Філлери: навіщо, чому та як

Філери набули широкого поширення і стали по-справжньому затребуваними у практиці лікаря-косметолога. Фахівці цінують їх за легкість введення, а пацієнти – ; за зрозумілість процедури та швидкість настання омолоджувального результату. Але на тлі хвалебних відгуків досі залишається мало дослідженою область довготривалого впливу наповнювачів на організм, обґрунтованість їх введення та механізм впливу на тканини, а також багато інших питань, пов’язаних із застосуванням філерів у косметології.

. > Проблема застосування філерів видається надзвичайно цікавою одразу в кількох аспектах. Завдяки багатьом факторам, а саме: зацікавленості пацієнтів у корекції естетичних недоліків, що з’являються з віком, принципової легкості та зрозумілості процедури філінгу, досить активної рекламної кампанії фірм-виробників – філери набули широкого поширення і стали по-справжньому затребуваними в нашій практиці. Але при цьому виникла ціла низка питань, відповідати на які, схоже, ніхто не прагне. На тлі хвалебних звітів, що постійно зустрічаються, по дії того чи іншого наповнювача у світовій науковій літературі налічуються буквально поодинокі роботи, присвячені тканинній відповіді, вивченню постадійних морфологічних змін залежно від локалізації введення і природи того чи іншого філера. Також чітко простежується м’який антагонізм між пластичними хірургами та косметологами. Серед перших часто існує думка, що філери, будучи камуфляжними засобами, повинні бути максимально обмежені в застосуванні. Другі мають діаметрально протилежну точку зору, підозрюючи хірургів у тому, що вони найчастіше пропонують хірургічний спосіб корекції у випадках, коли можна було б обійтися малотравматичним введенням наповнювачів. Ми пропонуємо до уваги читачів дискусію, в якій взяли участь практикуючі фахівці у галузі естетичної медицини: Євген Лапутін, керівник хірургічного відділення Клініки естетичної медицини “Деталь” (Москва), Володимир Віссаріонов, д.м.н., професор, директор Інституту пластичної хірургії та косметології МОЗ РФ; Олена Губанова, д.м.н., лікар-дерматокосметолог, провідний спеціаліст з ін’єкційних методик компанії “Валлекс М”; Томас Слейтер (Thomas Sleyter), приватний косметолог-дерматолог (Нью-Йорк, США). У цій дискусії буде порушено цілу низку питань, роз’яснення яких, по-перше, становить певний інтерес, по-друге, безумовно, корисне як лікарям, так і пацієнтам.

У чому полягає суть проблеми, і як би ви охарактеризували стан питання на сьогоднішній день

Володимир Віссаріонов: Оскільки в тканині вводиться стороннє тіло, на мій погляд, найважливішим завданням клініцистів та розробників матеріалів є вивчення взаємодії тканин із цим стороннім тілом. Якщо речовина, що вводиться, абсолютно інертна, метою введення може бути тільки заповнення недостатнього об’єму. Читайте нас у Instagram! Інакше введення філлера має викликати хронічне роздратування та стимулювати продукцію власних тканин. Проблема ж полягає в об’єктивній оцінці синтезованого матеріалу з позицій безпеки, можливості тривалого перебування в тканинах без ускладнень, а у разі виникнення останніх – розробці тактики лікування. Олена Губанова: Основні завдання, які стоять перед виробниками, дистриб’юторами та лікарями, можуть бути наступні: подовження терміну резорбції напівперманентних та резорбуваних гелів; вивчення віддалених взаємодій перманентних філерів із тканинами; оцінка віддалених результатів та ускладнень; пошук оптимальних безпечних комбінацій філерів; необхідність мультицентрових досліджень нових препаратів; якісна підготовка спеціалістів; дискусії та обмін клінічним досвідом; правовий захист лікаря та пацієнта. Томас Слейтер: У зв’язку з тим, що філери порівняно недавно стали застосовуватися як компоненти комплексного лікування контурних недоліків особи, а також з тим, що ринок поповнюється все новими препаратами, у лікарів та пацієнтів виникає необґрунтований оптимізм щодо цих препаратів. Легкість їх введення, швидкість відновлювального періоду, відносна безпека всієї процедури та агресивна реклама фірм-виробників призводять до явно завищеної оцінки можливостей філерів. Вибрати філери правильно: розраховуємо очікуваний ефект При цьому сором’язливо замовчуються проблеми: невивченість віддалених результатів, випадки, коли з незрозумілих причин ефект тримається набагато коротше за очікуваний період, неприємні фокальні побічні прояви, наприклад, у вигляді фіброзу тощо. Тому головне питання на сьогоднішній день, як мені здається, наступне: чи є філери модою чи, справді, безальтернативною необхідністю в лікуванні, заради якої лікар має право піти на певні ризики. Євген Лапутін: Головною проблемою застосування філерів є кричуща невідповідність переваг, що заявляються виробниками, та реальними результатами. На стику 1990-х-2000-х років я провів докладне анкетування пацієнток, які зазнали контурної пластики із застосуванням різних філерів. Не враховуючи думки тих, хто залишився зовсім незадоволеним результатами контурної терапії, серед “задоволених”, тим не менш, переважали ті, які відзначали “явне поліпшення, але не так, як би хотілося” і ті, які говорили, що результат тримався протягом терміну, абсолютно несумісного з очікуваним. Так, при застосуванні Restylane я багато разів спостерігав випадки, коли ефект зберігався лише кілька тижнів! Мимоволі в цьому випадку лікар виявляється користолюбцем і обманщиком, а пацієнт -; обдуреною жертвою. При аналізі ж наукової літератури привертає увагу те, що проводиться вивчення лише локальної дії препарату без оцінки загальної відповіді організму, хоча саме особливості загального метаболізму і є (імовірно?) головною причиною стислості дії. Наступна (і, на жаль, не остання) проблема філерів – це питання термінології. З чиєїсь нелегкої руки прищеплюються вульгарні визначення типу “щеплення краси” або безглуздо-узагальнені типу “гелі”, хоча останнє викликає, швидше, перукарські, але аж ніяк не медичні, асоціації. Майже щомісяця на ринку з’являються нові філери. На сьогодні їх загальна кількість досягла кількох сотень.

При появі нового матеріалу фірма-виробник обов’язково заявляє про ті чи інші переваги свого продукту. При цьому лікар потрапляє у вельми непросте становище і неминуче виявляється заручником ситуації, коли, з одного боку, він уже звик до філерів, з якими працював раніше, з іншого – . боїться пропустити більш досконалий продукт і не бажає уславитися консерватором.

Це штовхає лікаря на використання нових матеріалів, з великою ймовірністю здатних виявитися не тільки не краще, але навіть гірше за препарати, що застосовувалися до цього. Можливо і зворотне: отримуючи задовільні результати, лікар зовсім сліпий до всіх новинок. Якою є оптимальна тактика в такій ситуації? Володимир Віссаріонов: Так, звичайно ж, саме по собі створення нових філерів відображає незадоволеність клініцистів та їх бажання досягти максимального ефекту за відсутності ускладнень. Однак у ряді випадків важко сказати, через який період часу та за яких умов ускладнення виникне. І пацієнт і лікар стоять перед дилемою: що вибрати? Природно, що в результаті претензії пацієнт пред’являє не до розробника і виробника, а до лікаря. Саме цим можна пояснити перевагу лікарем будь-якого препарату. Причому що менше буде ускладнень, то меншою буде зацікавленість лікаря в нових матеріалах. Самі процедури імплантації філерів дуже скрупульозні, і освоєння нового препарату потребує багато часу. Єдине, на мій погляд, вірним рішенням щодо розширення професійного кругозору є проведення конференцій та круглих столів з обмеженою кількістю учасників (до 50–60 осіб), де можна було б обговорити всі тонкощі клінічних проблем. Які філери використовувати в гінекології Будь-який препарат, що виходить на ринок косметичної продукції, має бути обов’язково сертифікований. Клінічна апробація повинна проводитися з чітким веденням протоколу спостережень у 3 клініках, при цьому терміни спостережень повинні бути збільшені. З цього питання слід попрацювати з відповідними організаціями на рівні Міністерства охорони здоров’я. Олена Губанова: Будь-який допитливий лікар-практик періодично пробує новинки, бажаючи мати власну думку і сподіваючись, що новий препарат виявиться не тільки кращим, а й економічним. Безумовно, у кожного лікаря формуватимуться свої принципи відбору та переваги. Оптимальна позиція для обережного практика – вичікує. Повинні пройти, як мінімум, рік-два з моменту проведення клінічних випробувань нового матеріалу, що резорбується, з’явитися наукові публікації з порівняльних досліджень з наданням звіту про безпеку, опубліковані відомими фахівцями. Важливий захист для лікаря та пацієнта – офіційна реєстрація в країні, поінформованість про ризик розвитку віддалених ускладнень та правової відповідальності компаній-виробників у разі серйозних ускладнень. Томас Слейтер: Це гарне питання, особливо для американського лікаря, тому що ми значно відстали від Європи в асортименті філерів, довго віддаючи перевагу бичачому колагену, і лише з наукових статей та зі слів пацієнток з Європи дізнаючись про інші препарати, наприклад, на основі гіалуронової кислоти. Розширення наших можливостей у цьому питанні неминуче підвищує наші ризики. Тому найбільш раціональною лінією поведінки є здоровий консерватизм та акуратне просування вперед. Хоча, якщо лікар уже сьогодні загалом задоволений своїми результатами при застосуванні якогось конкретного препарату, то навряд чи йому варто експериментувати з чимось новим, доки не буде запропоновано принципово нового та революційного наповнювача. Євген Лапутін: Я не зовсім згоден з доктором Віссаріоновим у тому, що створення нових філерів головним чином засноване на невдоволенні клініцистів. Якщо вже розглядати питання в цьому аспекті, то скоріше незадоволення пацієнток може бути каталізатором у процесі пошуків нових матеріалів. Мені здається, справа в іншому – низька собівартість і висока ринкова ціна спонукають виробників до випуску нових і нових препаратів. Деякі їх дуже агресивно рекламуються і просуваються ринку. Це, звичайно, гіпербола, але при правильному рекламному позиціонуванні до ряду філерів може потрапити і курячий послід. Я також не згоден і з доктором Віссаріоновим та з доктором Губановою, що наявність дозвільних документів (наприклад, Міністерства охорони здоров’я) може полегшити ситуацію. Наприклад, у США із запізненням стали застосовуватися філери на основі гіалуронової кислоти, що було обумовлено позицією FDA, але ніхто не сумнівався, що вони цілком можна порівняти за якістю з препаратами на основі бичачого колагену. Я розумію, що це протизаконно, але відсутність реєстрації Міністерства не зможе мене зупинити використовувати будь-який філер, який має гарну репутацію у світі і ретельно освітлений у науковій літературі (я в жодному разі не маю на увазі нових препаратів невідомих фірм). У цьому випадку, звичайно ж, необхідно повідомити пацієнтку. Щодо наявних у нашому розпорядженні препаратів, я не бачу великої різниці в ефекті заповнення тканинної депресії того чи іншого генезу, тому невпинний пошук “чогось новенького” мені здається необґрунтованим. Головна вимога при виборі препарату – ndash; наявність наукових статей, присвячених його всебічному вивченню, та відсутність токсичних інгредієнтів. Присутність звіту про безпеку, на який посилається доктор Губанова, не видається мені достатньою підставою для застосування того чи іншого матеріалу.

Наші пацієнти вимагають від нас насамперед візуального ефекту, а дані морфологів, гістологів та інших фахівців зовсім не прояснюють картину.

Які позитивні особливості застосування філерів крім ремоделювання обсягу

Наприклад, чи є об’єктивні клінічні поліпшення, пов’язані з принципом ізоволемічної деградації, характерною для препаратів на основі гіалуронової кислоти? Олена Губанова: Я можу спиратися лише на власний клінічний досвід оцінки уповільнення старіння зон депресій особи та на позитивні відгуки пацієнтів протягом восьми років. Томас Слейтер: Застосування, особливо неодноразове, філерів в одній і тій же зоні призводить до утворення реактивного фіброзу, який у ряді випадків може камуфлювати тканинну інволюцію. Я не думаю, що компоненти філерів здатні сприятливо впливати на перифокальні тканини. Насамперед, філер діє як механічний наповнювач. Євген Лапутін: Лікар Губанова наводить досить привабливий аргумент, з яким хочеться погодитися. Але для підтвердження його правильності необхідно мати у розпорядженні статистично достовірну групу пацієнтів (не менше кількох десятків), які б погодилися на те, щоб, наприклад, в одну носогубну складку їм вводився наповнювач, а в іншу -; нічого. Після цього вони мали б погодитися на багаторічне обстеження, а потім померти, щоб морфологи порівняно вивчили тканини з обох боків обличчя. Наскільки мені відомо, такі роботи не проводилися.

Чи існують будь-які недоліки для всіх видів філерів, не рахуючи високої вартості та швидкого терміну деградації

Володимир Віссаріонов: У всіх філерів один недолік – відсутність тривалих спостережень. Однак його навряд чи вдасться подолати, якщо не проводити випробування впливу філерів на клітинному рівні. Олена Губанова: Абсолютно згодна з доктором Віссаріоновим. Томас Слейтер: Оцінка об’єктивних негативних особливостей філерів можлива лише при вивченні біопсійного матеріалу тієї зони, куди здійснено імплантацію. Але я слабо уявляю, яким чином я можу вмовити свою пацієнтку погодитися на те, щоб я відрізав, нехай навіть маленький, шматочок її щоки. Євген Лапутін: Здається, що загальним недоліком філерів є їх непрогнозована поведінка після введення. В ідеальному випадку необхідна оцінка реципієнтної можливості зони, що обробляється. Цілком очевидно, що будь-яка тканинна депресія має свій обсяг, точну відповідність якому і забезпечить необхідний результат. Але, по-перше, не розроблено методику оцінки обсягу реципієнтної області, а по-друге, філер, залежно від місцевих тканинних факторів, здатний або “розбухати”, або “з’їжджуватися”, що не може не позначитися на результаті. >

Чи справедливе твердження (парадоксальне за своєю суттю), що чим препарат дешевше, тим він кращий

Приклад: біополімерний гель (поліметилметакрилат) за низької вартості дає перманентний результат. Володимир Віссаріонов: Думаю, що ні. Справжній продукт від виробника коштує, як правило, досить дорого через високу вартість вихідного матеріалу, самого виробництва на обладнанні, витрат на експертні роботи та інших витрат. У зв’язку з численними підробками, звичайно, це не завжди відповідає реальній дійсності. Олена Губанова: Для деяких препаратів, можливо, таке твердження і справедливе, але, на мій погляд, тільки за певних умов: для пацієнта віком 60 років і більше, який переніс пластичну операцію, обізнаний про віддалених ризиках і готового розділити відповідальність разом із лікарем. Ми не можемо передбачити, що буде через 5-15 і 20 років. Деякі країни Євросоюзу відмовилися від застосування полідиметилсилоксанів, маючи сумний досвід відстрочених ускладнень. Багато провідних пластичних хірургів і дерматологів зробили свій остаточний вибір на користь безпечніших резорбованих філерів. Мені більше імпонує твердження: “немає нічого постійного, ніж тимчасове”. Якщо процеси старіння динамічні, навіщо вводити щось незмінне? Можна обговорити й інше твердження: “Чи завжди ціна відповідає якості?” Томас Слейтер: Багато хто дуже войовничо сприймає тезу про безпеку дешевих синтетичних філерів. Особисто мені ця войовничість видається надмірною. Такі філери штучного походження як Bioplastiqe, Biphasic, Copolymer, Teflon Paste протягом багатьох років застосовувалися у США. Звичайно, якщо фінансові можливості пацієнтів дозволяють, краще віддавати перевагу препаратам, що біодеградуються. До того ж такі неприємні ускладнення перманентних філерів, як фрагментація та міграція, можуть зустрічатися і при застосуванні препаратів Perlane та Dermalife. Євген Лапутін: Звичайно ж, “Жигулі” гірші, ніж “Мерседес”, але теж їдуть. Так само йде справа і з філерами штучного походження – ефект, що наповнює, з їх допомогою цілком досяжний. Відомі ускладнення та неприємні побічні ефекти при застосуванні цієї групи філерів. Тому не можна нехтувати загальновідомими запобіжними засобами. Наприклад, мій досвід говорить про повну неприпустимість застосування біополімерного гелю у всі зони обличчя, за винятком губ, де, на мій подив, можливе отримання цілком прийнятного в естетичному відношенні результату. Більше того, коли я перейшов до тактики дробового введення матеріалу (не більше однієї одиниці в одну губу з інтервалом не менше місяця), то повністю позбавив себе та пацієнтів від усіх описаних ускладнень, що пояснюється, на мій погляд, відсутністю ішемізації реципієнтів областей. З практики відомо, що існують три зони обличчя, перспективні для застосування філерів: губи, назолабіальні складки та глабела. У той самий час локальні шкірні депресії може бути і інших ділянках, наприклад, виражена слізна борозна чи інволюційне збіднення щік. Чи виправдане та чи обґрунтоване застосування філерів для корекції цих проблем? Володимир Віссаріонов: Важко сказати, не маючи особистого досвіду. Але, спостерігаючи ряд, на щастя, нечисленних ускладнень після введення полімерів в область слізної борозни, немає бажання вторгатися в цю делікатну область, оскільки шкіра тонка, і всі підшкірні рубці тут виявляються особливо яскраво. Олена Губанова: Якщо виправданий ліпофілінг у цих зонах, то чому ж не виправдане застосування філерів? Навпаки, все більш активно застосовується метод контурної пластики з метою ремоделювання обличчя у зонах ліподистрофії. Але не у всіх випадках це показано, тому важливим є відбір пацієнтів та виконання чітких рекомендацій виробника з техніки та зон введення. Принаймні, основні компанії-виробники матеріалів, що резорбуються, не рекомендують вводити препарат у слізну борозну. Так як я маю незначний власний досвід щодо корекції невираженої слізної борозни, однозначної відповіді у мене поки що немає. Томас Слейтер: У своїй практиці я суворо дотримуюсь правил застосування філерів для ремоделювання губ, для заповнення носогубних складок та вертикальних зморшок в області глабели. Застосування Restylane Fine Line для корекції вертикальних зморшок верхньої губи та “гусячих лапок” розчарувало і мене, і моїх пацієнтів, хоч у рекламних проспектах я бачив фотографії з дуже ефектними результатами від застосування цього філера. Євген Лапутін: Інволюційне збіднення середньої зони обличчя, звичайно ж, можна коригувати за допомогою філерів, але з фінансової точки зору це є химерністю і дурним примхою, оскільки вартість матеріалу може перевищити кілька тисяч доларів. До того ж я бачив картину вираженого підшкірного фіброзу, що деформує, після застосування New-Feel. Наступний ліфтинг особи дозволив візуалізувати деформовані області: були чітко видно фіброзні тяжі, багато з яких розташовувалися інтрадермально, що унеможливлювало їх видалення. Хоча не виключено, що така картина була обумовлена ​​технічними похибками при введенні препарату. Що ж до корекції слізної борозни, то, здається, звичайні ін’єкційні техніки непридатні. Останнім часом пропонуються інші альтернативні наповнювачі для корекції цих зон, як правило, у вигляді окремих графтів.

Чи існує алгоритм вибору того чи іншого філера залежно від локалізації та суті проблеми

Володимир Віссаріонов: Кожна фірма, випускаючи препарат на ринок, дає рекомендації щодо його застосування та технології проведення імплантації. Однак, як правило, лікарі, набуваючи досвіду, самі розширюють сфери застосування філера. Щоб розробити алгоритм, який передбачає вибір певного філлера для конкретної області, необхідно мати великий досвід роботи з різними препаратами, причому не тільки позитивний. Важливим є також вміння справлятися з ускладненнями. Поки що такого алгоритму немає, але ми ведемо наукові дослідження в цьому напрямі. Олена Губанова: Ні, єдиного алгоритму не існує. Але спроби робляться. Дискусії практиків показують, що існує різне бачення однієї і тієї ж проблеми, і кожен може бути по-своєму правий, спираючись на власний великий досвід роботи в ремоделюванні старіючої особи. Однак, як уже зазначив доктор Віссаріонов, компанії-виробники дають чіткі рекомендації щодо показань, протипоказань та послідовного введення гелів у межах однієї групи (наприклад, можливі комбінації різної в’язкості гіалуронової кислоти або колагеновмісних гелів; не застосовувати їх в одній зоні з перманентними) імплантатами і т.д.). І, мабуть, розумно дотримуватися цих вказівок, щоб уникнути небажаних явищ. Томас Слейтер: Головний алгоритм – досвід лікаря, його інтуїція. Інший алгоритм – слід запровадити якийсь наповнювач у зону депресії. Бажано, щоб не було гіперкорекції, і щоб препарат не володів властивостями, що викликають тканинну агресію та токсичність. Євген Лапутін: Здається, що створення ліній препаратів з різними фізико-біологічними параметрами мало в основі саме відповідність такому алгоритму. Застосування таких препаратів як Restylane, Restylane Fine Line, Perlane, Juviderm (з різними коефіцієнтами в’язкості) має явні цільові локалізації. Проте практика показує, що це завжди підтверджується стабільними клінічними результатами. Навпаки, ми часто бачимо, що лікар віддає перевагу одному препарату, використовуючи при цьому різні техніки і отримуючи цілком переконливі результати. Вважається, що застосування філерів, особливо біодеградованих, є безпечною процедурою, оскільки навіть у разі гіперкорекції з часом обов’язково відбудеться нормалізація ситуації. Чи це так?

Чи існують ще ускладнення, не рахуючи алергічних реакцій на препарати білкового походження

Володимир Віссаріонов: Чим більше вводиться препарату в ту чи іншу область, тим більший ризик виникнення фіброзу через ішемію навколишніх тканин та порушення в них мікроциркуляції. Причому це може статися до завершення біодеградації. У зв’язку з цим мені подобається дуже давнє жартівливе вираження, сказане Аркадієм Райкіним: “Художник – це людина, яка бере потрібну фарбу і кладе в потрібне місце”. Тільки тут хочеться мимоволі додати: “у потрібній кількості”. Найбільш складним консервативної корекції ускладненням є фіброз, тобто підшкірні рубці. Причому в ряді випадків при морфологічному дослідженні посіченого надлишку тканин залишків імплантованого матеріалу в рубцях не визначається. Олена Губанова: У застосуванні будь-яких філерів є ризик, але не завжди це пов’язано безпосередньо з самим препаратом. Одна з частих технічних помилок лікарів-початківців – гіперкорекція, яка, на жаль, не завжди з часом проходить. Так, наприклад, введений поверхнево тонку шкіру в’язкий гель (наприклад Perlane) може деформувати зону поверхневих зморшок. Біодеградований гель повністю резорбується, але, перебуваючи надто довго в поверхневих шарах дерми, “небезпечний зайвий обсяг” стимулює клітинну проліферацію, що призводить до формування фіброзних тяжів на місці імплантату. Томас Слейтер: Вже говорилося, що в суспільстві сформовано легковажне ставлення до філерів. Стало не дивина (про що неодноразово повідомлялося в мас-медійних засобах) проведення так званих botox-party, на яких, під час розпивання шампанського під легку музику, крім Botox чарівні леді колють один одному і різноманітні філери. У ряді європейських країн кілька років тому вибухнув грандіозний скандал, коли з’ясувалося, що деякі препарати, суворо дозволені лише для професійного використання (той самий Botox, філери, компоненти для хімічних пілінгів), застосовуються в перукарнях і лазнях. Зрозуміло, що подібні місця використання філерів навряд чи передбачають безпеку самого філінгу. Євген Лапутін: Так, звичайно, застосування філерів слід вважати безпечною процедурою. Якщо під безпекою розуміти загрозу здоров’ю та життю. Досвід показує, що навіть препарати на основі бичачого колагену, незважаючи на грізні попередження з приводу алергічних білкових відповідей, на практиці викликають будь-які реакції казуїстично рідко. Небезпека в іншому – у естетичному аспекті. Причому слід вважати, що це неприємності пов’язані лише із застосуванням штучних матеріалів. Вже вважається статистично достовірно доведеним акриловим фіброзом після застосування Dermalife. Особисто в моїй практиці був випадок, коли Perlane, який використовується для корекції “ліній маріонетки”, через 2 місяці після введення фрагментувався і мігрував в область щоки,

Яка локальна взаємодія при послідовному застосуванні філерів різних груп для ремоделювання однієї зони

Володимир Віссаріонов: Ми можемо тільки міркувати з приводу поєднання різних філерів в одну область. У нас немає такого досвіду, оскільки ми повністю дотримуємося рекомендацій виробників використовувати для корекції однієї зони один матеріал. Та й не хочеться отримувати ускладнення від невідомості. Олена Губанова: Досліджень щодо взаємодії внутрішньодермальних філерів не проводилося. Більшість виробників не рекомендують застосовувати в одній зоні гелі, що резорбуються і нерезорбуються. Однак є повідомлення про ускладнення у вигляді інфікування та реакцій відторгнення, при послідовному введенні різноїменних гелів. Томас Слейтер: Американські лікарі довгі роки були в зручнішому, ніж їхні європейські колеги, становищі, оскільки в переважній більшості випадків перевага надавалася спорідненим препаратам (колаген, Zyplast, Resoplast тощо). ). Але навіть у цих випадках ми неодноразово помічали різницю при введенні матеріалу в інтактну тканину і в зону, що зазнала фіброзування після попередніх філінгів. У цих випадках лікар лише з більшою обережністю може пообіцяти рівномірний розподіл матеріалу. Євген Лапутін: Найбільша проблема, на мій погляд, полягає в тому, що, як правило, фактично неможливо з’ясувати у пацієнтки, який препарат був використаний під час попереднього філінгу. Але при цьому важко уявити, що лікар відмовився від процедури при нез’ясованому анамнезі. Практика показує, що застосування філерів із різних груп змінює візуальний результат аж ніяк не принципово, хоча дані дослідників свідчать про протилежне, що підтверджують виступи інших учасників дискусії. Чи є ліпофілінг найбільш природною альтернативою філерам промислового виробництва? Володимир Віссаріонов: Я думаю, що ні, оскільки застосування жиру пов’язане з необхідністю його запозичення з інших областей, а сама по собі жирова тканина для заповнення тонких шкірних заглиблень навряд чи годиться. І все ж таки добре, що є і те, і інше. Олена Губанова: Не думаю. Ліпофілінг може бути і більш природна, але все ж таки більш інвазивна процедура, хоча і менш дорога. А як бути у випадку, якщо нема звідки взяти жир у пацієнтки? На сьогоднішній день є лише один філер, зареєстрований у Європі, який визнається деякими провідними хірургами як альтернатива ліпофілінгу – резорбований гель Restylane SubQ. Препарат пройшов минулого року клінічні випробування з безпеки та ефективності. Томас Слейтер: Здається, що ліпофілінг показаний більш відважним і сміливим пацієнткам, яких насправді не так вже й багато, оскільки, на відміну від філінгу, ліпофілінг – це вже справжнісінька операція. При цьому є випадки (наприклад, ліподистрофії), коли аутожирова тканина є у всіх сенсах кращим матеріалом. Євгєн Лапутін: На мій погляд, ліпофілінг – у всіх відношеннях найкращий спосіб поповнення обсягу і ремоделювання всіх зон особи, за винятком губ, де жирова тканина, трансплантована в нежирове середовище, просто повинна лізуватися (дивно, але на практиці так виявляється далеко не завжди). При цьому використання ліпофілінгу просувається досить повільно. І тому дві причини. Перша – як правило, пацієнтки з проблемами, які можна вирішити за допомогою того чи іншого виду філінгу, виявляються на прийомі не у хірургів, а у косметологів, які не мають хірургічних технік. Друга причина полягає в тому, що старі модифікації ліпофілінгу скомпрометували сам метод, і багато лікарів просто за інерцією не беруться за нього. Хоча мій особистий досвід показує, що за допомогою ліпофілінгу можливо отримати стабільні та дуже ефектні результати, які є цілком недосяжними при інших способах наповнення. Євген Лапутін: Підсумовуючи свої враження від дискусії, хочу зауважити, що всі її учасники були вільні від надмірного оптимізму, вкотре підтвердивши актуальність теми та відсутність простих рішень. Останнє хотілося б особливо наголосити, оскільки недооцінка цього часто призводить до помилок щодо філерів. Для розуміння біологічних процесів, що запускаються в результаті процедури філінгу, потрібні серйозні морфологічні дослідження, які відсутні. Може здатися, що така ситуація влаштовує лікарів, цілком задоволених результатами застосування філерів. Сумнівно, що пацієнти, для яких “рідкісні невдачі” (на думку лікарів) перетворюються на справжнє катування, поділяють цю позицію. Психологічно набагато легше зазнати невдачі після пластичної операції, що спочатку сприймається пацієнтами як витівка ризикована, ніж після простого і невинного уколу.

Головний висновок цієї дискусії може полягати в заклику до лікарів творчо переосмислити процедуру філінгу, свідомо відмовившись від деяких укорінених уявлень і поставитися уважніше до деяких новацій.

Філлери в косметології: що це таке і кому потрібні

Краса безпосередньо залежить від стану і здоров’я шкіри. Адже якщо шкіра зів’яла і тьмяна, тоді, як би ви не намагалися замаскувати її декоративною косметикою, ні про яку красу не може бути й мови. Тому, щоб шкіра виглядала сяючою і молодою, можна її наповнити настільки популярними в наш час філерами. Саме за допомогою цих спеціальних складів заповнюються ті місця, які потребують в додатковому обсязі (недостатньо повні, виражені губи або складки, зморшки на обличчі). Однак багато хто і хотів би вдатися до подібної процедури, але їх бентежить слово «пластика» і ризики, які можуть виникнути в процесі. Але чи дійсно це настільки ризиковано? Розповідаємо, кому і навіщо потрібні філери.

Трохи статистики

Введення філерів – одна з найбезпечніших і популярних косметологічних процедур у світі. У тому ж США, наприклад, щорічно проводяться більше 2,5 мільйонів даних маніпуляцій і ця цифра постійно зростає.

Чим же можна пояснити масове захоплення філерами? Насправді, дані ін’єкційні препарати мають ряд переваг.

• По-перше, на відміну від тих же пластичних операцій, ця процедура оборотна. І якщо вас щось буде бентежити, то через кілька місяців результат впливу філерів зійде нанівець, і ви повернетеся до свого звичного відображення.
• По-друге, ефект від введення філерів помітний відразу. Тому похвалитися оновленою зовнішністю можна буде практично відразу.
• По-третє, дана процедура має широкий спектр застосувань і підходить як молодим, так і дорослим пацієнтам (чоловікам і жінкам).
• Ну і, по-четверте, процедура займає близько 30 хвилин і проходить абсолютно безболісно для пацієнта. Такий ефект став можливий завдяки тому, що в складі сучасних препаратів присутній анестетик.

Магазин Filler Shop пропонує оригінальну продукцію для косметологів високої якості від постачальників за найнижчою ціною на ринку. Детальніше за посиланням – http://filler-shop.com.ua

Що таке філери

Насправді, це ін’єкційні препарати, які по своїй текстурі нагадують в’язкий і пластичний гель, здатний, в залежності від місця і глибини введення, заповнювати або збільшувати обсяги тканин і міняти їх контури. Саме тому, що дана процедура здатна дуже сильно змінити риси обличчя, її ще називають контурною пластикою.

Варто відзначити, що філери розрізняються щільністю, глибиною введення, основою, способом її синтезу. Наприклад, для контурної пластики підборіддя або створення ідеальних скул фахівець вибере щільний препарат, а ось для досягнення ефекту “пухких губ” або заповнення носослізної борозни, досить буде взяти м’який. Якщо стоїть завдання лише збільшити обсяг і домогтися незначного ліфтингу, тоді варто вводити препарат неглибоко. Але для роботи зі зв’язковим апаратом його слід помістити під м’яз прямо на кістку.

Як ми вже згадували, за допомогою даних ін’єкційних препаратів легко можна заповнити або додати обсяги на щоках, вилицях, губах, скронях, прибрати малярні мішки під очима, змінювати овал обличчя і контури підборіддя, щік, лоба, а також «повернути на місце» зв’язковий апарат і, відповідно, контури обличчя. Крім того, останнім часом все більшу популярність набирає безопераційна ринопластика, коли за допомогою філерів вдається прибрати горбочок, звузити спинку і кінчик носа. До того ж, дана процедура дозволяє зробити більш непомітними рубці постакне і глибокі шрами (за допомогою заповнення тими ж філерами). Тому залежно від того, що саме ви хочете вдосконалити, експерт підбере філлер з певною тривалістю дії. Наприклад, це може бути препарат, який збереже активність від трьох місяців до двох років. Однак найбільш затребуваними (і вивченими) є філлери на основі гіалуронової кислоти, ефект від яких зберігається близько шести місяців. Але фахівці звертають увагу, що останнім часом також стають популярними філлери на основі гідроксиапатиту кальцію, дія яких триває до півтора років, і препарати, в яких присутні обидві основи.

Чому ця процедура називається контурною пластикою

На відміну від хірургічного втручання, дія філерів на основі гіалуронової кислоти і гідроксиапатиту кальцію є оборотними, тому якщо пацієнт раптом передумав чи очікував трохи інший результат, то можна, наприклад, почекати поки препарат виведеться з тканин природним чином, або прискорити цей процес за допомогою гіалуронідази, природного антидоту. До речі, філлери стимулюють вироблення власного колагену в зоні введення, тому через кілька процедур вже помітно, що в місці, куди вводили препарат, утворюються власні колагенові волокна, тому знову «підколювати» немає необхідності.

До речі, чи помічали ви, що українські та європейські жінки старіють по-різному? На Заході, наприклад, тканини залишаються на місці, але втрачають в обсязі і покриваються сіточкою зморшок, які можна заповнити за допомогою підшкірного філера. А ось обличчя українок в більшості випадків “обвисає”, тому обсяги зміщуються. В цьому випадку набагато ефективнішою буде робота зі зв’язками і тканинами, які змістилися за допомогою препаратів на основі гідроксиапатиту кальцію. До того ж, вони активно стимулюють вироблення власного колагену, тому тканини залишаться на місці навіть після того, як дія препаратів закінчиться.

Ні для кого не секрет, що останнім часом в моду входить природність. Тому дана методика дозволяє грамотно коригувати вікові зміни або гармонізувати риси обличчя, залишаючи при цьому відчуття, що гарна зовнішність – результат роботи природи, але ніяк не майстра. І процедура ця, до речі, можуть покращувати якість шкіри і сприяти її омолодженню, залишаючись при цьому однією з найбезпечніших і такою, що не має протипоказань. А можливі ускладнення, коли-небудь зареєстровані, були пов’язані з інфікуванням місця уколу, а не з препаратом. Були, звичайно, описані випадки утворення біоплівок, після введення даних препаратів, але це пов’язано з використанням заборонених перманентних філлерів або з ін’єкціями у вже травмовані тканини. Тому дуже важливо вибрати досвідченого лікаря, якому ви зможете довірити своє обличчя і, відповідно, свою красу.

Дуже важливо, щоб у вас не було температури, запалення шкіри, цукрового діабету, алергії на компоненти препарату, що ви не вагітні, не вживали алкоголь і не приймали препарати, що розріджують кров, протягом доби. І не варто відвідувати спортзал, сауну або спати на животі близько трьох-п’яти днів після проведення процедури.

*На правах реклами