Що таке лізти на рожен

0 Comments

Лізти на рожен фразеологізм значення

Якщо ви потрапили на цю сторінку – значить вас цікавить, що означає вислів “лізти на рожен”. Розберімо докладніше, що означає фразеологізм “Лізти на рожен”.

Лізти на рожен – наражатися на небезпеку, на неприємність, бути необережним. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь.

Фразеологізм “Лізти на рожен” – речення

На рожен лізти не слід, – і далі благодушним тоном повчав дідок-перестрибок. — Скрізь тре­ба з толком та розумом. (Є. Гуцало)

Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді. (Я. Стецюк. Гонта.)

— Слабкіший побоювався сильного, але на рожен не ліз і в боротьбу не встрявав. (В. Попов. І це називають буднями…)

Лізти на рожен антонім

Лізти на рожен походження

Із Біблії. Зустрічається в новозавітних Діяннях апостолів (9,4— 5). Рожен —гострий кілок, рогатина,вживався при полюванні на ведмедів. Звір сам наражався на виставлений мисливцем рожен.

Лізти на рожен фразеологізм значення

Якщо ви потрапили на цю сторінку – значить вас цікавить, що означає вислів “лізти на рожен”. Розберімо докладніше, що означає фразеологізм “Лізти на рожен”.

Лізти на рожен – наражатися на небезпеку, на неприємність, бути необережним. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь.

Фразеологізм “Лізти на рожен” – речення

На рожен лізти не слід, – і далі благодушним тоном повчав дідок-перестрибок. — Скрізь тре­ба з толком та розумом. (Є. Гуцало)

Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді. (Я. Стецюк. Гонта.)

— Слабкіший побоювався сильного, але на рожен не ліз і в боротьбу не встрявав. (В. Попов. І це називають буднями…)

Лізти на рожен антонім

Лізти на рожен походження

Із Біблії. Зустрічається в новозавітних Діяннях апостолів (9,4— 5). Рожен —гострий кілок, рогатина,вживався при полюванні на ведмедів. Звір сам наражався на виставлений мисливцем рожен.

Лізти на рожен

Слов’яни рожном називали довгу палицю із загостреним кінцем, яку використовували на полюванні. Декілька таких палиць під кутом укопували в землю вістрям догори і на них наганяли ведмедя.

“Лізти на рожен” означає йти на вірну смерть, зважуватися на ризиковане діло.

Лови момент

Давньоримський поет Горацій завжди влучно відгукувався на всі важливі проблеми і події сучасності. Тому вважають, що і цей вислів походить від його фрази “лови день”, тобто “лови момент”. Він означає: використовуй слушну нагоду, не пропускай жодної можливості, не марнуй часу, намагайся використовувати його найефективніше.

Луснути від злості

Походження фразеологізму пов’язане з давньогрецьким богом лихослів’я і глузування Момом. Він ганив богів, коли ті давали людям дари, порадив Зевсові затіяти Троянську війну, щоб зменшити тягар землі. Саме Мом луснув від злості, бо не зміг у жодній з богинь знайти хоч якісь вади.

У переносному значенні фразеологізм “луснути від злості” означає дуже розсердитися.

Майстер на всі руки

Вислів належить до професійних фразеологізмів, оскільки виник у мовленні представників певної професії. Він з’явився у середовищі майстрів, які шили рукавиці. Майстрами на всі руки називали умільців, які могли зробити рукавиці на будь-яку руку.

У сучасному розумінні “майстер на всі руки” — це людина, яка багато вміє, вправна, тямуща.

Малиновий дзвін

У народній символіці звук завжди тісно поєднували з кольором. Малина — солодка ягода, а колір малиновий приємний, красивий. Тож “малиновий” став синонімом чогось хорошого, що приносить задоволення. Малиновим дзвоном називали приємний, мелодійний передзвін.

Для досягнення гарного звуку дзвони виготовляли за особливою технологією. Ще понад вісім століть тому їх робили зі спеціального сплаву міді й олова, взятих у певній пропорції. Цей сплав називався дзвоновою міддю. Метал плавили в особливих печах і виливали так, щоб не було пухирців. Дзвони виливали вертикально, щоб сплав розподілявся рівномірно. Завдяки цьому звук ставав приємним, чистим, голосним.

Фразеологізм зберіг і дещо розширив своє значення: малиновим називають будь-який дзвін приємного, м’якого тембру.

Манкурти

В одній з киргизьких легенд ідеться про войовниче плем’я женьжуанів, яке дуже жорстоко поводилось із полоненими. їм голили голови, накладали свіжу шкуру верблюда і саджали на сонце. Всихаючи, шкура стягувалась і завдавала нещасним настільки нестерпного болю, що полонені просто божеволіли. Ці люди повністю втрачали пам’ять — забували, хто вони, не пам’ятали своїх батьків, звідки родом, і думали лише про їжу. Такі полонені були дуже цінними робітниками. Скалічених, позбавлених пам’яті рабів женьжуани називали “манкуртами”. Нині це слово використовують як синонім людини, що втратила пам’ять про свій народ, по-зрадницьки відступилася від нього.

Манна небесна

Біблія розповідає, що після визволення з полону пророк Мойсей вів іудеїв у землю обітовану протягом сорока років. Він добував людям воду зі скелі, а їли люди манну, яка щоранку падала з неба. Дослідники припускають, що цією манною був їстівний лишайник, який давньоєврейською мовою називають “манн”. Плоди цього лишайника — дрібні білі кульки, схожі на крупу. Вислів “манна небесна” вживають у значенні несподіваних життєвих благ; чогось бажаного і легкодоступного, що можна отримати, не докладаючи жодних зусиль.

Мати міст руських

Так у княжих літописах називали Київ, який був найдавнішим містом, культурно-політичним і релігійним центром Київської Русі. Тут були резиденція князя, багато храмів і монастирів, найбільша бібліотека. Тепер Київ — столиця України. Іменування його матір’ю міст руських є нагадуванням про давню славну історію, велич і могутність.