Все про угорську мангалицю

0 Comments

Угорська мангалиця у вашому господарстві

Першочерговим завдянням для більшості господарів, які вирішили зайнятися свинарством, є правильний вибір породи. Саме тому кожен хазяїн, що має раціональне мислення, ставить перед собою два практичних запитання: яких результатів йому хотілося б досягти? і чи є у нього відповідні ресурси для їх досягнення?

У світі існує дуже багато порід свиней. Крім загальних, властивих усім свиням характеристик, кожна порода обов’язково має свої, унікальні, притаманні лише їй специфічні особливості. Переваги та недоліки тієї чи іншої породи повністю залежать від умов господарювання та цілей розведення цих тварин: одні й ті ж їх властивості можуть виявитися як дуже вигідними, так і небажаними.

Наприклад, щоб отримувати нежирну свинину, потрібно вирощувати породи свиней м’ясного напрямку, такі як п’єтрен, ландрас (свині беконного типу). Але для швидкої відгодівлі з метою отримання сала ці тварини за своїми властивостями зовсім не підходять, і в такому разі слід надати перевагу свиням миргородської породи або великої білої. Особливе місце серед багатого різноманіття свинячих порід займає досить рідкісна й екзотична порода довгошерстих свиней – угорська пухова мангалиця. Саме про неї піде мова у цій статті.

Угорську мангалицю не можна назвати новою породою. Н авпаки, м’ясні продукти та сало цих тварин користувалися величезним попитом у Європі в ХІХ і першій половині ХХ століття. Незвичайні пухнасті свині були виведені в Угорщині на початку ХIХ століття (приблизно у 1833 році) шляхом схрещування диких вепрів з домашніми середземноморськими (угорськими та сербськими) свинями, тому й отримали таку назву. Мангалиці досить невибагливі до умов утримання й харчування, витривалі, мають хороші адаптаційні здібності, високий імунітет та призвичаєність до кліматичних особливостей гірської місцевості (суворих, сніжних зим).

Перший час їх розводили переважно у підсобних господарствах монастирів. Пізніше угорська мангалиця стала основною породою на території Угорщини й Австрії, особливо в Карпатському регіоні. Але згодом, коли популярність жирного м’яса значно знизилась, а натомість зріс попит на пісну свинину, чисельність поголів’я цих тварин скоротилася, і про мангалицю поступово забули, замінивши її породами м’ясного напрямку.

Активне відновлення поголів’я розпочалося лише у 1994 р. Та, попри все, сало мангалиці й досьогодні вважається одним з найцінніших видів свинячого жиру. В Італії з нього готують традиційний продукт лардо – найзнаменитіше сало у світі, історія приготування якого нараховує близько 3000 років.

Його отримують шляхом засолювання свинячого жиру мангалиці у ємностях, які виготовлені з мармуру. Готовий продукт відрізняється дуже ніжною кремовою консистенцією, а вміст холестерину в ньому на 30–35% менший, ніж у салі інших порід свиней. Не менш популярне сьогодні й в’ялене свиняче м’ясо хамон , елітні сорти якого готуються саме з м’яса мангалиці.

Угорська мангалиця не придатна для вирощування в умовах великих промислових свинарських комплексів, оскільки ці тварини генетично пристосовані до пасовищного утримання і не можуть постійно знаходитись в обмеженому просторі.

Щоб отримувати від свиней їх найбільшу цінність – високоякісну, так звану мармурову свинину , необхідно забезпечити їм вільне пересування з природним випасом на територіях пасовищ.

Мангалиці добре себе почувають і прекрасно розвиваються лише в разі напіввільного утримання протягом усього року. За такої технології вирощування отримується екологічно чиста продукція, надзвичайно корисна для людського організму. Приготоване м’ясо мангалиці має особливий смак і приємний аромат.

Якщо у господарстві є можливість забезпечити свиней пасовищем, бажано неподалік від лісистої місцевості, щоб тварини могли знаходити собі корм самостійно, то вибір угорської мангалиці стане найкращим рішенням для хазяїв. Ця порода створена для дрібних і середніх фермерських господарств.

Істотно збільшити рентабельність свиноферми зможе самостійна переробка свинини на раніше згадані продукти з подальшою їх реалізацією в готовому до вживання вигляді. І хамон, і лардо, приготовані за спеціальними технологіями, мають досить високу вартість і користуються великим попитом на ринку якісних органічних продуктів.

У наш час ринок м’яса перенасичений свининою промислового вирощування, що має далеко не найвищу якість, тому м’ясо мангалиці буде вигідно відрізнятися від решти м’ясного асортименту, який є у продажу.

Угорська мангалиця – це порода великих за розмірами, довгошерстих свиней, які чудово використовують природні пасовища. Теплої пори року вони повністю задовільняють свої потреби у кормах за рахунок паші (жолуді, трава, жаби, ящірки, коріння рослин і т. ін.).

Набір живої ваги у тварин за таких умов вирощування відбувається дещо повільніше. Тому, щоб інтенсифікувати цей процес, доцільно підгодовувати тварин концентратами. Рекомендується застосовувати такий режим годування: вранці свині отримують суміш зернових різних видів (цілком можна використовувати зернові відходи або некондиційне дрібне зерно); протягом дня тварини пасуться чи отримують на вигулі готову для вживання траву; увечері їх знову годують невеликою кількістю суміші з різної дерті. І, звичайно ж, необхідно забезпечити поголів’ю вільний доступ до питної води.

Якщо свині не мають можливості добувати собі корм самостійно, то приблизний склад їхнього раціону буде таким: 70% – це трава й соковиті корми, а 30% – концентрати. Найкраща трава для мангалиці – люцерна. У ній міститься багато білку й кальцію.

Зимове меню складається з сіна та коренеплодів. Доля концентрованого корму має містити: макуху (соєву або соняшникову) – 15%, подрібнене зерно кукурудзи – 20%, ячмінь – 40%, пшеницю – 10%, висівки – 10%, м’ясокісткове чи рибне борошно – 5%. При такому годуванні вага поросят у віці 12 місяців досягне 140–170 кг.

Якщо годувати мангалицю за інтенсивною технологією (картопля+зернові), як звичайних свиней, то ростиме вона краще (в рік її вага складе 190–200 кг), але швидко жиріє, і втрачається той унікальний склад м’яса та співвідношення м’ясо/сало, заради якого й вирощують цю породу. Дорослі свині угорської мангалиці в середньому важать 250–300 кг, хоча відомі випадки, коли вага хряка досягала 450 кг.

Порода угорської мангалиці підрозділяється на три основних типи, які відрізняються між собою кольором вовни і вагою: білі, руді й чорні з білим животом («ластівки»). Раніше були ще й повністю чорні тварини, але тепер цей тип втрачений. Найбільші з них – це чорні та білі свині.

Усім чистокровним тваринам породи властивий темний колір шкіри навколо очей, пипок, копит, на внутрішній частині хвоста, а головне – темна пляма на нижній частині вуха. Всі три типи мають густу, кучеряву шерсть, яка добре захищає тварин від холоду, комах та механічних уражень.

Взимку мангалиця не потребує теплих приміщень. Цим тваринам достатньо мати свинарник, навіть збитий з дощок, який здатний захистити їх від вітру й опадів. Якщо свині угорської мангалиці утримуються на випасі цілорічно, то з настанням холодів вони риють собі поглиблення в ґрунті, де ховаються від негоди.

Статеве й фізіологічне дозрівання у молодих свинок настає майже одночасно, у віці 10–12 місяців. Якщо в стаді є хряк, то свинки зазвичай покриваються без проблем. У разі штучного запіднення поросят народжується відсотків на 40% менше, ніж внаслідок природного парування.

У молодої свині звичайна кількість приплоду складає 4–5 поросят, у дорослої свиноматки – від 5 до 8, а деколи трапляється, що й до 11 поросят. Свиноматкам властивий дуже сильний материнський інстинкт. За нормальних умов утримання та при хорошому годуванні вони завжди мають достатню кількість молока. А випадків відмови від поросят, їх поїдання чи розкидання не буває ніколи.

Свиноматки під час пологів не потребують допомоги або якогось втручання людини. Варто зазначити, що г осподарям та обслуговуючому персоналу при опоросі слід бути обережними у поводженні зі свинею: у момент опоросу й кілька днів поспіль свиноматка проявляє агресію як до людей, так і до інших дорослих свиней свого стада. У такий спосіб вона захищає свій новонароджений молодняк. Через кілька днів агресія зазвичай минає.

Поросята народжуються смугастими, схожими на дитинчат дикого кабана. Опорос може відбуватися під відкритим небом, але краще, щоб температура навколишнього середовища була не нижче + 14° С. Важливо також забезпечити свиноматку достатньою кількістю сухої підстилки. Хоча ці свині дуже невибагливі, але якщо є можливість створити їм комфортні умови, то краще подбати про це, щоб підвищити збереження молодняку ​​і в подальшому поліпшити прирости. Турбота й увага корисні будь-якій тварині, навіть найвитривалішій.

У мангалиці дуже міцний імунітет, тому випадки захворювань серед представників цієї породи трапляються вкрай рідко. Проте не варто забувати, що корм має бути завжди свіжим. Також необхідно своєчасно здійснювати протигельмінтну та антипаразитарну обробку тварин засобами проти глистів і шкірних паразитів.

Підсумувавши, можна зробити висновок, що угорська мангалиця має такі господарські цінні властивості, як: велика вага дорослих тварин, невибагливість у годуванні та до умов утримання, висока якість продукції, сильний природний імунітет, хороші материнські якості.

Серед основних вад мангалиці можна назвати пізньостиглість породи, її невисоку плодючість, складнощі у пошуку хорошого племінного молодняка та його відносно високу вартість.

Все ж дана порода, на думку багатьох свинарів, дуже перспективна для виробництва органічних продуктів, попит на які зростає з кожним роком. Тому мангалиця може бути вельми рентабельною завдяки невисокій собівартості продукції та значній ціні кінцевого продукту на ринку.

Усі питання, які виникли під час ознайомлення з даним матеріалом, можна поставити автору на нашому форумі .

Поділитись в соцмережах:

Угорська мангалиця – опис породи і поради по утриманню

Унікальна порода свиней мангал, угорська мангаліца радує поєднанням невибагливість у харчуванні, міцного здоров’я і смачного м’яса. Покрита завитками довгої шерсті свиня зовні нагадує овечку, а за привязчивому характером і високому інтелекту – собаку. Варто вам заводити таке незвичайне тварина?

  • 1 Особливості породи мангаліца
  • 2 Зовнішній вигляд мангалиця
    • 2.1 Варіанти забарвлень
    • 7.1 Як містити свиноматок з сосунками
      • 7.1.1 Годування
      • 8.1 Збут м’яса

      Особливості породи мангаліца

      Незвичайні угорські свині породи мангалиця (або угорська пухова) вважається екзотичним тваринам. Вона відноситься до категорії так званих «хунгариумов» — типово угорських продуктів/явищ, іншими словами, — національного надбання.

      Ця порода свиней вважається угорським національним надбанням

      Ця порода поки не одержала широкого поширення, незважаючи на її численні переваги. Чим хороша мангалиця:

      • не перебірлива в їжі, їй досить підніжного корму;
      • не вимоглива до умов утримання, не боїться морозів;
      • не схильна більшості захворювань, якими страждають інші породи свиней;
      • не вимагає занадто багато уваги;
      • незлоблива, товариська і легко приручаема;
      • поросята витривалі, з хорошою виживаністю;
      • висока якість сала і м’яса (вважаються делікатесом).

      Угорська мангалиця відрізняються спокійним характером і легко уживаються з іншими тваринами

      Чому ж тоді мангалиц ще немає в кожному домашньому та фермерському господарстві, адже вигода очевидна? Для цього є вагомі причини:

      • складно знайти заводчика чистокровних тварин;
      • висока ціна – порося коштує як доросла біла свиня;
      • потрібен великий випас з соковитою травою, можливість доїдати залишки врожаю на городі.

      Якщо у вас великий двір, мангалиця стане ідеальним варіантом в приватному господарстві. Їй не потрібно багато місця – на 1 га території можуть спокійно прогодуватися 30 свинок.

      Представники породи відмінно орієнтуються в просторі і здатні знаходити дорогу додому самостійно

      Завдяки пристрасті до вільного випасу і соціального характеру мангалицу можна назвати свинею-интеллектуалкой. Досі в Угорщині цих поросят щоранку виганяють на пасовисько, де вони великим стадом проводять цілий день. Через короткий час свинок вже не можна заганяти додому – вони чудово запам’ятовують дорогу і цілком здатні самостійно повернутися.

      Мангалиця – дуже товариські і цікавіше свині з хорошим характером. Свинарі кажуть навіть, що вихованки нагадують собак – вони так само легко приручаються і невідступно слідують за господарем.

      Мангалиця завжди готові до спілкування та грі

      Зовнішній вид мангалиця

      Зовнішність екзотичної свині вражає з першого погляду. Влітку мангалиця покрита закрученими кільцями шерсті, а до зими у неї виростає густий підшерсток, чудово захищає свою власницю від холоду. Здалеку мангалицу легко сплутати з вівцею.

      Цікаво: Якщо тримати кучеряву угорську свиню в теплому сухому приміщенні і забезпечувати повноцінне харчування, овеча шерсть тварини випаде за непотрібністю – вона потрібна тільки щоб захистити свиню від комах і холодів.

      Варіації забарвлення угорських мангалиц

      Угорські «свині-овечки» відрізняються міцним кістяком середніх розмірів, зростаючими вперед вухами і вигнутим профілем. Кнури, виростаючи, набирають вагу до 300 кілограмів, а самки – до 250.

      Варіанти забарвлень

      Шерсть мангалиця може мати 4 забарвлення:

      Дві останні забарвлення поступово зникають у природі, тому селекціонери зараз намагаються відновити популяцію унікальних свиней. А ось білий (темний п’ятачок і шкіра навколо очей) і змішаний забарвлення «ластівка» спина, рило і вуха чорні, живіт і ноги білі) властивий 80% поголів’я мангалиц. Поросята у цих свиней часто народжуються смугастими, як у диких предків.

      Темне забарвлення шерсті вважається зникаючим і старанно підтримується селекціонерами

      Важливо: вірна прикмета, що свиня породиста, — темне «пляма Велльмана» розміром 3-5 см з нижнього краю вух. Якщо при цьому у мангалиця темна шкіра навколо сосків і очей, чорні копита, рильце і внутрішня сторона хвоста, — свиня гарантовано належить до «еліти».

      Історія породи

      У 1833 році угорський архикнязь Йозеф, який захоплювався розведенням домашніх тварин, нарешті зміг схрестити домашню та дику свиню. Вийшло незвичайне потомство, яке могло спати на снігу і харчуватися виключно травою кормом, як дикі свині, але мало смачне м’ясо і сало, як у домашніх порід.

      Експеримент коронованої особи виявився вдалим

      Експериментом правителя зацікавилися монастирі, і незабаром тваринництво у ченців пішло в гору. Свині були вигідні – не вимагаючи ніякого додаткового корму, вони нагуливали смачний жир, який дуже цінувався в угорській кухні тих років. Близько 1900 року нова порода стала популярна в Румунії та Західній Україні, і поголів’я волохатих свиней збільшилося до 30 тисяч. Їх випасали в долинах, в гірських лісах, на луках.

      У другій половині двадцятого століття мангалиця опинилися на межі вимирання

      Після Другої світової війни тваринництво Європи переключилася на м’ясний напрям, а мангалиця відносилися до категорії сальних свиней. В результаті їх залишилося мало 700, і незабаром породі загрожувало вимирання. Однак угорські свинарі забили тривогу, і в Європі почали відроджувати унікальних тварин. У 1994 році в Угорщині була створена навіть спеціальна асоціація порятунку традиційного свинарства. Ініціативу підтримали фермери з Британії і США, і як результат – кількість шерстистих чистопородних свинок вже перевищила 8 тисяч.

      Надлишок жиру або делікатес?

      Дієтологи і кулінари в один голос стверджують: м’ясо і сало мангалиця не просто смачне, але і дуже корисний. Підвищений вміст незамінних жирних кислот, заліза, різних вітамінів, плюс мінімальний вміст холестерину дозволять ситно і смачно харчуватися будь-якому цінителю м’ясних делікатесів.

      З м’яса угорських мангалиц може виходити чудових хамон

      Гурмани додають: ніжне «мармурове» м’ясо та смачне сало з м’ясними прошарками, отримане від незвичайної угорської свині, можуть навіть вивести людину з депресивного стану. А ще м’ясо мангалиця виводить з організму канцерогени.

      Таблиця 1. Порівняння хімічного складу м’яса мангалиця і білої свині

      Угорська мангалицаБольшая біла свиня

      Купити протеїн (%)23,824,4Вітамін А (мг/100г)850501Вітамін В2 (мг/100г)180140Залізо (мг/100г)1000750Цинк (мг/100г)29001900

      Прожилки сала між м’язовою тканиною під час готування тануть, дозволяючи отримати ніжний і смачний в’ялений бекон з кремової консистенції. Процес приготування такого унікального продукту довгий – 18 місяців, однак результат того вартий.

      Сало Лардо виготовляється з обмеженого списку порід

      Саме з м’яса мангалиця угорці роблять елітний делікатес хамон, а італійці – сало лардо за унікальним рецептом тритисячолітньої давності (засолювання шарів жиру в мармурових ємностях). Тому угорська пухова мангалиця зараз – найбільш цінна порода свиней.

      Як вибрати поросят мангалиця

      Щоб купити здорового породистого поросят угорської «свиноовцы», відмовтеся від походу на ринок або покупки онлайн. Можливо, пошук займе не один день, але краще не поспішати з вибором, інакше є ризик бути обдуреним.

      До вибору поросят породи Угорська мангалиця слід підходити з відповідальністю

      Поради заводчиків за вибором порося:

      Чому небажано купувати нечистокровных мангалиц, адже вони дешевше? Напівкровки примхливі в їжі, частіше хворіють, гірше набирають вагу, а їх м’ясо жорстке і не має неповторного ніжного смаку, за що і цінують угорських мангалиц.

      Важливо: в ідеалі варто купити відразу пару поросят – вони будуть грати удвох і добре харчуватися, беручи приклад один з одного.

      Зміст вєтнамської породи

      Розведення свиней породи мангаліца не вимагає особливих зусиль. Особливість цієї породи полягає в її умінні добре набирати вагу на найпростішому подножном кормі. Крім того, їм не потрібен свинарник з обігрівом – густа шерсть дозволяє свиням комфортно почувати себе в будь-який мороз.

      Мангалиця невибагливі в побуті, і пристосовуються навіть до найскромнішими умов

      Що потрібно мангалице для здоров’я і швидкого набору ваги:

      Шерсть угорської мангалиця дозволяє їй легко переносити зими, але є причиною перегрівання влітку

      В якості кормової бази для «свиней ерцгерцога», крім трави, корінців та іншого дикорослого корми, будуть потрібні:

      • овочі і зелень з городу, краще всього бруква, картопля, гарбуз, кабачки, буряки;
      • зернові культури, зокрема, добре варити кашу з кукурудзи;
      • висівки, жом, харчові відходи, кістки, субпродукти, фруктова падалиця;
      • пагони і корінці рослин, особливо дубові, і жолуді;
      • вітаміни, мінеральні підгодівлі – спеціалізовані для свиней.

      Кукурудзяні качани є улюбленим блюдом для мангалиц

      Мангалиця з задоволенням поїдають навіть рибу, жаб, жаб і равликів, ряску. Особливо люблять качани молодої кукурудзи, але не погребують і бур’янами.

      Угорські свині – ідеальний варіант для ледачих фермерів. По суті, турбота про них зводиться до випасу і чищенні загонів і свинарника. Однак поширена думка про те, що їм не потрібні щеплення і антибіотики, є помилковим. Незважаючи на те, що імунітет, успадкований від диких свиней, надійно захищає мангалиц від більшості хвороб, при народженні поросята потребують медикаментозної захисту. Про види щеплень для поросят розповідаємо нижче.

      Важливо: раз на півроку свинок потрібно дезінфікувати від глистів і вошей.

      Опорос вєтнамської породи

      Коли молодим свиням виповнюється 10-12 місяців, вони вважаються цілком готовими для відтворення потомства. Запліднення може бути природним або штучним, але при штучному осіменінні від свиноматки народжується на 40% менше поросят.

      Супоросность мангалиця триває зазвичай 114 доби, можливі відхилення в межах 10-12 діб. 95% свинок поросяться між 110 та 118 днями, однак точну дату опоросу прорахувати не вийде, так що потрібно підготуватися до події завчасно.

      Природне запліднення приносить більшу кількість поросят

      Головна прикмета наближення опоросу – зміна поведінки свині, вона робиться нервової. Можуть також набухати соски або статеві органи, з сосків може виділятися молоко, з піхви — слиз. Може провиснути черево, прогнутися хребет. Якщо ви помітили якийсь прояв з цього списку зробіть такі кроки:

      Крок 1. За тиждень до передбачуваної дати опоросу вимийте приміщення, де буде міститися матка і поросята, дезінфікують підлогу хімпрепаратами і застеліть свіжої сухою соломою.

      Суха солома зберігає теплоту і робить процес пологів більш комфортним

      Крок 2. Відокремте свиноматку від інших тварин і переведіть в підготовлене приміщення. Слідкуйте за чистотою підстилки, міняйте її за необхідності.

      Породіллі свині буде зручніше перебувати віддалік від решти особин

      Крок 3. Коли момент пологів виявляється зовсім близький, припиняйте годувати свиню, проте давайте їй багато води.

      Вода повинна бути чистою та свіжою

      Крок 4. Приготуйте чисту тканину, йод, ножиці, кошик для поросят.

      Зберіть аптечку першої допомоги

      Як правило, мангалиця сама справляється з процесом пологів, однак при слабких потугах або явні проблеми можна викликати ветеринара. У процесі пологів свиня важко дихає, її черевні м’язи сильно скорочуються. Поросята виходять з матки один за іншим, з невеликим інтервалом.

      Важливо: якщо порося не розірвав навколоплідну оболонку при виході з матки, розріжте її, інакше малюк задихнеться.

      Угорська мангалиця добре переносять пологи і рідко стикаються з ускладненнями

      Новонародженого поросяти потрібно насухо витерти, видалити слиз з пащі, обрізати ножицями пуповину на відстані 5 см від живота і припекти її край, вмочивши в йод. Після цього порося можна класти у кошик, прикрити і помістити під інфрачервону лампу для обігріву.

      Після того як пологи закінчені, свиноматка розслабляється. Вимийте теплою водою черево і соски свині і дочекайтеся посліду. Якщо ви не встежите і не приберете послід одразу ж після виходу, свиня його з’їсть, а це часто призводить до поїдання дитинчат. Якщо послід не вийшов протягом 3 годин, викликайте ветеринара. Зцідивши трохи молока з сосків свині, підкладіть поросят для першої годівлі. Протягом доби слідкуйте за їх станом.

      Перші місяці після народження поросята будуть забезпечені материнським молоком

      Як містити свиноматок з сосунками

      Свиноматка породи мангаліца відрізняється розвиненим материнським інстинктом. Якщо не дати їй з’їсти послід, проблем з поросятами зазвичай не виникає.

      Часто турбувати матку з молодняком не рекомендується – в перші дні свиня може проявити несподівану агресію, захищаючи поросят. Досить дбати про належну температурі не менше +14°С – і про сухості підстилки.

      Протягом півтора місяців з дня пологів бажано містити свиню з молодняком в окремому загоні

      Після опоросу свиня і приплід до 1.5 місяці містяться в закритому загоні. У цей період особливо уважно потрібно поставитися до харчування матки, адже все потрібне для розвитку поросята отримують з її молока.

      Важливо: обломайте новонародженим поросятам ікла – вони можуть травмувати соски свині.

      Чим годувати свиноматку:

      • макухою для рясної лактації;
      • ячменем (40% від загального обсягу корму);
      • пшеницею (10%) і кукурудзою (20%);
      • висівками для травлення;
      • крейдою для кісток;
      • травою або сіном.

      Важливо: поросята ні в якому разі не повинні їсти корм дорослої свині, щоб не страждати проносом і слабкістю – аж до смертельного результату.

      Порося швидко освоюється в новому для себе світі

      Через тиждень можна давати поросятам ячмінну бовтанку або обсмажений ячмінь упереміш з крейдою або кістковим борошном. В 1 місяць порося прикормлюють комбікормом, сіном, підв’яленої травою, а в 1.5 місяці – відлучають від матері. Докладніше про властивості комбікорму і його раціональне включення в раціон можна прочитати на нашому порталі.

      З 1.5 до 4 місяців молодняку потрібно харчуватися (% від загального обсягу корму):

      • премікси 1%;
      • макухою 3%;
      • крейдою 5%;
      • висівками 10%;
      • пшеницею і ячменем – на 29%;
      • кукурудзою 30%.

      Віднятих від матері поросят слід поступово переводити на сухі і комбіновані корми

      Прикормлювати молодняк, пасеться отара, потрібно 2 рази в добу, щоб не перегодувати. З 4-місячного віку знімаються всі обмеження на харчування для молодняку, вони можуть харчуватися «дорослої» їжею. Одночасне годування поросят різного віку, якщо одним з них вже виповнилося 4-5 місяців, а іншим ні, неприпустимо.

      Розведення угорських мангалиц

      Вигідно розводити угорську мангалицу на продаж? Бізнесмени кажуть тверде «так», але уточнюють: при дотриманні певних умов. Потрібно враховувати, що:

      Незважаючи на те, що готування окосту з мангалиця затягується на кілька років, результат вартий очікувань

      Важливо! Породи угорська мангалиця приводять в середньому до 6 поросят, а послід більше 9 поросят свідчить, що ваші племінні свині нечистокровны.

      Головне, що ви зобов’язані врахувати – розведення мангалиц вигідно, однак це відстрочена прибуток. Найшвидший варіант отримання дивідендів від шерстистих угорських свинок – продавати не м’ясо, а поросят. Порося мангалиця коштує від 300 доларів, а якщо у вас будуть документи, що підтверджують чистокровность обох батьків, на поросят вишикується справжня черга. Однак у будь-якому випадку доведеться почекати не менше 10 місяців після опоросу, щоб можна було продавати молодняк.

      Відео — М’ясо вєтнамської породи

      Збут м’яса

      Можна продавати свіже м’ясо і сало мангалиц, але у вас повинен бути заздалегідь обумовлений пункт збуту – наприклад, ресторан, або постійні покупці.

      Угорська мангалиця можуть відгодовуватися як на сало, так і на бекон

      На замітку: найвигідніше продавати дорослих свиней не живою вагою, а обробляти самостійно і продавати вже оброблену тушу.

      Можна продавати сало і м’ясо угорських свиней, приготовані за класичними рецептами. Зокрема, ціна кілограма хамона з свині, відгодованої на натуральному кормі, може досягати 100 доларів, а ціла пров’ялена литка обійдеться від 800 доларів і вище.

      Сало вєтнамської породи

      При вазі здорового дорослого кнура близько 300 кг, після забою на кожні 100 кг ваги виходить близько 55 кг м’яса і 20 кг сала. При цьому потреби в харчуванні і умови утримання у мангалиця невисокі і вимагають мінімуму витрат. Таким чином, у фермера є реальний шанс отримати привабливий і продуктивний бізнес, однак для одержання прибутку доведеться запастися терпінням.