Скільки разів на день можна використати Беродуал

0 Comments

Беродуал ® (Berodual ® ) ATC-классификация

фармакодинамика . Беродуал содержит 2 активных бронхолитических ингредиента: ипратропия бромид, оказывающий антихолинергическое действие, и фенотерола гидробромид, который является β-адреномиметиком.
Ипратропия бромид — четвертичное аммониевое соединение с антихолинергическими (парасимпатолитическими) свойствами. Он ингибирует вагусные рефлексы как антагонист ацетилхолина — медиатора, обеспечивающего передачу импульса блуждающего нерва. Антихолинергические средства предотвращают повышение внутриклеточной концентрации Са ++ , которое возникает в результате взаимодействия ацетилхолина с мускариновыми рецепторами гладких мышц. Высвобождению Ca ++ способствует вторая система медиаторов, которая состоит из IP3 (трифосфат инозитола) и DAG (диацилглицерола).
Расширение бронхов после ингаляционного введения ипратропия бромида обусловлено преимущественно местным специфическим, а не системным действием препарата.
Фенотерола гидробромид — прямой симпатомиметик, который в терапевтических дозах селективно стимулирует β2-адренорецепторы. При применении в высоких дозах происходит стимуляция β1-адренорецепторов. Связывание β2-рецепторов активирует аденилатциклазу с помощью стимулирующего Gs-протеина. При повышении уровня цАМФ происходит активация протеинкиназы А и фосфорилирования соответствующих белков в клетках гладких мышц. Это, в свою очередь, приводит к фосфорилированию киназы легкой цепи миозина, блокированию гидролиза фосфоинозитида и открытию больших кальцийзависимых калиевых каналов.
Фенотерола гидробромид вызывает релаксацию гладких мышц бронхов и сосудов и защищает от таких стимуляторов бронхоконстрикции, как гистамин, метахолин, холодный воздух и аллергены (реакции немедленного типа). После однократного введения фенотерол блокирует высвобождение бронхоконстрикторных и провоспалительных медиаторов из стволовых клеток. После введения фенотерола в дозе 0,6 мг отмечают улучшение мукоцилиарного клиренса.
При высокой концентрации фенотерола в плазме крови, которая чаще достигается при пероральном или, еще чаще, при в/в введении препарата, отмечают снижение сократительности матки. Также при применении в высоких дозах возможно метаболическое действие препарата: липолиз, гликогенолиз, гипергликемия и гипокалиемия, последнюю вызывает повышение захвата К + , особенно в скелетных мышцах. β-Адренергическое влияние фенотерола на сердце, в том числе ускорение сердцебиения и ЧСС, связано с влиянием фенотерола на сосуды, стимуляцией β2-адренорецепторов сердца, а при применении в супратерапевтических дозах — стимуляцией β1-адренорецепторов. Как и при применении других β-адренергических средств, выявляют удлинение интервала Q–Tc . Для фенотерола в форме дозированного аэрозоля эти показатели являются дискретными и отмечаются при дозах, которые превышают рекомендованные. Однако системное влияние после применения фенотерола при помощи небулайзера (р-р для ингаляций) может быть выше, чем при применении рекомендованных доз дозированного аэрозоля. Клиническая значимость не установлена. Тремор — наиболее частое побочное явление на фоне приема агонистов β2-адренорецепторов. В отличие от влияния на бронхиальные гладкие мышцы, системные эффекты агонистов β2-адренорецепторов на скелетные мышцы приводят к возникновению толерантности.
При одновременном применении двух активных бронходилататоров расширение бронхов происходит путем реализации двух разных фармакологических механизмов. Таким образом, два активных вещества обеспечивают комбинированное спазмолитическое действие на бронхиальные мышцы, что дает возможность широкого терапевтического применения препарата при лечении бронхолегочных заболеваний, которые связаны с нарушением проходимости дыхательных путей. Для эффективного комбинированного действия необходимо очень незначительное количество β-адренергического компонента, что позволяет подбирать режим дозирования препарата индивидуально для каждого пациента и максимально уменьшить количество побочных эффектов.
Фармакокинетика . Терапевтический эффект комбинации ипратропия бромида и фенотерола гидробромида проявляется путем местного воздействия на дыхательные пути. Поэтому фармакокинетика бронходилатации не связана с фармакокинетикой активных ингредиентов препарата.
После ингаляции около 10–39% дозы препарата в целом оседает в легких в зависимости от формы выпуска, методики ингаляции и устройства, а остальные остаются на наконечнике ингалятора, во рту и верхней части дыхательных путей (ротоглотке).
Нет подтверждений того, что фармакокинетика обоих ингредиентов в комбинации отличается от фармакокинетики каждого вещества отдельно.
Фенотерола гидробромид . Та часть, которая проглатывается, метаболизируется до сульфатных конъюгатов. Абсолютная биодоступность после перорального приема является низкой (около 1,5%).
После в/в введения свободный фенотерол и конъюгированный фенотерол достигают 15 и 27% введенной дозы в суточной моче. После ингаляции с помощью дозированного аэрозоля Беродуал около 1% ингалированной дозы выводится в форме свободного фенотерола в суточной моче. Согласно этому установлено, что общая системная биодоступность ингалированных доз фенотерола гидробромида составляет 7%.
Кинетические параметры, характеризующие диспозицию фенотерола, рассчитывали относительно концентрации фенотерола в плазме крови после в/в введения. После в/в введения показатели AUC можно описать по трехкамерной модели, где терминальный T½ составляет около 3 ч. По этой трехкамерной модели ожидаемый объем распределения фенотерола в стабильном состоянии (Vdss) составляет около 189 л (≈2,7 л/кг).
Около 40% препарата связывается с белками плазмы крови. Доклинические исследования на животных показали, что фенотерол и его метаболиты проходят через ГЭБ. Общий клиренс фенотерола составляет 1,8 л/мин, а почечный — 0,27 л/мин.
В исследовании баланса экскреции общий почечный клиренс (2 дня) радиоактивного препарата (в том числе материнского соединения и всех метаболитов) составил 65% дозы после в/в введения, а общий уровень радиоактивности в кале — 14,8% дозы. После перорального приема общий уровень радиоактивности в моче составлял около 39% дозы, а общий уровень радиоактивности в кале — 40,2% дозы в течение 48 ч.
Ипратропия бромид . Кумулятивная почечная экскреция (0–24 ч) ипратропия (материнского соединения) составляла около 46% дозы после в/в введения, Кинетические параметры, характеризующие диспозицию ипратропия, рассчитаны на основе его концентрации после введения. Отмечают быстрое двухфазное снижение концентрации препарата в плазме крови. Кажущийся объем распределения в стабильном состоянии (Vdss) составляет около 176 л (≈2,4 л/кг). Препарат в минимальной степени (<20%) связывается с белками плазмы крови. Доклинические исследования на животных показывают, что четвертичный амин ипратропий не проходит через ГЭБ.
T½ конечной элиминационной фазы составляет около 1,6 ч. Общий клиренс ипратропия — 2,3 л/мин, почечный клиренс — 0,9 л/мин. После в/в применения около 60% дозы метаболизируется, вероятно, преимущественно в печени путем окисления.
В исследовании баланса экскреции общий почечный клиренс (6 дней) радиоактивного препарата (в том числе материнского соединения и всех метаболитов) составил 72,1% дозы после в/в введения, 9,3% — после приема внутрь и 3,2% — после ингаляционного применения. Общий уровень радиоактивности в кале составил 6,3% дозы после в/в введения, 88,5% — после приема внутрь и 69,4% — после ингаляционного применения. После в/в введения основным путем выведения радиоактивного препарата являются почки. T½ при элиминации радиоактивного препарата (материнского соединения и всех метаболитов) составляет 3,6 ч. Связывание основных метаболитов мочи с мускариновыми рецепторами незначительно, и метаболиты следует считать неэффективными.

Показания Беродуал

профилактика и симптоматическое лечение хронических обструктивных нарушений проходимости дыхательных путей: аллергическая и неаллергическая (эндогенная) БА; астма, вызванная физической нагрузкой, и хронический обструктивный бронхит с эмфиземой и без нее.
При длительной терапии необходимо назначать сопутствующую противовоспалительную терапию.

Применение Беродуал

только для ингаляции с помощью небулайзера.
Лечение следует начинать и проводить под наблюдением врача, например в условиях стационара.
Лечение в домашних условиях после консультации с опытным врачом может быть рекомендовано пациентам, которым применение в низких дозах β-агонистов быстрого действия, таких как Беродуал Н, аэрозоль дозированный, было недостаточным для облегчения состояния. Лечение дома также может быть рекомендовано пациентам, которым требуется использование небулайзера по другим причинам (например из-за проблем с применением аэрозолей). Или из-за необходимости получения высоких доз для пациентов, знакомых с правилами пользования небулайзером. Терапию всегда следует начинать с минимальной рекомендованной дозы.
Дозу следует подбирать индивидуально в зависимости от тяжести острого эпизода. Применение следует остановить, когда достигнуто уменьшение выраженности симптомов.
Р-р для ингаляций предназначен только для ингаляции с помощью соответствующего небулайзера, и его нельзя принимать перорально.
Для применения рекомендованную дозу необходимо развести физиологическим р-ром (0,9%) до конечного объема 3–4 мл. Разведенный готовый к применению р-р следует вдыхать, пока не будет достигнуто достаточное уменьшение выраженности симптомов.
Разведенный готовый к применению р-р должен быть свежеприготовленным каждый раз перед использованием. Готовый к применению р-р должен быть использован сразу после приготовления; любые остатки разбавленного р-ра необходимо уничтожать. Пациенты должны следовать инструкциям производителя небулайзера.
Рекомендуется вдыхать через мундштук распыленный р-р, предназначенный для применения с помощью небулайзера. При отсутствии мундштука необходимо пользоваться маской, которая плотно прилегает к лицу. Пациенты с предрасположенностью к развитию глаукомы должны особенно тщательно заботиться о защите глаз.
Р-р для ингаляций Беродуал можно применять с помощью различных моделей небулайзеров. Общая доза и доза, которая достигает легких, зависит от используемого небулайзера и может быть выше, чем при применении аэрозоля Беродуал Н, в зависимости от эффективности прибора.
Рекомендуемые режимы дозирования
Взрослые и дети в возрасте старше 12 лет. Неотложное лечение острых приступов бронхоспазма. В зависимости от тяжести осторого приступа применяют 1,0–2,5 мл Беродуала после разбавления физиологическим р-ром до объема 3–4 мл.
В исключительно тяжелых случаях можно применять до 4 мл Беродуала после разбавления физиологическим р-ром до объема 3–4 мл.
Для профилактики астмы, вызванной физической нагрузкой, или предполагаемого аллергического контакта применяют 0,1–0,2 мл Беродуала, разведенного 2–3 мл физиологического р-ра, если возможно, за 10–15 мин до инцидента.
Дети в возрасте 6–12 лет. Неотложное лечение острых приступов БА. В зависимости от тяжести острого приступа и возраста пациента применяют 0,5–2,0 мл Беродуала после разбавления физиологическим р-ром до объема 3–4 мл.
Для профилактики астмы, вызванной физической нагрузкой, или предполагаемого аллергического контакта применяют 0,1–0,2 мл Беродуала, разведенного 2–3 мл физиологического р-ра, если возможно, за 10–15 мин до инцидента.
Дети в возрасте до 6 лет (с массой тела Р-р для ингаляций Беродуал нельзя разводить дистиллированной водой. Беродуал пригоден для сопутствующих ингаляций с препаратом Лазолван, р-ром для ингаляций и перорального применения.

Противопоказания

повышенная чувствительность к фенотерола гидробромиду, атропиноподобным веществам или другим компонентам препарата, гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия, тахиаритмия.

Побочные эффекты

большинство нижеприведенных побочных эффектов можно объяснить антихолинергическими и β-адренергическими свойствами Беродуала. Побочные реакции на препарат выявлены на основе данных, полученных в ходе клинических исследований и фармаконадзора в период применения препарата после его регистрации.
Частота случаев согласно Конвенции MedDRA: очень частые (≥1/10); частые (≥1/100, Со стороны иммунной системы: единичные — анафилактические реакции*, гиперчувствительность*; неизвестно — пурпура.
Нарушение обмена веществ, метаболизма : единичные — гипокалиемия; очень редкие — повышение уровня глюкозы в крови.
Психические расстройства : нечастые — нервозность; единичные — ажитация, психические изменения.
Психические нарушения проявляются в повышенной возбудимости, гиперактивном поведении, расстройствах сна и галлюцинациях. Это отмечено в основном у детей в возрасте до 12 лет.
Со стороны нервной системы : нечастые — головная боль, тремор, головокружение; неизвестно — гиперактивность.
Со стороны органа зрения : единичные — глаукома*, повышение внутриглазного давления*, нарушение аккомодации*, мидриаз*, нечеткость зрения*, боль в глазах*, отек роговицы*, гиперемия конъюнктивы*, ощущение появления ореола перед глазами*.
Со стороны сердечно-сосудистой системы : нечастые — тахикардия, ускоренное сердцебиение; единичные — аритмии, фибрилляция предсердий, суправентрикулярная тахикардия*, ишемия миокарда*; неизвестно — ангинальная боль, вентрикулярная экстрасистолия.
Со стороны дыхательной системы : частые — кашель; нечастые — фарингит, дисфония; единичные — бронхоспазм, раздражение в горле, фарингеальный отек, ларингоспазм*, парадоксальный бронхоспазм* (вызванный ингаляцией), сухость в горле*; неизвестно — местное раздражение.
Со стороны пищеварительной системы : нечастые — тошнота, рвота, сухость в ротовой полости; единичные — стоматит, глоссит, нарушения моторики ЖКТ**, диарея, запор*, отек полости рта*, изжога.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки : единичные — крапивница, сыпь, зуд, ангиоэдема*, петехии, гипергидроз*.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани : единичные — мышечная слабость, мышечный спазм, миалгия.
Со стороны мочевыделительной системы : единичные — задержка мочи.
Исследования : нечастые — повышение систолического АД; единичные — снижение диастолического АД, тромбоцитопения.
*Побочные явления, не отмеченные во время каких-либо клинических исследований препарата Беродуал. Частота указана по верхней границе 95% доверительного интервала, рассчитанного от общего числа пациентов, получивших лечение в соответствии с Инструкцией ЕС по составлению краткой характеристики лекарственного средства (3/4968=0,00060, что означает «единичные» явления).
**Особенно больные муковисцидозом могут быть более склонными к развитию нарушений моторики ЖКТ при применении ингаляционных антихолинергических лекарственных средств (которые содержатся в препарате Беродуал).
Как и при другой ингаляционной терапии, Беродуал может вызвать симптомы местного раздражения. Наиболее распространенными побочными эффектами, выявленными в ходе клинических исследований, были кашель, сухость во рту, головная боль, тремор, фарингит, тошнота, головокружение, дисфония, тахикардия, учащенное сердцебиение, рвота, повышение систолического АД и нервозность.

Особые указания

в случае острого диспноэ (затруднение дыхания), которое быстро прогрессирует, следует немедленно обратиться к врачу.
Как и другие ингаляционные лекарственные средства, Беродуал может вызвать парадоксальный бронхоспазм, который может быть опасным для жизни. В случае возникновения парадоксального бронхоспазма использование Беродуала следует прекратить и заменить альтернативной терапией.
Состояния, при которых Беродуал следует применять только после тщательной оценки риска/пользы, особенно если доза выше рекомендованной:

  • недостаточно контролируемое течение сахарного диабета;
  • недавно перенесенный инфаркт миокарда;
  • миокардит;
  • тяжелые органические заболевания сердца или сосудов (особенно при наличии тахикардии);
  • гипертиреоз;
  • феохромоцитома;
  • применение сердечных гликозидов;
  • тяжелая и нелеченная АГ;
  • аневризма.

При применении симпатомиметических лекарственных препаратов, включая Беродуал, могут выявлять сердечно-сосудистые эффекты. Постмаркетинговые данные и публикации в литературе свидетельствуют о единичных случаях ишемии миокарда, связанной с β-агонистами. Пациентов с основным заболеванием — тяжелой болезнью сердца (например ИБС, аритмия или тяжелая сердечная недостаточность), которые получают Беродуал, необходимо предупредить, чтобы они обратились за медицинской помощью при ощущении боли в грудной клетке или других симптомах ухудшения работы сердца. Необходимо уделять внимание оценке таких симптомов, как диспноэ и боль в грудной клетке, поскольку они могут быть дыхательного или сердечного происхождения.
Беродуал, как и другие антихолинергические средства, следует с осторожностью применять у пациентов:

  • со склонностью к развитию узкоугольной глаукомы;
  • с обструкцией мочевыводящих путей (например с доброкачественной гиперплазией предстательной железы или интравезикальной обструкцией);
  • с почечной недостаточностью;
  • с печеночной недостаточностью.

Имеются сообщения об отдельных случаях осложнений со стороны органа зрения (мидриаз, повышение внутриглазного давления, узкоугольная глаукома, боль в глазах), возникавших в результате попадания в глаза аэрозоля ипратропия бромида или его комбинации с β2-агонистами.
Внимание! Пациентов следует подробно инструктировать о правилах применения препарата Беродуал, р-ра для ингаляций. Необходимо соблюдать осторожность, чтобы избежать попадания препарата в глаза.
Признаки острого приступа узкоугольной глаукомы включают: боль в глазах или дискомфорт; нечеткость зрения; ощущение появления ореола; ощущение появления цветных пятен перед глазами; покраснение глаза в виде конъюнктивальной или корнеальной гиперемии.
При появлении вышеуказанных симптомов в любом сочетании следует начать лечение глазными каплями, которые способствуют сужению зрачка, и немедленно обратиться за специализированной медицинской помощью.
Больные муковисцидозом могут быть более склонны к развитию нарушений моторики ЖКТ при применении препарата.
Длительное применение. У пациентов с БА Беродуал следует применять только в случае необходимости. У пациентов с легкими формами ХОЗЛ лечение «по требованию» (симптоматическое) может быть более целесообразным, чем регулярное применение.
Следует помнить о необходимости применения или усиления противовоспалительной терапии для контроля за воспалительным процессом дыхательных путей и для предотвращения ухудшения контроля за заболеванием у пациентов с БА или со стероидозависимыми формами ХОЗЛ.
Регулярное применение повышенных доз препарата, содержащего β2-агонисты, например Беродуала, для купирования симптомов бронхиальной обструкции может вызвать ухудшение контроля за течением заболевания.
В случае усиления бронхиальной обструкции простое повышение в течение длительного времени дозы β2-агонистов, в том числе Беродуала, выше рекомендованной, не только не оправдано, но и опасно. Для предотвращения ухудшения течения заболевания, угрожающего жизни, следует рассмотреть вопрос о пересмотре плана лечения пациента и адекватной противовоспалительной терапии ингаляционными кортикостероидами.
Сообщалось о нескольких случаях повышения риска серьезных осложнений основного заболевания, а также о летальных случаях при длительном лечении пациентов с БА чрезмерно высокими дозами ингаляционных β2-симпатомиметиков без достаточной противовоспалительной терапии. Причинно-следственная связь не была полностью объяснена. Однако адекватная противовоспалительная терапия имеет жизненно важное значение.
Другие симпатомиметические бронходилататоры следует назначать одновременно с препаратом Беродуал только под медицинским наблюдением (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ).
Из-за применения высоких доз β2-агонистов может возникнуть потенциально серьезная гипокалиемия (см. ПЕРЕДОЗИРОВКА). При низком начальном уровне калия рекомендуется контролировать уровень калия в крови. Возможно повышение уровня глюкозы в крови. Поэтому следует контролировать уровень глюкозы у пациентов с сахарным диабетом.
В очень редких случаях после приема Беродуала могут сразу развиться такие реакции гиперчувствительности, как крапивница, ангионевротический отек, сыпь, бронхоспазм, ротоглоточный отек и аллергические реакции.
Препарат содержит консервант бензалкония хлорид и стабилизатор динатрия эдетат дигидрат. Указанные компоненты могут вызвать бронхоспазм у пациентов с гиперреактивными дыхательными путями.
Применение Беродуала может привести к положительным результатам анализов на допинг.
Период беременности и кормления грудью . В данных доклинических исследований не выявлено негативного влияния фенотерола и ипратропия на беременность. Однако необходимо соблюдать обычные меры предосторожности в связи с применением лекарственных средств в период беременности. Следует учитывать ингибирующее влияние фенотерола на сократительную функцию матки.
Применение β2-симпатомиметиков в конце беременности или в высоких дозах может негативно повлиять на младенца (тремор, тахикардия, колебания уровня глюкозы в крови, гипокалиемия).
Фенотерола гидробромид проникает в грудное молоко. Данные о проникновении ипратропия в грудное молоко отсутствуют. Однако, учитывая тот факт, что много лекарственных средств проникает в грудное молоко, следует с осторожностью назначать Беродуал в период кормления грудью.
Данные о влиянии на фертильность для комбинации ипратропия бромида и фенотерола гидробромида отсутствуют. Доклинические исследования с индивидуальными компонентами ипратропия бромидом и фенотерола гидробромидом показали отсутствие нежелательных воздействий на фертильность.
Дети . Беродуал применяют в педиатрической практике. Детям в возрасте до 6 лет препарат назначают только при условии медицинского наблюдения за состоянием пациента.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами . Исследований не проводили. Пациентов следует предупредить о вероятности появления нежелательных реакций, таких как головокружение, тремор, нарушение аккомодации, мидриаз и нечеткость зрения, при применении Беродуала. Следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. В случае возникновения любого из побочных эффектов пациенту следует избегать потенциально опасной деятельности.

Взаимодействия

длительное сопутствующее применение препарата Беродуал с другими антихолинергическими препаратами не изучали и поэтому не рекомендуется.
Одновременное назначение нижеуказанных лекарственных средств/классов лекарственных средств может повлиять на эффективность применения Беродуала.
Усиление эффекта и/или повышение риска побочных реакций:

  • другие β-адренергические средства (все пути введения);
  • другие антихолинергические средства (все пути введения);
  • ксантиновые производные (например теофиллин);
  • противовоспалительные средства (кортикостероиды);
  • ингибиторы моноаминоксидазы;
  • трициклические антидепрессанты;
  • галогенизированные углеводородные анестетики (например галотан, трихлорэтилен и энфлуран). Особенно они могут усиливать влияние на сердечно-сосудистую систему.

Снижение эффекта: одновременное назначение блокаторов β-адренорецепторов.
Другие возможные взаимодействия . Гипокалиемия при применении агонистов β2-адренорецепторов может усиливаться одновременной терапией ксантиновыми производными, кортикостероидами и диуретиками. Этот факт следует учитывать, особенно при лечении пациентов с тяжелыми формами обструкции дыхательных путей.
Гипокалиемия может повышать риск возникновения аритмий у пациентов, которые получают дигоксин. Кроме того, гипоксия может усиливать влияние гипокалиемии на сердечный ритм. В таких случаях рекомендуется проводить мониторинг уровня калия в крови.
Риск острого приступа глаукомы (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ) повышается как при попадании в глаза распыленного ипратропия, так и при применении в комбинации с β2-агонистами.
Также лечение препаратом Беродуал может снизить гипогликемический эффект противодиабетических лекарственных средств. Однако это ожидается только при высоких дозах, которые обычно применяются для системного введения (в форме таблеток или инъекций/инфузий).
Если планируется применение ингаляционных анестетиков, следует принять во внимание, что необходимо прекратить применение фенотерола минимум за 6 ч до начала анестезии.

Передозировка

симптомы. В зависимости от длительности передозировки могут наблюдаться такие побочные реакции, типичные для β2-адренергических средств: приливы, легкое головокружение, головная боль, тахикардия, учащенное сердцебиение, аритмия, артериальная гипотензия или даже шок, АГ, беспокойство, боль в грудной клетке, возбуждение, возможна экстрасистолия и сильный тремор в пальцах, а также во всем теле. Может развиться гипергликемия. Возможны жалобы со стороны ЖКТ, в том числе тошнота и рвота, особенно после пероральной передозировки.
При применении фенотерола в дозах, превышающих рекомендуемые по показаниям для Беродуала, отмечали метаболический ацидоз, а также гипокалиемию.
Симптомы передозировки ипратропия бромида (ощущение сухости во рту, нарушение визуальной аккомодации) являются слабыми из-за очень низкой системной доступности ипратропия, применяемого ингаляционно.
Лечение . Лечение Беродуалом должно быть прекращено. Следует учитывать кислотно-щелочной баланс и электролитный мониторинг. Введение седативных препаратов, транквилизаторов, в тяжелых случаях — интенсивная терапия, включающая госпитализацию. Как специфический антидот можно использовать блокаторы β-адренорецепторов, желательно селективные блокаторы β1-адренорецепторов. Однако необходимо учитывать возможное усиление бронхиальной обструкции под действием блокаторов β-адренорецепторов и тщательно подбирать дозу для пациентов с БА или ХОЗЛ ввиду риска развития острого бронхоспазма, который может быть летальным.
Рекомендовано проводить контроль сердечной деятельности, а именно — ЭКГ.

Условия хранения

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Беродуал для інгаляцій – інструкція, застосування, аналоги препарату

Беродуал для інгаляцій – це препарат для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів.

Застосування Беродуал для інгаляцій

Профілактика та симптоматичне лікування хронічних обструктивних порушень прохідності дихальних шляхів: алергічна і неалергічна (ендогенна) бронхіальна астма; астма, спричинена фізичним навантаженням, та хронічний обструктивний бронхіт з емфіземою та без емфіземи.

При довготривалій терапії необхідно призначати супутню протизапальну терапію.

Беродуал для інгаляцій – склад і форма випуску

діючі речовини:іпратропію бромід, фенотеролу гідробромід;

1 мл (20 крапель) розчину для інгаляцій містить іпратропію броміду 261 мкг, що еквівалентно 250 мкг іпратропію броміду безводного; фенотеролу гідроброміду 500 мкг;

Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, динатрію едетат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, вода очищена.

Лікарська форма. Розчин для інгаляцій.

Беродуал для інгаляцій – як приймати препарат

Тільки для інгаляції за допомогою небулайзера.

Лікування слід розпочинати і проводити під наглядом лікаря, наприклад в умовах стаціонару.

Лікування в домашніх умовах після консультації з досвідченим лікарем може бути рекомендовано пацієнтам, яким застосування низькодозованих бета-агоністів швидкої дії, таких як Беродуал Н, аерозоль дозований, було недостатнім для полегшення стану. Лікування вдома також може бути рекомендоване пацієнтам, що потребують використання небулайзера з інших причин (наприклад через проблеми із застосуванням аерозолів). Або через необхідність отримання вищих доз для пацієнтів, обізнаних з правилами користування небулайзером. Терапію завжди слід починати з найменшої рекомендованої дози.

Дозу слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості гострого епізоду.

Використання слід зупинити, коли досягнуто полегшення симптомів.

Розчин для інгаляцій призначений лише для інгаляції за допомогою відповідного небулайзера, і його не можна приймати перорально.

Для застосування рекомендовану дозу необхідно розвести фізіологічним розчином (0,9 %) до кінцевого об’єму 3-4 мл. Розведений готовий для застосування розчин слід вдихати доки не буде досягнуто достатнього полегшення симптомів.

Розведений готовий до застосування розчин повинен бути свіжоприготовленим щоразу перед використанням. Готовий для застосування розчин має бути використаний одразу після приготування; будь-які залишки розведеного розчину необхідно знищувати. Пацієнти повинні дотримуватися інструкцій виробника небулайзера.

Рекомендується вдихати через мундштук розпилений розчин, призначений для застосування за допомогою небулайзера. За відсутності мундштука слід користуватися маскою, яка щільно прилягає до обличчя. Пацієнти зі схильністю до розвитку глаукоми повинні особливо ретельно піклуватися про захист очей.

Розчин для інгаляцій БЕРОДУАЛ можна застосовувати за допомогою різних моделей небулайзерів. Загальна доза та доза, яка досягає легень, залежить від небулайзера, що використовується, і може бути вищою, ніж при застосуванні аерозолю БЕРОДУАЛ Н, залежно від ефективності приладу.

Рекомендовані режими дозування

Дорослі та діти віком від 12 років.

Невідкладне лікування раптових нападів бронхоспазму.

Залежно від тяжкості гострого нападу застосовують 1,0-2,5 мл БЕРОДУАЛУ після розбавлення фізіологічним розчином до об’єму 3-4 мл.

У винятково тяжких випадках можна застосовувати до 4 мл БЕРОДУАЛУ після розбавлення фізіологічним розчином до об’єму 3-4 мл.

Для профілактики астми, що викликана фізичним навантаженням, або передбачуваного алергічного контакту застосовують 0,1-0,2 мл БЕРОДУАЛУ, розведеного 2-3 мл фізіологічного розчину, якщо можливо, за 10-15 хвилин до інциденту.

Діти віком 6 – 12 років.

Невідкладне лікування гострих нападів астми.

Залежно від тяжкості гострого нападу та віку пацієнта застосовують 0,5-2,0 мл БЕРОДУАЛУ після розбавлення фізіологічним розчином до об’єму 3-4 мл.

Для профілактики астми, що викликана фізичним навантаженням, або передбачуваного алергічного контакту застосовують 0,1-0,2 мл БЕРОДУАЛу, розведеного 2-3 мл фізіологічного розчину, якщо можливо, за 10-15 хвилин до інциденту.

Діти віком до 6 років (з масою тіла менше 22 кг).

З огляду на те, що інформація про застосування препарату цій віковій групі обмежена, рекомендується застосовувати препарат у нижчезазначеній дозі лише за умови медичного нагляду за станом пацієнта:

0,1 мл на 1 кг маси тіла (максимум до 0,5 мл) на одну дозу після розбавлення фізіологічним розчином до об’єму 3-4 мл.

Розчин для інгаляцій БЕРОДУАЛне можна розводити дистильованою водою.

БЕРОДУАЛ придатний для супутніх інгаляцій з лікарським засобом «Лазолван», розчином для інгаляцій та перорального застосування.

БЕРОДУАЛ застосовують у педіатричній практиці. Дітямвіком до 6 років лікарський засіб призначають тільки за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

Беродуал для інгаляцій – протипоказання, побічні ефекти

Підвищена чутливість до фенотеролу гідроброміду, атропінподібних речовин або до інших компонентів лікарського засобу; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія.

Більшість нижчезазначених небажаних ефектів можна пояснити антихолінергічними та бета-адренергічними властивостями БЕРОДУАЛу.

Побічні реакції на препарат виявлені на основі даних, отриманих під час клінічних досліджень та фармаконагляду у період застосування препарату після його реєстрації.

Частота випадків відповідно до MedDRA:

дуже часті (≥ 1/10);

поодинокі (≥ 1/10 000, < 1/1 000);

невідомо (не можна визначити за наявними даними).

З боку імунної системи:

поодинокі – анафілактичні реакції*, гіперчутливість*;

Порушення обміну речовин, метаболізму:

рідкісні – підвищення рівня глюкози в крові.

поодинокі – ажитація, психічні зміни.

Психічні порушення виявляються у підвищеній збудливості, гіперактивній поведінці, розладах сну та галюцинаціях. Це спостерігалося головним чином у дітей віком до 12 років.

З боку нервової системи:

нечасті – головний біль, тремор, запаморочення;

З боку органів зору:

поодинокі – глаукома*, підвищення внутрішньоочного тиску*, порушення акомодації*, мідріаз*, нечіткість зору*, біль в очах*, набряк рогівки*, кон’юнктивальна гіперемія*, поява ореола перед очима*.

З боку серцево-судинної системи:

нечасті – тахікардія, прискорене серцебиття;

поодинокі – аритмії, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія*, ішемія міокарда*;

невідомо – ангінальний біль, вертрикулярна екстрасистолія.

З боку дихальної системи:

нечасті – фарингіт, дисфонія;

поодинокі – бронхоспазм, подразнення горла, фарингеальний набряк, ларингоспазм*, парадоксальний бронхоспазм (спричинений інгаляцією)*, сухість у горлі*;

невідомо – місцеве подразнення.

З боку травної системи:

нечасті – нудота, блювання, сухість у роті;

поодинокі – стоматит, глосит, порушення моторики шлунково-кишкового тракту**, діарея, запор*, набряк слизової оболонки ротової порожнини*, печія.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

поодинокі – кропив’янка, висипання, свербіж, ангіоедема*, петехії, гіпергідроз*.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

поодинокі – м’язова слабкість, м’язовий спазм, міалгія.

З боку сечовидільної системи:

поодинокі – затримка сечі.

нечасті – підвищення систолічного артеріального тиску;

поодинокі – зниження діастолічного артеріального тиску, тромбоцитопенія.

* Побічні явища, що не спостерігалися під час будь-якого клінічного дослідження препарату БЕРОДУАЛ. Частота вказана за верхньою межею 95% довірчого інтервалу, розрахованого від загальної кількості пацієнтів, які отримали лікування відповідно до Інструкції ЄС щодо складання Короткої характеристики лікарського засобу (3/4968 = 0,00060, що означає «поодинокі» явища).

** Особливо хворі на муковісцидоз можуть бути більш схильними до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні інгаляційних антихолінергічних компонентів (які містяться у препараті БЕРОДУАЛ).

Як і інші інгаляційні лікарські засоби, БЕРОДУАЛ може викликати симптоми місцевого подразнення. Найпоширенішими побічними ефектами, виявленими під час клінічних досліджень, були кашель, відчуття сухості у роті, головний біль, тремор, фарингіт, нудота, запаморочення, дисфонія, тахікардія, прискорене серцебиття, блювання, підвищення систолічного артеріального тиску та нервозність.

Аналоги Беродуал для інгаляцій

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Скільки разів на день можна використати Беродуал

для медичного застосування препарату

(BERODUAL ® )

діючі речовини: іпратропію бромід, фенотеролу гідро бромід;

1 мл (20 крапель) розчину для інгаляцій містить іпратропію броміду 261 мкг еквівалентно 250 мкг іпратропію броміду безводного; фенотеролу гідро броміду 500 мкг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, динатрію едетат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, вода очищена.

Розчин для інгаляцій.

Проти астматичні засоби. Адренергічні засоби в комбінації з іншими проти астматичними препаратами.

Код АТС R03A K03.

Профілактика та симптоматичне лікування хронічних обструктивних захворювань дихальних шляхів з оборотним бронхоспазмом, який виникає при бронхіальній астмі та здебільшого при хронічному бронхіті з емфіземою легень або без неї.

При лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легенів (ХОЗЛ), яке реагує на терапію стероїдами, слід розглянути можливість призначення супутньої проти запальної терапії.

Підвищена чутливість до фенотеролу гідро броміду, атропін подібних речовин або до інших компонентів препарату; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія.

Спосіб застосування та дози.

(20 крапель = 1 мл).

(1 мл містить 250 мкг іпратропію броміду безводного та 500 мкг фенотеролу гідро броміду).

Дозу слід підбирати індивідуально. Під час лікування пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом. За відсутності інших призначень рекомендують такі режими дозування.

Дорослі (включаючи людей літнього віку) та діти старше 12 років.

Гострі напади бронхіальної астми:

для швидкого усунення симптомів при легких та помірних загостреннях у багатьох випадках достатньо 1 мл (20 крапель).

В особливо тяжких випадках, наприклад, у пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії і не реагують на вищевказані дози, можливе призначення вищих доз до 2,5 мл (50 крапель).

В особливо тяжких випадках можливе застосування максимальної дози до 4 мл (80 крапель) за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

Курсове та тривале лікування:

за необхідності повторного курсу препарату потрібно застосовувати 1 – 2 мл (20 – 40 крапель) при кожному прийомі до 4-х разів на добу.

У разі бронхоспазму середньої тяжкості або при проведенні вентиляції легень рекомендовано дозу, нижній рівень якої становить 0,5 мл (10 крапель).

Діти віком 6 – 12 років.

Гострі напади бронхіальної астми:

у багатьох випадках для швидкого усунення симптомів рекомендується 0,5 -1 мл (10 – 20 крапель).

У тяжких випадках можливе призначення вищих доз до 2 мл (40 крапель).

В особливо тяжких випадках можливе застосування до 3 мл (60 крапель) за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

Курсове та тривале лікування:

за необхідності повторного курсу потрібно застосовувати 0,5 -1 мл (10 – 20 крапель) при кожному прийомі до 4-х разів на добу.

У випадках бронхоспазму середньої тяжкості або при проведенні вентиляції легень рекомендовано дозу, нижній рівень якої становить 0,5 мл (10 крапель).

Діти віком до 6 років (з масою тіла менше 22 кг).

З огляду на те, що інформація про застосування препарату у цій віковій групі обмежена, рекомендується застосовувати препарат у нижчезазначеній дозі лише за умови медичного нагляду за станом пацієнта:

приблизно 25 мкг іпратропію броміду та 50 мкг фенотеролу гідро броміду на 1 кг маси тіла на одну дозу, що відповідає до 0,5 мл (10 крапель) до 3-х разів на добу.

Розчин для інгаляцій призначений лише для інгаляції за допомогою відповідного небулайзера, і його не можна приймати перорально.

Лікування слід зазвичай розпочинати з найменшої рекомендованої дози.

Рекомендовану дозу необхідно розвести фізіологічним розчином до кінцевого об’єму

3 – 4 мл та застосовувати за допомогою небулайзера до закінчення розчину.

Розчин для інгаляцій Беродуал не можна розводити дистильованою водою. Розчин необхідно розводити щоразу перед застосуванням; будь-які залишки розведеного розчину необхідно знищувати.

Інгаляція розведеного розчину має проводитися безпосередньо після приготування розчину.

Дозування може залежати від способу інгаляції та якості розпилення.

Тривалість інгаляції може контролю ватися розведеним об’ємом препарату.

Розчин для інгаляцій Беродуал можна застосовувати за допомогою різних моделей небулайзерів, представлених на ринку. При застосуванні настінного кисневого апарату розчин краще застосовувати зі швидкістю потоку 6 – 8 літрів на хвилину.

Пацієнти повинні дотримуватися інструкцій виробника небулайзера щодо правильних умов догляду, зберігання та очищення цього пристрою.

За необхідності прийом препарату можна повторювати з інтервалами щонайменше у 4 години.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:

понад 10% – дуже часті;

менше 0,01% – рідкісні;

невідомо – неможливо визначити на підставі доступної інформації.

З боку серцево-судинної системи:

нечасті: тахікардія, прискорене серцебиття, аритмія;

поодинокі: пальпітація, фібриляція передсердь;

невідомо: суправентрикулярна тахікардія, ішемія міокарда, зменшення діастолічного артеріального тиску та підвищення систолічного артеріального тиску.

З боку нервової системи:

поодинокі: головний біль, запаморочення та дрібний тремор скелетних м’язів.

З боку органів зору:

невідомо: порушення акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньо очного тиску, очний біль.

З боку дихальної системи:

часті: кашель, місцеве подразнення (наприклад, фарингіт);

поодинокі: подразнення горла, ларингоспазм;

невідомо: виникнення бронхоспазму при застосуванні інгаляційної терапії.

З боку травної системи:

нечасті: сухість у роті, нудота, блювання, запор, порушення моторики шлунково-кишкового тракту;

З боку сечовидільної системи:

поодинокі: затримка сечі.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасті: шкірні реакції;

поодинокі: шкірні висипання, кропив’янка;

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

поодинокі: міалгія, м’язовий спазм;

Порушення обміну речовин, метаболізму:

З боку імунної системи:

поодинокі: гіпер чутливість (реакції алергічного характеру), анафілактичні реакції;

поодинокі: знервованість, психологічні зміни.

Симптоми передозування насамперед пов’язані з дією фенотеролу.

Можлива поява симптомів, пов’язаних з надмірною стимуляцією бета-адренорецепторів. Найімовірніша поява тахікардії, пальпітації, тремору, артеріальної гіпертензії або гіпотензії, підвищення пульсового АТ, стенокардії, аритмії та гіперемії.

Симптоми передозування іпратропію бромідом (наприклад, сухість у роті, порушення візуальної акомодації) є слабкими через дуже низьку системну доступність іпратропію, що вдихається.

Введення седативних препаратів, транквілізаторів, у тяжких випадках – інтенсивна терапія.

Як спеціальні антидоти можна використовувати блокатори бета-рецепторів, бажано бета1-селективні блокатори. Проте необхідно враховувати можливе посилення бронхіальної обструкції та ретельно підбирати дозу для пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ через ризик розвитку гострого бронхоспазму, який може бути летальним.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

До клінічні дані не виявили негативного впливу фенотеролу та іпратропію на вагітність. Проте необхідно дотримуватися звичайних застережних заходів у зв’язку із застосуванням ліків у період вагітності, зокрема упродовж першого триместру.

Слід враховувати інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію матки.

Фенотеролу гідро бромід проникає у грудне молоко. Дані про проникнення іпратропію у грудне молоко відсутні. Проте враховуючи той факт, що багато лікарських засобів проникає в грудне молоко, слід обережно призначати Беродуал жінкам, які годують груддю.

Беродуал застосовують у педіатричній практиці. Дітям віком до 6 років препарат призначають тільки за умови медичного нагляду за станом пацієнта.

У випадку раптового розвитку та швидкого прогресу вання задишки слід негайно звернутися до лікаря.

Тривале застосування препарату:

у пацієнтів з бронхіальною астмою та ХОЗЛ середньої тяжкості лікування при потребі (симптоматичне лікування) може виявитися доцільнішим, аніж регулярний прийом препарату;

у пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ, яке реагує на лікування стероїдами, слід оцінити необхідність проведення або посилення проти запальної терапії для контролю запального процесу дихальних шляхів та уникнення ускладнення контролю над захворюванням.

Регулярне збільшення доз препаратів, що містять бета2-агоністи, наприклад, Беродуалу, для лікування бронхіальної обструкції може призводити до ускладнення контролю над захворюванням. При посиленні бронхіальної обструкції просте збільшення дози бета2-агоністів, зокрема Беродуалу, понад рекомендовану дозу впродовж тривалого періоду лікування не лише не виправдане, але й небезпечне. Для запобігання погіршенню перебігу захворювання, що загрожує життю, слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та адекватну протизапальну терапію інгаляційними кортикостероїдами.

Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно з Беродуалом лише під медичним нагдядом за станом пацієнта.

Беродуал можна призначати лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, особливо при застосуванні препарату в дозах, які перевищують рекомендовані, при таких захворюваннях: недостатньо контрольований перебіг цукрового діабету, нещодавній інфаркт міокарда, тяжкі органічні захворювання серця або судин, тиреотоксикоз, феохромоцитома.

При застосуванні симпатоміметиків, у т. ч. і Беродуалу, можливий розвиток серцево-судинних порушень. Описані поодинокі випадки розвитку ішемії міокарда при застосуванні бета-агоністів. Пацієнтів з тяжким захворюванням серця (наприклад, ішемічною хворобою серця, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю), які застосовують Беродуал, слід поінформувати про необхідність звернутися до лікаря при виникненні болю у грудях чи інших симптомів погіршення захворювання серця. Слід приділити увагу оцінці симптомів, наприклад, диспное та болю у грудях, оскільки вони можуть мати як респіраторне, так і кардіологічне походження.

При лікуванні бета2-агоністами можливий розвиток потенційно значущої гіпокаліємії.

Беродуал слід обережно застосовувати пацієнтам з гіперплазією передміхурової залози, контрактурою шийки сечового міхура або схильністю до розвитку вузько кутової глаукоми.

Повідомляли про поодинокі випадки офтальмологічних ускладнень (а саме: мідріаз, збільшення внутрішньо очного тиску, вузько кутова глаукома, біль в очах) при потраплянні в око іпратропію броміду або його комбінації з бета2-агоністами.

Ознаками гострої вузько кутової глаукоми може бути біль чи відчуття дискомфорту в очах, нечіткість зору, поява ореолів або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням очей у вигляді кон’юнктивальної закупорки або набряку рогівки. При появі вищевказаних симптомів у будь-якій комбінації слід розпочати лікування краплями, що звужують зіниці, та негайно звернутися до фахівця.

Пацієнтів необхідно проінструктувати про правильне застосування розчину для інгаляцій Беродуал. Необхідно дотримуватися заходів безпеки для уникнення потрапляння розчину в око. Рекомендується вдихати через мундштук розчин, призначений для використання за допомогою небулайзера. За відсутності мундштука слід користуватися маскою, яка щільно прилягає до обличчя. Пацієнти зі схильністю до розвитку глаукоми мають особливо ретельно піклуватися про захист очей.

Пацієнти, які страждають на муковісцидоз, схильні до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату.

У поодиноких випадках після прийому Беродуалу можуть відразу розвинутися такі алергічні реакції, як кропив’янка, ангіо невротичний набряк, висипання, бронхоспазм, ротоглотковий набряк та анафілактична реакція.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані відсутні, але слід враховувати можливість виникнення побічних реакцій при застосуванні препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інші бета-адренергічні та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (наприклад, теофілін) можуть посилювати бронхорозширювальну дію Беродуалу. Одночасне призначення інших бета-адреноміметиків, антихолінергічних засобів, що потрапляють у системний кровотік, або ксантинових похідних (наприклад, теофіліну) може посилювати побічні ефекти.

При одночасному призначенні бета-блокаторів можливе значне послаблення бронхорозширювальної дії Беродуалу.

Гіпокаліємія при застосуванні бета-агоністів може посилюватися одночасною терапією ксантиновими похідними, кортикостероїдами та діуретиками. Цей факт слід враховувати, особливо при лікуванні пацієнтів з тяжкими формами обструкції дихальних шляхів.

Гіпокаліємія може підвищувати ризик виникнення аритмій у пацієнтів, які застосовують дигоксин. Крім того, гіпоксія може посилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У таких випадках рекомендується проводити моніторинг рівня калію у крові.

Слід обережно призначати препарати, які містять бета2-агоністи, пацієнтам, які отримували інгібітори моноамін оксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки ці препарати можуть посилювати дію бета-адренергічних агоністів.

Інгаляції галогенізованих вуглеводних анестетик ів, наприклад, галотану, трихлоретилену або енфлурану, можуть посилювати ризик виникнення серцево-судинних захворювань при застосуванні бета-агоністів.

Беродуал містить два активні бронхолітичні інгредієнти: іпратропію бромід, що має антихолінергічний ефект, та фенотеролу гідро бромід, який є бета-адренергічним засобом.

Іпратропію бромід є четвертинною амонієвою сполукою з антихолінергічними (парасимпатолітичними) властивостями. Під час до клінічних досліджень виявлено, що він інгібує вагусні рефлекси як антагоніст ацетилхоліну – медіатора, який забезпечує передачу імпульсу блукаючого нерва. Антихолінергічні засоби запобігають підвищенню внутрішньоклітинної концентрації циклічного гуанозинмоно фосфату (цГМФ), що виникає внаслідок взаємодії ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладкої мускулатури.

Розширення бронхів після інгаляційного введення іпратропію броміду зумовлено переважно місцевою специфічною, а не системною дією препарату.

Немає до клінічних та клінічних даних про негативний вплив іпратропію броміду на секрецію слизу у дихальних шляхах, мукоциліарний кліренс або газообмін.

Фенотеролу гідро бромід є прямим симпатоміметиком, який у терапевтичних дозах селективно стимулює бета2-рецептори. При застосуванні вищих доз відбувається стимуляція бета1-рецепторів. Зв’язування бета2-рецепторів активує аденілатциклазу за допомогою стимулюючого G s -протеїну. При підвищенні рівня циклічної АМФ відбувається активація протеїнкінази А, яка згодом фосфорилює білки-мішені у клітинах гладких м’язів. Це, у свою чергу, призводить до фосфорилювання кінази легкого ланцюга міозину, блокування гідролізу фосфоїнозитиду та відкриття великих кальцієзалежних калієвих каналів.

Фенотерол спричиняє релаксацію бронхіальних і судинних гладких м’язів та захищає від таких стимуляторів бронхоконстрикції, як гістамін, метахолін, холодне повітря й алергія (реакції негайного типу). Після одноразового введення фенотерол блокує звільнення бронхоконстрикторних та про запальних медіаторів зі стовбурових клітин. Окрім того, після введення високих доз фенотеролу спостерігається покращання мукоциліарного кліренсу.

При вищій концентрації фенотеролу в плазмі, яка частіше досягається при пероральному або, ще частіше, при внутрішньо венному введенні препарату, спостерігається зниження скорочувальних властивостей матки. При застосуванні високих доз можлива метаболічна дія: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія, останню спричиняє підвищення К+-захоплення, особливо у скелетному м’язі. Бета-адренергічні впливи фенотеролу на серце, наприклад, прискорення серцебиття та частоти серцевих скорочень, пов’язані із впливом фенотеролу на судини, стимуляцією бета2-рецепторів серця, а при застосуванні супратерапевтичних доз – стимуляцією бета1-рецепторів. Як і при застосуванні інших бета-адренергічних засобів, спостерігається збільшення інтервалу QTc. Для фенотеролу ці показники є дискретними і спостерігаються при дозах, які перевищують рекомендовані. Клінічна значущість встановлена не була. Тремор є найчастішим побічним явищем на тлі прийому бета-агоністів. На відміну від впливу на бронхіальні гладкі м’язи, системні ефекти бета-агоністів призводять до виникнення толерантності.

При проведенні клінічних досліджень було встановлено, що фенотерол є високоефективним при лікуванні вираженого бронхоспазму. Він запобігає бронхостенозу, пов’язаному з різними факторами, наприклад, фізичним навантаженням, холодним повітрям, а також ранньою реакцією на вплив алергенів.

При одночасному застосуванні двох активних речовин розширення бронхів відбувається шляхом реалізації двох різних фармакологічних механізмів. Таким чином, дві активні речовини забезпечують комбіновану спазмолітичну дію на бронхіальні м’язи, що дає можливість широкого терапевтичного застосування препарату при лікуванні бронхолегеневих захворювань, які пов’язані з порушенням прохідності дихальних шляхів. Для ефективної комбінованої дії потрібна дуже незначна кількість бета-адренергічного компонента, що дозволяє підбирати режим дозування препарату індивідуально для кожного пацієнта та максимально зменшити кількість побічних явищ.

За даними досліджень, у пацієнтів з астмою та ХОЗЛ Беродуал продемонстрував ефективність, яка відповідала подвійній дозі фенотеролу, призначеному без іпратропію, проте показав кращу переносимість при довго тривалому застосуванні. У відповідних за розмірами дослідженнях у пацієнтів з астмою та ХОЗЛ зафіксована краща ефективність препарату порівняно з його компонентами: іпратропієм або фенотеролом.

При гострій астмі комбінація фенотеролу та іпратропію ефективна відразу після застосування препарату і виявляється ефективнішою, ніж кожен компонент окремо.

Після інгаляції препарату приблизно 16% дози осідає у дихальних шляхах, решта проковтується.

Активні інгредієнти (фенотеролу гідро бромід та іпратропію бромід) дуже швидко абсорбуються з дихальних шляхів. Максимальна концентрація у плазмі досягається вже за кілька хвилин після інгаляції.

Немає підтверджень того, що фармакокінетика обох інгредієнтів у комбінації відрізняється від фармакокінетики кожної речовини окремо.

Фенотеролу гідро бромід.

Та частина, що ковтається, метаболізується головним чином до сульфатних кон’югатів. Абсолютна біодоступність після перорального прийому є низькою (приблизно 1,5%). Після внутрішньо венного введення препарату спостерігали три фази метаболізму, і кінцевий період напів виведення становив приблизно 3 години. Екскреція фенотеролу та його кон’югатів швидко здійснюється ренальним шляхом (нирковий кліренс: 267 мл/хв). Приблизно 40% препарату зв’язується з протеїнами плазми. У неметаболізованому стані фенотеролу гідро бромід може повільно долати плацентарний бар’єр та потрапляти у материнське молоко.

Абсолютна біодоступність після перорального прийому є низькою (приблизно 2%). Після внутрішньо венного застосування спостерігається швидке двофазне зменшення концентрації іпратропію у плазмі. Кінцевий період напів виведення становить приблизно 1,6 години. Загальний кліренс активного інгредієнта становить 2,3 л/хв, ренальний кліренс – приблизно 40% кліренсу (0,9 л/хв), а неренальний, переважно гепатометаболічний, – 60%. Основні метаболіти, виявлені у сечі, повільно зв’язуються з мускариновими рецепторами. Після внутрішньо венного ведення препарату 46% активної речовини виділяється нирками, а після інгаляції за допомогою дозованого інгалятора у сечу виділяється 4,4 – 13,1% препарату в незміненому вигляді. У мінімальному обсязі (менше 20%) препарат зв’язується з протеїнами плазми. Іон іпратропію не долає гематоенцефалічний бар’єр. Відсутні дані про те, чи іон іпратропію долає плацентарний бар’єр.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозора, безбарвна або майже безбарвна рідина, вільна від зважених частинок, із запахом, що майже не відчувається.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

По 20 або 40 мл у скляному флаконі, оснащеному поліетиленовою крапельницею та закритому гвинтовою поліпропіленовою кришкою; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

Істітуто де Анжелі С. р. л., Італія.

Localita Prulli 103/c, 50066 Reggello (Firenze), Italy.

Локаліта Пруллі 103/с, 50066 Регелло (Флоренція), Італія.

Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.

Binger Strasse 173, D-55216, Ingelheim am Rhein, Germany. Источник

Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм-на-Рейні, Німеччина.