Хто не підписав Дняо

0 Comments

Що таке Будапештський меморандум, який так і не дав Україні гарантій безпеки

Про це заявив президент Володимир Зеленський 19 лютого у своєму виступі на безпековій конференції у Мюнхені.

Якщо найближчим часом таких рішень не буде, Україна вважатиме, що Будапештський меморандум не працює, а усі домовленості 1994 року поставлені під сумнів.

Це не перша спроба української влади звернутися до країн-гарантів Будапештського меморандуму і нагадати їм, про порушення суверенітету України. За словами Зеленського, таких спроб за всю історію існування документу було три. Зараз влада спробує зібрати такі консультації вчетверте і востаннє.

Що таке Будапештський меморандум і чому він не працює? ВВС News Україна пригадує основні пункти документа та історію його підписання.

Автор фото, UKRINFORM

Меморандум набув чинності з моменту підписання у 1994 році. Але Росія його не виконує, переконані в Україні

Про що Будапештський меморандум

Меморандум про гарантії безпеки підписали у грудні 1994 року у Будапешті, звідси й назва документу. Це сталося після приєднання України до договору “Про нерозповсюдження ядерної зброї”.

Будапештський меморандум підписали президент США Білл Клінтон, Росії Борис Єльцин, України Леонід Кучма та прем’єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор.

За документом, Київ відмовився від ядерного арсеналу, який на той час був третім за потужністю у світі після США і Росії.

Натомість США, Росія та Британія брали на себе такі зобов’язання:

  • поважати незалежність, суверенітет та теперішні кордони України,
  • утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України,
  • утримуватись від економічного тиску, що може порушити суверенітет України.

В Україні цей документ сприйняли як один з інструментів гарантій безпеки від найпотужніших світових гравців.

Ядерна міць України

До 1996 року Україна виконала свої зобов’язання: знищила 2000 стратегічних ядерних боєзарядів, успадкованих від СРСР.

Автор фото, UKRINFORM

1 червня 1996 року останню ракетну установку з України доправили до Росії

Попри те, що український ядерний арсенал називали третім у світі за потужністю, ця міць була формальною, переконував перший президент України Леонід Кравчук.

“Усі системи управління ракетами, штаби були в Росії, чорна валізка з пусковою кнопкою була у президента Бориса Єльцина”, – розповів Кравчук в інтерв’ю Deutsche Welle у 2011 році.

Хоча ракети-носії вироблялися на заводі “Південмаш” у Дніпрі, ядерні боєголовки виготовлялися в Росії.

А в України на початку 1990-их, за словами експрезидента, просто не було грошей на те, щоб налагодити власне виробництво боєголовок і їхнє обслуговування – це коштувало б 65 млрд доларів, а скарбниця була порожня.

Другий президент України Леонід Кучма, який підписував документ у Будапешті, у 2009 році визнав, що його попереджали про порожність гарантій меморандуму після його підписання.

“Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: “Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть”, – розповів Кучма на міжнародній конференції в Єрусалимі.

Меморандум не працює

Після анексії Криму і початку війни на Донбасі у 2014 році Київ неодноразово заявляв, що Росія порушила цю міжнародну угоду. Але в Україні критикують не лише Москву, але й те, як дотримуються своїх зобов’язань інші підписанти.

Проте представники США та Великої Британії заявляли, що свою частину меморандуму виконують.

Зокрема, колишній посол США в Україні, експерт аналітичного центру Brookings Institution з питань ядерного роззброєння Стівен Пайфер у 2018 році казав, що відповідно до меморандуму, Україна отримала не гарантії безпеки, а запевнення щодо неї і що між цими поняттями є різниця.

І дипломати, і експерти неодноразово заявляли, що Будапештський меморандум як інструмент безпеки і суверенітету України не працює.

Автор фото, УНІАН

Володимир Огризко каже, що невиконання Будапештського меморандуму підриває засади загальної європейської безпеки

Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко ще після анексії Криму заявляв, що справа не лише в Україні: ідеться про те, що невиконання Будапештського меморандуму підриває засади загальної європейської безпеки, а також головний принцип міжнародного права – угоди мають виконуватися.

Опитування президента

В офісі президента переконували: щоб підняти питання виконання своїх зобов’язань всіма підписантами Будапештського меморандуму на міжнародному рівні, Україні потрібна внутрішня підтримка громадян країни.

Тому у день голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з ініціативи президента паралельно провели ще й всенародне опитування з п’яти питань.

З-поміж іншого Зеленський запитав у виборців, чи потрібно Україні на міжнародному рівні порушувати тему про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом.

Автор фото, УНІАН

Всеукраїнське опитування: “5 питань від президента”

За його результатами, 74,2% учасників опитування підтримали право України на використання гарантій безпеки для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності. Проти висловилися лише 17,2%.

В Офісі президента тоді наголошували, що це не є позицією однієї з політичних команд в Україні, а може бути загальнонаціональною позицією.

“Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав-підписантів меморандуму щодо виконання їхніх зобов’язань”, – заявили в ОП.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

МАГАТЭ и Договор о нераспространении ядерного оружия

Договор о нераспространении ядерного оружия (ДНЯО) является краеугольным камнем глобальных усилий по предотвращению распространения ядерного оружия, содействию сотрудничеству в области мирного использования ядерной энергии и достижению цели ядерного разоружения.

ДНЯО был открыт для подписания в 1968 году и вступил в силу 5 марта 1970 года. Действие Договора было бессрочно продлено 11 мая 1995 года. Он насчитывает 191 государств-участников, что является самым высоким показателем присоединения в области ядерного нераспространения, мирного использования ядерной энергии и ядерного разоружения. В соответствии с ДНЯО государства-участники, не обладающие ядерным оружием, взяли на себя обязательства не производить или не приобретать каким-либо иным образом ядерное оружие или другие ядерные взрывные устройства, в то время как государства, обладающие ядерным оружием, обязались никоим образом не помогать, не поощрять и не побуждать какое-либо государство, не обладающее ядерным оружием, к производству или приобретению каким-либо иным способом ядерного оружия или других ядерных взрывных устройств. В договоре дается определение государств, обладающих ядерным оружием, как государств, которые произвели и взорвали ядерное оружие или другое ядерное взрывное устройство до 1 января 1967 года. Пять государств — участников Договора являются государствами, обладающими ядерным оружием.

Хотя МАГАТЭ не является участником ДНЯО, в соответствии с Договором на него возлагается ключевая ответственность по проведению проверки соблюдения его положений. Согласно статье III ДНЯО, каждому государству-участнику, не обладающему ядерным оружием, необходимо заключить с МАГАТЭ соглашение о всеобъемлющих гарантиях (СВГ), чтобы МАГАТЭ имело возможность проводить проверки выполнения государством-участником своих обязательств, принятых в соответствии с Договором, с тем чтобы не допустить переключения ядерной энергии с мирного применения на ядерное оружие или другие ядерные взрывные устройства.

В этой связи на МАГАТЭ возложена конкретная обязанность по проверке в качестве международного инспектората по гарантиям, а именно проверять выполнение обязательств, взятых на себя в соответствии с Договором государствами-участниками, не обладающими ядерным оружием. По состоянию на конец 2020 года 176 государств — участников Договора, не обладающих ядерным оружием, ввели в действие СВГ, как того требует Договор, а 10 еще предстоит это сделать.

МАГАТЭ также отводится важная роль в достижении целей, указанных в статье IV, по укреплению международного сотрудничества в области мирного использования ядерной энергии. Посредством своей деятельности, связанной с энергетической безопасностью, здоровьем человека, продовольственной безопасностью и безопасностью пищевых продуктов, управлением водными ресурсами и промышленными применениями, МАГАТЭ оказывает государствам-членам помощь в достижении ими целей в области устойчивого развития (ЦУР).