Дзвіночок куди посадити

0 Comments

Зміст:

Дзвіночки: вирощування з насіння, посадка й догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 вересня 2016 🕒 14 хвилин 👀 46940 разів 💬 0 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за дзвіночками
  • Квіти дзвіночки – опис
  • Вирощування дзвіночків із насіння
    • Посів дзвіночків
    • Розсада дзвіночків
    • Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт
    • Як садити дзвіночки в ґрунт
    • Як доглядати за дзвіночками
    • Розмноження дзвіночків
    • Шкідники і хвороби дзвіночка
    • Як і коли збирати насіння дзвіночків
    • Підготовка дзвіночків до зими
    • Дзвіночок однорічний
    • Дворічні дзвіночки
    • Низькорослі види багаторічних дзвіночків
    • Багаторічні дзвіночки середньої висоти
    • Дзвіночок Комарова
    • Дзвіночок точковий
    • Дзвіночок Сарастро
    • До високорослих видів дзвіночків належать
    • Дзвіночок молочноквітковий
    • Коментарі

    Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав’янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір.

    Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за дзвіночками

    • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у жовтні або в травні. Посів насіння на розсаду – у березні, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
    • Цвітіння: у різні терміни – залежно від виду та сорту.
    • Освітлення: як правило, яскраве сонячне світло. У роду є всього кілька тіньолюбних видів.
    • Ґрунт: будь-який, навіть кам’янистий і вапняний, але найкраще дренований суглинок нейтральної або слабколужної реакції.
    • Полив: помірний і тільки в посушливу пору.
    • Підв’язування: високорослі сорти вимагають опори.
    • Підживлення: по талому снігу – азотним добривом, у період бутонізації – повним мінеральним комплексом.
    • Розмноження: однорічні – тільки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічники можна розмножувати частинами кореневища, кореневими живцями, столонами, поділом куща, але при насіннєвому розмноженні вони не зберігають сортових ознак.
    • Шкідники: слиняві пінниці, слимаки.
    • Хвороби: фузаріоз, ботритис, склеротініоз.

    Квіти дзвіночки – опис

    Найчастіше зустрічаються багаторічні дзвіночки, рідше – дворічні й однорічні. Листя у дзвіночків чергове, дзвіночки за формою квітки блакитного, білого й різних відтінків фіолетового кольору зібрані в гроноподібні або волотисті суцвіття. Іноді зустрічаються поодинокі квітки. Плід є коробочкою з 4-6 щілиноподібними отворами. Рослина дзвіночок може бути низькорослою, середньорослою й високорослою.

    Вирощування дзвіночків із насіння

    Посів дзвіночків

    Насіння дзвіночків не вимагає попередньої підготовки перед посівом. Його можна сіяти просто в ґрунт у травні або під зиму в жовтні. Але якщо ви хочете, щоб вони зацвіли вже в цьому році, посійте їх у березні на розсаду. Оскільки насіння дуже дрібне, його розкладають по поверхні легкого, пухкого, водопроникного субстрату, попередньо добре зволоженого й складеного з перегнійної, дернової землі й грубозернистого піску в пропорції 3:6:1. Вносити у субстрат добрива не потрібно. Насіння злегка притискають до ґрунту, обприскують водою з розпилювача, після чого накривають посудину плівкою. Містять посіви при температурі 18-20 ºC. Сходи можуть з’явитися тижні за два-три.

    Розсада дзвіночків

    Тільки-но насіння почне проростати, перенесіть посудину в світле місце, захищене від прямих сонячних променів, зніміть плівку й доглядайте за сіянцями дзвіночків, як за будь-якою іншою квітковою розсадою: поливайте, коли підсохне верхній шар субстрату, розпушуйте навколо сіянців ґрунт, а коли їм виповниться три тижні й у них розвинеться перше листя, спікіруйте сіянці у велику посудину на відстані 10 см один від одного. Через два тижні після пікірування підживіть сіянці рідким комплексним добривом слабкої концентрації.

    Посадка дзвіночків у відкритий ґрунт

    Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт

    У відкритий ґрунт розсада дзвіночків висаджується в кінці травня або на початку червня. Більшість різновидів дзвіночків світлолюбні, тіньолюбних видів, вирощуваних у культурі, буквально одиниці, і їх можна впізнати по темно-зеленому забарвленню листя. Не любить дзвіночок протягів.

    Що стосується ґрунту, то деякі види прекрасно ростуть на кам’янистому ґрунті, деякі на вапняному, проте значна частина видів віддає перевагу нейтральним або слабколужним добре дренованим суглинним ґрунтам. Посадка дзвіночків у ґрунт здійснюється після їх попередньої підготовки: під глибоке перекопування в важкі ґрунти вносять пісок і перегній, а в бідні – дернову землю й добрива. Не вносьте тільки свіжий гній і торф, оскільки це збільшує ризик ураження рослин грибковими хворобами.

    Як садити дзвіночки в ґрунт

    Садять дзвіночки на відкритих місцях, далеко від кущів і дерев, щоб їхнє коріння могло отримувати необхідну кількість вологи і живлення. Низькорослі дзвіночки висаджують на відстані 10-15 см один від одного, дзвіночки середньої висоти на дистанції 20-30 см, а високорослі – з інтервалом 40-50 см. Після посадки ґрунт навколо квітів притоптують і добре поливають.

    Догляд за дзвіночками в саду

    Як доглядати за дзвіночками

    Вирощування дзвіночків нічим не відрізняється від вирощування будь-яких інших садових квітів – дзвіночки невибагливі. Поливають їх, тільки коли встановлюється затяжна спека й посуха. Після поливання зручно розпушувати навколо квітів ґрунт і видаляти бур’яни. Високорослі дзвіночки в міру необхідності підв’язують до опори. Підживлюють дзвіночки вперше навесні, по талому снігу, азотним добривом. Друге підживлення комплексним добривом здійснюють у першій половині літа, на початку бутонізації. Щоб продовжити цвітіння дзвіночків, своєчасно видаляйте зів’ялі квіти.

    Розмноження дзвіночків

    Розмножуються однорічні дзвіночки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічні дзвіночки можна розмножувати кореневими живцями, частинами кореневища, поділом куща і вегетативним способом , оскільки при насінному розмноженні вони не завжди зберігають сортові ознаки. Махрові різновиди дзвіночків не зав’язують насіння, тому їх розмножують виключно вегетативними способами.

    Багаторічні види дзвіночків із мичкуватою або стрижневою кореневою системою розглядаються як вегетативно нерухомі й розмножуються насінням. Ті види, у яких коротке кореневище, вважаються вегетативно малорухомими – їх розмножують поділом і живцюванням. Вегетативно рухливими вважаються види з довгими повзучими кореневищами, які розмножуються як насінням, поділом і живцюванням, так і відрізками кореневища й кореневими пагонами.

    Насіннєвий розсадний спосіб розмноження ми вам описували, але можна посіяти насіння в середині жовтня просто в ґрунт, де воно впродовж зимових місяців пройдуть природну стратифікацію й навесні дружно зійдуть, а вам залишиться тільки розсадити сіянці. Можна сіяти насіння в ґрунт у травні, але тоді їх потрібно стратифікувати впродовж двох місяців в овочевому ящику холодильника, а оскільки однорічні дзвіночки прекрасно розмножуються самосівом, чи варто ускладнювати собі життя, займаючись стратифікацією насіння?

    Живці дзвіночків заготовляють навесні, у березні-квітні їх нарізають із молодих стеблових або прикореневих пагонів, висаджують у легкий пухкий субстрат і поміщають під баню з плівки для створення високої вологості повітря. Найкраще використовувати для цієї мети теплицю й спеціальний прилад для розпилення туману. Відростання коренів у живців відбувається упродовж трьох-чотирьох тижнів.

    Поділ куща проводять на третій-п’ятий рік життя рослини, але деякі види можна ділити вже на другий рік. На початку травня або в кінці літа великі кущі викопують і, обрізавши стебла, ділять гострим стерильним ножем на частини, у кожній з яких мають бути розвинені коріння й бруньки відновлення, після чого обробляють зрізи товченим вугіллям і негайно висаджують діленки на постійне місце.

    При розмноженні частинами кореневища викопують повзучий корінь рослини, ділять його на частини так, щоб у кожному відрізку були бруньки відновлення, і висаджують у ґрунт таким чином, щоби бруньки виявилися на рівні поверхні ґрунту.

    Кореневі пагони потрібно відокремити від материнської рослини й відразу відсадити на постійне місце.

    Шкідники і хвороби дзвіночка

    Квітучі дзвіночки виглядають дуже мило, але це не єдина перевага квітів. Вони настільки невибагливі, що посадка і догляд за дзвіночком дають насолоду й не вимагають витрат часу й зусиль. До хвороб і шкідників дзвіночки несприйнятливі й уражаються ними дуже рідко, проте при багаторічному вирощуванні квітів на одному місці в ґрунті накопичуються патогенні мікроорганізми – фузаріум, склеротинія або ботритис – які можуть призвести до загибелі рослини. Щоб цього не відбувалося, двічі за сезон, навесні та восени, обробляйте дзвіночки 0,2-відсотковим розчином Фундазолу.

    У вологу погоду на дзвіночках може з’явитися слинява пінниця, яку виганяють настоєм часнику. Низькорослі дзвіночки можуть пошкоджувати слимаки, від яких рослини обприскують відваром гіркого перцю і розсипають під квітами гранули суперфосфату.

    Багаторічні дзвіночки після цвітіння

    Як і коли збирати насіння дзвіночків

    Якщо ви хочете отримати насіння улюблених видів, то не чекайте, коли коробочки розкриються, зріжте залишені на насіння суцвіття заздалегідь, тільки-но коробочки набудуть бурого відтінку, і дозарте їх у провітрюваному сухому приміщенні.

    Підготовка дзвіночків до зими

    Посадка і догляд за багаторічними дзвіночками нічим не відрізняються від вирощування однорічних або дворічних видів, за винятком того, що їх необхідно підготувати до зими. У кінці вересня або на початку жовтня стебла всіх дзвіночків зрізують під корінь. На цьому догляд за однорічними квітами закінчено. Що стосується дворічних і багаторічних видів, багато з них зимують без укриття, але південні види потрібно засипати сухим листям або закривати ялиновим гіллям. Високорослі дзвіночки засипають шаром перегною або сухого торфу заввишки 15-20 см. Аби багаторічні дзвіночки пережили зиму, цього буде достатньо.

    Види і сорти дзвіночків

    Однорічні види дзвіночків походять із південних районів, тому в місцевості з помірним або прохолодним кліматом їх вирощують нечасто. Найбільш відомі з них:

    Дзвіночок однорічний

    Низькоросла (до 10 см) рослина родом із Кавказу, Балкан, Середземномор’я і Малої Азії з яскраво-блакитним трубчастим віночком. Цвіте з травня до початку осені. Використовується для бордюрів і альпінаріїв;

    Дзвіночок дихотомічний, або вильчатий із Західного Кавказу. У висоту він сягає 15-20 см, має численні світло-фіолетові квіти й широкояйцеподібне листя;

    Дзвіночок кашмірський зростає в Гімалаях і на Памірі, сягаючи у висоту всього 6-8 см. Квітки у нього фіолетові, дрібні, до 1,5 см завдовжки, але їх багато й вони мають здатність довго цвісти;

    Дзвіночок довгостовпчиковий – кавказький ендемік, що росте на щебенистому ґрунті й у тріщинах скель. У висоту ця рослина, що сильно гілкується, сягає півметра, цвіте в травні-липні волотистими суцвіттями, що складаються з 50-60 глечико-дзвонових фіолетових квіток діаметром до 4 см із роздутою основою й чашкою з відхиленими гострими зубцями;

    Дзвіночок Дзеркало Венери родом із середземноморських гір, із Великої Британії та Голландії. У культурі цей вид відомий із кінця XVI століття. У висоту цей дзвіночок, або легузія, сягає від 15 до 30 см. Блюдцеподібні, сині з бузковим відтінком і білою серединою квітки діаметром до 2 см зібрані в волотисте суцвіття, квітуче з початку літа до вересня. У цього виду є сорти з білими квітками.

    Дворічні дзвіночки

    Представлені такими видами:

    Дзвіночок бородатий – зростає в природі в субальпійському поясі Середземномор’я. Сягає у висоту від 4 до 30 см. Квітки у нього пониклі, бокальчато-дзвіночкові, блідо-блакитні, завдовжки до 3 см. Цвіте цей вид у червні-липні. У культурі з 1752 року;

    Дзвіночок Хоффмана – з Балкан і Адріатики. Сильно гілкується, заввишки від 30 до 50 см із великою кількістю великих поникаючих квіток білого або кремового кольору, що розкриваються в червні-липні;

    Дзвіночок тирсоподібний і дзвіночок колосистий – рослини з колосоподібними суцвіттями з лійчастих квіток світло-жовтого кольору у дзвіночка тирсоподібного і яскраво-фіолетових у дзвіночка колосистого;

    Дзвіночок великоколосий зростає в природі на Балканах, у Європі й Малій Азії. У висоту рослина сягає від 70 до 120 см. Його квітки з трубчастими блідо-фіолетовими віночками, зібрані в кільця по 6-7 штук, розкриваються в червні-липні;

    Дзвіночок середній у природі виростає в Південно-Західній Європі та в Азії. У культурі цей дворічник іноді вирощують як однорічну рослину. У нього прямостояче стебло заввишки від 50 до 100 см і бокальчато-дзвіночкові білі, блакитні або рожеві квітки, прості або махрові, завдовжки до 7 см, зібрані в пірамідальні суцвіття. У культурі вид із 1578;

    Дзвіночок жорстковолосий родом з Європи й Сибіру. Це густоопушена рослина заввишки від 70 до 100 см із дрібними блакитними сидячими квітками, зібраними в майже головчасте вгорі і кільчасте донизу суцвіття.

    Окрім описаних, відомі такі дворічні дзвіночки, як мезійський, сибірський, розхідний, розлогий, пірамідальний, лавроподібний, Форманека, лопатчастий, Сарторі й орфанідеа.

    Усі інші види належать до багаторічних дзвіночків, які своєю чергою поділяються на низькорослі, середні й високорослі.

    Низькорослі види багаторічних дзвіночків

    Дзвіночок карпатський – найпоширеніший у культурі вид родом із Карпат і гір Середньої Європи. Це багаторічна рослина заввишки до 30 см з облистяними стеблами, прикореневою розеткою з яйцеподібним листям на довгих черешках і яйцеподібним короткочерешковим стебловим листям. Квітки у рослин цього виду поодинокі, лійкоподібно-дзвіночкові, блакитні, фіолетові або білі, до 5 см у діаметрі. Цвітуть вони з червня упродовж двох із гаком місяців. У культурі вид із 1770 року. Найвідоміші садові форми дзвіночка карпатського:

    • Альба й Уайт Стар – сорти з білими квітками;
    • Целестіна і Ізабель – небесно-блакитні дзвіночки;
    • Чентон Джой, Ріверслея, Блаумейзе – сорти з синіми квітками;
    • Карпатенкроне – форма з фіолетовими квітками;
    • Кліп – мініатюрна рослина заввишки до 20 см із квітками до 5 см у діаметрі. Можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в кімнатній культурі;

    Дзвіночок гарганський – багаторічна рослина заввишки до 15 см із крихкими повзучими догори стеблами, округлими тризубчастим листям і синіми зірчастими квітками до 4 см у діаметрі. У культурі з 1832 року. Найкращими сортами виду вважаються:

    • Майор – сорт із блідо-синіми квітками;
    • W.H. Paine – квітки світло-лавандового відтінку з білим вічком;

    Дзвіночок спіральнолистий, або ложечницелистий у природі росте в Карпатах і Альпах. Рослина мініатюрна, заввишки до 15 см. Стебла сланкі. Пониклі квітки синього, блакитного або білого забарвлення до 1 см у діаметрі зібрані в невеликі суцвіття. У культурі з 1783 року. Найвідоміші сорти:

    • Альба – білий дзвіночок;
    • Лодер – сорт із махровими квітками блакитного кольору;
    • Міс Уїлмотт – сорт із синіми квітками;

    Дзвіночок Шамісо – мініатюрна рослина з Далекого Сходу з поодинокими фіолетово-блакитними квітками діаметром до 3 і довжиною до 4 см із волохатим по краю віночком. Є білоквіткова форма.

    Окрім описаних, відомі такі низькорослі види багаторічних дзвіночків, як березоволистий, волосистоплідний, дернистий, ломикамінь, Кемулярій, маргаритколистий, одноквітковий, Оше, Ортана, повійничковий, прикордонний, Радде, Райнера, війчастий, темний, темнуватий, тризубий і Уємура.

    Багаторічні дзвіночки середньої висоти

    Представлені такими видами:

    Дзвіночок Такесіма в природі виростає в Кореї й на Іранському нагір’ї. Це багаторічна рослина, що сягає у висоту 60 см і утворює групи прикореневих розеток. Численні стебла цього виду сланкі, повзучі догори. Прості або махрові квітки блакитного, білого або рожевого забарвлення зацвітають на початку літа. Найкращі сорти:

    • Бьютіфул Траст – сорт із великими білими квітками павукоподібної форми;
    • Веддінг Белз – сорт із махровими білими дзвоновими квітками;

    Дзвіночок Комарова

    Кавказький ендемік дивовижної краси заввишки до 45 см із в’юнким стеблом і численними великими квітками яскравого світло-фіолетового відтінку завдовжки до 3 см із гострими відвернутими частками;

    Дзвіночок точковий

    Зростає на Далекому Сході й у Сибіру. Його тонке волокнисте стебло сягає у висоту 50 см. Численні волосисті листки в прикореневій зоні на червонуватих черешках, яйцеподібної форми, ланцетні або гострі. Великі пониклі опушені бокальчато-дзвонові квітки на довгих квітконіжках брудно-білого кольору вкриті й зовні, і зсередини пурпуровими цятками. Найкращі сорти:

    • Рубра – сорт із яскравими квітками;
    • Альба нана – сорт із білими квітками заввишки всього до 20 см;

    Дзвіночок Сарастро

    Гібридний вид дзвіночка точкового з дуже яскравими фіолетовими квітками до 7 см завдовжки. Висота куща сягає 60 см, діаметр – 45 см.

    Окрім описаних, до середньорослих видів належать дзвіночки татрський, поліморфний, ромбоїдальний, моравський, льонолистий, іспанський, чудовий, карника, Мархесетті, круглолистий, продірявлений, пагорбковий, Турчанінова, сарматський, часничницелистий, Гроссека, блідо-вохряний і гібриди Кент Бель і Пінк Октупус.

    До високорослих видів дзвіночків належать

    Дзвіночок широколистий, який у природі росте на Кавказі, у Південній і Середній Європі, у Сибіру, Малій Азії, в європейській частині Росії та в Україні в широколистяних, темнохвойних і змішаних лісах та по берегах річок. У нього пряме голе стебло заввишки понад 1 м, голе двояко-пилчасте листя завдовжки до 12 і завширшки до 6 см та великі пазушні квітки, що утворюють рідкісноквіткове вузьке колосовидне гроно. Лійкоподібні квіти до 6 см завдовжки синього, білого або блакитного кольору з трохи загнутими лопатями цвітуть у червні-серпні. У культурі цей вид із 1576 року. Найбільш відомі сорти:

    • Альба – з білими квітками;
    • Брантвуд – сорт із фіолетовими квітками;
    • Макранта – сорт із темно-фіолетовими великими квітками;

    Дзвіночок персиколистий зростає на Кавказі, в Західному Сибіру, європейській частині Росії, в Україні й Західній Європі. Ця рослина заввишки від 50 до 100 см із прямостоячими облистяними стеблами, гладким і зубчастим по краях листям, схожими на листя персика, і широкодзвінчастими великими квітками завдовжки до 5 см білого, синього або бузково-блакитного відтінку, зібраними по кілька штук у волоть. У цього виду є корончаті й махрові форми. Цвітіння починається у другій половині червня й триває понад місяць. У культурі дзвіночок персиколистий з 1554 року. Найвідоміші сорти виду:

    • Берніс – сорт із блакитними махровими квітками;
    • Тетам Б’юті – сорт із ясно-блакитними квітками великого розміру;
    • Ексмаус – сорт із пилясто -синіми махровими квітками;
    • Сноудріфт – рослина з білими дзвіночками;
    • сортосуміш Нью Джайнт Хайбрідз – рослини заввишки до 75 см із великими квітками білого й усіх відтінків синього кольору;

    Дзвіночок молочноквітковий

    У природі виростає в Малій Азії та на Кавказі. Ця рослина заввишки від 50 до 150 см зі стрижневим коренем, що дає йому змогу добре рости у важкому суглинистому ґрунті. Дзвонові квітки молочно-білого кольору до 4 см у діаметрі зібрані в гроноподібні суцвіття. Розкриваються вони в червні й цвітуть до кінця літа. У культурі вид із 1814 року. Основні сорти цього виду:

    • Церулея – сорт із квітками блакитного відтінку;
    • Альба – рослина з білими квітками;
    • Прічард Верайеті – рослина заввишки до 150 см із квітками лавандово-блакитного відтінку.

    Окрім описаних, відомі такі високорослі види дзвіночків, як рапунцелеподібний, скупчений, болонський, шляхетно-великоквітковий і кропиволистий.

    Дзвіночок Пожарського: корисні поради по догляду і розмноженню рослини

    Дзвіночок Пожарського є популярним квіткою, який багато садівники висаджують у себе на дачних ділянках.

    Але і це рослина потрібно до себе певного догляду, його потрібно вміти вирощувати.

    Цей дзвіночок прикрашає сади вже протягом багатьох років. Він заслужив любов людей зі всього світу, так як має привабливий і охайний вигляд.

    Що це за квітка?
    Дзвіночок Пожарського радує око не тільки в садах, він росте й в умовах дикої природи. Його можна зустріти на Балканах.

    Це багаторічна рослина, яка не має більшу висоту, а пагони у нього стелющие. В ширину він розростається до 30 сантиметрів, а у висоту – до 20.

    Листя рослини має круглу форму, вона невелика, а суцвіття нагадують зірочки або дзвіночки. Вони зібрані в групи, а розташувалися на кінці стебел.

    Цвіте рослина близько місяця, відбувається це в липні. Має дзвіночок Пожарського гірські коріння, а в садах з’явився близько ста років тому.

    Він добре переносить тінь, не страшні йому зимові холоди. Це досить витривала рослина. Можна зустріти різного кольору суцвіття. Вони бувають:

    • Блакитні
    • Синюваті
    • Рожеві
    • Фіолетові

    Посадка дзвоника Пожарського
    Для тих, хто зважився посадити дзвіночок у себе в саду, слід знати деякі нюанси. Вони практично однакові у всіх видів рослини.

    Незважаючи на те, що дзвіночок нормально переносить тінь, рекомендується висаджувати його в місці, де протягом тривалого часу світить сонце. Тут не повинна застоюватися вода.

    Якщо буде вибрано місце, де біля коренів буде накопичуватися волога, тоді рослина може постраждати в зимовий період. Відбуватиметься вимерзання дзвоника, тому він загине.

    Ідеально для рослини підійде легкий грунт. Якщо він буде важким, до нього слід додати пісок або перегній. До бідної грунті садівники радять додати дернову землю.

    Підготовка ґрунту повинна відбуватися заздалегідь. Спочатку територія, куди планується посадити дзвіночок, повинна бути перекопаному, знищуються бур’яни, вводиться перегній.

    Краще не додавати в грунт свіжий гній, так як можна заразити рослина грибками. Таким чином, садити дзвіночок потрібно в нейтральний грунт. В інших випадках вносяться додаткові добавки.
    Догляд за рослиною
    Дзвіночок не слід заливати, полив повинен бути помірним. Якщо погода волога, тоді рослина можна не поливати. Щоб цвітіння було більш тривалим, рекомендується ліквідувати суцвіття, які вже відцвіли.

    Відео про те, як правильно вирощувати дзвіночок:

    Дзвіночок інтенсивно зростає у весняний період, тому саме в цей час слід вносити добрива.

    Корисно буде додати деревну золу, яка викладається на поверхню. Рідше слід мульчувати грунт, який знаходиться біля коренів.

    Коли бутони починають зав’язуватися, можна скористатися розчином мінеральних добрив.

    Слід пам’ятати, що дзвіночок не досягає великого розміру, але він може заростати бур’янами. З цієї причини садівники радять систематично видаляти їх, в цей час можна рихлити землю, а цю процедуру любить дзвіночок.

    Деякі люди збирають насіння рослини, щоб в подальшому використовувати їх для посадки.

    У такому випадку потрібно спостерігати за відтінком насінної коробочки. Вона повинна знайти бурий колір, тоді її слід зрізати. В іншому випадку рослина сама почне засіватися.

    На дзвіночок рідко нападають шкідники, з’являються хвороби. Слід побоюватися грибкових захворювань.
    Розмноження дзвоника
    Для розмноження дзвоника існують різні методики. Рекомендується робити це вегетативно:

    • відрізати кореневище
    • ділити кущ
    • використовувати кореневі нащадки
    • застосовувати живцювання

    Дозволяється використовувати живці для розмноження, які з’явилися у весняний період.

    Можна також зібрати насіння, з яких вирощуються дзвіночок. Якщо коріння мають короткі розгалуження, тоді краще виключити спосіб, в якому відрізається частина кореневища. Для цього методу підійде рослина, яке пускає довге коріння.

    Якщо розмноження буде відбуватися за допомогою насіння, тоді для початку потрібно зібрати коробочки, а потім їх висушити.

    Далі потрібно відкрити пори, з яких висипається насіння. Вони мають чорний колір, їх слід помістити в світлому місці. Висипати їх потрібно восени, але до того часу, поки не з’являться морози.
    Якщо був пропущений такий період, тоді посівом можна зайнятися навесні. Деякі садівники спочатку вирощують розсаду, а деякі висипають насіння відразу в грунт.

    Розсадних саджанців потрібно посадити в грунт тоді, коли здадуться на світло 3 листка, і на вулиці не буде морозів.

    Якщо застосовувати вегетативний спосіб розмноження, тоді в результаті виросте рослина, яке повністю відповідає материнському колокольчику.

    Він матиме всі ознаки і характеристики. Це особливо важливо в тому випадку, якщо людина займається вирощуванням рідкісних видів.

    Коли пройде 3 роки після посадки, дзвіночок Пожарського можна ділити. Але робити це треба акуратно.

    Після цієї процедури рослині потрібен певний час, щоб воно могло прижитися. Краще вибирати для цього травень або серпень.

    Щоб поділити кущ, потрібно дотримуватися такої послідовності:

    Отже, дзвіночок пожарського є красивим рослиною, яким можна прикрасити дачну ділянку, але потрібно враховувати і правила догляду за ним.

    Дзвіночок: опис і різновиди, посадка і догляд

    Така квітка, як дзвіночок, кожному відома з дитинства. Але мало хто знає, що існує великий безліч різновидів і сортів цієї рослини. Дзвіночок можна зустріти на лісовій галявині або в полі, а можна виростити самостійно. Познайомимося ближче з описом цієї дивовижної культури і правилами її агротехніки.

    • Особливості
    • Види і сорти
    • Крапіволістний
    • Молочноквітковий
    • Персиколиста
    • Нудний
    • Широколистий
    • Волзький
    • Карпатська
    • Гарганська
    • Дзвіночок Пожарського
    • Точковий
    • Рівнолистий
    • Тонкощі висадки у відкритий ґрунт
    • Оптимальні терміни
    • Вибір місця
    • Як посадити
    • Як правильно доглядати
    • Полив.

    Особливості

    Ще одна назва рослини сімейства дзвіночних – кампанула. Таке ім’я дзвіночок отримав через форму квітки – в перекладі з латинської воно означає «дзвін». Перші екземпляри з’явилися в середземноморському регіоні. Квітка воліє розвиватися в помірному кліматі, зустрічається в лісах, субальпійських горах і лугах Європи, степах Азії і скелястих пустелях Північної Америки.

    Ці квіти вважаються символом сімейного щастя, і їх навіть називають «нареченим» і «нареченою». Раніше дзвіночки вручалися молодим на весілля – вважалося, що букет подарує їм любов і сімейне благополуччя.

    В основному це багаторічники, але існують одно- і дворічні види.

    Рослина характеризується прямими, довгими, слабоопушеними вгорі, стелючими або повзучими стеблями, які прикрашені акуратними листочками, у деяких видів вони можуть бути покриті ворсинками.

    Квітки мають форму дзвону з пелюстками білого, блакитного, фіолетового, бузкового або синього кольору. Квітки сформовані в кистевидні або заметільчасті суцвіття, хоча попадаються і одиночні екземпляри. Плід являє собою коробочку, куди заховані 4-6 дрібних насіння.

    Сам чагарник може бути низько-, середньо- і високорослим.

    У висоту деякі різновиди досягають 1,5 м, а карликові види не доростають і до 10 см. Цвітіння зазвичай починається на початку літа і триває до пізньої осені. Насіння дзвіночка, що утворюється після цвітіння, зберігає всхожість кілька років.

    Види і сорти

    Бувають багаторічні, дворічні та однорічні дзвіночки, в основному садівники віддають перевагу багаторічним сортам. А також рослину можна класифікувати на високорослі і низькорослі різновиди. Високорослі культури мають висоту стебля від 40 см, до них належать кілька видів.

    Крапіволістний

    Висота одиночного стебля – 60-80 см, листя трохи ворсисте, за структурою схожа на крапиву. Пелюстки відрізняються блакитним відтінком з легким бузковим відливом. Бувають і білі сорти. Частіше зустрічається в Європі або Сибіру, характеризується непривередливістю до умов утримання.

    Молочноквітковий

    У висоту сягає 110-130 см. Під час цвітіння рослина прикрашена безліччю білих або блакитних квітків. Батьківщиною виду вважаються гірські райони Кавказу.

    Персиколиста

    Ця гарна рослина має витончений, елегантний, але дуже стійкий стебель. Доростає до 1 м. Листя відрізняється витягнутою формою, квітки – великі, білого або небесного відтінку. Сорти привертають увагу своїм рясним і тривалим цвітінням. Рослина любить піщані ґрунти, а в природному середовищі частіше зустрічається в борах. Найбільш популярні сорти персиколистих різновидів – білий «Альба», блакитний «Целестіна», синій «Персі піпер».

    Нудний

    У довжину цей вид досягає 80 см, хоча попадаються і низькі форми, зріст яких не перевищує 30 см. На верхівці формуються пучки з синіми і фіолетовими квітками. Відрізняється невибагливістю у відході. Найпоширеніші сорти – бузковий «Кароліна» і фіолетовий «Суперба».

    Широколистий

    Найвищий вигляд, величина якого може становити 150 см. Квітки – великі, щільні, пелюстки володіють синім або фіолетовим забарвленням. У дикій природі воліє рости на Кавказі або Алтаї. Рослину представлено сортами «Макранта» і «Брандвуд».

    Волзький

    Трав’янистий кістекореневий багаторічник, занесений до Червоної книги Чуваської Республіки. Відноситься швидше до середньошарового вигляду, оскільки максимальна висота – 50 см. Має кутові стебли.

    Досвідчені садівники найчастіше віддають перевагу деяким низькорослим видам.

    Карпатська

    Любить рости на кам’янистій місцевості в ґрунті, збагаченому звісткою. Чагарник добре розростається, а у висоту становить близько 20-40 см. Квітки – великі, пофарбовані в білий або блакитний відтінок. Відрізняється повзучим і чіпким кореневищем. Серед популярних сортів садівники виділяють «Гном».

    Гарганська

    Цей вид представляє собою щільну подушку з стеблями, величина яких не перевищує 15 см. Блакитні квітки – дрібні, але їх велика кількість.

    Дзвіночок Пожарського

    Розмір цього екземпляра – до 20 см. Чагарник пишно розростається, особливої уваги заслуговують ніжно-блакитні квіточки у формі зірок. Цей вид любить селитися на кам’янистому ґрунті.

    Точковий

    Культура досягає висоти 30 см і відрізняється масивними темно-рожевими злегка опущеними квітками. Вид поширений на Далекому Сході, а більш популярні сорти – «Отелло» і «Кент Белл».

    Рівнолистий

    Цей різновид призначений для вирощування в домашніх умовах, особливо часто квітникарі вибирають гібриди «наречений» і «наречена». Це мініатюрна ампельна рослина з втечами довжиною до 30 см. Сюди ж відноситься і сорт «Гет мі» висотою до 10 см, він може бути представлений блакитними, синіми або білими кольорами.

    Тонкощі висадки у відкритий ґрунт

    Посадка кампанули передбачає дотримання деяких умов.

    Оптимальні терміни

    У відкритий ґрунт вуличні види висаджують у той час, коли вже немає загрози весняних заморозків. У південному кліматі посадку можна здійснювати наприкінці квітня або на початку травня, в прохолодних регіонах краще починати процедуру наприкінці травня або на початку червня. У теплій південній області допускається висаджування на зиму. У такому разі посадка проводиться до першої половини жовтня. Перед зимівлею клумбу мульчують.

    Вибір місця

    Культура воліє рости в добре освітленому місці, хоча зрідка попадаються і тенелюбні сорти, але їх вкрай мало – такі види відрізняються темно-зеленим забарвленням листя. Протяги рослина не виносить, що слід врахувати при виборі посадкової ділянки.

    Більшість різновидів віддають перевагу нейтральним або слабощілковим, добре дренованим суглиністим грунтам. Перед посадкою грунт готують. Якщо він занадто важкий, то потрібно додати пісок і перегний; якщо це збіднений тип ґрунту, то можна розбавити його дерновою землею і добривами.

    Важливо відмовитися від внесення свіжого гною і торфу – ці склади провокують поширення на землі грибків.

    Як посадити

    Щоб квіти завжди відчували достатню кількість вологи і корисних речовин, їх краще висаджувати якомога далі від високих кущів і дерев. При висадці низькорослих сортів дистанція між примірниками повинна становити 10-15 см; при посадці середньорослих видів ця відстань має бути 20-30 см; рекомендований проміжок для високорослих дзвіночків – 40-50 см. Після посадки землю добре зволожують і утрамбовують.

    Як правильно доглядати

    Дзвіночок – рослина непривередлива, однак вимагає дотримання певних правил догляду.

    Полив.

    Зволоження ця культура майже не потребує, влаштовувати для квітів поливи треба тільки в посушливий час. У звичайні дні потрібно стежити за станом ґрунту, не допускаючи його перезволоження або пересихання.

    Якщо опадів немає, то достатньо поливати рослину 1-2 рази на тиждень, щоб вона не засохла.

    При цьому слід використовувати м’яку відстійну воду, підійдуть дощова або тала.