Які є райони у Татарстані

0 Comments

Зміст:

Нові райони України: 15 відповідей на поширені запитання

“Українська правда” вирішила розібратися з найпоширенішими запитаннями щодо нового районування та дати на них відповіді. Допомагали нам в цьому голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін і радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

Для чого Україну заново ділити на райони? З попереднім поділом було щось не так?

Коротко: так, попередній поділ на райони був застарілим і непропорційним.

Детальніше: нинішні райони сформували ще в минулому столітті, коли територія сучасної України була частиною Радянського Союзу. З того часу в районах змінилося чимало речей: кількість жителів, економічна спрямованість, співвідношення між сільським і міським населенням тощо. Однак самі райони залишилися незмінними.

Один із наслідків – в Україні з’явилися непропорційні райони. У найменшому, Поліському, живе близько 6 тисяч жителів, у найбільшому, Харківському – близько 180 тисяч. І, як пояснює Іван Лукеря, проблема не з верхньою позначкою, а з нижньою.

По-перше, держслужбовці в малих районах не достатньо завантажені, по-друге, настільки мала кількість населення не дозволяє об’єктивно “поміряти” економіку району. За європейськими мірками, для об’єктивної оцінки в районі має жити щонайменше 150 тисяч людей.

Ще один наслідок застарілого районування – поділ на райони не відповідає політичним завданням держави. За часів СРСР у Західній Україні “дрібнили” райони, аби утворити якомога більше партійних осередків і легше керувати людьми та територіями.

Нині тенденція інша: найбільше районів утворюють у тимчасово окупованому Криму (10) і частково окупованих Донецькій, Луганській областях (по 8) – щоб збільшити присутність влади на цих територіях після деокупації.

Ще одна причина нового районування – дублювання повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території.

Так стається, коли на всій території району утворена всього одна громада – до нового поділу таких районів було 76 з 490.

Покажемо це на прикладі освіти. Раніше школи у маленьких селах утримував район – платив за комунальні послуги, отримував від держави освітню субвенцію, виплачував учителям зарплати.

Тепер кожна спроможна громада самостійно отримує субвенцію та виплачує зарплати вчителям – тобто вже не потребує опіки району.

У неспроможних громадах питанням освіти продовжують займатися райони. З 1 січня 2021 року всі школи в Україні мають перейти у власність громад.

Як ділили райони?

Коротко: за “методичкою” Мінрегіону, в основу якої ліг стандарт Європейського Союзу.

Наочно це виглядало так: облдержадміністрації та експерти запропонували своє бачення нових районів, яке згодом пройшло кілька кіл обговорень, зокрема з депутатами. У спірних моментах до обговорення залучали місцеве самоврядування.

Детальніше: серед критеріїв утворення району – розташування в межах однієї області, охоплення “як правило” щонайменше 150 тисяч жителів, компактність і нерозривність території.

Центр району обирали в такій послідовності: найперше – міста-обласні центри, далі – міста з населенням у щонайменше 50 тисяч.

До районів, як правило, зараховували громади, розташовані в 60-кілометровій зоні доступності від районного центру. Якщо громада була рівновіддаленою від 2 або більше райцентрів, її включали до того району, чий райцентр був ближчим до адмінцентру громади.

Що зміниться з перерозподілом районів для пересічної людини?

Коротко: практично нічого, пояснює Віталій Безгін.

Детальніше: фінансові зміни, про які всі говорять у контексті нових районів, стосуються переважно громад. Проте пов’язані вони не стільки з районуванням, скільки з реформою адмінтерустрою загалом.

Громади на своїй території зберуть 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на нерухомість, 100% земельного податку тощо, а також пряму освітню субвенцію (кошти на зарплату вчителям).

“Ми приходимо до того, що громади отримують більше грошей і повноважень. З районів усе це “вимивається” – райони залишаються більше для державної координації”, – пояснює Безгін.

Навіщо Україні залишаються райони? Громад і областей недостатньо?

Коротко: виключно для того, щоб держава могла ефективно керувати територіями.

Детальніше: щоб уряду було легше організовувати роботу різних структур на місцях – судів, податкової, соцзахисту, пенсійного фонду, поліції тощо. Район – це адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. Для громадян – громади.

“У нас є певна радянська спадщина – люди звикли їздити в районні центри, там є “Білий дім”, адміністрація, пам’ятник Леніну і взагалі районний центр – це центр життя. Ні, вже не так!

У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП, пам’ятника Леніну, бажано, щоб не було”, – пояснює Іван Лукеря.

Чи можна обійтися без районів? Ініціатори та прихильники нового районування запевняють: не можна. У такій великій державі, як Україна, недостатньо лише громад і областей – має бути проміжний, районний рівень управління (чим він буде займатися – нижче).

Райони записані в Конституції і закріплені в концепції 2014 року, відповідно до якої в Україні відбувається реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Що тепер робитимуть районні ради та районні держадміністрації?

Коротко: райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА – їх реалізовувати. Утім завдань стане трохи менше, адже частину повноважень – освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна – перебирають на себе громади.

За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика.

Детальніше: ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року – це соціальний захист, державні програми та координація різних органів на кшталт ДСНС, поліції, лісгоспів.

“Хто реагуватиме на паводок у Рахові чи Вижниці, у гірських районах Чернівецької та Закарпатської областей? Найперше – рука держави, уряду, РДА. Україна – не Естонія, Україна достатньо велика територія, щоб просто мати область. Область усе не буде бачити, з усім не впорається”, – пояснює Іван Лукеря.

Райради стануть “підтримувальною подушкою” для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.

Ключове, що втрачає район після передачі повноважень на громади, – це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), які проживають в межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади.

Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних підприємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету.

На думку Івана Лукері та Віталія Безгіна, районні ради з часом варто ліквідувати.

Але ж були чутки, що громади навпаки втратять 60% податку на дохід жителів після нового районування?

Коротко: були, але це неправда.

Детальніше: і депутати, і міністри запевняють: 60% податку на дохід залишиться на рівні громад. Чому залишаться? Бо з 2015 року їх отримують міста обласного значення та вже створені громади.

Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах?

Коротко: поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроєкт ще не ухвалений. Як пояснює Іван Лукеря, йдеться про автоматичну передачу майна.

Тобто більшість об’єктів просто змінять юридичний статус – перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані.

Детальніше: райони разом з громадами мають вирішити, які саме об’єкти вони забирають у свою власність.

Майно, на яке не буде попиту, – наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня – може залишитися району або перейти на рівень області.

Старенькій бабусі тепер доведеться їхати за довідкою в ЦНАП у новий райцентр, який ген як далеко?

Коротко: не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, немає свого ЦНАПу (а таких в Україні 767 з понад тисячі), вона піде у територіально найближчий. Він може бути як у ген далекому райцентрі, так і десь значно ближче.

Якщо бабуся жила в райцентрі, який перестане бути райцентром, їй точно не доведеться їхати в новий. ЦНАП фізично залишиться стояти на місці, однак може змінити своє підпорядкування. Хіба в громаді два ЦНАПИ – власне громади та району, тоді один, можливо, доведеться ліквідувати.

Детальніше: покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроєкт, який вже пройшов перше читання. Він зокрема зобов’язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи.

“Протягом 2 років у нас будуть ЦНАПи у кожній громаді тотально“, – переконує Віталій Безгін.

Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, пенсійного фонду?

Коротко: поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій, пояснює Іван Лукеря.

Детальніше: рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс генпрокурора та профільні міністерства.

“Наприклад, Верховинський район Івано-Франківської області є в новому районуванні, але прокуратури там нема. Прокуратура є в Косові (зараз центр іншого району – УП). У Верховинському районі не треба створювати ще одну прокуратуру, офіс прокурора так і залишиться в Косові – і цього буде достатньо. Він буде обслуговувати і Верховину, і Косів”, – пояснює Лукеря.

Щодо пенсійного фонду ситуація дещо інша: управління фонду буде в райцентрі, але його структурні підрозділи будуть у громадах.

Як нове районування пов’язане з місцевими виборами 25 жовтня?

Коротко: місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням.

Детальніше: в Україні обиратимуть голів понад тисячі громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів понад ста районних рад, депутатів 22 обласних рад (у Луганській і Донецькій областях не обиратимуть).

Навіщо ми змінюємо райони в Криму, якщо його не контролюємо? Що ми хочемо цим сказати жителям окупованих територій?

Коротко: бо Крим – це територія України.

Детальніше: над районуванням по Криму працювала група, до якої увійшли переселенці з півострова та представники кримських татар.

Територію Криму поки що розмежували лише за районами, поділ на громади має відбутися після деокупації.

“Районування – це про державну владу. Якби ми в цій постанові не згадували Крим, як би ми виглядали політично й геополітично? Тобто ми ухвалюємо постанову про нове районування, у якій немає Криму? Тобто Росія це одразу використовує, що ми відмовилися від нашої території? Я це кажу як кримчанин у принципі”, – коментує Віталій Безгін.

Коли фізично розпочнеться перерозподіл районів?

Коротко: після перших місцевих виборів 25 жовтня.

Детальніше: райради втрачають свої повноваження наступного дня після виборів – тобто 26 жовтня. РДА працюватимуть до кінця 2020 року, бо на них розписані бюджетні кошти.

Перехідний період до нового районування триватиме півроку – з 1 січня по 1 липня 2021 року.

Тобто 25 жовтня реформа децентралізації завершиться?

Коротко: ні. Це завершення реформи адмінтерустрою, яка є частиною реформи децентралізації.

Детальніше: попереду, за словами Віталія Безгіна, ще багато законодавчих змін – до Конституції, до закону щодо місцевих державних адміністрацій, ЦНАПів, Бюджетного кодексу тощо.

Кому вигідне нове районування України?

Коротко: усім, запевняє Віталій Безгін.

“Це дозволить підпорядкувати державне управління, збільшить надходження в громади, дозволить людям якісніше отримувати послуги і розпоряджатися своїм.

Простіше сказати, кому не вигідно – місцевим політичним елітам, князькам і феодалам, які втрачають вплив.

Зараз певна кількість районів функціонують як типове феодальне князівство, де є чи то підприємець, чи то латифундист, чи місцевий політик, які фактично використовують територію як свою вотчину, тому тепер вони провокують певні конфлікти, бо розуміють, що втрачають контроль”, – каже депутат.

Чи потрібно змінювати паспорти жителям ліквідованих районів?

Коротко: ні.

Ольга Кириленко, УП

Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб “Української правди” буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.

Райони України

адміністративно-територіальна одиниці верхнього рівня в регіонах України з 17 липня 2020 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Райони України?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Райо́ни Украї́ни є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня в регіонах країни.

В Україні 136 районів. Територія деяких з них тимчасово окупована Росією.

Лише міста Київ і Севастополь не входять до складу районів, бо мають спеціальний статус.

Нижче наведено список районів України, створених у рамках адміністративно-територіальної реформи 2020 року.

Історія

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» [1] замість 490 районів і 178 міст регіонального підпорядкування створено 136 нових збільшених районів, оскільки основні повноваження райрад перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні [2] .

Список

У списку нижче наведені всі 136 районів, виділених в рамках адміністративно-територіальної реформи Постановою Верховної Ради від 17 липня 2020 року [1] з приведенням статистичних даних [3] :

НазваАдміністративний центрНаселення адмін. центру,
тис. осіб
РегіонПлоща району
км²
Населення району,
тис. осіб
Густота населення,
осіб/км²
Кількість громадКількість населених пунктів
1Вінницький районВінниця370,7Вінницька6888,9657,695,4616410
2Гайсинський районГайсин25,8Вінницька5674,8243,342,8714264
3Жмеринський районЖмеринка34,3Вінницька3150,6165,852,628216
4Могилів-Подільський районМогилів-Подільський31,2Вінницька3220,5146,945,617195
5Тульчинський районТульчин14,9Вінницька3858,4157,240,749189
6Хмільницький районХмільник27,4Вінницька3701,1188,350,889229
7Володимирський районВолодимир38,9Волинська2558,2174,768,2911201
8Камінь-Каширський районКамінь-Каширський12,5Волинська4693,4132,428,215155
9Ковельський районКовель68,2Волинська7647,927135,4323380
10Луцький районЛуцьк221,1Волинська5247,8457,387,1415351
11Дніпровський районДніпро987,2Дніпропетровська5605,71179,3210,3817234
12Кам’янський районКам’янське240,5Дніпропетровська4821,243991,0612274
13Криворізький районКривий Ріг624,6Дніпропетровська5717,4772,3135,0815283
14Нікопольський районНікополь110,7Дніпропетровська3240,4262,681,038130
15Новомосковський районНовомосковськ71,4Дніпропетровська3482,9171,749,308110
16Павлоградський районПавлоград105,2Дніпропетровська2420,9173,371,58798
17Синельниківський районСинельникове31,4Дніпропетровська6616,6208,331,4819373
18Бахмутський районБахмут74,1Донецька1747,6211,4120,977111
19Волноваський районВолноваха21,9Донецька4449,114632,828158
20Горлівський районГорлівка244Донецька2468,4690,6279,789133
21Донецький районДонецьк924,2Донецька2895,11503,4519,296152
22Кальміуський районКальміуське11,5Донецька3132,6122,639,145157
23Краматорський районКраматорськ153,9Донецька5186,3568109,5212235
24Маріупольський районМаріуполь440,4Донецька2623,8521,1198,61589
25Покровський районПокровськ63,0Донецька4020402,7100,1714263
26Бердичівський районБердичів75,4Житомирська3014,1163,654,2810162
27Житомирський районЖитомир264,5Житомирська10505,8622,759,2731684
28Звягельський районЗвягель56,3Житомирська5242,6171,732,7512293
29Коростенський районКоростень63,3Житомирська11066,8262,123,6813529
30Берегівський районБерегове23,7Закарпатська1458,7209,2143,4210105
31Мукачівський районМукачево85,9Закарпатська2054254,6123,9513142
32Рахівський районРахів15,5Закарпатська1845,282,844,87429
33Тячівський районТячів9Закарпатська1869,5185,399,121064
34Ужгородський районУжгород114,9Закарпатська2359,5255,8108,4114125
35Хустський районХуст28,5Закарпатська3174,4269,184,7713143
36Бердянський районБердянськ109,2Запорізька4461,56 [4] 183,984 [4] 41,248 [4] 113
37Василівський районВасилівка13,7Запорізька4287,33 [4] 188,667 [4] 44,0111 [4] 109
38Запорізький районЗапоріжжя731,9Запорізька4674,61 [4] 874,150 [4] 187,017 [4] 282
39Мелітопольський районМелітополь153,1Запорізька7081,04 [4] 286,574 [4] 40,4716 [4] 208
40Пологівський районПологи19,3Запорізька6762,50 [4] 172,461 [4] 25,515 [4] 240
41Верховинський районсмт Верховина5,8Івано-Франківська1271,730,523,98343
42Івано-Франківський районІвано-Франківськ236,6Івано-Франківська3913,1560,1143,1320319
43Калуський районКалуш66,5Івано-Франківська3555286,580,5913162
44Коломийський районКоломия61,3Івано-Франківська2484,5279,8112,6213190
45Косівський районКосів8,6Івано-Франківська853,785,7100,39540
46Надвірнянський районНадвірна22,1Івано-Франківська1872130,669,76850
47Білоцерківський районБіла Церква208,9Київська6513,1443,468,0813302
48Бориспільський районБориспіль62,3Київська3874,9203,752,5711140
49Броварський районБровари108,7Київська2883,1240,783,498125
50Бучанський районБуча35,6Київська1544,3339,5219,8412141
51Вишгородський районВишгород29,9Київська6913,4130,118,827163
52Обухівський районОбухів33,6Київська3526,3229,865,179200
53Фастівський районФастів45,9Київська2886,7180,962,679109
54Голованівський районсмт Голованівськ6Кіровоградська4244,3124,929,4310183
55Кропивницький районКропивницький227,4Кіровоградська9716,9448,146,1217418
56Новоукраїнський районНовоукраїнка16,7Кіровоградська5198,9142,727,4513242
57Олександрійський районОлександрія79,3Кіровоградська5409,7229,842,489188
58Алчевський районАлчевськ107,4Луганська2006,1442,8220,73394
59Довжанський районДовжанськ64,2Луганська2139207,797,1297
60Луганський районЛуганськ403,9Луганська2147,4535,2249,23398
61Ровеньківський районРовеньки46,7Луганська2087,6296,8142,17394
62Сватівський районСватове17,1Луганська5329,180,915,187181
63Сєвєродонецький районСєвєродонецьк102,4Луганська2685,7375,8139,93684
64Старобільський районСтаробільськ16,9Луганська6930,6129,218,648194
65Щастинський районсмт Новоайдар8,6Луганська3380,481,224,02583
66Дрогобицький районДрогобич76Львівська1496,9239159,66589
67Золочівський районЗолочів24,3Львівська2913,4163,356,057277
68Львівський районЛьвів724,3Львівська4968,51150,4231,5423531
69Самбірський районСамбір34,8Львівська3250,4227,770,0511286
70Стрийський районСтрий59,3Львівська3840,5327,785,3314292
71Червоноградський районЧервоноград67,2Львівська2971,623378,417205
72Яворівський районЯворів15Львівська2378,4180,976,066248
73Баштанський районБаштанка12,7Миколаївська6714,9140,520,9212279
74Вознесенський районВознесенськ34,4Миколаївська6081182,530,0113253
75Миколаївський районМиколаїв483,2Миколаївська7433,7656,388,2919238
76Первомайський районПервомайськ66,1Миколаївська3797,2151,839,988140
77Березівський районБерезівка9,6Одеська5551,6109,419,7116226
78Білгород-Дністровський районБілгород-Дністровський49Одеська5220,6201,438,5816134
79Болградський районБолград15Одеська4559,4154,533,891099
80Ізмаїльський районІзмаїл71,8Одеська3434,4206,260,04652
81Одеський районОдеса1017,7Одеська3922,81375,9350,7422155
82Подільський районПодільськ40,4Одеська7063,6229,932,5512299
83Роздільнянський районРоздільна17,8Одеська3564,4104,229,239209
84Кременчуцький районКременчук220,1Полтавська6105,8399,465,4112325
85Лубенський районЛубни46,2Полтавська5476,9192,635,177345
86Миргородський районМиргород39,1Полтавська6287,4207,933,0717425
87Полтавський районПолтава286,7Полтавська10849,6600,555,3524746
88Вараський районВараш42,4Рівненська3327,213941,788183
89Дубенський районДубно38Рівненська3294,6170,451,7219418
90Рівненський районРівне245,6Рівненська7218634,987,9626242
91Сарненський районСарни29,2Рівненська621921334,2511188
92Конотопський районКонотоп86,3Сумська5190,6204,239,348311
93Охтирський районОхтирка48,5Сумська3196,6125,639,299185
94Роменський районРомни40,5Сумська3882,7113,729,288297
95Сумський районСуми263,5Сумська6499,4449,469,1416450
96Шосткинський районШостка75Сумська5072,3188,537,1610247
97Кременецький районКременець21,2Тернопільська2635,7144,754,98204
98Тернопільський районТернопіль221,8Тернопільська6162,356792,0125492
99Чортківський районЧортків29Тернопільська5022334,266,5522362
100Богодухівський районБогодухів15,2Харківська4510,3128,428,475353
101Ізюмський районІзюм48,2Харківська5910,2181,630,738228
102Красноградський районКрасноград20,9Харківська4912,8108,922,176220
103Куп’янський районКуп’янськ28,7Харківська4618,1137,229,718269
104Лозівський районЛозова64,7Харківська4025,9154,638,45247
105Харківський районХарків1443,2Харківська2644,31762,8666,6415203
106Чугуївський районЧугуїв32,5Харківська4807202,242,069226
107Бериславський районБерислав12,4Херсонська476499,120,811151
108Генічеський районГенічеськ19,5Херсонська6521,7122,418,774165
109Каховський районНова Каховка45,4Херсонська6289,7224,735,7315162
110Скадовський районСкадовськ17,6Херсонська5248,512724,29114
111Херсонський районХерсон289,1Херсонська3649,9464,4127,2410106
112Кам’янець-Подільський районКам’янець-Подільський99Хмельницька4521,2291,164,3915336
113Хмельницький районХмельницький273,9Хмельницька10755,868763,8727749
114Шепетівський районШепетівка41,2Хмельницька5346,7286,553,5818364
115Звенигородський районЗвенигородка17,1Черкаська5279,920438,6417242
116Золотоніський районЗолотоноша28,3Черкаська4249,1142,333,4911186
117Уманський районУмань83,1Черкаська4527,2257,556,8812199
118Черкаський районЧеркаси274,8Черкаська6882,1602,687,5626244
119Вижницький районВижниця4Чернівецька18829148,35995
120Дністровський районсмт Кельменці7,3Чернівецька2122,5157,874,3510107
121Чернівецький районЧернівці266,5Чернівецька4101,5655,6159,8433215
122Корюківський районКорюківка12,9Чернігівська4578,791,720,035218
123Ніжинський районНіжин71,1Чернігівська7226,6228,731,6517318
124Новгород-Сіверський районНовгород-Сіверський13Чернігівська4630,566,414,344222
125Прилуцький районПрилуки56,3Чернігівська5214,2158,230,3411280
126Чернігівський районЧернігів288,3Чернігівська10249460,844,9620472
127Бахчисарайський районБахчисарайАР Крим2500473,0189,2
128Білогірський районБілогірськАР Крим2930122,741,87
129Джанкойський районДжанкойАР Крим2170117,954,33
130Євпаторійський районЄвпаторіяАР Крим3870260,567,31
131Керченський районКерчАР Крим3030212,970,26
132Курманський районсмт КурманАР Крим3250134,041,23
133Перекопський районЯни КапуАР Крим2480122,849,52
134Сімферопольський районСімферопольАР Крим1150519,4451,65
135Феодосійський районФеодосіяАР Крим2710227,683,99
136Ялтинський районЯлтаАР Крим890192,8216,63
Всього:25573 367,5439 200,03680,35146928 681

Статистика

Кількість районів за регіонами

ОбластьКількість районів
АР Крим10
Вінницька6
Волинська4
Дніпропетровська7
Донецька8 [5]
Житомирська4
Закарпатська6
Запорізька5
Івано-Франківська6
Київська7
Кіровоградська4
Луганська8 [6]
Львівська7
Миколаївська4
Одеська7
Полтавська4
Рівненська4
Сумська5
Тернопільська3
Харківська7
Херсонська5
Хмельницька3
Черкаська4
Чернівецька3
Чернігівська5
Всього136

У 131 районі центрами є міста, у решті 5 (Верховинський, Голованівський, Дністровський, Щастинський та Курманський) — селища міського типу.

24 райони мають у підпорядкування регіональні центри (окрім Києва, який не входить до складу Київської області та Київського району).

Усі райони мають однойменні назви зі своїми адміністративними центрами, окрім Перекопського, Щастинського та Дністровського районів.

Середня кількість територіальних громад у районі — 11-12. Середня площа — 4550,5 км 2 .

Найбільш близькі до середньостатистичних показників Уманський та Кам’янець-Подільський райони.

Населення районів

Найбільш заселеними є райони з містами-мільйонниками та іншими обласними центрами. Найбільший район за кількістю населення — Харківський. 5 районів нараховують більше одного мільйона мешканців. Найменшим за кількістю населення є гірський район — Верховинський. Середня кількість населення у районах України без урахування районів АР Крим на момент утворення — 311 тис. осіб. У 103 районах, де немає обласних центрів та мешкає 56% населення країни, середня кількість населення — 213 тис. осіб.

Середня густота населення у районах — 80,35 осіб/км 2 . Найменший за густотою населення — Новгород-Сіверський район Чернігівської області.

Опір русифікації Татарстану: чому повинні вчити татарську

У Татарстані, не чекаючи нового навчального року, скасували обов’язкове викладання татарської мови. DW поспілкувалася з директором однієї з місцевих шкіл, який бореться в суді за те, щоб уповільнити цей процес.

Павло Шмаков виступив проти скасування обов’язкового вивчення татарської мови в школахФото: Privat

Татарстан втрачає в останні місяці те незначне, що відрізняло його від інших російських регіонів. Минулого року Казань не продовжила договір про розмежування повноважень з Москвою, який давав Татарстану автономію. У місцевих школах в розпал навчального року скасували обов’язкове викладання татарської мови. Раніше її викладали на одному рівні з російською, тепер залишили лише факультативні дві години на тиждень.

Павло Шмаков, директор школи-інтернату для розумово обдарованих дітей “СОлНЦе” з Казані, обурився швидкістю ухвалення цього рішення і порушеннями, з якими воно, на його думку, ухвалювалось, і звернувся до суду. DW поговорила зі Шмаковим про те, чому він виступає за скорочення кількості уроків татарської мови, але проти її необов’язкового вивчення.

DW: 1 березня відбудеться чергове судове засідання у вашій справі. Чому ви боретеся за татарську мову в школах?

Павло Шмаков: Вся історія почалася, як вам відомо, в кінці липня 2017 року, коли Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) в Йошкар-Олі сказав, що не можна примушувати людей вивчати нерідну мову. Потім на початку жовтня до нас несподівано прийшов папір з прокуратури, що у нас була проведена перевірка, проаналізовані наші навчальні плани. Перевірки насправді не проводилося. Через кілька днів відбулися збори директорів шкіл нашого району, такі збори були в всіх районах Казані в присутності прокурорів районів. Їх проводили начальники управління освіти Казані. Я задав питання, як так і чому ми отримали папери про перевірку, хоча їх не було.

На цих зборах нам було наказано почати звільнення вчителів татарської мови. Протягом двох місяців нас зобов’язали звільнити вчителів. Після цього до нас почали приходити прокурори вже з реальними перевірками. Вони стали допитувати дітей, навіщо їм потрібна татарська мова, чому вони вчать її.

. І ви подали протест.

Вид на КазаньФото: picture-alliance/GES-Sportfoto/M. Gilliar

Я подумав, що позиція неправильна. Були очевидні порушення: допити дітей за відсутності батьків, прокурори заходили без дозволу в інтернат, фотографували особисті речі дітей, такі дії за Конституцією дозволені лише з санкції суду. Я подав до суду на прокуратуру.

Вважаю, що такі дії (скорочення уроків татарської – Ред.) не можна робити швидко. В принципі, їх робити можна, навчальні плани іноді змінюються, це нормальне явище. Але такі дії робляться під час довгих літніх канікул. Відбулося вже кілька засідань суду, змінилося кілька суддів, вони не хочуть вирішувати ці питання, перекладають на пізніший час. Справа затягується. Путін просив не змушувати вчити нерідну мову. Але кілька годин в тиждень англійської у нас є, і вони є обов’язковими для вивчення.

Зрештою, були ухвалені навчальні плани і рекомендації, щоб татарську вчили лише добровільно і не більше двох годин на тиждень. Фраза Путіна суперечлива, і в ній не сказано, в які терміни це треба зробити. А у нас дуже швидко нагнітається міжнаціональна напруженість. Я живу тут з народження, тут жили мій тато, мій дідусь. Міжнаціональних конфліктів особливо не було. Напруженість була тільки на початку 1990-х років. І то це вляглося. А зараз знову стали ділити: ти татарин, а ти – росіянин. Ти будеш вибирати татарську, а ти – ні. Я згадав, що коли я був школярем, була смішна, але не дуже хороша ситуація: росіяни грали в футбол, а татари йшли вчити татарську. Але це ще не було жорстко. Це було просто не зовсім правильно. А зараз почалося жорстко.

Ваша позиція – викладання татарської скорочувати, але не поспішаючи?

Робити все повільно, наскільки можливо. До лютого ми збільшили кількість годин російської мови, оскільки у нас їх було менше, ніж повинно було бути відповідно до законодавства. Інша справа, що в цьому не винні вчителі татарської. А прокуратура і Федеральна служба з нагляду в сфері освіти і науки РФ, які повинні стежити за цим.

Рішення влади має багато прихильників. Татарську мову, кажуть вони, примушували вивчати, незалежно від того, хоче учень цього чи ні. Що б ви відповіли цим людям?

Те, що я кажу своїм батькам. У нас в школі немає жодних міжнаціональних скарг і конфліктів. Ми змінили методику викладання татарської. У нас немає домашніх завдань. У нас багато показують фільмів і мультфільмів татарською, діти ходять в музеї, запрошуються татарські співаки і вчені. Я вважаю, що на землі Татарстану – це єдине місце, де є батьківщина татар – якусь кількість годин всі повинні вивчати татарську мову. Інша справа, що можна обговорювати, скільки годин, і може, менше, ніж було. Потрібні інші методики: раніше вчили граматику і букви. Це неправильно: коли поруч багато росіян і татар, треба просто розмовляти, співати пісні, танцювати, слухати гарну татарську музику тощо. Тоді це буде природно, приємно і красиво. Перш за все, поважати один одного. Якщо цю культуру не поважати, то можливі міжнаціональні конфлікти. Це значно гірше суперечок.

Але ж з прагматичної точки зору рішення влади логічне – татарська мова для роботи або для навчання у вищих навчальних закладах не потрібна, так?

Я погоджуюся з цим. Тому коли в п’ятому класі вивчають п’ять годин татарської, то взагалі-то, це багато. Нормально було б три або дві. Людині, яка збирається їхати до Твері або в Москву, татарська мова не особливо потрібна. У нас багато міжнаціональних шлюбів. Ми щороку ходимо в туристичні походи в татарські села. Якийсь мінімальний рівень знання мови потрібен всім, хто живе в цих краях. А чи всім потрібна математика? Філологу або історику – в мінімальному ступені, але потрібна. Є якийсь культурний мінімум. На території Татарстану – це татарська мова.

Але ж дві години дозволяють. Це менше мінімуму, про який ви говорили?

Дві години було б нормально, якби вони були обов’язковими. А вони добровільні. Адже математика у нас не добровільна. І англійська, і географія, і історія теж. В нашій школі ми вирішили питання: у нас дві години за бажанням батьків стали обов’язковими для всіх, хоча формально уроки добровільні. До того ж, у нас багато гуртків татарської, тому ми не зменшили навантаження вчителям татарської. Ще один маленький приклад. У Татарстані татарську мову вивчали більше, а російську – менше, ніж в Росії. Проте, з 88 регіонів Татарстан на третьому місці за рівнем підсумкового іспиту з російської мови. Білінгвізм – це важливо. Коли діти вчили і татарську, і російську, вони при цьому російську знали краще.

“Мовне питання” в школі: як українці навчаються в Польщі, а поляки – в Україні (22.02.2018)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video