміни.

У плацентарних ссавців, деяких сумчастих, акул, скорпіонів одна із зародкових оболонок зростається зі стінками розширеної частини статевих проток – матки. Таким чином, через кров матері до зародка потрапляють поживні речовини та кисень і виводяться продукти обміну речовин та вуглекислий газ. Процес появи на світ такого зародка має назву справжнього живонародження.

Якщо розвиток зародка відбувається за рахунок запасних поживних речовин яйця всередині материнського організму і зародок звільняється від яйцевих оболонок ще в материнському організмі, таке явище має назву яйцеживонародження (ящірка живородна, деякі змії, акваріумні рибки – гупі та мечоносці й ін.). Якщо зародок розвивається у яйці поза материнським організмом і молодий організм виходить з нього безпосередньо у зовнішнє середовище, то таке явище називають яйценародженням (більшість плазунів, комах, птахи, першозвірі тощо).

Післязародковий розвиток тварин може бути прямим або непрямим. За прямого розвитку щойно народжена тварина загалом нагадує дорослу (мал.240). Це відбувається тоді, коли зародковий період триває довше за рахунок живлення зародка поживними речовинами материнського організму (плацентарні ссавці, деякі хрящові риби, скорпіони) або яйця (плазуни, птахи, першозвірі). За прямого розвитку тварина народжується досить розвинена, що зменшує її вразливість до зовнішніх чинників.

Прямий розвиток характерний для деяких кишковопорожнинних (гідри), малощетинкових червів (дощового черв’яка), деяких ракоподібних (річкового рака), павуків, прісноводних і наземних черевоногих молюсків, хрящових риб, плазунів, птахів, ссавців.

Непрямий розвиток характеризується тіш, що особина, яка народжується (личинка), за своєю будовою значно відрізняється від статевозрілих(мал. 241). Він має кілька послідовних фаз. На кожній з них тварина відрізняється певними особливостями будови та життєвих функцій. Наприклад, у процесі розвитку комах виділяють фази яйця, личинки та дорослої комахи (під час розвитку з неповним перетворенням: клопи, бабки, таргани, прямокрилі, воші) або яйця, личинки, лялечки та дорослої комахи (під час розвитку з повним перетворенням: метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи тощо). На фазі лялечки організм комахи зазнає докорінних змін будови.

Мал. 240. Тварини, яким властивий прямий розвиток; 1 – акула з акуленям; 2 – самка каракурта з павучатами; 3 – змії вилуплюються з яєць; 4 – птах з пташенятами; 5 – ведмедиця з ведмежатами

Мал. 241. Тварини, яким властивий непрямий розвиток: 1 – метелик (а – яйця, б – гусениця, в – лялечка, г – доросла особина); 2 – лососева риба (а – ікра, б – личинка, в – доросла риба)

Личинка виконує кілька важливих біологічних функцій, спрямованих на забезпечення існування виду. Живильна функція полягає в тому, що тварина на цій фазі отримує найбільше поживних речовин, необхідних для завершення розвитку. Так, гусінь метеликів за час свого розвитку може збільшувати масу тіла в 10 000 разів і більше. Дорослі особини деяких видів комах не живляться взагалі, використовуючи запаси поживних речовин, накопичені личинкою (наприклад, шовковичний шовкопряд, оводи).

Інша функція – раціональне використання ресурсів. Вона полягає в тому, що різні фази розвитку можуть бути розділені просторово і за способом та об’єктами живлення. Пригадайте, гусінь метеликів переважно живиться тканинами рослин, тоді як дорослі особини – нектаром.

Ще одна функція – розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (коралові поліпи, двостулкові молюски), здатні активно чи пасивно (за допомогою течій, вітру, інших організмів) розселятись на значні відстані, забезпечуючи поширення виду. Личинки паразитичних видів забезпечують зараження нових особин хазяїв.

ЯК РОСТУТЬ ТВАРИНИ?

Усім тваринам притаманний ріст. Ріст організмів – це поступове збільшення їхньої маси і розмірів. Ріст, який здійснюється протягом індивідуального розвитку, буває обмеженим і необмеженим. Обмежений ріст спостерігають у тих випадках, коли особина, сягаючи певних розмірів, його припиняє (як правило, набувши здатності до розмноження: комахи, птахи, ссавці тощо). У разі необмеженого росту розміри і маса організмів збільшуються до їхньої смерті (молюски, хрящові та кісткові риби, рептилії та ін.).

Залежно від будови покривів тіла, особливостей індивідуального розвитку та умов довкілля, ріст буває безперервним або періодичним. За безперервного росту організм поступово збільшується, доки не сягає певних розмірів або не настає його смерть. Періодичний ріст спостерігають у тих випадках, коли періоди збільшення розмірів чергуються з періодами, коли ріст припиняється. Наприклад, членистоногі ростуть під час линяння, коли скидаються старі покриви і ще не затверділи нові. Ріст припиняється також у тих тварин, які впадають у сплячку під дією несприятливих чинників. У тварин ріст регулюється насамперед гормонами та нейрогормонами.

Біологічний словничок: індивідуальний розвиток, зародковий і післязародковий періоди розвитку, ріст і розвиток тварин, прямий і, непрямий розвиток

індивідуальний розвиток багатоклітинних тварин складається із зародкового та післязародкового періодів.

Під час зародкового розвитку багатоклітинна тварина послідовно проходить етапи одношарового, двошарового, а в більшості – тришарового зародка, формування тканин та органів.

Післязародковий розвиток може бути прямим і непрямим. У разі непрямого розвитку нараджується личинка, яка за будовою, а часто і за способом життя, відрізняється від дорослої особини. У разі прямого розвитку народжується молоде особина, загалом схожа на дорослу.

Ріст тварин може бути обмеженим і необмеженим, періодичним і неперіодичним.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які періоди виділяють у розвитку багатоклітинних тварин? 2. Які етапи проходить зародок багатоклітинної тварини під час зародкового розвитку? 3. Чим характеризується післязародковий розвиток багатоклітинних тварин? 4. Що таке непрямий тип післязародкового розвитку? Яким тваринам він притаманний? 5. Чим характеризується прямий тип післязародкового розвитку? Яким тваринам він притаманний? 6. Які функції можуть виконувати личинки? 7. Яким може бути ріст багатоклітинних тварин?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Яке біологічне значення того, що на фазі лялечки організм зазнає докорінної перебудови?

Порівняйте особливості післязародкового розвитку багатоклітинних тварин і вищих рослин.

Личинки клопів: зовнішній вигляд, будова і розвиток

Личинки клопів називаються німфами. Вони є другою стадією розвитку паразитів. З моменту їх вилуплення з яйця, до досягнення статевої зрілості проходить приблизно 1,5 – 2 міс. За цей час німфи п’ять разів скидають свою хітинову шкірку, з кожним разом збільшуючись в розмірах і все більше стаючи схожими на імаго.

Зовнішній вигляд і будова

Личинки клопів мають таку ж будову, пропорції тіла, а також спосіб життя, як і дорослі комахи. Відрізнити їх можна хіба що тільки за розміром, а також більш світлого забарвлення хітинового покриву.

Як вони виглядають?

Як виглядають личинки клопів? Зовні це маленькі, напівпрозорі або ж яскраво-червоні від випитої крові безкрилі жучки. Чим старше вік німфи, тим більше буде її розмір і темніше забарвлення. Тільки що вилупилися личинки досягають в довжину 1,5 мм, після линьки вони підростають до 2-х мм. Німфа третьої стадії має розміри вже 2,5 мм, а четверта – 3 мм. Личинка на п’ятій стадії розвитку вже практично нічим не відрізняється від імаго і досягає в довжину 4,5 мм.

Ось так виглядають яйце, доросла комаха і личинки клопів на фото:

Німфи на всіх стадіях свого розвитку дуже схожі на дорослого імаго

Нижче можна побачити, як змінюється зовнішній вигляд німфи після годування.

В цьому яскраво-червоній кульці важко визнати непомітну напівпрозору личинку

Сита личинка стає дуже помітною від випитої крові, яка просвічує крізь напівпрозорі покриви тіла. Тому вона намагається сховатися в затишному куточку і виявити її можна лише випадково, наштовхнувшись на клопиное гніздо. Голодна ж німфа практично непомітна і розгледіти її можна хіба що в лупу.

Будова тіла і відмінні риси

Личинки клопів подібні за будовою тіла з дорослими комахами. Вони також мають об’ємне, містке черевце, плоску форму тіла і три пари чіпких ніжок. Однак у них відсутні статеві органи, тому вони не здатні до розмноження. Ще одна відмінність – різне розташування залоз, що виробляють пахучі речовини. У імаго вони розташовуються на грудях, а у німфи на черевці. З допомогою них комахи відлякують хижаків, випускаючи при найменших ознаках небезпеки їдку, смердючу струмінь рідини.

Відрізнити личинок клопа від інших комах, що мешкають у будинку, можна за такими ознаками:

Цікавий факт! Личинки клопів великі домосіди і рідко віддаляються від рідного гнізда на великі відстані. Така особливість викликана тим, що вони не здатні швидко пересуватися і при подорожі піддаються ризику бути виявленими.

Розвиток личинок і особливості їх життя

Розвиток личинок відбувається за схемою неповного перетворення. Німфи живляться, ростуть і досягають дорослого стадії через певну кількість часу, минаючи стадію лялечки. Зовні вони представляють собою мініатюрну копію імаго, проте все ж мають деякі відмінності в способі життя.

Цикл розвитку личинок

Перш ніж перетворитися у доросле комаха, личинки клопів проходять 5 стадій розвитку. В кінці кожної стадії вони скидають хітиновий панцир, який стає їм малий. Якщо вдасться виявити гніздо клопів, то в ньому можна знайти безліч таких скинутих шкурок, які можна відрізнити від живих комах тільки при найближчому розгляді.

Увесь цикл свого розвитку німфи проходять в середньому за пару місяців. При цьому, чим вище температура навколишнього середовища і вологість, тим швидше відбувається дорослішання. При +35 С вони досягають стадії імаго всього за 4 тижні. При +20 С цикл розвитку затягується до 3-х міс.

Так само, як і дорослі комахи, німфи харчуються виключно кров’ю. Вона їм життєво необхідна для розвитку. Голодна личинка не росте, не линяє і впадає в анабіоз, очікуючи більш сприятливих умов.

Рада! Збити личинок з толку, а також відлякати від місця свого відпочинку можна за допомогою пахучих трав і дезодоранту-антиперспіранти. Так як вони орієнтуються в основному по запаху поту, то знайти свою жертву їм стане набагато важче і нічний сон стане більш спокійним.

Гнізда клопів виглядають досить неохайно. У них упереміш знаходяться скинуті шкурки, яйця і екскременти

Особливості життя

Незважаючи на зовнішню схожість з імаго, німфи мають свої відмінні риси, притаманні тільки молодому комасі.

Унікальні кадри народження личинки постільного клопа можна побачити у цьому відео:

Личинки клопів: як виглядають, як позбутися і види

Всім відомо, що клопи – це дрібні кровосисні паразити, що потрапляють у житлові приміщення різними способами. Позбутися їх досить проблематично, оскільки вони розмножуються з вражаючою швидкістю. Причому знищувати потрібно не тільки дорослих особин, але і яйця, і личинки клопів.

  • Особливості зовнішності та фізіології
  • Чим відрізняється личинка постільного клопу від інших комах?
  • Поява німф
  • Стадії розвитку
  • Де ховаються німфи клопів?
  • Особливості оболонки личинки
  • Основні складнощі, що виникають у процесі знищення німф
  • Як позбутися личинок клопів
  • Як уникнути появи паразитів?

Особливості зовнішності та фізіології

Німфи цих паразитів з’являються не пізніше ніж через тридцять діб з моменту відкладання яєць. Цей термін залежить від безлічі зовнішніх факторів і за сприятливих умов скорочується до чотирьох днів. Цікаво, що личинки домашніх клопів також харчуються людською кров’ю.

Зовні німфи дуже схожі на дорослих комах. Їх можна відрізнити тільки за більш світлим забарвленням і дрібними розмірами. Німфи мають витягнуте в довжину і злегка приплеснуте тіло. Зазвичай їх розміри не перевищують чотирьох з половиною міліметрів.

А ось фізіологічно клопи та їхні личинки сильно різняться між собою. Останні не можуть розмножуватися, потребують частих прийомів їжі, сильно залежать від температури навколишнього повітря, повільно і мало рухаються.

Чим відрізняється личинка постільного клопу від інших комах?

Щоб встановити видову приналежність того чи іншого паразита, зовсім необов’язково бути професійним ентомологом. Для цього достатньо просто знати основні характеристики німфи клопу. Наприклад, від молодняка тарганів їх відрізняє те, що вони більш рухливі і спритні. До того ж їх тіло пофарбовано в більш світлий відтінок, і на їх головогруді відсутні білі плями.

На відміну від личинок мурахів, у німфи клопу немає добре вираженого звуження, що відокремлює черевець від головогруді. З блохами їх можна сплутати тільки на найбільш ранніх етапах розвитку.

Поява німф

Розібравшись, як виглядають личинки клопів постільних і чим відрізняються від інших домашніх паразитів, потрібно сказати кілька слів про те, як вони розвиваються. Спочатку самка, яка наситилася кров’ю, відкладає яйця. При цьому вона використовує специфічний секрет, що приклеює їх до гнізда і один до одного. Цей процес займає близько п’яти діб.

Розміри кладки неї залежать від пори року, температури і погодних умов. За сприятливих умов одна особина здатна відкласти до дванадцяти яєць. Причому на їх кількість впливає вік, маса тіла і ступінь ситості самки. Через п’ять діб на світ з’являються личинки клопів. За виглядом вони схожі на пластикові судини. Молодняк, який щойно вилупився, відразу готовий до харчування кров’ю.

Стадії розвитку

За сприятливих умов на перетворення тільки що вилупилася особини на дорослу комаху буде потрібно від чотирьох до шести тижнів. Цей процес складається з п’яти етапів. Причому на кожному з них тіло молодого паразита збільшується в розмірах на півміліметра. Якщо личинка на першій стадії розвитку має довжину трохи більше одного міліметра, то в кінці вона досягає майже півсантиметра.

Підрослій німфі доводиться розпрощатися зі своїм панцирем, оскільки той не здатний до розтягування. Саме це і є основною причиною ліньки. Після кожної зміни панцира тіло комахи стає все більш темним. Цікаво, що всі перетворення відбуваються після того, як личинка підживиться черговою порцією крові.

Де ховаються німфи клопів?

Слід зазначити, що виявити їх досить проблематично. Це пояснюється тим, що вони харчуються в ранні ранкові години, коли люди ще сплять. У слині личинки клопів відсутній знеболюючий секрет, тому її укус завжди супроводжується сильним зудом і болем.

За аналогією з дорослими комахами німфи оселяються в різних укромних куточках квартири. Вони намагаються вибрати місця з найбільш сприятливим температурним режимом. Тому найчастіше їх можна виявити в матрацах і диванах.

Особливості оболонки личинки

Невразливість яєць клопів пояснюється тим, що вони приховані під міцним захистом. Їх оболонка стійка до впливу сильнодіючих хімічних препаратів. Крізь її стінки не просочується рідина.

Крім того, поверхня яєць несприйнятлива до різких коливань температур і до механічних пошкоджень. Якщо ви спробуєте розбити їх чимось важким, то ваші спроби не увінчаються успіхом.

Основні складнощі, що виникають у процесі знищення німф

Як вже згадувалося вище, личинки клопів нагадують рисові зернятка злегка вигнутої форми. Якщо придивитися уважніше, то з однієї зі сторін можна розгледіти невелику темну пляму. Саме в цьому місці розташовується вихід для дозрілої особини.

Знищити німф клопу не так просто, як може здатися на перший погляд. Особливо якщо вони не були виявлені відразу і вже встигли обжитися на новому місці. Якщо дорослих паразитів можна винищити сильнодіючими хімічними препаратами, то личинки настільки добре захищені міцною оболонкою, що їх знищення перетворюється на справжню проблему. Вони спокійно витримують вплив отрут і продовжують розвиватися в тимчасовому притулку.

Щоб знищення личинок клопів не перетворилося на нескінченне заняття, потрібно стежити за тим, щоб були винищені всі німфи і дорослі особини. В іншому випадку всі ваші дії стануть безглузді. Оскільки молоді самки постійно відкладатимуть яйця, з яких з’являться нові паразити.

Як позбутися личинок клопів

Слід розуміти, що в даному випадку не можна застосовувати методи, які використовуються для боротьби з дорослими паразитами. Всі вони малоефективні і діють лише протягом короткого часового проміжку.

Для знищення личинок можна скористатися такими отрутохімікатами, як дихлофос, карбофос і піретроїди. Однак при роботі з даними речовинами важливо дотримуватися всіх правил і забезпечити безпеку мешканців.

Також непоганим рішенням може стати застосування інсектицидів, стерилізуючих комах. Однак такі кошти практично не знайти у вільному продажу. Як правило, препарати, до складу яких входять подібні компоненти, є тільки у професіоналів.

Поруч з гніздами клопів можна розсипати порошкові засоби, що вбивають цих комах. Тоді вилуплювані личинки будуть відразу потрапляти на смертоносні «полянки». Однак при виборі подібних препаратів слід пам’ятати про те, що більшість з них небезпечно для людини і домашніх тварин.

Як уникнути появи паразитів?

Щоб убезпечити своє житло від кровосисних комах, потрібно відмовитися від відвідування місць потенційного скупчення клопів. До них належать дешеві готелі і будинки з антисанітарними умовами. Також не варто запрошувати в гості людей, у квартирах яких можуть перебувати паразити. Оскільки навіть одна-дві особини, які випадково потрапили у вашу квартиру, швидко стануть родоначальниками цілої популяції.

Фахівці рекомендують не нехтувати систематичним вологим прибиранням свого житла і перевіркою стану ліжок, диванів та інших спальних місць на предмет наявності слідів життєдіяльності клопів. Також необхідно регулярно прати постільне приладдя. Причому робити це потрібно виключно в гарячій воді.

Щоб відлякати кровосисних комах і запобігти їх міграції від сусідів, рекомендується тримати в будинку березові віники і букети із засушеної піжми.