Кліринг

Ni – число контрактів, укладених за ціною Рi; п – кількість укладених угод.

У даній формулі в розрахунок приймаються угоди, зміна ціни яких відносно котирувальної ціни не перевищує величини граничного відхилення, тобто які задовольняють умові

де РІ – ціна операції;

Р – котирувальна ціна;

Δi – ставка граничного відхилення ціни угод.

Поточна ціна набуває статусу котирувальної в результаті проведення клірингу. Якщо протягом торгової сесії операції були відсутні, то в якості котирувальної приймається котирувальна ціна попередньої торгової сесії.

Розрахунок варіаційної маржі

У результаті зміни поточної ціни в ході торгової сесії розраховується розмір варіаційної маржі по кожній позиції, відкритої учасниками торгів. Варіаційна маржа розраховується за формулами:

де Мк – варіаційна маржа по одному купленому в ході торгової сесії контрактом;

Мп – варіаційна маржа по одному проданому в ході торгової сесії контрактом;

Р – поточна ціна торгової сесії за даним контрактом;

Р0 – ціна угоди, укладеної в поточну торговельну сесію за даним контрактом;

N – кількість укладених контрактів даного виду.

Позитивний знак варіаційної маржі означає, що сума маржі перераховується на користь учасника торгів, негативний – сума маржі списується з рахунку учасника на користь іншого учасника-контрагента.

Загальний обсяг варіаційної маржі, що підлягає списанню або нарахуванню за кліринговому рахунку, дорівнює сумі обсягів варіаційної маржі по кожній відкритої позиції учасника торгів.

Стан клірингового рахунку. В ході торгової сесії за результатами кожної досконалої в системі угоди розраховується поточний стан клірингового рахунку учасника торгів. Поточний стан рахунку на момент часу t під час торгової сесії визначається за формулою

де S t – сума вільних коштів клірингового рахунку на момент часу t;

S – загальна сума коштів клірингового рахунку на початок торгової сесії;

ΣМ – сума варіаційної маржі, що обчислюється на момент часу t;

N i – кількість відкритих позицій по i -му контрактом на момент часу t;

P t – поточна ціна i-го контракту, що обчислюється па момент часу t;

k i – ставка депозитної маржі i -го контракту.

Остаточне стан клірингового рахунку для виконання і проведення платежів визначається за цією ж формулою, проте під t розуміється момент проведення клірингу. Якщо за результатами клірингу в учасника торгів виникає позитивний залишок вільних коштів клірингового рахунку, він може зажадати його після торгової сесії.

За підсумками кожної торгової сесії після клірингу учасник торгів зобов’язаний здійснити зі свого клірингового рахунку наступні платежі:

• • перерахування варіаційної маржі на користь учасників – контрагентів за угодами;
• • перерахування клірингового збору на користь біржі.

При виникненні дефіциту на кліринговому рахунку учасника торгів біржа виконує зобов’язання за учасника.

Після закінчення останньої торгової сесії по даному виду контрактів при наявності відповідних відкритих позицій учасник на виконання своїх зобов’язань по постачанню зобов’язаний перерахувати на свій базисний рахунок в розрахункову палату необхідний обсяг грошових коштів або внести в депозитарій базисний актив за укладеними контрактами.

Якщо хеджер надав у депозитарій як забезпечення контракту реальний фінансовий актив, то необхідність у грошовому заставі відпадає. Відпадає і необхідність постійно перераховувати величину грошової застави в залежності від ринкової вартості базисного активу. При цьому мінімізуються витрати хеджера на страхування угод і знижуються ризики невиконання зобов’язань за угодами. Це дуже важливо, оскільки будь-які затримки з поставкою фінансового активу змушують хеджерів закривати короткі позиції на біржі термінових контрактів по будь-якій ціні.

Маржа та маржинальність: що це таке, в чому різниця, як їх розрахувати та контролювати

Розрахувавши маржинальність, можна зрозуміти, чи ефективний бізнес. На прикладах пояснюємо, як це зробити, і який показник вважається нормальним.

Маржинальність – важливий для будь-якого бізнесу показник. Він допомагає побачити, наскільки ефективно компанії чи підприємці (ФОП) продають свої товари та послуги – скільки грошей вони заробляють на кожному продажу.

На практиці маржинальність часто плутають із маржою та націнкою. У цій статті NENWS UKRAINE розберемося:

• що таке маржа та маржинальність і як їх розрахувати;
• чим маржинальність відрізняється від націнки ;
• як контролювати маржинальність ;
• яка маржинальність вважається високою ;
• які види маржі існують.

Що таке маржа

Маржа, або маржинальний прибуток, — різниця між виручкою та змінними витратами. Вона показує, скільки грошей бізнес отримав від продажу товарів чи послуг.

Маржа = Виручка − Змінні витрати

Виручка – всі гроші, які бізнес заробляє внаслідок своєї діяльності. Наприклад, гроші, одержані від продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг.

Змінні витрати — витрати, що змінюються залежно від обсягів продажу, робіт чи послуг. До них відносять, наприклад, витрати на закупівлю сировини та матеріалів, доставку товару покупцям.

Маржу обчислюють в абсолютних значеннях у грошах – наприклад, у гривнях. За цим показником не можна дійти невтішного висновку про ефективність бізнесу, але його використовують із розрахунку інших метрик.

Щоб зрозуміти, наскільки ефективно працює бізнес, розраховують маржинальність чи маржинальну рентабельність.

Що таке маржинальність

Маржинальність – ставлення маржі до виторгу. Її вважають у відсотках.

Маржинальность = Маржа / Виручка × 100%

Маржинальність показує, скільки прибутку міститься у кожні заробленій гривні — тобто, наскільки ефективно бізнес продає свій товар чи послугу.

Розберемо з прикладу. Припустимо, виторг підприємця за листопад — 350 тисяч гривень. Змінні витрати – 170 тисяч гривень. Маржа за листопад дорівнюватиме: 350 тисяч – 170 тисяч = 180 тисяч гривень.

Виторг підприємця за грудень – 490 тисяч гривень, змінні витрати – 260 тисяч гривень. Маржа грудня: 490 тисяч – 260 тисяч = 230 тисяч гривень.

Маржа за грудень вища, тому напрошується висновок про те, що у грудні підприємець працював краще. Але за однією маржею не можна оцінити ефективність бізнесу. Розрахуємо маржинальність.

Податковий бухгалтер-консультант, людина, яка займається обліком рахунків-фактур

Маржинальність підприємця за листопад: 180 тисяч/350 тисяч × 100% = 51%. Маржинальність за грудень: 230 тисяч/490 тисяч × 100% = 47%.

Незважаючи на те, що маржа за грудень зросла на 50 тисяч порівняно з листопадом, маржинальність — ефективність бізнесу — впала на 4 відсоткові пункти. Якби маржинальність грудня залишилася такою самою, як у листопаді, маржа за грудень склала б 250 тисяч гривень.

Маржинальність може бути негативною. Так буває, коли собівартість товарів чи послуг більша, ніж дохід бізнесу від їх продажу.

Чим маржинальність відрізняється від націнки

Маржинальність – це ставлення маржі до виторгу. Націнка – це відношення маржі до змінних витрат . Таким чином, ці показники мають різну базу.

Маржинальність показує, скільки прибутку міститься у кожній заробленій гривні, за продаж товарів чи послуг. Націнка показує, скільки прибутку компанія отримує з кожної гривні, витраченої на виробництво цих товарів чи послуг.

Розберемо націнку докладніше. Як і маржинальність, її розраховують у відсотках.

Націнка = Маржа / Змінні витрати × 100%

Іншими словами, націнка – відсоток, який компанія додає до собівартості товарів чи послуг.

Маржинальність не може бути вищою за 100%. Націнка може бути будь-якою – бізнес може додати до собівартості товарів чи послуг будь-яку суму.

На прикладі буде зрозуміліше. Допустимо, компанія закупила товару на 150 тисяч гривень, а продала – на 500 тисяч. У цьому випадку маржа дорівнюватиме: 500 тисяч − 150 тисяч = 350 тисяч. Маржинальність: 350 тисяч/500 тисяч × 100% = 70%. Націнка: 350 тисяч/150 тисяч × 100% = 233%.

Це означає, що компанія додала до собівартості проданих товарів 233%.

Бізнесмен читає та обговорює умови контракту з колегою, яка стоїть біля його столу. Корпоративні професіонали, що працюють разом в офісі.

Як контролювати маржинальність

Маржинальність — найнаочніший із показників, за якими можна оцінювати та контролювати роботу бізнесу. Тому часто маржинальність відстежують у динаміці – розраховують її кілька місяців та оцінюють, як вона змінюється.

Ось про що говорять зміни:

• Маржинальність зростає — отже, бізнес працює у правильному напрямі: зменшує витрати і навіть зберігає виручку колишньому рівні, або збільшує її.
• Маржинальність залишається на одному рівні – бізнес працює без змін, з колишнім рівнем виручки та витрат.
• Маржинальність падає – ефективність бізнесу стала нижчою. І тут потрібно або переглянути статті витрат, або збільшити вартість товарів чи послуг.

У невеликому бізнесі для того, щоб рахувати та контролювати маржинальність, достатньо електронних таблиць у Excel або Google. Великі компанії зазвичай використовують для цього спеціальні послуги для фінансового обліку. Наприклад, ” HugeProfit “, ” УкрСклад ” або продукти ” 1С “.

Яка маржинальність вважається високою

Всі товари та послуги ділять на низькомаржинальні, середньомаржинальні та високомаржинальні.

Низькомаржинальні. До них відносять товари та послуги першої необхідності — наприклад, побутову хімію, гігієнічне приладдя, бакалійні товари, перукарські послуги чи послуги таксі.

У цій сфері висока конкуренція, тому робити більшу націнку невигідно — клієнти підуть до конкурентів. Маржинальність таких товарів та послуг, як правило, до 30%.

Середньомаржинальні. Це товари другої необхідності — не потрібні, але все одно потрібні людям. Наприклад, побутова та електронна техніка, меблі, будматеріали, послуги ремонту.

Конкуренція у цій сфері теж висока, але такі товари служать довше, тому націнку на них можна зробити трохи вищою. Зазвичай маржинальність таких товарів та послуг перебуває у межах 30–50%.

Високомаржинальні. Товари та послуги цієї категорії потрібні людям з особливих випадків — лише на свята чи кілька разів на сезон. До високомаржинальних товарів відносять, наприклад, ювелірні прикраси, брендовий одяг, послуги фотографів та ведучих.

Конкуренція у цій сфері нижча. За рахунок цього на товари та послуги можна робити високу націнку – вона може досягати 300% і більше. Маржинальність таких товарів та послуг починається від 50%.

Які є види маржі

Видів маржі дуже багато — є валова, або грос-маржа, операційна, фронт- та бек-маржа, банківська маржа, маржа платоспроможності, вільна, варіаційна маржа.

Ці поняття використовують у різних сферах. Нижче знаємо, що означає кожне з них.

Валова маржа або грос-маржа. Про неї ми говорили вище . Це різниця між виручкою та змінними витратами.

Операційна маржа. Інакше її називають операційною рентабельністю. Це відношення операційного прибутку бізнесу до виручки від продажу товарів чи послуг.

Операційна маржа. Операційна маржа показує, який прибуток компанія отримує на один карбованець продажів після оплати всіх витрат на виробництво товарів або послуг.

Фронт-маржа. Це різниця між собівартістю товарів чи послуг та виручкою від їх реалізації. Фронт-маржа показує, скільки прибутку принесе кожен продаж.

Бек-маржа. Це бонуси, які бізнес отримує від постачальників, наприклад, за досягнення обсягів продажів або за участь у рекламі.

Бек-маржа може бути позитивною та негативною. Наприклад, якщо компанія отримала штраф за порушення умов договору, маржа стане негативною.

Розмір бек-маржі регулює законодавство — вона не може перевищувати 5% від загального товарообігу компанії.

Банківська маржа. Показує ефективність роботи банків. Це різниця між коштами, які залучив банк, та прибутком від вкладень. Банківську маржу ділять на кредитну, гарантійну та відсоткову.

Кредитна банківська маржа — різниця між розміром виданого кредиту та сумою, яку банк отримав за підсумками його виплати. Відсоткова — відношення чистого відсоткового доходу банку до середньої суми його активів, які приносять відсотки. Гарантійна — різниця між вартістю майна, яке банк отримав у заставу, та сумою кредиту, яку він видав натомість.

Маржа платоспроможності. Показує ефективність роботи страхових компаній.

Розраховується як ставлення активів страховика до його зобов’язань. Активи – капітал компанії та гроші, отримані в ході страхової діяльності. Зобов’язання – сума всіх чинних договорів страхування.

Вільна маржа. Концепція сфери торгівлі на фондовій біржі. Показує, скільки грошей трейдер залишає на торгівлю і не використовує для забезпечення угод. Зазвичай, це 20–30% від поточної вартості активів.

Варіаційна маржа. Показує, який прибуток отримує трейдер внаслідок кожної зміни ціни ф’ючерсу на біржі.

Позитивне значення варіаційної маржі свідчить, що трейдер отримує прибуток, негативне — що він торгує на збиток.

Підведемо підсумок

• Маржа – це виручка бізнесу за вирахуванням прямих змінних витрат. Показує, скільки грошей одержав бізнес від продажу товарів чи послуг.
• Маржинальність – ставлення маржі до виторгу. Показує ефективність бізнесу: скільки прибутку міститься у кожні заробленій гривні.
• Націнка – ставлення маржі до змінних витрат. Показує, який відсоток бізнес додає собівартості товару.
• Найнаочніший із цих показників — маржинальність. Її слід відстежувати у поступовій динаміці. Якщо маржинальність зменшується з місяця на місяць, бізнес може піти в мінус.

Як дізнатися більше про управління фінансами у бізнесі

• Управління фінансами – базова функція будь-якого бізнесу. Розуміючи основи управління фінансами можна ефективно розпоряджатися ресурсами компанії.
• Щоб зрозуміти, наскільки грамотно компанія керує витратами і чи правильні рішення приймають управлінці, необхідно проаналізувати показники прибутку. У бізнесі розраховують чотири види прибутку: маржинальний, валовий, операційний та чистий.
• Витрати будь-якого бізнесу ділять на операційні (OPEX) та капітальні (CAPEX). Їх важливо відстежувати, щоб фінансовий контроль був ефективнішим.
• У великих компаніях управління фінансами відповідає фінансовий менеджер. Це перспективна професія, з якою можна заробляти від 100 000 гривень. Освоїти її можна навчаючись у вишах або пройшовши спеціалізовані курси.