Осередок з чого зробити

0 Comments

осередок

ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Професіональні поети, навіть такі новатори, як Маяковський та Тичина, широко черпають із джерел традицій (М. Рильський); Микола Костомаров у своїй праці про слов’янську міфологію висловлює здогад, що Лада символізувала собою природу, життєву основу (О. Воропай); Приїздив (чернець) в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати, і сам виясняв Єремії початки православної віри (І. Нечуй-Левицький); Ся пісня.. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (І. Франко); Колись зібрались дикуни на лови чи зійшлись Нежданим ворогам рішучу одсіч дати: Держави зародку повинні ми шукати У цьому (переклад М. Рильського); Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало (П. Тичина).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).

СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. В середині гуртка Долон, колишній наречений Кассандри (Леся Українка); У центрі майдану білів парусиновий намет (А. Шиян); А полум’я йшло далі в осередок току, до клуні (І. Нечуй-Левицький).

СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше, НУ́ТРОЩІ розм., НУТРО́ розм. Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Коцюбинський); Серцевина стебла; Оминувши подвір’я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу (М. Стельмах); Приймак приковував .. його увагу.. Червоний, великий мак, з чорними осередками (Н. Кобринська); Аже трясся (Йойна), щоб узяти лампу і при її світлі заглянути в нутро ями (І. Франко).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне “об’єктивні” теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

ЯДРО́ (головна складова частина чогось — перев. організації, колективу тощо), КІСТЯ́К, ОСЕРЕ́ДОК, ОСНО́ВА, СЕРЦЕВИ́НА, СТРИ́ЖЕНЬ. Основним ядром хору, його організаторами й ентузіастами були якраз друзі (П. Колесник); — Щоб кістяк нашої нації виплодив силу й зав’язь самостійництва, треба наше селянство пропустити крізь фільтр національної свідомості (М. Стельмах); Хто тільки не бував у них. Але основний осередок складали з десяток найближчих знайомих Дорошенкових (А. Головко); Основу військ Директорії.. складали селянські маси (Ю. Смолич); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (з журналу).

Значення в інших словниках

  1. осередок — осере́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осередок — Осере́док. Центр (міста). Хто купить, не пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  3. осередок — Центр, ядро, вузловий пункт, о. серце, ФР. гніздо ; (організації) ланка, підрозділ; Р. середовище; (яблука) середина, нутро; Д оселя. Словник синонімів Караванського
  4. осередок — [осеиредок] -дку, м. (ў) -дку, мн. -дкие, -дк’іў Орфоепічний словник української мови
  5. осередок — -дку, ч. 1》 Місце зосередження чого-небудь; центр. || Центральний, вузловий пункт чого-небудь. || Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. осередок — ОСЕРЕ́ДОК, дку, ч. 1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам як значний осередок кобзарства (І. Словник української мови у 20 томах
  7. осередок — Осере́док, -ре́дку, в -дку; -ре́дки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. осередок — ОСЕРЕ́ДОК, дку, ч. 1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам, як значний осередок кобзарства (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах
  9. осередок — рос. ячейка мінімальна адресована ділянка пам’яті ЕОМ. Eкономічна енциклопедія
  10. осередок — Окрема садиба або поселення (хата з граждою у гуцулів). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. осередок — Осере́док, -дка м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. см. середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у. Словник української мови Грінченка

осередок

// Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь.

Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (з наук.-попул. літ.);

Досліджуючи географічне поширення різновидностей і рас культурних рослин, а також осередки землеробської культури, М. І. Вавілов відкрив і описав дуже багато рослинних форм (з наук. літ.);

Софійський собор був осередком, звідки поширювалася по країні та за її межами висока культура східних слов’ян (з наук. літ.).

2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь.

Братство завжди гуртувалося навколо монастиря чи то церкви, що була його центром і осередком (З. Тулуб);

Саме тут, у Ростово-Суздальській землі, міцнів осередок, з якого згодом виросла й зміцніла руська сила (А. Хижняк);

// Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність.

Душею тої зброївні, тої могучої .. сили, осередком веселої та працьовитої компанії .. був сам коваль торський (І. Франко);

Хто тільки не бував у них! .. Але основний осередок складали з десяток найближчих місцевих знайомих Дорошенкових (А. Головко);

Згуртувався [на Закарпатті] міцний творчий осередок новелістів (з наук.-попул. літ.);

// Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об’єднання.

Основним господарським осередком була тоді [при первіснообщинному ладі] родова община (з навч. літ.);

// заст. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін.

– Це наш секретар осередку, – відрекомендував Павлусь (О. Донченко);

Осередок Товариства української мови.

3. рідко. Те саме, що середо́вище.

Ся пісня .. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (І. Франко);

Я брав навмисне “об’єктивні” теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

4. Серединна, центральна частина чого-небудь; середина.

Вона була в стрічках, в розкішному вінку з червоних та жовтих рож з золотими осередками (І. Нечуй-Левицький);

Стоячи в осередку своєї землі, він більше почув, ніж подумав, що нікому її не оддасть (М. Коцюбинський);

// Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.).

Осередок стовбура дерева;

5. Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни.

– Ви знаєте, що наше місто. як усі малі й великі осередки нашої республіки, буяє літературним життям (Я. Качура);

Місто Коломия здавна було осередком українського Покуття. Здавна у місті видавались українські часописи, книги. Край має свої культурні і мистецькі традиції (Т. Масенко);

На увагу дослідників побуту міського населення заслуговує місто Дрогобич – один з найбільших економічних осередків Підкарпаття в XVII –XVIII ст (з наук. літ.);

// рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту; центр.

Передмістя мають характер села; осередок виглядає мов збірка мурованих коршем [корчем] (І. Франко);

Ярмарок правдивий не тут, не в осередку містечка, а за містом, на торговищі (І. Нечуй-Левицький).

6. мед. Сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму.

Античний мислитель Немезій висловив думку, що носіями психічних функцій є “шлуночки мозку” і що “задній шлуночок” треба розглядати як осередок пам’яті (з наук.-попул. літ.).

Гуцули споруджують обнесені високим тином осередки в горах (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

  1. осередок — осере́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осередок — Осере́док. Центр (міста). Хто купить, не пожалує! Парцелі під будову, в дуже краснім місци, майже осередок Чернівців (Б., 1901, оголош. Українська літературна мова на Буковині
  3. осередок — Центр, ядро, вузловий пункт, о. серце, ФР. гніздо ; (організації) ланка, підрозділ; Р. середовище; (яблука) середина, нутро; Д оселя. Словник синонімів Караванського
  4. осередок — [осеиредок] -дку, м. (ў) -дку, мн. -дкие, -дк’іў Орфоепічний словник української мови
  5. осередок — -дку, ч. 1》 Місце зосередження чого-небудь; центр. || Центральний, вузловий пункт чого-небудь. || Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. осередок — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн. Словник синонімів української мови
  7. осередок — Осере́док, -ре́дку, в -дку; -ре́дки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. осередок — ОСЕРЕ́ДОК, дку, ч. 1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам, як значний осередок кобзарства (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах
  9. осередок — рос. ячейка мінімальна адресована ділянка пам’яті ЕОМ. Eкономічна енциклопедія
  10. осередок — Окрема садиба або поселення (хата з граждою у гуцулів). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. осередок — Осере́док, -дка м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. см. середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у. Словник української мови Грінченка

Осередок з чого зробити

ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийосередокосередки
Родовийосередкуосередків
Давальнийосередкові, осередкуосередкам
Знахіднийосередокосередки
Оруднийосередкомосередками
Місцевийна/у осередкуна/у осередках
Кличнийосередкуосередки

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.