Скільки Н у слові зображено

0 Comments

Скільки Н у слові зображено

Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:

– два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;

– подовжені м’які приголосні звуки.

Подвоєння відбувається:

1. При збігові двох однакових приголосних на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;

2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове’нний, невблага’нний, страше’нний, незрівня’нний, незліче’нний.

3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.

Подвоєння не відбувається:

1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім : реформа — реформений, дерево — дерев’яний.

2. У прикметникових суфіксах ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий. Порівняйте: нездо’ланий — нездола’нний, неоці’нений — неоціне’нний, неприми’рений — непримире’нний.

3.Прикметники з префіксом не- та наголошеними суфіксами –енн-, -анн-, які вказують на найвищу міру ознаки, пишемо з –нн-: нездійсненним, несказанний.

Слово про похід Ігорів

A. Який період в історії України зображено на ілюстраціях? Аргументуйте свою думку.

Б. Яких давньоруських князів ви знаєте? Хто з них заслуговує якнайбільшої поваги й за які вчинки?

B. Чому саме Київ називають «матір’ю міст руських»?

2. Прочитайте літературно-критичний матеріалі законспектуйте його.

Історія відкриття «Слова. ». Орієнтовно в 1788-1792 рр. в одному з монастирів м. Ярославля в рукописному збірнику (наприкінці XV — на початку XVI ст.) знайшли невідомий досі текст. Придбав його тоді колекціонер старовини О. Мусін-Пушкін, а російські вчені О. Малиновський і М. Бантиш-Каменський допомогли власнику підготувати рукопис до видання. Це сталося 1800 р. в м. Москві. Щоправда, згодом, під час пожежі, оригінал «Слова. » і більшість тиражу його першого видання згоріли.

Історична основа. У «Слові. » зображено події другої половини XII ст. Це період сварок між князівствами в Русі-Україні, безладдя й занепаду могутньої держави. До того ж у цей час почалися набіги кочових народів — половців. Володимир Мономах на початку XII ст. відігнав половців за Дон і на Кавказ, згодом те саме зробив і його син Мстислав. Улітку 1184 р. князь Святослав зі своїм військом завдав ворогам нищівної поразки. Новгород-сіверський князь Ігор Святославич, головний герой «Слова. », у цій переможній битві участі не брав через несприятливі погодні умови. Проте навесні 1185 р. разом з іншими князями він пішов проти половців, щоб довести свою відданість Батьківщині. Саме цей похід і взято за основу «Слова про похід Ігорів».

«Слово. » відобразило складну систему політичних відносин періоду розвиненого феодалізму на Руській землі XII ст.

Проблема авторства. Аналіз твору дає підстави вважати, що автор «Слова. » був одним із давньоруських князів, який брав участь у подіях, відображених у творі. Це міг бути киянин, галичанин або чернігівець. Без сумніву, він мав поетичний талант, був учнем славнозвісного співця Бояна. Автор добре орієнтувався в історії, літературі, державотворенні, у тодішніх політичних подіях, знав фольклор свого краю. Згідно з версіями різних науковців, автором «Слова. » міг бути й книжник Тимофій із Галича, і співець Митуса, й Ольстин Олексич, брат Ярославни. Дослідник Л. Махновець уважає автором «Слова. » Володимира Ярославича, сина Ярослава Осмомисла, дочка якого, славнозвісна Ярославна, була дружиною Ігоря Святославича, новгород-сіверського князя. Питання авторства цієї героїчної поеми й донині відкрите.

Жанр твору. Науковці по-різному визначають жанр «Слова. »: героїчна пісня, старовинний вірш, римована проза, ораторський твір. У самому тексті твору натрапляємо на терміни «пісня», «повість» і «слово». Сучасні науковці визначають жанр «Слова. » як героїчну поему, оскільки в ній яскраво виражені епічні елементи, потужний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція.

За родовою характеристикою «Слово про похід Ігорів» — ліро-епічний твір.

Теорія літератури

Ліро-епос поєднує виражально-зображальні засоби лірики (емоційність, віршована форма) та епосу (події, вчинки героїв, характери). Людину в ліро-епічному творі зображено ніби у двох планах: з одного боку, передано певні події її життя (чоловік Ярославни йде у військовий похід), а з іншого — переживання, емоції, настрої (Ярославна в Путивлі на валу переймається долею князя Ігоря, звертаючись до сил природи).

Переклади й переспіви «Слова. ». Переклад художнього твору максимально зберігає стиль письменника, мовні особливості оригіналу, у ньому не може бути імпровізації. А переспів є вільним перекладом; це власний твір автора, написаний на основі сюжету, змісту, образів, ідей іншого твору.

Перший переклад «Слова. » українською мовою зробив М. Шашкевич. Також переклади й переспіви «Слова. » належать перу І. Вагилевича, М. Максимовича, С. Руданського, Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, Б. Грінченка (ХІХ ст.); М. Зерова, Н. Забіли, В. Шевчука, Вал. Шевчука, П. Тичини, А. Малишка (ХХ ст.). У стилі народної думи Панас Мирний склав переспів «Дума про військо Ігореве». А одним із найкращих поетичних переспівів уважають «Слово про Ігорів похід» М. Рильського.

Будова твору. Своєрідною є композиція «Слова. ». Твір складається з вступу (заспіву), 4 частин і закінчення. Заспів і закінчення героїчної поеми подібні до українських народних дум.

Частина твору

Зміст

Розмірковування автора над тим, як йому повести мову про похід Ігоря. Спогад про славного співця Бояна, який умів славу співати своїм князям.

Перший переможний бій князя Ігоря й брата Всеволода. Детальний екскурс у минуле. Лихі віщування природи. Другий бій і поразка князя Ігоря. Плач руських жінок.

Віщий «мутен сон» великого київського князя Святослава та його «золоте слово, із сльозами змішане», звернене до руських князів.

Плач Ярославни «в Путивлі на забралі». Звернення її до сил природи.

Утеча князя Ігоря з полону з допомогою Овлура. Погоня половецьких князів Гзака й Кончака за Ігорем.

Ігор у Києві. Уславлення князя та його дружини.

Твір — не великий за обсягом, проте в ньому багато подій, емоцій і почуттів, тому його вважають зразком світового героїчного епосу й давньої української літератури.

Руська земля — центральний образ «Слова. ». У творі згадуються Дніпро, Дон, Рось, Сула, Азовське море, Київ, Новгород, Путивль, половецькі степи. Руська земля ніби жива, адже в ній розмовляють річки, звірі, птахи. У фольклорному руслі автор оспівує сили природи, тому пейзаж у творі персоніфіковано: «кривавії зорі світ провіщають», «чорнії тучі з моря ідуть», «земля гуде. »

3. Прочитайте спочатку поему в хрестоматії чи мережі Інтернет, а потім — поданий нижче літературно-критичний матеріал. Розкажіть, чи так ви сприйняли героїв твору під час його читання. Якщо ні, то як саме?

Новгород-сіверський князь Ігор постає перед читачем як патріот, який мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Він, безстрашний і рішучий воїн, не зважає на віщування природи й будь-що хоче досягти своєї мети. Моральною та фізичною силою князів захоплюється й оповідач: «Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості згартовані». Те, що Ігор повертає свої полки, щоб допомогти в бою братові Всеволоду, характеризує його як благородного воїна, для якого взаємодопомога й взаємовиручка — не порожні слова. Проте Ігор не ідеальний герой: його слабкі місця — надмірне честолюбство й нерозсудливість — стали причиною поразки. Як можна виступити в похід, не порадившись із досвідченим великим князем Святославом? Самовпевненість і легковажність дорого обійшлися Ігорю та його дружині.

Князь Всеволод, брат Ігоря, нагадує билинного богатиря, його у творі названо «буй-туром». Він, сміливий і відчайдушний, не думає про почесті, багатство й золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку своєї дружини. Цей герой, як і Ігор, уособлює відвагу й силу.

В. Лопата. Ілюстрація до «Слова про похід Ігорів»

Великий князь Святослав зображений як мудрий державний діяч. Він — розсудливий, сміливий воїн і люблячий батько. Симпатії оповідача цілком на його боці, він є основним виразником загальноруської єдності, необхідної для боротьби з ворогом. Саме заклик до єднання князів як запоруки сильної держави є основною ідеєю твору.

В. Лопата. Ілюстрація до «Слова про похід Ігорів». (Фрагмент)

Образ Ярославни, дружини Ігоря, сповнений тонкого ліризму. Вона тужить не тільки через полон Ігоря, а й через загибель усіх руських воїнів. У відчаї Ярославна звертається до сил природи: вітру, сонця й Дніпра. Докоряє вітрові за те, що він несе ханські стріли на воїнів її чоловіка. У Дніпра-Славутича Ярославна просить принести на хвилях князя, а сонце звинувачує за промені, якими воно немилосердно посилювало спрагу руських воїнів. Ярославна — один із найпривабливіших жіночих образів у світовій літературі, що захоплює людяністю, задушевністю, патріотизмом, внутрішньою красою й вірністю коханому.

4. Заповніть у робочому зошиті літературний паспорт «Слова. ».

Назва твору: «Слово про похід Ігорів»

Літературний рід: ____

Жанр твору: ____

Тема твору: ____

Основна ідея: ____

Герої твору: ____

Особливості композиції: ____

5. Виконайте завдання.

1. . Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався. мислю по древу.

2. Слова Хочу-бо списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону! належать

3. Наприкінці твору князя Ігоря радо зустрічають у

4. Доведіть, що «Слово про похід Ігорів» за жанром — героїчна поема.

5. Що означають словосполучення «списа приломити» і «напитися шоломом з Дону»?

6. Випишіть кілька історизмів та архаїзмів. Розкажіть, з якою метою їх використано у творі.

7. Яку роль відіграють пейзажі в «Слові. »? Наведіть приклади з тексту.

8. У чому полягає суть віщого сну Святослава? Які народнопоетичні символи смертельної небезпеки використано в характеристиці сну?

9. Прокоментуйте пояснення автора про причини поразки Ігоревої дружини, висловлене в рядках: «Воювання князям із поганими пропало, сказав-бо брат брату: “Се моє і те — моє теж”. І почали князі про малеє — “се великеє” мовити й самі на себе крамолу кувати. А погані з усіх сторін приходили з побідами на землю Руськую».

10. Чи актуальне «Слово. » нині? Аргументуйте свою думку.

11. Виразно прочитайте рядки, у яких Ярославна звертається до сил природи.

12. Дослідіть художні засоби «Слова. ». Випишіть приклади епітетів, порівнянь і персоніфікацій із рядків, у яких зображено втечу Ігоря з полону.

6. Виконайте домашнє завдання.

  • 1. Складіть і запишіть план «Слова про похід Ігорів».
  • 2. Випишіть цитати, що характеризують князів і образ Руської землі.
  • 3. Намалюйте ілюстрацію до однієї із сцен «Слова. » (за бажанням).