Як вирощувати чебрець у саду

0 Comments

Зміст:

Чебрець: вирощування на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 вересня 2016 🕒 11 хвилин 👀 34692 рази 💬 2 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за чебрецем
  • Рослина чебрець – опис
  • Посадка чебрецю на розсаду
    • Коли садити чебрець на розсаду
    • Вирощування чебрецю з насіння
    • Як виростити чебрець удома
    • Посадка чебрецю в ґрунт
    • Як виростити чебрець у ґрунті
    • Полив чебрецю
    • Підживлення чебрецю
    • Що садити після чебрецю
    • Шкідники чебрецю
    • Хвороби чебрецю
    • Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
    • Чебрець повзучий (Thymus serpyllum)
    • Чебрець ранній (Thymus praecox)
    • Чебрець лимонний (Thymus x citriodorus)
    • Чебрець субарктичний (Thymus subarcticus)
    • Чебрець японський (Thymus japonicus)
    • Чебрець блошиний (Thymus pulegioides)
    • Чебрець сибірський (Thymus sibiricus)
    • Чебрець Дорфлера (Thymus doerfleri)
    • Лікувальні властивості чебрецю
    • Чебрець – протипокази
    • Коментарі

    Рослина чебрець (лат. Thymus) належить до найбільшого роду родини Ясноткові, який представляє ароматичні напівчагарники або чагарники. До речі, в деяких випадках під чебрецем мають на увазі чебрець повзучий. У народі чебрець має багато інших назв – чабер, чабрик, чебер, чебрик, чебарка, чобер, чобрик, чибер, щебрик, щабрик, цебрик, цебриць, цебрець, тим’ян повзучий, мала материнка, боровий чепчик, чепчик, богородська трава, лимонний душок.

    Трава чебрець, згадки про яку можна знайти в давніх працях Теофаста й Діоскорида, походить із Північної Африки. У роду також кілька сотень видів, які ростуть у Євразії та на Гренландії. Затребувана рослина в харчовій, парфумерній промисловості й у медицині.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за чебрецем

    • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині березня, висадка сіянців у ґрунт – у другій половині травня.
    • Цвітіння: у червні-серпні, починаючи з другого сезону.
    • Освітлення: яскраве світло або притінок.
    • Ґрунт: легкий, родючий, дренований, нейтральний або лужний.
    • Полив: помірний, у міру необхідності, але з початком цвітіння поливають частіше. Якщо літо з дощами, полив не знадобиться.
    • Підживлення: тільки при вирощуванні на дуже бідному ґрунті на ділянку вносять рогове борошно та мульчують поверхню перепрілим компостом.
    • Обрізування: напровесні та після завершення цвітіння пагони вкорочують на дві третини.
    • Розмноження: насінням, живцями, поділом куща.
    • Шкідники: попелиця, піщані смерди, лугові метелики й довгоносики.
    • Хвороби: в умовах підвищеної вологості ґрунту може вражатися грибковими інфекціями.

    Рослина чебрець – опис

    У висоту кущики чебрецю сягають щонайбільше 35 см. Стовбурці у рослини дерев’янисті, лежачі або висхідні, трав’янисті квітконосні гілки піднімаються або прямостоячі. Корінь чебрецю стрижневий і теж дерев’янистий. Листя чебрецю кожного виду розрізняється за формою, розміром і жилкуванням. Найчастіше воно короткочерешкове, шкірясте, жорстке, рідше – сидяче, цілокрає, а у далекосхідних видів – зазубрене. Квіти чебрецю, білі, рожеві або лілові, зібрані на кінцях гілок у головки або видовжені суцвіття. Плоди – коробочки з чотирма кулястими горішками з приємним ароматом і гіркуватим смаком, які під назвою «чорний чебрець» використовують як приправу. Цвіте чебрець у червні-серпні, а плоди його дозрівають у серпні-вересні. Чебрець перебуває в родинних стосунках із такими рослинами, як лаванда, материнка, розмарин, гісоп, базилік, собача кропива (пустирник), шавлія, меліса й м’ята, а в останні роки його популярність зросла настільки, що його можна зустріти на городі не рідше, ніж традиційні зеленні культури – кріп, селеру та петрушку.

    З нашої статті ви зможете дізнатися, як здійснюється посадка чебрецю і догляд за ним у домашніх умовах й у відкритому ґрунті, які корисні властивості чебрецю, які хвороби він лікує і які існують протипокази чебрецю, а також чим посадка чебрецю повзучого і догляд за ним відрізняється від вирощування прямостоячих видів чебрецю.

    Посадка чебрецю на розсаду

    Коли садити чебрець на розсаду

    Чебрець на розсаду сіють у середині березня. Дрібне насіння чебрецю змішують із річковим піском у пропорції 1:3 і сіють по поверхні субстрату для кактусів, в який підмішують третину чорнозему. Можна просто змішати рівні частини піску й торфу, тільки не забудьте перед посівом субстрат продезінфікувати. Насіння в ґрунт не закладають, а злегка «присолюють» зверху піском, обприскують водою з дрібнодисперсного розпилювача, накривають склом і поміщають у тепле світле місце.

    Вирощування чебрецю з насіння

    Сіянці тримають у приміщенні не менше двох місяців – найкращий вік розсади для висадки в ґрунт 70 днів. Коли з’являться сходи, температуру утримання посівів знижують на кілька градусів, покриття знімають, а сіянці і ґрунт у контейнері обприскують, тільки-но субстрат почне підсихати. Забезпечте розсаді гарну вентиляцію, але убезпечте від протягів.

    Вирощування чебрецю в домашніх умовах

    Як виростити чебрець удома

    Якщо ви хочете вирощувати чебрець у домашніх умовах, візьміть горщик діаметром не більше 15 см, насипте на його дно шар дренажного матеріалу завтовшки 2-3 см, укладіть зверху ґрунт, склад якого було описано вище, зволожте його, розкладіть по поверхні кілька насінин, покладіть на них згори шар ґрунту завтовшки 5 мм, обприскайте його водою з пульверизатора, накрийте горщик склом або плівкою і поставте на південне вікно, організувавши захист від прямих сонячних променів. У насіння чебрецю чудова прорісність. Щойно з’являться паростки, покриття знімають.

    Поливайте чебрець у горщику помірно, тільки-но висохне верхній шар ґрунту. Через кілька місяців залиште в горщику найрозвиненіші сіянці, а слабкі видаліть. Аби отримати соковиту зелень чебрецю, зрізайте її частіше, не дозволяючи чебрецеві цвісти.

    Вирощування чебрецю у відкритому ґрунті

    Посадка чебрецю в ґрунт

    У другій половині травня розсаду чебрецю висаджують на грядку, яка має розташовуватися на сонячній стороні. Чебрець може рости і в притінку, але на тінистих місцях він витягується і погано розвивається. Ґрунт на грядці має бути нейтральним або лужним, легким, родючим і добре дренованим. На вологих глинистих ґрунтах чебрець часто пріє, тому необхідно організувати йому гарний дренаж. Ґрунт під чебрець бажано підготувати ще з осені: перекопайте ділянку, очистіть її від рослинних залишків попередньої культури, внесіть під перекопування компост або перепрілий гній і фосфорно-калійні добрива. Навесні, перед посадкою, розпушіть грядку і пролийте ґрунт розчином 20 г сечовини в 1 л води.

    Посадка чебрецю здійснюється з дотриманням відстані між сіянцями 20-25 см, а між рядами – 40-50 см.

    Як виростити чебрець у ґрунті

    Догляд за чебрецем вимагає розпушування ґрунту, щоб вода не застоювалася в корінні рослини, а на поверхні ґрунту не утворювалася кірка. Необхідно також прополювати грядку, видаляючи бур’яни. Щоб полегшити собі працю, замульчуйте грядку компостом. Окрім того, вирощування чебрецю передбачає обрізування, яке проводять напровесні або після закінчення цвітіння. Пагони вкорочують на дві третини – до початку здеревіння. Обрізають чебрець для того, щоб кущики були щільними й компактними.

    Полив чебрецю

    Чебрець набагато легше зносить посуху, ніж перезволоження, тому будьте пильні й поливайте рослину тоді, коли волога їй необхідна. З початком цвітіння й наростання молодих пагонів полив має стати трохи більш частим. Але як уже згадувалося, якщо літо помірно дощове, чебрець поливати не потрібно взагалі.

    Підживлення чебрецю

    Здебільшого чебрець у підживленні потреби не відчуває, особливо якщо ви перед його посадкою вносабо в ґрунт добрива. Тільки на дуже мізерних ґрунтах можна удобрити чебрець перепрілим компостом у вигляді мульчі або внести в ґрунт рогове борошно.

    Що садити після чебрецю

    Оскільки чебрець – культура зі слабкою потребою в поживних речовинах і не виснажує землю так, як, наприклад, картопля, капуста та селера, то після нього можна вирощувати будь-які культури, крім тих, що належать до родини Ясноткові.

    Шкідники і хвороби чебрецю

    Шкідники чебрецю

    Чебрець, як лаванда й розмарин, до захворювань і шкідливих комах досить стійкий передусім через ефірну олію, що міститься в ньому, але при порушенні агротехніки він може потерпіти від попелиці, піщаного смерда, довгоносика та лугового метелика.

    Луговий метелик, точніше, його гусінь, харчується нижньою стороною листя, обплітаючи її павутиною. Ушкоджує він також пагони і квітки. Щоб запобігти появі шкідника на чебреці, необхідно своєчасно видаляти бур’яни, а восени перекопувати ділянку. Знищують лугових метеликів обробкою чебрецю препаратом Децис.

    Піщаний смерд – жук чорного кольору завдовжки від 7 до 10 мм, що вражає наземні частини рослини. Для знищення цього шкідника використовують приманки, отруєні пестицидами.

    Попелиця прокушує листя та молоді пагони рослини й харчується їхнім соком. Проти неї ефективні препарати Біотлін і Антитлін.

    Довгоносик пошкоджує квітки чебрецю, відкладаючи личинки в їхніх бутонах. Боротися з ним потрібно обробкою чебрецю розчином безпечного для людини препарату Фітоверма.

    Хвороби чебрецю

    Через неправильний догляд за чебрецем, а саме через його надмірний полив, рослина може захворіти грибковими хворобами. Лікують інфекції такого роду обробкою чебрецю розчином фунгіциду – Фундазолу, Ридомілу, Топаза, Хорусу або подібного препарату. Проте краще не допустити захворювання, ніж із ним боротися. Уникнути враження чебрецю грибками можна, забезпечивши йому правильний догляд.

    Види і сорти чебрецю

    І видів, і сортів чебрецю досить багато. Найбільш відомими в культурі є види чебрецю звичайний і повзучий.

    Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)

    або чебрець лікувальний, або чебрець лікарський, родом із Північно-Західного Середземномор’я. Ця рослина з квітконосними пагонами заввишки до 15 см і опушеним із нижньої сторони пластини листям. Квітки у цього виду блідо-лілові, майже білі. Рослини чебрецю лікарського поділяються на кілька підвидів або різновидів:

    • Альба – чебрець із білими квітками;
    • Спленденс – різновид із карміново-червоними квітками;
    • Елфін – карликова рослина заввишки щонайбільше 5 см, яка утворює щільну компактну подушку діаметром до 15 см.

    Прекрасно виглядає композиція на одній ділянці з підвидів чебрецю звичайного з квітками різного забарвлення.

    Чебрець повзучий (Thymus serpyllum)

    який часто називають чебрецем або чабером, у природі поширений на Далекому Сході, в Сибіру, в європейській частині Росії і в Західній Європі. Це багаторічна рослина заввишки до 15 см із повзучими циліндричними стеблами й відстовбурченими волосистими в нижній частині пагонами. Листя у рослин цього виду черешкове, ланцетоподібне, завдовжки до 1 см. На квітконосах заввишки до 15 см у липні розкриваються головчасті рожево-лілові суцвіття. У культурі цей вид із XVI століття. Існують сорти чебрецю повзучого з карміновими, білими і рожевими квітками, а також форми зі строкатим листям. Догляд за чебрецем повзучим здійснюється, як за ґрунтопокривною рослиною.

    Чебрець ранній (Thymus praecox)

    представлений двома різновидами:

    • Мінор – повільно зростаючий чагарник, ніби створений для альпійських гірок – із дрібними суцвіттями й маленькими опушеними листками;
    • Псевдоланугіносус – ґрунтопокривна рослина, що утворює килим із квіток, яких так багато, що не видно листя.

    Чебрець лимонний (Thymus x citriodorus)

    або чебрець лимоннопахнучий – природній гібрид чебрецю звичайного і чебрецю блошиного, поширений переважно на півдні Франції. Квітконосні пагони цього виду, що сягають висоти 30 см, увінчуються світло-рожевими суцвіттями. Листя у рослин чебрецю лимоннопахнучого кругле і строкате. У культурі гібрид від 1595 року. Догляд за рослиною передбачає обов’язкове обрізування дорослих кущиків і укриття рослини на зиму. Найбільш відомими є такі сорти чебрецю лимоннопахнучого:

    • Голден Дуорф і Бертрам Андерсон – сорти з жовтими плямами по листю;
    • Сільвер Куїн – рослина з білою облямівкою по краю листя;
    • Голден Кінг – рослина з жовтою облямівкою по зеленому листю.

    Чебрець субарктичний (Thymus subarcticus)

    поширений на півночі та сході Європи в лісах, на скелях і по берегах водойм. Це низький напівчагарник із пухкими суцвіттями з дзвонових темно-лілових квіток і щільним дрібним листям із загнутими вниз краями. Цвітіння починається в липні або серпні. Рослина має сильний, приємний аромат.

    Чебрець японський (Thymus japonicus)

    виростає на Далекому Сході, в Японії, Кореї, Монголії й Північному Китаї на скелях біля морських і річкових берегів. Це напівчагарничок із дрібним листям еліптичної форми і напівмільчастими суцвіттями з рожевих квіток, що розкриваються в липні або серпні.

    Чебрець блошиний (Thymus pulegioides)

    – вид з еліптичним листям і щільними головками рожево-лілових квіток, що розкриваються в червні.

    Чебрець сибірський (Thymus sibiricus)

    – степовий вид із Монголії і Східного Сибіру, що квітне все літо численними рожевими квітками.

    Чебрець Дорфлера (Thymus doerfleri)

    родом із Балканського півострова і в культурі зустрічається нечасто. Цікавий, але не дуже витривалий вид зі світло-рожевими квітками, що з’являються в травні-червні.

    Властивості чебрецю – шкода і користь

    Лікувальні властивості чебрецю

    Для лікувальних цілей заготовляють наземні частини чебрецю. Настоями й відварами з них, використовуючи антисептичні, відхаркувальні й обволікаючі властивості чебрецю, з успіхом лікують бронхіти, коклюш, ангіни, трахеїти, синусити, гайморит, бронхопневмонію, розріджуючи мокротиння і стимулюючи роботу бронхіальних залоз. Призначають препарати з чебрецю при невралгіях і неврозах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту – ентероколітах, дисбактеріозі, дискінезії, атонії, спазмах кишківника й метеоризмі.

    Ефективний чебрець у боротьбі з патогенною мікрофлорою, нечутливою до антибіотиків. Якщо спати на подушці з наповнювачем з чебрецю, можна забути про проблеми з безсонням і головними болями.

    У траві чебрецю містяться гіркі й дубильні речовини, камедь, ефірна олія, органічні пігменти й мінеральні речовини. Ефірні олії «червоний чебрець» (витримана) і «білий чебрець» (свіжа) чинять зігріваючу дію на шкіру і застосовуються як у лікувальних, так і в косметичних цілях. Однак слід дотримуватися обережності в дозуванні й використовувати їх у суворій відповідності з інструкцією. Не завадить і попередня консультація з лікарем.

    Чебрець – протипокази

    Користь чебрецю безперечна, проте отримати її може не кожен. Через високий уміст у продукті тимолу він протипоказаний при серцевій і нирковій недостатності, виразці шлунка й дванадцятипалої кишки, особливо в стадії загострення захворювання. Не рекомендується чебрець і препарати з нього вагітним, оскільки тонізуюча властивість чебрецю може викликати скорочення матки. Через передозування препаратами чебрецю або їх тривале застосування може розвинутися гіперфункція щитовидної залози – базедова хвороба. Не можна лікувати чебрецем дітей до двох років.

    Рослина, яка неодноразово вам знадобиться: як правильно посадити чебрець

    Чебрець має вигляд куща та нагадує лаванду або барвінок. Коли він розростається, то нагадує суцільний квітковий килим. Рослина є невисокою, досягає максимум 15-20 сантиметрів. 24 Канал розкаже, як правильно посадити чебрець.

    Як садити чебрець

    Чебрець – це та рослина, яку треба садити в стабільно теплу погоду. Тому це можна робити й у червні.

    • Він найкраще росте на сонячних місцях з доброю дренажною системою. Його можна вирощувати як у горщиках, так і у відкритому ґрунті. Оберіть ту ділянку, яка захищена від сильних вітрів та протягів.
    • Рослина надає перевагу добре дренованим ґрунтам з нейтральною кислотністю. Перед посадкою додайте компост або органічне добриво до ґрунту, щоб покращити його родючість.

    Посадка чебрецю / Фото “Кімнатні квіти і рослини”

    • Рослину садять з відстанню між сіянцями у 20-25 сантиметрів. Між рядами переважно залишають 40-50 сантиметрів.
    • Поливайте чебрець регулярно, особливо в період сухої погоди. Дотримуйтеся режиму поливу, але не залишайте корені мокрими.
    • Чебрець можна обрізати, щоб зберегти його форму й стимулювати більший ріст листя. Після цвітіння видаліть сухі квітки. Обрізку можна проводити у весняно-літній період.
    • Чебрець не потребує великої кількості добрив. Однак, ви можете додати органічне добриво, як-от, курячий послід на початкових стадіях росту. Або ж використовувати розчинні мінеральні добрива з низьким вмістом азоту.
    • Ґрунт біля кущів має бути пухким, добре пропускати воду та повітря. Тож варто його розпушувати, особливо в перші роки його розвитку. Пам’ятайте про виривання бур’янів, щоб не заважали чебрецю рости.

    Правила посадки і догляду за чебрецем повзучим

    Вибираючи асортимент для озеленення саду, в першу чергу звертають увагу на візуальну красу і дуже рідко – на запах. Тим часом є рослини, візитною карткою яких є саме запах. Такий чебрець повзучий – зовні непримітний, звичайний для Росії квітка, що росте в лісах, горах і степи. Чебрець належить сімейству Губоцвіті, в яке входить багато ароматичних видів: базилік, м`ята, розмарин, шавлія, меліса, лаванда. У рослини багато цінних властивостей. В саду його вирощують на кам`янистих гірках і як грунтопокривна рослина. Чебрець повзучий (чебрець, трава тим`ян) – різнопланове рослина. Його можна вирощувати в ароматичних садках, використовувати як приправу до їжі і ліки. А ще трава тим`ян – чудовий медонос.

    опис

    У чебрецю тонкі стебла, що стелються, покриті дрібними овальними листям. На кінцях пагонів утворюються яскраво-рожеві або лілові квіти, зібрані в головчасте суцвіття. У природі є місця, де дикий чебрець суцільно покриває сонячні галявини і схили. Аромат рослини пізнаваний і неповторний. Напевно, тому в народі йому присвоїли ім`я, пов`язане з покровителькою Росії – Богородицею.

    Крім чебрецю повзучого, в рід Thýmus входить ще кілька сотень видів. Тільки на території Росії і суміжних держав зростають майже 200 різновидів чебрецю. Всі вони являють собою низькорослі чагарники з лежачими самоукореняющіміся стеблами і трав`янистими цветоносами. У всіх представників роду поверхнево розташовані коріння стрижневого типу і плоди-коробочки з чотирма круглими плодами, які ботаніки називають горішками. Чебрець цвіте в червні-серпні, плоди дозрівають у вересні.

    Перші згадки про тим`яну залишили шумери. На древніх клинописних табличках зафіксований рецепт лікувального засобу, в складі якого був присутній чебрець. Стародавні єгиптяни включали чебрець до складу суміші для бальзамування мумій. Назва рослині дав великий систематик Карл Лінней. Вчений не випадково вибрав термін «тимус», який в перекладі з латинської означає «сила».

    селекція

    Біологічно чебрець – поліморфний (дуже мінливий залежно від зовнішніх умов) вид. У природі він утворює безліч близьких форм. Селекціонери активно використовують цю особливість чебрецю для виведення нових сортів.

    Так, в дикорослих популяціях було відібрано кілька перспективних форм. На їх основі отримано чебрець Олександрит. Сорт являє собою стелеться напівчагарник, який утворює щільний килимок висотою не більше 15 см. Довжина листових пластинок 5-10 мм, ширина до 3,5 мм, колір листя жовтий і темно-зелений, форма яйцеподібна. Квіти мають чашечку узкоколокольчатая форми близько 4 мм в діаметрі, з зубчиками по краю. Довжина віночка 6-8 мм, колір біло-рожевий.

    Олександрит цвіте з початку липня на протязі 4 тижнів. Аромат сильний, приємний. У 100 г рослини міститься майже 5 мг аскорбінової кислоти.

    біохімічний склад

    У тим`яну є дубильні речовини, мінеральні солі і вітаміни, рослинні кислоти, смоли і гіркоти. Специфічний запах викликаний присутністю у всіх його частинах ароматичних фенолів, в основному тимолу і карвакрола. Завдяки цим з`єднанням рослина має сильні антимікробні властивості.

    З чебрецю отримують ефірну олію, вихід якого коливається від 0,5% до 2%. Залежно від складу ефірної олії все чебреці ділять на три типи:

    • Тімольний – до 70% тимолу і до 15% карвакрола.
    • Карвакрольний – до 60% карвакрола, до 27% тимолу.
    • Лимонний – до 80% ліналоола (фенолу з лимонно-рожево-бергамотовим ароматом).

    Використання

    Чебрець повзучий культивують у багатьох країнах. Основне господарське напрямок – отримання ефірного масла. Багато чебрецю вирощується в Іспанії, Франції, Польщі та Угорщини.

    Вся надземна частина рослини придатна до використання. Чебрець додають в пряні багатокомпонентні суміші, використовують як монопріправу. Трава затребувана при виробництві алкогольних напоїв, харчових оцтів, коктейлів, додається в салати, соління й маринади. Пряність надає стравам прекрасний смак і покращує травлення. В Європі чебрецем приправляють жирну їжу. І ще з цього дивного рослини виходить чудовий тонізуючий чай з лікувальними властивостями.

    У медицині чебрець використовується як антисептичний засіб. Його препаратами лікують запалення слизових оболонок горла і порожнини рота. Ефірна олія застосовують в косметиці та консервної промисловості.

    У ландшафтному дизайні чебрець повзучий цінується за унікальну здатність створювати щільні килими, які влітку покриваються дрібними, але добре помітними ліловими квітами. Рослина цвіте до 2,5 місяця і в будь-який час дачного сезону виділяє чудовий аромат.

    У парфумерної та харчової промисловості використовують чебреці повзучий і звичайний. У Держреєстрі вказані два сорти, придатних для промислового вирощування: Лимонний і Світлячок.

    Таблиця 1. Чебрець – харчові сорти садово-городнього призначення:

    Назва

    Маса однієї рослини, г

    Екстракт чебрецю входить до складу мікстури від кашлю Пертусин. У 100 грамах сиропу міститься 12 г екстракту чебрецю, 5 г етилового спирту і 82 г цукрового розчину. У пертуссин є бромід калію – синтетична сполука з заспокійливою дією, яка пригнічує кашльовий рефлекс. Мікстуру застосовують як відхаркувальний засіб.

    Чебрець сприяє виробленню речовин, що розріджують мокротиння. Мокрота стає менш в`язкою і легше відходить при кашлі. Протипоказання до лікування чебрецем: індивідуальна непереносимість (алергія) і печія.

    Настій застосовують в наступній дозуванні:

    • дорослим – столова ложка 3 рази на день
    • дітям – пів чайної ложки 3 рази на день.

    особливості біології

    Сортові чебреці цвітуть в саду з травня по вересень. Рослини люблять світло, тепло, добре переносять посуху. У тіні вага надземної частини знижується, як і вміст рослинного масла.

    чебрець повзучий розмножують посівом або вегетативно, розділяючи навесні і влітку кущі на кілька частин. Насіння схожих 2-3 роки.

    Агротехніка

    Рослина не виносить кислих грунтів. Його вирощують на карбонатних і інших нейтральних субстратах легкого або середнього механічного складу з великою часткою органіки. Кращими попередниками будуть чистий пар або озимі культури. Грунт копає на глибину 27-30 см. Перед перекопування на поверхню ділянки вносять органічні добрива: перегній або компост. Якщо органіки немає, при перекопуванні додають мінеральні добрива: сірчанокислий амоній, суперфосфат і калійну сіль – по дві столові ложки кожного на метр квадратний.

    Рослини можна розмножувати в будь-який час. Зазвичай практикується річна або осіння посадка. Кущ викопують, ділять на частини і висаджують на нове місце в заправлену добривами і политу землю. Якщо потрібно отримати відразу багато молодих екземплярів – укорінюють живці:

    • навесні пагони минулого року розрізають на відрізки довжиною 5 см;
    • укорінюють в теплиці, встромивши в шар вологого пухкого торфу і двічі в день обприскуючи з пульверизатора.

    Насіння висівають навесні або під зиму. Глибина загортання 0,5 см, норма висіву 0,3 г на метр квадратний. Можливо вирощування через розсаду, тоді насіння сіють в ящики або парники в березні-квітні. Насіння дрібне, тому їх можна не закладати землею, але тоді доведеться постійно підтримувати грунт у вологому стані за допомогою пульверизатора. Якщо температура буде досить висока (20-25 градусів), сходи з`являться через 1-1,5 тижні. Насіння на розсаду висівають рядками з міжряддям 5 см. Коли утворюється пара справжніх листочків, рослини пересаджують в горщики або касети з площею живлення 5 х 5 см.

    До кінця травня на розсаді має з`явитися 4-5 справжніх листків. В цей час чебрець висаджують у відкритий грунт, залишаючи кожній рослині площа живлення 40 х 20 см.

    Чебрець посухостійкий і не потребує зрошенні навіть в жарку погоду. Поливати слід тільки молоді, ще погано укорінені рослини. На чебрецю НЕ поселяються шкідники, його не дивує ніякі хвороби. При вирощуванні цього сверхнепріхотлівого, прекрасно адаптованого до російського клімату багатолітника може з`явитися тільки одна проблема – в сирому грунті його коріння згнивають, і рослина гине.

    Якщо чебрець вирощують для прикраси ділянки, варто після цвітіння підрізати пагони – це дозволяє отримати густий кущик гарної форми. Для лікарських і кулінарних цілей пагони заготовляють в липні-серпні. Стебла зрізають ножем або ножицями. У Ростовській області, Краснодарському і Ставропольському краях ведеться заготівля дикоростучих чебрецем.

    Чебрець – невибагливий багаторічник, що володіє численними корисними властивостями. Рослина дуже корисно для саду. Його нескладно виростити, так як воно повністю пристосоване до суворого клімату. Правильний догляд дозволяє отримати з чебрецю одночасно прикраса для саду, ароматну приправу і сировину для домашніх лікарських настоянок.