Які мязи іннервує окоруховий нерв

0 Comments

Окорухові нерви (III, IV, VI). Синдроми, дослідження функції

До цієї групи нервів відносяться три черепні нерви, які приймають участь в іннервації зовнішніх та внутрішніх м’язів ока. Це III-я пара ЧМН – окоруховий нерв, IV-а пара ЧМН – блоковий нерв та VI пара ЧМН – відвідний нерв. В колінці функцію цих нервів досліджують одночасно. Оскільки рухові ядра око рухових нервів отримують двобічне пірамідне забезпечення, центральних парезів окорухових нервів не спостерігається.

III пара. Окоруховий нерв (n. oculomotorius).

Окоруховий нерв змішаний, оскільки містить в своєму складі рухові та парасимптичні волокна. 3-я пара черепних нервів містить два (праве і ліве) великоколітинних ядра, які відносять до соматичної нервової системи і три (два парних – праве та ліве і одне центральне непарне) мілкоклітинних ядра, які відносяться до вегетативної нервової системи (парасимпатичної).

Ядра, які складаються з великих клітин іннервують 4 з 6 зовнішніх посмугованих м’язів очного яблука та м’яз, який піднімає верхню повіку:

· levator palpebrae superior (м’яз, який піднімає верхню повіку) – піднімає верхню повіку;

· rectus superior (верхній прямий) — повертає очне яблуко вверх і дещо до середини;

· m. rectus interims (medialis) (внутрішній прямий) – рухає очне яблуко до середини;

· obliguus inferior (нижній косий) — повертає очне яблуко вверх і дещо назовні;.

· rectus inferior (нижній прямий) — рухає очне яблуко донизу і дещо досередини.

Вегетативні ядра окорухового нерву:

· парні мілкоклітинні Якубовича-Едінгера-Вестфаля інервують м’яз, що звужує зіницю (m. sphincter pupillae)

· непарне мілкоклітинне ядро Перліа інервує гладкий м’яз, який регулює кривизну кришталика (m. ciliaris)

В перерахованих парасимпатичних ядрах знаходяться перші нейрони еферентного вегетативного шляху. Їхні аксони в складі око рухового нерву потрапляють в очницю і там переключаються на другий нейрон, сукупність яких утворює війковий вузол.

Всі перераховані ядра окорухового нерву знаходяться на дні сільвіевого водопроводу на рівні верхніх горбиків чотирьохгорбикового тіла.

Завдяки соматичні своїй порції окоруховий нерв здійснює рухи очних яблук вверх, вниз, в середину, піднімає верхню повіку, і завдяки наявності парасимпатичної порції нерв звужує зіницю та приймає участь в акті акомодації ( акомодація – здатність ока одинаково чітко бачити предмети на різних відстанях)

Сфінктер зіниці відіграє захисну роль: при освітленні ока зіниця звужується, і на сітківку потрапляє менше світла. Зіничний рефлекс здійснюється за участю волокон зорового нерва, що йдуть до верхніх горбиків (аферентна частина дуги), волокон, які з’єднують верхні горбики з ядрами окорухового нерва (вставний нейрон), і парасимпатичних волокон окорухового нерва (еферентна частина рефлекторної дуги).

IV пара. Блоковий нерв (n. trochlearis).

Нерв містить в своему складті тільки рухові волокна, а тому має тільки одне ядро – рухове ядро блокового нерву. Зрозуміло що є два ядра – справа та зліва. Ядра розміщені на дні сільвієзого водоводу на рівні задніх горбів чотиригорбикового тіла. блоковий нерв інервує всього навсього один зовнішній м’яз ока – верхній косий, завдяки якому очне яблуко повертається назовні і вниз.

Хід корінція блокового нерву має дві характерні особливості, які відрізняють його від інших черепних нервів:

1. Корінець нерву в речовині середнього мозку іде вверх, а не вниз і виходить не на основі, а на дорзальній поверхні середнього мозку в межах верхнього мозкового парусу (перетинка білої речовини між верхніми ніжками мозочка).

2. Корінець блокового нерву в межах верхнього мозкового парусу здійснює перехрест. Завдяки цьому праве ядро блокового нерву інервує верхній косий м’яз лівого ока і навпаки.

Вийшовши позаду чотиригорбикового тіла, нерв обходить навколо ніжки мозку і по основі черепу проходить до верхньої очної щілини через яку (разом з III, VI парами і верхньою гілкою V пари) і покидає череп та виходить в порожнину очниці.

VI пара. Відвідний нерв (n. abducens).

Нерв містить в своєму складі тільки рухові волокна, а тому має тільки одне ядро – рухове ядро відвідного нерву. Зрозуміло що є два ядра – справа та зліва. Ядра розміщені в дорзальній частині моста на дні ромбоподібної ямки.

Корінець відвідного нерву виходить із стовбура, проходить на основі черепу і направляється через верхню очну щілину до зовнішнього прямого м’яза ока, який здійснює поворот очного яблука назовні.

Синхронні повороти очей в одному напрямі здійснюються завдяки зв’язкам між окремими ядрами цієї групи нервів. Такий зв’язок забезпечує задній поздовжній пучок, який починається в середньому мозку у ядрах заднього поздовжнього пучка. Для здійснення свідомих рухів очей до заднього поздовжнього пучка надходять імпульси із задніх відділів середньої лобової звивини протилежної півкулі великого мозку.

Синдроми ураження окорухових нервів (ІІІ, IV та VI пар ЧМН).

Утрата прямої і співдружньої реакції зіниць на світло при збереженні реакції їх на конвергенцію і аккомодацію називається синдромом Аргайля Робертсона, який нерідко спостерігається при нейросифілісі. Крім прямого синдрому Аргайля-Робертсона при деяких захворюваннях (паркінсонізм) відмічається зворотня ситуація – втрата або ослаблення реакції зіниць на конвергенцію та акомодацію при збереженні реакції зіниць на світло – так званий зворотній синдром Аргайль Робертсона.

При ураженні окорухового нерву спостерігається:

опущення верхньої повіки — птоз; відходження очного яблука назовні — розбіжна косоокість — strabismus divergent, розширення зіниці — midriasis; обмеження рухів очного яблука при погляді вверх, всередину, частково вниз. Відмічається диплопія при погляді в сторони (диплопія по горизонталі) і вверх (диплопія по вертикалі).

При одночасному ураженні дрібноклітинного (парасимпатичного) ядра Якубовича-Вестфаля-Едінгера понижується або втрачається реакція зіниць на світло при збереженні реакції на конвергенцію і аккомодацію (симптом Аргайля-Робертсона).

У випадках ураження непарного (парасимпатичного) ядра Перліа наступає парез або параліч аккомодації, що веде до погіршення зору на близьку відстань.

При порушенні функції блокового нерва у хворого з’являється двоїння предметів при погляді вниз. Об’єктивно при дослідженні рухів очних яблук при цьому можна відмітити деяке обмеження рухів очних яблук до низу. Симптоми ураження верхнього косого м’яза розвиваються на протилежній стороні, так як волокна нерва здійснюють перехрест в передньому мозковому парусі.

При порушенні функції відвідного нерву порушується рухи очного яблука назовні. При цьому хворий відмічає двоїння, яке посилюється при погляді в бік пошкодженого нерву. При огляді хворого з вираженим порушенням функції відвідного нерву констатують збіжну косоокість (внаслідок перетягування ока до середини медіальним прямим м”язом ока, який іннервується окоруховим нервом).

Дослідження функцій окорухових нервів (ІІІ, IV та VI пар ЧМН) проводять одночасно.

При дослідженні окорухових нервів звертають увагу на ширину очних щілин, Звертається увага — чи не опущена верхня повіка (птоз), яка форма зіниць (в нормі зіниці круглої форми) і їх рівномірність. Нерівномірність зіниць називається анізокорією, звуження — міозом, розширення — мідріазом.

Далі досліджуються конвергенцію очних яблук. Конвергенція – це сходження очних яблук до середньої лінії при наближені предмету до обличчя на якому був зафіксований погляд. При цьому одночасно відбувається звуження зіниць – реакція зіниць на конвергенцію. Порушення конвергенції та реакції зіниць на конвергенцію спостерігається при порушенні функції системи нервових волокон, які з’єднують в одну систему всі окорухові нерви (так звана система зовнішнього повздовжнього пучка).

Обов’язковим є дослідження зіничних реакцій на світло. Розрізняють пряму та спів дружню реакцію зіниць на світло. Пряму реакцію зіниць на світло перевіряють окремо в кожному оці. Для цього одне око закривають, а друге то освітлюють то затінюють. При цьому відбувається або звуження зіниці при освітлені ока, або розширення зіниці – при затіненні ока.

Співдружню реакцію досліджують шляхом затінення або освітленням одного ока спостерігаючи при цьому за реакцією зіницю протилежного ока. Так, при освітленні правого ока зіниця лівого ока звужується а при затіненні – розширюється.

Потім досліджується функція окорухових м’язів. Для цього просять хворого зафіксувати погляд на неврологічному молоточку і стежити очима за його рухами. При дослідженні рухів очних яблук вверх, вниз, всередину і назовні відмічають чи відбувається рух очних яблук за рухом молоточка і при цьому цікавляться чи у хворого не з’являється двоїння (диплопія) і якщо з’являється, то при якому положенні очних яблук воно найбільш виражено. Якщо хворий відмічає двоїння в очах, його просять закрити одне око і повторюють дослідження при цьому диплопія повинна зникнути, якщо вона викликана порушенням функції окорухових м’язів, оскільки двоїння можливе тільки при бінокулярному зорі.

12.5: Черепні нерви

ПНС не так міститься, як ЦНС, оскільки вона визначається як все, що не є ЦНС. Деякі периферичні структури вбудовані в інші органи тіла. При описі анатомії ПНС необхідно описати загальні структури, нерви і ганглії, так як вони знаходяться в різних ділянках тіла. Багато нервових структур, які включені в інші органи, є особливостями травної системи; ці структури відомі як кишкова нервова система і є особливим підмножиною ПНС.

нерви

Зв’язки аксонів в ПНС відносять до нервів. Ці структури на периферії відрізняються від центрального аналога, званого трактом. Нерви складаються з більше, ніж просто нервової тканини. У них вкладені в їх структуру сполучні тканини, а також кровоносні судини, що постачають тканини харчуванням. Зовнішня поверхня нерва являє собою навколишній шар фіброзної сполучної тканини, званої епіневріум. Усередині нерва аксони додатково зв’язуються в пусцикули, кожен з яких оточений власним шаром волокнистої сполучної тканини під назвою промежини. Нарешті, окремі аксони оточені пухкої сполучною тканиною, яка називається ендоневріум \(\PageIndex\) (рис \(\PageIndex\) . Ці три шари схожі на сполучнотканинні оболонки для м’язів. Нерви пов’язані з областю ЦНС, до якої вони підключені, або як черепні нерви, пов’язані з головним або спинномозковими нервами, пов’язаними зі спинним мозком.

Малюнок \(\PageIndex\) : Нервова структура. В (а) діаграма організації нерва. Будова нерва організовано шарами сполучної тканини зовні, навколо кожного пучка, і оточують окремі нервові волокна. У (б) мікрофотографія нерва, що показує пусцикули, покриті промежини, і нерва, покритого епіневрієм (джерело тканини: сіміан). Лм х 40. (Кредит зображення: «Нервова структура» від OpenStax ліцензується відповідно до CC BY 3.0 /Мікрофотографія, надана регентами Медичної школи Університету Мічигану 2012)
Малюнок \(\PageIndex\) : Закри нерва. Збільшена мікрофотографія нервового стовбура, де окремі аксони видно у вигляді кругових структур, покритих ендоневрієм (тканинне джерело: сіміан). Аксони зв’язуються в пучок, покритий промежиною. Лм х 1600. (Кредит зображення: «Нерв Маг» від OpenStax ліцензується відповідно до CC BY 4.0 /Мікрофотографія підтверджена регентами Університету Мічигану Медичної школи 2012)

Периферичний нерв

Перегляньте віртуальний слайд нерва в поздовжньому розрізі в Університеті Мічигану WebScope, щоб більш детально вивчити зразок тканини. З якими структурами в скелетному м’язі можна порівняти ендоневрій, промежину і епіневрій?

Відповідь

Ендоневрій, що оточує окремі нервові волокна, порівнянний з ендомізієм, що оточує міофібрили, периневріум, що зв’язує аксони в пусцикули, можна порівняти з перимізієм, що зв’язує м’язові волокна в пусцикули, а епіневрій, що оточує весь нерв, порівнянний з оточуючим епімізієм м’яз.

Черепно-мозкові нерви

Нерви, прикріплені до мозку, – це черепні нерви, які в першу чергу відповідають за сенсорні та рухові функції голови та шиї (за винятком тієї, яка орієнтована на органи грудної та черевної порожнин як частина парасимпатичної нервової системи). Існує дванадцять черепних нервів, які позначаються CNI через CNXII для «черепного нерва», використовуючи римські цифри від 1 до 12, виходячи з анатомічного розташування на нижньому вигляді мозку, від переднього до заднього (рис. \(\PageIndex\) ). Їх можна класифікувати як сенсорні нерви, рухові нерви або комбінацію обох, що означає, що аксони в цих нервах походять з сенсорних гангліїв, зовнішніх по відношенню до черепних або моторних ядер всередині стовбура мозку. Сенсорні аксони потрапляють в мозок для синапсу в ядрі. Рухові аксони з’єднуються зі скелетними м’язами голови або шиї. Три нерви складаються виключно з сенсорних волокон; п’ять – строго рухові; а решта чотири – змішані нерви.

Малюнок \(\PageIndex\) : Черепні нерви. Анатомічне розташування коренів черепних нервів спостерігається з нижнього погляду головного мозку. Черепні нерви нумеруються римськими числами від 1 до 12 виходячи з їх виходу з мозку, від переднього до заднього. (Кредит на зображення: «Черепні нерви» від OpenStax ліцензується відповідно до CC BY 4.0)

Вивчення черепних нервів – це традиція на курсах анатомії, і студенти завжди використовували мнемонічні пристрої для запам’ятовування назв нервів. Традиційною мнемонікою є римований куплет «Oh Oh Oh To Touch And Feel Velvet Ah Heaven», в якому початкова буква кожного слова відповідає початковій літері в назві кожного нерва. Назви нервів змінювалися протягом багатьох років, щоб відобразити поточне використання та більш точне іменування. Вправа, яка допоможе вивчити таку інформацію, полягає у створенні мнемоніки, використовуючи слова, які мають особисте значення. Назви черепно-мозкових нервів наведені в таблиці \(\PageIndex\) разом з коротким описом їх функції, їх джерела (сенсорний ганглій або моторне ядро) та їх мішені (сенсорне ядро або скелетний м’яз). Нюховий нерв і зоровий нерв відповідають за нюх і зір відповідно. Окоруховий нерв відповідає за рухи очей, контролюючи чотири екстраочні м’язи. Він також відповідає за підняття верхньої повіки, коли очі спрямовані вгору, і за звуження зіниць. Трохлеарний нерв і відводить нерв відповідають за рух очей, але роблять це, контролюючи різні екстраокулярні м’язи. Трійчастий нерв відповідає за шкірні відчуття обличчя і контролює м’язи жування. Лицьовий нерв відповідає за м’язи, що беруть участь в міміці, а також частина почуття смаку і вироблення слини. Вестибулокохлеарний нерв відповідає за почуття слуху і рівноваги. Глоссоглотковий нерв відповідає за контроль м’язів ротової порожнини і верхньої частини горла, а також частина почуття смаку і вироблення слини. Блукаючий нерв відповідає за сприяння гомеостатичному контролю органів грудної і верхньої черевної порожнин. Додатковий нерв відповідає за управління м’язами шиї, поряд з шийними спинномозковими нервами. Гіпоглосальний нерв відповідає за контроль над м’язами нижньої частини горла і мови.

Чотири з цих черепних нервів складають черепний компонент вегетативної нервової системи, відповідальний за звуження зіниць (окоруховий нерв), слиновиділення і сльозотеча (лицьовий і язикоглотковий нерви), а також регуляцію роботи органів грудної і верхньої черевної порожнин (блукаючий нерв).

Три черепних нервів також містять вегетативні волокна, а четвертий – майже чисто компонент вегетативної системи. Окоруховий, лицьовий і язикоглотковий нерви містять волокна, що контактують з вегетативними гангліями. Окорухові волокна ініціюють звуження зіниць, тоді як лицьові та глосоглоткові волокна ініціюють слиновиділення. Блукаючий нерв насамперед націлений на вегетативні ганглії в грудній і верхній черевній порожнині.

Ще одним важливим аспектом черепних нервів, який піддається мнемоніці, є функціональна роль, яку відіграє кожен нерв. Нерви діляться на одну з трьох основних груп. Вони бувають сенсорними, руховими або обидва (див. Таблицю \(\PageIndex\) ). Речення «Деякі кажуть, що одружуються на гроші, але мій брат каже, що мозок краси має значення більше», відповідає основній функції кожного нерва. Перший, другий і восьмий нерви є чисто сенсорними: нюховий (CNI), зоровий (CNII) і вестибулокохлеарний (CNVIII) нерви. Всі три нерви руху очей рухові: окоруховий (CNIII), трохлеар (CNIV) та викрадення (CNVI). Аксесуар (CNXI) і гіпоглосальний (CNXI) нерви також суворо рухові. Решта нервів містять як сенсорні, так і рухові волокна. Це трійчастий (CNV), лицьовий (CNVII), язикоглотковий (CNIX) та блукаючий (CNX) нерви. Нерви, які передають обидва, часто пов’язані один з одним. Трійчастий і лицьовий нерви стосуються обличчя; один стосується відчуттів, а інший стосується м’язових рухів. Лицьові та глосоглоткові нерви відповідають за передавання смакових або смакових відчуттів, а також за контроль слинних залоз. Блукаючий нерв бере участь у вісцеральних реакціях на смак, а саме блювотний рефлекс. Це не вичерпний список того, що роблять ці комбіновані нерви, але між ними існує нитка зв’язку.

Таблиця \(\PageIndex\) : Черепні нерви

Мнемонічний#Ім’яФункція (S/M/B)Центральне з’єднання (ядра)Периферичне з’єднання (ганглій або м’яз)
ОйЯнюховийЗапах (S)Нюхова цибулинанюховий епітелій
ОйIIОптичніБачення (S)Гіпоталамус/таламус/середній мозокСітківка (гангліозні клітини сітківки)
ОйIIIОкоруховийРухи очей (М)Окорухове ядроЕкстраочні м’язи (інші 4), levator palpebrae superioris, циліарний ганглій (вегетативний)
ДоIVТрохлеарРухи очей (М)ядро ТрохлеараВерхня коса м’яз
ДоторкнітьсяVтрійчастийСенсорний/двигун – особа (B)Трійчасті ядра в середньому мозку, понсі та мозковому мозкутрійчастий
ІVIВикраденняРухи очей (М)Викрадає ядроЛатеральна пряма м’яз
ВідчуйтеVIIОбличчяМотор — обличчя, Смак (B)Лицьове ядро, солітарне ядро, верхнє слиновидільне ядроМ’язи обличчя, Колінчастий ганглій, Крилоподібний ганглій (вегетативний)
ДужеVIIIВестибулохохлерСлух/баланс (S)Кохлеарне ядро, вестибулярне ядро/мозочокСпіральний ганглій (слух), вестибулярний ганглій (баланс)
ДобреМІКСГлянцефарингеальнийДвигун – горло Смак (B)Одиночне ядро, нижнє слиновидільне ядро, ядро двозначнеГлоткові м’язи, Колінчастий ганглій, Отичний ганглій (вегетативний)
ОксамитХВагусРуховий/сенсорний — нутрощі (вегетативні) (B)Промозковий мозокТермінальні ганглії, що обслуговують грудні і верхні органи черевної порожнини (серце і тонкий кишечник)
АхXIАксесуарДвигун – голова і шия (М)Спінальне допоміжне ядром’язи шиї
НебесаXIIГіпоглосальнийДвигун – нижнє горло (М)Гіпоглосальне ядроМ’язи гортані і нижньої частини глотки

Ганглії черепно-мозкового нерва

Ганглій (ганглії для множини) – це група тіл нейронних клітин периферичної нервової системи. Ганглії можна класифікувати, здебільшого, як сенсорні ганглії або вегетативні ганглії, посилаючись на їх основні функції. Різновидом сенсорного ганглія є ганглій черепно-мозкового нерва. Коріння черепних нервів знаходяться всередині черепної коробки, тоді як ганглії знаходяться поза черепом. Наприклад, трійчастий ганглій поверхневий до скроневої кістки, тоді як пов’язаний з ним нерв прикріплений до області середини стовбура мозку. Нейрони гангліїв черепно-мозкових нервів також мають однополярну форму з асоційованими клітинами-супутниками.

Втрата зору

Читайте цю статтю про чоловіка, який прокидається з головним болем і втратою зору. Його постійний лікар направив його до офтальмолога, щоб вирішити проблему втрати зору. Офтальмолог розпізнає більшу проблему і негайно направляє його в травмпункт. Потрапивши туди, пацієнт проходить велику батарею аналізів, але певної причини не знайти. Спеціаліст визнає проблему менінгітом, але питання в тому, що викликало її спочатку. Як це можна вилікувати? Втрата зору походить від набряку навколо зорового нерва, який, ймовірно, представлений як опуклість на внутрішній стороні ока. Чому набряк, пов’язаний з менінгітом, буде тиснути на зоровий нерв?

Відповідь

Зоровий нерв входить в ЦНС в своїй проекції від очей по периферії, а значить, перетинається через мозкові оболонки. Менінгіт включатиме набряк тих захисних шарів ЦНС, що призводить до тиску на зоровий нерв, що може порушити зір.

Нервова система: Аносмія

Аносмія – це втрата нюху. Часто це результат розриву нюхового нерва, як правило, через травму голови тупим предметом. Сенсорні нейрони нюхового епітелію мають обмежену тривалість життя приблизно від одного до чотирьох місяців, а нові виробляються регулярно. Нові нейрони розширюють свої аксони в ЦНС шляхом зростання уздовж існуючих волокон нюхового нерва. Здатність цих нейронів замінюватися з віком втрачається. Вікова аносмія не є результатом ударної травми голови, а скоріше повільної втрати сенсорних нейронів без нових нейронів, народжених для їх заміни.

Запах – важливе почуття, особливо для задоволення від їжі. Є всього п’ять смаків, які відчуваються язиком, і два з них, як правило, розглядаються як неприємні смаки (кислий і гіркий). Багатий сенсорний досвід їжі є результатом молекул запаху, пов’язаних з їжею, як при переміщенні їжі в рот, і тому проходить під носом, і коли вона жується і виділяються молекули для переміщення вгору глотки в задню порожнину носа. Аносмія призводить до втрати задоволення від їжі.

Оскільки заміна нюхових нейронів зменшується з віком, може виникнути аносмія. Без нюху багато страждаючих скаржаться на м’який смак їжі. Часто єдиний спосіб насолодитися їжею – додати приправу, яку можна відчути на мові, що зазвичай означає додавання кухонної солі. Проблема цього рішення, однак, полягає в тому, що це збільшує споживання натрію, що може призвести до серцево-судинних проблем через затримку води та пов’язане з цим підвищення артеріального тиску.

Концепція Огляд

ПНС складається з груп нейронів (гангліїв) і пучків аксонів (нервів), які знаходяться поза головного і спинного мозку. Нерви організовані в структури шарами сполучної тканини, які їх покривають. Епіневріум покриває нерв, промежину покриває пусцикули і ендоневрій охоплює окремий аксон.

Нерви класифікуються як черепно-мозкові нерви або спинномозкові нерви на основі їх з’єднання з головним або спинним мозком відповідно. Дванадцять черепних нервів можуть бути строго сенсорними за функцією, строго руховими за функцією або поєднанням двох функцій. Нюховий нерв (CN I) і зоровий нерв (CN II) відповідають за нюх і зір відповідно. Окоруховий нерв (CN III) відповідає за рухи очей, підняття верхньої повіки і розмір зіниці. Трохлеарний нерв (CN IV) і відводить нерв (CN VI) обидва відповідають за рух очей, але роблять це, контролюючи різні екстраочні м’язи. Трійчастий нерв (ЦН V) відповідає за шкірні відчуття обличчя і контролює м’язи жування. Лицьовий нерв (VII) відповідає за м’язи, що беруть участь в міміці, а також частина почуття смаку і вироблення слини. Вестибулокохлеарний нерв (VIII) відповідає за почуття слуху і рівноваги. Глоссоглотковий нерв (IX) відповідає за контроль м’язів ротової порожнини і верхньої частини горла, а також за частину почуття смаку і вироблення слини. Блукаючий нерв (CN X) відповідає за сприяння гомеостатичному контролю органів грудної і верхньої черевної порожнин. Додатковий нерв (CN XI) відповідає за управління м’язами шиї, поряд з шийними спинномозковими нервами. Гіпоглосальний нерв (CN XII) відповідає за управління м’язами нижньої частини горла і мови.

Ганглії бувають двох типів, сенсорні або вегетативні. Сенсорні ганглії містять однополярні сенсорні нейрони і пов’язані з багатьма черепно-мозковими нервами.

Переглянути питання

Питання: Який тип гангліїв містить нейрони, які контролюють гомеостатичні механізми організму?

А. сенсорний ганглій

Б. спинний кореневий ганглій

С. вегетативний ганглій

D. Ганглій черевного кореня

Відповідь

Питання: Який ганглій відповідає за шкірні відчуття обличчя?

А. отичний ганглій

B. вестибулярний ганглій

С. колінчастий ганглій

D. трійчастий ганглій

Відповідь

Питання: Як називається пучок аксонів всередині нерва?

C. нервовий корінець

Відповідь

Питання: Який черепний нерв не контролює органи в голові та шиї?

Відповідь

Питання критичного мислення

Питання: Чому ганглії і нерви не оточені захисними структурами на зразок мозкових оболонок ЦНС?

А. периферичні нервові тканини знаходяться поза в організмі, іноді частина інших систем органів. Немає привілейованого кровопостачання, як до головного та спинного мозку, тому периферичні нервові тканини не потребують такого ж захисту.

Питання: Тестування на неврологічну функцію включає в себе ряд тестів функцій, пов’язаних з черепно-мозковими нервами. Які функції, а отже, які нерви перевіряються, просячи пацієнта стежити за кінчиком ручки очима?

А. тестується скорочення екстраочних м’язів, що є функцією окорухового, трохлеарного і відводить нерви.

Глосарій

викрадає нерв шостий черепний нерв; відповідає за скорочення однієї з екстраокулярних м’язів допоміжний нерв одинадцятий черепний нерв; відповідає за скорочення м’язів шиї черепний нерв один з дванадцяти нервів, підключених до мозку, які відповідають за сенсорні або рухові функції голови та шиї ганглій черепного нерва сенсорний ганглій черепних нервів ендоневрій внутрішній шар сполучної тканини, що оточує окремі аксони всередині нерва епіневріум зовнішній шар сполучної тканини, який оточує весь нерв лицьовий нерв сьомий черепний нерв; відповідає за скорочення м’язів обличчя і за частину почуття смаку, а також викликає вироблення слини пучок дрібні пучки нервових або м’язових волокон, укладених сполучною тканиною язикоглотковий нерв дев’ятий черепний нерв; відповідає за скорочення м’язів язика та горла та за частину почуття смаку, а також спричиняє вироблення слини гіпоглосальний нерв дванадцятий черепний нерв; відповідає за скорочення м’язів мови окоруховий нерв третій черепний нерв; відповідає за скорочення чотирьох екстраокулярних м’язів, м’язи верхньої повіки та звуження зіниць нюховий нерв перший черепний нерв; відповідає за нюх зоровий нерв другий черепний нерв; відповідає за зорові відчуття промежини шар сполучної тканини, що оточують фасцикули всередині нерва трійчастий ганглій сенсорний ганглій, який сприяє сенсорним волокнам трійчастого нерва трійчастий нерв п’ятий черепний нерв; відповідає за шкірне відчуття обличчя і скорочення м’язів жувальних трохлеарний нерв четвертий черепний нерв; відповідає за скорочення однієї з екстраокулярних м’язів блукаючий нерв десятий черепний нерв; відповідає за вегетативний контроль органів в грудній і верхній черевній порожнині вестибулокохлеарний нерв восьмий черепний нерв; відповідає за відчуття слуху і рівноваги

Автори та атрибуція

Окоруховий нерв

Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.

У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.

Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.

Окоруховий нерв (n. Oculomotorius) змішаний, має рухові і вегетативні нервові волокна, які є відростками клітин відповідних ядер, розташованих в покришці середнього мозку. У складі окорухового нерва є також чутливі пропріорецептивні волокна від тих м’язів очного яблука, які цей нерв іннервують. Окоруховий нерв 10-15 корінцями відділяється від медіальної поверхні ніжки мозку (в межножковой ямці) у переднього краю моста. Потім нерв проходить в бічній стінці печеристих синуса і через верхню очну щілину проникає в очну ямку. В очній ямці або перед входом в неї окоруховий нерв ділиться на верхню і нижню гілки.

Верхня гілка (r. Superior) окорухового нерва йде збоку від зорового нерва, іннервує м’яз, що піднімає верхню повіку, і верхню пряму м’яз очі.

Нижня гілка (r. Inferior) більша, лежить також збоку від зорового нерва. Вона іннервує нижню і медіальну прямі м’язи ока, а також нижню косу м’яз очі. Вегетативні волокна відходять від нижньої гілки окорухового нерва у вигляді окорухового (парасимпатичного) корінця [radix oculomotoria (parasympathica)]. Цей корінець містить прегангліонарних волокна, що йдуть до війкового вузла. Війковий вузол має діаметр близько 2 мм, знаходиться на латеральної поверхні зорового нерва. Відростки клітин цього вузла (постгангліонарні волокна) йдуть до ресничной м’язі очі і до м’яза, що звужує зіницю.

Ядерний комплекс окорухового нерва

Ядерний комплекс III пара черепних нервів (окорухового) розташований в середньому мозку на рівні верхнього горбка, вентральнее сильвиева водопроводу. Він складається з наступних парних і непарних ядер.

  1. Ядро леватора – непарна каудальная структура середнього мозку, иннервирующая обидва леватора. Ураження, обмежені цією областю, викликають двосторонній птоз.
  2. Ядро верхньої прямого м’яза парне, іннервує контралатеральную верхню пряму м’яз. Ураження ядра III пари черепних нервів не впливає на іпсилатеральний, а впливає на контралатеральную верхню пряму м’яз.
  3. Ядра медіальної прямий, нижній прямий і нижній косий м’язів є парними і іннервують відповідні іпсилатеральний м’язи. Ураження, обмежені ядерним комплексом, відносно рідкі. Найчастіше ураження пов’язані з судинними порушеннями, первинними пухлинами і метастазами. Залучення парного ядра медіальної прямого м’яза викликає двосторонню меж’ядерних офтальмоплегію з косоокістю, що характеризується екзотропія, порушенням конвергенції і приведення. Ураження всього ядра часто поєднуються з ураженням сусіднього і каудального ядра IV пари черепних нервів.

Пучок окорухового нерва

Пучок складається з еферентних волокон, що йдуть з ядра III пари черепних нервів через червоне ядро і медіальну частину ніжки мозку. Потім вони вихолостять з середнього мозку і йдуть в міжніжкова просторі. Причини ядерного і пучкового ураження подібні, за винятком того, що пучок може деміелінізірованних.

  1. Синдром Benedikt при пошкодженні пучка, що проходить через червоне ядро, характеризується ураженням ипсилатерального III пари черепних нервів і контралатерального екстрапірамідними симптомами, такими як гемітремор.
  2. Синдром Weber при пошкодженні пучка, що проходить через ніжку мозку, характеризується ураженням ипсилатерального III пари черепних нервів і контралатеральной геміпарез.
  3. Синдром Nothnagel при ураженні пучка і верхньої ніжки мозочка характеризується ураженням ипсилатерального III пари черепних нервів і мозочковою атаксією. Основними причинами є судинні порушення і пухлини.
  4. Синдром Claude є поєднанням синдромів Benedikt і Nothnagel.

Базилярна частина окорухового нерва

Базилярна частина починається поруч «корінців», які покидають середній мозок на медіальної поверхні ніжки мозку, перед об’єднанням в основний стовбур. Далі нерв проходить латеральніше між задньою мозковою та верхньої мозочкової артеріями і паралельно задній сполучної артерії. Оскільки нерв, проходячи підставу черепа в субарахноїдальному просторі, не супроводжується іншими черепними нервами, ізольоване ураження III пари черепних нервів, як правило, є БАЗИЛЯРНОГО. Існують 2 основні причини:

  1. Аневризма задньої сполучної артерії до її з’єднання з внутрішньої сонною артерією зазвичай проявляється як гостре, болючого ураження III пари черепних нервів з зрачковимі реакціями.
  2. Травма голови, ускладнена екстрадуральние або субдуральпой гематомою, може привести до нижнього вклинення скроневої частки через намет мозочка. Здавлення III пари черепних нервів, що проходить над краєм намета, спочатку викликає іррітатівний миоз з подальшим мідріазом і повною ураженням III пари черепних нервів.

Интракавернозная частина окорухового нерва

Окоруховий нерв входить в кавернозний синус, пронизуючи dura mater латеральнее заднього нахиленого відростка. У кавернозном синусе окоруховий нерв йде в латеральної стінці над IV парою черепних нервів. У передній частині кавернозного синуса нерв ділиться на верхню і нижню гілки, які проникають в орбіту через верхню очну щілину всередині кола Zinn. Основними причинами ураження інтракавернозному частини III пари черепних нервів можуть бути:

  1. Діабет, який може викликати судинне ураження (при ньому зіницю зазвичай інтактен).
  2. Апоплексія гіпофіза (геморагічний інфаркт), який може викликати ураження III пари черепних нервів (наприклад, після пологів), якщо гіпофіз вибухає латерально і притискається до кавернозного синусу.
  3. Интракавернозная патологія, така як аневризма, менінгіома, каротидного-кавернозне сполучення і гранулематозное запалення (синдром Tolosa-Hunt), може бути причиною ураження III пари черепних нервів. Внаслідок його близькості до інших черепних нервів інтракавернозние ураження III пари черепних нервів зазвичай поєднуються з ураженням IV і VI пар черепних нервів, а також першої гілки трійчастого нерва.

Інграорбітальная частина окорухового нерва

  1. Верхня гілка іннервує леватор і верхню пряму м’яз.
  2. Нижня гілка іннервує медіальну пряму, нижню пряму і нижню косу м’язи. Гілка до нижньої косою м’язі містить також прегангліонарних парасимпатичні волокна від ядра Edinger-Westphal, що іннервують сфінктер зіниці і циліарного м’яз. Ураження нижньої гілки характеризуються обмеженням приведення і опускання очі і розширеним зіницею. Ураження обох (верхньої і нижньої) гілок зазвичай є травматичними або судинними.

Пупилломоторной волокна окорухового нерва

Між стволом мозку і кавернозним синусом пупилломоторной парасимпатичні волокна розташовані поверхнево в верхнемедіального частини III пари черепних нервів. Вони кровоснабжаются піальной кровоносними судинами, тоді як основний стовбур III пари черепних нервів – за допомогою vasa nervorum. Зрачковие порушення є дуже важливими ознаками, часто допомагаючи диференціювати “хірургічне” ураження від «терапевтичного». Зрачковие порушення подібно іншим проявам ураження III пари черепних нервів бувають повними йди частковими, а їх зворотний розвиток може мати деякі особливості. Таким чином, помірний мідріаз і ареактивность можуть бути клінічно значущими.

  1. «Хірургічні» ураження (аневризми, травма і вклинення гачка) викликають зрачковие порушення, стискаючи піальной судини і поверхнево розташовані зрачковие волокна.
  2. «Терапевтичні» ураження (гіпертензія і діабет) зазвичай щадять зіницю. Це пояснюється тим, що микроангиопатия в цих випадках, вражаючи vasa nervorum і викликаючи ішемію основного стовбура нерва, щадить поверхневі зрачковие волокна.

Ці принципи, однак, не безпомилкові; зрачковие порушення можуть з’являтися при деяких ураженнях III пари черепних нервів. Пов’язаних з діабетом, тоді як интактность зіниці не дозволяє у всіх випадках виключити аневризму або інші компресійні ураження. Іноді зрачковие порушення можуть бути лише ознакою ураження III пари черепних нервів (базальний менінгіт, вклинення гачка).