Терморегуляційна функція шкіри полягає у

0 Comments

1. Будова і функції шкіри

Зовнішній покрив нашого організму представлений шкірою . Шкіра має складну будову і виконує важливі функції:

  • шкірний покрив практично непроникний для речовин і мікроорганізмів (захисна функція);
  • міцна і пружна шкіра захищає внутрішні органи від механічних і хімічних впливів;
  • завдяки вмісту в ній пігменту меланіну шкіра захищає внутрішні органи від ультрафіолетових променів;
  • через шкіру з потом виводиться вода, мінеральні солі та інші продукти обміну (видільна функція);
  • рецептори шкіри забезпечують зв’язок організму з зовнішнім середовищем, сприймають холод, тепло, тиск, а вільні нервові закінчення — біль (рецепторна функція);
  • шкіра виконує терморегуляторну функцію — зрівноваження процесів утворення і віддачі тепла організмом;
  • обмінна функція — у ній утворюються деякі біологічно активні речовини, зокрема вітамін \(D\), виділяються продукти обміну речовин (водо- та газообмін, виводиться надлишок солей);
  • шкіра бере участь урозподілі крові;
  • запасна функція — підшкірна клітковина складається з жирової тканини, яка є джерелом енергії;
  • секреторна функція — сальні залози виділяють жир для змащення шкіри та волосся, а молочні — молоко для вигодовування дітей.

Шкіра складається з трьох шарів: епідермісу , дерми (власне шкіри) і підшкірної жирової клітковини .

Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм. Верхні його шари роговіють і утворюють міцні покриття (на долонях, підошвах, тощо).Зовнішній роговий шар утворюється мертвими клітинами, які постійно злущуються. Він захищає живі клітини, що лежать глибше, від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Найглибший шар епідермісу — ростковий. У ньому відбувається розмноження і розвиток клітин, які заміняють ті, що злущуються. У цьому шарі під впливом сонячного світла виробляється темний пігмент меланін, від вмісту якого залежить колір шкіри.

В епідермісі відкриваються протоки потових залоз та сальних залоз. Молочні залози виникли з потових. Сальні залози виділяють секрет — шкірне сало, яке змащує шкіру і волосся, пом’якшує їх.

Дерма , або власне шкіра, складається зі сполучної тканини і має складну будову.

Клітини гладкої м’язової тканини, колагенові і еластинових волокна надають шкірі пружність і міцність.

У дермі розташовані численні нервові закінчення і тактильні, холодові, теплові рецептори, що дозволяють сприймати сигнали навколишнього середовища. У середньому на \(1\) см 3 припадає до \(5000\) чутливих закінчень, \(200\) больових, \(12\) холодових рецепторів, \(2\) теплових і \(25\) рецепторів, що реагують на тиск. Нервові рецептори в шкірі розділені нерівномірно. Найбільшою чутливістю до дотиків володіє шкіра на кінчиках пальців, потім іде кінчик носа і середина долоні.

Дерма пронизана кровоносними судинами. Кров приносить кисень і поживні речовини, забирає продукти обміну.

У дермі містяться потові і сальні залози, волосяні цибулини.

Потові залози мають вигляд клубочків і відкриваються на поверхні шкіри довгими вивідними протоками. До складу поту входять вода, мінеральні солі, продукти обміну білків (сечовина, амоніак, сечова кислота). За добу, зазвичай, виділяється близько \(500\) мл поту. У жарку пору і при фізичній роботі його кількість зростає до \(3\) л. Випаровуючись з поверхні шкіри, піт охолоджує її.

Молочні залози є похідними шкіри. Вони складаються з \(15\) – \(20\) видозмінених потових залоз, що утворюють дольки. Функція молочних залоз полягає у виробництві молока, необхідного для вирощування потомства.

Сальні залози нагадують бульбашки, утворені епітеліальною тканиною. Протоки сальних залоз відкриваються, зазвичай, у волосяні сумки або на поверхню шкіри, куди виділяється шкірне сало, змащуючи волосся і шкіру і додаючи їм еластичність.

Підшкірна жирова клітковина прилягає до дерми і представлена ​​пухкою сполучною тканиною. У ній міститься велика кількість жирових клітин, в яких накопичуються запасні жири. Товщина шару є різною на різних ділянках тіла. Цей шар виконує роль подушки, пом’якшуючи механічні дії, захищає внутрішні органи від травм, та виконуючи теплоізоляційну функцію.

Біологія 9 клас

Кожному з вас доводилося обливатися потом улітку або ловити дрижаки під час лютневих морозів. Так відповідає ваш організм на спеку чи холод. Чому організму людини властиві реакції на певні зміни температури зовнішнього середовища? Який біологічний сенс має тремтіння під час холоду і потіння під час спеки?

Відповіді на ці запитання ви знайдете, вивчивши розділ «Терморегуляція». Ви також дізнаєтеся про будову й функцію шкіри; про особливості теплообміну організму людини з навколишнім середовищем; про роль шкіри в підтриманні температури тіла сталою.

§ 35. Будова і функції шкіри

Функції шкіри. Шкіра є одним з найбільших органів в організмі людини, її маса в дорослої людини сягає 5 кг, а площа — 1,5-2 м2. І це не дивує, адже вона є оболонкою, що відмежовує майже весь організм людини від зовнішнього середовища. Шкіра захищає внутрішні органи від механічних ушкоджень, від проникнення різних речовин і мікроорганізмів (див. § 17), від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання.

Із секретом потових залоз шкіри виділяється вода і певні продукти метаболізму.

Працює шкіра і як орган чуттів. Відчуття дотику, тиску, вібрації, болю виникають у вас унаслідок подразнення відповідних нейронів, нервові закінчення яких містяться в шкірі. Завдяки терморецептор-ним нейронам шкіри ви сприймаєте зміни температури навколишнього середовища. Шкіра відіграє важливу роль у терморегуляції: через неї відбувається майже 82 % усієї тепловіддачі організму.

Шкіра — депо крові й сховище запасних речовин. Розгалужена мережа її судин може вмістити до 1 л крові, а в підшкірній жировій тканині накопичується жир. Роль шкіри в обміні речовин є унікальною: тільки в її клітинах під дією ультрафіолетового випромінювання синтезується вітамін D. Які особливості будови дають шкірі змогу виконувати всі ці функції?

Будова шкіри (мал. 35.1). Шкіра утворена трьома шарами тканин: зовнішній шар — це епідерміс, під ним розташована дерма, найглибший шар — підшкірна клітковина.

Мал. 35.1. Будова шкіри:

1 — епідерміс; 2 — дерма; 3 — підшкірна клітковина; 4 — волосина;

5 — волосяний фолікул; 6 — потова залоза; 7 — м’яз, що піднімає волосину; 8 — кровоносні судини;

9 — нервові закінчення; 10 — сальна залоза

Епідерміс є різновидом епітеліальної тканини. Зовнішній шар епідермісу — це мертві зроговілі клітини. Вони безперервно злущуються: щохвилини ви втрачаєте близько 50 тис. цих зроговілих лусочок. Проте товщина епідермісу не зменшується. Чому?

Верхній шар епідермісу постійно оновлюється за рахунок клітин нижнього шару, які мають кубічну форму й постійно діляться. Частина клітин, залишається в нижньому шарі, а інші формують верхній шар. Ці клітини втрачають здатність ділитися, сплощуються, накопичують білок кератин, і, як наслідок, — роговіють, мертвіють і злущуються. У нижньому шарі епідермісу весь час продукуються нові клітини. Так за 10-30 днів відбувається повне його оновлення. Зазвичай товщина епідермісу складає 0,03-1,5 мм. Але на ділянках тіла, що зазнають сильного тертя (долоні, стопи), він у декілька разів товщий.

Дерма. Міжклітинна речовина сполучної тканини, яка утворює дерму, містить колагенові й еластичні волокна. Завдяки ним шкіра пружна і легко розтягується: відтягніть її на тильній стороні долоні і відпустіть — вона відразу повернеться в початковий стан.

Товщина дерми — 0,5-5 мм, найтовстішою вона є на спині, плечах, стегнах. Дерма впинається в епідерміс безліччю сосочків, які трохи піднімають епідерміс, утворюючи гребінці й борозенки. їх малюнок у кожної людини різний. У дермі розташовані кровоносні і лімфатичні капіляри, м’язові та нервові волокна, нервові закінчення, пігментні клітини, потові та сальні залози, волосяні фолікули.

Мал. 35.2. Будова волосини: 1 — корінь;

2 — волосяна цибулина; 3 — волосяний фолікул;

4 — сальна залоза; 5 — стрижень

Мал. 35.3. Будова нігтя:

1 — рогова пластинка; 2 — нігтьове ложе; 3 — фаланга пальця;

4 — корінь нігтя; 5 — нігтьовий валик

Шкірні залози — це залози зовнішньої секреції, що виділяють секрети на поверхню шкіри. Потова залоза має вигляд трубочки діаметром 0,3-0,4 мм, закрученої клубочком. Один її кінець сполучений з порою в епідермісі. У людини, на відміну від інших ссавців, потові залози розташовані на всій поверхні тіла, але найбільше їх на долонях, ступнях, у пахвах. Секретом потових залоз є піт, який утворюється з міжклітинної рідини. Він на 98 % складається з води, решта — це розчинені в ній солі, сечовина й інші продукти метаболізму.

На відміну від потових, сальні залози розгалужені, а їх протоки відкриваються у волосяний фолікул. Більшість сальних залоз розташовано на голові, обличчі, верхній частині спини. їх секрет містить жироподібні речовини. Вони потрапляють на волосся та поверхню шкіри й пом’якшують її. Водонепроникний шар, утворений цими речовинами, захищає шкіру від пилу та мікроорганізмів, а також перешкоджає її висиханню. За добу сальні залози виділяють близько 20 г секрету. Підшкірна клітковина — нижній шар шкіри, утворений жировою тканиною товщиною 3-10 мм. Підшкірна клітковина працює, як амортизатор, що гасить механічні дії на поверхні тіла. Недарма найтовщий шар цієї тканини міститься на сідницях і підошвах — вони весь час зазнають великого тиску. Жирова тканина є гарним теплоізолятором, тому худенькі зазвичай мерзнуть більше, ніж товстунчики.

Похідними епідермісу, що виконують додаткову захисну функцію, є волосся й нігті. Волосся вкриває майже всю поверхню шкіри, за винятком долонь, підошов, бічних поверхонь пальців. На голові людини у середньому росте близько 100 тис. волосин, і хоча 75-100 з них людина щодня втрачає, їх кількість у нормі відновлюється.

У волосині (мал. 35.2) розрізняють стрижень, який виступає над шкірою, і корінь, розміщений у дермі. Корінь розташовується у волосяному фолікулі й закінчується потовщенням — волосяною цибулиною. Основа фолікула з’єднана з гладеньким м’язом, під час скорочення якого волосина піднімається. Волосяна цибулина складається з епітеліальних клітин, які діляться, за рахунок чого волосина росте. Просуваючись до поверхні шкіри, ці клітини наповнюються кератином і роговіють. За місяць волосина виростає приблизно на 1 см. Клітини волосяної цибулини здатні до поділу протягом 2-4 років, потім ріст волосини припиняється і вона випадає. Через певний час волосяна цибулина може відновити свою активність. Колір волосини зумовлений кількістю пігменту меланіну, що міститься в її зовнішньому шарі. З віком синтез меланіну знижується, й волосся сивіє.

Ніготь (мал. 35.3) — це щільна рогова пластинка, яка лежить на нігтьовому ложі. Ложе з боків обмежене шкірними складками — нігтьовими валиками. Росте ніготь унаслідок поділу клітин кореня нігтя так само, як росте волосся. Швидкість росту нігтя складає близько 0,5 мм на місяць на руках і 0,15 мм на місяць на ногах.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.