Як називають Емомалі Рахмон

0 Comments

Вічний президент: як хитрий Емомалі Рахмон підкорив бідний Таджикистан

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон вчергове виграв вибори: за нього віддали голоси більше 90% виборців. Це буде п’ята його каденція терміном на 7 років. Тим часом країна залишається найбіднішою в регіоні, а велика частина громадян працює за кордоном. 24 канал розповідає, як живе Таджикистан зараз і що буде далі.

Хто такий Емомалі Рахмон

У Таджикистані існує потужний культ особистості президента / Фото: Khilafah.com

Емомалі Рахмон керує своєю гірською державою, яка межує з Китаєм та Афганістаном, з 1994 року. Тепер це довше ніж Олександр Лукашенко в Білорусі.

В Таджикистані живе 9,5 мільйона людей, це перськомовна земля (таджицький – один з літературних варіантів перської). Пишуть таджики кириллицею, яка була створена в СРСР, хоча до цього використовували як латинку, так і арабський алфавіт. Раніше таджицька земля належала до Бухарського ханату та Російської імперії.

Формально, Рахмон є третім президентом, але перші два – Кахар Махкамов та Рахмон Набієв – були членами КПРС та керували лише по одному року кожен. За Набієва почалася громадянська війна, але Таджикистан вступив в ООН. Емомалі Рахмон має офіційний титул “Засновник світу та національної єдності – Лідер нації”, ЗМІ часто називають Рахмона “сонцем”. З 2016 року обмежень на кількість термінів для президента немає.

Що відомо про вічного керманича?

Емомалі Рахмонов (пізніше він прибрав закінчення) народився у 1952 році в селі Дангара та отримав освіту електрика, потім три роки служив в армії матросом та працював на виробництві сиру. Далі керував совхозом.

Після розпаду СРСР почалася стрімка кар’єра Рахмона: у 1990 році став депутатом парламенту, через два роки – головою Кулябського вілаяту (області). Тоді ж у якості компромісу Емомалі став головою уряду та фактично очолив країну. Яка у 1993 році взялася за зброю. Війна тривала 5 років, точної кількості загиблих немає (лунають оцінки у 60 або навіть 150 тисяч жертв).

Лише у 1997 році з опозицією, в першу чергу – з “Партією ісламського відродження Таджикистану” (“ПІВТ”) вдалось домовитись, віддавши їм 30% державних посад.

Тоді Рахмон був змушений миритися з ними, бо його власна база була маленькою та слабкою, – пояснила для DW Беата Ешмент, експертка з Центральної Азії.

Але починаючи з 2000-х років, Емомалі Рахмон витіснив опозицію звідусіль. У 2015 році “ПІВТ” була заборонена – на той час це була друга політична сила в країні – її лідерів та їх родини переслідували.

Багато хто був змушений поїхати у вигнання, сотні потрапили за грати. Таджикистан регулярно обмежує інтернет в країні або блокує доступ до опозиційних сайтів. Навіть в інших країнах спецслужби можуть знайти та вбити людину, як це сталося із Умаралі Кувватовим, засновником Group 24 та кандидатом у президенти. Його вбили в Стамбулі. Викрадення та повернення додому таджиків – широко відома практика.

Так завершився процес перетворення Рахмона на одноосібного лідера Таджикистану на наступні 20 з гаком років. Боротьба з ісламізмом часто доходить до абсурду, як-то вимоги змінити ім’я або поголити бороду. Жінки мають носити не європейський, а національний одяг.

Хто підтримує Рахмона?

При владі довгі роки тримається Кулябський клан, вихідцем з якого є Рахмон, інші клани майже не допускаються до владних постів і структур (на відміну від Киргизстану, де через революції здійснюється кланова та географічна ротація між північчю та півднем – Прим. 24). Цим, до речі, незадоволені еліти Таджикистану.

Ісламізм та слабка економіка

Таджикистан – одна з найбідніших країн світу / Фото: Eurasia.net

Незважаючи на всі зусилля, повністю “зачистити” ісламізм не вдалося, пише журналіст Андрій Медведєв. Хоча це намагалися зробити ще при радянській владі за участю КДБ. Кого не вбили після терактів початку XX століття, ті втекли в Афганістан. Коли з’явилася “Ісламська держава”, сотні таджиків поїхали воювати на Близький Схід у складі цих терористів.

Правозахисні організації заявляють, що ситуація з правами людини в Таджикистані жахлива, а вибори ніколи не були демократичними. Інші кандидати, які висувалися, були суто технічними, для підтримки “демократичного фасаду” і формального виконання Конституції. Скоріш за все, Рахмона колись замінить його син Рустам, який поки що очолює Сенат республіки.

Бідна держава
Щодо економіки, то майже 40% ВВП складають переведення грошей з-за кордону. Але, за оцінками експертів, “цей потік зменшився на 15-25% у першій половині” 2020 року. Мінімальна зарплата – 151 долар США (4276 гривень). В Україні, до прикладу, зараз 5000 гривень.

Повернення великої кількості трудових мігрантів з Росії, де вони втратили роботу, може створити внутрішню соціальну та безпекову нестабільність. Люди у відчаї, бо наближається зима, а виїхати на сезонні роботи не вдалося.

Незважаючи на те, що в Душанбе заявляли про відсутність коронавірусу, було зафіксовано як мінімум 10 тисяч випадків. На відміну від Киргизстану, де все контролює Росія, головна країна, яка допомагає Таджикистану – Китай. Пекін в основному тримає борг та має військову базу у цій країні. Душанбе винен Китаю 1,2 мільярда доларів, тобто 40% зовнішнього боргу.

Жителям Таджикистану ціни на м’ясо та нафту цікавіші за вибори, – сказав виданню The Diplomat Сироджиддін Толібов, очільник місцевого “Радіо Свобода”. – Таджикистан залежить від донорів, від безпеки на афганському кордоні, він повинен хоч якось виконувати правила.

Цікаво, що західні демократії дають уряду Рахмона гроші, незважаючи на всі проблеми з правами людини.

У своїх обіцянках, Рахмон напирав на великі інфраструктурні проєкти: добудувати одну гідроелектростанцію, відновити іншу, звести систему міждержавної передачі електроенергії. Таким чином, Таджикистан мріє вийти в енергетичні лідери Центральної Азії, знайти додаткові гроші, почати виплачувати кредити.

Однак, є серйозна проблема: пандемія коронавірусу змусила зменшити витрати на омріяний енергетичний сектор, але нарастити експорт дорогоцінних каменів та металів. Подекуди навіть вимикали світло. Тому Душанбе вирішив не чекати, коли ситуація ще погіршиться і провести вибори на місяць раніше, ніж завжди.

Російські експерти після відвідин Душанбе пишуть, що владу критикують “в університетах, в кафе, у приватних розмовах”. Через відсутність потужної опозиції, акцій протесту поки немає, але все ще може змінитися. Особливо, якщо борг по зарплатам зросте – зараз він вже досяг 6,5 мільйона доларів США.

Серйозний китайський вплив

КНР посилює свій вплив у Таджикистані / Фото: Eurasia.net

Китай має головний вплив на Душанбе, використовуючи політику, гроші та армію. Донедавна їх база була секретною, але вже ні. Формально, КНР відкидає інформацію, що у них є будь-який форпост у цій країні. Але він існує і схований у горах Паміру. Washington Post писали, що комплекс складається з кількох десятків двоповерхових будівель та башт. Без офіційного дозволу журналістам доступ туди заборонено. Він був відкритий у 2016 році під назвою “Ситод” (тадж. – “штаб-квартира”).

Виходячи з географії та розташування, військові мають попереджати проникнення уйгурів з Афганістану до Таджикистану. Як відомо, на своїй території, КНР репресує уйгурів, бо вважає їх ісламістами та терористами. Влада Китаю навіть будує величезні концентраційні табори та проводить програми стерилізації жінок.

Селяни та містяни, які живуть поряд, підтвердили присутність китайців журналістці видання Iran International. Місцеві жителі дуже занепокоєні китайською базою, бо інформації про її діяльність обмаль. Офіційне Душанбе називає об’єкт таджикською базою, яку КНР лише фінансує. Дві армії вже проводили спільні військові навчання на Памірі. Це окремий проблемний регіон.

Армії Китаю і Таджикістану проводять спільні навчання / Фото: Vestnik Kavkaza

Там, до речі, “живуть хто завгодно, але не таджики” (за словами журналіста Медведєва). Народності ближчі до афганських пуштунів зі своєю культурою та звичаями. Фактично, регіон є автономією. Через Памір йде шлях наркотрафіку, у 2012 році там навіть спалахнула невеличка війна. Існує зв’язок кланів Паміру з наркобаронами Південного Киргизстану.

Навіщо це Пекіну? На сторінках доповіді Пентагону від 1 вересня, можна знайти, зокрема таке: “Пекін хоче створити більш надійну зовнішню логістику і базову інфраструктуру. Це дозволить НВАК (Національно-Визвольна Армія Китаю – Прим. 24) підтримувати потужність на великих відстанях”. Простими словами, КНР хоче посилити вплив в Центральній Азії, і Таджикистан може стати форпостом. Офіційно, у КНР лише одна закордонна база – в Джибуті.

Геополітичний баланс
Рахмон тримається за політику, яка дозволяє мати гарні відносини з КНР, Росією, США та Іраном одночасно. Він ніколи не стане потужним союзником Путіна, бо це стане проблемою для інших партнерів.

Скоріш за все, Таджикистан продовжить існувати у своїй східній парадигмі без сильних протестів, але й на покращення економіки розраховувати навряд чи варто. А от безпекових викликів, особливо зі сторони Афганістану, може побільшати.

Як називають Емомалі Рахмон

Президент Таджикистана Эмомали Рахмон (до 21 марта 2007 года – Эмомали Шарипович Рахмонов) родился 5 октября 1952 года в поселке Дангара Кулябской области. РИА Новости, 05.10.2022

Президент Таджикистана Эмомали Рахмон (до 21 марта 2007 года – Эмомали Шарипович Рахмонов) родился 5 октября 1952 года в поселке Дангара Кулябской области Таджикской ССР (ныне Республика Таджикистан) в крестьянской семье. Трудовую деятельность начал в 1969 году после окончания профессионально-технического училища № 40 города Калининабад (ныне Левакант), в качестве мастера-электрика на маслозаводе в городе Курган-Тюбе (ныне Бохтар).В 1971-1974 годах проходил военную службу на Тихоокеанском флоте. После демобилизации поступил на работу в совхоз имени Ленина Дангаринского района.В 1982 году окончил экономический факультет Таджикского национального университета.В 1976-1987 годах занимал должности секретаря правления и председателя профсоюзного комитета совхоза имени Ленина Дангаринского района. Затем работал в партийных органах.С 1987 по 1992 год возглавлял совхоз имени Ленина Дангаринского района.В 1990 году Эмомали Рахмон был избран народным депутатом Верховного Совета Республики Таджикистан XII созыва.Осенью 1992 года был избран председателем Исполнительного комитета Совета народных депутатов Кулябской области.19 ноября 1992 года на XVI сессии Верховного Совета Республики Таджикистан Эмомали Рахмон был избран председателем Верховного Совета Республики Таджикистан.6 ноября 1994 года Эмомали Рахмон всенародным голосованием был избран президентом Республики Таджикистан. В 1999 году по результатам референдума в Таджикистане были приняты поправки к Конституции, увеличившие срок президентских полномочий до семи лет. 6 ноября 1999 года Рахмон был переизбран на пост президента Таджикистана.В июне 2003 года в конституцию республики были внесены изменения, которые разрешили главе государства занимать два семилетних срока подряд. 6 ноября 2006 года Рахмон выиграл президентские выборы, набрав 79,3% голосов избирателей. 6 ноября 2013 года на выборах президента страны Рахмон одержал победу, за него проголосовали 84,23% избирателей.В мае 2016 году в конституцию Таджикистана были внесены поправки, согласно которым Эмомали Рахмон может переизбираться на посту президента без ограничений. 11 октября 2020 года Рахмон в пятый раз победил на выборах президента Таджикистана, набрав 90,92% голосов избирателей. 30 октября 2020 года Эмомали Рахмон официально вступил в должность президента Таджикистана. В соответствии с конституционным законом Республики Таджикистан “Об Основателе мира и национального единства – Лидера нации” президент Республики Таджикистан Эмомали Рахмон носит титул Основателя мира и национального единства – Лидера нации.В сфере внутренней политики Эмомали Рахмон проводит курс на укрепление национального единства, развитие национальной культуры и традиций, на противодействие религиозному экстремизму. В 2007 году принял решение об использовании национальной топонимики и возвращении к традиционному написанию имен и фамилий. В том же году подписал закон “Об упорядочении традиций, торжеств и обрядов в Республике Таджикистан”, в 2009 году – “Закон о государственном языке”, закрепивший за таджикским языком статус единственного государственного, а за русским языком сохранивший статус языка межнационального общения. Согласно официально декларируемой концепции “открытых дверей”, Душанбе развивает “многовекторное” взаимодействие с упором на сотрудничество с Россией, Китаем, США и ЕС, Арабским Востоком, соседними странами, основными международными организациями. Договор о стратегическом партнерстве Таджикистан имеет с Россией, Китаем, Казахстаном и Узбекистаном.Важное значение Рахмон придает развитию международного сотрудничества в рамках СНГ. В 2001 году он подписал договор о вступлении Таджикистана в ШОС, в 2002 году – Устав и Соглашение о правовом статусе ОДКБ. Значительно продвинулось в годы президентства Рахмона российско-таджикское экономическое и военное сотрудничество, в рамках которого на территории Таджикистана был возведен ряд энергетических и инфраструктурных объектов, в 2004 году было подписано соглашение о размещении 201-й российской военной базы (ранее 201-я российская мотострелковая дивизия), а в собственность РФ перешел комплекс контроля космического пространства “Окно”(“Нурек”).Эмомали Рахмон удостоен многочисленных званий и наград. Он является Героем Таджикистана (1999). В разные годы ему были также вручены алмазный орден “Звезда попечителя” – высшая награда Международного благотворительного фонда “Попечители столетия”, орден “Национальный герой Афганистана – Ахмад Шах Масуд”, Золотая медаль Народного собрания (парламента) Египта, Золотая медаль почтения Мавлоно Джалолиддина Балхи (Руми) ЮНЕСКО, Золотая медаль имени Николая Блохина – высшая награда Академии медицинских наук РФ, орден Трех звезд 1-й степени Республики Латвия и др. В 2017 году он был удостоен российского ордена Александра Невского. Эмомали Рахмон женат, у него семь дочерей и двое сыновей. Материал подготовлен на основе информации РИА Новости и открытых источников