Середній надій з однієї корови

0 Comments

Ключові показники ефективності відтворення корів

Максимальної продуктивності й економічної ефективності ферми можна досягти лише за правильно організованого відтворення корів. Адже добовий валовий надій молока визначається часткою дійних корів на певному етапі лактації.

Для оцінювання ефективності відтворення науковці, дорадники та практики пропонують більше 10 контрольних показників.

Упродовж статевого циклу (18-24 доби) в корови є всього 10 годин (тривалість життя яйцеклітини), коли може відбутися запліднення та повноцінний розвиток ембріона. Тому перший показник, на який варто звертати увагу, – рівень виявлення статевої циклічності –відношення кількості корів з точно визначеною стадією збудження статевого циклу до загальної кількості корів, що підлягали дослідженню в певний проміжок часу.

Відмінним вважається рівень більше 65%, добрим – 51-64%, недостатнім – менше 50%.

Заплідненість корів визначається як відношення кількості корів, які стали тільними, до кількості осіменених.

Відмінний показник для корів – ≥ 45%, добрий – 35-44%, критичний – менше 35%; для телиць відмінний ≥ 61%, добрий – 51-60%, критичний – менше 50%.

Цей показник – традиційний для українських ферм. На нього найчастіше звертають увагу та використовують для оцінювання роботи техніка штучного осіменіння. Але він не дає повної картини щодо ефективності відтворення. Так, досвідченні спеціалісти можуть використовувати методи прогнозування заплідненості й осіменяти лише тварин з високими шансами запліднення. Показник буде відмінним, та кількість тільних тварин – низькою.

У деяких господарствах показник визначають неправильно: ділять кількість тільних корів на кількість тварин, що підлягали діагностиці, не враховуючи тих, які проявили стадію збудження статевого циклу, були повторно осіменені та не досліджувалися.

Об’єктивнішим є коефіцієнт тільності, або темп запліднення стада – він комплексний і враховує два попередніх ключових показники. Визначається як співвідношення кількості тільних тварин до кількості тварин, що підлягали осіменінню за 21 день (тривалість одного статевого циклу).

Відмінним вважається рівень понад 26%, добрим – 21-25%, критичним – менше 20%.

Доведено, що покращення показника на 1% дає змогу отримати на $15 більше чистого прибутку на кожну фуражну корову в наступну лактацію. Тому його часто використовують для розрахунку схем мотивації спеціалістів, задіяних у бізнес-процесі відтворення.

Три зазначених ключових показники відтворення дають змогу оперативно аналізувати стан справ і своєчасно вживати коригуючих заходів.

Решта показників указують на ефективність процесу – але за минулий період, коли вже не можна нічого змінити, хіба врахувати на майбутнє.

Щодо ідеальної тривалості сервіс-періоду – періоду від отелення до запліднення – точаться дискусії. Загальноприйнятими цільовими показниками є: відмінно – менше 120 діб, добре – 121-140 діб, критично – понад 141 добу.

Цільову тривалість сервіс-періоду кожне господарство встановлює для себе, зважаючи на рівень продуктивності, стійкість лактації у тварин і потреби в ремонтному молодняку. Для товарних господарств 120-140 діб є абсолютно достатніми.

На сервіс-період значний вплив, серед іншого, має політика вибракування проблемних корів.

У корів голштинської породи відновлення статевих органів після отелення до стану, що передував вагітності, триває 45 діб. Вважається оптимальним середній день першого осіменіння в межах 60-65 діб, добрим 66-80 діб і критичним – понад 81 добу.

Але за оцінки цього показника необхідно враховувати рівень заплідненості після першого осіменіння. За високої заплідненості відтермінування першого осіменіння не погіршує сервіс-період, міжотельний інтервал та інші показники.

Подовження інтервалу від отелення до першого осіменіння без належного рівня заплідненості може призвести до тривалих негативних наслідків: збільшення сервіс-періоду, зменшення молочної продуктивності, ожиріння з наступним зростанням проблем транзитного періоду. Крім того, зменшується вихід телят.

Відсоток тільних корів на 100-й чи 150-й день лактації показує відсоток корів, що стають тільними до 100-го чи 150-го дня після отелення відповідно.

Бажано, щоб до 100-го дня лактації запліднилися 50% тварин, а до 150-го дня – 80 %.

. Цільовий показник частки корів, які з різних причин не запліднюються, менше 5% у структурі загального вибракування.

Індекс осіменіння показує кількість спермодоз, витрачених на запліднення однієї тварини.

Хорошими вважаються витрати до 2,2 паєт на корову та 1,7 – на телицю. Показник корелює з заплідненістю: чим вона вища, тим менше спермодоз витрачається.

Проте на економічну ефективність ферми цей показник не має значного впливу, бо витрати на спермопродукцію займають 1-2% у структурі собівартості молока.

Тільних корів у стаді – це кількість тільних корів у стаді відносно фуражних. За планування рівномірного виробництва молока протягом року оптимальний цільовий показник має бути 55-60 %. Бажано, щоб кожного місяця запліднювалися 8-10% фуражних корів і 2,5-3% нетелей.

Показник залежить від способу діагностики тільності. Згаданий рівень розрахований для ультразвукової діагностики на терміні 28-35 діб. За діагностики методом трансректальної пальпації він на 5-10% менший.

Міжотельний інтервал – період між отеленнями корів. Багато науковців вважають оптимальним отримання від корови одного теляти на рік, але за практичних умов бажаним цільовим є період до 400 діб – економічно обґрунтований компроміс між потребою отримання ремонтного молодняку та максимальною продуктивністю корови.

Від рівномірності отелень протягом року і міжотельного інтервалу залежить середній день лактації в стаді. Для реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності оптимальним є показник 160-180 діб. Збільшення його на 30 діб у стадах із продуктивністю 30 л молока на добу скорочує добовий надій на 3 л.

Для об’єктивної оцінки бажано використовувати сукупність наведених цільових показників. І головне пам’ятати – не буває продукції без репродукції.

Названо середній надій молока на корову в Україні

Асоціація виробників молока склала рейтинг продуктивності серед господарств-учасників. До нього увійшли ТОП-15 ферм, річний надій у яких на одну корову cтановить понад 10 тисяч кілограмів. Про це повідомляє пресслужба асоціації.

«Нам приємно констатувати, що з року в рік продуктивність у господарствах-учасниках Асоціації виробників молока зростає. Так, у 2018 році середня продуктивність на корову була 8500 кг у рік, а за підсумками 2019 – 8750 кг на рік. При цьому є господарства в яких річна продуктивність фактично досягає 13 000 кг/голову. Варто зазначити, що середня продуктивність промислових молочнотоварних ферм в Україні — 6206 кг», — каже віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

За її словами вітчизняні МТФ мають ще резерви для нарощення продуктивності, проте без грамотної державної підтримки та аграрної політики стосовно розвитку молочного скотарства більшість господарств нині думає над призупиненням інвестиції у технології. До речі, цьогоріч аналітичний відділ АВМ оновив «Молочну карту України».

Це аналітично-інфографічний доробок Асоціації виробників молока, створений за сприяння USAID. Основна мета якого — показати, що попри кризові явища в молочній галузі в Україні є якісне молоко і з кожним роком його обсяг зростає.