Чи насправді зола, перегній та йод є корисними для підживлення часнику та отримання великих головок

Отримання великих головок часнику є важливою метою для городників та фермерів. Застосування деяких домашніх засобів, таких як зола, перегній та йод, для підживлення часнику, є досить поширеним. Давайте розглянемо ці твердження з наукової точки зору, інформує Ukr.Media.

Зола

Твердження: Додавання золи сприяє отриманню великих головок часнику.

Наукове обґрунтування: Зола є джерелом багатьох мікроелементів, таких як калій, фосфор, магній та кальцій. Відомо, що калій сприяє зростанню кореневої системи рослини, а також поліпшує синтез білків та карбогідратів. Фосфор є важливим елементом для стимуляції росту кореневих волосків та розвитку кореневої системи. Магній і кальцій впливають на метаболізм рослини та стабільність клітинних стінок.

Щоб забезпечити оптимальний ріст часнику, можна додати невелику кількість деревної золи під час посадки часнику або розсипати її навколо рослин упродовж вегетаційного періоду.

Перегній

Твердження: Використання перегною покращує розвиток головок часнику.

Наукове обґрунтування: Перегній є цінним органічним добривом, яке містить азот, фосфор, калій та інші поживні речовини. Азот сприяє формуванню білків, які необхідні для росту листків та стебел. Фосфор впливає на розвиток кореневої системи та регулює процеси фотосинтезу. Калій допомагає забезпечити стійкість рослин до стресових умов, таких як посуха та низькі температури.

Для досягнення кращих результатів можна вносити перегній під час підготовки ґрунту перед посадкою часнику, а також застосовувати його в ході вегетаційного періоду.

Йод

Твердження: Йод сприяє формуванню великих головок часнику.

Наукове обґрунтування: На цей час немає достатньо наукових доказів, які підтверджують безпосередній вплив йоду на ріст та розвиток часнику. Йод є важливим мікроелементом для рослин, однак його вплив на формування головок часнику потребує додаткового дослідження.

Висновок

Додавання золи та перегною може позитивно впливати на розвиток часнику, оскільки вони забезпечують важливі поживні речовини для зростання рослин. Щодо йоду, хоча він є важливим мікроелементом для рослин, його безпосередній вплив на формування головок часнику потребує більш детального дослідження.

Найкращим підходом є збалансоване та регулярне застосування органічних та мінеральних добрив, що забезпечать часнику всі необхідні поживні речовини для здорового та стійкого росту, а також уважний догляд за рослинами під час вегетаційного періоду.

Часник: властивості та користь природного антибіотика

Часник широко використовується на кухні і має корисні властивості. Культивують його у всьому світі через його аромат та смак, який він надає стравам. Щоб виростити врожай часнику, не потрібний особливий досвід. Цибулинну рослину, відому з давніх часів у наших садах вирощують як однорічну, розмножуючи шляхом поділу зубчиків голівки часнику.

Особливості часнику

Часник містить багато поживних речовин, таких як мінеральні солі (магній, кальцій, фосфор, йод та залізо), вітаміни (B1, B2, A, C та PP), а також деякі активні інгредієнти, які корисні для здоров’я.

Культивований з давніх-давен він здатний покращувати смак багатьох страв, позитивно впливати на здоров’я. Зараз часник поширений у багатьох різновидах, з особливими характеристиками.

Вирощування цієї рослини не вимагає особливих навичок, але важливо вибрати відповідний сорт для певного клімату, і висаджувати його в найкращу пору року. Часник розвиває цибулину під землею, і з неї виростає довге зелене листя з ароматним запахом.

Цибулина часнику складається з часточок, розташованих на основі цибулини.

Їх може бути різна кількість (від 6 до 25), захищені оболонкою, колір якої може бути як білим, так і світло-фіолетовим.

Часник буває двох видів: ярий та озимий, кожен з яких має свій смак, умови зберігання та посадки. Ярий часник не «стріляє», розмножується лише зубчиками. Озимий викидає стрілки, де дозріває насіння часнику.

Зверніть увагу! Озимий часник популярніший. За ним простіше доглядати, і він має відмінну врожайність. Осінній посів зазвичай дає великі цибулини та більший урожай.

Користь часнику

Часник – лікарська рослина, яка вже давно використовується як ліки в багатьох домашніх засобах. Він допомагає організму боротися з усіма видами інфекцій, як вірусного, так і бактеріального походження, також має протипаразитарну та протигрибкову дію.

Часник має дуже сильну антисептичну дію проти численних патогенних мікробів і є сильним антибактеріальним засобом. Можна використовувати його як натуральні ліки у всіх випадках, коли мікроорганізми викликають запалення та інфекцію в організмі людини, для боротьби з багатьма сезонними недугами, такими як кашель, застуда і грип. Ще одна перевага часнику: він допомагає організму зміцнювати імунну систему.

Його необхідно вживати в сирому вигляді, інакше корисні речовини погіршуються і стають неактивними через температуру приготування або сушіння.

Додаткова інформація! Споживання сирого часнику з лікувальною метою: 3 зубчики на день протягом 3 тижнів, щоб мати достатню кількість корисних активних інгредієнтів.

Регулярне вживання сирого часнику має кілька позитивних ефектів на здоров’я серцево-судинної системи:

• здатний знижувати артеріальний тиск;
• має розріджувальну дію на кров;
• розширює кровоносні судини та артерії;
• бореться із поганим холестерином.

Насправді цей гіпотензивний засіб має дію, що очищає, особливо щодо кровотоку. Завдяки його здатності розріджувати кров і полегшувати кровообіг, він благотворно впливає на всю серцево-судинну систему, навіть тонізуючи серцевий м’яз.

Можна використовувати як натуральні ліки

Згідно з деякими дослідженнями, він може уповільнити розвиток ускладнень діабету, додаткового фактора ризику серцево-судинних захворювань. У профілактичних цілях зміцнюють імунну систему, необхідну захисту організму від різних видів раку.

Переваги часнику для травної системи у традиційній народній медицині:

• дезінфікуючі властивості корисні для усунення виразок, що вражають кишечник;
• стимулює хороше травлення, кишкову флору;
• запобігає здуттю живіт завдяки волокнам, що перешкоджають виробленню кишкових газів;
• захищає печінку від різних токсичних речовин (ліки, забруднення);
• допомагають печінці руйнувати та виводити канцерогенні частинки;
• має проносну дію, корисний при запорах.

У разі шлунково-кишкових проблем, таких як бродіння та метеоризм, часник є відмінним союзником, а також ефективний як протидіарейний та спазмолітичний засіб, сприяючи травленню в цілому.

Завдяки багатству антиоксидантів (аліцином, флавоноїдами, вітамінами Е і С) часник допомагає боротися зі шкідливим впливом вільних радикалів, що є причиною процесу старіння. Також має сечогінні властивості завдяки високому співвідношенню калію і натрію. Тому його слід вживати, щоб уникнути затримки води в організмі.

Інші способи застосування часнику в народній медицині

Регулярне вживання сирого часнику корисне для здоров’я, але є інші способи скористатися його перевагами у вигляді різних примочок, компресів, припарок.

• припарка часнику застосовується як сильний антибіотик проти вугрів та прищів, наслідком чого є їхнє висихання.
• зміцнює нігті та волосся;
• настій часнику – від застуди;
• часник із молоком відмінно допомагає від кашлю;
• парова баня з часником ефективна при інфекції дихальних шляхів;
• часникова олія для боротьби з випаданням волосся.

Хоча часник є широко поширеним і безпечним продуктом харчування, але якою б корисною не була їжа, якщо перевищити її споживання, можна завдати шкоди організму. Найчастішими симптомами при вживанні великої кількості часнику є гастрит, нудота, запаморочення, блювання та діарея.

Протипоказання

Коли уникати вживання часнику?

Часто змушує нас утримуватися від його вживання часнику тяжкість дихання через виділення аліцину, проблеми із травленням та нудота при вживанні у великій кількості.

Часник: побічні ефекти

Запах часнику дуже сильний, його аромат дуже характерний і може залишати неприємний присмак у роті або неприємний запах з рота. Саме ці речовини роблять його дуже корисним для організму суперпродуктом. Щоб зменшити неприємний запах із рота, можна:

• пережувати кавове зерно або лист м’яти після їди;
• з’їсти яблуко, оскільки воно допомагає освіжити рот;
• видаліть найвнутрішню частину часнику, що зробить його аромат менш гострим;
• використовувати часник як приправу разом з ароматними травами та оливковою олією.

Обставини, за яких його не рекомендується їсти

Властивості часнику знижувати кров’яний тиск, дуже корисні для тих, хто страждає на гіпертонію. Однак тим, хто схильний до низького кров’яного тиску не слід перевищувати споживання часнику.

Якщо проблеми зі щитовидною залозою, що може вплинути на споживання йоду при прийомі ліків.

Часник робить кров більш рідкою, покращує її циркуляцію, але деякі ліки можуть викликати побічний ефект.

Люди, які страждають на гастрит або виразку повинні уникати його. Крім того, часник може взаємодіяти з деякими ліками, і тому корисно звернутися до лікаря, якщо є якісь сумніви з цього приводу.

Як виростити часник у домашніх умовах

Нарешті, часник корисний як для нашого організму, а й коли його вирощують поруч із іншими садовими рослинами. Він може захистити їх від нападу шкідливих комах і запобігти деяким хворобам рослин.

Часник можна садити восени чи ранньою весною. Осінній садять із жовтня до середини грудня. Він переносить морози та суворі зими, а навесні дає зелене листя, яке теж можна їсти. Йому потрібна прохолодна погода для правильного розвитку. Без періоду холоду голівки часнику не поділяються на зубчики, і він схожий на цибулю. Для посадки найкраще підходять середні голівки часнику

Часник вирощують із окремих зубчиків. Кожен зубчик виростає на повну голівку. Садити часник потрібно на сонячному місці в добре дренований ґрунт. На важких глинистих ґрунтах, а також на бідних піщаних часник погано розвивається.

Садять часник у підготовлений ґрунт. Перед посадкою ділянку ретельно обробляють на глибину не менше 10-15 см, щоб грунт був пухким. Можна покращити ґрунт, додавши за кілька місяців до посадки перепрілі органічної речовини, наприклад, садовий компост.

Для посадки відбирають лише найкращі зубчики, які мають здоровий та сильний вигляд. Вони забезпечать урожайність рослин.

Садять загостреним кінцем вгору, з відривом 15 див друг від друга, залишивши 30 див між рядами. Осінні посадки накривають шаром мульчі без бур’янів. Підійде скошена трава, листя чи солома. Це допомагає запобігти різким коливанням температури грунту. Провесною обережно знімають мульчу з пророслого листя.
Надлишок та застій води – найлютіші вороги часнику, який у цих умовах легко гниє. Поливають його, якщо погода суха, і прополюють між рядами, щоб рослини не заростали бур’яном протягом вегетаційного періоду. Періодично вносять органічну мульчу, наприклад скошену траву, щоб зберегти землю прохолодною і вологою. Коли часник дозріє і його листя почне жовтіти, повністю припиняють полив, щоб цибулини затверділи.

Важливо! Щоб вийшли великі головки часнику, необхідно запобігти цвітінню рослини. Тому обрізають стрілки часнику, щойно вони почнуть давати бутони.

Збір та способи зберігання часнику

Залежно від регіону, збирання врожаю часнику може відбуватися з липня по вересень. Часник, посаджений восени, дозріє наприкінці червня чи липні, а весняні посадки будуть готові до осені. Коли листя рослини повністю висохне, можна приступати до збирання цибулин. Щоб продовжити термін зберігання головок часнику, залишають на тиждень сушитися на свіжому повітрі.

Після висихання очищають землю, що залишилася, зрізають листя і зберігають в сухому прохолодному місці з хорошою вентиляцією. Його також можна зберігати в теплому та сухому приміщенні, не більше трьох місяців. Уникають зберігання часнику в поліетиленових пакетах, тому що цибулини швидко загнивають.

Секрети вирощування часнику: поради початківцям

Одним з найочікуваніших гостей Третього часникового форуму UkrUP восени 2017 р. був, звісно ж, Зеновій Сич ― доктор сільськогосподарських наук, один з найбільших знавців часнику в Україні, що багато років працював над вивченням сортів та технологій вирощування цієї культури.

Темою доповіді фахівця на форумі були особливості вибору посадкового матеріалу часнику, підбір сортів, їх порівняння та найважливіші характеристики. Ми відібрали найцікавіше з виступу Зеновія Сича на форумі та структурували за темами, щоб ви змогли швидко знайти відповіді на всі свої питання. Отож, представляємо вам секрети справжнього майстра часникової справи.

Які особливості українського часниківництва?

Україна є найбагатшою на місцеві сорти часнику, адже у Львівському національному аграрному університеті колекція налічує більше трьохсот місцевих сортів.

На фоні великої кількості сортів повністю відсутнє науково-обґрунтоване розсадництво. Еліта може бути тільки тоді, коли випробувані клони, а не просто пропустили цикл через повітряну цибулинку. У нас є проблеми з хворобами, урожайністю, а все тому, що ми не маємо випробовування й розсадництва часнику.

Скільки потрібно на руці пальців, щоб порахувати дійсне виробництво сортового часнику в Україні? Три, максимум чотири.Сучасна українська наука при вирощуванні часнику повністю відстала.

У Львівському національному аграрному університеті в цьому році вирощено близько трьохсот кілограм еліти. Це дуже мало.

Всі сорти у виробництві діляться на дві великі групи ― це нестрілкуючі, до якої входять як озимі, так і ярі види та стрілкуючі, які є основним виробництво в Україні, до яких входять тільки озимі сорти.

«Крім цього, у виробництві є сортові підробки. Звертались до мене, щоб я відрізнив справжній часник від підробки, наприклад сорту Софіївський, Прометей, Дюшес», ― поділився науковець.

Який сорт обрати?

Чому важливе місце має сорт? Вимоги до сорту стоять найближче до споживача, саме він ставить питання «Який він хоче часник?», «Який хоче смак?».

Світове різноманіття часнику дуже велике за формою, кольором, за вагою головки. На різних ґрунтах ріст, колір, смак одного сорту буде змінюватись.

Якщо ви хочете бути на коні, не треба дивиться на чужі сорти, а потрібно мати власні.

На сьогодні встановлено такі основні критерії до відбору часнику: розмір і маса головки, здатність до виробництва якісної однозубки, стійкість до хвороб і морозів, а також товарний вигляд головок і зубка.

Основні сорти в Україні належать до стрілкуючого часнику: Любаша, якого маємо найбільші площі, Прометей, Софіївський (Уманський національний університет садівництва), Дюшес, Мереф’янський білий (Інститут овочівництва і баштанництва) та Спас. До нас завозять також нестрілкуючі сорти ― це Мессідром, Сабадром, Месідор, Гермідор та інші.

Що стосується нестрілкуючого часнику, то найпоширенішим вітчизняним сортом є Лідер, який подібний до сорту Матадор, Месідор.

У нестрілкуючих сортів є певні недоліки: вони розмножуються тільки через зубки, не мають повітряних цибулин, коефіцієнт розмноження дуже низький. Для розмноження потрібно брати лише великі зубки із зовнішніх рядів. Всередині зубки значно менші. Серед тих часників потрібно знайти, такі сорти, щоб ті дрібні зубки давали однозубку. Ви їх не викидаєте, а сієте, щоб отримати однозубку.

Сорт Лідія, який з’явився нещодавно, один із самих ультраскоростиглих сортів української селекції, який не стрілкується. На ринок із ним можна виходити на початку червня. Він має невеликі головки типу Матадора, Месідора, але дає ранню продукцію. Поки точно невідомо, чи матиме цей сорт перспективи для поширення, однак, можливо, його краще вирощувати на Закарпатті, на півдні України, Одеська область.

Який часник найурожайніший?

Якщо взяти всі овочеві культури, то вони мають дві моделі урожайності.

Перша модель є найпростішою, до якої відносяться часник, цибуля, капуста, морква та столовий буряк. Складовими цієї моделі є густота на полі та маса одного органу (маса головки часнику).

До другої ― складної ― моделі відносять, наприклад, перець, томат та цукрову кукурудзу. Тут звертають увагу на три критерії: густота, середня маса і кількість плодів на рослині.

Центральною ознакою для часника є маса головки. Якщо дати певну густоту, буде більша урожайність. Але у деяких випадках потрібно жертвувати урожайністю, щоб були крупніші головки.

Отже, згідно із дослідженнями, на першому місці за розміром головки є високоінтенсивний сорт Любаша, який має дві репродукції. Перша ― це яка весь час «крутиться» в Україні, а друга ― оздоровлена за межами нашої країни, а потім завезена назад. Це так званий вегетативний географічний гетерозис ― один сорт перевозять з однієї місцевості до іншої, наприклад ― з півночі на південь.

На другому місці ― Софіївський, третє ― Прометей, четверте ― Дніпровський велетень і на п’ятому ― Дюшес.

Але, до прикладу, у сорту Любаша приблизно 12 % кухонних відходів. В залежності від фракції може бути навіть 20%. На це теж треба зважати.

Чи треба видаляти стрілки?

При визначенні рейтингу дуже важливо видалити суцвіття і без видалення суцвіття.

Весь фенологічний період часнику розділений на 100 періодів. Часник стрілкуючий дуже сильно реагує на видалення суцвіття у фазу «свинячий хвостик» (57-58 фенофаза). Якщо у цій фазі відірвати стрілки, то це дає високий приріст урожайності.

Зокрема, головки сорту Дюшес без видалення стрілок мали середню масу 47 г, а при видаленні ― 55 г.

Сорт Любаша: без видалення стрілок ― 60 г, а з видаленням середня маса зросла на 16 % ― 70 г.

Але є сорти, які мало реагують на видалення стрілок. Наприклад ― Бета Санрайз. По ньому прибавка маси в наших дослідах складала близько 7 %.

Є така закономірність: чим менший зубок ви садите, тим більший вплив видаленого суцвіття.

У часнику може бути проблема засмічування поля під час зрізування стрілок та утворення повітряних цибулинок. Це коли зрізані стрілки у фазі «свинячий хвостик» лежать на полі, але вони утворюють повітряні цибулинки, що проростають наступного року. Вони засмічують посів падалицею.

Повітряні цибулинки ― які вони бувають?

Всі сорти стрілкуючого часнику поділяються на дві великі групи. Це, перш за все, тип «кукурузка», а також тип «вівсянка». Відрізняються вони формою повітряних цибулинок: ті, що нагадують за формою зерно кукурудзи, та ті, що нагадують зернівку вівса.

Кукурузка має крупну повітряну цибулину ― від 50 до 180 мг. У суцвітті може бути від 50 до 150-200 шт. повітряних цибулин: чим їх менше, тим більші самі цибулинки.

Перестаньте купувати кілограмами однозубку і повітряні цибулини, адже потрібно купувати штуками, кількістю посадочних одиниць!

Наприклад, сорт Любаша, який пропущений через решета, має 15 тис. шт. повітряних цибулин в 1 кг.

Що стосується решет, то у великозубкового часнику, типу кукурузки, фракція має бути поділена з кроком 1 мм, а у вівсянки ― 0,5 мм. Решета потрібно використовувати продовгувасті, а не круглі, тому що повітряні цибулини видовжені і коли їх провіюють, то вони дуже легко відділяються.

До типу вівсянок входять районовані сорти Спас і Софіївський. Середня маса повітряної цибулини у них низька (20–30 мг). Щоб розділити їх на фракції, решета мають бути встановлені на +/- 0,5 мм.

Які зубки краще садити ― великі чи дрібні?

Якщо займатися часниківництвом, то все має бути розкладено по сортах. Головки ділять на зубки, зубки ділять на фракції: дрібні, середні і великі. Великими рахуються зубки з масою 5-6 г, а малими ― 1,5-2,5 г.

Початкова маса садивного матеріалу має велике значення. Чим більший садять зубок, тим більше утворюється восени коренів. А оскільки з коріння до плоду надходять всі необхідні поживні речовини, то й урожай буде більший.

Але садити великий зубок може бути економічно невигідно, адже зростають витрати на посадковий матеріал. Тому тут треба шукати «золоту середину».

Стосовно ж норми висадки зубків, то для півдня України без поливу оптимальною можна вважати норму 220 тис. шт/га.

Яка густота посіву повітряних цибулинок на однозубку?

У 2017 р. без поливу вдалось отримати найбільшу врожайність у 4,7 т/га повітряних цибулин. Це було зроблено через вирощування невикопаної однозубки при густоті 700 тис. шт/га.

Часник при вирощуванні однозубки витримує густоту до 6 млн шт./га. Урожайність зростає до 4 млн шт. однозубок на 1 га. А потім відбувається поступове зниження урожайності за рахунок зменшення ваги цибулини.

Нормальна кількість однозубок становить 3-4 млн шт. на 1 га.

Найважливіше тут ― рівномірність посадки. Наприклад, візьмем норму 3 млн шт./га при ширині міжрядь 30 см. Це виходить 33 тис. погонних метрів, тобто на кожному цьому метрі потрібно розмістити мінімум 100 повітряних цибулинок ― з кроком 1 см. Чим рівномірніше їх розміщувати, тим легше збирати.

Проблема ж вирощування часнику в тому, що ми наперед не знаємо схожості.

Теоретичну високу врожайність повітряних цибулинок і високий коефіцієнт розмноження мають сорти Дюшес, Любаша, Прометей.

Коли збирати однозубку й повітряну цибулинку?

Вирізати стрілки з повітряними цибулинками треба тоді, коли розкриється 10-20% повітряних цибулинок, коли обгортка лопне.

Довжина стрілки повинна бути мінімум 40 см. Не можна різати стрілку на 15-20 см ― цим зменшується урожайність і якість!

Якщо є можливість, краще взагалі викопувати рослини і ставити під навіс. Щоб поживні речовини, які є в цибулині і стеблі, перейшли потім до цибулинок. Чим довше залишаєте стрілку необмолоченою, тим більшою стає повітряна цибулинка.

Повітряні цибулинки не потрібно спішити молотити: ставите під навіс і тримаєте скільки можете. Якщо обмолотили, потрібно десь зберігати, для цього під навісом стелите агроволокно і розтеляєте повітряні цибулинки товщиною 5-7 см. Ніяких ящиків, мішків.

Оптимальні терміни збирання однозубки ― коли полягли листки, приблизно 25 червня. Ви її підкопуєте і вибираєте, але не обривайте листки. Зберігати під навісом 15-20 днів, якщо є можливість ― до самого висаджування. При зберігання втрачається 25-30% маси, за рахунок висихання, тому якщо плануєте продавати однозубку ― продавайте одразу після збирання.

Які хвороби та шкідники уражують часник?

Фузаріоз. Має дуже різноманітні прояви. Щоб його виявити потрібно перед тим як вибираєте головки на потомство, підрізати денце. По денцю видно, де є фузаріоз. Здорова головка ― біле денце.

Коли ділите на зубки, червоні зубки ― ознака фузаріозу. Дуже страшна хвороба, яку треба долати комплексно: це і сівозміна, і відбір сортів, садивного матеріалу, обробка фунгіцидами.

Саме фузаріоз ― головна причина зниження схожості і того, що тяжко буває визначити норму висадки часниу на гектар. Можна посадити 100 зубків, а отримати 80 пророслих, тому що є прихована інфекція.

Шийкова гниль. Дуже характерна для Любаші. Білі луски зовні, а всередині зубки червоні, головка загниває, мокра гниль,навіть коли суха погода, шийка не загоюється.

Сажка ― теж дуже небезпечна хвороба, яка знищує урожай. Залишається одна порохня, потерть.

Бактеріози. Загнивають корені і денце. Виглядає на стеблі й зубках водянистими плямами, зубок загниває і гине, перш за все, зародок часнику.

Іржа ― вкрай небезпечна. В 2015 р. від іржі згоріли майже всі сорти.

«У 2015 р. я планував побити рекорд по Любаші, саме по масі голівки. Я хотів виростити головку більшу, ніж 250 г. Було використано все, що треба, але через цю хворобу досягнув ваги лише 140 г», ― зазначив Зеновій Сич.

Хвороба починається приблизно після 20 травня в умовах Степу. Спочатку з’являються непомітні плями, потім починається спороношення, потім все згорає. Проявилась у 2015 р. 23 травня, у 2016 р. ― 5-10 червня, у 2017 р. ― після 10 червня.

Хвороби, які виникають через неправильне зберігання. Особливо небезпечні для садивного матеріалу. Виникають, якщо матеріал не посушити відповідним чином, без провітрювання зубки «запарюються».

Потрібно не лінитись робити таку річ: відібрати 100 зубків, «роздягнути» їх і подивитись який процент має ці хвороби. Хвороби, що виникають від запарювання: біла, чорна, целюлозна гниль.

Нематода. Часто зустрічається стеблова нематода, яка проникає в судини і закупорює їх, особливо на сортах, які розмножуються тільки зубками. Уражується піхва листка, листки полягають. Є поля або ділянки в межах поля, де нематода живе. Небезпечно розміщувати часник після ячменю, пшениці, оскільки вони є господарями, резерваторами нематод.

Часникова міль. В 2017 році проявилась особливо широко. Такі личинки, які розвиваються в надземній частині. З середини листка залишається одна потерть, вони виповзають, падають у грунт і окуклються. Можуть потрапляти і на склад з тими головками, які відкриті.

Кліщі. Кліщ сам по собі не розвивається, коли є здорова головка. Як тільки головка пошкоджена ― проникає кліщ. Головка перетворюється на порох ― не має що продавати. Розмір кліща ― 0,2 мм, але їх там мільйони. У декого кліщі викликають алергію.

Цикадки. Проявляються навесні, переважно у третій декаді березня. Тільки починає часник відростати, вони з бур’янів, особливо з люцерни, починають прилітати на часник, пошкоджують його і переносять хворобу мікоплазмоз. Ця хвороба резервується, зокрема, на цикорії, або «петрових батогах». Якщо ви бачите «петрові батоги», то ви їх вирубуйте, бо цикадки з них перенесуть мікоплазми на часник.

Щоб відділити рослини, хворі на мікоплазмоз, потрібні фітосанітарні прочистки. Ті, що уражені мікоплазмою, швидше скидають обгортку. Якщо бачите на полі ці рослини, негайно зривайте, щоб потомство їх не попадало у товарний посів. Вони багато дають зубків, але пускати їх туди не можна.

Трипси значної шкоди задають листку, висмоктують сік, з’являються плями, знижується урожанйність. На півдні України дуже важко справитись з трипсами, урожайність цибулі й часнику знижується. І чим більше захоплює глобалізація, трипси будуть мати більше поширення. Від трипсів рятує лише хімічна обробка.

Крапельний полив сприяє появі трипсів, лише дощування може зменшити їх кількість на капусті, часнику, цибулі. Навіть, коли зібрали урожай, ви можете не продати його в супермаркеті, бо має нетоварний вигляд.

Попелиці кучкуються у піхвах листків, також біля самого суцвіття, кусають рослини і переносять вірусні хвороби.

Часник і мікориза

На сьогодні у нас не розроблена методика обробки часнику біологічними препаратами для заселення мікоризою.

Тут є один дуже важливий нюанс ― часник у нас садять дуже пізно. Відповідно мікориза не встигає розвинутись на коренях за оптимальних температур до настання морозу. Треба садити часник обробленим раніше, щоб коренева система утворилась раніше, і щоб ця мікориза поселилась на коренях.

«От при вирощуванні однозубки, коли ми сіємо повітряну цибулинку значно раніше, ніж зубок, в обробці повітряних цибулинок інокулянтами з мікоризою я бачу сенс», ― запевнив науковець.

З мікоризою є така ще й така ідея: ми можемо вносити такий грибок, щоб він заселив корені і денце, щоб ніякий інший хвороботворний грибок не хотів туди проникнути.

Як визначити сортову чистоту посіву?

Зараз випущене з уваги цивілізоване розсадництво і насінництво часнику. Ніхто не проводить апробацію, бо не знають, як її проводити. Не знають сортової чистоти та санітарної прочистки.

Апробацію має проводити спеціаліст, який має посвідчення, що видається на 3 роки.

«Для тих, хто цим займатиметься, я рекомендую свою книгу: Насінництво овочевих культур/Жук, Сич. ― Вінниця, 2011. Там ви знайдете все, що стосується сортопрочисток, апробації, як її робити, навіть для себе, щоб грамотно підійшли до цієї справи, знали що робити», ― поділився Зеновій Сич.

Всі апробації проводяться на основі інструкції з апробації овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів (Харків, 1999), затвердженої Мінагрополітики.

Практично всі овочеві культури мають кормових двійників, навіть часник. Тобто і гарбузи є кормові, і морква, буряк, кабачки, капуста. Вони перезапилюються з іншими культурними сортами і потрібно знати, як їх відрізнити.

Що стосується часнику, скільки потрібно відібрати рослин для аналізу? Для 0,5 га ― 250 рослин, 20 га ― 1 тис. рослин.

Коли ви відберете по діагоналі кількість проб з такої кількості рослин і проаналізуєте, то будете знати сортову частоту.

Це можна визначити тоді, коли у посіві є всі органи: головка, листки, суцвіття з повітряними цибулинками. Викопуєте, дивитесь і знаєте, відповідає сорту чи ні.

Ознаки, як потрібні апробатору: стрілки, головки і зубки. Перевіряють по кожній десятій головці, викопуючи 1 тис. рослин.

Лише по головці або зубках визначити важко. Наприклад, сорт Дюшес нагадує сорт Любаша, але має світлішу повітряну цибулинку. Любаша відрізняється від Дюшесу у фазі стрілок. Дюшесу стрілки стоять як свічки білі, а у Любаші зелені.

Мутації та мінливість у часнику

Мутації в часнику, за ознаками зубків і повітряних цибулин, відбуваються з частотою 1 мутація на 60-100 тис. рослин. Мутації йдуть у бік зміни забарвлення, висоти тощо.

У нас є місцевий сорт ідентичний Любаші, який є її копією. Лише якщо в Любаші 110 см висота стрілки, то в нього ― 80 см і головка буде менша.

Мутація, щоб закріпитися, має відбуватися у точці росту. Якщо це буде в інших частинах тканин, то мутація відбудеться, але не закріпиться.

Мінливість залежить від погодних умов, густоти, ґрунту, навіть від хвороб.

Наприклад, якщо взяти мінливість ознак однозубки.

На прикладі Любаші: чим дрібніша однозубка, тим темніший має колір. Це зумовлено тим, що чим менша однозубка, тим менше вона має покривних листків, просвічуються зубочки. Якщо більша, то кожен листок утворює свій шар сухої луски. Багато шарів «маскують» забарвлення і однозубка виглядає світлішою.