Що робити щоб допомогти екології

0 Comments

Дій локально: 10 кроків для збереження майбутнього планети

Чи знаєте ви, що людство сьогодні споживає більше, ніж може дати одна планета? А виробництво «потрібних» для нас товарів щороку все більше виснажує Землю.

Т ак, наприклад, щорічно в світі на смітник викидається близько 125 млн робочих телефонів, які просто набридли своїм господарям. Зрошення сільськогосподарських полів викликає висихання навіть найбільших річок, і кожна десята з них на кілька місяців на рік перестає впадати в море. Але найбільше вражає нещодавнє дослідження вчених з Принстону: зміни клімату, зокрема глобальне потепління, посуха, танення льодовиків та інші катаклізми, на 99% пов’язані з діяльністю людини, і всього на 1% — із природними процесами планети.

Не дивно, що все частіше свідомі споживачі замислюються про вплив своїх покупок на природу. 93% українців готові змінювати свої звички, щоб позитивно впливати на навколишнє середовище, показало опитування, проведене Mastercard разом з UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

Тренд на екологічність — це не просто ще один модний рух. Стан довкілля та незворотні процеси в екології змушують багатьох із нас задуматися про важливість збереження природи як для нащадків, так і для самих себе. Високий рівень визнання кліматичної кризи означає, що практично всі країни на Землі офіційно згодні, що їхні викиди — проблема і вони мають бути строго обмежені.

Однак сподіватися тільки на уряд і корпорації не варто. Важливо тверезо оцінити свої власні сили і зрозуміти, що саме ми можемо зробити для запобігання екологічній катастрофі. Внесок однієї людини може бути мало помітний на тлі загальної екологічної ситуації, але він важливий, адже чим більше людей чинитимуть свідомо, тим більшим буде загальний ефект. Тим паче, що можна дотримуватися простих правил, щоб значно уповільнити негативний вплив людства на планету.

Розгляньмо десять простих кроків, які кожен з нас може зробити звичкою для збереження майбутнього нашої планети. Обмовимося відразу, що тут мова піде дійсно про прості способи, які ніяк не вплинуть на якість вашого життя і не змусять витрачати на них багато часу.

Вимикайте з розеток прилади, що простоюють

Сучасна техніка для цілодобового використання, наприклад, холодильники і роутери, виробляються так, щоб завжди бути підключеними до мережі без ризику бути зламаними. Однак інші домашні прилади, які ви не використовуєте, важливо завжди відключати від живлення після роботи. Річ у тім, що навіть не в активному стані пристрої, увімкнені в розетку, споживають електроенергію. Відключаючи від мережі зайву техніку та зарядні пристрої, ви не лише збережете ресурси планети, але і зможете істотно заощадити на оплаті рахунків за електроенергію.

2 Утилізуйте батарейки

Викинута в урну батарейка потрапляє на смітник, де буде розкладатися сотнями років, при цьому забруднюючи до 16 м² землі і кілька сотень літрів ґрунтових вод. Занадто велика шкода від однієї маленької батарейки, чи не так? Щоб уникнути таких наслідків, досить здавати батарейки в спеціалізовані пункти прийому. Поки що в Україні немає переробного заводу, тому з пунктів прийому батарейки відправляють в європейські країни.

3 Завантажуйте пральну машину повністю

Повторимося, що ми не рекомендуємо вам рідше прати одяг на шкоду своєму побуту. Однак проаналізуйте, як багато речей ви кладете в барабан пральної машини? Намагайтеся заповнювати його на максимум, і в такий спосіб ви зможете заощадити воду й електроенергію. При завантаженні бака наполовину 50% потужності машинки витрачається просто так, не приносячи реальної користі ні людині, ні природі. Тим паче не варто запускати повноцінне прання заради однієї речі. В такому випадку вам краще вибрати швидкий режим, щоб зменшити споживання ресурсів.

4 Не друкуйте електронні квитки

Сучасні технології дозволяють відмовитися від друку квитків. Ви можете платити безготівкою онлайн — навіщо друкувати й витрачати папір на те, що є в зручному діджитал-форматі? Цифровий квиток на поїзд, у кіно або театр онлайн можна просто показати їх контролеру на вході зі свого гаджета. Як це зробити? Одного разу оцифрувати свою картку в банківському мобільному застосунку або застосунку платіжного сервісу, ви зможете зручно оплачувати покупки онлайн або будь-яким доступним пристроєм з NFC в офлайні. Це швидко, легко, зручно, гігієнічно, а головне — без сумніву, екологічно!

5 Сортуйте сміття

У великих містах сортувати сміття стає дуже просто завдяки роздільним бакам для збирання відходів. Вам достатньо організувати вдома місце для зберігання пластику, картону і скла, щоб, наприклад, раз на місяць виносити його в спеціалізовані пункти прийому або до баків.

Мотиватором для екозвичок можуть стати і колеги на роботі або сам роботодавець. Наприклад, ще рік тому міжнародний UKRSIBBANK BNP Paribas Group запропонував усім співробітникам — а це понад 5000 осіб — підтримати організоване сортування сміття, збір батарейок і вторсировини з подальшою передачею на утилізацію і переробку. Перший результат такої ініціативи допоміг компанії скоротити кількість відходів на співробітників на 25% вже до кінця першого року.

6 Усвідомлено купуйте одяг

На створення однієї футболки йде 2720 літрів води. Стільки людина може випити за три роки. Щоб не витрачати ресурси планети марно, вам слід переглянути кількість одягу, який купуєте. Звичайно, якщо штани порвалися, слід купити нові. Але ось стосовно купівлі п’ятої пари — варто задуматися.

7 Замініть одноразові пакети на шопер

Термін розкладання поліетиленових пакетів становить до 15 років. Вагома причина, щоб нарешті здати на переробку весь свій пакет з мільйоном пакетів і замінити його на тканинний шопер. По-перше, це модний аксесуар. По-друге, це дозволяє вам бути ще більш усвідомленим і екологічним!

Не тільки пакетами поповнюються сміттєві острови, тому важливо вивести зі свого повсякденного життя і інші одноразові товари, що забруднюють навколишнє середовище. Навіть бізнес прагне до цього. Так, в рамках « Зеленої кампанії для співробітників» UKRSIBBANK BNP Paribas Group відмовився від продукції одноразового використання в офісах і кафетеріях банку, а також при виготовленні рекламних товарів та сувенірної продукції.

8 Вибирайте душ замість ванни

Витрата води на наповнення половини ванни в середньому становить 250 літрів. Тоді як витрата води на 5-хвилинний душ до 50 літрів. Знову ж таки, ви не тільки усвідомлено поставитеся до використання ресурсів планети, але також і добряче заощадите на оплаті комунальних послуг.

9 Замініть лампочки в квартирі на енергозберігаючі

Використання енергозберігаючих лампочок у вашій оселі з дотриманням всіх інструкцій дає змогу знизити споживання електрики на освітлення приблизно на 70%. Ви можете вибрати лампи з теплим або холодним світлом, а також лампи, яскравість яких можна регулювати пультом.

10 Підтримуйте «зелені» проєкти

Найімовірніше, у вашому районі, місті або навіть житловому комплексі є різні екоініціативи: від спільного прибирання сміття в парках і лісах до ініціатив з роздільного збирання сміття або озеленення. Найчастіше участь у них допоможе вам не тільки зробити свій внесок у здоров’я планети, а й весело провести час і ближче познайомитися з сусідами.

Спільні зусилля на благо природи роблять і бізнеси. Наприклад, компанія Mastercard створила глобальну ініціативу Priceless Planet Coalition. Завдяки спільним зусиллям всіх партнерів коаліції в найближчі 5 років будуть висаджені 100 мільйонів дерев у критично важливих лісах світу. Такий крок дозволить зменшити рівень «парникового» вуглекислого газу. В Україні цей проєкт ексклюзивно підтримує UKRSIBBANK BNP Paribas Group. Ви теж можете приєднатися! Досить просто здійснювати NFC-оплати карткою Mastercard від UKRSIBBANK. За це банк підтримає висадку 75 тисяч дерев у важливих для благополуччя глобальної екосистеми районах планети.

Як бачите, це дійсно нескладні поради, які до снаги кожному з нас. Про важливість малих кроків і поступового переходу до екозвичок говорить і психолог та блогер Анна Саман. «Звісно, неможливо всім дружно відмовитися від технічного прогресу, стати дауншифтерами, дотримуватися палеодієти і бити ногами кожного, хто йде з поліетиленовим пакетом. Ні. Я пропоную поглянути на своє життя усвідомленіше, подумати, що можна зробити для збереження природи, трохи попрацювати над побутовими звичками», — зазначає вона.

Якщо вам складно почати — Саман рекомендує подивитися на списки, подібні до 10 лайфхаків вище, і вибрати один або кілька, з яких вам буде нескладно почати. «Скільки таких кроків зробиш ти — особистий вибір. Навіть один — це вже подія і екоперемога!» — впевнена Саман. А оскільки в наших руках майбутнє нашої планети, тому рекомендуємо почати зміни просто сьогодні! Наприклад, заведіть баночку для збирання батарейок;)

Сортувати чи протестувати? Що робити, аби допомогти планеті? Конспект лекції

Чи дійсно одна людина може вплинути на клімат, змінивши свої побутові звички? Як бути екоактивісткою чи екоактивістом та змінювати щось у ширших масштабах? Про це в межах серії лекцій від освітньої програми Зелена академія та Фонду імені Гайнріха Бьолля, бюро Київ — Україна, відбулася дискусія за участі Юлії Маклюк, консультантки з екоменеджменту. Публікуємо скорочений конспект обговорення

Екологічна криза — це глобальна проблема

За останні кілька років кількість екологічних проєктів та ініціатив зросла в рази, а черга на станцію сортування “Україна без сміття” в Києві може сягати сотні людей. Люди їдуть з усього Києва та околиць, щоб привезти відсортовані відходи та віддати їх безкоштовно. Серед інших ініціатив — наприклад, організація “Зелений птах” робить зошити та щоденники з перероблених кавових стаканчиків, через ініціативу “Батарейки, здавайтеся” можна утилізувати використані батарейки, а у магазин “Ласка” в Києві віддати непотрібний одяг. З’явилась ініціатива, яка вимірює рівень забруднення повітря в різних районах, а також кампанії, які заохочують людей не палити траву.

“Проєктів, які виникли лише за останні кілька років, можна перераховувати дуже довго. І це свідчить про те, що в Україні зараз дійсно багато ініціативних людей, які не лише стурбовані станом довкілля, а й активно реалізують зміни на краще. Але також це породжує дискусії — яка форма допомоги довкіллю важливіша та ефективніша?” — каже Юлія Маклюк.

Екологічна криза сьогодні глобальна. Якщо в 19-20-му столітті можна було говорити про окремі екологічні проблеми на кшталт вирубки лісів, забруднення чи полювання, то зараз екологічна криза охоплює всю планету.

Зокрема, зараз кожен четвертий вид рослин або тварин на планеті перебуває на межі зникнення.

“Це значить, що якщо ми, як людство, не перестанемо робити те, що ми робимо – знищувати ліси, степи, океани і річки, то спочатку цей кожен четвертий вид вимре, а потім і всі решта. І закінчиться людьми”, — пояснює Юлія.

Від забруднення повітря, води та ґрунтів помирає у 15 разів більше людей, ніж від інфекційних хвороб та воєн.

Клімат змінюється. Температура планети виросла більш ніж на один градус. Тануть льодовики, змінюються океанічні течії, змінюється розподіл вологи та температури на планеті. Нестабільні зими, екстремальні погодні явища, зледеніння, безсніжні зими, посуха — це теж прояви зміни клімату.

Щоб зупинити ці тенденції, потрібні системні зміни — у ставленні до природи, довкілля. Крім того, необхідно докорінно змінювати економіку, яка спрямована лише на отримання прибутку.

Цих системних змін неможливо досягти лише сортуванням чи ходінням з багаторазовою чашкою.

“Масштаб проблеми більший і комплексніший. 70% всіх викидів СО2 за останні 150 років, через які відбулися зміни клімату, були спричинені сотнею вугільних і нафтових корпорацій. Тобто тих компаній, які видобувають викопне паливо, спалюють його, виробляють електроенергію або бензин. Тобто навіть якщо кожен з нас почне економити ресурси — це зменшить вплив на довкілля, але не настільки, щоб цього було достатньо для припинення або вирішення екологічної кризи. На жаль, без змін технологій, без змін економіки і без змін політики не відбудеться переходу до сталого розвитку”, — каже Юлія.

Це підтверджують, зокрема, наслідки пандемії Ковід-19. Під час локдауну викиди парникових газів дійсно впали — люди почали менше споживати, подекуди стали менше працювати заводи. Проте викиди впали лише на 10% у порівнянні з минулим роком. Більш того, рівень викидів знову зростає.

“Про що це свідчить? Пандемія змусила нас багато в чому себе обмежити (наприклад, у відпустках за кордоном). Ми стали менше купувати речей. Але чомусь рівень викидів лишився практично на тому ж рівні. Це відбувається через те, що промисловість викопного палива (вугілля, нафта, газ) все одно працює”, — каже Юлія.

Що потрібно зробити на глобальному рівні, аби уникнути катастрофи?

Щоб екологічний колапс не стався уже в цьому столітті, потрібно найперше відмовитися від викопного палива, замінивши його відновлюваними джерелами енергії. Для цього потрібна політична воля — корпорації та держави, які торгують нафтою, не спішать відмовлятися від своїх прибутків.

По-друге, потрібно відновлювати екосистеми: “Ліси, степи, луки, річки, озера, моря, океани — це всі ті місця, де живуть тварини, рослини, птахи, риби й усі наші сусіди по планеті. Крім того, що вони цінні самі по собі, вони ще й допомагають підтримувати екологічний баланс. Здорові ліси і здорові океани поглинають СО2 і стримують зміни клімату. Тому нам треба максимально швидко перестати їх знищувати, вирубати, а починати саджати й відновлювати”.

По-третє, потрібно змінити підхід до економіки.

Зараз економіка побудована так, що потрібно постійно нарощувати темпи виробництва і споживання.

“Проблема полягає в тому, що ми збираємося необмежено рости, маючи обмежені ресурси. У нас лише одна планета, на якій певна кількість лісу, чистої води, вугілля, чистого повітря тощо. І населення зростає. Воно хоче все більше і більше споживати — міняти телефон кожні 2 роки, а машину — кожні три роки. Звісно, так не може тривати довго. Індекс сталого розвитку на відміну від ВВП означає, що ми вимірюємо, наскільки збалансовано, щасливо, забезпечено, здорово живуть люди. Наскільки їх якість життя є вищою у порівнянні з темпами споживання. Це якісно діаметрально різні показники”, — додає експертка.

І по-четверте, важлива складова розв’язання екологічної кризи — екологічна справедливість. Це концепція, яка поєднує екологічну і соціальну складові. Екологічна криза в першу чергу, б’є по найменш захищених — по людях з бідних країн, країн, що розвиваються, людях, які хворіють, людях з малим достатком, багатодітних, жінках. Натомість вигоду від екологічної кризи отримують люди, які більш захищені: вони володіють компаніями, мають владу і гроші, щоб купити собі будинок в екологічно чистій місцевості.

“Екологічна справедливість — це про дотримання прав людини та чесний розподіл екологічних благ і екологічних проблем, з якими ми стикаємось. Наприклад, ми не можемо зараз сказати якійсь з країн: “Знаєте, вже так багато парникового газу в повітрі, давайте ви не будете розвиватись, лишайтесь на тому рівні, на якому ви є, живіть в землянках, а ми будемо кататись на машинах і навчатись по зуму. Це буде нечесно і несправедливо. Всім людям треба мати можливість розвиватися, мати доступ до освіти, медицини і так далі”, — каже Юлія.

Сортувати, саджати дерева чи ставати депутатом ? Що може зробити одна людина?

Яка роль кожної людини в цих глобальних процесах? Що може зробити кожна людина, аби не допустити екологічного колапсу? Як одна людина може змусити світ відмовитися, наприклад, від викопного палива?

Існує три рівні екологічного активізму.

Перший — це рівень побуту власного стилю життя.

Другий — рівень роботи в команді, організації чи компанії.

Третій – це діяльність в суспільстві в цілому.

До першого рівня належить зокрема сортування відходів, життя за філософією “нуль відходів”, тобто уникнення зайвих відходів, вегетаріанство, використання екологічного транспорту (наприклад, велосипедів чи поїздів замість автомобілів і літаків), екологічної побутової хімії, свідоме споживання. Можна купувати локальні продукти, віддавати одяг, не купувати нові речі, користуватися багаторазовими засобами особистої гігієни та інше. Тобто все те, що ми можемо робити в побуті щодня.

Рівень організації чи команди — це про те, як ми можемо поширити особистий вплив не тільки на своє життя, а і на життя тих, з ким ми працюємо чи живемо.

“Ви можете запровадити зелений офіс, започаткувати відповідальний бізнес або піти працювати у такий, можете налагодити екологічний менеджмент в організації, щоб використовувати менше природних ресурсів або створити ОСББ і утеплити свій будинок. Зрештою, можна організуватися з сусідами, поставити баки для сортування сміття, посадити сквер, зробити шпаківні, зробити екологічний кінотеатр просто неба. Словом, це про те, як ми можемо змінювати і перетворювати ті середовища, в яких ми безпосередньо перебуваємо і з якими безпосередньо взаємодіємо”, — пояснює Юлія.

Людина не завжди може вплинути на політику держави, але може вплинути на політику свого класу в школі.

Третій рівень – це про громадську діяльність, щоб впливати на корпорації, політику держави та інше. Людина може брати участь в екологічних акціях, маршах, протестах, лобіювати або створювати законопроєкти, ходити на вибори й обирати тих кандидатів, які підтримують екологічний напрямок руху, робити пожертви на проєкти та організації, стати членом громадської організації, відстежувати державні закупівлі, масштабні вирубки.

Існує безліч способів, як бути екологічно свідомим. Можна сортувати, а можна пробувати робити більше та об’єднуватися з іншими людьми.

“Знайдіть те, що вам подобається, і робіть”, — каже Юлія.