Скільки разів ходив старий до моря з наказами та проханнями старої

0 Comments

КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Олександр Пушкін написав «Казку про рибалку та рибку» в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка «Жадібна баба». Однак разом з тим поштовхом для написання «Казки про рибалку та рибку» стало також знайомство поета зі збіркою «Казки для дітей і родини» братів Я. і В. Ґрімм, де було вміщено казку «Про рибалку та його дружину» (нім. «Vom Fischer und seiner Frau»). У німецькій казці з’‎являється риба-камбала, яка насправді є зачарованою

Н. Ращектаєв. Ілюстрація до «Казки про рибалку та рибку». 1957 р.

королівною. Вона виконує всі бажаніш, які передає бідний рибалка від своєї дружини (нова хата, кам’‎яний палац, жінка стає королевою, потім імператрицею і Римським Папою — це найвища посада в католицькій церкві). Проте останнє бажання (жінка захотіла стати Богом) риба-камбала не виконала й повернула рибалку та його дружину до їхнього первісного стану, коли вони були бідними. Отже, історія про надмірну жадібність є поширеною темою народних казок різних народів світу.

Робота з текстом

1. Скільки разів ходив старий рибалка до моря?

2. Скільки бажань виконала золота рибка?

3. Як ви думаєте, з якими відчуттями звертався старий до рибки (сором, провина, повага, переляк та ін.)?

4. Чому старий нічого не попросив для себе в золотої рибки?

5. Кому ви співчували, читаючи казку? Чому? У який момент казки це відчуття було найсильнішим?

6. Про які риси характеру людей ідеться в казці?

7. Кому співчуває автор твору й кого засуджує? Як ви про це здогадалися? Знайдіть відповідні цитати.

8. Як змінюється образ старої баби?

9. Чому в кінці казки вона залишилася з розколотими ночвами?

1. Порівняйте, як звертаються герої казки один до одного: старий до рибки, рибка до рибалки, стара баба до свого чоловіка.

2. Визначте подібність і відмінність «Казки про рибалку та рибку» з народною казкою.

3. Які бажання старої баби збігаються в збірці братів Я. і В. Ґрімм і в казці О. Пушкіна? А в чому воли відрізняються?

Знайдіть і виразно прочитайте описи моря в «Казці про рибалку та рибку». Зверніть увагу на постійні зміни кольору та стану моря від синього й спокійного до чорного й буремного. Як ви думаєте, чому змінюється морс? Що підкреслюють ці зміни?

Поясніть зміст прислів’‎я Не у свої сани не сідай. Поміркуйте, кого з героїв казки воно стосується. Доберіть інші прислів’‎я до вчинків персонажів і подій казки.

Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

КАЗКА ПРО РИБАКА ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

Поезія Олександра Сергійовича Пушкіна стала гордістю й окрасою російської літератури. Серед численних шанувальників таланту митця чимало й дітей. Адже він — автор чудових віршованих казок, пройнятих любов’ю до усної народної творчості. Відчуття краси й сили народного слова Пушкіну прищепила няня, з якою в нього склалися теплі, дружні стосунки. Орина Родіонівна знала безліч російських прислів’їв і приказок, пісень і казок. Цими скарбами вона щедро ділилася зі своїм вихованцем.

КАЗКА ПРО РИБАКА ТА РИБКУ

Жив старий із своєю старою

Біля самого синього моря.

Жили вони в ветхій землянці

Рівно тридцять літ і три роки.

Дід ловив неводом рибу,

А баба куделила пряжу.

Якось в море закинув він невід, —

Прийшов невід з самим баговинням.

Він удруге закинув невід, —

Прийшов невід з травою морською.

Як утретє закинув він невід, —

Витяг невід однісіньку рибку,

Золотую рибку, не просту.

Почала тая рибка благати,

Людським голосом промовляти:

„Відпусти мене, діду, до моря,

Дорогий дам за себе я відкуп:

Відкуплюся, чим тільки ти схочеш!“

Здивувався старий, налякався:

Він рибалив тридцять літ і три роки

Та не чув він, щоб риба говорила.

Відпустив він рибку золотую

Ще й сказав їй привітливе слово:

„Бог з тобою, рибко золотая!

Мені твого відкупу не треба,

Іди собі, рибко, в синє море,

Гуляй там собі на просторі!“

Повернувся дід до старої,

Розповів їй про диво велике:

„Я піймав був сьогодні рибинку,

Золоту рибинку, не просту,

По-нашому рибка говорила,

В синє море додому просилась.

Дорогою ціною відкуплялась,

Відкуплялась, чим тільки я схочу.

Не посмів я взять відкуп з рибки,

Відпустив її так в синє море“.

Почала баба лаяти діда:

„Ой, дурило ж ти, недотепа!

Не зумів взяти відкупу з рибки!

Було взяти від неї хоч ночви1,

Адже наші, бач, зовсім побиті!“

От пішов дід до синього моря,

Бачить: море злегенька заграло.

Став він кликати рибку золотую.

Припливла з моря рибка, спитала:

„Чого тобі треба, дідусю?“

Тут старий уклонився та й каже:

Бач, стара моя все докоряє,

1 Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення тіста.

Не дає мені, старому, спокою:

Їй потрібні новісінькі ночви,

Бо наші, бач, зовсім побиті!“

Відказала рибка золотая:

„Не журися, іди собі з Богом,

Будуть вам новісінькі ночви“.

Повернувся старий до старої, —

А у баби новісінькі ночви!

Та ще дужче стара докоряє:

„Ой, дурило ж ти, недотепа!

Випросив, телепню, ночви!

А яка ж із ночов отих користь?!

Повертайся, дурню, до рибки,

Уклонися їй, випроси хату!“

От пішов дід до синього моря, —

Скаламутилось синєє море.

Став він кликати рибку золотую.

Припливла до нього рибка, спитала:

„Чого тобі треба, дідусю?“

Тут старий уклонився та й каже:

Іще дужче стара мене лає,

Не дає мені, старому, спокою:

Хату просить баба сварлива!“

Відказала рибка золотая:

„Не журися, іди собі з Богом.

Нехай так уже: буде вам хата!“

Пішов дід до своєї землянки,

А землянки нема вже й сліду!

Перед ним стоїть хата з світлицею1,

З димарем мурованим, білим,

Ще й дубові, тесові ворота.

А стара сидить під віконцем

1 Світлиця — світла парадна кімната.

Та чимдуж чоловіка картає:

„Ой, дурило ж ти, недотепа!

Випросив, телепню, хату!

Повертайся, вклонися рибці:

Вже не хочу я бути селянкою,

Хочу буть стовбовою дворянкою!“

Знов пішов дід до синього моря, —

Неспокійне синєє море!

Золоту став він кликати рибку.

Припливла з моря рибка, спитала:

„Чого тобі треба, дідусю?“

Уклонився він рибці та й каже:

Бач, стара моя зовсім здуріла,

Не дає мені, старому, спокою:

Вже не хоче буть вона селянкою,

Хоче буть стовбовою дворянкою“.

Відказала рибка золотая:

„Не журися, іди собі з Богом!“

Повернувся старий до старої,

Що ж він бачить? — Високі хороми,

А на ґанку стоїть його баба,

В соболевій вона тілогрійці,

Грезетова на маківці кичка1,

Ще й перлове намисто на шиї,

На руках самоцвітні каблучки,

На ногах — чобітки червоні.

Перед нею дбайливі слуги,

Вона б’є їх, за чуба тягає.

Каже дід до своєї старої:

„Здрастуй, пані-добродійко дворянко!

Чи теперечки ти вдовольнилась?“

1 Грезетова кичка — давній головний убір заміжньої жінки з тканини із візерунком того самого кольору.

А стара на старого як гримне

Та на стайню до коней послала.

От і тиждень, і другий минає,

Іще дужче тут баба здуріла,

Знов до рибки старого посилає.

„Повертайся, вклонися рибці:

Вже не хочу я бути дворянкою,

Хочу вільною бути царицею!“

Дід злякався, почав благати:

„Що ти, бабо, чи ти сказилась?

Ні ступити, ні мовить не вмієш,

То й смішитимеш ціле царство!“

Розгнівалась баба ще дужче,

Як ударить діда в обличчя.

„Як ти смів сперечатись зі мною,

Зі мною, дворянкою стовбовою?!

Йди до моря, кажу тобі честю,

А не схочеш — неволею підеш!“

Почвалав старенький до моря, —

Почорніло синєє море.

Золоту став він кликати рибку.

Припливла до нього рибка, спитала:

„Чого тобі треба, дідусю?“

Уклонився старий та й каже:

Знову моя баба вередує:

Вже не хоче бути дворянкою,

Хоче бути вільною царицею!“

Відказала рибка золотая:

„Не журися, іди собі з Богом.

Добре, буде царицею баба!“

До старої дідусь повернувся,

Бачить: царський палац препишний,

У палаці стару свою бачить, —

За столом сидить вона — цариця,

Служать їй бояри та дворяни,

Наливають їй вина заморські,

А на закуску — медяники солодкі.

Навкруги стоїть грізна сторожа,

За плечима — списи та сокири.

Як побачив дідусь, налякався,

В ноги він старій уклонився,

Мовив: „Здрастуй, грізна царице!

Чи ж теперечки ти вдовольнилась?“

І не глянула баба на нього,

Тільки гнати з очей його звеліла.

Тут підбігли пани та бояри,

Старого у шию заштовхали.

А на дверях сторожа надбігла

Та сокирами ледь не зарубала.

Ще й народ глузував із нього:

„Так і треба тобі, старий нечемо!

Це тобі, нечемо, наука,

Щоб не ліз не в свої сани!“

Ось і тиждень, і другий минає, —

Іще дужче баба здуріла,

Царедворців по діда посилає.

Розшукали старого, приводять.

Чоловікові й каже баба:

„Повертайся, вклонися рибці, —

Вже не хочу я бути царицею,

Хочу бути морською володаркою,

Хочу жити в окіяні-морі,

Щоб служила мені рибка золотая

І в мене була на побігеньках“.

Не насмілився дід сперечатись,

Не наважився всупереч казати.

От іде він до синього моря,

Бачить — море сердито бушує,

Надимає розгнівані хвилі,

Ходять хвилі, і стогнуть, і виють.

Став він кликати рибку золотую.

Припливла з моря рибка, спитала:

„Чого тобі треба, дідусю?“

Уклонився старий та й каже:

Що робити з клятою бабою?

Вже не хоче вона буть царицею,

Хоче буть володаркою морською,

Щоб їй жити в окіяні-морі,

І щоб ти сама їй служила

І в неї була на побігеньках!“

Не сказала нічого рибка,

Лиш хвостом по воді майнула

І сховалась в глибокому морі.

Довго ждав старий біля моря,

Не діждався, пішов він додому.

Глянув — аж перед ним землянка,

На порозі сидить його баба,

Перед нею — розколоті ночви.

Переклад Наталі Забіли

✵ Назви головних героїв прочитаної казки. Розкажи про них, використовуючи слова добрий, терплячий, ввічливий; лиха, сварлива, ненаситна.

✵ Скільки разів старий звертався до рибки з проханнями? Які слова допомагають уявити море кожного разу, коли це відбувалося? Чому змінювався стан моря?

✵ Поділи казку на частини й придумай для них назви. Усно опиши малюнки, які б передавали зміст кожної частини. Які слова з казки допомогли тобі створити уявні малюнки?

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.