Коли зимують кажани

0 Comments

Крилаті пацієнти. Від кого і для чого рятують кажанів в Українському центрі реабілітації рукокрилих

Понад 1 300 кажанів, розфасовані по бавовняних мішечках, зимують нині у Центрі реабілітації рукокрилих, що в Харкові. Тварини, яким зараз за печери служать холодильники, чекають весни, щоб повернутися до звичного життя в природі.

“У нас процес трохи схожий на лікарню: “пацієнти” надходять, ми оцінюємо їхній стан, вагу. Щоб успішно пережити зиму кажанам потрібно накопичити запаси підшкірного жиру. Якщо вага достатня для продовження зимівлі — відправляємо далі зимувати до холодильника, як ні — догодовуємо комахами і потім вкладаємо на зимовий сон. Всіх раз на місяць перевіряємо, переважуємо, знову підгодовуємо і даємо попити, щоб вони тримали достатню для сплячки вагу”, – пояснює Альона Прилуцька, біологиня, співзасновниця Центру.

Альона Прилуцька під час розпаковки 500 врятованих кажанів з Дніпра.

Альона досліджує рукокрилих майже 15 років. Полюбити цих тварин, каже, було нескладно — “це дуже милі пухнасті істоти, які просто підкуповують своїм зовнішнім виглядом”. Та просить не називати їх “летючими мишами”, бо це калька з російської і нічого спільного з гризунами вони не мають. Натомість є прекрасне українське слово “кажан” або ще миліше — “лилик”.

Про те, як тварини потрапляють до Центру, як вдається підтримувати його роботу під час великої війни у місті, чому в рукокрилих така зіпсована репутація і що люди могли б перейняти у кажанів, Альона розповіла LB.ua.

“Вони летіли на крик своїх, і теж опинялися в пастці”

Зима перед повномасштабним вторгненням. У Центрі сезон гібернації кажанів у розпалі — зимують близько 3 000 підопічних. 2022-го він святкує десять років від заснування, і Альона планує грандіозну церемонію випуску тварин на волю, яку проводять щороку навесні з урочистостями і публікою у Фельдман Екопарку. Але на ювілей хочеться чогось ще яскравішого.

Події після 24 лютого ці плани руйнують. Місто регулярно обстрілюють росіяни, а третина кажанів, що зимували в резиденції Центру — в екопарку, опиняється на лінії вогню. Добратися туди, щоб евакуювати їх, нереально.

Наприкінці березня двоє фахівців Центру – Антон Влащенко та Альона Шуленко – попри небезпеки від обстрілів, усе ж потрапили до бет-колайдеру. Всі підопічні, на щастя, були живі і здорові. Їх перемістили до будівлі Центру, що в самому місті. Відтоді “лікарня” приймає крилатих пацієнтів тільки там.

— Найбільша шкода від війни для рукокрилих у тому, що руйнуються їхні сховища. В лютому було холодно, і кажани міцно спали в щілинах багатоповерхівок. Доволі багато колоній рукокрилих перебували в районі Салтівки, яку часто обстрілювали. Ми не можемо сказати точно, скільки тоді постраждало, але разом з людьми гинули і тварини, це факт.

Впродовж літа-осені багато кажанів також страждали. Будинки з пошкодженими або відкритими вікнами перетворюються в пастки для них. Під час міграції кажани групами залітали у ці вибиті чи відкриті вікна в пошуках денного сховища, а потім не могли вилетіти і гинули там від голоду та зневоднення.

З серпня до жовтня ми забрали з квартир понад 3 000 тварин. Майже половина були вже при смерті. Бувало, що власники після довгої відсутності в місті повернулися в квартиру, а там повно мертвих кажанів, бо забули зачинити вікно чи його пошкодило вибуховою хвилею.

Крім того, тварини часто потрапляли у проміжок між склом — вони падають туди, не можуть вибратися і починають кликати інших кажанів. Ті прилітають і теж опиняються в пастці.

Галасливі сусіди

Б’ємося об заклад, що ви чули історії, як містяни виявляли в себе на балконі сотні кажанів. Ці тварини дійсно залишаються на зимівлю в містах і зимують у будівлях, бо ті нагадують їм скелі. Це явище існує вже декілька десятиліть.

— У 2009 році ми з колегами-дослідниками зіштовхнулися з тим, що в нашому місті рукокрилі страждають через ставлення людей. Це була зима, і з будівлі Держпрому, де замінювали вікна, викинули прямо на мороз, на проїжджу частину, велику групу кажанів. Ми були в експедиції, не змогли їм допомогти, і тварини загинули.

Після того ми розвісили по місту оголошення, що в разі знахідок рукокрилих, будь ласка, передавайте їх нам в Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна на кафедру зоології. І люди почали приносити тварин. Спочатку не було, де організувати Центр, і ми тримали їх у себе вдома. Так у 2012 році у мене в холодильнику одночасно зимували 200 кажанів.

Згодом нас підтримали колеги з екопарку та надали приміщення, і ми окрім досліджень поринули й в практичний напрямок — природоохоронний. Ми почали рятувати кажанів спершу у межах міста, а пізніше переданих з усієї України.

Останні 40 років деякі види рукокрилих почали зимувати в шпаринах багатоповерхівок, бо там є достатньо сховищ і вдалі температурні умови. Чому деякі тварини перестали мігрувати на зиму достеменно невідомо. Імовірно, через зміни клімату, зими стали тепліші. Також причиною може бути доступність наявних сховищ тут.. Це ще вивчається науковцями.

Тому поступово наростає і проблема співіснування кажанів і людей у містах. Люди часто не готові миритися з тим, що тварини живуть поряд із ними, скаржаться, що ті пищать, шумлять. Ну вони дійсно галасливі сусіди, тому я розумію тих, хто скаржиться (коли надворі плюсова температура, тварини можуть прокидатися, щоб попити або ж для спарювання, – LB.ua). Але кажанів не можна виганяти взимку. Чи ще гірше — знищувати (кажани внесені до Червоної книги і знищення однієї особини карається штрафом від 600 грн — LB.ua).

До слова, на сайті Центру ви знайдете багато корисної і цікавої інформації щодо рукокрилих, зокрема, що робити, якщо до вас в будинок залетів кажан, чи поселився поруч.

Фея кажанів

Загроз для цих тварин у місті є дуже багато. Переважно через те, що зиму вони проводять в стані сну — гібернації. Тоді в кажанів усі процеси заповільнюються і вони стають практично нерухомими. І через це дуже вразливими. Тому в Центрі не просто допомагають пройти зиму тим, хто залишився без схованки, а й проводять лікування.

— У нас є унікальний ветеринар (Анастасія Доманська – LB.ua): вона, по-суті, першою в Україні взялася за лікування рукокрилих у 2017 році, і в неї вже є дуже цікавий досвід: різноманітні операції, приймання пологів, видалення грижі, лікування зубів, лікування ока. Вона просто фея кажанів.

Звісно, не завжди можна вилікувати тварину і повернути в природу. На жаль, найчастіше трапляються переломи крил (у них дуже ніжні й тендітні крила та тонкі кістки), після чого кажану складно повернутися до польотів.

Переломи стаються з різних причин, переважно через свійських котів, котрі ловлять кажанів десь біля будинків, і потім нам люди приносять уже травмованого. Також воронові птахи нападають на них (дзьобають): коли ті з різних причин опиняються на землі беззахисні. Але найчастіше це люди. Іноді випадково — хотіли спіймати а зламали крило, іноді викинули, як сміття, з балкону на землю й поки вони лежать безпомічні, на них нападають коти та птахи. Добре, якщо на дворі не мороз та добрі люди знайдуть їх і передадуть нам — тоді у них є шанс.

Погана репутація

З усіх тварин кажанам, мабуть, дісталось упередженості від людей чи не найбільше: кровопивці, безжальні хейтери ваших зачісок і винуватці ковід-пандемії. Але лише три види із понад 1 400 харчуються кров’ю свійських птахів та тварин, живуть вони в Латинській Америці, а мешканців українських територій це не стосується. Волосся ваше, як і кров, їх теж не цікавить, а літати поряд з людиною вони можуть тому, що довкола неї кружляють комарі, або ж інші комахи. З інфекціями і коронавірусом теж не все так однозначно.

— Репутація в кажанів склалась не в один момент. Люди завжди боялися всіх тварин, пов’язаних з ніччю. Тому і кажанам, як нічним створінням, дісталося. Плюс книги-фільми зробили свій внесок. Ті ж твори про Дракулу, це ж не відповідає дійсності.

Вухані сірі, що знаходились на реабілітації в Центрі взику 2020/2021

Насправді їм абсолютно байдуже до нас: вони живуть у своєму світі, харчуються переважно комахами, і єдине, що їх цікавить, це сховище. Вони не будуть гнізд, як птахи, тому обирають печери або щілини в наших будинках.

З ковідом теж було тяжко, ми виступали їхніми адвокатами. Рукокрилих підозрюють, бо у них є свої коронавіруси, котрі схожі на COVID-19, але саме його в самих кажанах не знайшли. Є припущення, що між кажаном та людиною був проміжний господар, до котрого спочатку потрапив коронавірус. Так, коронавірус кажанів на 96% схожий з COVID-19, але наразі немає доказів прямої передачі вірусу від кажана до людини. Й, знову ж, в цьому підозрюються тропічні крилани, не наші рукокрилі.

Взагалі кажани мають дуже цікаву імунну систему і стійкість до багатьох вірусів, тобто можуть бути носіями і при тому не хворіти, а можуть навіть одужувати. Все це пов’язано зі швидким метаболізмом і здатністю літати, бо коли вони летять — температура тіла дуже підвищується, відповідно у вірусів стрімко знижуються шанси на зараження.

В кажанах дуже багато цікавого, що може бути корисним для людей. Це ехолокація — їхній спосіб орієнтування в просторі: вони випускають звуки високої частоти, котрі, відбиваючись від предметів, ехом повертаються до них. Крім кажанів, цей спосіб орієнтації використовують лише дельфіни в воді. Це також може бути нам корисним, особливо в напрямку, що стосується незрячих людей.

Навіть та ж зимова сплячка, вона називається гібернація. Це не зовсім сплячка. Вона відрізняється від зимівлі ведмедів. Кажани здатні знижувати усі процеси свого тіла, серцебиття, частоту дихання, температуру тіла. Відомості про те, як їм це вдається, можуть бути корисними, коли людству треба буде летіти в космос на далекі відстані. Зараз це звучить, як фантастика, але в майбутньому все може бути.

Ймовірно це одна з причин, чому вони так довго живуть (в середньому 15 років, але бували й рекордсмени до 42 років — LB.ua), ймовірно, через зазначені вище особливості, але наразі це питання ще досліджується вченими. Кажани — дуже цікаві тварини.

Навіщо рятувати кажанів?

— Мене про це запитують регулярно. По-перше, в природі нічого не існує дарма. Все живе грає свою роль у природі, ми просто не завжди бачимо ці взаємозв’язки, бо люди рідко цікавляться цим.

Кажани грають важливу роль — перш за все, вони регулюють чисельність комах. Вони поїдають комах-шкідників, які потенційно небезпечні для врожаю на полях, для нашого для лісу. Якби не кажани — нам довелося б витрачати дуже багато коштів на пестициди. Як це зараз відбувається в США: понад десять років як у них вимирають кажани через грибне захворювання “White nose syndrome”, котре вражає шкіру кажанів під час зимівлі в печерах, й це неможливо зупинити. У зв’язку з тим, що скорочується чисельність кажанів, вони щороку на пестициди витрачають на 50 більйонів доларів більше ніж у попередні роки. Тобто кажани грають роль наших охоронців садів, лісів та ланів.

Наслідки нерозуміння важливості тварин в природі можна побачити в історії, що сталася в Китаї, коли люди знищили горобців (ніби ті нищать врожаї зерна) й згодом з’явилося багато комах. Тоді люди втратили врожай і був голод. Приблизно те саме може бути, якщо ми втратимо кажанів.

Рукокрилі дуже повільно розмножуються — 1-2 дитинча на рік. Коли люди знищують колонію кажанів (а в шпарині одного балкону може жити до 1 000 особин) ми втрачаємо частину популяції, на відновлення якої потрібно багато часу.

Другий момент, менш значущий, але все ж: їхнє гуано (екскременти) мають дуже багато фосфору й азоту та, повертаючись в ґрунт, збагачують його. Їдять кажани багато, одну третину власної ваги. Відповідно, гуано теж виходить немало. Окрім того самі кажани є об’єктом харчового ланцюжка. Їх їдять сови, куниці.

Кажани є важливим елементом біорізноманіття наших екосистем, а також вони визнані біоіндикатором стану навколишнього середовища.

Усі кажани занесені до Червоної книги України, і це не з проста. Вони дійсно можуть опинитись під загрозою зникнення, як це нещодавно сталося з довгокрилом звичайним та велетенською вечірницею. Остання – найбільший вид кажанів в Європі. Люди знищили всі колонії цього виду і він зник, 60 років на території України його не бачили, і лише в 2009-му ми цей вид знову виявили в Чорнобильській зоні відчуження. Кажани визнані вразливими тваринами, що потребують охорони, так само як і їхні сховища.

Рудих вечірниць напувають водою. Взимку, потрапляючи у внутрішні приміщення, рукокрилі втрачають запаси підшкірного жиру і води. Важливим в реабілітації тварин взимку є напоїти їх водою

“Чи хочемо ми, щоб після війни у нас залишилися лише спалені ліси та знищені поля?”

Запитую в Альони, чи не закидують їм, мовляв “війна, треба людей рятувати, а ви чимось не тим займаєтесь”.

— Практично ні. В цілому, люди схвально ставляться, бо ми вже не перший рік працюємо, і для нас взагалі війна стала тестом на випробування, чи встоїмо. До нас продовжують звертатися і передавати кажанів з різних міст (про знахідки кажанів Центру повідомляли й військові, та люди, які залишалися в гарячих точках — LB.ua).

Раніше до вторгнення було краще з транспортуванням: потяги і автобуси брали коробки з кажанами. Зараз у Харків менше приїздить транспорту, то шукаємо переважно приватних водіїв, добираємось іноді й самі. У нас немає лімітів, приймаємо всіх. Так само в Харкові залишився наш постачальник комах для харчування кажанів, з яким співпрацюємо вже багато років.

Диванні критики будуть завжди, котрі самі нічого не роблять й нікому не допомагають. Я теж подібне зустрічала — “чому ви не лікуєте людей, а лікуєте собак?”. Вибачте, завжди є люди, котрі допомагають дорослим, є ті, які дітям, а є ті, хто тваринам. У кожного своя ніша.

Ми займаємось допомогою тваринам, бо вони того потребують. Я вважаю, що війна не війна, вибачте, а що ми хочемо залишити? Заради чого ми боремось? Після війни ми хочемо, щоб у нас залишилися тільки знищені поля й спалені ліси в жахливому стані без кажанів і з великою кількістю комах? Це також наша цінність — зберегти природу в належному стані.

Міжнародна ніч кажанів: чому кажани потребують охорони

Навіть якщо ви вже знаєте, що кажани не заплутуються у волоссі, а українські кажани не п’ють кров – ми все одно впевнені, що тут ви знайдете багато цікавого.

Ніч з на серпня – Міжнародна ніч кажанів . З цієї нагоди великий знавець кажанів, науковець Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда розповів найцікавіші факти про цих унікальних ссавців.

  • Формально вважається, що в Україні проживає видів кажанів. Але це не точно. Деякі види, не помічені (а отже і не зареєстровані) поки в Україні, живуть дуже близько від нашого кордону. Так, нещодавно в Харкові виявили новий для України вид – широковухого складчатогуба – завдяки зверненню місцевої мешканки до науковців, щоб допомогли їй позбутися кажана, який залетів до неї у квартиру.
  • Усі види кажанів в Україні харчуються виключно комахами. Але деякі види навчилися полювати на комах не лише в польоті, але і тих, що знаходяться на поверхні землі, кори, гілок, тощо.
  • Нічниця водяна та нічниця ставкова – кажани, що полюють здебільшого над водоймами. А ще вони вміють хапати свою здобич просто з поверхні води.
  • У степу кажанів не так багато, як в інших природно-кліматичних зонах. Це зокрема пов’язано із тим, що тут мало придатних для кажанів сховищ, таких як дупла, порожнини, щілини, печери тощо.
  • Найбільше кажанів у Карпатах – тут живе 26 із 29 зареєстрованих в Україні видів.
  • Деякі кажани відлітають у вирій. Є види, що з України летять “виспатися” в Середземномор’я, а є такі, що з півночі прилітають, щоб впасти в анабіоз в Українських печерах та на наших горищах.
  • Якщо посеред зими раптом виявиться, що місце зимівлі, яке обрали кажани, їм не підходить (тут надто тепло, чи надмірно холодно) – у кажанів є достатньо запасів жиру, щоб навіть в мороз вийти зі сплячки і безпечно перелетіти в нове місце зимівлі.
  • Кажани можуть впадати в стан, близький до анабіозу. Робити це вони можуть навіть під час денного відпочинку.
  • Зникнення кажанів пов’язують з повсюдним використанням токсичних засобів боротьби зі шкідниками в сільському та лісовому господарстві у другій половині минулого століття. Тепер цей фактор значно послабився. Але з’явилися нові випробування – грибкове захворювання, через яке масово гинуть кажани. На їх чисельність впливають також руйнування біотопів, загосподарювання місць зимівлі (коли печери стають загальнодоступними для туристів), та вирубки старих дерев у лісах (адже, для кажанів потрібні дупла).
  • Найчастіше в Україні можна зустріти (побачити) різних нетопирів, вечірницю руду та кажана пізнього, які не цураються людських осель.
  • Кажан пізній – найбільш “одомашнений” вид. Він, є синантропом (як, наприклад горобець) – видом, що знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови. Кажан пізній поселяється в людських будівлях або поруч та любить полювати поблизу ліхтарів.
  • В Карпатах є печери, де одночасно зимує близько тисячі кажанів. Раніше в Криму були підземелля, де одночасно проживали десятки тисяч кажанів ( зараз кількість кажанів там незначна). А в США відомо про печеру, де живе понад мільйон кажанів, тож, під час вильоту у них утворюються кількагодинні затори.
  • Усі види кажанів, зареєстровані в Україні, занесені до Червоної книги України. Бережіть їх. І не варто їх боятися.

Як врятувати кажана взимку

Якщо у вашому населеному пункті немає фахівців з рукокрилих і зоопарків, де могли б прийняти кажана, то необхідно розмістити його у себе вдома на зимівлю. Шанси виживання кажана залежать від кількості накопиченого ним підшкірного жиру, за рахунок якого рукокрилі зимують, і в цілому його здоров’я.

Необхідно оглянути тваринку (обов’язково в щільних рукавичках!) на предмет наявності травм (переломи і т.д.), особливо кінцівки, крила. Травмованих тварин на зимівлю не можна відправляти, їм необхідне лікування під керівництвом ветеринара.

Дивіться відео інструкції про кажанів (як правильно взяти кажана, як оглянути крила, як напоїти, чим годувати и т. д.) на нашому Youtube каналі.

Куди посадити кажана?

Ви можете використати картонну коробку з-під взуття, щільний бавовняний мішечок або шкарпетку. У коробці, на край повісьте шматочок тканини, за який звірятко зможе зачепитися і повиснути вниз головою. Якщо коробка картонна, то достатньо одного-двох вентиляційних отворів діаметром 0,5-1 см (можна пробити кульковою ручкою). Кришку коробки закрийте і заклейте шматочком скотчу. Нерідко трапляється, що кажан піддягає кришку і вибирається назовні. Мішечок або шкарпетку слід зав’язати мотузкою.

Чим і як напоїти?

Якщо коробка досить простора, всередину можна поставити невелику плоску ємність з водою (наприклад, пластикову кришку). Тільки не залишайте кришку з водою надовго, інакше кажан переверне її і вимокне. Або ж, узявши кажана в руки (обов’язково в рукавичках!) запропонуйте йому воду зі шприця зі знятою голкою, або з ложки, піднісши її до рота тварини.

Поїти молоком дорослих тварин не можна! Тварини, знайдені з липня по травень, є дорослими і молока не потребують.

Чи потрібно годувати та чим?

Всі види рукокрилих Європи харчуються комахами, і звичайні для нас продукти (хліб, яйця, м’ясо, фрукти, дитяче харчування і т.п.) вони не їдять. Навіть якщо тварина з’їсть шматочок м’яса чи банана, це зовсім не означає, що їй ця їжа піде на користь. У неї можуть надалі виникнути проблеми з кишківником, і з часом вона загине. Опариші (личинки мух) і мотиль (личинки комарів), особливо заморожені, теж не підходять в якості їжі для рукокрилих. Найкраще для годування підійдуть личинки жуків (борошняного хрущака, зофобаса), бананові цвіркуни, таргани. Їх можна знайти в зоомагазинах вашого міста.

У якому випадку слід починати годування?

Годувати кажана одноразово практично не має сенсу. Тварина потребує тривалої підгодівлі, особливо якщо запаси її підшкірного жиру майже виснажені. Дізнатися це можна лише зваживши кажана на терезах. Якщо у Вас немає терезів, зверніться в найближчу ветеринарну клініку з проханням зважити тварину. Якщо у Вас немає достатньої кількості корму і терезів, то краще за все напоїти та відразу помістити кажана в холод на зимівлю (про яку буде написано далі). У теплі кажан спалює свої жирові запаси, за рахунок яких буде зимувати, і незабаром загине.

У кажанів з коротким хутром, таких як руді вечірниці, ступінь вгодованості можна визначити і візуально. На фото зліва виснажений кажан, що вимагає догодовування, праворуч же – вгодований, який може без проблем продовжувати зимівлю. Зверніть увагу: у виснаженого кажана добре видно западину на холці, між лопатками, а також впав живіт. У вгодованої тварини таких западин немає – на холці і між лопатками знаходиться жировий запас, животик в міру округлий.

Але більшість видів кажанів мають довге хутро, яке приховує форму тіла. В такому випадку можна визначити ступінь вгодованості кажана навпомацки. Дуже добре промацується наявність або відсутність жиру на холці та в районі лопаток.

У нашій практиці ми починаємо годування тварин, коли їхня вага нижче визначеної норми. Так, для рудої вечірниці це 30 грамів, для пізнього кожана – 27 грамів, для нетопира середземноморського – 8 грамів, двоколірного лилика – 14 грамів, вуханя – 12 грамів.

Якщо Ви не знаєте, який у Вас вид кажана, надішліть нам фото тваринки на e-mail/Viber/Telegram (або в соцмережах) і ми допоможемо визначити вид. Всі контакти Ви зможете знайти внизу сторінки або ж тут.

Як годувати?

Переконавшись в тому, що кажан потребує відгодівлі, починайте його годувати один раз в день (ввечері) протягом 7-10 днів (але не більше двох тижнів). При цьому потрібно давати стільки корму, скільки тварина готова з’їсти. Як правило, за одне годування кажан з’їдає одну третину від власної ваги – 3-10 грамів (приблизно 10-60 личинок борошняного хрущака, 3-12 личинок зофобаса). В зимовий час (в умовах неволі) ПЕРЕГОДУВАТИ кажана НЕМОЖЛИВО (йому потрібно накопичити підшкірний жир)! Тільки якщо у Вас травмована тваринка, що живе на довічному утриманні та малорухлива, може бути легке ожиріння.

Перед годуванням потримайте кажана в теплі (при кімнатній температурі) 15-25 хвилин, щоб він прокинувся і був гарячим на дотик. Це необхідно для того, щоб тварина змогла потім перетравити з’їдене. Кажан може трястися (це часте дихання), намагатися втекти і пищати.

Під час годування обов’язково одягайте рукавички (краще шкіряні), тому що кажан може Вас ненароком вкусити. Можна тримати тваринку в руці або прикрити її згори рукою, не притискаючи до поверхні. Комах слід давати з пінцета. Під час першого годування краще розрізати комах навпіл і давати соковитою частиною вперед. Врахуйте, що в природі рукокрилі харчуються на льоту, тому можуть не відразу зрозуміти, що Ви даєте їм їжу. Тут необхідне терпіння і спритність. Іноді потрібно провести по голові кажана вказівним пальцем, щоб відтулити йому рот і закласти комаху прямо туди. Цвіркунів і тарганів потрібно придавити, щоб вони не тікали, і потім давати рукокрилим. Після годування необхідно запропонувати тварині воду.

Друге і наступні годування вже проходитимуть легше і швидше, тому що кажан розуміє, що йому пропонують їжу.

Після годування розмістіть кажана назад в коробку або мішечок, і нехай спить та перетравлює їжу при кімнатній температурі до наступного годування. Давати літати не потрібно, тому що він витратить “з’їдену” енергію на політ, а не на накопичення жиру.

Якщо Ваша тварина травмована, через що їй необхідне лікування і тривале утримання в теплі, зв’яжіться з нами. Такий раціон підходить для короткочасного утримання і підтримки сил кажана, але при тривалому утриманні існують деякі нюанси, які в цьому посібнику не описані.

Як довго годувати?

Годуйте приблизно тиждень, або поки тварина не набере необхідну вагу, потім слід добу нічим не годувати (можна напувати), щоб кажан перетравив залишки з’їденого. Після цього можна розмістити тварину в холод на зимівлю. Переміщати з тепла в холод краще вранці або в обід, тоді кажан швидше засне.

Навіть якщо у Вас є можливість годувати кажана тривалий час, не робіть цього! Часто люди бояться відправляти тварину на зимівлю, чим надають їй «ведмежу послугу». Зимова сплячка не просто механізм виживання для кажанів, вона абсолютно необхідна для їх здоров’я.

Розміщення на зимівлю в холод

Отож, якщо кажан набрав необхідну вагу, то варто через добу після останнього годування помістити його в прохолодне місце (+15 ºС), і тільки через ще одну добу відправити вже на зимівлю.

Оптимальна температура для сплячки рукокрилих – це +2-+8 ºС. У квартирних умовах можна помістити кажана на балкон або краще в холодильник. Важливі для успішної зимівлі фактори – це стабільна температура і висока вологість (понад 50%). На балконі температура часто коливається, тому холодильник (відсік для овочів) найкраще підійде для рукокрилих. Рукокрилі не мають неприємного запаху і не будуть цікавитися вашими продуктами, тому Ви можете не боятися розміщувати тварину саме в холодильнику. Якщо у Вас холодильник з системою «no frost», то для підтримки вологості, необхідної кажану, можна поставити миску з водою поруч з коробкою, в якій він спить. Часті відкривання холодильника, світло і шум не впливатимуть на його сон. Повторимо, головне – холод і вологість. Якщо у Вас є льох або гараж з відповідними температурними умовами, то це теж гарний варіант. Розмістіть поруч з твариною термометр для відстеження змін температури і подбайте про те, щоб до тварини не дісталися щури та миші. Підвали та горища житлових будинків не підходять, тому що там висока температура і можуть бути інші тварини (коти, собаки, щури).

Якщо кажан якийсь час був на відгодівлі, поміщати на зимівлю його краще в тому ж мішечку або коробочці, в якій він жив в теплі. Якщо у Вас декілька тварин, то їх можна саджати на зимівлю разом (розділяючи по видам). Наприклад, ми садимо в полотняний мішечок середнього розміру по 5-7 особин. В природі кажани зимують групами, тож так їм буде краще.

Не слід перевіряти занадто часто, як спить кажан, бо кожне пробудження – це втрата енергії. Приблизно раз на 3-4 тижні кажана слід дістати з холодильника (або іншого місця зимівлі), напоїти, зважити і відправити назад, якщо вага ще в межах норми. Якщо вага істотно знизилася, починайте новий цикл годування (7-10 днів), а потім знову на зимівлю. Зазвичай достатньо двох таких циклів годування за зиму.

Коли випускати?

Якщо кажан, знайдений взимку, дожив до весни, то з настанням перших стабільно теплих ночей (при температурі повітря вище нуля) його можна випускати на волю. Зазвичай це кінець березня – початок квітня. Також в цей час з’являються перші комахи, і тваринам вже буде чим харчуватися. Випускати слід після заходу сонця на відкритій місцевості, наприклад, алеї парку або стадіоні. Посадіть кажана на руку або стовбур дерева і почекайте, доки він полетить. Не обов’язково йти саме туди, де кажан був знайдений – він чудово орієнтується в просторі і знайде собі житло. Попередньо слід розігріти кажана при кімнатній температурі і напоїти водою, а також, якщо залишився корм, можна погодувати.

Якщо ж кажан не дожив до весни, а загинув під час зимівлі – будь ласка, зв’яжіться з нами і передайте нам заморожений труп. Або до вашого місцевого музею природи чи університету. Трупний матеріал необхідний для дослідження анатомії, фізіології і інфекцій рукокрилих.

Рукокрилі – найменш вивчені ссавці в Україні, тому ми будемо раді надісланим Вами фотографіям та листам про знайдених тварин (дата, країна, населений пункт, місце і особливості знахідки).

На завершення

Рукокрилі народжують лише 1-2 дитинчат на рік і вразливі до руйнування їх природних сховищ. Пам’ятайте, що всі види рукокрилих України і деякі види Росії внесені в національні Червоні книги, тому важливий порятунок кожної тварини!

Якщо у Вас залишилися питання, звертайтеся за консультацією:

тільки Telegram/ Viber: +38 (066) 305 98 95

2 коментарі

Здравствуйте, вчера вечером нашла возле дома летучую мышь (лежала неподвижно, на ощупь твердая). Она признаков жизни не подавала. Я положила ее в коробку и оставила в гараже. Пожалуйста подскажите, как определить мышь живая или нет (какие должны быть действия в случае, если мышь живая я поняла прочитав статью).

В таких случаях лучше нам позвонить либо написать в вайбер. Живая реагирует на прикосновение, даже когда в состоянии сна. Занести в тепло и начнет просыпаться. В холоде менее активны.

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Шановний відвідувачу сайту!
На жаль, ми не зможемо відповісти на Ваш коментар незабаром. Тому якщо у Вас є будь-яке термінове питання (наприклад, Ви знайшли кажана і не знаєте, що робити, або кажан вкусив Вас), ми настійно рекомендуємо написати нам на Вайбер/Телеграм:
+38 (066) 305 98 95 +38 (066) 305 98 95