Ячмінь на полях

Сіють ячмінь кондиційним на сінням високих репродукцій. При вирощуванні за інтенсивною технологією використовують насіння з масою 1000 зерен 40-50 г, силою росту не менше 80%.

Однорідне та вирівняне за розміром насіння забезпечує одержання дружних сходів та рівновеликий розвиток рослин впродовж вегетації. Висока маса 1000 насінин забезпечує надійний запас поживних речовин при проростанні та ефективний біологічний розвиток рослин.

Якщо джерелом захворювання ячменю є насіння, його обов’яз ково протруюють. Протруювання насіння є найбільш дешевим, ефективним і обоє ‘язковим заходом захисту рослин.

При виборі препарату для протруювання необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, ціну, його тип (порошок чи рідина) та ін.

До сортів інтенсивного типу належать Роланд, Гонар, Гости нець, Дружба. Сорти напівінтенсивного типу – Стяг, Переможний, Миронівський 86, Прерія. До пластичних сортів відносять Миронівський 92, Фінк, Едем. Сорти Перелом, Престиж найбільш придатні для одержання із зерна крупи.

Основним недоліком звичайного рядкового способу сівби є над звичайно висока густота насіння в рядку. Критична відстань між рослинами в рядку 1,4 см. При нормі висіву 5-6 млн. насінин на 1 га відстань між ними в рядку становить 1,1-1,3 см, тобто менша від критичної.

Вузькорядний спосіб сівби, розділюючи потік насіння надвоє, при тій же нормі висіву збільшує відстань між насінинами у два рази – до 2,2-2,6 см. Проте сівалками з дисковими сошниками неможливо рівномірно загорнути насіння по глибині. Сходи і рослини не вирівняні по висоті і розвитку.

На практиці все ще переважає рядковий (15 см) спосіб сівби (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). При інтенсивній технології вирощування ярого ячменю перевагу має вузькорядний (7,5 см) спосіб сівби. Краще використовувати сівалки СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-3,6А-02; СЗ-5,4-04 та ін.). Використання імпортних сівалок, які в більшості випадків розміщують рядки на відстані 12 см, теж має переваги над звичайним рядковим способом.

Оптимальна глибина сівби при сприятливих умовах 2-4 см. На легких ґрунтах сіяти необхід но на 1-2 см глибше. При запізненні із строком сівби і мілкому загортанні насіння посіви обов’язково необхідно прикоткувати для кращого контакту насінини з ґрунтом і надходження вологи з глибини ґрунту.

У північних районах, де вища забезпеченість рослин водою, норму висіву встановлюють вищу, ніж у посушливих регіонах.

У лісостеповій і поліській зонах оптимальною нормою висіву вважається 4,5 млн/га, в перед карпатській і карпатській зонах вона зростає до 5,0 млн/га схожих насінин. Збільшують норму висіву при пізніших строках сівби, низькій якості підготовки ґрунту та для слабо-кущистих сортів. На 1 га висівають орієнтовно 160-220 кг/га насіння.

При вирощуванні ячменю в кращих умовах застосовують менші норми, ніж у гірших. Для схильних до вилягання та сильнокущистих сортів норма висіву зменшується орієнтовно на 0,5-1,0 млн/га схожих насінин.

Ярий ячмінь є основною покривною культурою, під яку підсіва ють багаторічні трави. У цьому випадку норму висіву його зменшують на 10-15% порівняно з нормою для чистого посіву.

Ячмінь здатний інтенсивно кущитись, чим вигідно відрізняється від інших ярих зернових культур. Бокові пагони формують майже таку продуктивність як і основні, стеблостій вирівняний за роз витком та висотою. При інтенсивних технологіях необхідно повністю реалізовувати цю цінну біологічну особливість. На полях з високою культурою землеробства, де забезпечується польова схожість на рівні 80%, а загальне виживання рослин в межах 70-75%, на високих агрофонах можна застосовувати знижені норми висіву – 3,0—4,0 млн./га схожих насінин.

Ячмінь належить до групи маловимогливих до тепла культур, його насіння може проростати при температурі 1-3°С тепла. Сів бу проводять у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту. Критерієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення при обробітку. Ярий ячмінь необхідно посіяти впродовж 5-7 днів від настання фізичної стиглості ґрунту, або від першої можливості застосування ґрунтообробної техніки.

Рання сівба дає можливість ефективно використати зимові запаси вологи в ґрунті, продовжити вегетаційний період. Надзвичайно важливо те, що рання сівба затримує перехід у генеративну фазу розвитку, що позитивно впливає на густоту продуктивних стебел і урожайність у рослин довгого світлового дня.

При запізненні з сівбою рослини формують недостатньо розви нену кореневу систему, неефективно використовують вологу, формування репродуктивних органів припадає на несприятливі погодні умови. Пізні посіви кожного року дуже сильно уражуються хворобами.

Запізнення з сівбою на 8-10 днів призводить до зниження врожаю в умовах Західної України на 6-8 ц/га, в посушливі роки – на 10-14 ц/га і більше. Існує така відповідність: запізнення з сівбою на один день обумовлює втрати зерна в середньому на 0,5-0,8 ц/га, а при пізній і засушливій весні – на 1,0-1,7 ц/га.

Сів бу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни.

Особливо реагує на запізнення з сівбою пивоварний ячмінь. Крім зниження врожаю значно погіршується якість зерна. Підвищується плівчастіть, зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю.

Є тільки одна засторога проти раннього строку сівби. Його не можна проводити за рахунок якості передпосівної підготовки ґрун ту. Ярий ячмінь більше всіх зернових реагує на погано підготовле не насіннєве ложе. Не слід сіяти, якщо в ґрунті більше 10% агре гатів мають розмір 2-3 см і більше, а також у випадках перезволоження ґрунту. Особливо ячмінь боїться запливаючих ґрунтів, де при тривалій низькій температурі ґрунту (3-5°С) сильно затримуються сходи, що може призвести до зрідженості посівів. У таких випадках краще посіяти на 2-3 дні пізніше, але за цей час якісно підготовити ґрунт, забезпечивши добре насіннєве ложе.

Микола Матвійчук: Догляд, живлення й захист ячменю та пшениці

Усі, хто пов’язаний з аграрною сферою, знають, що зима — час теоретичних семінарів, практичних конференцій та зустрічей. Коли експерти різних профілів можуть обговорити питання і проблеми, які виникають під час сезону. Так, на заході компанії «Суффле Агро Україна», керівник агрономічного відділу Микола Матвійчук, підняв питання вирощування ярого ячменю та пшениці. Він поділився досвідом минулих років, визначив труднощі, з якими доводилося стикатися, та розповів, як вирішити ті чи інші завдання.

Основне про ячмінь

Ячмінь — як озимий, так і ярий — досить поширена й популярна культура для вітчизняних аграріїв Цю культуру давно навчилися вирощувати і роблять це добре. Але, попри численну кількість різноманітних технологій, у досконалості немає меж.

Микола Матвійчук: Хімією землю не нагодуєш. Дивіться на рослину не лише зверху, а й знизу!

Підготовка ґрунту під дану культуру залежить від парку техніки господарства й попередника. Хоча на сьогодні технологія і система захисту ячменю дозволяють нам не звертати уваги на те, яка ж культура передуватиме ячменю. Важливо вирівняти поле, щоб весною мати змогу обробити ґрунт на глибину загортання насіння.

У минулому сезоні першою проблемою, з якою довелося зіткнутися, була пізня весна з високими температурами, внаслідок чого аграрії не встигли якісно посіяти ячмінь.

Найбільш прийнятною глибиною сівби вважають 2 см, але в разі хороших природних умов. Минулого ж року весна була далекою від ідеалу, тож ті, хто посіяв на 3-4 см, вчинили дуже правильно. А от хто посіяв на 2 см — отримав «рвані» сходи, що у свою чергу призвело до нерівномірного дозрівання, зниження врожайності та збільшення білку.

«Слідкуйте за ситуацією, рішення треба приймати на полі, а не за книжками. Щойно ви побачите, що ґрунт дещо пересихає, то не більше 4 см, інакше кущення не відбудеться», — зауважив Микола Матвійчук.

Ячмінь, як правило, потребує дуже ранніх термінів сівби. Не треба боятися морозу, до –8℃ культура витримає, але у фазі шильця, якщо буде 2 листочки, то підмерзатиме. Листя почне біліти, адже ще не працюють цукри за рахунок фотосинтезу, і вже не працюють цукри з ендосперму насінини.

Важливим моментом є фізична стиглість ґрунту. Коренева система ячменю дуже слабка й у погано аерованому ґрунті дуже слабо розвивається. Тому під час сівби ячменю на площах не має бути «болота». Ґрунт повинен підсохнути і гарно розрихлитися. Чи це ранні, чи пізні строки посіву, треба стежити за механічним складом ґрунту, щоб його не замісило. Зокрема це важливо, коли перед сівалкою іде компактор, адже він дуже інтенсивно перемішує ґрунт.

Захист ячменю

Серед основних моментів захисту ячменю — фунгіцидне й інсектицидне протруювання. Якщо інсектицид не додається, є висока ймовірність, що під час сухої, теплої погоди активізується блішка, втрати врожаю від шкодочинності якої можуть сягати 0,2-0,3 т/га.

Щодо гербіцидного обробітку: до 25-ї фази, до середини кущення всі процеси потрібно завершити, адже впливатиме на продуктивність рослин.

Мікродобрива, які плануються вносити, також краще дати до фази виходу в трубку. Подальша дія мікродобрив знижуватиметься, бо там уже формується колос. Він буде формуватися за рахунок того, що вже є в рослині та ґрунті.

Дуже важливим для вирощування ячменю є перший фунгіцид. Внесення першого фунгіциду, як правило, надзвичайно важливий крок, бо відомо, що вагомий вплив на врожай культури мають листки 2-3 міжвузля. На даному етапі хвороби не помітні. Але коли приходить пора — вносити вже пізно, адже рослина уже вражена хворобами, тож починається процес лікування, а не профілактики, що й призводить до втрати урожайності. Тому перший фунгіцид треба дати до 31-ї фази. Коли рядочки змикаються на полі, не має значення ширина міжряддя 15, чи 12. Перший регулятор росту вносимо або з першим фунгіцидом, а якщо є можливість, то – окремо у фазі 30-31.

Другий регулятор росту застосовується перед самим виходом колоса, тільки у той момент, коли з’являються перші вуса, бо пізніше вже не можна. Разом можна давати другий фунгіцид. Регулятора багато використовувати не потрібно, наприклад, 0,2 л Церона перед виходом вусів буде достатньо для того, щоб колос не схилявся донизу, а стояв під кутом 45 градусів, що дає можливість його краще комбайнувати, не втрачаючи врожайність за рахунок обламування колоса. Та якщо стоїть спекотна погода, вище від 24℃, усі регулятори категорично заборонені. Буде більше від того шкоди, ніж користі. Тому симбіоз фунгіциду з регулятором вносити варто в вечірні та нічні години.

Коли вносити фунгіциди — визначили, а от від чого? Основними хворобами, котрі уражують ячмінь, є:

• борошниста роса, до якої найбільш схильний сорт Себастьян;
• гельмінтоспоріоз — всі без виключення сортів вражаються;
• ринхоспоріоз здебільшого уражує Квенч;
• рамуляріоз — хвороба маловідома, тому часто здається, що це опіки від обприскування, ефект лінзи. Хвороба з’являється фактично перед виходом колоса.

Також важливим моментом у захисті ячменю є недопущення повторення діючих речовин, (особливо стробілуринів) протягом вегетаційного періоду.

Важливе про пшеницю

Для ефективного вирощування озимої пшениці, якій останнім часом надають перевагу аграрії, дуже важливим періодом є відновлення весняної вегетації. У цей час варто звернути увагу на те, скільки рослини мають листочків.

Якщо це були пізні посіви, після сої чи соняшнику, з ними потрібно дещо попрацювати в плані швидкого відновлення вегетації. Це завдання вирішується, насамперед, за допомогою азоту, окрім якого бажано внести швидкий фосфор і марганець. Фосфор починає працювати, коли температура ґрунту сягає 15℃ і вище, а взагалі ідеально — це 20℃. У такому випадку експерт радить вносити рідкий фосфор, який активізує кореневу систему, покращує процес фотосинтезу, рослина швидко відновлює вегетацію та активно починає споживати азот.

Також важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після олійних культур і навіть ріпаку. Бобові, ріпак, соняшник виносять із ґрунту великий відсоток бору, внаслідок чого може бути дефіцит елементу на пшениці. Це візуально не спостерігається, але внесення всього 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим.

Такий елемент, як мідь, варто вносити на перших етапах, у період до активного кущення, тоді ж і перший фунгіцид. Мідь потрібно вносити на ґрунтах із середнім pH, а також слабко-лужних. Це обов’язковий елемент на таких ґрунтах. Якщо міді буде недостатньо, у верхівках колоса не закладатимуться зерна. Вона має бути присутня в рослині протягом всієї вегетації, тому краще розділити дозу внесення міді на 2 рази (70/30).

Одним із найважливіших етапів підживлення пшениці, де ми максимально впливаємо на врожай, є закладка колоса, що відбувається на 29-30 фазі. Перше внесення азоту ми робимо під час відновлення вегетації рослини, доза залежатиме від часу відновлення, від стану посівів і міри розкущення. Рішення щодо кількості азоту потрібно ухвалювати безпосередньо на полі. Але важливо не пропустити фазу, коли колос разом із вузлами кущення буде заввишки 1 см.

«Якщо ви користуєтеся карбамідом або КАСом, цю операцію потрібно зсунути на 25-ту фазу. Якщо це аміачна селітра, то 29-30 фаза, під час закладки колоса. Бо амінна форма в КАСі переходитиме в амонійну за 2 дні, а в нітратну — за 2 тижні. Для вирахування цієї фази слід вийти на поле, вирвати рослину, по вузлу кущення зробити вертикальний зріз канцелярським ножем — і неозброєним оком це все видно», — поділився Микола Матвійчук.

Найбільша проблема втрат карбаміду — активне сонце, тому вносити добриво потрібно завжди ввечері. За сухих погодних умов втрати карбаміду становитимуть до 30%.

Загалом, за ситуації, коли ґрунти не кислі, варто вносити 100 кг сульфату амонію на відновлення вегетації, в залежності від стану посівів. Якщо рН 3.

Як і всі інші культури, пшениця схильна до різноманітних захворювань, найбільш шкодочинним експерт вважає піренофороз. Його симптоми подібні до септоріозу — на початкових етапах з’являється чорна цятка в жовтій оболонці. Розвивається хвороба дуже швидко і може знижувати врожайність до 40%. На початкових етапах для боротьби з нею достатньо сторбілуриновмісних продуктів.

Для того, щоб не стикатися ані з піренофорозом, ані з іншими хворобами пшениці, профілактичний фунгіцидний захист варто проводити у 31-шу фазу. Другий фунгіцид застосовується тоді, коли на рослинах з’явився прапорцевий листок, а третій — під час появи перших квіток на колосі. У фунгіцидному захисті важливо не повторювати діючі речовини, тоді ці заходи будуть найбільш ефективними.

За вирощування ячменю або пшениці кожен сільгоспвиробник знаходить для себе найбільш відповідні та правильні рішення. Водночас не забувайте звертати увагу на досвід інших, створюючи умови ефективного й якісного аграрного бізнесу.