Посадка винограду восени – як обрізати живці перед посадкою і як саме потрібно саджати?

Автор: Олександр П. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=23 Правки: 08 березня 2024 Перша редакція: 17 листопада 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 2 хвилини 👀 9383 рази 💬 0 коментарів

Друзі, сьогодні я розповім вам про найпростіший спосіб масового розмноження винограду.

Готуємо живці восени

Якщо ви хочете розбити новий виноградник і перенести зі старого 20-30 або 50 сортів винограду, потрібно восени нарізати з них живців і пересадити в добре удобрений ґрунт. Нижню бруньку треба засліпити, бо вам потрібен не пагін, а коріння. Потім у нижній частині живця потрібно секатором або ножем зробити 3-4 глибокі вертикальні борозенки. З цих надрізів і зростатиме коріння.

Ділянку під новий виноградник я зорав, посадкові ямки заповнив пухким родючим ґрунтом. Живці потрібно саджати під кутом 45 градусів, щоб надалі їх легше було восени пригинати до землі.

За допомогою відрізка арматури я роблю в ґрунті заглиблення і висаджую в них живці на таку глибину, щоб над землею залишалася верхня брунька. Корневіном я живці не обробляю: вони й самі собою чудово вкореняться.

Верхівки живців, що стирчать із землі, потрібно обов’язково прикопати, тобто насипати на живці горбики землі, інакше верхні бруньки вимерзнуть. Якщо ґрунт у винограднику сирий, поливати живці після посадки не потрібно.

Посадивши живці, ви таким чином законсервуєте їх на зиму, а у квітні ви розкопаєте верхівки, і живці почнуть розвиватися. Перший урожай з цих живців ви отримаєте за два роки.

Виноград восени: обрізування, посадка і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 07 лютого 2019 Перша редакція: 07 жовтня 2015 🕒 12 хвилин 👀 57470 разів 💬 24 коментарі

• Виноград – опис
• Посадка винограду восени
  • Коли саджати виноград восени
  • Саджанці винограду восени
  • Як саджати виноград восени
  • Полив винограду восени
  • Пересадка винограду восени
  • Підживлення винограду восени
  • Обробка винограду восени
  • Розмноження винограду восени
  • Коли потрібно обрізати виноград
  • Як обрізати виноград восени (схема обрізування)
  • Обрізування винограду в Підмосков’ї
  • Обрізування винограду в Сибіру
  • Підготовка винограду до зими
  • Укриття винограду на зиму
  • Коментарі

  Виноград (лат. Vitis) – рід багаторічних чагарникових ліан родини Виноградові. Назва роду походить від слова vitilis, що означає «плетистий». У природі налічується близько 70 видів винограду, що зростають переважно в субтропічній і помірній зонах північної півкулі. У культурі вирощують виноград культурний (Vitis vinifera), похідний вид від винограду лісового, що росте в природі від північного узбережжя Середземного моря аж до південного узбережжя Каспію. У дикій природі виноград культурний не зустрічається.

  Виноград – опис

  Виноград культурний у сприятливих умовах може досягати 30-40 метрів у довжину, у більш прохолодних районах – не більше трьох метрів. Ліана прикріплюється до опори вусиками. Кора на молодих лозах червонувата або жовтувата, на дорослих стовбурах коричнева, з глибокими борознами, відшаровується. Листя черешкове, чергове, цілісне, три-п’ятилопатеве. Квітки дрібні, зеленуватого відтінку, двостатеві, зібрані у волоть, зацвітають у травні або червні. Плодоношення починається в серпні або вересні, а пізні сорти дозрівають у жовтні. Соковиті ягоди винограду з насінням у кількості від одного до чотирьох, а деякі сорти і зовсім без насіння, – зелені, жовті, чорно-фіолетові або темно-червоні – зібрані в грона різної форми різних розмірів. До того, як у 1963 році в Європі з’явилася філоксера, культурний виноград жив до 150 років.

  Посадка винограду восени

  Коли саджати виноград восени

  Посадка винограду восени саджанцями починається із перших тижнів жовтня і закінчується з настанням холодів. Найпізніший термін – за 8-10 днів до настання перших заморозків. Виправданість переваги осінньої посадки перед весняною в тому, що в цей час бруньки ще сплять, а коренева система вже розвивається, від чого активність молодих пагонів починається вже напровесні наступного року. Крім того, якщо ви щойно купили саджанець, його не потрібно буде зберігати до весни. Виноград світлолюбний, тому, вибираючи для нього місце на довгі роки, постарайтеся знайти відкриту ділянку, захищену від холодного вітру і протягів. Не рекомендується саджати виноград поблизу великих дерев, які не тільки затулятимуть його від сонця, а й не дозволять повноцінно розвиватися, висмоктуючи з ґрунту своїм корінням поживні речовини.

  Саджанці винограду восени

  Саджанці бажано купувати у продавців, які добре зарекомендували себе на ринку, але це не єдине застереження. У якісного саджанця з однорічним зеленим пагоном заввишки 40-50 см із товщиною стовбура 7-8 мм має бути не менше трьох корінців світло-коричневого кольору завдовжки 10-15 см і завтовшки не менше 2-3 мм. На пагоні повинні бути добре визріли бруньки, а коріння не повинне бути всохлим. Перед посадкою пагони саджанців вкорочують до 3-4 вічок, обрізають коріння на верхніх вузлах, а те, що залишилося, злегка підрізають і поміщають на 12 годин у розчин гетероауксину.

  Як саджати виноград восени

  Завчасно копають ями під виноград розміром 50х50х60, насипають у них дренажний шар із щебеню або битої цегли завтовшки 5-7 см, зверху укладають щільний папір, під стінкою ями встановлюють дренажну трубу, через яку будуть підживлювати і поливати кущ. Потім висипають у яму кілька відер родючої землі, склянку нітроамофоски, жменю золи, відро перегною, все ретельно перемішують і потім заповнюють яму доверху землею. Засипте в яму тільки верхній, родючий шар землі, нижній шар краще не використовувати. Тепер потрібно рясно полити яму кілька разів, і ви побачите, що ґрунт у ній осяде. Нехай яма постоїть ще пару тижнів після осідання. Відразу саджати виноград не можна, тому що, осідаючи, земля затягне саджанець глибше і розірве йому коріння. Найкраще почати підготовку ями до осінньої посадки винограду на початку серпня. Якщо ви висаджуєте кілька саджанців, відстань між ямами має бути не меншою метра.

  Під час посадки в центр ями висипають гіркою відро землі, встановлюють на неї саджанець, корінці розправляють і засипають яму родючою землею до приросту. Короткі саджанці встановлюють на горбок вертикально, а ті, що вище 25 см, поміщають у яму під кутом – головне, щоб п’ята була на глибині 50 см, а основа приросту на глибині 25 см. Після заповнення ями ущільніть ґрунт і рясно полийте саджанець двома-трьома відрами води, а потім накрийте його обрізаною пластиковою пляшкою.

  Догляд за виноградом восени

  Полив винограду восени

  Як доглядати за виноградом восени? Якщо погода не надто спекотна, то виноград після збору врожаю не поливають. Щоб підготувати коріння винограду до зимівлі, достатньо буде одного рясного підзимового поливання в жовтні. Якщо при посадці ви не вкопали в яму трубу для поливання і підживлення, зробіть навколо кущів неглибокі канавки, щоб вода при поливанні не розтікалася, а йшла углиб саме там, де розташоване коріння винограду. Періодичне розпушування ґрунту обов’язкове, щоб уникнути швидкого випаровування вологи й ущільнення ґрунту.

  Пересадка винограду восени

  Пересаджувати виноград теж краще восени, після того, як опаде листя, але до перших морозів. Головне завдання – не пошкодити в процесі тендітне кореневище рослини. Як готувати під виноград яму, ви вже знаєте. Молоді трирічні кущі пересаджують разом із земляною грудкою, не вкорочуючи кореневища, а щоб ґрунт не розсипався, кущ кілька днів не поливають. П’яти-семирічні кущі обкопують з усіх боків (радіус приблизно 50 см) якомога глибше, однак навряд чи вийде дістати весь корінь, оскільки іноді виноград йде в землю на півтора метри. Вийміть кущ, дуже обережно звільніть коріння від землі, видаліть старі частини кореневища. Обріжте зайві лози, залишивши не більше двох рукавів з однією-двома лозами на кожному. Верхівки гілок злегка вкоротіть. Зрізи закрийте воском. Занурте кореневище у глиняну бовтанку з додаванням марганцівки й опустіть його в яму під кутом. Далі робіть так, як було описано в розділі про посадку винограду. Коли пересаджувати виноград восени, щоб він устиг прижитися на новому місці? Та в ті самі терміни, що здійснюється і первинна посадка.

  Підживлення винограду восени

  Після збору врожаю кущі винограду ослаблені, і щоб підготувати їх до зими, необхідно внести в ґрунт добрива. Добриво винограду восени вносять раз на три-чотири роки, і найкраще для цієї мети використовувати органіку, наприклад, у вигляді мульчі навколо куща з перепрілого гною або торфу з додаванням золи. Однак у підживленні винограду необхідно виявляти почуття міри, оскільки це якраз той випадок, коли краще недодати добрив рослині, ніж дати забагато.

  Обробка винограду восени

  Як тільки буде зібрано врожай, необхідно обробити виноградник від різного роду інфекцій як рослинного, так і тваринного характеру, оскільки навесні позбутися їх буде значно складніше. На кущах уже немає ягід, і можна застосовувати препарати сильної дії. Зазвичай обробку винограду поєднують із укриттям на зиму – обрізані пагони зв’язують, обробляють п’яти-семивідсотковим розчином залізного купоросу (500-700 г препарату на 10 л води). Це обприскування вб’є інфекцію на поверхні лози, але такі шкідники та хвороби винограду, як кліщі та оїдіум, особливо не постраждають – для боротьби з цими проблемами існує Тіовіт або колоїдна сірка. Якщо ви виявили на винограді гронову листовійку, використовуйте проти неї Ровікурт, а з церкоспорозом слід боротися Фундазолом або Поліхомом.

  Розмноження винограду восени

  Найпростіше розмножувати виноград живцями, або чубуками. Під час осіннього обрізування можна заготовити живці і покласти їх на зберігання, щоб навесні висадити в школку. А можна спробувати вкоренити їх узимку вдома. Але спочатку потрібно нарізати живці з визрілої лози: товщина такої лози повинна бути не менше 7 мм, вона темно- або світло-коричневого кольору, тверда і потріскує при згинанні. Живці із зеленої лози не годяться. Виберіть лозу, яка вже плодоносила і на якій збереглися «хвостики» від грон, перевірте, щоб на ній не було механічних пошкоджень і ознак захворювання оїдіумом, мільдью або філоксерою. З такої лози нарізають живці завдовжки 30-40 см, на яких має бути не менше трьох бруньок. Найголовніше завдання – зберегти у чубуках вологу, інакше вони нізащо не приживуться. Тому нарізати потрібно так, щоб з обох кінців чубучок закінчувався вусиками або «хвостиком» від грона – мембрана в цих міжвузлях захистить живець від втрати вологи. Нарізані живці поміщають на 6-8 годин у воду, потім, обсушивши, обробляють «фітодоктором» і, наліпивши бирку з назвою сорту, зв’язують у пучки. Зберігати живці потрібно у вологому середовищі при температурі від 0 ºC до 5 ºC – в землі, в підвалі або холодильнику, що набагато простіше. Для цього загорніть живці у вологу бавовняну тканину і помістіть у поліетиленовий пакет із перфорацією, щоб забезпечити доступ повітря. Перевіряйте час від часу тканину на вологість і просочуйте її вологою, якщо вона висохла.

  Навесні саджанці укорінюють.

  Осіннє обрізування винограду для новачків

  Коли потрібно обрізати виноград

  Обрізування кущів винограду не тільки полегшує догляд за рослиною і збір ягід, а й дозволяє отримати багатий врожай. А проявилася пряма залежність між обрізуванням винограду і кількістю зібраних ягід із курйозної події: багато століть тому виноградарі, які постачали свій продукт військам Римської імперії, помітили, що ті кущі, які торік об’їв віслюк, краще ростуть і рясніше плодоносять. Ось відтоді і стали проводити щорічне обрізування, тим більше, що воно позитивно впливає не тільки на кількість зібраних ягід, а й на їхні розмір і смакові якості. Осінь – найкращий час для формування кущів винограду, особливо якщо ви вирощуєте сорти, які на зиму необхідно вкривати, і братися до процедури обрізування потрібно через два-три тижні після того, як із кущів винограду опаде все листя. Більш раннє обрізування стає причиною того, що коренева система і лози рослини не встигають отримати в потрібній кількості поживні речовини, необхідні винограду, щоб пережити зиму, а надто пізнє обрізування винограду на зиму може спричинити його травми і пошкодження, оскільки від низької температури повітря виноградні гілки стають крихкими. Однак попереднє обрізування потрібно провести ще у вересні. Весняне обрізування винограду на початку сокоруху не схвалюється тому, що виноградна лоза, на якій рани завжди заживають дуже довго, починає «плакати», тобто спливати соком, і в результаті ви не тільки не дочекаєтеся гарного врожаю, але можете взагалі погубити рослину.

  Як обрізати виноград восени (схема обрізування)

  Для тих, хто ще не знає, як правильно обрізати виноград восени, ми пропонуємо спрощену схему обрізування. Обрізування винограду восени для початківців проводиться у два етапи.

  Перший етап. Перед тим, як обрізати виноград на зиму в жовтні, на початку вересня проводять підготовку до осіннього формуючого обрізування. Слід видалити на кожному багаторічному пагоні непотрібні зелені прирости нижче першого дроту, простягнутого на висоті півметра від землі. На тих приростах, що з’явилися на рукавах вище нижнього дроту, проводять чеканку, тобто обрізають 10-15 % від усієї довжини приросту. Бічні пагони на приростах вкорочують до 2-3 листочків. На цьому перший, підготовчий, етап завершено.

  Другий етап. Через два-три тижні після листопаду формують плодову ланку, яка має складатися із сучка заміщення і плодової стрілки. Починають обрізування з більш морозостійких сортів – з Ізабелли, Грудневого, Подарунку або Лідії. Сорти з низькою холодостійкістю обрізають в останню чергу. Виберіть на висоті двох нижніх дротів шпалери два розвинених пагони, нижній з яких повинен розташовуватися із зовнішнього боку рукава, зростаючого під нахилом. Цей пагін обрізають під сучок заміщення, залишивши на ньому не більше трьох вічок від основи. Наступний пагін, що росте вище і з протилежного від сучка заміщення боку рукава, обрізають під плодову стрілку, залишаючи на ньому:

  • п’ять вічок, якщо діаметр пагона 5 мм;
  • шосте вічко, якщо діаметр дорівнює 6 мм;
  • сім-вісім вічок при діаметрі пагона 7 мм;
  • вісім-дев’ять вічок при діаметрі 8 мм;
  • дев’ять-одинадцять вічок при діаметрі 9 мм;
  • одинадцять-тринадцять вічок при діаметрі пагона 10 мм;
  • дванадцять-чотирнадцять при діаметрі 11 мм;
  • тринадцять-п’ятнадцять при діаметрі 12 мм.

  Якщо сорт вашого винограду дає грона вагою понад півкілограма, то залишати на плодовій стрілці потрібно мінімальну кількість вічок із зазначених у переліку, а якщо грона легше 500 г, то залишайте максимальну кількість вічок. Наприклад, якщо гроно вашого винограду в середньому важить півкіло і більше, то при товщині пагона 12 мм залишайте на плодовій стрілці 13 вічок, а якщо гроно важить менше 500 г, то залиште 15 вічок.

  Обрізування винограду в Підмосков’ї

  У Підмосков’ї спроби вирощувати виноград проводилися ще у XVII столітті, наразі завдяки роботі селекціонерів виведено величезну кількість сортів культурного винограду, які при гарному укритті на зиму дають прекрасні врожаї. Мало того, ці сорти в умовах Підмосков’я практично не потребують обробки від хвороб. Серед таких сортів найбільш популярними є Кардинал, Аркадія, Кодрянка, Захват, Тимур, Кубань, Родзинка та інші. Що стосується принципів і термінів обрізування в Підмосков’ї, то вони нічим не відрізняється від такої ж процедури і часових меж для винограду, що вирощується десь на півдні України або в Криму. А ось вкривати виноград на зиму доведеться ґрунтовніше.

  Обрізування винограду в Сибіру

  Обрізування винограду в Сибіру проводиться тільки восени, оскільки, якщо ви вкриєте на зиму нестрижений виноград, навесні, коли під укриттям температура підвищиться до 5 ºC, невизрілі лози почнуть гнити, і після зняття захисту від холоду ви побачите непривабливу картину: велика частина рукавів і лоз вкрита нальотом цвілі сірого кольору, або зеленого через згнилі бруньки. Доводиться починати розведення винограду із самого початку. Крім того, після обрізування виноградний кущ займає у два-три рази менше місця, ніж необрізаний, його легше знімати з опори і вкривати на зиму. Виходячи з цього, головним завданням садівника восени є прискорення процесу визрівання деревини молодих лоз, які в умовах Сибіру природним шляхом до настання морозів не визрівають. З цією метою у другій половині вересня розчищають основу виноградного куща і проводять проріджуюче обрізування, після якого сонячні промені отримують доступ до кожної лози – видаляють усю зелень, яка напевно не встигне здерев’яніти до зими, зрізують вусики, криві пагони, решту пасинків. Починати розчистку куща потрібно згори, поступово рухаючись униз. Остаточне осіннє обрізування проводять після першого сильного заморозку, під час якого замерзне листя винограду. Після загибелі листя живлення перестає переміщатися від пагонів до коренів, тому немає сенсу тягнути з обрізуванням. Остаточне обрізування, на відміну від попереднього, починають із нижньої частини куща і проводять так, як уже було описано – формуючи плодову ланку.

  Як тільки середньодобова температура опуститься нижче -5 ºC, необхідно зняти з опори виноград, укрити ялиновим гіллям і чекати, коли випаде сніг. Благо, снігу в Сибіру щороку багато.

  Підготовка винограду до зими

  Підготовка винограду до зими

  Якщо ви не знаєте, як підготувати виноград до зими, то дослухайтеся до наших порад. У місцевості з холодними зимами ті сорти винограду, які болісно переживають морози, вкривають, тим більше, якщо сніг взимку у вас випадає не щороку. Перед тим, як укрити виноград на зиму, його обробляють від шкідників та хвороб і обрізають. З кінця жовтня до середини листопада потрібно підготувати виноград до укриття. Не переживайте, якщо температура опуститься до 7-8 ºC – винограду таке загартування тільки піде на користь. Молоді рослини закидають на зиму землею, і якщо морози не опустяться нижче -15 ºC, цього буде достатньо, а на випадок більш сильного зниження температури саджанець накривають дерев’яним ящиком, обтягнутим руберойдом.

  Укриття винограду на зиму

  Дорослі кущі винограду ховають під тунелем із поліетиленової плівки: виноградні гілки знімають з опор, укладають на землю, зверху накривають ялиновим гіллям, потім над виноградом встановлюють парникові дужки, на які натягують поліетилен. Краї плівки придавлюють землею або камінням. Вхід і вихід з тунелю залишають відкритими, завдяки чому лоза провітрюється і загартовується, а молоді невизрілі лози без перешкод дозрівають. Закривають отвори в тунелі тільки в тому випадку, коли температура опускається нижче -15 ºC. Якщо зими у вас нехолодні і сніжні, а виноград ви вирощуєте холодостійких сортів, вкривати його на зиму вам не доведеться.

  Виноград: посадка і догляд, вирощування в саду

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 березня 2016 🕒 30 хвилин 👀 88314 разів 💬 16 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за виноградом
  • Ліана виноград – опис
  • Посадка винограду
    • Коли садити виноград
    • Посадка винограду навесні
    • Посадка винограду восени
    • Догляд за виноградом навесні
    • Догляд за виноградом улітку
    • Догляд за виноградом восени
    • Обробка винограду
    • Полив винограду
    • Підживлення винограду
    • Підв’язування винограду
    • Коли обрізувати виноград
    • Обрізування винограду навесні
    • Обрізування винограду влітку
    • Обрізування винограду восени
    • Як розмножувати виноград
    • Розмноження винограду живцями
    • Розмноження винограду щепленням
    • Розмноження винограду відсадками

    Виноград культурний (лат. Vitis vinifera) – представник виду чагарникових багаторічних ліан роду Виноград родини Виноградні, зростає в районах із субтропічним і помірним кліматом і широко культивований у різних країнах усіх континентів. У природі цей вид не зустрічається. Він походить від дикорослого винограду лісового, що зростав по північному узбережжі Середземного моря до південного узбережжя Каспійського моря. Виноград – одна з перших рослин, яку почало культивувати людство.

    Докази давнини культури можна виявити на фресках і барельєфах у гробницях єгипетських фараонів. Наявні письмові документи переконливо свідчать, що людина обробляла виноград як мінімум 7 тисяч років тому, і вже тоді з нього готували вино. Виноградарство процвітало чотири тисячі років тому в Межиріччі – в Ассирії і Вавилоні. Вирощували виноград і стародавні греки, жваво торгуючи вином із нього з Центральною Азією та Індією. На території України вирощування винограду почалося ще за часів Київської Русі, про що є письмові згадки – так, у «Літопису Никона» (1151 р.) читаємо: «Берендеї і чорні клобуці волості позжаша і винограда посікоша». Сьогодні виноград так само затребуваний, як і тисячі років тому.

    Його плоди вживають в їжу в свіжому вигляді, з них роблять родзинки, сік, варення, маринади, компоти, оцет і, звичайно, вино. З кісточок вичавлюють олію, яка є цінною сировиною для фармакологічної та косметичної промисловості. Листя винограду використовують для приготування голубців, долми та інших страв.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за виноградом

    • Посадка: із кінця березня до кінця травня садять здеревілі саджанці, з середини травня до кінця червня – зелені, вегетуючі. У теплих районах можна садити виноград і восени.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло. Найкраще місце – ділянка в середній частині схилу з південного, західного або південно-західного боку.
    • Ґрунт: піщаний, супіщаний, суглинний, глинистий, а найкраще – змішаний, наприклад, суміш намулу з глиною, камінням і органікою.
    • Полив: навесні, відразу після зняття укриття. Витрата на один на кущ – 4 відра води з розмішаною в них півлітровою банкою золи. Наступне поливання – за тиждень до початку цвітіння, третє – після цвітіння. Коли ягоди почнуть забарвлюватися, полив припиняють, але за тиждень до укриття проводять підзимній полив.
    • Підживлення: унесених у посадкову яму добрив вистачить на 3-4 роки. На початку п’ятого сезону напровесні в пристовбурні кола винограду вносять повне мінеральне добриво, а за тиждень-півтора до цвітіння – рідкі органічні добрива (розчин курячого посліду або коров’яку з додаванням фосфатів і калійного добрива). На початку дозрівання ягід ґрунт удобрюють калійно-фосфорним комплексом. Можна підживлювати виноград також по листю, причому як основними добривами, так і розчинами мікроелементів, яких бракує рослині.
    • Обрізування: тільки восени.
    • Підв’язування: обов’язкове.
    • Розмноження: відсадками, щепленням, живцями, набагато рідше – насінням.
    • Шкідники: виноградна блішка, виноградна мінуюча міль, виноградна подушечниця, виноградний комарик, довгоносики сірий і чорний бурякові та великий люцерновий, златка, шашіль пахучий, виноградний павутинний, виноградний повстяний і європейський червоний кліщі, виноградний свербун, виноградна, дворічна та гронова листовійки, оси, трипси виноградні, червці борошнисті та Комстока, цикади та філоксери.
    • Хвороби: альтернаріоз, бактеріальний рак, апоплексія, вертицильоз, арміляріоз, біла, чорна, кисла й коренева гнилі, диплодіоз, різного роду некрози, фузаріоз, пеніцильоз, бактеріоз, церкоспоріоз, хлороз, ескоріоз (чорна плямистість, або відмирання пагонів, або фомопсис), оїдіум (або борошниста роса винограду), мілдью (або пероноспороз винограду), антракноз.

    Ліана виноград – опис

    В умовах півдня виноград досягає довжини 30-40 м, але в середній смузі ліана виростає тільки до трьох метрів. Гілка винограду прикріплюється до опори за допомогою вусів. На старих стовбурах кора глибоко-борозниста, з коричневою корою, що відділяється, молоді пагони – червонуваті або жовтуваті. Листя у рослини черешкове, чергове, цілісне, складається з трьох або п’яти лопатей. Двостатеві, дрібні квітки зеленуватого відтінку зібрані в щільну або пухку волоть. Цвітіння винограду починається в травні або червні, а плодоношення – в серпні або вересні, хоча деякі сорти достигають тільки в жовтні. Соковиті плоди з насінням у кількості від одного до чотирьох або взагалі без насіння зібрані в грона різних форм. Колір плодів може бути жовтим, зеленим, рожевим, чорно-фіолетовим або темно-червоним. Зазвичай плоди вкриті восковидним нальотом. Виноград довгожитель: він може досягати віку від 130 до 150 років.

    Посадка винограду

    Коли садити виноград

    Виноград садять як навесні, з кінця березня до кінця червня, так і восени. З кінця березня до середини травня садять здеревілі саджанці, а зелені, вегетуючі, садять пізніше, з середини травня до кінця червня. У продаж саджанці надходять зазвичай восени, і не варто тримати їх до весни, оскільки вони можуть запліснявіти, засохнути, їх можуть з’їсти миші. Тому посадка винограду восени цілком виправдана, тим більше, що саджанці прекрасно приживаються, якщо ви виконаєте посадку відповідно до вимог агротехніки та придбаєте здоровий посадковий матеріал: зріз кореня має бути білим, а не бурим, однорічним, добре визрілі пагони мусять бути яскраво-зеленими на зрізі, вічка не повинні опадати від дотику. Перевірте також, щоб саджанці не були пересушеними.

    Важливою умовою для успішної адаптації саджанців у ґрунті є їхня передпосадкова підготовка. Перед висадкою в ґрунт коріння саджанця протягом 12-24 годин тримають у чистій воді, однорічний пагін обрізають на висоті 3-4 вічок, коріння на верхніх вузлах обрізають, а на нижніх лише злегка вкорочують.

    Висаджують саджанці винограду з південного, західного або південно-західного боку будівель, оскільки виноградові для розвитку необхідні тепло і світло. Найкращим місцем для вирощування винограду вважається середня частина схилу, оскільки в нижній частині його можуть пошкоджувати заморозки. Не висаджуйте виноград ближче ніж за 5-6 м від дерев.

    Посадка винограду навесні

    Якщо ви садите виноград у чорнозем або глину, то яма для нього повинна бути розміром 80х80х80 см, а якщо вам доводиться вирощувати виноград у піщаному ґрунті, то глибина ями має бути не менше метра, і копають її з осені, щоб за зиму ґрунт устоявся. Глибока посадка дозволить саджанцеві швидше вкоренитись і захистить його коріння від промерзання. На дно ями висипають шар щебеню завтовшки 10-15 см, потім встромлюють у нього пластикову трубу діаметром 5 см за 10 см від стінки ями. Висота труби мусить бути такою, щоб вона виступала над поверхнею на 10-15 см. Далі на дно насипають шар чорнозему завтовшки 15 см, згори на нього 150 г калійного добрива (сірчанокислого калію, калімагнезії або сульфату калію), 200 г суперфосфату і розподіляють це все по дну рівномірно. Якщо ви прихильник натуральних підживлень, замініть мінеральні добрива трилітровою банкою золи. На шар добрив знову насипають шар родючої землі такої ж товщини, розрівнюють його, а зверху знову насипають шар добрив у тих же кількостях. Завершує цю листкову подушку родючий ґрунт. Як тільки ви внесли останній шар, утрамбуйте подушку, вилийте в яму 5-6 відер води і залиште до весни.

    Навесні, беручись до посадки саджанця, насипте по центру ями горбик родючої землі. Перед тим, як посадити виноград, коріння саджанця опускають у бовтанку, приготовану за таким рецептом: у 10 л води розчиняють чайну ложку гумату, потім додають у розчин стільки глини, щоб вийшла рідина консистенції магазинної сметани. Після обробки коренів бовтанкою саджанець опускають в яму, розташовують його на пагорбі бруньками на північ, а кореневою п’ятою на південь, розправляють коріння і присипають його шаром живильного ґрунту завтовшки 10 см. Потім внесіть у чорнозем пісок із розрахунку 1:1 і заповніть яму вщерть цією ґрунтосумішшю. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, закрийте поверхню ями чорною садовою плівкою, прорізавши отвір для труби і саджанця, і попервах надіньте на саджанець 5-6-літрову пластикову пляшку з обрізаною шийкою. Подальший полив здійснюйте через дренажний отвір (укопану пластикову трубу).

    Ми розповіли вам про посадку укороченого виноградного саджанця. Саджанець довше 25 см висаджують точно так само, але під нахилом.

    Посадка винограду восени

    Осінню посадку винограду здійснюють із початку жовтня до замерзання ґрунту за тим самим принципом і тією самою схемою, що і весняну. Єдина різниця в тому, що перед настанням зими молоду рослину високо підгортають землею, вкривають хвоєю, а пристовбурні кола застеляють тирсою або торфом. Не саджайте виноград у щойно приготовану яму, дайте землі встоятися бодай 2-3 тижні: при осіданні ґрунт не тільки потягне саджанець за собою в глибину, а й порве його коріння.

    Деякі садівники стверджують, що зовсім не обов’язково копати під саджанець яму, закладати в неї дренажний шар і вистилати на її дні подушку з поживного ґрунту та добрив. Мовляв, досить зробити в землі ломом отвір завглибшки півметра і розширити його, розгойдуючи інструмент, до 10-12 см у діаметрі, а потім опустити в отвір саджанець. Імовірно, можна і так садити виноград, однак ніхто з моїх знайомих не ризикнув скористатися таким способом, тому не можу вам його порекомендувати. Якщо вам не шкода посадкового матеріалу, ризикніть скористатися цим спрощеним способом і напишіть нам, що у вас вийшло.

    Догляд за виноградом

    Догляд за виноградом навесні

    Посадка і догляд за виноградом – справа багатотрудна, але цікава і вдячна, і головним порадником для вас із часом стане ваш досвід. А ті, хто тільки починає вирощувати виноград, може поки що скористатися нашим досвідом і нашими порадами.

    Зимове укриття з виноградних кущів знімають, коли температура повітря перевищить -5 ºC. Якщо ви побоюєтеся того, що морози повернуться, не відкривайте виноград повністю, а влаштуйте в укритті вентиляційні отвори. Потім, коли небезпека мине і почнуть проростати бруньки, укриття можна буде зняти повністю. Захищає відкриту лозу від заморозків розчин Епіну в холодній воді. Обробку кущів розчином проводять за добу-дві до похолодання, захисна дія Епіну триває до десяти днів.

    Якщо навколо куща стоїть вода, вичерпайте її або зробіть канавки, по яких вона піде. Щоб не було застою води, надалі висаджуйте виноград на схилі або насипайте для нього горбок. Проведіть санітарне обрізування зламаних або підмерзлих пагонів і підв’яжіть лозу на нижній дріт у вертикальному або похилому положенні. Огляньте кущі, і за необхідності проведіть лікування винограду від виявлених захворювань. Якщо рослина здорова, проведіть профілактичну обробку від шкідників і хвороб Нітрафеном, для чого розчиніть у 10 л води 200 г препарату.

    Весна – найкращий час для щеплення винограду, і взятися до розмноження цим способом потрібно перед початком сокоруху. Водночас у ґрунт вносять комплексні добрива, що не містять мікроелементів – Нітрофоску або Кеміру, після чого ґрунт навколо рослин перекопують і поливають із метою підвищення температури в шарах землі, де розташовується коренева система винограду.

    Навесні висаджують у ґрунт нові саджанці і починають їх формування: кілька разів виламують непотрібні пагони, доки потрібні відростуть до 40 см. Видаляють також зайві бруньки і кореневу парость. Коли на пагонах розвинеться по дві пари листків, молоді кущі винограду обприскують фунгіцидом. На початку травня нові пагони підв’язують до шпалери, кущі за 10 днів до початку цвітіння підживлюють комплексним добривом, а як тільки з’являться суцвіття, їхню кількість нормують, щоб не перевантажувати кущ.

    Догляд за виноградом улітку

    Догляд за виноградом у літню пору полягає передусім у регулярному прищипуванні лози, щоб вона не витягувалася вище 170 см. До середини літа проводять два підживлення винограду. Необхідно своєчасно видаляти паростки, утворені лозою, щоб живлення йшло сформованим паросткам і витрачалося на дозрівання ягід. У середині липня видаліть усе листя, яке перекриває доступ світла до плодів.

    Щодня оглядайте виноградні кущі на предмет появи захворювань або комах-шкідників, а в якості профілактики на початку літа проведіть обробку кущів Ридомілом від захворювання міллю, додавши в розчин, зроблений за інструкцією, дозу Фуфанону, що знищує павутинних кліщів. Обидва розчини готують окремо і тільки потім змішують. На початку липня проводять повторну обробку винограду цими препаратами.

    Догляд за виноградом восени

    Як доглядати за виноградом після збору врожаю? Головна мета догляду за виноградом восени – підготовка до зимівлі. Виноград після збору врожаю, віддавши всі сили на плодоношення, слабшає, тому потребує підживлення органічними добривами, змішаними із золою, та обробки від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, які можуть завдати серйозної шкоди втомленій рослині. Найважливішим пунктом догляду є осіннє формування винограду, але перед тим, як обрізати виноград, дочекайтеся, щоб із нього опало все листя. Однак не слід зволікати з обрізуванням до настання морозів, інакше деревина стане крихкою, і ви можете дуже нашкодити рослині.

    Сорти винограду зі слабкою морозостійкістю слід на зиму захищати від холодів. Захисту також потребує виноград, вирощений у регіонах із холодними зимами. Для цієї мети основи кущів високо підгортають землею, а лози обрізають так, щоб їх можна було пригнути до землі. Вкривають виноград ялиновим гіллям, а в разі сильних морозів додатково накидають на ялинове гілля сніговий замет.

    Обробка винограду

    Поширена помилкова думка, що лікарські препарати лікують заражені хворобою ділянки і рослини, але насправді це не так. Вони можуть врятувати від інфекції ще здорові тканини, адже хімпрепарати знищують збудників інфекції, а здатності відновлювати хворі рослини вони не мають. Ось чому така важлива профілактична обробка винограду, котра знищує ймовірну загрозу на ще здорових рослинах. Навесні, коли зелені пагони відростуть до 10 см, обробіть лозу тривідсотковою бордоською рідиною, одновідсотковою колоїдною сіркою або хлорокисом міді – це зміцнить імунітет рослин від повстяного кліща і літнього нашестя різних грибків. Замість перерахованих добре відомих засобів можна провести обробку винограду такими препаратами з розрахунку на 10 л види: Поліхом (80 г) або Ридоміл (50-60 г). У розчин можна додати препарат для позакореневого підживлення винограду, наприклад, Плантафол. Обробка рослин у цей час називається «по п’ятому листку».

    Наступна обробка винограду проводиться напередодні цвітіння, в крайньому разі по бутонах, але ніколи не обробляйте квітучий виноград. Для другої обробки використовують системний фунгіцид, наприклад, препарат Стробі. Після цвітіння повторіть обробку винограду системним фунгіцидом, а коли плоди досягнуть розміру гороху, проведіть обприскування кущів «весняними» засобами – бордоською рідиною, хлорокисом міді або колоїдною сіркою, а також Поліхомом або Ридомілом. Остання обробка винограду проти мілдью й оїдіуму проводиться ближче до кінця липня препаратами короткого терміну очікування, наприклад: Стробі і Тіовіт Джет або Квадріс і Тіовіт Джет, або Стробі і колоїдна сірка.

    Це лише приблизна схема проведення обробок. Для того, щоб не виникало звикання хвороботворної флори і фауни до препаратів, рекомендуємо вам щороку їх міняти.

    Полив винограду

    Перше поливання винограду проводять після остаточного зняття зимового укриття і підв’язування лози до нижньої горизонтальної направляючої шпалери. Виноград віком до трьох років поливають через вкопані труби. Витрата води на один кущ – 4 відра теплої води, в яку додають півлітра деревної золи. Вдруге виноград поливають за тиждень до цвітіння, втретє – після цвітіння. Як тільки зелені ягоди почнуть набувати властивого сортові кольору, полив припиняють, але напередодні зими, за тиждень до укриття, проводять підзимне вологозарядкове поливання винограду, яке буде четвертим за рахунком для столових сортів винограду та молодих рослин винних сортів, але єдиним за весь рік для зрілих кущів винограду винних сортів.

    Підживлення винограду

    Запасу добрив, внесених в яму при посадці, рослині вистачить на 3-4 роки. До цього терміну, як правило, кущ уже сформується і почне плодоносити, тому виникне потреба в поживних речовинах. Чим підживити виноград, щоб стимулювати його ріст і рясне плодоношення? Підгодовують виноград як органічними, так і мінеральними добривами. Основне органічне добриво винограду – гній, оскільки в ньому є всі необхідні рослині елементи. Крім гною, як добриво застосовують пташиний послід, компост, торф. Мінеральні добрива також необхідні рослині. З простих азотних добрив для підживлення винограду застосовують аміачну селітру і сечовину, з фосфорних – гранульований суперфосфат, подвійний або простий, з калійних – Екоплант, калійну сіль, хлористий або сірчанокислий калій. Зі складних мінеральних добрив найкращими для винограду є Растворін, Флоровіт, Кеміра і Майстер.

    Перше підживлення винограду сухими добривами проводиться відразу після зняття з нього укриття, і складається воно з 40 г суперфосфату, 30 г калійного добрива і 45 г азотного на один кущ. Вносять добрива в канавки навколо кущів, а згори присипають їх ґрунтом.

    Друге підживлення у вигляді водного розчину вносять за тиждень-півтора до початку цвітіння. Готують розчин, змішавши одне відро гною або курячого посліду з двома відрами води і давши складу побродити 10-12 днів у закритому посуді, після чого розбавляють його водою в 5-6 разів і додають на кожне відро готового розчину 15 г калійного добрива і 25 г суперфосфату. Для підживлення одного куща досить одного відра розчину.

    На початку дозрівання плодів виноград підживлюють фосфором і калієм з розрахунку 50 г суперфосфату і 20 г калійного добрива на кожен кущ.

    Добре реагує виноград на позакореневі підживлення, які цілком можна поєднувати з обробкою кущів фунгіцидом проти захворювання мілдью. До складу позакореневих підживлень можуть входити як основні поживні речовини (азот, фосфор і калій), так і необхідні рослині елементи – бор, цинк, молібден, мідь, кобальт або марганець. Найлегше використовувати для підживлення готові препарати Кеміра, Новоферт, Акварин або Плантафол.

    Азотні добрива, так само, як і коров’як або пташиний послід, використовують для підживлення тільки до середини літа, оскільки застосування цих добрив у більш пізні терміни може призвести до затримки дозрівання врожаю. І проявляйте помірність при плануванні підживлення, не перегодовуйте ґрунт добривами, щоб потім не панікувати через те, що виноград не плодоносить.

    Підв’язування винограду

    Підв’язування винограду до опори здійснюється з метою формування куща для зручності догляду за ним. Якщо лозу не підв’язувати, вона чіплятиметься за випадкові опори, зростання куща стане некерованим, і вам буде набагато важче збирати урожай, і якість, і кількість якого буде під питанням.

    Проводиться підв’язування винограду в два етапи:

    • ранньою весною, після зняття укриття з кущів і до того, як розпустяться бруньки, здійснюють сухе підв’язування винограду: всі гілки пригинають до нижньої горизонтальної направляючої шпалери і підв’язують їх до неї. Намагайтеся при підв’язуванні домагатися плавного вигину лози, щоб не вивести з ладу її провідну систему і не перекрити надходження живлення до вічок;
    • коли зелені пагони підуть у ріст і досягнуть 40 см, проводять зелене підв’язування: молоді пагони підв’язують під кутом, щоб вони не ламалися від вітру і рівномірно освітлювалися сонцем. Як тільки пагони досягнуть наступної горизонтальної направляючої, їх кріплять до неї. Підв’язування молодих пагонів проводять три-чотири рази за вегетаційний період. Не підв’язуйте зелених пагонів за верхнє міжвузля, намагайтеся притягти їх до дроту між другою і третьою брунькою від кінця пагона.

    Горизонтальний із нахилом спосіб підв’язування виноградних пагонів найзручніший в усіх відношеннях, хоча деякі виноградарі вважають за краще підв’язувати лозу дугою, кільцем або строго вертикально. Найкращий матеріал для підв’язування – вимочене в воді лико або спеціальний канатик із загорненого в папір дроту. Аби лоза не стиралася об дріт, до якого прив’язана, кріплення здійснюють «вісімкою», пропускаючи лико чи канат між стеблом і металом.

    Обрізування винограду

    Коли обрізувати виноград

    Виноград обрізують восени, тому що після весняного обрізування рани на лозі гояться з великими труднощами, стікаючи «сльозами». Пасока заливає вічка, від чого вони закисають і не розпускаються. Через це ви можете втратити не тільки врожай, а й усю рослину.

    Обрізування винограду навесні

    На початку весни, коли температура повітря досягне 5 ºC, при крайній необхідності проводять обережне санітарне обрізування зламаних і хворих пагонів на молодих рослинах або на посаджених восени.

    Обрізування винограду влітку

    Літнє обрізування за великим рахунком обрізуванням не є. Влітку виноград прищипують, пасинкують, карбують, на ньому виламують зайві гілки, з нього зрізують листя, затуляють плоди від сонця – всі ці процедури спрямовані на те, щоб кущ провітрювався й отримував рівномірне живлення та освітлення, що дозволить сподіватися на високий урожай ягід.

    Обрізування винограду восени

    ООсіннє обрізування краще проводити в два етапи. Як тільки ви знімете з куща всі грона, очистіть гілки від тих ланок, які відплодоносили, від кволих пагонів і вовчиків. Другий етап обрізування починається через два тижні після опадання листя. Не бійтеся, що лози, які висять на шпалері, прихопить заморозками – від ранніх морозів вони краще загартуються. Однак обрізують виноград при температурі повітря не нижче -3 ºC, поки гілки не стали крихкими.

    Обрізувати саджанці нескладно: видаліть зайві пагони, залишаючи на кущі від трьох до восьми рукавів, що ростуть під кутом від ґрунту. А ось схема обрізування дорослого куща набагато складніша:

    • у першій половині вересня видаляють молоді пагони з нижньої частини багаторічних рукавів – ті, що виросли нижче першого дроту, натягнутого на висоті 50 см від поверхні ділянки. На молодих пагонах, які виросли на рукавах вище другого дроту, натягнутого на 30 см вище за перший, видаляють усі бічні паростки і карбують верхівки, захоплюючи відрізки завдовжки до 10 % довжини пагона;
    • після падолисту виберіть на висоті двох перших дротів два добре розвинених пагони. З нижнього пагона, що виріс із зовнішньої частини рукава, сформуйте сучок заміщення – обріжте його на висоті 3-4 вічок. Другий пагін, розташований трохи вище з протилежного боку рукава, обріжте на висоті 7-12 вічок – тепер це буде плодова стрілка.

    У підсумку на кущі залишаться багаторічні штамби, що ростуть перпендикулярно до землі, і рукави з бруньками, які в наступному році дадуть нові лози і грона.

    Розмноження винограду

    Як розмножувати виноград

    Оскільки вирощений із насіння виноград рідко успадковує властивості своїх батьків, зберігаючи лише деякі їхні риси, в аматорському садівництві виноград розмножують вегетативними способами: укладенням відсадків, щепленнями або вкоріненням живців. Ці способи забезпечують збереження в потомства всього біологічного комплексу материнської рослини. Вони базуються на такій властивості винограду, як регенерація, яка забезпечує, наприклад, і заростання ран, і відновлення куща після пошкоджень від сильних морозів.

    Розмноження винограду живцями

    Живцювання винограду – найпростіший спосіб розмноження цієї культури. Для нього використовують здерев’янілі живці винограду, які заготовляють під час осіннього обрізування кущів. Нарізають живці з визрілої лози діаметром не тонше олівця з рівномірними по довжині міжвузлями і з двома-трьома вічками. Що довші чубуки, то краще вони зберігаються. Нижній зріз робиться під кутом 45º на 3-4 см нижче бруньки. Оптимальна температура зберігання у вологому середовищі від 0 до 5 ºC – для цього ідеально підходить сховище для картоплі. Не допускайте, щоб зрізані живці довго лежали на сонці. Опустіть живці на 5-10 хвилин в одновідсотковий розчин залізного купоросу, потім просушіть поверхню, загорніть живці в папір, покладіть в поліетиленовий пакет і помістіть на зберігання.

    У кінці лютого або на початку березня чубуки переходять зі стану глибокого спокою в стан спокою вимушеного, тому саме в цей час можна починати вкорінення. Дістаньте чубуки зі сховища й огляньте їх: кора повинна бути бурого кольору, без цвілі і плям, а на зрізі живець, як і вічко, повинен бути яскраво-зеленим. Замочіть придатні до вкорінення живці на кілька хвилин у блідо-рожевому розчині марганцівки, потім поставте їх для відновлення водного балансу тканин у банку, наповнену водою на висоту 5-6 см із додаванням краплини меду, і надіньте зверху на живці поліетиленовий пакет. Після того, як живці наситяться водою, зробіть на кожному з них нижній зріз безпосередньо під нижнім вузлом.

    У пластикові скляночки насипають ґрунт, що складається з рівних частин піску, перегною і торфу, потім роблять у ґрунті 5-6-сантиметрове заглиблення, насипають на його дно трохи піску для утворення подушки, потім в отвір вставляють живець, а порожнини між ним і стінками поглиблення заповнюють піском. Нижній край живця не повинен доходити до дна 5-7 см, верхня брунька має бути трохи прикрита піском, а верхній зріз обробляють садовим варом. Оптимальна температура для вкорінення живців у їхній нижній частині повинна бути 23-28 ºC, а у верхній – 15-18 ºC. Для цього протягом місяця влаштовують нижній підігрів посуду з живцями, встановивши їх на загальний піддон. Під час укорінення в міру необхідності підсохлий ґрунт поливають теплою водою, обережно розпушують, зайві пагони прищипують, а суцвіття після появи видаляють. До кінця квітня або початку травня рослини якийсь час загартовують на балконі або терасі, після чого їх можна висаджувати у відкритий ґрунт.

    Розмноження винограду щепленням

    Щеплений саджанець складається з підщепи – живця стійкого до філоксери сорту завдовжки до півметра, і прищепи – живця культурного сорту з однією брунькою. Товщина підщепи не повинна бути меншою за товщину щепи, яка, своєю чергою, не повинна бути тоншою за олівець. Живці заготовляють восени, під час обрізування – на кожному має бути не менше трьох-чотирьох вічок. Узимку їх зберігають, як було описано вище. Підщепний кущ теж готують з осені: на ньому обрізують усе зайве, залишаючи тільки лозу для щеплення, і добре вкривають на зиму. Процедуру здійснюють перед початком сокоруху, в безвітряний похмурий день, оскільки для зрощення місця щеплення необхідна вологість. Можна здійснити щеплення влітку. У червні дістаньте зі сховища заготовлені з осені живці, поновіть нижні зрізи, опустіть їх у банку з водою на дні, і як тільки наклюнуться бруньки, перемістіть банку з живцями для загартування в холодильник. За кілька днів дістаньте живці з холодильника і прищепіть їх до підщепи. Для здійснення річного щеплення підщепні кущі винограду обрізують навесні по тогорічній лозі, на яку будете робити щеплення живця. Особливістю щеплення винограду в літній час є те, що швидкість руху соку в підщепі і щепі різні – саме це і забезпечує гарне зрощення. Виберіть для проведення процедури неспекотний, але і не холодний день – температура повинна бути не нижче 15 і не вище 35 ºC.

    Зрощення відбувається за рахунок утворення між двома частинами нових клітин. Взявши щепу місцем майбутнього щеплення від себе, її обрізують відразу над верхньою брунькою, а відступивши нижче неї 4-5 см, надрізають живець із двох боків у напрямку від себе гострим клином на 2-3 см. Клин не повинен вийти увігнутим, інакше не відбудеться зрощення. Щоб живець не висох, загорніть його у вологу тканину. На підщепі зріз роблять на 4-5 см вище рівня останньої бруньки: розріз робиться вздовж більшого овалу зрізу лози. Глибина розрізу така ж, як клин живця. Всадивши клин прищепи в розріз підщепи так, щоб їхні бруньки дивилися врізнобіч, оберніть місце щеплення окулірувальною плівкою, ізоляційною стрічкою або скотчем. Коли почнеться сокорух, оберніть місце щеплення газетою або світлонепроникним матеріалом.

    Якщо ви вирішили прищепити виноград улітку, то після того, як ви вставили клин прищепи в підщепу, місце зрощення обгортають вологою тканиною, згори на неї надягають поліетиленовий пакет, закріпивши його нижче місця щеплення, а потім обгортають щільним папером, що захищає імпровізований парник від сонячних променів. Якщо на пакеті не виникає конденсату, пакет знімають, тканину зволожують, потім знову надягають на щепу пакет, закріпивши його нижче щеплення. Коли брунька щеплення розпуститься, папір знімають, пакет над щепленням обрізають і закріплюють його на живці вище місця щеплення. Коли на підщепі з’являться потужні паростки, з нього знімають пакет і вологу тканину, але перший рік щеплений саджанець потрібно берегти, оскільки щепу можна випадково відламати.

    Щоб щеплення пройшло успішно, слід знати, що:

    • в якості підщепи краще використовувати зимостійкі гібриди, стійкі до мілдью, оїдіуму і філоксери;
    • підщепу і щепу підбирають із сортів з однаковою силою зростання;
    • інструмент для різання повинен бути дуже гострим і стерильним;
    • лозу підщепи обрізають строго перпендикулярно до лінії росту.

    Розмноження винограду відсадками

    Розмножують виноград цим способом і навесні, і восени. Перед тим, як розмножувати виноград, зробіть у землі канавку завглибшки до 50 см, внесіть у неї чорнозем, змішаний із перегноєм, потім покладіть у канавку низькозростаючу однорічну лозу і засипте її землею, залишивши над поверхнею верхівку із трьома листками і точкою зростання. Полийте відсадок двома відрами води. За весняно-літній період за умови, що ґрунт над відсадком буде весь час злегка вологим, з кожного вузла з’явиться пагін, у якого буде своя коренева система. Цей спосіб найчастіше використовують, коли потрібно замінити старий кущ винограду молодим.

    Хвороби винограду

    Найголовніша проблема для виноградарів – це незліченні хвороби винограду, з якими доводиться боротися щороку. Навіть при суворому дотриманні агротехніки культури трапляються ураження рослин інфекційними та неінфекційними захворюваннями. Про ті з них, з якими доводиться мати справу найчастіше, ми розповімо детальніше:

    Антракноз – грибкова хвороба, що вражає листя, суцвіття, пагони і плоди. Проявляється антракноз бурими плямами з більш світлою облямівкою, які поступово зливаються одна з одною. Тканина в цих місцях відмирає і випадає. На пагонах з’являються темно-бурі плями, потім овальні сіро-рожеві плями, що поширюються на цілі міжвузля – в цих місцях тканина розтріскується, і виникають виразки. Суцвіття темніють і всихають, на ягодах утворюються плями.

    Заходи боротьби. Боротьбу з антракнозом ведуть із застосуванням контактних і системних фунгіцидів – бордоською сумішшю, Ридомілом, Таносом, Хорусом, Антраколом або Акробатом. Якщо у вашій місцевості антракноз часте явище, краще вирощувати сорти винограду, стійкі до цієї хвороби;

    Оїдіум – виноградна борошниста роса, яку викликає грибок. Симптоми хвороби виглядають як сірувато-білий борошнистий наліт на рослині. З розвитком хвороби листя винограду стає кучерявим, суцвіття відмирають, ягоди сохнуть або лускають. Сприяє розвитку захворювання тепла волога погода. До ураження хворобою частіше схильні сильнооблистяні кущі з поганою вентиляцією.

    Заходи боротьби. Не дозволяйте кущам заростати листям, підв’язуйте гілки, виламуйте зайві пагони, видаляйте бур’яни, проводьте обробку кущів одним із препаратів: Танос, Хорус, Стробі, Топаз, Тіовіт;

    Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду – найбільш поширене і шкідливе грибкове захворювання рослини. Від того, що роса несправжня, вона не менш небезпечна, ніж справжня борошниста роса. Вражає захворювання всі зелені частини рослини. Перша ознака хвороби – поява на верхній стороні листя маслянистих плям. У вологу погоду на споді уражених листків утворюється світлий борошнистий наліт, на місці якого виникають некрози: уражена тканина спочатку жовтіє, потім набуває червоно-бурого відтінку, на ній з’являються відмираючі ділянки. Хворе листя опадає, оголюючи пагони, суцвіття з перебігом хвороби вкриваються білим нальотом, бутони та квітки засихають і обсипаються.

    Заходи боротьби. Збираючись вирощувати виноград, вибирайте сорти, стійкі до грибкових хвороб. Мульчуйте ґрунт під кущами, своєчасно вносьте калійно-фосфорні підживлення, видаляйте паростки, проведіть обробки винограду фунгіцидами: першу на стадії відростання молодих пагонів на 15-20 см, другу перед початком цвітіння, третю, коли ягоди стануть завбільшки як горох. Для обробки підходять препарати Стробі, Купроксат, Антракол, Танос, Хорус, Ридоміл, а також перевірені часом бордоська рідина і хлороксид міді;

    Сіра гниль вражає всі зелені частини рослини, а також однорічну деревину, зокрема і місця щеплень. Вона вкриває нальотом молоді пагони та розкриті вічка, а уражені грона, вкриті густим сірим нальотом, нагадують кашоподібні грудки. Розвивається хвороба в умовах вогкості. Коли настає суха погода, ознаки захворювання поступово зникають, але це не означає, що зникають збудники сірої гнилі.

    Заходи боротьби. Обробіть виноград тими самими фунгіцидами, що і в разі зараження оїдіумом або мілдью;

    Чорна плямистість, або відмирання пагонів, або фомопсис, або ескоріоз – захворювання, що вражає і зелені, і здерев’янілі частини винограду, викликаючи знебарвлення кори. На цих вицвілих ділянках при температурі повітря вище 10 ºC виникають пікніди грибка, і якщо вони глибоко в’їдаються в деревину, то утворюють прогнилі ділянки, спочатку послаблюючи зростання, а потім викликаючи загибель рукавів. Некрозні плями на листі оточені більш світлою і щільною, ніж тканина листка, облямівкою. Хворий листок жовтіє, виноград, уражений хворобою, перестає розвиватися, починає гнити і всихати.

    Заходи боротьби. Оскільки міцелій глибоко проникає в деревину, обробка куща фунгіцидами результату не дасть, тому боротися потрібно з плодовими тілами і спорами грибка. Для цього восени, після опадання листя й обрізування, виноград обробляють мідьвмісними препаратами (хлорокисом міді, бордоською сумішшю, Купроксатом, Хорусом). Всохлі рукави підлягають вирізанню. Навесні виноград обробляють фунгіцидами на стадії появи двох-трьох листків. Надалі обробка проти мілдью або оїдіуму збігається з обприскуванням проти чорної плямистості. Однак слід знати, що чорна плямистість – захворювання хронічне, і за один рік його не вивести, тому налаштуйтеся на довгу і серйозну боротьбу.

    Крім описаних нами хвороб, виноград може потерпіти від альтернаріозу, бактеріального раку, апоплексії, вертицилльозу, армілляріозу, білої, чорної, кислої і кореневої гнилі, диплодіозу, різного роду некрозів, фузаріозу, пеніцилльозу, бактеріозу, церкоспоріозу, хлорозу та інших хвороб, і не від кожної з них існує лікування. Однак здоровим і доглянутим рослинам хворіти доводиться набагато рідше.

    Шкідники винограду

    Серед комах у винограду теж багато ворогів. Вражають рослину такі шкідники: блощиця виноградна, виноградна мінуюча міль, виноградна подушечниця, виноградний комарик; довгоносики: сірий та чорний бурякові і великий люцерновий; златка, шашіль пахучий; виноградний павутинний, виноградний повстяний і європейський червоний кліщі, виноградний кліщ; виноградна, дворічні і гронова листовійки; оси, трипси виноградні, червці борошнисті і Комстока, цикади і філоксери. Це далеко не повний список шкідників виноградних кущів.

    Найнебезпечнішою для винограду комахою є філоксера, або виноградна попелиця, що має дві форми – листову, або галлову, і кореневу. Філоксера поширюється з посадковим матеріалом, поливною водою і вітром на відстань до 15 км. Загибель виноградних кущів викликає коренева форма філоксери, інфікуючи проколи в коренях і руйнуючи їхні тканини.

    Заходи боротьби. Боротися з філоксерою дуже важко. Раніше ґрунт обробляли фумігантами, але тепер цей спосіб не застосовують. Листову філоксеру знищують Конфідор, Золон, Актеллік і подібні до них препарати, а уникнути кореневої філоксери можна тільки вирощуючи виноград на підщепах стійких до неї сортів.

    Гусінь листовійок уражає і листя, і бутони, і плоди винограду. Іноді вони можуть погубити до 80 % урожаю, оскільки відрізняються неймовірною плодючістю і ненажерливістю.

    Заходи боротьби. Після зняття укриття з кущів обробіть кущі винограду Нітрафеном (250 г на 10 л води). Як тільки почнеться літ метеликів, проведіть обробку винограду будь-яким інсектицидом – Актелліком або Карбофосом, через два тижні проведіть повторну обробку. Коли з’явиться гусінь, виноград обприскують десятивідсотковим розчином Карбофоса або шестивідсотковим розчином Бензофосфату.

    Цикади – багатоїдні сисні шкідники, які розмножуються із вражаючою швидкістю. Вони є переносниками мікоплазмових і вірусних хвороб, від яких немає порятунку, тому боротися з цикадами необхідно, як тільки вони з’являться.

    Заходи боротьби. Як тільки помітите на винограді цикад, проведіть обробку кущів розчином Актари відповідно до інструкції.

    Кліщі – теж сисні комахи, що мешкають на споді листків. Вони проколюють листову пластину і харчуються її тканиною та соком. У місцях проколів утворюються цятки, які з часом сохнуть. За один сезон може змінитися до 12 поколінь шкідників.

    Заходи боротьби. Позбавити від кліщів виноградний кущ може обприскування рослини акарицидами – Актелліком, Фуфаноном, Неороном, Омайтом і іншими. Обробка проводиться трьома сеансами з інтервалом в тиждень або десять днів.

    Златка – виноградний оливково-зелений жучок завдовжки до 20 мм. Шкоди винограду завдає і жук, і його безнога личинка: жук деформує виноградне листя, а личинка проробляє звивисті ходи в пагонах і залишається в них на зиму. В результаті життєдіяльності златки пагони в’януть, листя сохне, ягоди дрібнішають.

    Заходи боротьби. Уражені пагони і листя видаляють, рослину обробляють Карбофосом або Актеліком. Якщо ви проводите щорічні профілактичні обробки винограду від шкідників, то златка у вашому винограднику не з’явиться, оскільки вона живе тільки на ослаблених рослинах.

    Подушечниця – малорухливий сисний паразит із родини псевдощитівок, який харчується соком рослин і переносить вірусні захворювання. Вона заселяє пагони і листя, прикріплюється до одного місця і залишається там до кінця свого життя. Подушечниця виділяє субстанцію, що захищає її від дії препаратів.

    Заходи боротьби. Навесні, до розпускання листя, обробіть виноградник Нітрафеном або Препаратом 30, а під час вегетації обприскайте кущі препаратом БІ-58. Одягніть на руку грубу рукавицю і спробуйте механічно зняти подушечниць, що присмокталися.

    Взагалі ж хвороби і шкідники винограду настільки численні, що для докладного їхнього опису, а також для опису заходів із боротьби з ними доведеться поміщати на сайті окрему статтю.

    Види і сорти винограду

    За термінами дозрівання сорти винограду поділяються на надранні, ранні, ранньо-середні, середні, середньо-пізні, пізні і дуже пізні.

    За призначенням сорти поділяються на столові, технічні та універсальні. Столові – це сорти найякіснішого винограду, привабливі на вигляд і прекрасні на смак. Вживають такий виноград переважно в свіжому вигляді. Технічні сорти винограду вирощуються для виготовлення соків і вин, а універсальні годяться і для їжі, і для переробки.

    Загалом же всі сорти вирощуваного сьогодні винограду є гібридами трьох видів: амурського з Далекого Сходу, Лабруска з Америки і винного культурного, поширеного в Азії і Європі. Ці види стали родоначальниками величезної кількості сортів, які умовно поділяють на три групи:

    • євроазійські сорти, які дають найбільші та найсмачніші плоди. Особливо виділяються прекрасною якістю ягід середньоазійські сорти, такі, як, наприклад, Хусайне, або Дамські пальчики. Недоліком середньоазійських сортів є низька морозостійкість, довгий вегетаційний період, сприйнятливість до грибків і філоксери. Європейські сорти дещо поступаються середньоазійським за якістю і смаком, але вони більш холодостійкі;
    • американські сорти винограду швидко ростуть, вони морозостійкі, посухостійкі, не пошкоджуються філоксерою, проте ягоди їх часто занадто дрібні, і їм властивий «лисячий присмак» Ізабелли, хоча гібриди Лабруска Ізабелла і Лідія користуються незмінним успіхом, оскільки невибагливі в догляді і морозостійкі;
    • амурський виноград найбільш морозостійкий – він зносить холоди до -42 ºC, позбавлений присмаку, властивого американським сортам, і має короткий вегетаційний період. Із недоліків – сприйнятливість до філоксери і вимогливість до вологи.

    Пропонуємо вам для знайомства кілька найкращих сортів винограду:

    • Каберне-Совіньйон (синонімом є назва Лафіт) – технічний відносно морозостійкий сорт родом із Франції, стійкий до мілдью, сірої гнилі та гронової листовійки. Використовується для виготовлення високоякісних десертних і столових червоних вин. Ягода з пасльоновим присмаком;
    • Аліготе – теж французький сорт відносно зимостійкого білого винограду, схильного до захворювання сірою гниллю, мілдью й оїдіумом. Використовується для виробництва високоякісних соків і вин;
    • Кардинал (він же Полум’я Токаю) – столовий сорт американської групи з великими фіолетово-червоними овальними ягодами з соковитою, м’ясистою, хрусткою м’якоттю і легким мускатним ароматом. Сорт із низькою морозостійкістю і сприйнятливий до оїдіуму, мілдью, сірої гнилі. Уражається гроновою листовійкою;
    • Мрія (або Надія) – столовий безнасінний сорт української селекції, виведений із середньоазійських сортів Кишмиш чорний і Чауш рожевий. Ягоди овальні, середньої величини, зеленувато-рожевого кольору з тонкою шкіркою і соковитою м’ясистою м’якоттю приємного смаку. Недоліком є низька морозостійкість, крім того, сорт часто уражається мілдью й оїдіумом;
    • Мускат Оттонель – універсальний сорт французької селекції із середньої величини зеленувато-жовтими округлими ягодами з міцною шкіркою, м’ясистою м’якоттю і яскраво вираженим мускатним ароматом. Призначений як для вживання в свіжому вигляді, так і для виготовлення соків, купажних і напівсолодких вин. Морозостійкість середня, уражається оїдіумом, мілдью та сірою гниллю;
    • Ізабелла – гібрид сортів Вітіс Лабруска і Вітіс вініфера родом із Північної Америки. Широко вживається в свіжому вигляді, а також для приготування соку і вина. Округлі ягоди Ізабелли – середнього розміру, майже чорного кольору з міцною шкіркою і слизуватою м’якоттю з вираженим суничним ароматом.

    Крім описаних сортів, популярними в аматорському садівництві є сорти Агдаї, Італія, Кокур білий, Королева виноградників, Красуня Цегледі, Мерло, Молдова, Мускати білий, олександрійський, бурштиновий, гамбурзький, і єреванський, Одеський сувенір, Піно нуар, Рислінг, Ркацителі, Совіньйон зелений, Фетяска біла, Шардоне і багато інших.