Як зробити компостер із дерева

0 Comments

Компостер своїми руками: як зробити для саду та 5 видів пристроїв, матеріали

У будь-якому присадибному господарстві скупчуються рослинні та кухонні відходи, які потрібно кудись подіти. Хорошим вирішенням питання стане приготування компосту, який можна використовувати для удобрення грядок. Розглянемо види, розміри та виготовлення компостера своїми руками, які потрібні матеріали та інструменти, як використовувати компостери на ділянці.

Види компостерів

Основний матеріал виготовлення – деревина. Тому можна зробити компостери із дощок, ящиків, старих піддонів. Можна використовувати шматки шиферу або зробити стіни з бетону. Головне, щоб компостер відповідав певним розмірам, мав щілини для повітрообміну.

Креслення та розміри

Щоб процес компостування проходив правильно, необхідно, щоб ящик для компосту мав однакові висоту, ширину та довжину. Зазвичай для невеликої присадибної ділянки достатньо компостера з габаритами 1х1х1 м. Його потрібно встановлювати на рівній площадці, яка б не затоплювалася водою, не менше ніж за десяток метрів від будівель та джерел води.

Оскільки компост дозріває не швидко, рекомендується робити ящик з 3 однакових секцій, в 1-у складати свіжі залишки, в 2-й буде торішній компост, в 3-й – готовий, повністю перепрілий.

Дошки повинні розташовуватися нещільно, між ними залишають простір, щоб виходила волога, і надходило повітря. У конструкції передбачена відкидна кришка, яка закриває вміст від дощу та не дозволяє тваринам проникнути всередину. Компостер повинен бути міцним, витримувати вагу відходів та довговічним.Якщо він виготовляється з дощок, потрібно покрити їх антисептиком, щоб вони прослужили довше. Це важливо, тому що деревина піддається впливу вологи, температури та бактерій. Обробка інших матеріалів не потрібна.

Необхідні інструменти та матеріали

Для створення компостера знадобляться: бруси та дошки, шматки шиферу, шурупи, цвяхи, металеві куточки, петлі. З інструментів необхідні ножівка, шуруповерт, молоток, рулетка, лопата.

Як зробити компостер своїми руками

Розглянемо послідовність виготовлення компостерів з дощок, ящиків, піддонів, шиферних листів та бетону. Кожен варіант має свої особливості у виготовленні та застосуванні.

З дерев’яних дощок

Спершу по кутах потрібно вкопати бруси на таку глибину, щоб вони надійно утримували дошки, коли об’єм садового компостера буде заповнений.Зазвичай для висоти 1 м достатньо вкопати на 20-30 см. Для стійкості бруски в землі можна обкласти камінням, шматками цегли або залити цементом.

Між брусками закріпити дошки приблизно однакової ширини, залишивши між ними зазори як мінімум 2 см для проходження повітря. Бічні і задню частину ящика зробити глухими, в нижній частині передньої – дверцята, що відкриваються вгору, щоб можна було поступово виймати готовий компост. Для захисту від гризунів зсередини оббити металевою сіткою. Зверху на петлях навісити кришку із щільно укладених дощок для захисту компосту від дощів та снігу.

З дощатих ящиків

З цього матеріалу компостер виготовляється так само, як і в попередньому прикладі. Стануть в нагоді старі ящики, які потрібно розібрати на дошки і зібрати компостер за габаритами, які необхідні. Послідовність його складання аналогічна складання компостера з дощок.

Ящик з піддонів

Зібрати його найпростіше. Потрібно взяти старі піддони та зібрати з них куб. Довга сторона піддонів повинна розташовуватись горизонтально. Для міцності вбити в землю стійки, до яких прибити цвяхами піддони або з’єднати їх металевими скобами. Зробити легку дерев’яну кришку на петлях.

З шиферу

Куски шиферу також потрібно або вкопати в землю і з’єднати горизонтальними дошками, або прикріпити цвяхами до 4 брусків, поставлених по кутах. Між листами також потрібно залишати зазори в 2-3 см. Розміщувати шиферний компостер потрібно в тінистому місці саду, оскільки шифер може нагріватися на сонці, тому температура в купі буде вищою, ніж потрібно.

З бетону

Стінки такого компостера виготовляються із монолітного бетону або шлакоблоку. Можна використовувати колодязне кільце.Зазвичай їх вкопують у землю до половини або верхнього рівня, але можна поставити і просто на землі. Зверху бетонний компостер також потрібно накрити знімною дерев’яною кришкою.

Це найдовговічніша споруда, але має недоліки – немає отворів для подачі повітря, незручно перемішувати вміст.

Інструкція з експлуатації

У компостер, виготовлений своїми руками, можна закладати всі рослинні залишки, зібрані на городі та в саду, кухонні відходи, гній, бадилля, листя, траву, некондицію овочів. Можна додавати тонкий білий папір, дрібні гілки, стружку, тирсу, старі невеликі дошки. При закладці різні матеріали можна складати пошарово, шарами завтовшки не більше 15 см, згодом вони все одно будуть перемішані.

Не можна укладати кістки, відходи життєдіяльності не травоїдних тварин, скло, синтетичні матеріали.Бур’яни, які вже встигли зав’язати насіння, також не можна додавати – незважаючи на температурну дію, вони зберігають схожість і можуть засмічити ділянку, куди компост буде внесено як добриво. Рослинні залишки з явними ознаками хвороб та шкідників також небажані. Температура не завжди знищує збудників, тому ризикувати не потрібно.

Всі відходи потрібно подрібнити приблизно до рівного розміру, щоб вони перероблялися з однаковою швидкістю. Після закладки купу потрібно зволожити та змочувати, якщо вона пересихає. Підтримувати рівень вологості 60%. Температура всередині не повинна бути нижчою за 16 ˚С, інакше процес компостування сповільниться або зупиниться. Також вона не повинна надто підніматися, що також порушує ферментаційні процеси. Для підтримки комфортної температури слід встановлювати компостер у півтіні чи тіні, щоб він нагрівався рівномірно протягом дня.

Перемішувати вміст 1 раз на місяць, тоді компост швидко та правильно сформується. Для прискорення ферментації до залишків можна додати ЕМ-препарат або поливати трав’яним настоєм, що забродив. Не можна зливати в ящик воду з миючими засобами.

Після повної закладки секції дозрівання компосту триває не менше 1 року. Готовність добрива можна визначити за темним однорідним забарвленням, сипучою структурою, характерним земельним запахом. Можна використовувати 2-3-річний компост, 1-річний підходить не під усі культури, старше 3 років уже втрачає частину поживних речовин.

Компостер на садовій ділянці легко зробити з підручних матеріалів своїми руками. Він дозволить вирішити одразу два важливі завдання – утилізації відходів та переробки їх у натуральне органічне добриво. Для стандартної присадибної ділянки достатньо спорудити хоча б 1 компостер місткістю 1 куб.м. Якщо потрібно більше перегною, ніщо не заважає побудувати стільки ящиків, скільки потрібно.

Виготовляємо компост правильно

Компост – це перевірене природне добриво та поліпшувач ґрунту. Він містить багато важливих поживних речовин і мікроелементів для вашого садового ґрунту. Дізнайтеся, як правильно та раціонально компостувати.

  • Огляд
  • Місце розташування компостера
  • Типи компостерів
  • Що можна додавати у компост?
  • Рівномірно розподіліть компост і засипте його
  • Поради: догляд за компостом
  • Типові проблеми компостування

Огляд

  • Компост із садових та кухонних відходів містить багато поживних речовин і є добривом для рослин.
  • Вибирайте місце на рівній поверхні, без заглиблення у ґрунт, у затінку або півтіні.
  • Популярними типами компостерів є термокомпостери та дерев’яні компостери
  • Дотримуйтесь пропорції змішування 25:1 або 30:1 між матеріалами, багатими на вуглець та азот, і регулярно перекладайте їх.
  • Використовуйте садовий подрібнювач для подрібнення зелених відходів, щоб прискорити розкладання.

Для встановлення компостера підійдуть тінисті місця, ідеально захищені від вітру. Ставте компостер прямо на землю, а не на плитку чи камінь, оскільки важливо, щоб ґрунт був водопроникним. Ви полегшите собі роботу, якщо зможете легко під’їхати до компостера на тачці. Ідеальним є місце під деревом або захисними кущами.

Щоб правильно компостувати, потрібно виконати лише кілька кроків. Створіть компост, склавши подрібнений матеріал на нижній шар і додавши садову землю на другий шар. Після цього компост можна утрамбувати і накрити. Після 3-4 тижнів відпочинку перекладіть компост і змішайте сухий матеріал з вологим. Регулярно поливайте компост і дайте йому відпочити трохи менше року. Після цього ваш компост готовий до використання.

Компостування триває до двох років, залежно від типу використовуваного компостера. Цінний гумус із швидкого компостера можна отримати вже через дев’ять місяців, тоді як дерев’яному компостеру для цього потрібно до двох років, залежно від погодних умов. Також не забувайте регулярно перевертати компост, щоб отримати гумус найкращої якості.

Усе, що може добре перероблятися мікроорганізмами, може потрапити в компост. Для правильного наповнення компосту вирішальне значення має співвідношення коричневого і зеленого матеріалу. Солому, гілки, картон, папір, листя і тріску слід змішувати зі скошеною травою, фруктовими та овочевими відходами, зів’ялими квітами, перегноєм і кавовою гущею у співвідношенні 25:1. Таким чином ви забезпечите мікроорганізмам оптимальне поєднання кисню, азоту та вологи для створення багатого на поживні речовини гумусу.

Приблизно через 6-12 місяців компост можна використовувати. Багатий на поживні речовини гумус підходить як багаторічне органічне добриво. В ідеалі, ви повинні вносити компост у період з березня по червень, щоб оптимально підтримувати ріст ваших рослин.

Газонну траву краще компостувати лише в невеликих кількостях, оскільки вона легко перегниває. Для підтримки компосту додайте жменю муки. Восени можна добре компостувати обрізки газону, якщо збирати осіннє листя газонокосаркою. Сухе листя забезпечує доступ повітря до скошеної трави і, таким чином, запобігає її гниттю.

Який компостер найкращий, залежить від конкретного випадку. Якщо ви хочете компостувати швидко, найкраще підійде швидкий компостер. Якщо ви хочете компостувати більші обсяги, вам підійде компостна купа або дерев’яний компостер.

Компостер на вашій ділянці

Маючи компостер у власному саду, ви заощаджуєте гроші на добривах, використовуючи багатий на поживні речовини компост у своєму саду. Таким чином, ви переробляєте наявні відходи в екологічно розумний спосіб.

Що таке компостер?

Компостер – це дерев’яний або пластиковий контейнер для приготування компосту. У компості відходи переробляються шляхом перетворення вихідних матеріалів на чорний гумус ґрунтовими організмами.

Як зробити компостер та чим корисний компост?

Компост (від.лат componere і compositum означає суміш або щось разом складене) – суміш органічних речовин, що розкладаються за допомогою мікроорганізмів; органічне добриво приготоване із харчових та садових відходів. Щоб приготувати компост, нам необхідно мати компостер, який можна купити у магазинах або зробити власноруч.

Від зовнішнього вигляду і ціни компостера, якість приготовленого компосту не залежить.

Бувають дуже різноманітні компостери – в залежності від фантазії і можливостей садівника.

Це компостери з пластмаси, дерева, сітки, також бувають різних форм та розмірів, залежно від потреб садівника.

Компостер – це ідеальний спосіб безкоштовно приготувати органічні добрива для саду і городу.

У кожному компостері є свої плюси. У дерев’яного чи зробленого із сітки компостера (відкритий компостер) перевага в тому, що він пропускає вологу і повітря. Об’єм такого компостера повинен бути не менше 1 кубічного метра. Пластмасова чи металева ємність(яка закривається) добре зберігає тепло і є більш мобільною: її можна поставити будь-де і в будь-яку мить переставити у потрібне місце.

Читайте також:ОРХІДЕЇ – ДОГЛЯД ЗА ОРХІДЕЯМИ

Ще однією перевагою такого компостера є можливість викидати туди м’ясні відходи, які значно підвищують кількість корисних добрив у готовому компості, такий компостер повинен закриватися від щурів і мишей.

Кожен компостер повинен мати двері для зручного доступу до готового компосту.

Чим корисний компост?

  • Компост: є одним з найкращих органічних добрив, який при внесені у грунт наповнює його великою кількістю мікроелементів та добрив.
  • найдешевший і практичний засіб для правильної структури грунту, тому що збільшує вологостійкість у грунті і розпушує його.
  • може використовуватися як мульча, що зберігає вологість і приглушує ріст бур’яну.
  • у компостній ямі знаходяться і розмножуються дощові хробаки, які, власне, займаються приготуванням компосту.

Приготування компосту – це дуже корисний процес для садівника: він значно полегшує роботу у саду, адже вам не потрібно вивозити зі своєї території садове сміття (скошену траву, листя, кухонні відходи, тирсу, дрібні гілочки), достатньо зробити компостер і викидати туди сміття для переробки у добриво.