Як називається водяний рівень

0 Comments

§ 45. Річки (підручник)

Води суходолу включають поверхневі води (річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми та канали) та підземні. Поверхневі води складають незначну частку гідросфери Землі – приблизно 0,02 %. Проте ці води найбільш активно використовуються людиною.

Пригадайте, які річки є у вашій місцевості

Що таке річка. Звісно ж, річку – малу чи велику – бачив кожний. Невеликі річки називаються струмками. Кожна річка, кожний струмок мають витік – місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро і навіть льодовик, край якого розтає. Так, Дніпро починається з болота на Валдайській височині в Росії. Ангара витікає з озера Байкал. Терек бере початок у льодовиках Кавказу. Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Найдовшою річкою світу є Ніл (6 671 км), Європи – Волга (3 530 км), України – Дніпро (2 201 км). Найбільші річки світу впадають в океан або море. Так, Ніл впадає в Середземне море, Амазонка – в Атлантичний океан.

Всяка річка тече у зниженні, яке тягнеться від витоку до її гирла, – це річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називається руслом (річищем). З обох боків річкову долину обмежують схили. Кожна річка має правий і лівий береги. Котрий з них який визначають за течією: якщо стати обличчям туди, куди тече річка – за течією, то праворуч буде правий берег, а ліворуч – лівий. Як правило річки течуть постійно. Але бувають і такі, що тимчасово пересихають. Отже, річка – це потік води, який тече по виробленому ним самим заглибленню.

Мал. Схема будови річкової системи

Річкова система і річковий басейн. Кожна річка має притоки – річки, що впадають в неї. І де б річка не починалася, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою . Так, права притока Дніпра – Прип’ять майже подвоює кількість води в ньому. Притоки з азвичай коротші, за головну річку. Головна річка з усіма притоками називається річковою системою.

Струмки, річечки і річки несуть свої води до головної річки. А в них стікають дощові, талі і підземні води з величезної території. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном. Басейн головної річки включає басейни всіх її приток, тобто охоплює площу суходолу, зайняту річковою системою. Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Його площа – 7 млн. км 2 , що майже дорівнює площі материка Австралія. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни, називається вододілом. В горах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах – по найвищих їх ділянках. Так, по один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший – в іншу.

Живлення річок. Річки живляться дощовими, талими сніговими і льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить кількість води і зміна її рівня в річці. Переважно дощовими водами живляться річки в районах із жарким і вологим кліматом. Таке живлення мають найбільш повноводні річки земної кулі – Амазонка і Конго. Рівень води в них майже не змінюється, оскільки рясні дощі випадають в їх басейнах цілий рік. Талими сніговими і льодовиковими водами живляться річки, витоки яких знаходяться високо в горах, де вершини вкриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках – влітку, коли тануть льодовики. Таке живлення має Амудар’я. Є річки, що мають мішане живлення: і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Таке живлення мають річки помірних широт. Взимку, коли вони вкриті кригою, єдине джерело живлення – виходи підземних вод в їх руслах. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а влітку – дощовими і підземними. Отже, живлення річок залежить від клімату територій, якими вони течуть. Найповноводнішою річкою на Землі є Амазонка, яка має переважно дощове живлення. Щосекунди вона виносить в Атлантичний океан 120 тис. м 3 води. Така кількість води вмістилася б у 1500 залізничних цистерн.

Рівень води в річках протягом року змінюється. В Україні, наприклад, рівень води в річках підвищується навесні, коли в них стікають талі снігові води. Тоді вода переповнює русло і заливає дно долини. Настає весняна повінь. Ділянка дна річкової долини, яка щорічно затоплюється під час розливу, називається заплавою. Влітку, коли відбувається сильне випаровування, рівень води падає. Настає межень – найнижчий рівень води в річці. Восени випаровування зменшується, але завдяки дощам вода в річці прибуває і її рівень підвищується. Взимку дощів майже немає, і річки живляться лише підземними водами. Тому, як і влітку, рівень води знижується і знову настає межень. У цей час настає льодостав – річки вкриваються нерухомим льодовим покривом. У будь-яку пору року сильні дощі можуть спричинити паводок – раптове підняття рівня води. Такі регулярні зміни рівня води протягом року називають водним режимом річки.

Запитання і завдання

1. Що називають річкою? Що таке витік і гирло?

2. Що таке річкова система?

3. Що називають річковим басейном і вододілом?

4. Як змінюється рівень води у річці протягом року?

5. За фізичною картою визначте, яка річка – Дніпро, Амазонка чи Конго – має більшу річкову систему.

6. Визначте за картою географічне положення однієї з річок (за вибором):

а) на якому материку і в якій його частині протікає;

б) де розташована щодо великих форм рельєфу;

в) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

г) яка приблизно довжина; д) які має найбільші притоки.

7. Охарактеризуйте одну з річок своєї місцевості за планом:

1) де починається, в якому напрямку тече і куди впадає;

2) до басейну якої річки (озера, моря) належить;

3) довжина і ширина, середня глибина;

4) як залежить характер течії від рельєфу (рівнинна чи гірська, наявність порогів і водоспадів);

5) яка річкова долина (широка чи вузька, глибока чи неглибока);

6) види живлення;

7) особливості режиму;

8) найбільші праві й ліві притоки;

9) як використовується людиною;

10) які заходи вживаються для охорони.

Будова річки. Живлення та режим річок. Робота річок

На суходолі вода знаходиться практично скрізь. Навіть у пустелях, де немає постійних водойм на поверхні, вода трапляється на великій глибині. Воду утримують льодовики гір, багаторічна мерзлота Сибіру, вода є в атмосфері. Та найчастіше, говорячи про води суходолу, ми маємо на увазі річки, озера, болота. Людина навчилася створювати водойми на суходолі. Рукотворні річки — канали, водосховища. Річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота та штучні водойми — все це води суходолу.

У далекому минулому річки були головними шляхами сполучення. Уздовж берегів оселялися люди, виникали міста. Річки завжди були вірними помічниками людини. Води річок несли на собі човни та кораблі, обертали колеса водяних млинів, у річках напували коней, ловили рибу, по них сплавляли ліс. У наші дні річки набули ще більшого значення. На них збудовані електростанції, вода використовується для зрошення полів, для роботи фабрик і заводів. Річки дають питну воду містам.

Річка та її частини

Річка — це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

Кожна річка має свій витік та гирло (пригадай, що означають ці поняття). Витоком річки може бути озеро, болото, джерело, а в горах — льодовики. Будь-яка річка тече по звивистому заглибленню, яке простягається від витоку до гирла. Це — річкова долина (мал. 50). За зовнішнім виглядом вона нагадує великі сходинки. Частина долини, що зайнята водним потоком постійно, називається річищем. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини, які часто захаращені великим камінням. Та частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою. В Україні заплави річкових долин заливаються водою навесні, під час танення снігів. Вище заплави розташовані тераси, що колись були заплавами. Це сліди діяльності вод річок в час, коли річкова долина була мілкішою. Тераси — частини річкової долини, які ніколи не заливаються водою.

Кожна річка має притоки, які, як правило, коротші за головну річку.

Пригадай, що таке притоки річок і як за картою можна розрізнити, які з них праві, які ліві.

Найбільша річка нашої держави Дніпро на території України приймає близько 1020 приток. (Відшукай на карті назви найбільших правих та лівих приток Дніпра.) Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему. Територія, з якої річка збирає свої води, називається басейном річки (мал. 51). Басейни сусідніх річок відділені один від одного вододілом.

1 — витік, 2 — гирло, З — ліві притоки, 4 — праві притоки

У місцях виходів твердих гірських порід, які перетинають шлях річки, утворюються пороги (мал. 52). Особливо багато порогів на гірських річках, де річище складене твердими породами, а швидкість течії велика (мал. 53).

Пороги дуже заважають судноплавству. Були вони і на Дніпрі, між Дніпропетровськом і Запоріжжям. В цьому районі, де на поверхню виходять гранітні породи, налічувалось 9 великих порогів. У 1932 році нижче від порогів було збудовано греблю Запорізької ГЕС висотою з дев’ятиповерховий будинок. Вода затопила пороги, і вони тепер не заважають судноплавству.

Якщо на шляху річки трапляється великий виступ, складений твердими породами, утворюється водоспад. Найбільше їх у горах (мал. 54). Найвищий водоспад у світі — Анхель у Південній Америці. Його висота 1054 м. Є водоспади в Українських Карпатах і в Кримських горах.

Живлення та режим річок

Особливість річки — постійний рух води. Коли припиняється живлення річки, тобто поповнення річища водою, вона пересихає. Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу та льоду, підземними водами. Більшість річок мають мішане живлення з переважанням одного з джерел живлення. Наприклад, Дніпро взимку, коли вкривається кригою, живиться підземними водами, навесні — талими, влітку й восени — дощовими і підземними. У зв’язку з цим кількість води в річці змінюється за сезонами. Зміни рівня річки протягом року називають режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називають повінню. Вона настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку, після дощів протягом тривалого проміжку часу.

Найнижчий рівень води в річці — межень. Він буває в період, коли річка живиться лише підземними водами.

На річках, що протікають по території, де відбувається зміна холодної та теплої пори року, в тому числі й в Україні, взимку спостерігається льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці.

Особливий режим мають річки Українських Карпат. На них часті паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, викликані випаданням дощів та посиленим таненням снігу.

Більшість річок нашої країни має мішане живлення з переважанням снігового. Повінь у них настає навесні, межень — улітку, льодостав — узимку. В посушливі роки влітку найнижчий рівень води мають річки півдня України. Окремі з них, у тому числі й річки Криму, часто пересихають.

Робота річок

Річки — одна з могутніх зовнішніх сил Землі. Як усі зовнішні сили планети, вони виконують три види роботи в природі: руйнування, перенесення та відкладення гірських порід. Руйнівна робота річок називається річковою ерозією. Це про неї писав Тарас Шевченко:

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.

У ході цієї діяльності річка розмиває, розширює й поглиблює річкову долину, і чим більший нахил поверхні, по якій тече річка, тим швидше йде процес ерозії. Тому гірські річки мають глибокі та вузькі річкові долини, а рівнинні, де похил менший, — неглибокі річкові долини. По всій течії річки відбувається перенесення твердих частинок, які відкладаються на завороті річок, а в окремих річках у гирлі, утворюючи дельту. Дельта — рівнина в гирлі річки, створена наносами й прорізана безліччю рукавів і протоків. Дельта постійно наростає і висувається в море. Найбільшу дельту на Землі має річка Амазонка (Південна Америка). Її площа 100 тис. кілометрів, що становить 1/6 території України. Річки України, впадаючи в Чорне та Азовське моря, не утворюють великих дельт.

Воду річок використовують для поливу полів. Особливо в тих районах, де випадає мало дощів і бувають посухи. Наприклад, на півдні України. Для цього будують зрошувальні канали. Найдовший такий канал в Україні — Північнокримський, який подає дніпровські води на поля Криму і на господарські потреби міст та сіл. Крім зрошувальних, є транспортні канали. Наприклад, Суецький, що з’єднує Середземне море з Червоним. Він набагато скоротив шлях з Європи в Східну Африку та Азію. Панамський канал з’єднує два океани — Тихий та Атлантичний.

  1. До вод суходолу належать: річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота, канали, водосховища.
  2. Річка — природний водний потік, що протікає у зниженнях рельєфу, створених її рухом.
  3. Складові частини річки: витік, гирло, притоки.
  4. Річка з притоками утворює річкову систему. Площу, з якої річка збирає води, називають її басейном. Басейни відділяються один від одного вододілами.
  5. У місцях виходів твердих порід, що перетинають шлях річки, утворюються пороги й водоспади, які стають на перешкоді або роблять неможливим судноплавство.
  6. Річки живляться талими, сніговими, дощовими, підземними, льодовиковими водами. Зміна рівня води протягом року називається режимом річки.
  7. Річки, як одна з зовнішніх сил Землі, виконують величезну роботу, руйнуючи, переносячи та відкладаючи гірські породи. Результатом цієї діяльності є утворення річкових долин і дельт.
  8. Люди використовують річки як шляхи сполучення, на них будують електростанції, вода йде на зрошення земель, для потреб промисловості та побуту.

При копіюванні інформації обов’язкові прямі посилання на сторінки сайту та авторів матеріалів.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.