Як потрапити до Елісти

0 Comments

Як потрапити у військо

Контрнаступ ЗСУ на півдні та сході України вражає блискавичністю. Щодня українці радіють знищенню техніки й особового складу російської армії. Але важливо пам’ятати, якою ціною українським військовим дається визволення наших територій з-під тимчасової окупації загарбників. Потрібно постійно поповнювати лави захисників і захисниць, щоб і надалі успішно чинити опір окупантам.

Р озповідаємо, як зараз потрапити на військову службу.

Потрапити в ЗСУ можна двома шляхами:

– звернутися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП);
– піти напряму до підрозділів.

ТЦК та СП

До рішення уряду про перейменування (2021) їх називали військовими комісаріатами. У розмовній мові прижилася скорочена версія «військкомат», на яку можна натрапити й досі.

На сайті Сил територіальної оборони ЗСУ є контакти ТЦК та СП 24-х областей. За консультацією можна звернутися на загальну лінію Сил ТрО: 0 800 507 028.

Пропонуємо також список центрів комплектації окремих підрозділів, де можна отримати детальну й актуальну інформацію щодо набору кадрів.

Також радимо стежити за телеграм-каналом «Яблуня. Вакансії в ЗСУ», де команда навчальної платформи «Яблуня» для резервістів анонсує актуальні пропозиції.

Окремий загін спеціального призначення Національної гвардії України «Азов» (відомий також як полк «Азов»)

Полк «Азов» — формування Національної гвардії України (НГУ).

Із 2014 року підрозділ бере участь у бойових діях на сході України, переважно в межах Приазов’я. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році брав участь в обороні міста Маріуполь і в подальшому героїчному утриманні металургійного комбінату «Азовсталь».

Полк «Азов» має власну військову школу ім. полковника Євгена Коновальця, яка готує сержантів.

Стати до лав полку «Азов» можуть як новобранці, так і ті, хто вже є військовослужбовцем. Для обох категорій на сайті детально розписані покрокові інструкції: як, коли й де потрібно з’явитися; які документи мати з собою; коли очікувати результати тощо.

Як долучитися:

– заповнити анкету;
– зателефонувати на гарячу лінію:
096 114 88 33;
063 136 33 21.

Українська добровольча армія

Українська добровольча армія (УДА) — добровольче військове формування, що існує з 2015 року та підпорядковується Командуванню ЗСУ. Також у складі УДА — медична служба «Госпітальєри», батальйони (5-й, 8-й), окремі легкопіхотні загони та підрозділи тероборони, що формують в областях.

Із 2015 по 2018 рік УДА брала участь у бойових діях на сході України, зокрема біля міста Авдіївка. Із 2018 року по 24 лютого 2022 року займалася формуванням територіальної оборони та була в резерві. З початку повномасштабного вторгнення — знову на фронті.

УДА має навчальний центр, що перепідготовлює військових і підвищує їхню кваліфікацію, налагоджує співпрацю бойових підрозділів, а також готує молодших командирів для підрозділів УДА й майбутніх добровольців. Детальнішу інформацію можна отримати, написавши на фейсбук-сторінку навчального центру.

Навчальний центр УДА регулярно проводить курси підготовки і для цивільних громадян від 18 років, а кошти з навчання спрямовує на забезпечення потреб бійців.

Контакти навчального центру:

073 220 95 39;
068 300 23 19;
095 878 60 58.

Як долучитися до УДА:

– зателефонувати за номером 067 343 30 23;
– написати на фейсбук-сторінку.

Медичний батальйон «Госпітальєри»

«Госпітальєри» — добровольчий медичний батальйон у складі УДА.

Із 2014 року батальйон готує бойових медиків і рятує життя поранених військових. Зараз 350 людей регулярно їздять на ротації та працюють у «гарячих точках» фронту.

– людей із середньою чи вищою медичною освітою та досвідом роботи;
– тих, хто пройшов курси з тактичної медицини;
– досвідчених водіїв зі щонайменше 5-річним стажем;
– тих, хто має досвід поводження з вогнепальною зброєю.

Як долучитися:

– заповнити анкету (це анкета для запису в список очікування на 7-денний вишкіл, адже охочих долучитися до «Госпітальєрів» зараз дуже багато, а майже всі їхні бойові медики щоденно працюють на фронті).

Анонси про нові можливості долучитися до «Госпітальєрів» можна відстежувати на їхній фейсбук-сторінці.

ССО «Азов»

ССО «Азов» — окремий підрозділ Сил спеціальних операцій України в складі ЗСУ, сформований 24 лютого 2022 року. Не слід плутати з полком Нацгвардії «Азов».

Підрозділ сформувався з ветеранів полку «Азов» Національної гвардії України. Розпочав свій шлях із загону територіальної оборони, який захищав Київ і Київщину. Швидко виріс у великий підрозділ, зараз воює на сході та півдні України.

Підрозділ ССО «Азов» набирає військових із бойовим досвідом.

Як долучитися:

– зателефонувати в рекрутинговий центр за номером 096 597 09 54.

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» — частина Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ.

Підрозділи бригади беруть участь у російсько-українській війні з 2014 року. Воювали в найзапекліших боях, зокрема за місто Іловайськ і Донецький аеропорт.

До бригади регулярно набирають людей із військовим досвідом: розвідників, радіотехніків, мінометників та ін.

Детальнішу інформацію можна отримати, написавши їм на фейсбук-сторінку.

Як долучитися:

– зателефонувати за номером 063 168 74 72.

Сили територіальної оборони ЗСУ

Сили територіальної оборони — окремий рід сил Збройних Сил України, що організовує оборону територій та проводить її.

Проводять набір інструкторів для навчання бійців підрозділів Сил ТрО.

Як долучитися:

– щоб стати інструктором для бійців — заповнити анкету;
– щоб приєднатися до лав Сил ТрО — звернутися за телефоном або написати на електронну адресу підхожого вам ТЦК та СП;
– зателефонувати командувачу на гарячу лінію за номером 0 800 507 028.

Групи швидкого реагування

Зараз ЗСУ проводить набір у групи швидкого реагування (ГШВ), що зачищають міста й села від російських окупантів.

Набирають тільки чоловіків:

– із хорошою фізичною підготовкою;
– з військовим квитком або тимчасовим посвідченням військовозобов’язаного (так зване приписне);
– які мають менше трьох дітей.

Приєднатися до ГШВ можуть чоловіки:

– без військового досвіду до 27 років — тільки на умовах контракту;
– без військового досвіду старше 27 років — за мобілізацією, але за умови придатності за медичними й фізичними показниками для служби;
– з військовим досвідом — за мобілізацією (за умови проходження фізпідготовки й наявності військового квитка).

Як долучитися:

– написати смс із побажанням служити на номер 063 712 20 72 (смс опрацьовують під час набору груп).

Що більше бракує Україні: якісної еліти чи лідерства?

Але, як не парадоксально, при цьому роль національних еліт як колективного інституту суттєво не зменшується. Навпаки, якість національних еліт стає все значущою і вагомішою, а захист фінансових інтересів держави стає ключовою складовою національної безпеки.

Недарма досвід і знання професійних гуру, створення так званих “think tank” стає все популярнішим трендом у багатьох країнах.

А державні мужі в просунутих країнах все більше послуговуються аналітикою, в тому числі незалежних експертів та недержавних об’єднань.

Фінансова еліта. Хто це?

Нагадаємо класичне визначення: в сучасній термінології – це група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності, включаючи економічну (фінансову).

Тобто, це група людей, які (1) приймають рішення для(за) багатьох, і (2) в цих рішеннях передбачають горизонти, що простягаються за межі їх особистого життя.

До еліти відносять як еліту влади (тих, хто власне приймає рішення) так і еліту впливу (тих хто не знаходиться у владі).

В нашій країні формування еліти має свою специфіку.

  1. Уряд, за окремими винятками, важко відносити до еліти, оскільки зазвичай ці люди керуються саме короткотерміновими цілями.
  2. Народних депутатів можна було би зарахувати до категорії фінансової еліти, оскільки вони залучені до розробки прийняття законів, але значна частина цих людей не зовсім розуміє суті прийнятих рішень, просто натискаючи кнопки на панелі для голосування.
  3. Топ менеджери фінансових регуляторів за визначенням мають бути представниками фінансової еліти. Тут ситуація краща і, думається, не в останню чергу завдяки тому, що існують міжнародні вимоги (критерії) до відбору таких людей.
  4. Колишні урядовці і топ представники фінансових регуляторів поки не інституалізовані в якусь спільноту, їх голосу, за окремими випадками, майже не чути. Хоча вони завдяки своєму досвіду мають можливості стати реальною фінансовою елітою впливу та надавати реальну допомогу в формуванні фінансово-банківської політики.
  5. Академічно-професорський склад економічних вишів більше відповідає другому принципу, але в абсолютній більшості не бере участі в прийнятті державних рішень. Те саме можна сказати і про деяких колишніх фінансово-банківських топ менеджерів та представників нашої діаспори, журналістів.
  6. Власники і чинні топ-менеджери приватного фінансово-банківського бізнесу в основному працюють через саморегулятивні об’єднання (асоціації) і їх теж можна віднести до фінансової еліти впливу. Адже їх рішення впливають на мільйони громадян – їх клієнтів.

Актуальним залишається невирішений конфлікт суспільних і приватно-групових інтересів.

Тобто, як свідчить досить поверховий аналіз, фінансова еліта в Україні існує. Питання в її якості.

Згідно із рейтингом якості еліт, створеного університетом Сент-Галлена (Швейцарія), Україна посідає 76-те місце серед 151 держав (минулоріч показник нашої країни не розраховували). Так би мовити – країна-середнячок.

Очолюють рейтинг Сингапур, Швейцарія, Велика Британія, Нідерланди, США, Швеція, Ізраїль, Норвегія, Австралія та Данія. Здебільшого, це країни зі сталими демократіями. Якісний рівень еліт досягається завдяки координації ресурсів: знань, людей та фінансів.

Еліти високої якості повертають суспільству більше, ніж забирають у нього, а низькоякісні – навпаки. Це ще раз підтверджує високе суспільне значення якісних еліт.

Елітарність чи лідерство ?

Хтось із великих зазначив: не так важливо як тебе називають зараз, важливо, що ти насправді робиш і як тебе назвуть потім.

Дійсно, для важливих вчинків не обов’язково ставати/бути елітою. Достатньо бути визнаним лідером в своїй сфері діяльності.

Авторка книги про Далю Грибаускайте в книжці “Велика Президентка маленької країни” наводить безліч державних рішень, які призводили до того, що особисто Грибаускайте та члени її команди чимало втрачали: грошей, електоральної підтримки, тощо. Але на ці доленосні рішення Грибаускайте та її команду однодумців спонукала мораль та особисте лідерство. Ці люди свідомо йшли на певну жертовність.

В Україні, також, є гарні приклади лідерства, коли люди приймали важливі рішення, брали відповідальність на себе, працювали на країну та майбутні покоління. Насамперед, це наші воїни – захисники від російської агресії. На фронті зараз справжня кузня нової еліти.

Але й в тилу маємо силу силенну викликів, в тому числі, в фінансово-банківській сфері, де створюється нова фінансова еліта.

Боротьба з корупцією, олігархатом проявляє людей як лакмусовий папірець. Чи дозріло наше суспільство, щоб гідно оцінити вчинки наших колишніх керманичів: Вадима Гетьмана, Анатолія Гальчинського, Віктора Пинзеника, Віктора Ющенка, Ігора Юшко, Яценюка, а також Валерії Гонтарєвої, Наталії Яресько та їх колег?

Думаю, велике бачиться на відстані. Нащадки зможуть оцінити лідерські дії низки наших керівників, які вартують більше, ніж сама належність до еліти.

Зазвичай, управлінці стають предметом історичного аналізу, як наприклад, в книжці фінансового експерта Алли Ковтун “Сальдо великих грошей”. Автор тактовно дає можливість кожному читачеві зробити власну оцінку діяльності 30-річної давнини відомих особистостей. Створити, так би мовити, свій власний рейтинг фінансової еліти.

На мене особливо вплинули державницькі вчинки Віктора Пинзеника, Віктора Ющенко, Бориса Маркова, Олександра Кірєєва, Олександра Савченко, Олександра Шарова. Цей вибір може бути різний.

Один із читачів, наприклад, в своїй рецензії на зазначену книгу нещадно критикує моральну сторону діяльності фінансистів і банкірів, хоча, як на мене, то вони всього на всього були та є відбитком загального рівня суспільної моралі.

Саме моральні засади актуалізують питання – чи взагалі можливе соціально орієнтоване лідерство в приватній фінансово-банківській сфері? Адже суть роботи, наприклад, комерційного банку в збільшенні прибутку установи.

Але якщо ми говоримо про розвиток країни в цілому, тоді необхідно говорити також про довгострокові репутаційні цілі. І тоді банки за рахунок власних прибутків створюють благочинні фонди, стипендії для обдаровиних дітей тощо. На щастя, такі люди у нас були і є.

Колеги-економісти називають фінансовою елітою Володимира Матвієнка, Сергія Тігіпка, Германа Яндовського, Романа Шпека, Олександра Пасхавера, Сергія Оксаніча. Я би добавив сюди Олександра Деркача, Володимира Лавренчука і нині покійного Федора Шпига, а також керівників банківських асоціацій Паламарчук Антоніну, Сугоняка Олександра.

“Іноземці” Олена Кошарна (“Horizon capital”), Томаш Фіала (“Dragon capital”) демонструють зразки соціального лідерства національного масштабу, на які варто звернути увагу.

Про важливість створення об’єднання експертів-практиків

Отже, коли ви чуєте, що у нас відсутня еліта, в тому числі фінансова еліта – це неправда. Згідно рейтингу у нас є еліта поки “середньої якості”, що вже непогано.

Її якість зростатиме в тому числі разом зі зміною цінностей суспільства. Питання в тому, чи використовує суспільство належним чином досвід тих, хто пройшов непростий управлінський та науковий шлях в фінансов-банківській сфері? На жаль – ні.

Я пригадую 2014 рік, коли економічна та суспільна криза змусила небайдужих людей ситуативно об’єднатись, щоб обговорити та виробити практичні рекомендації тодішньому керівництву НБУ, Мінфіну, урядові.

Досвід виявився корисним і наштовхує на думку про необхідність створення постійно діючого об’єднання експертів-практиків.

Це можна зробити завдяки діяльності громадської організації, яка дала б можливість донести незалежну експертну думку до фінансово влади та більш широкого суспільного загалу.

Вироблення експертної думки в колі незалежних і незаангажованих експертів може бути дуже потрібним для управлінських і державних рішень. А оскільки еліти мають здатність ротації: її представники можуть залишати це “впливове коло” і через певний час повертатися до можливості прийняття рішень. Це може бути гарним полігоном формування кадрів.

Іншим напрямом такого об’єднання могло би стати підвищення фінансової грамотності населення. Тут роботи вистачить всім.

Юрій Блащук, банкір із 40 річним досвідом

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.