Навіщо фенхель

0 Comments

Фенхель: вирощування з насіння, корисні властивості

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 травня 2017 🕒 12 хвилин 👀 28848 разів 💬 3 коментарі

  • Посадка й догляд за фенхелем
  • Рослина фенхель – опис
  • Вирощування фенхеля з насіння
    • Посадка фенхеля в ґрунт
    • Догляд за фенхелем у ґрунті
    • Полив фенхеля
    • Підживлення фенхеля
    • Збирання фенхеля
    • Як і коли збирати насіння фенхелю
    • Хвороби фенхеля
    • Шкідники фенхеля
    • Корисні властивості фенхеля
    • Фенхель – протипокази
    • Коментарі

    Фенхель звичайний (лат. Foeniculum vulgare) є видом роду фенхель родини Окружкові (Зонтичні). У народі цю трав’янисту рослину називають кропом аптечним, або волоським. У дикому вигляді фенхель звичайний зустрічається в країнах Північної Африки – Єгипті, Лівії, Марокко, Алжирі та Тунісі; у Західній Європі, зокрема в Італії, Франції, Англії, Іспанії та Португалії; у Південно-Східній Європі – у Греції, Болгарії, Албанії та країнах колишньої Югославії. Крім того, він росте в Північній, Центральній і Південній Америці, Новій Зеландії, а також у Західній і Центральній Азії. Фенхель найлегше виявити на кам’янистих схилах, у канавах і на засмічених місцях. Культивують фенхель у багатьох країнах світу.

    Перші згадки про цю рослину містяться в травниках Стародавньої Індії, складених близько п’яти тисяч років тому. Знали фенхель також у Стародавньому Китаї, де його використовували не тільки в кулінарії, а й у косметичних цілях, а в Стародавньому Єгипті вважали, що, крім смакових і цілющих властивостей, фенхель має ще й владу над злими духами. Стародавні сакси теж вірили в містичну силу фенхеля й захищали свої оселі від чаклунства пучками його трави, а греки використовували його як сечогінний, жовчогінний і абортивний засіб, а також як засіб від бліх. У своїх працях про фенхель писали Гіппократ, Діоскорид, Пліній і Авіценна.

    У середні віки фенхель поширився по всій Європі, і чеський лікар Маттіол, що служив при дворі ерцгерцога Фердинанда, присвятив рослині трактат «Сила та дія фенхеля». У XVIII столітті англійський парламент ухвалив виплатити аптекареві Стівенсону пристойну компенсацію за оприлюднений рецепт дуже ефективних ліків від шлункових і ниркових хвороб, які аптекар виготовив на основі фенхеля.

    Як спецію фенхель використовують національні кухні багатьох країн, і європейських, і азійських. Про те, як виростити фенхель із насіння, як доглядати за рослиною у відкритому ґрунті, а також про те, які лікувальні властивості вона має, в чому користь фенхеля і кому він може зашкодити, ми розповімо в цій статті.

    Посадка й догляд за фенхелем

    • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму (у жовтні) або напровесні (у квітні), в теплих регіонах сухе насіння фенхелю сіють у ґрунт у липні або серпні.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: легкі супіщані або суглинні.
    • Полив: у середньому один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на кожен м² ділянки. При вирощуванні рослини на легких ґрунтах, а також у спекотну й посушливу погоду ділянку доведеться поливати частіше.
    • Підживлення: найбільше рослина любить розчини коров’яку (одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води) та курячого посліду (відповідно 1:20), а також трав’яний настій. За сезон проводять 2 підживлення: після проріджування й на початку формування квітконосів.
    • Підгортання: 2-3 рази за сезон підгортають на висоту 3-7 см тільки овочеві сорти.
    • Розмноження: насінням і поділом кореневища (найчастіше).
    • Шкідники: дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.
    • Хвороби: церкоспороз, коренева та стеблова гнилі або іржа.
    • Властивості: ця пряна рослина має м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу та слабку сечогінну дію.

    Рослина фенхель – опис

    Фенхель можна вирощувати в однорічній, дворічній і багаторічній культурі. М’ясистий, зморшкуватий і веретоноподібний корінь фенхелю в верхній частині сильно галузиться. Усі наземні органи рослини зеленого кольору з блакитним нальотом. Пряме, округле й сильнопогілковане стебло сягає у висоту від 90 до 200 см. Чергові перисті листки тричі і чотири рази розсічені: нижні – черешкові, верхні – сидячі на вузько-довгастій піхві завдовжки 3-5 см, розширеній до верхівки. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в подвійні парасольки діаметром від 3 до 15 см. Цвітіння триває з липня по серпень. Плід фенхеля – голий, довгастий, зеленувато-бурий і солодкий на смак вислоплідник завдовжки 5-10 і завширшки 2-3 мм, що розпадається на дві частини – дозріває у вересні.

    Вирощування фенхеля з насіння

    Посадка фенхеля в ґрунт

    Розмножується фенхель поділом кореневища і насінням, що зберігає прорісність упродовж 2-3 років. Насіння фенхелю можна сіяти під зиму або напровесні. У районах із теплим кліматом для багаторічного вирощування сухе насіння фенхелю сіють у липні або в серпні. При купівлі посівного матеріалу зверніть увагу, що пропонується два різновиди насіння: перший сорт призначений для вирощування зелені, а другий, овочевий, дасть вам, окрім зелені, смачні качанчики.

    Найкраще сіяти фенхель там, де взимку було скупчення снігу. Майте на увазі, що рослина теплолюбна й у затінку не ростиме. Віддає перевагу фенхель легким супіщаним або суглинним ґрунтам. Найкращими попередниками для рослини є однорічні трави, а також озимі та просапні культури. Не саджайте фенхель на одній ділянці з такими рослинами, як томат, шпинат, квасоля, перець, кмин і боби, оскільки він пригнічує ріст цих культур. Найкращим сусідом фенхель є для огірків і капусти, оскільки він своїм запахом відлякує від них попелицю.

    Ґрунт під весняний посів фенхеля готують із осені: кислий ґрунт вапнують, і не раніше, ніж через два тижні після цього, вносять на 1 м² ґрунту під глибоке перекопування по одному відру перегною або компосту, по 2 столові ложки суперфосфату й по дволітровій банці лежаної тирси. Навесні, перед посівом, поверхню потрібно розпушити й вирівняти.

    Підзимній посів фенхеля краще здійснити там, де ґрунт удобрювали під попередню культуру. Спеціально вносити добрива під фенхель не потрібно, щоб не приректи його на занадто повільне дозрівання.

    Насіння при посіві заглиблюють на 2 см, а відстань між рядами має бути не менше 60 см.

    Якщо посів здійснюється навесні, у першій декаді квітня, то після закладення насіння й поливу ділянку до появи сходів накривають плівкою. На 10-й день після появи сіянців фенхель із насіння проріджують таким чином, щоб рослини зеленних сортів перебували в ряду на відстані 10-15 см одна від одної, а овочевих – 20-30 см.

    У місцевості з суворим кліматом краще застосовувати розсадний спосіб розмноження культури. Про те, як вирощується розсада фенхеля, читайте в уже розміщеній на сайті статті.

    Догляд за фенхелем у ґрунті

    Вирощування фенхеля у відкритому ґрунті вас не утруднить. Як виростити фенхель? Вам доведеться тричі за сезон розпушувати ґрунт у міжряддях, виполювати бур’яни в міру їх появи, поливати, підживлювати й захищати рослини від хвороб і шкідників. Овочеві сорти фенхеля потребують також підгортання на висоту 3-7 см 2-3 рази за вегетаційний період. Це необхідно для відбілювання качанчиків. Окрім того, завдяки підгортанню вони стають соковитішими й м’ясистішими.

    Полив фенхеля

    Фенхель дуже любить воду. Оптимальна частота поливу в звичайне літо один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на 1 м² ділянки. Фенхель, зростаючий на легких ґрунтах, доведеться зволожувати частіше. Майте на увазі, що від нестачі вологи овочеві сорти рослини або підуть у стебло, або дадуть качанчики низької якості. Крім того, якщо фенхелю бракує води, він запускає свої корені на сусідні ділянки. Після поливання або дощу ґрунт навколо рослини потрібно обов’язково розпушити. Полегшити собі роботу можна мульчуванням ділянки.

    Підживлення фенхеля

    Ідеальним добривом для культури є розчин коров’яку, для приготування якого одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води. Замінити коров’як можна курячим послідом, але в цьому випадку пропорції інші: на одну частину органіки потрібно 20 частин води. Добре відгукується фенхель і на підживлення трав’яним настоєм. Усього рослині потрібно два підживлення за сезон: перше – відразу ж після проріджування, а друге – на початку формування квіткових стрілок у городнього фенхеля або через місяць після першого підживлення качанних сортів рослини.

    Збирання фенхеля

    Харчову зелень збирають, коли кущі сягають у висоту 30 см – у цей час зелень фенхеля має найяскравіший аромат. Зрізають зелень рано-вранці під час роси або після заходу сонця. Качанчики будуть готові до збору, коли сягнуть у діаметрі 10 см. Качани зрізають під корінь, але залишають на них черешки з листям завдовжки до 20 см. Після зрізання качани мають полежати на свіжому повітрі в затінку, після чого на них залишають тільки один черешок завдовжки 10 см, а качани відправляють на зберігання.

    Зберігають качанчики фенхеля в прохолодному місці зануреними в пісок, оскільки в холодильнику вони можуть пролежати не довше двох тижнів.

    Як і коли збирати насіння фенхелю

    Зацвітає фенхель зазвичай тільки через два роки після посіву, отже, зібрати з нього насіння можна буде тільки після цвітіння. Насіння буде готове до збору, коли суцвіття із зелених стануть жовто-бурими. Потрібно обережно зрізати парасольки й повісити їх на просушку в сухому прохолодному приміщенні з гарною вентиляцією, розстеливши під ними газету. Коли суцвіття висохнуть, витрусіть із них насіння на газету. Очистіть посівний матеріал від сухих рослинних залишків і розкладіть по паперових пакетиках. Зберігають насіння в сухому темному місці.

    Шкідники і хвороби фенхеля

    Хвороби фенхеля

    Хворіє фенхель дуже рідко, але іноді його можуть вразити церкоспороз, коренева й стеблова гнилі, іржа.

    При ураженні фенхеля церкоспорозом на всіх його зелених органах з’являються дрібні кутасті жовті плями. З розвитком хвороби плями темніють, зливаються одна з одною, уражені тканини рослини жовтіють і відмирають. У профілактичних цілях слід не допускати занадто густих посадок, а для знищення інфекції фенхель обробляють одновідсотковою бордоською рідиною, Купрозаном або Каптаном.

    Коренева гниль викликає загибель рослини. Спочатку листя фенхеля поникає, потім в’яне, буріє й відмирає. Якщо відкопати ґрунт на глибину 15 см, то можна виявити, що коріння почорніло. Загиблу рослину доведеться видалити разом із прилеглою до коріння землею. Якщо ж ви встигли діагностувати захворювання на самому початку, негайно припиніть полив фенхеля й обробіть його розчином фунгіциду.

    Стеблова гниль уражає стебла й пагони рослин. Спочатку частина пагона або стебла загниває, потім відмирає. Іноді інфекція захоплює і листя рослини. Зазвичай гниття відбувається на рівні поверхні ґрунту і вище, а першою ознакою хвороби є білий наліт, слідом за яким на стеблі виникають дрібні коричневі плями. Тільки-но ви виявили симптоми стеблової гнилі, припиніть полив фенхеля, зітріть наліт і змастіть пошкоджені ділянки міцним розчином марганцівки, після чого опудріть їх деревною золою.

    Іржа – грибкове захворювання, яке виражається в утворенні на наземних частинах рослини помаранчево-коричневих горбків і пустул, які викликають підвищену випаровуваність вологи, а при сильному ураженні – опадання листя. При перших же ознаках захворювання необхідно видалити хворі листя та пагони, після чого рослини обробляють розчином фунгіциду.

    Шкідники фенхеля

    Незлагідна вдача фенхеля відлякує від нього не тільки рослини, а й комах. Його не люблять блохи, попелиці, мокриці й равлики, тому фенхель можна вирощувати біля овочів, які потерпають від цих шкідників. Звичайно, якщо самі рослини уживуться зі своїм рятівником. Ворогами фенхеля є дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.

    Лучний метелик – це багатоїдний шкідник, здатний завдати серйозної шкоди вашому городу. Це метелик завдовжки близько 1 см із розмахом крил до 20 см у самців і до 26 см у самиць. Передні крила у метеликів сіро-коричневі з темними плямами й жовтою смугою біля зовнішнього краю, задні крила сірого кольору з двома смужками. Гусениця метелика чорноголова, зеленувато-сіра з темною смугою уздовж спини. Комаха дуже плідна, тому небезпечна. Гусінь з’їдає все на своєму шляху, залишаючи від листя тільки жилки й черешки. А метелики харчуються нектаром, і в роки масового льоту лугових метеликів може значно скоротитися кількість виробленого в місцевості їх нашестя меду. Трапляється такий лет один раз на 8 або 10 років, і тоді садівникам доводиться нелегко.

    Знищують метеликів різними способами. Якщо їх небагато, то збирають уручну, причому помічено: що менше на ділянці бур’янів, то менше метеликів і гусені. Але при масовому скупченні шкідників доведеться вдаватися до хімічних засобів, найефективнішими з яких є Фуфанон, Метафос, Фосфамід, Децис і Карбофос.

    Озимі совки також є багатоїдними шкідниками, поширеними повсюдно. Передні крила озимої совки темно-сірі, майже чорні, з трьома ще темнішими смугами й тонкою чорною облямівкою. Задні крила у самця білі, у самиці бурі. Гусінь совки землисто-сіра, на пізній стадії розвитку у неї на спині з’являється темна смужка. Небезпечні для фенхеля як метелики, так і надзвичайно ненажерлива гусінь совок. Щоб захистити посіви від цих шкідників, необхідно дотримуватися умов агротехніки культури й регулярно знищувати бур’яни. При масовому ураженні фенхеля совками потрібно обробити ділянку одним з інсектицидів, які було згадано вище.

    Про те, як боротися з дротяниками і хрущами, ми детально виклали в статтях, вже розміщених на нашому сайті.

    Види і сорти фенхеля

    Сортів фенхеля не так уже й багато. Олійний різновид фенхеля представлено такими сортами:

    • Чернівецький 3 – сорт фенхеля, що дозріває за135-150 днів;
    • Кримський – менш високий, компактний сорт, дозріває на два тижні раніше, ніж сорт Чернівецький 3. Його парасольки розташовані на одній висоті, що значною мірою полегшує збір врожаю.

    Окрім описаних, запашні лікувальні плоди і зелень із високим умістом ефірних олій дають сорти Зефір, Оксамит Криму, Мерцишор. Пекучий смак має сорт Перцевий.

    Сорти овочевого фенхеля переважно представлені досягненнями російських та італійських селекціонерів. Із російських сортів найбільш відомі Корвет, Лужниковський Семко, Сопрано, Рондо, Аромат, Казанова – сорти заввишки 50-60 см, дозрівають за 60-70 днів і дають качанчики масою близько 250 г, а також пізньостиглі високорослі сорти з ніжним ароматом і блакитним листям – Лідер і Осінній красень, що сягають у висоту 180 см. Добре зарекомендував себе ранній гібридний сорт Удалець, що за 40-55 днів формує щільний білястий качанчик масою від 100 до 350 г і діаметром 10-18 см.

    З італійських сортів фенхеля найвідомішими є Сицилійський, Зельма, Кармо, Флорентійський, Італійський круглий, Болонський – фенхель заввишки до 60 см і качанчиками діаметром до 15 см. На жаль, в умовах середньої смуги ці сорти проявляють схильність до стрілкування. Більш адаптовані до нашого клімату й більш стійкі до стрілкування сорти Зета Фіно, Кантіно, Романеско і голландський гібрид Руді.

    Зі столових сортів фенхеля найчастіше вирощують Гребневий і Городній.

    Властивості фенхеля – шкода і користь

    Корисні властивості фенхеля

    У якості лікарського засобу фенхель застосовували з давніх часів. У цьому відношенні цінність становлять плоди рослини у вигляді порошку чи ефірної олії, в той час як у кулінарії використовують насіння, листя й качанчики фенхеля.

    Фенхель містить вітаміни A, C, B1, B2, B3, B5, B6 і B9, кальцій, натрій, селен, магній, мідь, цинк, калій, залізо, хром і алюміній, золу і харчові волокна. Жирні олії, що входять до складу фенхеля, містять цінні кислоти: лінолеву, петрозелінову, пальмітинову й олеїнову.

    Завдяки речовинам, які містяться в фенхелі, рослина й препарати з неї мають м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу й слабку сечогінну дію. Застосовується рослина фенхель для новонароджених від спазмів кишківника в перші місяці життя, проте призначеного лікарем дозування має бути суворо дотримано. Знамениту кропову водичку виготовляють саме з плодів фенхеля.

    Ефірна олія фенхеля виводить з організму токсини та шлаки, тому її рекомендують приймати після щедрих застіль і жирної їжі. Порошок фенхеля входить до складу таблеток від кашлю, оскільки рослина має відхаркувальну дію. Застосування фенхеля показано при таких захворюваннях: пневмонія, тонзиліт, ларингіт, бронхіт, ГРВІ, ларинготрахеїт.

    Уживання фенхеля й препаратів з нього відновлює втрачений під час хвороби апетит і покращує травлення. Ці властивості фенхеля дозволяють застосовувати його при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зокрема при закрепах. Вагітним препарати з фенхеля допомагають зняти напади токсикозу, а породіллям – відновити травний процес. Окрім того, фенхель стимулює лактацію у матерів-годувальниць.

    Використовують фенхель також у парфумерії та косметології.

    Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фенхель застосовується:

    • як антибактеріальний засіб;
    • як засіб для загоєння ран і підвищення імунітету;
    • з метою профілактики раку;
    • для зняття запальних процесів;
    • для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту;
    • для нормалізації обмінних процесів;
    • для стимулювання лактації;
    • для підтримки і стабілізації роботи серця.

    Фенхель – протипокази

    Власне, протипокази фенхеля ніде не прописані, але, ймовірно, у деяких людей може бути індивідуальна незносність цього продукту. Як застереження потрібно зауважити, що вагітним, хворим на епілепсію і тим, хто страждає від діареї, фенхель рекомендований до вживання в малих дозах. Окрім того, завелика кількість фенхеля у людей зі слабким здоров’ям може спровокувати кровотечу.

    Фенхелю плоди

    Фенхель є багаторічною або однорічною рослиною, яка культивується для фармацевтичних і кулінарних цілей. Плоди рослини входять до складу зборів, біологічно активних добавок та чаїв, які допомагають боротися з проблемами шлунково-кишкового тракту. Також вони використовуються в якості ароматизаторів для лікарських і косметичних засобів.

    Фенхель: Лікувальні властивості, користь, показання, опис, застосування в медицині

    Склад

    Плоди фенхеля містять ефірні олії – до 6%, близько 20% жирної олії, білкові речовини, альфа-пінен, макро- і мікроелементи. В ефірній олії відзначається високий вміст анетолу, а також пинену і камфену. Це обумовлює сильний пряний запах рослини.

    Фармакологічна дія

    Плоди фенхеля мають вітрогінну і протимікробну дію. Рослинна сировина відрізняється здатністю знімати спазми і запалення. Фенхелю властивості включають також незначний сечогінний ефект. Прийом лікарських засобів із даної сировини стимулює секреторне вироблення в шлунково-кишковому тракті.

    Зміст

    Загальна інформація

    Фенхель є трав’янистою рослиною, яка поширена в Україні повсюдно. Стебло рослини пряме, висотою близько 150-200 см, розгалужене вгорі. Квітки фенхеля дрібні, двостатеві, з жовтуватим забарвленням, складаються в складні парасольки. Фенхель покритий черговим перисторозсіченим листям, більш грубим, ніж у звичайного кропу. Плід являє собою двосім’янку.

    Заготівля сировини

    В якості цінної лікарської сировини розглядають плоди фенхелю, які заготовляють на момент дозрівання парасольок. При цьому варто враховувати особливість збору матеріалу – парасольки дозрівають нерівномірно, тому зрізати весь урожай одночасно не можна. Плоди збирають у декілька заходів, зрізуючи спілі центральні парасольки. Заготівля сировини починається з моменту, коли суцвіття забарвлюються в жовтий колір. Після цього необхідно дочекатися, коли плоди дозріють на більшості інших парасольок, щоб зрізати рослини цілком. Підготовлені пучки рослин пов’язують і залишають сушитися в провітрюваному приміщенні. Потім після просушування сировину обмолочують. Зберігають плоди у скляних банках, які щільно закриваються кришкою. Такий спосіб заготівлі сировини є більш трудомістким, однак забезпечує високу якість сировини, тому є кращим.

    Лікувальні властивості та застосування

    Фенхелю лікувальні властивості дозволяють усувати спазми гладкої мускулатури шлунка і кишечника. Також вони мають протиблювотний ефект. Завдяки стимуляції вироблення секреції в шлунково-кишковому тракті насіння фенхелю має жовчогінну дію. Його застосовують у лікуванні метеоризму, оскільки плоди кропу покращують роботу кишечника. При цьому може відзначатися слабкий діуретичний ефект. У жінок фенхель здатний стимулювати вироблення молока при лактації. Відомо, що ліки на базі плодів фенхеля можуть успішно застосовуватися для лікування затримки менструального циклу як допоміжний засіб. Разом з цим вони можуть допомогти при болісних менструаціях. Рекомендують засоби з плодів рослини при запаленні молочних залоз. Фенхелю лікувальні властивості не обмежуються тільки такими можливостями – рослинна сировина усуває запалення при лікуванні захворювань дихальних шляхів, в тому числі складних. До них відносяться коклюш, астма, бронхіт, пневмонія.

    Зовнішнє застосування плодів фенхеля обумовлено його антимікробними властивостями. Мазі, порошки, компреси, ванни з даної рослинної сировини можуть полегшити загоєння ушкоджень на шкірі людям, які страждають на дерматити, псоріаз, екзему, фурункульоз. Фенхель часто застосовують у лікуванні зовнішніх проявів нейродерміту та гнійничкових уражень шкіри. При цьому користь приносить м’який седативний ефект від застосування плодів рослини. Також використовують ліки з плодів фенхеля при очних захворюваннях, оскільки сировина відрізняється антибактеріальним ефектом і перешкоджає утворенню гнійних виділень.

    Фенхель і його користь

    Настій з насіння фенхелю позитивно впливає на апетит. Його можна використовувати в якості вітрогонного засобу при проблемах із кишечником. За рахунок седативного ефекту водні витяги фенхеля звичайного допомагають боротися з переїданням під час стресів, оскільки пригнічують апетит. При цьому фітопрепарат може нормалізувати обмін речовин, що обумовлює користь фенхеля у боротьбі з зайвою вагою.

    Плоди фенхеля мають протипаразитарну дію. Ліки з них допомагають позбутися не тільки гельмінтів, які вражають травну систему, а й паразитів, що знаходяться в інших органах і тканинах. Разом з цим плоди фенхелю сприяють своєчасному виведенню з організму продуктів їхньої життєдіяльності. Це захищає від накопичення токсинів і порушень роботи внутрішніх органів. У комплексі з іншими лікарськими засобами насіння фенхелю має загальнозміцнювальний ефект.

    Плоди фенхеля для дітей

    Трав’яний чай з плодів фенхеля корисний для лікування травних розладів у немовлят. Зокрема, препарат допомагає усунути симптоми кишкової коліки у дітей, а також боротися з метеоризмом. З цією метою готують кропову водичку, яку дають малюкові протягом дня кілька разів по чайній ложці. Перевагою такого засобу є те, що він практично не викликає алергічних реакцій. Поява висипу можлива тільки в разі індивідуальної непереносимості одного з компонентів.

    Фенхель – протипоказання до застосування

    Перелік протипоказань до прийому фенхеля включає вагітність, лактацію, епілепсію, похилий вік. Не можна використовувати лікарські засоби на його основі людям, у яких відзначається індивідуальна непереносимість компонентів рослини.

    Дата публікації: 13.08.2015