Чим можна лікувати безсоння

0 Comments

Безсоння. Симптоми, лікування, профілактика.

Безсоння – це клінічне порушення сну, нездатність людини заснути впродовж тривалого часу. Зазвичай безсоння пов’язане із станом психіки людини.

Безсоння практично марно лікувати, якщо не виявлені причини її виникнення.
Усі причини появи безсоння можна розділити умовно на дві групи:

Людина вдень постійно випробовує тягу до сну, а ночами йому не вдається заснути. Це обумовлено зайвими розумовими навантаженнями.

До безсоння ведуть і інші шляхи. Наприклад, надмірна любов до кави, прийняття медикаментів на ніч, надмірне вживання жирної і важкої їжі перед сном або ж, навпаки, відчуття голоду. Причинами безсоння можуть також служити незручне ліжко, постільне приладдя або ж стара піжама, гучний шум і яскраве світло. Також появі безсоння сприяє паління, алкоголь, наркотичні речовини.

Найбільший відсоток людей, що страждають від безсоння, спостерігається серед пацієнтів з психічними захворюваннями. Так, наприклад, серед хворих шизофренією відсоток тих, що страждають від безсоння складає 50 а серед людей з афективними розладами – 70

Періодично безсоння випробовує біля третини дорослих людей. В основному від безсоння страждають жінки – 50 Серед чоловіків же відсоток тих, що випробовують безсоння складає 25 У більшості випадків порушеннями сну страждають люди після 60 років.

У підлітків і молодих людей безсоння з’являється в результаті зайвих розумових навантажень, переживань з приводу навчання. Особливо яскраво порушення сну проявляються в період іспитів і підготовки до них.

Більше 25 юдей, що випробовують безсоння, регулярно приймають снодійне.
Зазвичай безсоння на початкових етапах проявляється таким чином:
При виявленні цих симптомів необхідно звернутися до лікаря і, можливо, пройти курс лікування.

Діагностика безсоння грунтована на оцінці загального стану пацієнта, на обліку його генетичних особливостей. Також враховується режим дня пацієнта, кількість годин, відведених для відпочинку і сну. Проводяться і психологічні дослідження. Крім того проводять і такі дослідження, як електроенцефалографія і електроміографія.

В результаті усіх досліджень пацієнтові ставлять діагноз і призначають необхідне лікування.

Звичайне лікування безсоння буває двох видів: усунення причин, що викликали безсоння, і нормалізація самого сну. Перший вид лікування, поза сумнівом, ефективніше. Але він найбільш важкий і не завжди виконаємо. Другий вид лікування включає лікарські і нелікарські методи. До нелікарських методів відносяться: фототерапія (лікування спалахами дуже яскравого світла, яке через очі впливає на певні ділянки головного мозку і змінює психічний стан людини), дотримання гігієни сну, музична терапія, психотерапія, гомеопатія, фізіотерапія, аромотерапія. До гігієни сну відносяться наступні дії:

– організувати впродовж дня фізичне навантаження (наприклад, фізичні вправи, біг)

До лікарських методів лікування безсоння відноситься використання медичних препаратів і засобів. При вибиранні засобу від безсоння виникає наступна проблема: необхідно підібрати ліки, які б давали найменшу кількість побічних ефектів. Тому на самому початку лікування використовуються рослинні препарати. Вони практично не дають побічних ефектів і не викликають звикання, тому їх легко відмінити надалі. Курс прийому прописують не більше ніж на три тижні. За цей час препарати не викликають звикання. Але, на жаль, пацієнти продовжують приймати лікарські засоби і після курсу лікування, оскільки їм легше вживати ліки, чим переносити розлади сну. Також практикується лікування безсоння за допомогою гіпнозу.

В період лікування не рекомендується зловживати алкогольними напоями і тютюновими виробами, не спати вдень, дотримуватися режиму дня і дотримуватися здорового збалансованого харчування. Крім того, необхідно визначити для себе ту кількість годин, яка потрібна організму для повноцінного і здорового сну.

Ковідне безсоння. Що з цим робити

На початку нового року ми даємо собі обіцянки. Однією з найпоширеніших з них, як не дивно, – спати більше. Втім, пандемія і пов’язана з нею криза погано впливають на наш сон.

В англійській мові навіть з’явився для цього термін: coronasomnia або Сovid-somnia – “ковідне безсоння”.

Як свідчать дослідження у Великій Британії, число людей, які мають проблеми зі сном, зросло з кожного шостого до кожного четвертого. Найбільше страждають на безсоння матері й ключові працівники.

Кількість скарг на безсоння зросла у Китаї під час піку карантину, в Італії та Греції. Запит “безсоння” у Гугл протягом 2020 року був частішим ніж будь-коли.

Другий рік пандемії серйозно позначається на нашому здоров’ї та продуктивності. Однак поширеність розладів сну може мати й позитивні наслідки, привернувши нарешті нашу увагу до цієї важливої проблеми і змусивши змінити свій спосіб життя.

Порушення режиму

Безсоння через пандемію дуже ускладнює життя. Постійні проблеми із засинанням або неякісний сон мають довгостроковий вплив на здоров’я, як-от ожиріння, тривога, депресія, серцево-судинні захворювання та діабет.

Дефіцит сну, який фахівці визначають як сон менше семи годин, впливає й на вашу роботу. Він погіршує концентрацію уваги, уповільнює реакцію, впливає на настрій та змушує вас припускатися помилок.

Автор фото, Getty Images

Причиною безсоння є порушення звичного режиму

Те, що багато хто стикнувся з безсонням саме тепер, пояснюється винятковою кризою, свідками якої стали ми всі, зазначає доктор Стівен Альтчулер, психіатр і невролог, який спеціалізується на фізіології сну в Майо, одному з найбільших дослідницьких центрів США.

Цьому сприяє безліч чинників. По-перше, порушення повсякденного режиму та середовища, що впливає на наш циркадний ритм. Раніше його визначала послідовність звичних дій: підйом за будильником, поїздка на роботу, перерви, час відходу до сну, але ковід все змінив.

“Наш організм більше не отримує звичних зовнішніх сигналів, це плутає наш внутрішній годинник”, – пояснює доктор Альтчулер.

“Ваш мозок звик до певної рутини: на роботі ми працюємо, вдома – відпочиваємо. Тепер все відбувається вдома”, – погоджується професорка Анджела Дрейк, фахівчиня з розладів сну з Каліфорнійського університету в Девісі.

Чому так важливий сон?

Вона також наголошує на тому, що коли ми працюємо вдома, ми менше рухаємось і отримуємо менше природного світла. І те, і те є дуже важливим для здорового сну.

Ще один чинник – робота. Багато хто втратив її через пандемію, тому не дивно, що ті, хто роботу має, працюють з підвищеною старанністю. Але робота з дому має розмиті кордони, а тому багато хто розповідає, що працює довше та ненормовано.

Для багатьох стало неможливим “залишити роботу на роботі” та відключитися від справ та щоденного робочого стресу.

До цього додається й те, що ми сумуємо за своїми захопленнями та друзями – улюбленими місцями для відпочинку та розслаблення.

Багато хто стикається й з розладами психічного здоров’я, які можуть також спричинити проблеми зі сном, або навпаки.

Порушує сон і загальне почуття невизначеності та відсутність контролю над ситуацією. Те, що починалося як можливість поставити життя на невеличку паузу, перетворилося на майже постійний спосіб життя.

“Якщо спочатку люди налаштовані зібрати волю в кулак і пережити стрес пандемії, то згодом справлятися стає дедалі важче. Це спричинює різні проблеми, зокрема, безсоння”, – каже Дрейк.

Проблеми зі сном можуть стати хронічними через те, що пандемія заважає вчасно звернутися до лікаря та отримати належне лікування.

Автор фото, Getty Images

У вас може з’явитися звичка продивлятися стрічку новин перед сном, але фахівці радять цього не робити

Найбільше від безсоння страждають самі медичні працівники. Дослідження, проведене в грудні минулого року Університетом Оттави, показало зростання розладів сну, депресії, тривоги та посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Серед медичних працівників ці розлади збільшилися як мінімум на 15%, тоді як безсоння – майже на 24%.

За словами доктора Альтчулера, безсоння часто пов’язане з ПТСР, а тому незалежно від того, працюєте ви на передовій чи ні, розлади сну є наслідком значних негативних подій.

Коли люди зазнають психічної травми, будь-то загальна загроза здоров’ю, стихійне лихо, теракт або особиста трагедія, вони часто реагують розладами сну, що поєднуються з ПТСР.

Що робити

Якщо проблеми зі сном певний час не зникають, фахівці радять звертатися до лікаря – це дуже важливо зараз.

“Якщо люди не звертаються вчасно по допомогу, коли з’являється проблема зі сном, вона може перетворитися на стійкий розлад, лікувати який набагато важче, тому що звичка вже сформувалася”, – додає Ліза Артіс, заступниця генерального директора британської благодійної організації Sleep Charity.

Втім, є й хороші новини. Рік пандемії, на думку деяких експертів, сприяв прогресу в лікуванні розладів сну. Доктор Альтчулер вказує на “швидке поширення телемедицини – віртуального відвідування лікаря”.

Автор фото, Getty Images

Якщо проблеми зі сном певний час не зникають, фахівці радять звертатися до лікаря

Найбільш поширеним методом лікування проблем зі сном є когнітивна поведінкова терапія безсоння (відома як CBT-I).

Вона покращує “гігієну сну” (наприклад, відмову від куріння та алкоголю перед сном) і тренує мозок асоціювати ліжко зі сном шляхом зміни поведінки (не працювати в ліжку).

Торішнє дослідження Мічиганського університету показало, що віртуальна когнітивно-поведінкова терапія була такою ж ефективною, як і під час зустрічей віч-на-віч. Це потенційно відкриває кращий доступ до психічної допомоги.

Дещо люди можуть зробити й самі. “Одне з головних правил – ніколи не працювати в ліжку”, – каже Дрейк.

“Не має значення, що це комфортно. Річ у тім, що мозок починає асоціювати ліжко з роботою, а не сном”.

Фахівчиня також радить обмежити читання новин, що уникнути тривоги, яка не дає спати вночі. “Екранне світло” також погано впливає на сон.

Дрейк також рекомендує використовувати звичайний будильник, а не телефон, і ставити його циферблатом від себе, щоби він не створював додатковий стрес, коли ви намагаєтесь заснути.

І пам’ятайте, що обставини, в яких ми всі опинилися, дуже надзвичайні, тому цілком природно, що ми стикаємось із проблемами.

“Ніхто з нас нічого схожого ще не переживав, адже остання пандемія такого масштабу була понад 100 років тому”, – додає Дрейк.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Worklife.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!