Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

• Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.
• База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
• а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
• б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
• в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
• Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов’язань за об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об’єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Що таке ПДФО: інструкція розрахунку та особливості

ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є одним з основних податків в Україні, який сплачують фізичні особи зі своїх доходів. Основною метою цього податку є забезпечення фінансових ресурсів для державного бюджету та фінансування різних програм та проектів відповідно до потреб національної економіки.

Що таке ПДФО?

ПДФО – це податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами з доходів, отриманих в Україні.

Цей податок стягується з доходів фізичних осіб за ставкою ПДФО, яка залежить від величини доходу та становить. Ось за якими ставками обчислюється податок на доходи фізичних осіб:

• 18% для доходів до 10-ти мінімальних заробітних плат (або до 212 400 грн на 2023 рік);
• 15% для доходів від 10-ти до 15-ти мінімальних заробітних плат (або від 212 400 грн до 318 600 грн на 2023 рік);
• 10% для доходів від 15-ти до 20-ти мінімальних заробітних плат (або від 318 600 грн до 424 800 грн на 2023 рік);
• 5% для доходів від 20-ти мінімальних заробітних плат (або від 424 800 грн на 2023 рік).

ПДФО зараховується до державного бюджету і використовується на фінансування різних державних потреб, включаючи соціальні програми, охорону здоров’я, освіту та інфраструктуру.

Пільги ПСП з ПДФО: інструкція розрахунку

Пільги з ПДФО в Україні можуть надаватись певним категоріям населення, наприклад, людям з інвалідністю, одиноким матерям, учасникам бойових дій, ветеранам і т.д.

Щоб розрахувати пільгу ПСП з ПДФО в Україні, необхідно виконати наступні кроки:

1. 1 Визначте величину доходу, з якого буде розраховуватися пільга. Наприклад, якщо особа отримала дохід в розмірі 10 тисяч гривень, а мінімальна зарплата становить 6 000 гривень, то дохід відповідає 1,67 МЗП (10 000 грн / 6 000 грн).
2. 2 Визначте величину пільги відповідно до законодавства. Наприклад, для інвалідів І та ІІ груп, пільга на ПДФО становить 50% від суми, що підлягає оподаткуванню. Якщо сума, що підлягає оподаткуванню, становить 10 тисяч гривень, то пільга буде 50% від цієї суми, тобто 5 тисяч гривень.
3. 3 Відніміть суму пільги від величини ПДФО, що підлягає сплаті. Наприклад, якщо величина ПДФО, що підлягає сплаті, становить 1 800 гривень, а пільга на ПДФО становить 500 гривень, то після віднімання пільги сума ПДФО, що підлягає сплаті, становитиме 1 300 гривень.

Отже, для розрахунку пільги ПСП з ПДФО в Україні потрібно знати величину доходу, з якого розраховується пільга, величину пільги, яка надається згідно з законодавством, і відняти цю суму від величини ПДФО.

Які нововведення в ПДФО наразі?

Уряд і податкова служба пропонують ряд змін, які можуть бути впроваджені в майбутньому:

• Збільшення податкової ставки з 18% до 20% для високодохідних громадян (тобто для тих, хто отримує більше 10 мільйонів гривень річного доходу).
• Введення податку на великі спадщини та дарування (зокрема, у випадку передачі нерухомості або майна за кордон).
• Зменшення податкових пільг і зниження ліміту щодо доходу, з якого починається оподаткування.
• Впровадження податку на доходи з продажу криптовалют.
• Введення податкових послуг онлайн та автоматизація процесу подання декларацій.

Податок на доходи фізичних осіб: розрахунок

В Україні податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) розраховується за формулою:

ПДФО = Сума доходу * Ставка податку – Знижки

Для розрахунку ПДФО потрібно визначити наступні параметри:

1. 1 Сума доходу – це сума всіх видів доходів фізичної особи, яку вона отримала протягом року. Доходи можуть бути заробітної плати, авторських винагород, дивідендів, відсотків за депозитами, продажу майна та інших джерел.
2. 2 Ставка податку – визначається в законі і залежить від розміру доходу. Нижчу ставку застосовують для доходів, що не перевищують певної межі, а вищу – для доходів, що перевищують цю межу.
3. 3 Знижки – це певні суми, на які можна скористатися при розрахунку податку. Знижки передбачені для окремих категорій громадян, наприклад, для ветеранів війни, інвалідів та інших.

Приклад розрахунку ПДФО:

Допустимо, що фізична особа має річний дохід в розмірі 500 000 грн, а ставка податку для цього рівня доходів становить 18%. Тоді:

ПДФО = 500 000 * 18% – Знижки

Якщо знижки складають 50 000 грн, то податок буде розраховуватися наступним чином:

ПДФО = 500 000 * 18% – 50 000 грн = 80 000 грн

Отже, фізична особа повинна сплатити податок на доходи у розмірі 80 000 грн.

Які види доходів не оподатковуються ПДФО?

Відповідно до законодавства України, існують певні види доходів, які не підлягають оподаткуванню ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). Основні з них:

• Доходи від продажу майна, яке перебувало у власності понад три роки.
• Соціальні виплати (наприклад, допомоги на дітей, стипендії, матеріальна допомога для ветеранів).
• Спадщина та дарування, одержані від найближчих родичів.
• Суми, отримані за іншими законодавчо визначеними пільгами.
• Військові допомоги, отримані від уряду за участь у бойових діях.
• Доходи від співпраці з благодійними організаціями, що зареєстровані відповідно до законодавства.
• Доходи, отримані від державного бюджету або місцевих бюджетів за надані послуги або виконані роботи.
• Страхові виплати, одержані за страхування життя, здоров’я, майна.

Варто зазначити, що перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню ПДФО, може змінюватись залежно від законодавчих змін та рішень уряду.

Оподаткування ПДФО додаткових благ

ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) є одним з податків, які сплачуються з доходів громадян в Україні. Якщо йдеться про додаткові блага, такі як бонуси, премії, компенсації, то вони також підлягають оподаткуванню ПДФО.

Згідно з податковим законодавством України, додаткові блага, які надаються фізичним особам, повинні бути включені до складу доходів, які підлягають оподаткуванню. Розмір податку на доходи з цих благ залежить від суми доходу і ставки ПДФО, яка становить 18% від доходу.

Таким чином, коли фізична особа отримує додаткові блага, вона повинна звернути увагу на те, що ці блага повинні бути включені до складу доходу і сплачений з них ПДФО. У разі, якщо роботодавець не здійснює утримання ПДФО з додаткових благ, відповідальність за правильність сплати податку лежить на самій фізичній особі, яка отримала ці блага.

Чи потрібно сплачувати ПДФО з відсотків від банківських депозитів?

ПДФО – це податок, який сплачується з доходів фізичних осіб, в тому числі з доходів, отриманих від депозитів в банках. ПДФО залежить від розміру доходів та податкової ставки, яка застосовується до цих доходів. Зазвичай, банки не сплачують ПДФО від імені клієнтів, які мають депозити в банках. Клієнти самостійно повинні сплачувати ПДФО зі своїх доходів, включаючи доходи, отримані від депозитів в банках.

Як сплатити податок на доходи фізичних осіб?

Податок на доходи фізичних осіб можна сплатити у два способи:

• Через банк – фізична особа може сплатити податок через будь-який банк, який має відповідну ліцензію на здійснення банківських операцій в Україні. Для цього потрібно мати рахунок у банку і надіслати заявку на сплату податку. Банк перераховує суму податку з рахунку фізичної особи на рахунок Державного казначейства.
• Через інтернет – фізична особа може сплатити податок через інтернет-банкінг або за допомогою електронної платіжної системи. Для цього потрібно мати доступ до інтернету і зареєструватися в системі електронних платежів. Після реєстрації фізична особа може виконати оплату податку, введенням необхідних даних про розмір податку і рахунок для перерахунку коштів.

Важливо пам’ятати, що податок на доходи фізичних осіб повинен бути сплачений до 30 квітня наступного року після звітного року. Якщо фізична особа пропустила строк сплати податку, їй загрожує штраф та пеня за кожний день затримки. Тому важливо своєчасно звернути увагу на сплату податку і вчасно виконати необхідні процедури.

Штрафні санкції за несплату ПДФО

В Україні несплата податку на доходи фізичних осіб вчасно може призвести до нарахування штрафів та пені. Штрафні санкції за несплату податку на доходи фізичних осіб встановлені Податковим кодексом України і варіюються в залежності від тяжкості порушення.

Якщо фізична особа не сплачує податок на доходи фізичних осіб вчасно, до неї можуть бути застосовані такі штрафні санкції:

• Штраф за несвоєчасну сплату: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа не сплатила податок на доходи фізичних осіб вчасно. Штраф розраховується як 120% від суми податку, що підлягає сплаті.
• Штраф за несвоєчасну подачу декларації: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа не подала декларацію про доходи вчасно. Штраф розраховується як 10% від суми податку, що підлягає сплаті.
• Штраф за недоплату: Цей штраф застосовується, якщо фізична особа недоплачує свої зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Штраф розраховується як 10% від суми недоплати.

На додаток до перерахованих вище штрафів, на несплачені податкові зобов’язання можуть також нараховуватися відсотки. Відсоткова ставка встановлюється Національним банком України і наразі становить 10,5% річних.

Важливо зазначити, що штрафні санкції за несплату податку на доходи фізичних осіб в Україні можуть бути значними і можуть швидко накопичуватися, якщо їх не сплачувати. Тому фізичним особам важливо вчасно подавати свої податкові декларації та сплачувати всі належні податки в повному обсязі і вчасно, щоб уникнути штрафів.

Зараз ставка ПДФО в Україні становить 18% від доходу. Однак, є певні винятки та особливості для різних категорій доходів та осіб, які можуть впливати на розмір ПДФО, який потрібно сплатити.

Базою оподаткування ПДФО є доходи фізичної особи за певний період часу. Доходи, на які нараховується ПДФО, включають всі види оплати праці, такі як зарплата, премії, надбавки, виплати за відрядження, гонорари та інші виплати.