Як целюлоза впливає організм
МКЦ – мікрокристалічна целюлоза є джерелом харчових волокон. МКЦ діє на організм людини двома шляхами: механічним і сорбційним. У шлунку – вбирає рідину, розбухає, створюючи відчуття ситості і усуває відчуття голоду. У тонкому кишечнику МКЦ очищає механічним шляхом його слизову оболонку.
Целюлоза не має смаку і запаху, має волокнисту структуру. Цей полімер є однією з нерозчинних у воді фракцій харчових волокон. Це поживна речовина, яка суттєво впливає на роботу травної системи, підтримує перистальтику кишечника, збільшує масу стільця, регулює випорожнення та зменшує почуття голоду.
Целюло́за, (С6Н10О5)x — природний полімер, полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. У найбільшій кількості міститься у деревині, волокнах бавовни, льону та ін.
До її складу входить понад 50 % усього органічного вуглецю. Синтезують целюлозу в основному вищі рослини, в організмі яких вона становить від 40 до 70 %. З нижчих організмів до синтезу целюлози здатні деякі гриби, а серед прокаріот окремі види оцтовокислих бактерій (Acetobacter xylinum).
Мікрокристалічна целюлоза — це речовина з розряду полісахаридів, яка є базою для клітинних оболонок рослин.
Крохмаль накопичується в насінні, бульбах, плодах, корінні рослин. ПОШИРЕННЯ В ПРИРОДІОболонки рослинних клітин утворені із целюлози (інша назва речовини — клітковина). Вона є своєрідним скелетом рослин, надає їхнім тканинам механічну міцність.
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в’язкий розчин. Якщо цей …