Кала ефіопська: основи догляду для активного цвітіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано: 13 листопада 2023 Перша редакція: 09 вересня 2014 🕒 3 хвилини 👀 19084 рази 💬 0 коментарів

Ми вже не одне десятиліття вирощуємо квіти кали. В даному випадку – це кала ефіопська з білим покривалом біля квітки.

Вирощування кали

Ґрунт для кали

Кали при вирощуванні краще ростуть у пухкому зволоженому ґрунті. Обов’язково до складу ґрунту має входити торф або перегній, або гній – тут на розсуд кожного садівника. Ми використовуємо і торф, і перегній, щоб земля була обов’язково вологою, з дуже хорошим пропусканням вологи.

Догляд за калою включає в себе розпушування, полив, підживлення і дотримання температурного режиму (провітрювання приміщення). Взагалі, кала ефіопська – болотяна рослина, тому вона постійно вимагає підвищеної вологості як ґрунту, так і повітря. Саме тому ми ґрунт і підтримуємо постійно у вологому стані – забезпечуємо рясний полив кали, рясне розпушування ґрунту і підживлення за необхідності.

Підживлення кали

Кали люблять різні добрива, але більше за інших – калійні та азотні. Можна використовувати суперфосфат, сульфат калію й аміачну селітру – це найпростіші і найдоступніші добрива.

Період спокою – щоб кала зацвіла

Для цвітіння калам вкрай необхідний період спокою, без якого кали просто можуть у майбутньому не зацвісти. У традиційній агротехніці – це літній період. У червні місяці у кал настає період спокою, тоді потрібно зменшити полив кал. Поливають рослини 2-3 рази на місяць; листя починає відмирати, але водночас потрібно продовжувати поливати так, щоб 1-2 листки не відмирали, що потрібно для того, щоб коли період спокою закінчиться, рослина максимально швидко прийшла до тями і почала рости. З цього випливає, що чим менше листя залишається на калі в період спокою, тим пізніше починають утворюватися суцвіття, і тим пізніше кала зацвіте.

Період спокою кала може з легкістю провести і у відкритому ґрунті, тобто на літній час ви можете викопати рослину і пересадити її у свій сад або просто винести горщик чи діжку на свіже повітря.

Якщо ви вирощували калу в домашніх умовах, на період спокою її краще перенести в сад і висадити у відкритий ґрунт. Але цвісти вона в літній період не буде, тому що у кали, як ми вже говорили, в цей час настає період спокою. А в серпні-вересні період спокою закінчується, калу потрібно буде викопати, відокремити дітку, посадити в горщик і забрати в приміщення, тобто повернути назад додому.

Ця своєрідна відпустка для кали навіть краща – у квартирі у неї більше шансів підхопити павутинного кліща. До речі, боротися з кліщем можна стандартними інсектицидами й акарицидами – Актелліком, наприклад.

Розмноження кали поділом

Тепер питання поділу кали – не варто ігнорувати важливість цієї процедури, оскільки без цього цвітіння кали може не настати. Відокремлювати діток від материнської рослини необхідно восени. Ми кали викопуємо і відокремлюємо від неї дітку. Якщо у рослини діток дуже багато, то квітка формуватися і розвиватися не буде. Ми відокремлюємо всіх діток, висаджуємо калу в землю (сильно заглиблювати не потрібно, але і шийка кореневища сильно виступати над ґрунтом не повинна).

Якщо рослина буде сильно заглиблена в субстрат, то в такому разі суцвіття кали (формуються в листі) можуть почати гнити. Якщо посадити калу занадто високо над ґрунтом, то кореневій системі може не вистачати вологи, що призводить до подовження термінів утворення суцвіть і погіршення їхнього розвитку.

Недарма квітникарі називають калу зимовою квіткою. Принаймні, кала ефіопська, яку ми вирощуємо за методикою, перевіреною десятиліттями, цвіте взимку і навесні, а відпочиває влітку. Звичайно, любителям дуже хочеться змістити цей природний графік, і змусити калу цвісти з червня по серпень. Не виключено, що сучасні барвисті сорти і гібриди адаптовані до подібних умов.

Калла

Калла (Calla) — невисока рослина з серцеподібним зеленим листям 6-12 см завдовжки і до 11 см завширшки. На стеблі ростуть високі квітконоси, що переходять на вершині в однопелюсткову квітку у вигляді лійки з качаном посередині. Квіти бувають кольорові та сніжно-білі. Кольорові рослини виростають близько 50 см. Білі досягають метра і більше заввишки.

Батьківщиною цієї квітки є Південна Африка. Деякі види ростуть й у центральній частині африканського континенту (калла Ефіопська).

1. Догляд за каллою в домашніх умовах
2. Як поливати
3. Освітлення
4. Оптимальна температура
5. Яка земля потрібна
6. Пересадка домашньої калли
7. Завершення циклу вегетації
8. Як розмножити калли
9. Розмноження бульбами
10. Розмноження діленням куща
11. Розмноження насінням
12. Види та фото калли
13. Калла Елліотта
14. Калла ефіопська
15. Калла зандерська
16. Калла аметист
17. Хвороби та труднощі у догляді калли
18. Чому не квітне калла?
19. Чому у калли жовтіє і сохне листя?

Догляд за каллою в домашніх умовах

В домашніх умовах калли почали культивувати відносно недавно. Знаючи особливості будови цієї культури та її походження, ми можем скоригувати догляд за нею, який має свої відмінності від інших кімнатних квітів.

Як поливати

Правильний полив є одним із головних етапів вирощування калли. Ці квіти дуже прихильно сприймають регулярний полив та вологий ґрунт. Сухий ґрунт призведе до припинення їх зростання. Особливо вимоглива до поливу біла калла, яка звикла зростати в болотистих місцевостях. Коли вона активно росте, її слід часто зволожувати. Робити це слід, коли верхній ґрунт просохне на 1 см.

Залишки води потрібно зливати через 15 хвилин.

Кольорові калли так рясно поливати не слід. Потрібно уникати застою води у піддоні, бо це може призвести до загнивання коріння. Полив здійснюють водою кімнатної температури у міру просихання ґрунту на 2-3 см.

Рослина почувається комфортно при вологості 70-80%, тому бажано її двічі на день обприскувати. Також протирати листя вологою ганчіркою і помістити на піддон вологий керамзит або мох.

Коли рослина відцвітає, регулярність поливів скорочується (для всіх видів). Кольорові калли через місяць чи два слід взагалі припинити поливати. Відразу переводити культуру у фазу відпочинку не можна, припиняючи полив чи обрізаючи листя. Потрібно, щоб бульби повністю дозріли. Період спокою зазвичай припадає з жовтня-листопада до кінця лютого. Але цей час може змінюватись залежно від умов утримання квітки.

Освітлення

Рослині необхідно також гарне освітлення цілий рік. Краще, щоб це було непряме сонячне світло. У зимовий період відчувається його дефіцит. При нестачі світла культура може не цвісти, пускаючи в зріст лише стебла. Білі калли потребують світла навіть у період відпочинку.

Краще всього рослина почуватиметься на вікні, яке виходить на південний або східний бік, де отримає достатньо світла.

Якщо у вас недостатньо освітлене приміщення, ви можете допомогти рослині зростати, використовуючи штучні лампи. Важливо також забезпечити достатню тривалість денного світла. Калла потребує приблизно 12-14 годин світла в день для нормального росту і розвитку.

Не забувайте також повертати вазон, щоб рівномірно освітлювати всі боки рослини.

Регулярно повертайте горщик на 180 градусів, щоб квітка могла одержувати достатню кількість світла з усіх боків.

Відстежуйте реакцію рослини на освітлення і змінюйте світловий режим, якщо квітка починає виглядати нездорово або забарвлення листя змінюється.

Оптимальна температура

Калли – це рослини, які вимагають досить специфічного режиму температури. З одного боку, вони не можуть рости в надто теплому середовищі, а з іншого боку, їм не сподобається пересушене і холодне повітря.

Зазвичай, оптимальна температура коливається від 18 до 25 °С. При цій температурі квіти краще ростуть і розвиваються. Важливо, щоб температура була стабільною, різкі перепади спричиняють припинення цвітіння.

І для білих, і для кольорових калл висока температура в поєднанні з низькою вологістю згубні – їх часто вражають шкідники.

У вегетативний період білі сорти потрібно утримувати за +18-20 градусів. Коли закінчиться цвітіння, поступово знижувати температуру до 10-12 градусів. Період відпочинку має тривати не менше 2 місяців. Кольорові калли почуваються комфортно за +20-24 градусів. Легкі коливання температурного режиму вдень і вночі добре позначаються на формуванні бульб та листків. Після цвітіння, для дозрівання, бульби 1 місяць утримують без поливу за +25-27 градусів. Коли вони дозріють, їх без листя укладають на суху зимівлю при +3-5 градусів, посипавши тирсою.

Яка земля потрібна

Для калл підходять підкислені грунти. Оптимальним буде наступний субстрат:

• дернова земля (2 частини)
• листова земля (1 частина)
• торф (1 частина)
• пісок (1 частина)

Для запобігання застою води у коріннях дуже важливо створити дренажний шар на дні контейнера. Дренаж можна зробити за допомогою гравію, керамзиту або каміння.

Щоб квітка розвивалася правильно, її потрібно своєчасно підгодовувати. Іноді влітку калли висаджують у відкритий ґрунт, де вони отримують нормальне підживлення. Але при постійному утриманні в горщику потрібні комплексні добрива. Вносити їх потрібно по черзі раз на 10-14 днів.

Не можна обприскувати добривами покривало квітки, воно може втратити декоративний вигляд.

Щоб рослина посилено не збільшувала листя, у вегетаційний період не варто перестаратися з азотними добривами.

Пересадка домашньої калли

Коли закінчується період спокою, проводиться пересадка калли у свіжий ґрунт. При регулярній прищипці свіжих пагонів та заміні верхнього шару землі у вазоні каллу можна не пересаджувати 2 роки.

Білі квіти потрібно висаджувати в горщики, які підходять за розмірами бульб (діаметром не менше 15 см), але не дуже глибокі. У горщик поміщають дренажний шар 5 см та субстрат. Можна придбати універсальну суміш для квітучих кімнатних культур.

Глибоко поміщати кореневище калли не потрібно, і дуже поверхнево теж. Щоб правильно вирахувати глибину, діаметр кореневища потрібно помножити на три. Коли рослина пересаджена, температуру слід потроху піднімати. Коли вона почне активно рости (через 2-3 тижні), можна розпочинати активний полив та підживлення.

Завершення циклу вегетації

Рослина продовжує зростання, поки перебуває у вологому ґрунті. Вегетаційний період закінчується у вересні–жовтні. Листя починає поступово відмирати. З початком появи жовтизни полив потрібно зменшувати. Через 2-3 тижні його слід повністю припинити. Листя повинно самостійно висохнути, давши можливість мікроелементам, що залишилися в них, потрапити в бульби.

Якщо калла росте у горщику, її можна не викопувати. Перенести рослину у прохолодне місце (балкон, веранда). Важливо, щоб період відпочинку тривав щонайменше 3 місяці. Інакше калла ризикує не зацвісти.

Як розмножити калли

Калли можна розмножувати декількома способами: бульбами, діленням куща та насінням. Розглянемо кожен спосіб детальніше.

Розмноження бульбами

По бульбі можна визначити, чи готова вона до поділу: спочатку маленькі бульбочки щільно приєднані до материнського куща. У міру розвитку рослини у дітей виникають перешийки. Дозріваючи, перешийки стають тоншими та легко відламуються, тільки в такій зрілості кущ можна розмножувати, і відділені частини вирощувати як самостійні. Якщо проводиться відділення дітей передчасно, шляхом відрізання, на цьому місці може початися загнивання.

Розмноження діленням куща

1. Вийміть рослину з горщика та розділіть її на декілька частин, якщо коріння переплелися.
2. Обріжте мертві корені та пересадіть кожну частину у свіжий грунт.
3. Полийте рослину та тримайте її подалі від прямого сонячного світла, доки не з’являться нові листки.

Розмноження насінням

Зазвичай, таким розмноженням калли займаються селекціонери:

1. Насіння замочіть на 6 годин у натуральному біостимуляторі – гуматі калію.
2. Підготуйте підстилку з торфу та піску.
3. Рівномірно розподіліть насіння на поверхні підстилки та засипте тонким шаром піску.
4. Поставте контейнер на тиждень у тепле місце.
5. Стежте, щоб насіння не пересихало.
6. Коли насіння проросте, його потрібно посіяти в лотки з ґрунтом, і залишити в теплому місці, поки не з’являться паростки. Насіння, що не зійшло, викинути. Потім можна пересадити розсаду в горщик.

Види та фото калли

Завдяки селекційній роботі сьогодні виведено багато різноманітних сортів, серед яких можна виділити кілька найпопулярніших.

Калла Елліотта

Декоративна культура, яка рясно цвіте. Покривало квітки досягає 15 см. Забарвлення контрастне: зовнішня частина зеленувато-жовта, а внутрішня – жовта. Серцеподібне листя має білі плями. Цей сорт любить добре освітлені підвіконня та регулярний полив.

Калла ефіопська

Вважається найпоширенішим видом. Листя м’ясисте, щільне і виростає до 45 см у довжину. Стебло із квіткою може досягати 1 метра. Суцвіття лійкоподібне, білого кольору з жовтуватим качаном, яке розширене на вершині.

Калла зандерська

Характерні великі темно-зелені серцеподібні листки і великі квіти, які зазвичай мають яскраві жовті качани (спаденці) на кінцях. Рослина відома своїм декоративним виглядом і високою стійкістю до різних умов вирощування. Калла може рости як у грунті, так і у воді. Вона може досягати висоти до 1,5 метра і вимагає рясного зволоження. Ця рослина досить проста в догляді.

Калла аметист

Характеризується фіалковим відтінком та вишуканим запахом, схожим на морський бриз. Досягає висоти від 60 до 120 см. Все залежить від того, за яких умов вирощується квітка. Квітами «Аметиста» було прийнято прикрашати будуари королів та придворних дам.

Хвороби та труднощі у догляді калли

Більшість захворювань рослини викликаються бактеріями або грибками, серед яких:

• Сіра гнилизна може поширитися на всі ділянки рослини. Виникає сірий наліт, спричинений грибком. Заразитися квітка може різними шляхами: через ґрунт, воду, вітер. При надмірній вологості повітря та ґрунту ризик ураження грибком зростає. Хвору рослину обробляють Вітароксом або іншими фунгіцидами. При цьому необхідно зробити провітрювання кімнати.
• Антракноз характеризується наявністю на листі плям коричневого кольору. Листя з часом засихає і тріскається. Їх потрібно прибирати, а рослину обробити фунгіцидом.
• Коренева гниль проявляється у вигляді в’янення калли. Якщо викопати рослину, то на бульбах можна побачити гниль. Виникає це захворювання внаслідок перезволоження ґрунту. Необхідно призупинити полив квітки або замінити грунт на менш вологий. Обробка фунгіцидом також потрібна.
• Бактеріальна гниль виникає внаслідок ураження культури бактеріями. Засобів боротьби з нею немає, тому квітку бажано утилізувати.

Чому не квітне калла?

1. Недостатнє освітлення. Квітка потребує достатньої кількості світла, якщо вона його не отримує, то можуть не розвинутись квіткові стебла.
2. Погане зволоження. Якщо рослина отримує недостатньо води, це може призвести до зневоднення.
3. Неправильний догляд. Наприклад, перевищення кількості добрива або замалий розмір горщика можуть призвести до затримки розвитку квіткових стебел.
4. Сезонність. Калла є сезонною рослиною, тому вона може не квітнути поза сезоном, навіть якщо рослині надаються всі необхідні умови.
5. Недостатня температура. Якщо температура надто низька, це може призвести до затримки розвитку.

Чому у калли жовтіє і сохне листя?

• перемерзання бульби
• нестача або надлишок поливу
• дефіцит важливих мікроелементів
• недостатньо вологе повітря у кімнаті

Догляд за каллами в домашніх умовах цілком доступний і не дуже трудомісткий. Дотримуючись нескладних правил вирощування, можна домогтися регулярного цвітіння, здорової зелені, і, як наслідок, прикраси будь-якого інтер’єру.

Калла ефіопська: вирощування і догляд

У любителів кімнатних кольорів великою популярністю користується калла ефіопська. Рослина з сімейства ароїдних є родичем білокрильника болотного і аїра. У природі налічується до 6 різних його видів. Всі вони дуже привабливі і мають незвичайні якості.

• Опис
• Умови вирощування
• Вимоги до ґрунту
• Посадка
• Полив.
• Температурний режим та освітлення
• Підживлення
• Догляд за рослиною в період спокою
• Розмноження
• Хвороби і шкідники

Опис

Батьківщиною цих калл вважається Південна Африка. Чудові квіти є справжньою окрасою квартир, оранжерей, чудово виглядають у букетах. Рослина велика, з широким соковитим і блискучим листям, що мають серцевидну форму і яскраво-зелене забарвлення. Вони розташовані на довгих прикореневих черешках і зібрані в розетки. Оригінальною будівлею відрізняється сама квітка. Він утворюється на кінці піднесеної стрілки і являє собою жовте суцвіття-початок, обернуте білим покривалом. Запах його дуже слабкий і нагадує ваніль.

Цвітіння зазвичай починається в другій половині зими і триває протягом 1,5-2 місяців. Під різними іменами відома калла ефіопська – зантедескія, рішардія, білокрильник. Клубневидне кореневище утворює щороку численні нащадки, які необхідно видаляти, щоб вони не затримували цвітіння.

Умови вирощування

Найкраще калли почуваються в просторому і світлому приміщенні. За умов, максимально наближених до природних, рослина буде радувати своєю красою тривалий час. Ємність для цих кольорів потрібна об ‘ємна, з досить глибоким піддоном. Сонячних променів калла ефіопська не боїться, а ось від протягів її треба захистити. Дуже важливим є дотримання основних правил вирощування – підтримання необхідної температури, освітлення, вологості, своєчасне підживлення.

Вимоги до ґрунту

У природних умовах калли віддають перевагу вологій болотистій місцевості. Це обов ‘язково потрібно враховувати при підготовці грунтової суміші для посадки, додаючи в неї річковий мул і ставлячи глибокий піддон під горщиком (він повинен вміщати шар води не менше 5 см). Якщо ви розраховуєте на багаторічний вміст рослини, необхідно, щоб субстрат був слабокислим, багатим поживними речовинами. У його складі повинні бути присутні глинисто-дернова і торф ‘яна земля, перегний, пісок (всі у співвідношенні 1:1:1:0,5). Дуже добре, якщо є можливість додати трохи болотного субстрату або річкового мулу. Непогано росте калла ефіопська домашня і в чистому торфі. Деякі квітникарі використовують для приготування ґрунтової суміші гній або компост.

Посадка

У березні готують просторі горщики – для 1 клубня ємність повинна бути не менше 3 літрів. У них насипають ґрунтовну суміш з додаванням до неї суперфосфату (1 столову ложку на кожні 3 літри субстрату). На дно обов ‘язково насипають дренажний шар.

Клубні, призначені для посадки, повинні бути здоровими. Про це свідчить їхня пружність, світло-жовте забарвлення і наявність живих верхівкових нирок. Не годяться пересушені сірі клуби з зморшнистою шкіркою. Наявні ділянки гнили або нарости акуратно зіскрібають гострим ножиком.

Перед посадкою проводять певні підготовчі роботи. На 2-3 тижні клуби перекладають в тепле місце з хорошим освітленням. Потім опускають на 15 хвилин в слабкий розчин марганцівки, після чого просушують. Це допоможе захистити квіти від загнивання і ураження шкідниками, від яких частенько страждає калла ефіопська.

Висаджують клуби неглибоко – максимум на 10 см – і трохи зволожують. Горщики розміщують там, де тепло і немає протягів.

Полив.

У перші 2 тижні сильного зволоження рослина не потребує. Пізніше переходять до рясного поливу. Воду використовують м ‘яку, що відстоялася. У період цвітіння потрібне додаткове зволоження, тому листя зантедескії обприскують з пульверизатора, купають під душем. Необхідно стежити і за тим, щоб вода завжди була в піддоні.

Для уродженки тропічної Африки вологість у приміщенні повинна бути не менше 55%. При дотриманні цієї умови не тільки великими кольорами, але і красивою зеленню буде радувати калла ефіопська. Догляд за рослиною передбачає рясні поливи лише під час розвитку листя і цвітіння. З того моменту, коли настане період спокою, їх зменшують, потім припиняють зовсім на 1,5-2 місяці і поступово відновлюють знову. Ця фаза в розвитку рослини триває, як правило, з осені і до лютого.

Температурний режим та освітлення

Бажано, щоб приміщення для вирощування калл було світлим і просторим. Прямі сонячні промені згубні для рослини. Краще, якщо світло буде трохи розсіяним. На північному або східному вікнах можна розмістити горщик з квіткою. Калла ефіопська біла чудово росте і при штучному освітленні, головне, щоб вона була правильно підібрана, інакше рослина може не зацвести. Світловий день повинен тривати 10-12 годин.

Важливу роль відіграє температура в приміщенні, де росте зантедескія. Вона може коливатися залежно від фази розвитку калли. Під час цвітіння необхідно підтримувати температуру в межах 15-18-С. Її підвищення навіть на 2 градуси призведе до зниження якості квіток. У період спокою рекомендується прибирати калли в приміщення, де від 8 до 10 ºС тепла.

Підживлення

Добрива починають вносити тоді, коли з ‘являються перші листочки. Поєднують як кореневі, так і позакореневі підживлення. Мінеральні та органічні добрива використовують у середньому 2 рази на місяць. Спочатку, на стадії розвитку рослини, це в основному азотні добрива. У період цвітіння необхідно більше фосфору і калію. Можна застосовувати звичайні комплексні добрива для кімнатних рослин, що містять ці елементи. Від них більшою мірою залежить тривале і більш гарне цвітіння. Калла ефіопська своїм зовнішнім виглядом сигналізує про нестачу тієї чи іншої поживної речовини. При нестачі азоту листя тьмяніють, втрачаючи свій лисок. Брак калію виражається в підніманні догори їх загострених кінчиків.

Виконуючи листову підкорму дуже важливо, щоб крапельки розчину не потрапили на біле покривало квітки. Це може призвести до втрати його декоративності. Періодично замінюючи верхній шар субстрату, можна обійтися без пересадки рослини. У той час, коли цвіте калла ефіопська, догляд в домашніх умовах допускає і внесення підживлень у вигляді чайної заварки, шкаралупи яєць, шкірки фруктів.

Догляд за рослиною в період спокою

Після закінчення цвітіння ріст калли призупиняється, але коріння продовжує розвиватися. Триває цей період зазвичай з травня по липень. До осені рослину можна помістити на балкон або лоджію, куди не проникають пронизливі вітри і є можливість укрити від сонця. Ні полив, ні підживлення в цей час не роблять.

Можна перевести калли в стан глибокого спокою, видаливши повністю листя і помістивши в холодильник, льох або будь-яке інше місце, де температура в межах 3-5. С.

Розмноження

Воно може проводитися як нащадками, так і насінням. Перший спосіб набагато простіший, тому саме його найчастіше використовують квітникарі. Нащадками називають дрібні клубеньки, що утворюються навколо основного у великій кількості (іноді таких налічується до 25 штук). Їх доводиться видаляти в будь-якому випадку, щоб не затримувати розвиток рослини. Клубні відділяють акуратно, щоб не пошкодити наявні на них корінці, і висаджують в підготовлені ємності, наповнені субстратом. Його отримують, змішавши 2 частини дернової землі і по одній – торф ‘яній, листовій і піску. Потім горщики ставлять у приміщення з температурою + 12-16 ºС і вологістю не нижче 80%. Обов ‘язково має бути хороше освітлення, оскільки інакше рослини витягуються, листя втрачає своє яскраве забарвлення, і якість цвітіння в подальшому може постраждати.

Для збільшення кількості садивного матеріалу відприс можна розділити навпіл таким чином, щоб на кожному залишалося не менше однієї нирки. Місце розлому обробляють слабким розчином марганцівки або посипають деревним вугіллям.

Розмножується калла ефіопська і за допомогою насіння. Цей спосіб використовують переважно селекціонери, оскільки він дозволяє зберегти сортові особливості рослини. На посадку береться тільки свіже насіння. Їх замочують на 6 годин у спеціальному розчині, що стимулює розвиток. Після цього викладають на вологу ганчірку, накривши зверху іншим її кінцем, і на 7 днів поміщають у тепле місце. Як тільки насіння проросте, їх висівають у ґрунт. Пророщуються вони при температурі 20 ^ С. Входи, що з ‘явилися, пікірують по окремих ємностях.

Хвороби і шкідники

В основному грибковими та інфекційними захворюваннями страждає ефіопська калла. Посадка і догляд, що проводяться без дотримання правил агротехніки, – основні причини їх виникнення. Перезволоження ґрунту, надлишок азотистих добрив зазвичай призводять до ураження рослини грибком. При перших ознаках цього необхідно припинити полив, замінити ґрунт і обробити квітку фунгіцидами.

Найважливіше попереджати подібні захворювання, оскільки позбутися деяких з них буває дуже складно. Профілактика полягає в знезараженні клубнів, видаленні частин рослини з найменшими ознаками захворювання.

З комах шкідників для калли найбільшу небезпеку становить павутинний кліщ і тля. Для боротьби з ними рекомендується обприскувати рослину спеціальними препаратами (“Фітоверм”, “Вертимек”) і мильним розчином.

При правильному догляді справжньою окрасою будинку може стати калла ефіопська. Фото цих дивовижних кольорів підтверджують той факт, що, доклавши зовсім небагато зусиль, можна виростити таку красу у себе в будинку.