Скільки траків на Мтлб

0 Comments

МТ-ЛБ

МТ-ЛБ – багатоцільовий тягач легкий броньований
(абр. від рос. многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный).

Історія

Створений для перевезення людей і вантажів, а також в ролі артилерійського тягача. У деяких частинах використовувався для перевезення особового складу мотострілкових підрозділів, хоча і не призначався для цієї ролі, на відміну від прийнятих раніше на озброєння БТР-60. Прийнятий на озброєння в 1964 році, випускався на Харківському тракторному заводі.

Використовувався як база для ряду машин спеціального призначення, а шасі бронетранспортера використовувалося для цивільних всюдиходів. Хоча з середини вісімдесятих років і сам МТ-ЛБ у варіанті без башти і кулеметного озброєння з успіхом використовувався в народному господарстві в умовах крайньої півночі як всюдихід.

МТ-ЛБ застосовувався радянськими військами у Афганській війні, а після розпаду СРСР використовувався практично у всіх великих збройних конфліктах на пострадянському просторі. У значних кількостях МТ-ЛБ також поставлявся союзникам СРСР і нейтральним країнам і використовувався в ряді регіональних конфліктів.

Конструкція

МТ-ЛБ з одного боку і БМП, БТР з іншого боку це абсолютно різний клас військової техніки. На відміну від БМП, БТР, БМД, при проектуванні МТ-ЛБ не ставилося завдання створити бойову машину підтримки піхоти. Він із самого початку проектувався як всюдихід для транспортування вантажів, артилерійських знарядь, а також, як санітарна машина. З урахуванням пред’явлених вимог, легка броня і кулемет Калашникова, яким машина озброєна, розглядаються не як недолік, а як гідність. Фактично, на відміну від звичайного армійського вантажівки, функції якого він виконує, МТ-ЛБ має гусеничний хід, що підвищує його прохідність, протикульний броню і кулеметне озброєння.

Тягач не призначений для використання в наступальних цілях. Кулеметне озброєння він має виключно для власної оборони. Досвід Афганської війни показав, що крім свого прямого призначення, МТ-ЛБ міг, у разі крайньої необхідності, ефективно захистити кулеметним вогнем не тільки себе, але й гарматні розрахунки, за якими машина закріплена як тягач.

Тактико-технічні характеристики

Екіпаж, чол. 2
Десант, чол. 11
Довжина корпусу, мм 6454
Ширина корпусу, мм 2850
Висота, мм 1920
Тип двигуна V-подібний
8-циліндровий дизельний рідинного охолодження
Потужність двигуна, к. с. 240
Швидкість по шосе, км / год 62
Швидкість по пересіченій місцевості, км / год 6 на плаву
Запас ходу по шосе, км 500
Питома потужність, к. с. / т 19,7-24,7
Тип підвіски індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами
Питомий тиск на грунт, кг / см ² 0,46
Долаємий підйом, град. 35
Долаєма стінка, м 1,1
Долаємий рів, м 2,8
Долаємий брід, м плаває

Знаходиться на озброєнні ЗСУ.

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ “МІЛІТАРНОГО”

Навіть разовий донат в 30 грн чи підписка на $1 допоможе нам працювати і розвиватися далі. Спонсоруй незалежне мілітарне медіа – отримуй достовірну інфу.

Українські модернізації: БТР і БМП на базі МТ-ЛБ

Багатоцільовий транспортер легкий броньований, або МТ-ЛБ, було створило у 1964 році конструкторське бюро Харківського тракторного заводу, що тоді очолював Анатолій Білоусов. Початкова мета — транспортування артилерійської зброї, тому машину використовували як артилерійський тягач. Іноді МТ-ЛБ виконував функцію легкого бронетранспортера та використовувався для перевезення десанту й вантажів. Конструкція броньовика дала змогу створити на його основі понад 80 модифікацій військової техніки, починаючи від БТРів до систем ППО, де машина послужила базою. У другій частині інтерв’ю для АрміяInform з дослідником військової історії, техніки та озброєння, доктором історичних наук, професором Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрієм Харуком говорили про модернізовані зразки цього виду техніки, які здійснювалися в Україні.

Андрій Харук. Фото з особистого архіву Андрія Харука

— У першій частині нашої розмови про модернізації МТ-ЛБ ми зупинилися на своєрідній регенерації, втіленій у проєкті МТ-ЛБМШ. А якими були подальші дії вітчизняних розробників?

— Спроби перетворити МТ-ЛБ у бойову машину піхоти не закінчились на МТ-ЛБМШ. Навпаки, вони значно активізувались після початку російської агресії у 2014 році. Увага конструкторів зосередилась на МТ-ЛБ — варіанті МТ-ЛБ зі збільшеною довжиною (сім опорних котків замість шести) і висотою корпусу. Його використовували здебільшого як базу для машин спеціального призначення, наприклад машин управління артилерією. Використання МТ-ЛБ для переробки у БМП було вигідним, оскільки давало можливість монтувати бойовий модуль, зберігши досить значну місткість десантного відділення.

Ескіз БМП «Тур» фірми «Корт». 2017 р. Фото: ukrmilitary

— На скільки відомо, в цей період до робіт з модернізації тягачів доволі активно долучилися і приватні підприємства?

— Перший відомий проєкт легкої БМП на основі МТ-ЛБ у 2017 році запропонувала приватна фірма «Корт». Судячи з ескізів, передбачалась радикальна переробка корпусу, посилення бронювання, у тому числі за рахунок додаткових накладних модулів. «Тур» — таку назву отримала БМП — мав озброюватись бойовим модулем «Парус». Планували також встановити новий двигун потужністю 360-440 к.с. Однак після 2017 року жодних новин про цей проєкт не надходило. Вочевидь, він так і лишився на папері.

Прототип БМП «Плавець». Виставка «Зброя та безпека», 2018 р. Фото: opk

Трохи успішнішим виявився проєкт іншої приватної фірми «Техімпекс», виконаний спільно з Харківським тракторним заводом і державною компанією «Укрспецтехекспорт». За основу взяли МТ-ЛБ болгарського виробництва — партію таких машин «Техімпекс» купив у 2016 році у фірми Kintex (до речі, «Укрспецтехекспорт» теж імпортував МТ-ЛБ — в грудні 2017 р. ця компанія придбала в польського виробника Huta Stalowa Wola S. A. дев’ять таких машин).

Восени 2018 року на черговій виставці «Зброя та безпека» був продемонстрований прототип БМП під назвою «Плавець». Машину озброїли бойовим модулем БМ-5 «Спис» виробництва тієї ж фірми «Техімпекс». Він має стандартне для українських бойових модулів озброєння: 30-мм гармату ЗТМ-1 (боєкомплект 300 снарядів), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (350 набоїв), 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (29 гранат), ПТРК «Бар’єр» (2 ПТКР). У всіх випадках вказаний боєкомплект готовий до застосування — у корпусі «Плавця» передбачене місце для додаткових боєприпасів.

Модуль «Спис» обладнаний системою управлінням вогнем «Синтез», яка містить у собі оптико-електронний модуль «Кажан-3К15» з тепловізійним і телевізійним каналами, а також лазерним віддалеміром. Стабілізатор озброєння — цифровий електромеханічний, двоплощинний. Система «Синтез» дозволяє здійснювати автоматичне захоплення та супровід цілей.

Цей же бойовий модуль «Техімпекс» використала під час модернізації БМП-1 у варіанті БМП-1ТС. «Плавець» має дизельний двигун потужністю 350 к.с., який дозволяє розігнатись до 70 км/год на шосе і 10,5 км/год — на плаву. Місткість машини досить велика порівняно зі стандартними БМП: крім трьох членів екіпажу, вона може перевозити 12 десантників.

— І якою виявилася доля цього виробу?

— На перший погляд, «Плавець» мав досить непоганий вигляд. Однак детальний розгляд виявляв принаймні два засадничі недоліки. Перший — це недостатня захищеність. Бронювання «Плавця» лишилось на рівні базової машини, тобто товщина броні становила тільки 7 мм і лише в лобовій проєкції — 14 мм. Другий — неможливість командирові бойової машини повноцінно виконувати свої функції через брак оглядово-прицільних пристроїв. Не дивно, що далі прототипу справа не посунулась.

Ще один проєкт БМП був реалізований на базі шасі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика». Це шасі — похідне від подовженого МТ-ЛБ, але все ж суттєво відрізняється від нього: двигун із середньої частини корпусу перенесений в передню (праворуч). Проєкт БМП під назвою «Кевлар-Е», створений компанією «УкрІннМаш» з Харкова, був представлений у 2017 р. У жовтні 2020-го з’явились фото прототипу, а у червні 2021 р. його показали на виставці «Зброя та безпека».

Прототип БМП «Кевлар-Е», побудований на шасі САУ 2С1. Фото: specmachinery

— І чим вирізнялася ця машина?

— Під час переробки у БМП на позбавленому башти корпусі «Гвоздики» встановили надбудову, яка дозволила збільшити висоту десантного відділення. Саме десантне відділення отримало зручну кормову рампу замість маленьких дверцят. У ньому спинками до бортів встановлені шість вибухостійких сидінь для десанту.

Робоче місце механіка-водія розташоване спереду ліворуч — як і на базовій машині. За ним, у бойовому відділенні, є робочі місця командира й навідника з моніторами та органами управління озброєнням. «Кевлар-Е» обладнана бойовим модулем БМ-3М «Штурм-М» зі стандартним набором озброєння (таким же, як у «Списа») і системою управління вогнем «Каштан». Машина отримала двигун Cummins, а її бойова маса становить 15,5 т.

Корма БМП «Кевлар-Е» з відкидною рампою десантного відділення. Фото: VoidWanderer Вигляд на десантне відділення БМП «Кевлар-Е» та робочі місця командира й навідника. Фото: VoidWanderer

Проєкт, представлений 2017 року, передбачав радикальне посилення захищеності БМП «Кевлар-Е» порівняно з базовою машиною. Планувалось обладнати БМП динамічним захистом «Ракетка» (варіант ДЗ «Ніж», адаптованої для легкої бронетехніки), а також комплексом активного захисту «Шершень». Останній — це варіант танкового КАЗ «Заслон», адаптований для легкої бронетехніки; він встановлювався на польському демонстраторові технологій легкого танка Anders, а в Україні випробовувався на БМП-2. Однак на прототипі «Кевлар-Е» ані «Ракетка», ані «Ніж» не встановлювались. Натомість було встановлене додаткове накладне бронювання бортів і передньої частини корпусу та протикумулятивні екрани на ходовій частині.

28 лютого 2022 року прототип БМП «Кевлар-Е» був переданий із заводу у війська і прийнятий екіпажем Військового інституту танкових військ (м. Харків). За документами це оформили як передачу в дослідну експлуатацію. Надалі прототип брав участь у боях проти російських окупантів.

— А яким був перебіг профільних робіт уже після початку широкомасштабного російського вторгнення?

— Початок широкомасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року привів до появи нової хвилі імпровізованих бронетранспортерів і БМП на базі МТ-ЛБ. На відміну від 2014-2015 рр., на цих машинах здебільшого встановлювались не примітивні кулеметні установки, а різного роду бойові модулі. Крім вітчизняних модулів, з’являються й імпортні.

У серпні 2022 року вперше була помічена бойова машина на базі МТ-ЛБ з модулем Serdar, встановленим на даху десантного відділення (штатна башта ТКБ-01 лишилась на своєму місці. — Авт.). Модуль, створений 2019 року, — це спільна розробка турецької компанії Aselsan та підприємств Державного концерну «Укроборонпром» — конструкторського бюро «Луч» та «Спецтехноекспорту».

Модуль обладнаний сучасним прицільним комплексом, який забезпечує бойове застосування вдень і вночі. Озброєний він двома кулеметами калібрів 12,7 і 7,62 мм та двома пусковими установками ПТРК «Скіф» (хоч на доступних фото і відео українських МТ-ЛБ з цими модулями протитанкові ракети відсутні). У вересні 2022 року МТ-ЛБ з модулями Serdar брали участь у Харківській наступальній операції, а на початку 2023 року були помічені на Запорізькому напрямі.

МТ-ЛБ з бойовим модулем Serdar на Харківському напрямі. Серпень 2022 р. Фото: specmachinery МТ-ЛБ з бойовим модулем Serdar на Запорізькому напрямі. Січень 2023 р. Фото: specmachinery МТ-ЛБ з бойовим модулем SARP Dual. Сіверськ, липень 2023 р. Фото: telegraf

— Тобто дедалі більше до таких перетворень почали залучатись закордонні складові?

— У липні 2023 року в місті Сіверськ був помічений МТ-ЛБ зі ще одним бойовим модулем виробництва компанії Aselsan — SARP Dual. Цей модуль, розрахований на монтаж двох кулеметів (калібрів 12,7 і 7,62 мм) або ж 7,62-мм кулемета і 40-мм автоматичного гранатомета, не є новим для України — ще у 2021 році він випробовувався на бронеавтомобілі «Козак-2М1».

Як і у випадку з Serdar, модуль SARP Dual встановлюється на даху десантного відділення, штатна башта ТКБ-01 зберігається. Наскільки масовими є переробки МТ-ЛБ з модулями Serdar і SARP Dual — сказати важко. Ймовірно, в кожному з цих випадків їхня кількість не перевищує кількох екземплярів.

МТ-ЛБ з бойовим модулем БМ-7 «Парус» і посиленим бронюванням під час полігонних стрільб. Липень 2023 р. Фото: focus

Відомо також про принаймні два екземпляри МТ-ЛБ, озброєних бойовими модулями БМ-7 «Парус». Ймовірно, ці модулі взяли з виробничих запасів для державного контракту на виробництво БТР-4М, що так і не закрили через початок повномасштабного вторгнення. Модуль озброєний 30-мм автоматичною гарматою ЗТМ-1, 30-мм автоматичним гранатометом КБА-117 і 7,62-мм кулеметом ПКТ.

Пускові установки для двох ПТКР комплексу «Бар’єр» відсутні. Це дає підстави припустити, що модулі «Парус» для МТ-ЛБ були складені вже після початку широкомасштабного вторгнення, у спрощеному варіанті. Доопрацювання МТ-ЛБ не обмежилось встановленням модулів — вони отримали ще й додаткове накладне бронювання. Бойові машини з такими модулями вперше з’явились на фото і відео в липні 2023 року.

— Можна зробити висновок, що з року в рік нові зразки ставали дедалі досконалішими? Чи тут, на вашу думку, є ще над чим працювати?

— У червні 2023 року з’явилось відео ще однієї конверсії на базі МТ-ЛБ — бронетранспортера, озброєного 14,5-мм кулеметом КПВТ на дистанційно керованій установці. Конверсія ця є серійною — на відео фігурують одразу шість таких машин. Походження дистанційно керованої установки невідоме, однак з її зображення можна зробити деякі висновки. Кілька об’єктивів оптичної станції дозволяють припустити наявність нічного каналу (інфрачервоного або тепловізійного).

Модуль також оснащений захисним щитком у передній проєкції, що натякає на відсутність відповідного протикульового захисту самої установки. Навідник управляє модулем за допомогою джойстика. Рівень виконання бойового модуля дозволяє припустити, що він був вироблений в Україні одним з оборонних підприємств уже під час повномасштабного вторгнення. Його озброєння є достатньо потужним для знищення легкоброньованої техніки — радянських БМП чи бронетранспортерів. Однак для ефективного ураження живої сили бажано було б доповнити КПВТ кулеметом калібру 7,62 мм.

Крім нового модуля, ці бойові машини обладнані додатковим навісним броньовим захистом і протикумулятивними екранами. Відзначимо, що цей наразі безіменний модуль з кулеметом КПВТ, вочевидь, виготовляється серійно і буде інтегруватись на інші типи шасі. В серпні 2023 року з’явилось фото бронеавтомобіля «Козак-2М1», обладнаного таким модулем. Однак подібний модуль далекий від досконалості. Великі запитання викликає відкритий монтаж КПВТ, не захищеного від забруднення хоча б легким кожухом. Система наведення за допомогою джойстика менш зручна, ніж «чебурашка», яка використовується, наприклад, на БТР-4. Відсутність спареного кулемета калібру 7,62 мм робить машину беззбройною у випадку заклинювання КПВТ.

Дистанційно керований модуль невідомого типу з кулеметом КПВТ, встановлений на МТ-ЛБ. Червень 2023 р. Фото: AndreiBtvt На цьому фото можна розгледіти робоче місце стрільця модуля з кулеметом КПВТ. Фото: suspilne

Переробка МТ-ЛБ у бронетранспортер з дистанційно керованим модулем КПВТ є серійною — виготовлено принаймні кілька таких машин. Крім модуля, ця конверсія отримала низку інших удосконалень: додаткову накладну броню та збільшеного розміру двері десантного відділення з підніжкою. Це, звичайно, не апарель, як на сучасних справжніх БМП, та все ж зручніше, ніж старі маленькі двері. Відома вартість однієї такої машини — близько 14 мільйонів гривень, або ж 380 тисяч доларів. З них половину вартості становить бойовий модуль.

Нещодавно в інтернеті з’явився текст відгуку користувача МТ-ЛБ з дистанційно керованою установкою КПВТ. У ньому фігурує навіть позначення цієї машини — БМП-1ЛБ (незрозуміло, щоправда, чи є воно офіційним, та й саме віднесення машини до класу БМП виглядає сумнівним і безпідставним — це типовий БТР. — Авт.). Користувач відзначає, що для переобладнання виділялись МТ-ЛБ, взяті з баз зберігання. За деякими повідомленнями, БМП-1ЛБ надійшли на озброєння 42-ї ОМБр.

На завершення додам, що в Україні з початку 2000-х років робились численні спроби адаптувати МТ-ЛБ до функцій бронетранспортера чи навіть БМП. Особливо активізувалась ця робота з початком російської агресії у 2014 році. Удосконалення МТ-ЛБ здійснювалось переважно у двох аспектах — посилення озброєння й поліпшення захищеності. На першому етапі російсько-української війни домінували прості рішення: у галузі озброєння — монтаж простих кулеметних установок з ручним приводом або башт від БТР чи БРДМ-2, в галузі захищеності — встановлення решітчастих протикумулятивних екранів. На другому етапі (після початку широкомасштабного російського вторгнення) використовуються складніші інженерні рішення — дистанційно керовані модулі (у тому числі імпортні) та накладна додаткова броня.