Чому небезпечно робити аборт

0 Comments

Право жінки чи злочин. П’ять історій про аборти

У вересні в американському штаті Техас почав діяти закон, що забороняє переривання вагітності після шести тижнів. Приблизно тоді ж Верховний суд Мексики скасував в одному зі штатів країни покарання за аборт у першому триместрі.

“Правда в тому, що доступ до абортів є і завжди був нестабільним”, – каже Ану Кумар, директорка ІПАС – міжнародної некомерційної організації зі штаб-квартирою у США, що виступає за розширення доступу до безпечних й легальних абортів.

Але вона вважає, що все рухається у правильному напрямку: “З 1994 року понад 40 країн лібералізували свої закони щодо абортів”.

За цим стоїть особистий досвід, про який часто не хочуть розповідати.

Ми попросили п’ятьох жінок з різних куточків світу поділитися своїми історіями про переривання вагітності. Деякі з них відмовились називати свої імена.

“Я відразу зрозуміла, що не хочу, щоб цей чоловік був батьком моєї дитини” – Сандра, Бангкок

Сандра* відчула зміни у тілі на восьмому тижні вагітності. Зробила тест, він був позитивним.

“Я відразу зрозуміла, що не хочу, щоб цей чоловік став батьком моєї дитини, – розповіла вона ВВС. – У нас був просто секс без зобов’язань, а попереду кар’єра”.

Вона знала, що в Таїланді діє група Tamtang, де можна отримати інформацію про доступ до безпечних абортів, і звернулася до них по допомогу.

“Мені вдалося знайти клініку, але напередодні процедури я почувалася дуже пригніченою”, – згадує Сандра.

Донедавна легально перервати вагітність у Таїланді можна було лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю матері. Сандра наважилася на аборт у 2019 році, коли ці закони ще діяли.

“У голові роїлися різні думки: сказати їм, що я стала жертвою сексуальних домагань, чи достатньо пояснень, що я не потягну дитину фінансово?” – розповідає вона.

Автор фото, Getty Images

Сандра сподівається, що колись жінки зможуть відновити повну автономію над своїм тілом

“Мені здавалося, що всі довкола мене засуджують”, – згадує вона.

“Я не могла розповісти про це навіть найближчій подрузі, тому що в нашій культурі дуже багато стереотипів проти абортів. Є навіть телешоу, де розповідають, що жінка, яка зробила аборт, до кінця життя носитиме на спині дитину-примару”.

“Процедура тривала 15 хвилин, потім я трохи відлежалася і в другій половині дня вже повернулася на роботу”.

“Я заспокоювала себе, казала, що все буде добре, аж поки не побачила у соцмережах неприємні коментарі проти абортів. І зламалася”.

Сандра сподівається, що колись жінки зможуть відновити повну автономію над своїм тілом.

“Адже тема абортів досі дуже табуйована”.

“Чим більше буде відкритості, тим сильнішою ставатиме наша спільнота” – Ерін, США

Перший аборт Ерін зробила у 28 років, останній – у 36.

“Раніше я думала, що якась ненормальна – робила так багато абортів”, – згадує вона.

“Але коли приєдналася до руху за право на аборт, зрозуміла, що це надзвичайно поширене явище”.

“А от розмови про це – досі небажана тема, навіть у прогресивних та ліберальних групах чи у спільнотах із захисту репродуктивних прав, – пояснює вона. – Сподіваюся, що скоро це зміниться”.

Ерін бореться за репродуктивні права жінок разом з американською організацією Shout Your Abortion. Вона каже, що це допомогло їй більш відкрито розповідати про свої переживання, пов’язані з перериванням вагітності.

“Для мене це стало великим зрушенням. Коли я починала, було важко навіть вимовити слово “аборт”, – згадує вона. – Сьогодні для мене абсолютно нормально і легко говорити про аборт відкрито”.

Автор фото, Getty Images

“Раніше я думала, що якась ненормальна через те, що робила так багато абортів”, – згадує Ерін

Ерін виросла у релігійній громаді, де не підтримували ідею абортів.

“Мені було дуже соромно і ніяково, тому я не зверталася до рідних чи друзів по допомогу”, – каже вона.

“А після першого аборту – й поготів не думала, що можу просити про підтримку”.

Але вона ніколи не вагалася щодо рішення про аборт.

“Я не хотіла бути матір’ю і не хотіла виховувати дитину з жодним зі своїх партнерів”, – каже вона.

“Гадаю, ідея про те, що аборт – це важке і травматичне рішення для абсолютно всіх, завдало великої шкоди руху за репродуктивні права”.

Ерін сподівається, що ця стигма зникне.

“Аборт завжди був звичайним явищем, але риторика навколо нього стверджувала, що аборт – це рідкість і має бути крайнім заходом”, – каже вона.

“Чим більше ми будемо відкрито говорити про аборти, тим сильнішою буде наша спільнота, і тим більше зникатиме стигма, пов’язана з цим. Так ми можемо допомогти одне одному”.

“Через відчуття сорому я почувалася ізольованою” – Інду, Індія.

“Я загубила телефон, – розповідає Інду BBC. – Пішла купити новий, у магазині мене знудило. Тоді мій партнер запропонував зробити тест на вагітність”.

Результат був позитивним, але жінка твердо вирішила робити аборт.

“Я тільки починала свою кар’єру художника, у партнера була така ж ситуація”.

31-річна Інду звернулася до гінеколога, з яким вчилася у школі, і “досить легко” перервала вагітність за допомогою таблеток.

Жах почався пізніше.

“Через стигму, пов’язану з абортами, я приховувала свою історію, і цей сором змусив мене почуватися соціально ізольованою”, – каже вона.

“Після аборту почалася сильна кровотеча і нудота. Було дуже страшно. Я ридала так, наче в мене розірвалося серце”.

Автор фото, Getty Images

Для Інду наслідки аборту стали випробовуванням

Аборти в Індії, як і раніше, є об’єктом остракізму, а жіноча думка рідко стає вирішальним фактором, писав ресурс IndiaSpend у вересні 2020 року.

“Мене злило, що довелося пройти через це фізично і морально, хоча це стосувалося нас двох, – згадує Інду. – Менш ніж за рік я почала приймати антидепресанти”.

Вона каже, що це вплинуло на її майбутні стосунки, і вона довго боялася займатися сексом.

Але жінка усвідомила важливість емоційної підтримки.

“Якби тоді я могла говорити про аборт більш відкрито, все було б інакше”.

“У нашому суспільстві аборт вважають гріхом” – Джоселін, Демократична Республіка Конго

Чотири місяці тому 31-річна Джоселін народила другу дитину. Незабаром вона дізналася, що знову вагітна.

“У мене почали набухати груди, з’явилася слабкість, зник апетит”, – розповідає вона.

І вони з чоловіком зважились на аборт.

“Вирішальним фактором стало здоров’я моєї дитини. Я боялася, що аборт матиме медичні наслідки, але мені дуже допоміг чоловік. Завдяки його підтримці я подолала усі страхи”.

Автор фото, Getty Images

Чотири місяці тому Джоселін народила другу дитину

У дитинстві Джоселін не чула, щоб у їхній громаді хтось робив аборти.

“Тут це вважають гріхом, таємницею за сімома печатками, – пояснює вона. – А якщо справа набуває розголосу, то таку людину зневажають”.

Джоселін знадобився час, щоб переконати лікаря зробити їй аборт.

“Він не прийняв [моє рішення] і намагався допомогти порадою, але я вблагала його”.

Жінка вирішила провести процедуру вдома, щоб зберегти конфіденційність.

“Мені було страшно, адже я ніколи раніше не робила цього, але я впоралася. Коли все закінчилось, стало легше”, – згадує вона.

Джоселін каже, що історія з абортом зробила її більш обізнаною.

“Зараз я приймаю протизаплідні засоби, щоб знову не завагітніти. Цей досвід дав мені впевненість, що зі мною таке більше не повториться”.

“Я мрію, що колись жінки стануть вільними” – Марія, Мексика

Для Марії* бесіда з гінекологом стала справжнім одкровенням.

Їй було 35, але вона виросла з думкою, що “аборт – це вбивство, щось меганебезпечне, розчленування живої істоти, яка вже відчувала, говорила і думала”.

Але ця зустріч змінила все.

“Лікар пояснила мені процедуру так, як лікування будь-якого іншого захворювання”, – каже Марія.

“Вона не розпитувала мене, не лаяла, не ставилася до мене як до безвідповідальної людини. Там я зрозуміла весь тягар стигми навколо абортів”.

Автор фото, Getty Images

Марія каже, що не могла розповісти рідним про те, що зробила аборт, але її підтримав партнер

За словами Марії, доступ до безпечних абортів є проблемою в Мехіко, хоча офіційно вони дозволені. Послуги приватної клініки – дорожчі, але заради конфіденційності Марія пішла на ці витрати.

“Моя родина не знає про мій аборт. Не знаю, якою була б їхня реакція. але впевнена, що для деяких з них, починаючи з моєї матері, це було б болісно”.

Вона згадує розмову про аборт зі своєю сім’єю, коли її молодша сестра завагітніла у 14 років. Марія припустила, що можна перервати вагітність.

“Це їх дуже образило, і я більше ніколи не торкалася цієї теми”.

Марію підтримував партнер, він був поруч під час процедури.

“Це тривало близько 30 хвилин, а може, й менше”, – каже вона.

“Було важко повірити, що так швидко владнали те, що я вважала величезною проблемою, яка вплине на все моє життя”.

Зараз їй 38, і вона свідомо не хоче мати дітей.

“Розуміючи, що тягне за собою батьківство у такому складному світі, ми [мій партнер і я] вирішили відмовитися від цієї ідеї”, – каже вона.

“Я мрію, щоб одного чудового дня жінки отримали повну свободу вибору у тому, що відбувається в їхньому житті, і особливо у тому, що відбувається в їхніх тілах. Сподіваюсь, що колись ця мрія стане реальністю”.

*Імена змінені з метою безпеки

Додатковий репортаж Емері Макумено

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

«Пекло для жінок»: що означає рішення щодо заборони абортів у Польщі

«Хотілося б зробити аборт урядові», «На ваших руках кров», «Це війна», «Я вам не інкубатор» – із такими гаслами вже кілька днів поспіль польські жінки виходять на протести проти рішення Конституційного суду країни радикально скоротити й так нечисленні раніше підстави для здійснення абортів.

Відтепер жінки не матимуть права переривати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя. Конституційний суд минулого тижня заборонив проводити аборти через ураження плоду чи невиліковну хворобу ембріону – саме це було дотепер підставою для 98% від усіх легальних абортів у Польщі.

«Пекло для жінок. Ось що означає сьогоднішній вирок політизованого Конституційного суду», – написала у своєму твітері Малґожата Кідава-Блонська, віцеспікерка Сейму, після ухвалення рішення минулого тижня.

«Польща стала першим халіфатом Європи після сьогоднішнього рішення Конституційного суду», – заявив тоді ж журналіст Вітольд Ґловацький.

«Керуючись релігійним фундаменталізмом, владна партія Польщі: обмежує права жінок; каже, що ЛГБТ-люди не є людьми; руйнує незалежність судової влади; підриває свободу ЗМІ; нападає на протестувальників. Вони що, намагаються перетворити Польщу на Саудівську Аравію Європи?» – запитує у своєму твітері Ендрю Стролайн із правозахисної організації Human Rights Watch.

«Жінки й інші люди, які можуть потребувати абортів у Польщі, знову і знову зазнають нападів на свої права і не припинять боротьбу за своє право на аборт. Ми підтримуємо їх на кожному кроці», – написала правозахисна група Amnesty International у своєму твітері.

«Рішення Конституційного суду означає підпільні аборти та аборти за кордоном для тих, хто може це собі дозволити, і ще більше випробування для всіх інших», – сказала комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

Деякі оглядачі припустили, що відтепер польські жінки звертатимуться до українських спеціалістів із метою переривання вагітності.

«Це хоч і цинічно, та я передбачаю «сплеск» у галузі охорони здоров’я на користь українській економіці завдяки ультраправому урядові Польщі», – написав у своєму твітері російський оглядач Леонід Рагозін.

«Вкидання теми абортів і рішення псевдосуду у цій справі просто в розпал бурхливої епідемії – це більше, ніж просто цинізм. Це політичне лиходійство», – написав експрезидент Європейської ради і колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року ще більше обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт.

Закони щодо переривання небажаної вагітності у Польщі й так були дуже суворі у порівнянні з іншими європейськими державами – це можна зробити у виключних випадках. А після набрання чинності рішення Конституційного суду аборт у Польщі можна буде робити лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері, а це, за даними агенції Reuters, становить лише близько 2% від легальних припинень вагітності, здійснених останніми роками.

Владна в Польщі правопопулістська партія PiS заперечує спробу вплинути на суд. Реформи правосуддя, які включали й фактичне запровадження партійного контролю над Конституційним судом, викликали широкі міжнародні звинувачення у підриві демократичних норм.

Політики правого ухилу разом із церквою підтримують і просувають повну заборону абортів.

Із моменту приходу до влади у 2015 році консервативно-націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS) сконцентрувала свою увагу безпосередньо на просуванні традиційних католицьких цінностей.

Опоненти стверджують, що Конституційний суд, можливо, діяв від імені владної партії. Хоча цей суд номінально незалежний, більшість його суддів висунуті PiS, пише Reuters.

Марія Куровська, депутатка від «Єдиної Польщі», партії у коаліції з PiS, як повідомляє агентство, заявила: «Ми раді тому, що постановив Конституційний суд, бо не можна вбивати дитину через хворобу. Це не плід, це дитина».

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року ще більше обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт

Дискусії і суперечки стосовно теми абортів у Польщі країні сягають початку 1990-х: церква і консервативно налаштовані політики виступали за повну заборону абортів, у той час як ліберали послідовно були проти надмірних обмежень.

У 1993 році в результаті ухваленого закону про планування родини було досягнуто так званого «аборційного компромісу»: можна було зробити аборт у разі загрози вагітності життю чи здоров’ю матері, тяжких дефектів плоду або якщо вагітність стала результатом незаконних фізичних дій.

У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест».

Щорічно в країні здійснювали близько тисячі легальних абортів, але правозахисники стверджують, що кількість підпільних може досягати сотень тисяч.

​Тетяна Савчук

Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж.