Генеральна угода про митні та торгові тарифи (ГАТТ)

Ця номенклатура, GATT, посилається на англійську назву Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, і була створена в 1994 році як одна з форм поступового зниження міжнародних тарифів у точці, коли міжнародна торгівля та лібералізація процвітали під падінням Радянський блок та інтернаціоналізація країн, що розвиваються

Походження ГАТТ виявляється після Другої світової війни, коли США та 22 інші країни вирішили встановити угоди та правила щодо операцій з деякими основними та життєво важливими продуктами для цих економік. Згодом і під захистом Світової організації торгівлі (СОТ) було вирішено відкрити коло країн-учасниць, і перед різними організаціями було встановлено формальність щодо переговорів, що випливають з цих угод.

Як працює ГАТТ?

Принцип роботи ГАТТ розвивався протягом останніх 20 років, доки угоди не стануть багатосторонніми та обов’язковими.

Щорічно проводяться наради, на яких деякі країни представляють свою пропозицію щодо зняття тарифів на певні товари, оскільки вони найбільше зацікавлені в тому, щоб їх продукція або ті, що мають надлишки, продавались в інших країнах та отримували адекватний торговий центр.

Решта країн, у свою чергу, представляють інші пропозиції щодо продуктів, у яких вони зацікавлені, і на основі цього та деяких вітчизняних та міжнародних аналізів досягається домовленість про тип тарифу, який потрібно встановити, або безпосередньо відсутність таких.

Звичайно, кожна країна буде боротися за зниження тарифів на продукцію, яку вона експортує, і в свою чергу буде прагнути захистити місцевих виробників від імпорту. Країна також може бути зацікавлена ​​у зниженні тарифів на певний імпорт через низьку якість наявного постачання.

Угоди ГАТТ розглядалися як початок міжнародної лібералізації в 1990-х роках, а також як результат переїзду та шкоди промисловості на Заході, що, на думку деяких, призвело б до поступового погіршення середнього класу та зменшення купівельна спроможність.

Зовнішня торгівля

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торгівля відбувалася настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної після Другої світової війни. Тож попри те, що СОТ – одна з наймолодших міжнародних організацій, багатосторонній торговельній системі, початково закладеній ГАТТ, вже понад 60 років.

ГАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему та сприяли зростанню торгівлі.

Факти про СОТ

Місце розташування: Женева, Швейцарія

Дата заснування: 1 січня 1995 року

Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.)

Члени: 164 країни (станом на січень 2017 року)

Бюджет: 197,204 млн. швейцарських франків на 2015 рік

Штат Секретаріату: 640 співробітників

Глава: Роберто Азеведо (генеральний директор)

Мета і принципи СОТ

СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв’язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами Організації. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:

• торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
• регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
• відмова від використання кількісних і інших обмежень;
• транспарентність торговельної політики;
• врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливіші функції СОТ:

• контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
• проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
• врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
• технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
• співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членства у СОТ:

• створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
• доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;
• можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов’язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об’єднаних терміном “Багатосторонні торговельні угоди”. Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється понад 97% усієї світової торгівлі товарами і послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування Світової організації торгівлі і додані до неї багатосторонні торговельні угоди:

Багатосторонні угоди з торгівлі

Назва

Стислий коментар

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників

У рамках СОТ постійно йде робота з удосконалювання угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають. СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включаються нові актуальні питання.

Структура

Найвищий орган ухвалення рішень у СОТ – Конференція міністрів.

Збирається щонайменше раз на два роки.

На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). Збирається кілька разів на рік у штаб-квартирі СОТ у Женеві. Генеральна рада виконує також функції нагляду за торговельною політикою та врегулюванням суперечок.

На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді.

Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, зокрема, довкіллям, розвитком, заявками на вступ і регіональними торговельними угодами тощо.

Прийняття рішень у СОТ

У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування.

Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов’язань приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов’язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).

Членство в організації

Відповідно до Угоди про заснування СОТ країнами-засновниками Організації стали всі договірні Сторони – учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов’язань щодо товарів і послуг і ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.

В даний час повноправними учасниками СОТ є 164 країни, в тому числі і Україна. 22 держави мають статус спостерігача у СОТ.

Крім цього, ряд міжнародних організацій мають статус спостерігача в різних органах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР тощо.