Як заснувати бізнес у формі ТОВ?

Найбільш популярною формою для створення бізнесу у сучасних умовах українського ринку є товариство з обмеженою відповідальністю (далі “ТОВ”).

На законодавчому рівні питання створення, діяльності та припинення ТОВ врегульовані положеннями окремого Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”.

Юридична особа у формі ТОВ відрізняється від інших організаційно-правових форм ведення бізнесу (до прикладу, від акціонерних товариства, від товариства з додатковою відповідальністю тощо) простотою реєстрації, гнучкістю в управлінні та обмеженою відповідальністю його учасників.

1. Характеристики та ознаки ТОВ

Для ТОВ характерними є наступні ознаки:

(1) учасником ТОВ може бути одна або декілька осіб

Видимою перевагою кожного ТОВ є те, що кількість учасників товариства не обмежується. Окрім цього, учасником ТОВ може бути фізична особа громадянин(ка) України/іноземець або юридична особа, яка зареєстрована на території України/за її межами.

(2) відсутні законодавчо встановлені вимоги до розміру статутного капіталу ТОВ

Законом не встановлюються вимоги до мінімального розміру статутного капіталу ТОВ, у зв’язку із цим статутний капітал ТОВ може бути сформовано у розмірі 1 (однієї) копійки.

(3) відповідальність учасників обмежується розміром внесеного вкладу

Основна привабливість ТОВ полягає також в обмеженні відповідальності його учасників перед третіми особами у випадку неналежного виконання ТОВ взятих на себе зобов’язань. Інакше кажучи, кожен учасник відповідає лише в межах розміру внесеного ним вкладу до статутного капіталу ТОВ. Якщо розміру такого вкладу не достатньо для покриття завданих збитків, будь-які стягнення на інше майно учасника, що не внесене до статутного капіталу ТОВ, забороняється.

(4) проста система управління

Найвищим органом управління ТОВ є загальні збори учасників (далі “Збори”), до складу яких входять всі учасники ТОВ. Збори уповноважені приймати рішення з будь-якого питання діяльності ТОВ. Збори можуть бути (1) черговими (або річними) (проводяться протягом шести місяців наступного за звітним року), або (2) позачерговими, що проводяться на вимогу директора або учасника, якому належить частка у розмірі 10 % і більше в статутному капіталі ТОВ.

Іншим обов’язковим органом управління ТОВ є директор (виконавчий орган), який призначається Зборами і їм підзвітним, а також керує щоденною діяльністю ТОВ.

Додатково учасники ТОВ можуть створити інші органи управління, до прикладу, наглядова рада з метою контролю діяльності директора, ревізійна комісія з метою контролю фінансового стану ТОВ тощо. Зазначені органи управління можуть бути створені лише за рішенням Зборів.

2. Що потрібно для реєстрації ТОВ?

Самій процедурі державної реєстрації ТОВ в ЄДР передує проведення Зборів. Рішення, що прийняті Зборами, оформлюються окремим документом – протоколом про заснування ТОВ (якщо ТОВ засновується двома або більшою кількістю учасників) або рішенням про заснування ТОВ (якщо ТОВ засновується одним єдиним учасником). Питання, що виносяться на порядок денний перших (установчих) Зборів є наступними:

(1) визначити найменування та повну адресу місцезнаходження

ТОВ в обов’язковому порядку повинно мати повну назву українською мовою, яка наводиться в наступному форматі – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НАЗВА”. За бажанням учасників, ТОВ може мати додатково скорочену назву українською мовою, що зазначається у наступному форматі – ТОВ “НАЗВА” (або замість НАЗВИ в лапках вказується певна абревіатура), а також повну і скорочену назву будь-якою іноземною мовою.

Окремим законом встановлюються спеціальні заборони у відповідності до яких назва ТОВ не може містити наступну інформацію: (1) повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування; (2) символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена спеціальним законом; (3) терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена будь-якими іншими спеціальними законами.

Далі важливо визначити адресу офісу або будь-якого іншого приміщення, де буде зареєстровано офіційне місцезнаходження ТОВ. Звертаємо увагу, що після державної реєстрації створення ТОВ ця адреса буде зазначена в ЄДР та вважатиметься офіційною адресою ТОВ, за якою йому може бути направлена будь-яка кореспонденція.

Приміщення, за адресою якого реєструється місцезнаходження ТОВ, може бути (1) орендованим на підставі окремого договору оренди, укладеного між ТОВ та третьою особою (власником такого приміщення); або (2) належати на праві приватної власності ТОВ (тобто бути внесеним одним з учасників у якості вкладу до статутного капіталу ТОВ або бути набутим ТОВ у власність у процесі здійснення господарської діяльності).

(2) формування статутного капіталу ТОВ та розмір частки учасників

Статутний капітал ТОВ формується за допомогою внесків його учасників і складається з номінальної вартості часток його учасників, вираженій у гривні. Розмір частки кожного учасника зазначається у рішенні Зборів про заснування ТОВ, така частка повинна бути сплачена (внесена) учасником впродовж шести місяців від дати державної реєстрації ТОВ в ЄДР, якщо тільки інший строк внесення не було визначено учасниками самостійно у тексті статуту ТОВ.

Важливо зазначити, що фактична вартість внесеного вкладу до статутного капіталу ТОВ не повинна бути меншою за номінальний розмір частки учасника. Інакше кажучи, якщо номінальний розмір частки учасника А складає 10 000 гривень, то розмір його вкладу (тобто майна, яке вноситься учасником до статутного капіталу ТОВ в рахунок сплати отриманої частки) має бути на суму 10 000 гривень або більше.

Розмір номінальної частки учасника в статутному капіталі ТОВ може бути додатково вказаний у відсотках та в обов’язковому порядку зазначається в ЄДР. На розсуд учасників ТОВ, інформація щодо розміру часток учасників може бути додатково продубльована у положеннях статуту ТОВ.

Вкладом учасника до статутного капіталу ТОВ можуть бути:

• грошові кошти у національній або іноземній валюті. Якщо грошові кошти вносяться в іноземній валюті, в такому випадку розмір вкладу учасника визначається у гривні за обмінним курсом НБУ до іноземної валюти на дату здійснення внеску. Грошові кошти можуть бути внесені у готівковій або безготівковій формі.

• рухоме або нерухоме майно. Кожне майно (автомобіль, меблі, земельна ділянка, нежитлова нерухомість тощо), окрім грошових коштів, що вноситься в якості внеску до статутного капіталу, повинно мати свою грошову оцінку. Грошова оцінка кожної одиниці рухомого та/або нерухомого майна, що вноситься учасником до статутного капіталу ТОВ, повинна бути затверджена рішенням Зборами. Збори самостійно визначають грошову оцінку вкладу учасника, внесеного рухомим та/або нерухомим майном.

• цінні папери або інше майно. Цінні папери (до прикладу, акції або корпоративні права інших юридичних осіб) та/або будь-яке інше майно, що не вилучено із цивільного обігу, може бути також внесено до статутного капіталу ТОВ. Збори уповноважені визначити самостійно грошову вартість такого майна, що вноситься у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ.

(3) інформація про склад учасників та розмір їх часток і внесків

Щодо кожної особи, яка приймає участь у створенні ТОВ, зазначається наступна інформація: повні прізвище, ім’я та по-батькові, реєстраційний номер облікової картки, повна адреса місця постійного проживання (для фізичної особи учасника) або організаційно-правова форма, повна назва, код ЄДРПОУ/реєстраційний номер, повна адреса місцезнаходження (для юридичної особи учасника).

Наведена інформація щодо учасників ТОВ буде вказуватися в ЄДР, а також може бути додатково продубльована у статуті ТОВ (за бажанням учасників).

Навпроти ідентифікаційний даних кожного учасника, що приймає участь у створенні ТОВ, вказується розмір частки, яка за ним закріплюється в статутному капіталі ТОВ та визначається розмір та вид внеску, що буде зроблений учасником в рахунок сплати повної вартості своєї частки.

(4) обрання виконавчого органу

Як вже було зазначено вище, управління діяльністю ТОВ на щоденній основі (до прикладу, найм та звільнення працівників, укладення господарських та цивільних договорів і контрактів, представництво інтересів ТОВ перед державними органами та іншими приватними особами тощо) здійснюється спеціальним виконавчим органом – директором.

Директором є повнолітня повністю дієздатна особа, яка призначається на цю посаду за рішенням Зборів. Виконавчий орган ТОВ за формою може бути одноособовим (лише директор) або колегіальним (дирекція на чолі з Генеральним директором). Визначення форми виконавчого органу – віднесене до виключної компетенції Зборів, але з огляду на існуючу практику створення колегіального органу у ТОВ не є популярним.

(5) затвердження статуту ТОВ

Затвердження редакції статуту ТОВ – єдиного установчого документа юридичної особи, який визначатиме порядок управління ТОВ, порядок набуття та припинення членства учасників ТОВ, порядок збільшення та зменшення статутного капіталу ТОВ, повноваження органів управління тощо.

(6) визначення інших організаційних питань

Збори мають визначити фізичну особу (з числа учасників або будь-які іншу третю особу), яка буде уповноважена на проведення процедури державної реєстрації створення ТОВ в ЄДР. Уповноваженій особі видається відповідна довіреність на вчинення реєстраційних дій.

Окрім цього, учасники ТОВ також можуть погодити ескіз та виготовлення печатки та затвердити будь-яку іншу символіку ТОВ. Додатково, учасники ТОВ можуть укласти між собою окремий корпоративний договір, яким визначити порядок та способи реалізації ними своїх прав як учасників ТОВ. Звертаємо увагу на те, що укладення корпоративного договору не є обов’язковим.

3. Яка процедура державної реєстрації ТОВ?

Державна реєстрація ТОВ може бути проведена через центри надання адміністративних послуг (далі “ЦНАП”) або нотаріусом. Для проведення процедури державної реєстрації ТОВ необхідно буде подати наступні документи:

• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (примірник надається у ЦНАПі або нотаріусом);

• заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (додатково);

• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) протоколу про заснування ТОВ або рішення єдиного засновника про заснування ТОВ (якщо ТОВ створюється з одним учасником);

• примірник статуту ТОВ;

• документ про сплату адміністративного збору;

• документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі створення юридичної особи, учасником якої є іноземна юридична особа.

Звертаємо увагу, що у заяві про державну реєстрацію створення ТОВ потрібно буде вказати основні види діяльності, які планує здійснювати компанія. Важливо відмітити, що назва таких видів діяльності має бути вказана у відповідності до державного класифікатора видів економічної діяльності. Інформація про види діяльності ТОВ також буде зазначена в ЄДР.

Державна реєстрація ТОВ проводиться впродовж 24 (двадцяти чотирьох) годин від моменту подачі повного пакету документів.

Після державної реєстрації створення ТОВ інформація про нього автоматично з’явиться у ЄДР, а ТОВ буде присвоєно індивідуальний ідентифікаційний номер – код ЄДРПОУ. За наслідками державної реєстрації створення ТОВ видається відповідний офіційний документ – Виписка про державну реєстрацію створення юридичної особи в ЄДР.

Сьогодні реєстрацію ТОВ можна також провести онлайн, скориставшись онлайн порталом “Дія”. Однак у цьому випадку учасникам доведеться здійснити реєстрацію ТОВ на підставі модельного статуту.

4. Я зареєстрував(ла) ТОВ – що далі?

(1) стати на облік в податкових органах

Від моменту державної реєстрації створення ТОВ та до його ліквідації (припинення), ТОВ зобов’язується вести фінансову та бухгалтерську звітність у порядку, визначеному чинним законодавством України. Прибуток, отриманий від підприємницької діяльності ТОВ, оподатковується згідно правил, встановлених Податковим кодексом України.

Разом із державною реєстрацією створення юридичної особи, ТОВ автоматично ставиться державним реєстратором на облік в податкових та статистичних органах за адресою місцезнаходження ТОВ. Учасники ТОВ у пакеті документів, що подається для державної реєстрації створення, можуть передбачити обрання спрощеної системи оподаткування для ТОВ (тобто компанія сплачуватиме лише єдиний податок) та/або зареєструвати ТОВ додатково платником податку на додану вартість (ПДВ).

(2) відкрити банківські рахунки

Ведення будь-якого бізнесу видається неможливим без наявності банківського рахунку, за допомогою якого ТОВ здійснюватиме розрахунки із своїми контрагентами, клієнтами, а також органами державної влади. ТОВ має право відкрити необмежену кількість банківських рахунків в будь-якій валюті у будь-якій банківській установі на території України або закордоном.

Звертаємо увагу, що кожен окремий банк визначає самостійно перелік документів, який подається з метою відкриття рахунку. Проте серед обов’язкових документів завжди вимагається засвідчена копія статуту ТОВ, витяг з ЄДР про факт реєстрації ТОВ, ідентифікаційні документи представника ТОВ, який уповноважений на відкриття такого рахунку. ТОВ може уповноважити своїх представників (директора або іншого працівника) на відкриття рахунку в банку на підставі окремої Довіреності.

(3) прийняття на роботу працівників

Після завершення процедури державної реєстрації компанія може бути роботодавцем та приймати до себе на роботу будь-яких фізичних осіб за умови укладення з ними відповідних трудових договорів (контрактів). Якщо ТОВ планує здійснювати найм працівників, в такому випадку ТОВ потрібно додатково зареєструватися в контролюючому (податковому) органі як платник єдиного соціального внеску.

Трудові договори для найму у штат роботодавця (ТОВ) можуть бути укладені як з громадянами України, так і з іноземцями.

(4) отримання дозвільної документації

Здійснення окремих видів господарської діяльності, до прикладу, перевезення пасажирів, професійна діяльність на ринку цінних паперів тощо, потребує попереднього отримання ліцензій (дозвільного документу від уповноваженого органу державної влади). Законом затверджується вичерпний перелік видів діяльності, для яких потрібно отримати ліцензію. Якщо ТОВ планує здійснювати один з видів діяльності, що потребують ліцензування, йому необхідно в обов’язковому порядку отримати ліцензію.

Шаблони та зразки для завантаження у форматі Word та PDF

ЗМІНА СКЛАДУ УЧАСНИКІВ ТОВ: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ

Актуальним для кожного учасника товариства з обмеженою відповідальністю, є запитання: «З яких підстав, я як учасник ТОВ, можу добровільно або примусово припинити свою участь у ТОВ?». Майже рік тому запрацював новий Закон про ТОВ, який суттєво змінив порядок і умови проведення держреєстрації змін до складу учасників ТОВ. Хто повинен подавати документи, щодо зміни учасників ТОВ та з якого моменту особа вважається новим учасником ТОВ, ми розглянемо у даній статті.

Підставами для зміни складу учасників ТОВ є:

• виключення учасника з ТОВ;
• відчуження частки у статутному капіталі учасником;
• перехід частки до спадкоємця або правонаступника;
• добровільний вихід учасника з ТОВ.

Розглянемо кожну підставу для зміни складу учасників товариства детальніше.

Виключення учасника

У новому Законі про ТОВ істотно змінились підстави для виключення учасника. Їх всього дві.

Перша підстава. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку[1], виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу (ч.2 ст.15 Закону про ТОВ).

Приклад. Кондратюк Л.І. є учасником ТОВ «ГІК» з 01.07.18 р. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру, вклад Кондратюка Л.І. становить 10 000, 00 грн. Відповідно до ч.1 ст.14 Закону про ТОВ та Статуту ТОВ «ГІК» кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства. Станом на 01.01.19 р. Кондратюк Л.І. не вніс свій вклад. Директор ТОВ «ГІК» 01.02.19 р. надіслав Кондратюку Л.І. письмове попередження про прострочення з визначенням додаткового строку, для погашення заборгованості 30 календарних днів. Кондратюк Л.І. отримав повідомлення 05.02.19 р. та протягом 30 календарних днів свою заборгованість не погасив. В такому випадку загальні збори учасників мають право прийняти рішення про виключення учасника з ТОВ.

Друга підстава. Загальні збори учасників ТОВ можуть прийняти рішення про виключення учасника з ТОВ у зв’язку з:

• для учасників — фізосіб: смертю, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим;
• припиненням учасника – юридичної особи.

Таке виключення можливе, якщо протягом 1 року з дня закінчення строку для прийняття спадщини (6 місяців), спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства. Дане положення вступає в силу з 18 червня 2019 року (ч. 2 ст. 23. та ч. 1. Прикінцевих положень Закону про ТОВ).

Приклад. У ТОВ «НІК» 2 учасники – Мельник С.Г. (50%) та Іванюк Д.І. (50%). Мельник С.Г. помер 01.06.17 р. Спадкоємці Мельника С.Г. не звертались до ТОВ з заявою про вступ в ТОВ «НІК» протягом 18 місяців з моменту смерті учасника. Відомості про учасника Мельник С.Г. продовжують міститися в Єдиному державному реєстру. З 18.06.19 р., загальні збори учасників ТОВ «НІК» отримують право прийняти рішення про виключення такого учасника зі складу ТОВ.

Рішення загальних зборів учасників щодо виключення учасника з ТОВ, мають бути прийняті одностайно всіма учасниками товариства (ч. 3 ст. 34. та ч. 5 ст. 30 Закону про ТОВ).

При цьому, голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховують при визначенні результатів голосування для прийняття рішення (ч. 3 ст. 15 Закону про ТОВ). Тобто, якщо учасника виключають з ТОВ з підстав не внесення ним свого вкладу, його голоси не враховують при голосуванні.

У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізособи (чи припинення учасника – юрособи), частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, рішення загальних зборів учасників також приймають без врахування голосів учасника, якого виключають. У випадку, якщо частка такого учасника перевищує 50%, товариство може приймати рішення виключно пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ). Отже, у разі смерті учасника – фізособи (чи припинення учасника – юрособи), його голоси не враховують при голосуванні на загальних зборах учасників, за умови, що його частка у ТОВ менше 50%.

Для держреєстрації зміни складу учасників шляхом виключення, подають (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей (форма 3);

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчене рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства.

4) нотаріально посвідчену копію документу, що встановлює факт смерті учасника (свідоцтво про смерть), оголошення його судом безвісно відсутнім або померлим (рішення суду) або чи припинення учасника – юридичної особи (витяг з ЄДР).

Дані документи подає держреєстратору керівник ТОВ або уповноважена особа за довіреністю (абз.6 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Відчуження частки у статутному капіталі ТОВ

Відчуження частки у статутному капіталі ТОВ оформляють договором купівлі-продажу, міни або дарування. Що потрібно пам’ятати учаснику, який бажає відчужити свою частку:

Умова 1. Учасник ТОВ має право відчужити свою частку у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ч. 3 ст. 21 Закону про ТОВ). Тобто, перед відчуженням частки переконайтесь, що вами внесено внесок в статутний капітал ТОВ, який зафіксовано в Єдиному державному реєстрі.

Умова 2. Учасник ТОВ має переважне право на придбання частки іншого учасника товариства, який продають третій особі (ч. 1 ст. 20 Закону про ТОВ).

Учасник ТОВ, який має намір продати свою частку третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про:

1) ціну;

2) розмір частки, що відчужується;

3) інші умови такого продажу.

Якщо жоден з учасників ТОВ протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку не повідомив його письмово про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на продаж частки на 31 день з дати отримання повідомлення. Тоді така частка може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам ТОВ (ч. 3 ст. 20 Закону про ТОВ).

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (ч. 4 ст. 20 Закону про ТОВ).

Учасник ТОВ має право вимагати в суді переведення на себе прав і обов’язків покупця частки, якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами — один рік (ч. 5 ст. 20 Закону про ТОВ).

Переважно право на придбання частки іншими учасниками ТОВ, діє для договорів купівлі-продажу часток, і не поширюється, наприклад, на договір дарування частки.

Умова 3. Після укладення договору купівлі-продажу, міни або дарування, продавець зобов’язаний укласти із покупцем нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (абз.1 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Саме акт приймання-передачі частки є підставою для державної реєстрації змін до складу учасників у зв’язку з відчуженням частки, а не договір.

Умова 4. Також, Закон про держреєстрацію надає право продавцю або покупцю зареєструвати зміни до складу учасників без рішення загальних зборів учасників (абз.5 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Приклад. У ТОВ «НІК» 2 часники – Кононенко С.Г. та Гук Д.І.

Кононенко С.Г. уклав договір купівлі-продажу з учасником Гуком Д.І, а після цього нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ. Кононенку С.Г. не потрібно проводити загальні збори учасників ТОВ «НІК» і просити Директора Товариства подати документи в реєстраційну службу. Він може самостійно подати документи держаному реєстратору і змінити склад учасників ТОВ.

Для держреєстрації зміни складу учасників, шляхом відчуження частки, подають наступні документи (абз. 1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчений акт приймання-передачі часткиу статутному капіталі товариства.

Ці документи держреєстратору подає або новий власник частки у статутному капіталі ТОВ, або — попередній власник (абз.6 ч. 5 ст. 17 Закону про держ. реєстрацію).

Цікаве запитання: з якого моменту особа вважається новим учасником ТОВ — з дня укладення договору чи з дня внесення держреєстратором відомостей про учасника в Єдиний державний реєстр?

Верховний суд у постанові[2] від 13.11.18 р. у справі № 910/605/18, зазначив: «Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін… Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

Право участі у ТОВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв’язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається…

…згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру… (виділено авт. — О.М.».

Тож можна зробити висновок: моментом, коли особа вважається повноправним учасником ТОВ є внесення відомостей про таку особу в Єдиний державний реєстр.

Відчуження частки шляхом звернення стягнення

Тепер виконавець також має право звернути стягнення на частку учасника ТОВ за умови, що у боржника відсутні кошти та інше майно, достатнє для задоволення вимог стягувача.

Як відбувається процедура звернення стягнення на частку учасника ТОВ:

Крок 1. Звернення стягнення на частку учасника ТОВ здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя (ч. 1 ст. 22 Закону про ТОВ).

Виконавець повідомляє ТОВ про намір звернути стягнення на частку учасника ТОВ (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку.

Крок 2. ТОВ повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника (ч. 2 ст. 22 Закону про ТОВ). Вартість частки учасника визначають виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру частки такого учасника.

Також, ТОВ зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника (ч. 3 ст. 22 Закону про ТОВ).

Крок 3. Протягом 15 днів з дня закінчення 30-денного строку, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника та пропонує іншим учасникам ТОВ придбати частку (ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону про ТОВ). Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу (ч. 6 ст. 22 Закону про ТОВ).

Крок 4. Якщо ТОВ не виконає вищезазначених обов’язків або учасники ТОВ не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним, частка передають на реалізацію на аукціоні в загальному порядку (ч. 8 ст. 22 Закону про ТОВ).

Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника

У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч. 1 ст. 23. Закону про ТОВ).

Тобто, отримання рішення загальних зборів ТОВ для включення спадкоємця або правонаступника не потрібно.

Для держреєстрації зміни складу учасників, спадкоємцю або правонаступнику учасника достатньо подати держреєстратору наступні документи (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчену заяву про вступ в ТОВ;

4) нотаріально посвідчену копію документу, що підтверджує набуття права на спадщину (свідоцтво про право на спадщину)або доказ правонаступництва(витяг з ЄДР).

Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подають також така згода, справжність підписів на якій засвідчують нотаріально.

Вихід учасника з товариства

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Для виходу учасника, частка якого становить 50% або більше, знадобиться згода інших учасників (ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону про ТОВ).

Приклад. У ТОВ «КІК» 2 учасники – Іванчук С.Г. (40%) та Петров Д.І. (60%). Статут ТОВ «КІК» не містить вимоги, що вихід учасника менше 50 відсотків відбувається за наявності згоди інших учасників ТОВ. Іванчук С.Г. нотаріально оформив свою заяву про вихід з ТОВ. Згідно вимог чинного законодавства,Іванчук С.Г. має право в будь який момент, без згоди Петрова Д.І. вийти зі складу учасників ТОВ «КІК», звернувшись до суб’єкта, який здійснює державну реєстрацію, з нижчезазначеним пакетом документів.

Учаснику, який вирішив вийти з ТОВ, слід:

Крок 1. Звернутися до нотаріуса для оформлення заяви про вихід.

Крок 2. Повідомити ТОВ про свій вихід, надіславши нотаріально посвідчену копію заяви. Належним доказом повідомлення ТОВ про вихід учасника є опис вкладення у поштовий конверт, в якому зазначено, що вкладено заяву про вихід учасника, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) – (п. 61 Поштових правил).

Крок 3. Для учасника ТОВ, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50% або більше — отримати згоду інших учасників ТОВ щодо надання згоди на вихід (ч. 2 ст. 24 Закону про ТОВ).

Крок 4. Учасник, який виходить з ТОВ, подає держреєстратору наступні документи для реєстрації змін до складу учасників (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчену заяву про вихід з ТОВ.

Якщо відповідно до закону або статуту ТОВ потрібна згода інших учасників на вихід з товариства, доведеться подати також таку згоду, справжність підписів на якій засвідчена нотаріально.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня держреєстрації його виходу (ч. 5 ч. 24. Закону про ТОВ).

Крок 5. Не пізніше 30 днів з дня, коли ТОВ дізналося про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначають станом на день, що передував дню подання учасником держреєстратору відповідної заяви (ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ).

Крок 6. Виплату вартості частки учасника, що вийшов, ТОВ повинно провести протягом 1 року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, якщо інший строк не передбачений статутом ТОВ (ч. 7 ст. 24 Закону про ТОВ).

Вартість частки учасника визначають виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (ч. 8 ст. 24 Закону про ТОВ).

Щодо механізму обчислення ринкової вартості, то новим Законом про ТОВ прямо не установлено будь-яких обов’язкових вимог до її визначення. Передбачено, що статутом ТОВ може бути передбачено порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна (ч. 9 ст. 24 Закону про ТОВ). Якщо такого погодженням учасника немає, ТОВ зобов’язане сплати вартість його частки грошовими коштами.

Також, варто звернути увагу, на порядок розрахунку адміністративного збору, який сплачується за проведення змін до складу учасників ТОВ із чотирьох описаних вище підстав.

Зверніть увагу: учасник, що виходить із ТОВ, при зверненні до держреєстратора має оплатити адміністративний збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (576,30 грн.) (ч.1 ст. 36 Закону про держреєстрацію). А також справляється збір за виписки з Єдиного державного реєстру, які надають заявнику, товариству, особам, які були зазначені у реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії (ч.4 ст. 25 Закону про державну реєстрацію). Вартість однієї виписки становить 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19,21 грн.).

[1] Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати держреєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ). Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення, у якому вказати додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Цей строк не може перевищувати 30 днів (ч. 1 ст. 15 Закону про ТОВ).

Олеся ПАРАЩУК,
Адвокат ТОВ «ЮК «Лекс Консалтинг»