Що трапилося з містом Вавилон

0 Comments

§ 14. Давній Вавилон. Закони Хаммурапі

Міжусобні війни між містами-державами Дворіччя заважали розвиткові іригаційного землеробства, торгівлі й міського життя. У цих умовах розпочалося піднесення нового центру — Вавилона. Місто Вавилон (від «баб-ілі» — «брама Бога») розташовувалося в центральній частині долини, — там, де зближуються течії річок Тигр та Єфрат, що було зручно для оборони.

На чолі Вавилонської держави стояв цар, що спирався на величезний чиновницький бюрократичний апарат. Цар мав величезну владу. Він керував своїми підданими, господарством, судом, релігією.

Вавилонська вежа (картина художника Пітера Брейгеля Старшого, 1563 р.)

1. Пригадайте, що вам відомо про Вавилонську вежу.

2. Перегляньте мультфільм або пригадайте історію будівництва Вавилонської вежі. Поміркуйте, чим ця історія повчальна для людей.

Будівництво Вавилонської вежі

Поміркуймо!

Що сприяло розквіту Вавилона?

Яка роль у цьому належить географічному положенню міста?

Розквіт Вавилона припав на період правління царя Хаммурапі Великого, який правив приблизно в 1792—1750 рр. до н. е.

Хаммурапі був мудрим державним діячем, хитрим дипломатом, великим полководцем. За допомогою війн і дипломатії вавилонський цар підкорив місто Урук, держави Марі, Ассирію та інші землі. За 42-річного царювання Хаммурапі Вавилон перетворився на столицю величезної держави, найбільший економічний, політичний і культурний центр Передньої Азії. Тут торгували зерном, фініками, вовною, ремісничими виробами, металами, деревом, рабами, предметами розкоші.

Бюст Хаммурапі (Лувр, Париж)

Діємо: практичні завдання

Позначте на контурній карті територію держави Хаммурапі, столицю держави Вавилон.

2. ЗАКОНИ ХАММУРАПІ

Найголовніше досягнення Хаммурапі — перший в історії людства збірник записаних законів.

Копія стели із законами Хаммурапі з Королівського музею Онтаріо (Лувр, Париж)

Завдяки тому, що закони були записані (їх висікли на базальтовому стовпі), у державі було встановлено чіткий порядок у відносинах представників різних верств населення, визначено покарання за кримінальні злочини.

Діємо: практичні завдання

Із законів Хаммурапі

«Коли хто вломиться до чужого дому, на місці злочину вб’ють його. Коли хто припуститься грабунку і його схоплять, він буде убитий. Коли хто виб’є око високоуродженому, виб’ють йому око. Коли хто іншому зломить частину тіла, зломлять йому ту саму частину. Коли хто виб’є зуби рівному собі, виб’ють йому його зуби. Коли хто виб’є зуби одному з убогих, заплатить третю частину міри срібла. Коли будівничий побудував дім. і він завалиться і стане причиною смерті власника, — такого будівничого вб’ють».

  • 1. Які принципи первісного суспільства стали основою цих законів?
  • 2. Чи всі члени суспільства були рівними перед законами Хаммурапі? Чому?
  • 3. Які з норм Хаммурапі ви вважаєте справедливими, а які — надто жорстокими?
  • 4. Чи хотіли б ви упровадження подібних законів у сучасному суспільстві? Обґрунтуйте свою думку.

Завдяки цьому збірнику законів, а також іншим збереженим документам (листуванню з чиновниками, різним договорам і т. ін.) історики змогли багато дізнатися про відносини у вавилонському суспільстві.

3. АССИРІЯ ТА НОВЕ ПІДНЕСЕННЯ ВАВИЛОНА

До кінця X ст. до н. е. в Північному Межиріччі запанували войовничі ассирійці.

У 729 р. до н. е. вони підкорили Вавилон. Ассирійська держава простягалася на величезні території від Середземного моря до Перської затоки. Найбільше в історії уславилося ассирійське місто-столиця Ніневія — «лігво левів».

У VII ст. до н. е. Ассирія почала слабнути, натомість свою могутність поступово відновив Вавилон. У 612 р. до н. е. Вавилон спільно з Мідією захопив Ніневію. Згодом Нововавилонському (Халдейському) царству підкорилися Сирія, Фінікія, Палестина, Аравія. За царя Навуходоносора ІІ (605-562 рр. до н. е.) Вавилон переживав нове піднесення. Він став найбільшим містом Давнього Сходу з населенням 200 тис. осіб. Незліченні багатства, які надходили в державну скарбницю з підкорених земель, дали змогу Навуходоносору II прикрасити Вавилон величними спорудами й оточити могутніми захисними мурами.

Однак невдовзі після смерті Навуходоносора II могутність правителів Вавилона підупала. Останній правитель Вавилона Бел-шарр-уцур закинув державні справи, весь час проводив у бенкетах і розвагах, незважаючи на поради жерців і чиновників. Тим часом у Вавилона з’явився грізний ворог — перси. У 539 р. до н. е. перський цар Кір II без особливих труднощів підкорив Вавилон.

Пізнавально й цікаво

«Бенкет Валтасара» — легковажне життя в переддень великого лиха

Цей крилатий вислів пов’язаний з історією завоювання Вавилона персами. Останній правитель міста Бел-шарр-уцур (за Біблією Валтасар) замість того, щоб захищатися від нападників, улаштував гучний бенкет.

Під час бенкету на стіні палацу невидима рука написала вогняні слова «мене, текел, упарсін», які біблійний пророк Даниїл розшифрував як «пораховано, зважено й віддано персам». Слова передрікали швидку поразку легковажного правителя. Тієї ж ночі перси захопили Вавилон.

Вавилон часів Навуходоносора ІІ (реконструкція)

Назвіть головні елементи архітектури міста.

Поміркуймо!

Зіставте ставлення до обов’язків правителів Хаммурапі, Навуходоносора ІІ та Бел-шарр-уцура (Валтасара). Чим воно відрізнялося? У чому полягає повчальний зміст історії про Валтасара?

Бенкет Валтасара (картина художника Рембрандта Гарменсзона ван Рейна, 1635 р.)

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

  • 1. Назвіть ім’я царя, за якого відбувся розквіт Вавилона.
  • 2. Поясніть зміст понять: закон, реформа, закони Хаммурапі.
  • 3. Назвіть чинники, які сприяли піднесенню Вавилона.
  • 4. Укладіть хронологічну таблицю історії Вавилона.
  • 5. Виконайте тренувальну вправу «Хронологія історії Дворіччя» (перейдіть за адресою https://learningapps.org/display?v=pwxurd6wn19 або скористайтеся QR-кодом).

Обговорюємо в групі

  • 1. Поміркуйте, що змусило Хаммурапі взятися за впорядкування та записування законів.
  • 2. Укладіть карту пам’яті «Видатні правителі Вавилона». Під час її створення зверніть увагу на риси характеру царів, які допомогли їм бути ефективними правителями, заходи внутрішньої та зовнішньої політики. Для укладення карти пам’яті скористайтеся додатковими джерелами інформації.
  • 3. Які проблеми, на вашу думку, могли виникнути в державі, якщо закони в ній не записані, а суд відбувається на основі звичаїв і правил, що передаються усно?

III. Мислю творчо

  • 1. Продовжуйте укладати ілюстровану шкалу часу або хронологічну таблицю «Давні цивілізації Африки та Азії».
  • 2. Продовжуйте творчий проєкт «Туристичні скарби цивілізацій Дворіччя».
  • 3. Запропонуйте дві-три задачі на лічбу часу, використовуючи знання з історії Вавилона, Давнього Єгипту та міст-держав Шумеру.

Вавилон

Вавилон — це назва столиці Вавилонії, одного з кількох міст-держав у Месопотамії . Наша сучасна назва міста є версією стародавньої аккадської назви: Баб Ілані або «Брама богів». Руїни Вавилона розташовані на території сучасного Іраку, поблизу сучасного міста Хілла та на східному березі річки Євфрат.

Люди вперше жили у Вавилоні принаймні в кінці 3-го тисячоліття до нашої ери, і він став політичним центром південної Месопотамії, починаючи з 18-го століття, під час правління Хаммурапі (1792-1750 до н. е.). Вавилон зберігав своє значення міста протягом вражаючих 1500 років, приблизно до 300 р. до н.

Місто Хаммурапі

Вавилонський опис стародавнього міста, точніше перелік назв міста та його храмів, міститься в клинописному тексті під назвою «Тінтир = Вавилон», названому так тому, що його перше речення перекладається як «Тінтир — це ім’я». Вавилону, якому дарована слава і радість». Цей документ є компендіумом значної архітектури Вавилона, і він, ймовірно, був складений приблизно в 1225 році до нашої ери, в епоху Навуходоносора I. Тінтир перераховує 43 храми, згруповані за кварталом міста, в якому вони були розташовані, а також міські стіни , водні шляхи та вулиці, а також визначення десяти міських кварталів.

Те, що ми ще знаємо про давнє вавилонське місто, походить від археологічних розкопок. Німецький археолог Роберт Кольдевей викопав величезну яму завглибшки 21 метр [70 футів] у телл, виявивши храм Есагіла на початку 20 століття. Лише в 1970-х роках об’єднана іраксько-італійська команда під керівництвом Джанкарло Бергаміні знову відвідала глибоко поховані руїни. Але, крім цього, ми мало що знаємо про місто Хаммурапі, оскільки воно було зруйноване в давнину.

Вавилон розграбований

Згідно з клинописом, суперник Вавилону ассирійський цар Сеннахеріб розграбував місто в 689 році до нашої ери. Санхеріб хвалився, що він зрівняв усі будівлі і скинув уламки в річку Євфрат. Протягом наступного століття Вавилон був реконструйований його халдейськими правителями, які дотримувалися старого плану міста. Навуходоносор II (604-562) провів масштабний проект реконструкції та залишив свій підпис на багатьох будівлях Вавилона. Саме місто Навуходоносора засліпило світ, починаючи із захоплених звітів середземноморських істориків.

Місто Навуходоносора

Вавилон Навуходоносора був величезним, охоплюючи територію близько 900 гектарів (2200 акрів): це було найбільше місто в Середземноморському регіоні до імперського Риму. Місто лежало у великому трикутнику розміром 2,7x4x4,5 кілометрів (1,7×2,5×2,8 миль), один край якого утворювався берегом Євфрату, а інші сторони складалися зі стін і рову. Перетинаючи Євфрат і перетинаючи трикутник, було оточене стіною прямокутне (2,75×1,6 км або 1,7×1 миль) внутрішнє місто, де розташовувалася більшість великих монументальних палаців і храмів.

Усі головні вулиці Вавилона вели до цього центрального місця. Дві стіни та рів оточували внутрішнє місто, а один або декілька мостів з’єднували східну та західну частини. Чудові ворота дозволяли в’їзд до міста: про це пізніше.

Храми і палаци

У центрі було головне святилище Вавилона: за часів Навуходоносора воно містило 14 храмів. Найбільш вражаючим з них був храмовий комплекс Мардука , включаючи Есагілу («Будинок, верх якого високий») і його масивний зіккурат Етеменанкі («Будинок/основа небес і підземного світу»). Храм Мардука був оточений стіною з сімома воротами, захищеними статуями драконів, зробленими з міді. Зіккурат, розташований через вулицю шириною 80 м (260 футів) від храму Мардука, також був оточений високими стінами з дев’ятьма воротами, також захищеними мідними драконами.

Головним палацом у Вавилоні, призначеним для офіційних справ, був Південний палац із величезною тронною залою, прикрашеною левами та стилізованими деревами. Північний палац, який, як вважають, був резиденцією халдейських правителів, мав рельєфи, покриті лазуритом. Серед його руїн була знайдена колекція набагато давніших артефактів, зібраних халдеями з різних місць Середземномор’я. Північний палац розглядався як можливий кандидат на Висячі Сади Вавилона ; хоча доказів не було знайдено, і було виявлено більш вірогідне місце за межами Вавилона (див. Даллі).

Репутація Вавилона

У християнській біблійній Книзі Одкровення (розд. 17) Вавилон описується як «Вавилон великий, мати розпусниць і гидот земних», що робить його втіленням зла та занепаду всюди. Це була трохи релігійна пропаганда, з якою порівнювали улюблені міста Єрусалим і Рим і застерігали від того, щоб ними стати. Це уявлення домінувало в західній думці, поки наприкінці 19-го століття німецькі екскаватори не привезли додому частини стародавнього міста та встановили їх у музеї в Берліні, включаючи чудові темно-сині ворота Іштар з биками та драконами.

Інші історики дивуються дивовижним розмірам міста. Римський історик Геродот [~484-425 рр. до н.е.] писав про Вавилон у першій книзі своїх « Історій » (розділи 178-183), хоча вчені сперечаються про те, чи насправді Геродот бачив Вавилон чи просто чув про нього. Він описав його як величезне місто, набагато більше, ніж показують археологічні дані, стверджуючи, що міські стіни простягнулися в окружності близько 480 стадій (90 км). Грецький історик V століття Ктесій, який, ймовірно, справді був там особисто, сказав, що міські стіни простяглися на 66 км (360 стадій). Аристотель описав його як «місто розміром з націю». Він повідомляє, що коли Кір Великий захопили околиці міста, потрібно було три дні, щоб звістка дійшла до центру.

Вавилонська вежа

Згідно з Книгою Буття в іудейсько-християнській Біблії, Вавилонська вежа була побудована для спроби досягти небес. Вчені вважають, що величезний зіккурат Етеменанкі був джерелом натхнення для легенд. Геродот повідомляв, що зіккурат мав міцну центральну вежу з вісьмома ярусами. На вежі можна було піднятися по зовнішніх гвинтових сходах, і приблизно на півдорозі було місце для відпочинку.

На 8-му ярусі зіккурата Етеменанкі знаходився великий храм з великою, багато прикрашеною кушеткою, а поруч із нею стояв золотий стіл. Нікому не дозволялося там ночувати, говорив Геродот, крім однієї спеціально відібраної ассирійської жінки. Зіккурат був розібраний Олександром Македонським, коли він завоював Вавилон у 4 столітті до нашої ери.

Міські ворота

Таблички Тінтир = Вавилон перераховують міські ворота, які всі мали нагадливі прізвиська, такі як ворота Ураш, «Ворог ненавидить його», ворота Іштар «Іштар скидає свого нападника» та ворота Адад «О Ададе, охороняй Військове життя». Геродот каже, що у Вавилоні було 100 воріт: археологи знайшли лише вісім у центрі міста, і найбільш вражаючою з них була брама Іштар, побудована та перебудована Навуходоносором II, яка зараз виставлена ​​в Пергамському музеї в Берліні.

Щоб дістатися до воріт Іштар, відвідувач пройшов приблизно 200 метрів (650 футів) між двома високими стінами, прикрашеними барельєфами із зображенням 120 крокуючих левів. Леви мають яскраві кольори, а тло — це вражаючий глазурований лазурит темно-синього кольору. На самих високих воротах, також темно-синіх, зображено 150 драконів і биків, символів захисників міста Мардука і Адада.

Вавилон і археологія

Археологічні розкопки у Вавилоні розкопували багато людей, особливо Роберт Колдеві, починаючи з 1899 року. Основні розкопки завершилися в 1990 році. Хормузд Рассам з Британського музею зібрав багато клинописних табличок у місті в 1870-х і 1880-х роках. . Управління старожитностей Іраку проводило роботу у Вавилоні з 1958 року до початку війни в Іраку в 1990-х роках. Інша нещодавня робота була проведена німецькою командою в 1970-х роках та італійською командою з Туринського університету в 1970-х і 1980-х роках.

Серйозно пошкоджений іраксько-американською війною Вавилон нещодавно досліджували дослідники з Туринського археологічного центру та Скаві з Туринського університету за допомогою QuickBird і супутникових зображень для кількісної оцінки та моніторингу поточних збитків.

Значна частина інформації про Вавилон тут узагальнена зі статті Марка Ван де Міропа в 2003 році в Американському журналі археології для пізнішого міста; і Джордж (1993) для Вавилону Хаммурапі.

  • Brusasco P. 2004. Теорія і практика вивчення внутрішнього простору Месопотамії. Античність 78(299):142-157.
  • Dalley S. 1993. Стародавні месопотамські сади та ідентифікація висячих садів Вавилона вирішена.Історія саду 21(1):1-13.
  • Джордж АР. 1993. Вавилон знову: археологія та філологія разом. Античність 67(257):734-746.
  • Jahjah M, Ulivieri C, Invernizzi A, and Parapetti R. 2007. Застосування археологічного дистанційного зондування до післявоєнної ситуації на археологічних розкопках у Вавилоні — Ірак. Acta Astronautica 61:121–130.
  • Reade J. 2000. Олександр Великий і висячі сади Вавилона.Ірак 62:195-217.
  • Річард С. 2008. АЗІЯ, ЗАХІД | Археологія Близького Сходу: Левант . У: Pearsall DM, редактор. Енциклопедія археології . Нью-Йорк: Academic Press. стор 834-848.
  • Ур Дж. 2012. Південна Месопотамія. У: Potts DT, редактор. A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East : Blackwell Publishing Ltd. p. 533-555.
  • Ван де Міроп М. 2003. Читаючи Вавилон.Американський журнал археології 107(2):254-275.