Суперництво між братами і сестрами. Чи зникає воно з віком

Розанна розповідає, що у дитинстві між нею та її молодшими на три роки братами-близнюками було багато сварок.

“Вони були разом, однією командою, тому це завжди було двоє проти одного”, – каже Розанна, 46-річна мама, яка живе у Нью-Джерсі в США.

Частково цей конфлікт триває й тепер, розповідає жінка. Іноді може здатися, що з дитинства нічого не змінилося.

“Ми були дуже-дуже різними. Ми наче перебували у різних світах, і я думаю, що схожа проблема зараз і у моїх двох дітей”.

Розанна – мати 16-річного сина й 14-річної доньки, які не ладять з дитсадка. “Сварки виснажують, – каже вона. – Досить довго ми взагалі уникали робити щось всією родиною, тому що було просто неможливо чути це”.

“Ми не можемо просидіти за обіднім столом і 10 хвилин, щоби не почалася сварка. Вони постійно переймаються одне одним, коментують та натискають на больові точки”.

Брати і сестри б’ються. Це відомо кожному, в кого є брат чи сестра. Таке суперництво є поширеним явищем.

“Дітям складніше, ніж дорослим, усвідомити, що їх засмучує, та стримувати свої імпульси. Тому вони багато сваряться”, – пояснює доктор Раймонд Раад, співзасновник центру психічного здоров’я в Нью-Йорку RIVIA Mind.

Утім, битви між братами й сестрами зазвичай допомагають дітям сформувати навички спілкування. Вони вчаться справлятися з конфліктами та покращують взаємодію з іншими.

У багатьох з віком суперництво зменшується і стає темою для жартів на сімейних вечірках.

Автор фото, Getty Images

Схожість між братами і сестрами спричинює конкуренцію, але й відмінності також провокують конфлікти

Однак у деяких родинах конфлікт залишається. Опитування 2000 дорослих британців, проведене в рамках рекламної кампанії для телесеріалу “Спадкоємці” (Succession), у якому брати і сестри постійно намагаються перевершити одне одного, показало, що понад половина респондентів досі конкурують зі своїми братами і сестрами.

51% відсоток дорослих розповів, що змагаються практично через усе: від володіння будинком до того, хто влаштовує сімейну зустріч.

Суперництво між братами і сестрами у дитинстві нікого не дивує. Але багато хто, як Розанна та її брати, мають складні стосунки й після того, як залишили батьківський дім. Чому ця конкуренція триває – і чи можливо її подолати?

Порівняння й суперечки

“Люди схильні порівнювати”, – пояснює Шон Д. Вайтхед, професор розвитку людини та сімейних досліджень в Університеті штату Юта, США.

“Брати й сестри спонукають до порівняння. Вони живуть під одним з вами дахом, ростуть разом із вами і зазвичай приблизно одного з вами віку. Вони перебувають у тому ж оточені й у схожих з вами обставинах, і отже, уникнути порівняння з ними складно”.

Автор фото, Getty Images

Що менше вікова різниця між дітьми, то більше суперництво.

Саме тому вони часто порівнюють свої академічні чи спортивні успіхи або змагаються за увагу батьків. Часто ходять до однієї школи та спортивних секцій, що провокує ще більше порівнянь.

Що менше вікова різниця між дітьми, то більше суперництво.

Ця природна схильність порівнювати себе з іншими людьми є основною рушійною силою конкуренції між братами і сестрами. Насамперед це тому, каже Раад, що в дитинстві ми проводимо з цими людьми найбільше часу й знаємо їх найкраще.

Навіть якщо брати й сестри не змагаються у якийсь спільній галузі, вони знаходять інші способи конкурувати.

На думку Вайтхеда, деякі брати і сестри намагаються виділитися певним чином, щоби зменшити конкуренцію. Однак дослідження не дають однозначної відповіді, що це ефективно.

Наприклад, у Розанни з братами та у її власних дітей головною причиною конфліктів є саме несхожість.

Дочка Розанни талановита у спорті, а сину легко дається навчання. За словами жінки, її дочка повинна працювати набагато більше, щоби отримувати хороші оцінки. І це стало каменем спотикання між її дітьми.

“Багато вчителів і навіть деякі члени родини часто коментували, яким розумним є мій син. – каже Розанна. – І доньці це завжди складно чути”.

Змагання часто посилюється у підлітковому віці, каже Раад, тому що “батьки, школа чи спортивне середовище створюють враження повсюдної конкуренції”.

Навіть коли брати і сестри виростають у дорослих людей з індивідуальною особистістю, відмінності продовжують конкуренцію та конфлікти.

Хоча їхні шляхи розходяться, додає Раад, “це не означає, що вони не будуть сперечатися про щось пізніше у житті”.

Фактор справедливості

Ще одним важливим чинником суперництва між братами і сестрами є справедливість, яка дуже важлива для дітей.

“Батьки частіше надають привілеї молодшим дітям, – пояснює Раад. – Ви можете дозволити 12-річній дитині не лягати спати раніше 10, але тоді й молодша дитина теж не піде спати, тому що батьки не хочуть сварок”.

Однак коли молодшим дітям щось дозволяють, а старшим – ні, це змушує останніх гостро відчувати несправедливість. Це створює конфлікт, додає Вайтхед.

Автор фото, Getty Images

Навіть коли брати і сестри виростають у дорослих і різних людей, конкуренція між ними не зникає

Виявляється, що це прагнення до справедливості між братами і сестрами зберігається й у дорослому житті, знову провокуючи суперечки.

“Часто причиною конфлікту стає відчуття, що ми походимо з однієї сім’ї, зростали в одному місці, тож справедливо, що ми повинні бути схожими та рівними”, – каже дослідник.

“Проблеми виникають, коли хтось із братів чи сестер відчуває, що в їхньому житті щось несправедливо. Коли хтось із них красивіший, розумніший, успішніший, виникає відчуття, що генофонд розподілений нерівномірно”.

У зрілому віці питання справедливості між братами і сестрами стосується таких речей, як професійний успіх, задоволеність шлюбом і таке інше, додає Раад.

“Про друзів ви завжди можете сказати “ми різні, у нас таке різне походження”, але брати й сестри мають спільне походження, й тому виглядає справедливим, що вони повинні мати однакові успіхи”.

Здорова конкуренція

Проте деяке суперництво між дорослими братами і сестрами не таке вже й погане. Понад чверть респондентів в опитуванні OnePoll зазначили, що конкурують з братами й сестрами у професійній сфері, а 15% респондентів стверджують, що суперництво мотивує їх у кар’єрі.

Двоє з 10 дорослих переконані, що суперництво з братом чи сестрою допомогло їм досягти більшого у житті. Отже, конкуренція у розумних межах – цілком природна й здорова.

До того ж більшість братів і сестер з віком поступово припиняють змагатися одне з одним.

Хоча пояснити, чому в одних родинах суперництво зникає, а в інших – ні, досить складно.

“Найкращий провісник дорослих стосунків – ваше дитинство, але можливість для змін є завжди”, – зазначає Вайтхед.

Ті, кого життя розкидало далеко й хто не має можливості часто бачитися, звісно, конкурують менше.

Впливають на стосунки й великі зміни, які довелося пережити родині.

“Люди одружуються, народжують дітей, втрачають батьків. Усе це допомагає переорієнтувати відносини”. Такі важливі моменти об’єднують і допомагають зламати паркани.

Але зрештою питання, чи зможуть люди здолати свої дитячі суперечки, насамперед залежить від їхньої особистості.

Батьки також можуть допомогти дітям знищити природне суперництво та захистити їх від серйозніших конфліктів у подальшому житті.

“Батьки повинні на власному досвіді показати дітям, як розв’язувати проблеми та формувати соціальні навички”, – вважає Раад.

“Конфлікти – це природно, але вирішувати їх можна по-різному, якщо ви покажете дітям, як їх згладжувати, це допоможе їм пізніше”.

Заохочуйте своїх дітей підтримувати близькі стосунки у дорослому віці, навіть якщо час від часу вони сперечатимуться.

“Стосунки між братами і сестрами тривають усе життя, – зазначає Вайтхед. – Що старшими ми стаємо, то більше значення вони мають для нас”.

“Коли ми втрачаємо батьків, брати і сестри є останнім зв’язком, який ми маємо з родиною. Зрештою, брати й сестри залишаються одне з одним”.

“Між мною й братами було багато напруги у дитинстві, – каже Розанна. – Але тепер ми зустрічаємось на сімейних заходах, піклуємось про маму, переписуємось. З одним із них я навіть зблизилися, хоча це й сталося вже набагато пізніше”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Чи можна розлучати братів та сестер

Доволі часто у судовій практиці виникають спірні питання між батьками щодо подальшого проживання спільних дітей. Однак як бути, коли наприклад хлопчик виявив бажання проживати з батьком, а його сестричка з матір’ю. У Сімейному кодексі України заборона на роздільне проживання братів і сестер застосовується тільки до усиновлення. Так, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами (ч.ч.1-2 ст.210 Кодексу).

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ «Абалимов проти Російської Федерації» від 03.10.2020 р. (справа №17142/18), Суд закликав враховувати емоційний зв’язок між дітьми при визначенні місця їх проживання. У даній справі звернуто увагу на тому, що суддя приділив більше значенню матеріальним умовам життя матері, а не емоційному зв’язку її дітей один до одного».

У Постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі № 592/2352/17 зазначено: «проведено співбесіду з неповнолітніми за участю практикуючого психолога та батьків, в ході якої діти висловили бажання проживати разом з батьком та матір’ю, оскільки проявили сталі родинні стосунки, виявили бажання спільно проводити час відпочинку, сумують один за одним, що свідчить про неможливе роз’єднання їх спільного проживання. Суди попередніх інстанцій врахували думку дітей та визначили місце їх проживання з матір’ю.

Родинні зв’язки між близькими родичами, зокрема між братами і сестрами охоплюють в собі поняття «сімейного життя», про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року.

При визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв’язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти:

• чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, відтак чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану;

• різниця у віці між дітьми, чи мало місце опіка старшої дитини над молодшим братиком/сестричкою;

• чи є відчуття дітьми однієї сім’ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою;

• тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір’ю на час вирішення спору;

• Чи не проявляв один із батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо.

Таким чином, суд не позбавлений можливості визначити роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, однак головне в цьому – не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою та врахувати якнайкращі її інтереси.

Відповідь підготувала Анастасія Присяжнюк, адвокат, член Центру сімейного права ВША НААУ