Яка температура може бути у дитини після щеплення

0 Comments

​Температура після щеплення. Що робити?

Підвищення температури після щеплення – це природна реакція організму на введення вакцини, і зустрічається вона достатньо часто. Так організм реагує на ослаблений або вбитий вірус, з яким він повинен впоратися самостійно і, таким чином, придбати імунітет на все життя чи певний проміжок часу.

Для більшості вакцин реакція у вигляді підвищення температури можлива протягом першої доби після щеплення. Для живих вакцин (зокрема, КПК), як правило, підвищення температури спостерігається на 5-12 день (частіше на 7-8 день) після щеплення.

Незалежно від того, що є причиною підвищеної температури у дитини, батьки мають реагувати стандартно.

Коли люди розповідають історії, як дитині було погано після щеплення, як вона стала важко хворою та потрапила до стаціонару, то в абсолютній більшості випадків причиною цього є неадекватна реакція батьків на підвищену температуру. Батьки мають бути готові до підвищення температури. Вдома мають бути засоби для пероральної дегідратації, жарознижуючий засіб (парацетамол або ібупрофен в рідкий лікарський формі). Зауважимо, що в свічках ці жарознижуючі всмоктуються дуже повільно та не дають потрібного ефекту.

Якщо у дитини почала підвищуватися температура, одягайте її тепліше, в кімнаті має бути чисто, прохолодно, волого. Оптимальна температура близько 20 градусів. Не примушуйте їсти, активно поїть його, використовуйте жарознижуючі засоби. За таких умов дитина прийде в норму протягом доби, максимум двох. Рекомендується розташувати у дитячій спальні гігрометр – прилад, який дозволяє контролювати температуру та вологість повітря у приміщенні.

Коли температура може закінчитися ускладненнями

Пояснимо це на наочному прикладі. У дитини вночі температура 39°С, батьки не помічають, що дитина горить, а потім помітили – поставили свічку зі жарознижуючим. Зранку з судомами та зневодненням дитина потрапила до лікарні, заробила запалення легень. Винне щеплення? Ні, насправді, винні батьки, які неправильно відреагували на підвищення температури у дитини.

Чому з’являється температура у дитини після щеплення і чи потрібно її лікувати?

Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.

У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.

Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.

Температура у дитини після щеплення для багатьох мам стає неприємною несподіванкою, яка поряд з рідкісними повідомленнями про небезпечні ускладнення та загибель дітей викликає негативне ставлення до вакцинації в цілому. Для батьків життя та здоров’я їх улюбленого малюка насамперед. Негатив викликає все, що змушує дитину хоч трохи страждати. Але чи тяжкі страждання від підвищеної температури та припухлості в місці введення вакцини порівняно з тими наслідками, які можуть чекати малюка, не захищеного від небезпечних інфекцій?

Чому у дитини після щеплення змінюється температура?

На сьогодні одним із найефективніших методів профілактики багатьох тяжких захворювань є вакцинація. Це якраз той випадок, коли приказка «клин клином вибивають» дає чудові результати, рятуючи сотні та тисячі життів. Більшість щеплень роблять у дитячому віці, адже сформований у ранньому періоді імунітет захищає малюка протягом багатьох років. Перші щеплення новонароджений отримує ще у пологовому будинку.

Вакцинація – це специфічний спосіб уберегти наших дітей від серйозних хвороб, стимулюючи організм на боротьбу з інфекцією. Становлення та розвиток імунної системи дитини відбувається протягом декількох років після народження, тому малюки більш уразливі для патогенів. Єдина можливість змусити організм крихти захищатися, спровокувати його, ввівши безпечну дозу інфекційного агента у вигляді ослаблених чи неживих мікроорганізмів та продуктів їхньої життєдіяльності. Деякі вакцини є синтезованими антигенами, і вони також мають на меті активізацію імунної системи.

Вакцинація – безмедикаментозна профілактика, що має деяку подібність із гомеопатичним лікуванням. Але введення в організм інфекції в будь-якому вигляді та кількості зазвичай не проходить безвісти. Відповідь на введення вакцини є завжди, але ступінь її виразності може бути різною.

Деякі дітки з більш-менш стабільною імунною системою після щеплень не відчувають дискомфорту. Але невелика температура у дитини після щеплення, набряк та почервоніння у місці введення також є варіантом норми. Гірше, якщо показники температури падають, вказуючи на слабкість імунітету чи ослаблений стан організму. Якщо низька температура після щеплення у дитини тримається більше 2 діб або супроводжується іншими підозрілими симптомами, це вже привід звернутися до лікаря, а у разі сильного зниження показників термометра краще викликати швидку допомогу.

Підвищення температури тіла до 38 градусів – нормальна реакція організму на запровадження патогенів, що свідчить про його готовність боротися з інфекцією. Вищі показники відзначаються рідко, найчастіше після щеплення АКДП (цільноклітинної) – комплексної вакцини від 3 небезпечних, складних у лікуванні хвороб: кашлюку, дифтерії, правця.

Запалення, набряк, гіпертермія, почервоніння – все це місцева реакція нашого імунітету. Системні реакції на вакцину розвиваються набагато рідше, і підвищення температури є найчастішим із них. Вказівка на цей симптом є у списку побічних дій різних вакцин.

Безпечна реакція чи ускладнення?

Розбираючись, чому у дитини після щеплення підвищується температура, потрібно знати, які причини можуть впливати протягом поствакцинальних реакцій та викликати поствакцинальні ускладнення. Вірніше, причина завжди одна – введення вакцини та реакція організму на неї. Але існують особливі фактори, які можуть посилювати цю реакцію та зумовлюють схильність до більш важких реакцій, що переходять до розряду ускладнень.

Підвищення температури без інших небезпечних симптомів вважається ускладненням. Воно відноситься до категорії поствакцинальних реакцій, які у різних людей протікають по-різному. Найбільш важкі вони у дітей з алергічною схильністю та ослабленим організмом, а імунодефіцит взагалі є протипоказанням до вакцинації будь-якого типу. Але це не єдині причини, що розглядаються в рамках патогенезу можливих ускладнень.

Потрібно відразу уточнити, що різні вакцини можуть викликати різні реакції. Якщо для БЦЖ найбільш характерними є біль, почервоніння та припухлість у місці введення (приблизно у 90-95% дітей), то для цільноклітинної АКДС – значне підвищення температури (близько 50% випадків). Безклітинна АКДС гіпертермію понад 38 градусів викликає лише у 10% випадків, з тією самою частотою виникають і місцеві реакції.

Але, крім специфічного складу вакцини різного виробництва, можуть містити додаткові компоненти. Та, вітчизняні та деякі імпортні імунобіологічні препарати містять токсичну речовину – мертіолят. Саме собою воно викликає підвищення температури, але вплив на нервову систему надає згубне. Звідси неврологічні симптоми та порушення нервової регуляції роботи різних органів та систем, включаючи систему терморегуляції, яка у малюка і без того недосконала. Тим не менш, багато лікарів впевнені, що добавки у вакцинах відносно нешкідливі через мінімальний вміст.

Склад вакцин є лише одним із факторів ризику розвитку всіляких реакцій після щеплення. Але є й інші.

Алергічна схильність та наявність хронічних захворювань від самого дитинства (а саме така тенденція проглядається при обстеженні сучасних діточок) підвищують ймовірність розвитку і поствакцинальних реакцій та можливих ускладнень. Розглядаючи статистику розвитку специфічних та неспецифічних реакцій, можна сказати, що саме з цими дітьми зазвичай і виникають проблеми у вигляді погіршення самопочуття, підвищення температури у дитини після щеплення, появи дратівливості, плаксивості, яскраво виражених шкірних реакцій та загострення наявних захворювань.

Ризик усіляких ускладнень запального та неврологічного характеру підвищується, якщо не враховуються протипоказання до застосування вакцин, специфічні для кожного препарату. Таке найчастіше трапляється через те, що дитина не була професійно обстежена перед щепленням, що вже увійшло до норми.

У деяких дітей є схильність до судомних реакцій, епілептичних нападів, неврологічні відхилення, які вакцина лише посилює, особливо якщо в ній містяться нейротоксичні речовини.

Іншими причинами можуть стати: порушення режиму вакцинації, індивідуальні особливості організму дитини (наприклад, генетичні відхилення, які за певних умов можуть викликати аутизм), порушення під час виробництва вакцин, їх зберігання та транспортування, неякісні препарати, а також вакцини з терміном придатності, що минув.

Навіть якщо виключити всі порушення на етапах виробництва, зберігання та доставки вакцин в медустанови, неможливо сказати, що хоча б одна з вакцин, що є у нас, є абсолютно безпечною, адже крім якості препаратів є ще безліч інших факторів, які можуть вплинути на результат процедури.

Тим не менш, на сьогоднішній день вакцинація залишається найбільш дієвим методом боротьби з поширенням небезпечних дитячих та дорослих захворювань, що дають ускладнення набагато частіше, ніж вакцини.

Зрозуміло, що це твердження не полегшить біль батьків, діти яких після вакцинації стали інвалідами, страждають на аутизм або назавжди покинули наш світ. Але для багатьох таких малюків це було лише питання часу. Аутистичні нахили, неврологічні симптоми, анафілактичні реакції у дітей у будь-який момент могли бути спровоковані зовсім іншими факторами. Інша річ, що ускладнення можуть виникати і як результат неправильного лікування, якщо у дитини сильно піднялася температура після щеплення, а батьки, вихователі чи медики не надали цьому належного значення.

Симптоми поствакцинальних реакцій та ускладнень

Отже, ми розібралися, що підвищення температури дитини після щеплення в більшості випадків можна розцінювати як нормальну реакцію організму. Температура до 38 градусів взагалі не повинна викликати особливих побоювань, адже здоровий організм реагує на будь-яку інфекцію. Подальше зростання показників термометра може бути спричинене як видом вакцини, так і особливістю організму дитини. Але при цьому не можна виключати і можливість розвитку ускладнень.

Температура дитини 39 і вище без ознак застуди після недавньої вакцинації в нормі може триматися не більше 2-3 днів. Найсильніша реакція зазвичай першого дня після щеплення, тому медики іноді рекомендують відразу дати дитині жарознижуючі. Якщо ж антипіретики не дають очікуваного ефекту або через 3 доби терморегуляція не прийшла в норму, звернення до лікаря обов’язково, інакше ускладнень не уникнути.

Часто у батьків виникає питання, чому за високої температури холодні руки та ноги у дитини? Це особливий різновид лихоманки, спричинена спазмом судин. Багато систем малюка формуються протягом кількох років після народження, тому при високих навантаженнях можуть давати збій. При різкому підвищенні температури змінюється кровообіг. Раптове його посилення викликає опір судин.

Такий стан називають «білою» лихоманкою. Її небезпека у тому, що спазм дрібних судин підвищує ризик фебрильних судом, якщо температуру не збити. Але ж він і не дозволяє це зробити навіть незважаючи на прийом антипіретиків. У такій ситуації є два варіанти дії: дати дитині спазмолітик (потрібно бути обережним, враховуючи малу вагу дитини) або занурити ручки і ніжки крихти в теплу воду. Вода діятиме розслаблююче і кровообіг швидко відновиться.

Кашель у дитини без температури після щеплення не є специфічним симптомом поствакцинальної реакції. З’являється він нечасто і з різних причин, тому дуже важливо звернути увагу до характеру симптому. Невеликий кашель може з’явитися у відповідь на першіння в горлі, що з’являється у деяких діток у відповідь на введення вакцини часто з невеликою нежитью (легкий перебіг хвороби, з яким організм може справитися самостійно).

Окремі види вакцин можуть викликати невеликі висипання, збільшення слинних залоз, в окремих випадках короткочасний пронос або нудота (частіше на тлі температури через збої в роботі ШКТ).

А ось сильний кашель, блювота, пронос і температура у дитини після щеплення – це вже симптомокомплекс, що насторожує. Явище інтоксикації свідчить, що організм не справляється з інфекцією самостійно. Можливо, на момент проведення вакцинації дитина вже була інфікована, і хвороба посилилася.

Першими ознаками певних порушень в організмі можна вважати і великий набряк на місці уколу, і сильний висип по всьому тілу, і утруднене дихання, і будь-які інші неспецифічні симптоми: головний біль, запаморочення, субфебрильна температура протягом тривалого часу або стрибки показань термометра.

Сюди ж можна віднести і низьку температуру у дитини після щеплення за умови, що вона тримається більше 2-3 днів і впливає на самопочуття малюка, поява судом без температури, порушення чутливості шкіри. Батьків має насторожити і раптова зміна поведінки малюка (незвична активність, збуджений стан, плаксивість або, навпаки, замкнутість, небажання спілкуватися, неадекватна реакція на дотик та ласку).

Щеплення та симптоми

Людині протягом життя, особливо на її початку, доводиться робити не одну вакцинацію, щоб захиститися від небезпечних інфекцій. При цьому реакція організму на різні вакцини та препарати різних виробників може помітно відрізнятись. Багато залежить від складу вакцини: виду інфекційного агента, його наявності та активності.

Деякі симптоми цілком прогнозовані, інші заздалегідь не передбачаєш, тим більше що часто має місце індивідуальна реакція, пов’язана зі спадковою схильністю або алергією, станом організму в момент введення вакцини. У будь-якому разі за багато років практики вакцинації лікарі визначилися з деякими межами нормальної та патологічної реакції на кожен препарат. А це дозволяє зрозуміти, коли температура після щеплення вважається варіантом норми, а коли варто занепокоїтися:

Вакцини від поліомієліту

Серед усіх розроблених біопрепаратів найпопулярнішою на сьогоднішній день є пероральна вакцина OPV на основі ослабленого вірусу, що застосовується у всьому світі. Хоча є інші види вакцин. Так діткам, з 3-місячного віку спочатку вводять препарат з інактивованим вірусом, а потім уже трохи згодом із живим.

Пероральна вакцина – це препарат, який капають дитині до рота замість традиційного уколу. За такого методу запровадження місцевих реакцій не йдеться, тобто. За відсутності вираженої алергії на продукти життєдіяльності немає почервоніння і набряку тканин. Ця вакцина легко переноситься. Протягом перших 2 тижнів зазвичай жодних симптомів немає взагалі. Оскільки компоненти вакцини проходять через кишечник, де можуть почати розмножуватися, у деяких діток спостерігається зміна консистенції випорожнень і частоти дефекацій, що не є небезпечним, але потребує уваги з боку лікарів.

Температура у дитини після щеплення буває рідко, та й то в межах 37-37,5 градусів. Підвищення температури до 38 градусів і вище відзначається лише у 1% дітей, що не викликає особливого занепокоєння серед фахівців, якщо не супроводжується іншими підозрілими симптомами. Дитині призначають антипіретики та рясне питво.

Вакцини від гепатиту

Йдеться про вакцинацію проти гепатиту В, що руйнує клітини печінки. Такі вакцини випускають різні виробники, і вони мають однаково якісний склад, що пояснює розбіжності у цифрах, що характеризують частоту розвитку поствакцинальних реакцій.

Перша вакцинація проводиться ще у пологовому будинку, після чого введення вакцини повторюють ще 2 рази. Згодом проводиться ревакцинація. Варіантом норми вважається поява болю, припухлості та почервоніння на місці введення вакцини, невелике підвищення температури.

У 1-6% маленьких дітей температура може підніматися вище за 38 градусів. Але якщо вона тримається менше 2 діб, не варто хвилюватися. Це лише показник того, що організм бореться із інфекцією. Гіпертермія понад 3 доби, навіть у разі невеликих показників термометра, має насторожувати, як і поява інших незвичайних симптомів. Системні реакції у вигляді нездужання, дратівливості та ін., для щеплення від гепатиту зазвичай невластиві.

Вакцини від кору

Кір – тяжке інфекційне захворювання з переважною ушкодженням нервовою системою. Незважаючи на те, що хвороба відома людству багато десятиліть, досі так і не знайдено ефективних препаратів для її лікування. Єдина можливість уберегтися від хвороби, це профілактика за допомогою щеплень, які роблять дітям 2 рази після того, як дитині виповниться 1 рік та у 6-7 років (ревакцинація), що забезпечує стійкий імунітет до збудників хвороби. Інтервал між щепленнями не менше ніж 1 місяць.

Вакцина від кору входить до складу комплексного щеплення КПК, ефективного відразу проти 3 вірусних захворювань: кір, краснуха та епідемічний паротит (свинка).

На сьогодні найпопулярнішим в Україні є бельгійська жива вакцина «Пріорікс». До списку побічних ефектів препарату входить і підвищення температури тіла, що вважається реакцією організму, що не проходить, не потребує серйозного лікування.

Другим за популярністю препаратом є жива вакцина MMR-II. В інструкції до неї також згадується можливість появи лихоманки та інших побічних ефектів, але в дитячому віці вони є прикрим винятком. Тяжкі реакції розвиваються вкрай рідко, при цьому їх зв’язок введенням вакцини залишається сумнівним.

Треба сказати, що щеплення від кору можна робити навіть при незначній гіпертермії, пов’язаній з легкою застудою. Температура у дитини після щеплення, пов’язана безпосередньо з вакцинацією, буває дуже рідко і потребує уваги фахівців, якщо тримається на високому рівні понад 2-3 дні у поєднанні з іншими симптомами нездужання. Нежиття, погіршення апетиту, діарея, кореподібні висипання та інші побічні ефекти, як правило, зникають самостійно через кілька днів після появи.

Вакцини від краснухи

Краснуха – вірусна інфекція, для якої, як і для кору, характерні підвищення температури тіла і висипання на шкірі. Небезпека даних захворювань у тому можливих ускладненнях, у тому, що специфічного лікування цих інфекцій немає. Уникнути зараження та поширення інфекції допомагають щеплення.

У разі краснухи може йтися про кілька видів вакцин виробництва різних країн (Індії, Хорватії, Бельгії тощо). Вакцина від краснухи входить до складу комплексних щеплень від кору, паротиту та краснухи (КПК), але може вводитися і самостійно (індійська, хорватська та французька вакцини). Останнє рекомендовано для дівчаток 12-13 років, що має убезпечити майбутніх мам від зараження під час вагітності.

Найчастіше введення вакцин не викликає в дітей віком якихось незвичайних реакцій. Але не виключаються незначне підвищення температури, збільшення лімфовузлів та висипання по тілу через кілька днів після введення вакцини. Якщо температура підвищується до критичних показників, це може свідчити про те, що на момент вакцинації дитина вже була хвора.

Вакцини від пневмококової інфекції

Пневмококи – найчастіші збудники отитів (запалення середнього вуха), бронхітів, менінгіту та пневмонії, які найбільш небезпечні у дитячому віці. Саме тому введення вакцини проти пневмокока передбачено вже з 6-тижневого віку. У перший рік життя дитина отримує 2-3 дози препарату. Ревакцинація після 1 року потрібна для закріплення ефекту.

Найчастіше для профілактики пневмококової інфекції застосовують вакцину “Превенар”, яку виробляють у США, Ірландії, Росії. Вона ефективна щодо відразу кількох серотипів інфекції, про що свідчить цифра після назви препарату. Температура від пневмококового щеплення вважається частим побічним ефектом, який реєструється у більш ніж 1 з 10 пацієнтів. Нерідко стовпчик термометра доходить до позначки 39 градусів і вище, поєднуючись з появою червоних болючих ущільнень у місці щеплення, блювотою, діареєю, висипом. Іноді дитина після вакцинації стає примхливою, плаксивою, можливі судоми, у тому числі і фебрильні.

Вакцини від дифтерії

Дифтерія – небезпечне інфекційне захворювання, спричинене дифтерійною паличкою. Найчастіше вражає ротоглотку. Діти токсин, виділений бациллами, нерідко викликає небезпечне ускладнення – круп, тобто. Набряк та закупорку дихальних шляхів плівочками. При цьому антибіотикотерапія не дає добрих результатів, а врятувати малюка допомагає лише протидифтерійна сироватка.

Найкращим способом захистити дитину від дуже небезпечної хвороби є вакцинація. При цьому захист від дифтерії поєднують із профілактикою та інших небезпечних хвороб: правця, кашлюку, поліомієліту.

Донедавна найпоширенішою комплексною вакциною від дифтерії вважалася АКДС російського виробництва, що здійснює також захист від правця і кашлюку. Пізніше стали звертати увагу на імпортні аналоги, такі як французький препарат «Пентаксим», що є вдосконаленою версією АКДП. Це 5-компонентна вакцина, що знижує також ризик розвитку та ускладненого перебігу поліомієліту та гемофільної інфекції у дітей раннього віку.

Такі комплексні вакцини, коли в організм дитини (а вакцинацію починають з 1 року життя (3 дози), потім у 6 та 14 років) вводиться одночасно кілька патогенів або анатоксинів, велике навантаження на імунну систему. Тому не дивно, що вони викликають температуру у дитини після щеплення, висипання на шкірі, місцеві (ущільнення в місці введення, почервоніння) та системні реакції (дратівливість, порушення сну, погіршення апетиту, пронос тощо). При цьому норма температура може триматися до 5 днів.

Зазвичай температура після щеплення легко збивається за допомогою звичайних жарознижуючих засобів. Якщо вона піднімається вище за 38 градусів, але антипіретики не дають очікуваного полегшення, краще звернутися за консультацією до лікаря. А ось швидку варто викликати, якщо у дитини відразу після щеплення з’явилися виражені реакції у вигляді нудоти та блювання, з’явилися набряки, ознаки алергічної або анафілактичної реакції.

Щеплення від туберкульозу

Це одне з найбільш спірних питань, оскільки багато батьків не розуміють різниці між діагностичною та профілактичною вакцинацією. БЦЖ – одне з перших профілактичних щеплень, які роблять дитині у перші дні її життя. За відсутності протипоказань вакцинацію проводять на 4-5 день від народження малюка. Інакше день щеплення переносять більш пізній термін. Якщо дитина не була щеплена до 2 місяців, у пізніший термін щеплення роблять після проведення проби Манту, яка вважається діагностичною вакцинацією. Якщо реакція Манту негативна – дитині роблять профілактичне щеплення. У 7 років проводиться ревакцинація, що також вимагає попереднього проведення проби Манту. Між щепленнями має пройти не менше 3 і не більше 14 днів. Проба Манту проводиться щорічно до 14 років, адже проведення БЦЖ не дає 100% захисту від туберкульозу.

БЦЖ у 90-95% випадків викликає почервоніння, біль та припухлість у місці введення вакцини, але системні реакції зазвичай відсутні. Найчастіше дома ранки, яка гоїться протягом кількох місяців (зазвичай 1-3 місяці), утворюється специфічний рубець.

Якщо рубець не гоїться протягом 5-6 місяців, з’являється нагноєння та підвищується температура тіла, це вже привід для звернення до лікаря. У нормі температура у дитини після щеплення БЦЖ не підвищується ні в період новонародженості, ні при ревакцинації.

Проба Манту – це реакція організму на введення туберкуліну. Її визначають за величиною утворюється на місці введення ущільнення. І хоча це діагностичне щеплення, реакція на підшкірне введення екстракту бактерій може бути досить серйозною навіть за відсутності виражених місцевих симптомів. У дитини може підвищуватися температура, з’являтися роздратування, млявість, запаморочення, нудота, блювання, погіршуватись апетит і сон. Усі ці симптоми вимагають уваги спеціаліста.

Щеплення від сказу

Така вакцинація не включена до офіційно затвердженого календаря щеплень. Профілактична вакцинація проводиться лише людям, які контактують з безпритульними тваринами, які потенційно мають ризик зараження вірусом сказу.

Для людини цей вірус надзвичайно небезпечний, часто призводить до летального результату, тому за відсутності профілактичних щеплень при контакті з хворою твариною дуже важливо звернутися до медустанови якомога раніше. Якщо мав місце укус, не пізніше 3 днів після нього, якщо на шкіру потрапила слина хворої тварини, не пізніше ніж через 14 днів.

Маленькі дітки через свою допитливість і незахищеність часто піддаються нападу з боку тварин, часто бездомних. При зверненні до медустанови таким дітям роблять серію щеплень: відразу після звернення, на 3 та 7 день. Якщо статус тварини невідомий, то вакцинацію повторюють на 30 та 90 день.

Протипоказань у цього щеплення немає, адже воно є реальним і єдиним шансом на порятунок життя людини, але побічні дії у вакцини все ж таки є. Крім місцевих симптомів (припухлість у місці введення, збільшення ближніх лімфовузлів), можливі і системні реакції (слабкість, біль голови, підвищення температури тіла). Ці реакції не є небезпечними. До ускладнень щеплення можна віднести анафілактичний шок, сироваткову хворобу, неврологічні порушення.

Щеплення від кліща

Це ще один вид необов’язкової вакцинації, який, тим не менш, здатний запобігати небезпечним наслідкам укусів дрібних паразитів, що затьмарюють весняно-літній відпочинок на природі. У дітей укуси кліща нерідко викликають тяжке запалення оболонок головного мозку, яке проявляється м’язовими та головними болями, ломотою в суглобах, підвищенням температури та лихоманкою, блюванням, загальмованістю, набряком мозку. Захворювання піддається лікуванню, якщо звернутися по допомогу. Але враховуючи певний ризик, раціональніше все ж таки вдатися до профілактичної вакцинації, якщо дитина багато часу проводитиме на природі.

Вакцинацію слід проводити заздалегідь, приблизно за місяць до виходу на природу. При цьому виробленого з її допомогою імунітету вистачає на 3 роки, протягом яких малюк або заразиться при укусі комахи, або перенесе хворобу в легкій формі. Це помітно знижує ризик небезпечних ускладнень та смерті дитини.

Щеплення від кліща – це захист від небезпечного кліщового енцефаліту, який переносять ці комахи. І як будь-яке інше щеплення, воно може давати побічні дії. Небезпечними вважаються місцеві реакції у вигляді почервоніння та припухлості у місці ін’єкції, діарея, м’язові болі, почастішання пульсу, збільшення лімфовузлів, невелике підвищення температури (до 38 градусів), нудота, які проходять протягом кількох днів. При появі висипу та нежиті, що вказують на алергічну реакцію, рекомендовані антигістамінні засоби.

А ось сильне підвищення температури у дитини після щеплення (вище 38,5 градусів), поява судом, набряк Квінке, збої в роботі серця та порушення у суглобах вважаються вже серйозними ускладненнями, які нерідко пов’язані з індивідуальними особливостями організму, наявними захворюваннями чи недотриманням рекомендацій лікаря. З вакцинації. Сама по собі вакцина не здатна викликати тяжких хвороб, адже в ній є убитий вірус незалежно від виробника.

Ускладнення та наслідки

Будь-який з батьків колись постає перед вибором: робити дитині щеплення або сподіватися на те, що у разі хвороби малюк зможе перенести її у легкій формі? Справа в тому, що жодна з вакцин не дає повноцінного захисту від небезпечних хвороб. Препарати лише знижують ризик зараження, і якщо воно сталося, допомагають полегшити перебіг хвороби. Адже мета вакцинації – виробити стійкий імунітет проти збудників, а наскільки він буде міцним, залежить від індивідуальних особливостей та виду збудника інфекції, з яким зіткнувся організм.

На сьогоднішній день з’являється все більше нових, стійких до вакцин штамів патогенів, які можуть викликати серйозні хвороби навіть у щеплених дітей. І все ж таки вакцинація залишається реальним шансом захистити свою дитину від небезпечних інфекцій, впоратися з якими може лише сильний імунітет, яким діти раннього віку похвалитися не можуть. Імунна система малюка формується протягом декількох років після народження, що робить дітей уразливими перед лицем реальною, хоча і непомітною неозброєним оком небезпеки.

Формування специфічних імунних клітин, відповідальних за адекватний захист організму у разі контакту з конкретним патогеном, складний процес, пов’язаний з великим навантаженням на імунну систему. Адже такий імунітет виробляється насильно, шляхом запровадження провокуючого компонента (а комплексних вакцинах їх кілька). Зрозуміло, що реакція організму буде обов’язково, але в різних дітей вона є різною, і передбачити її дуже складно.

Через небезпеку побічних реакцій та можливих ускладнень після щеплення багато батьків негативно ставляться до такого роду профілактики, розраховуючи на те, що може пронесе, і не усвідомлюючи всі небезпеки тих ускладнень, які тануть такі серйозні хвороби, як дифтерія, кір, свинка (особливо для хлопчиків), пневмонія, менінгіт, енцефаліт та ін. Деякі з цих хвороб смертельно небезпечні і вже забрали безліч дитячих життів, незважаючи на лікування.

Поодинокі випадки смерті дітей або розвитку у них після щеплення психічних розладів при ретельному розгляді пов’язані з вакцинацією лише побічно. Наявні порушення під час проведення вакцинації: важкі анафілактичні реакції, коли дитина не спостерігалася фахівцями протягом декількох хвилин після щеплення, не враховувалися протипоказання, не проводилося обстеження напередодні вакцинації, використовувалася неякісна вакцина. Деякі дітки мали генетичну схильність до аутистичним реакцій, які могли проявитися у відповідь інший подразник.

Лікарі вважають вакцинацію виправданим ризиком, адже прищеплюючи одну дитину, ми захищаємо і всіх тих людей, з якими вона контактує. А звести ускладнення після вакцинації до мінімуму цілком під силу кожному, якщо обстежити дитину перед вакцинацією, спостерігати за нею після щеплення та віддавати перевагу лише якісним препаратам з низьким рівнем розвитку побічних ефектів.

Температура у дитини після щеплення – лише реакція організму на введення чужорідних речовин. Сама собою ця реакція не страшна і до певних величин вважається цілком виправданою і адекватною. Головне, щоб температура не досягала критичних показників і не трималася надто довго, спричиняючи ускладнення на серці.

Для лікаря температура тіла – це важливий показник того, як організм реагує на інфекцію, чи він здатний боротися з нею. Адже у вакцинах міститься безпечна кількість мертвих або живих патогенів, з якими імунна система повинна справлятися без наслідків. Якщо температура висока і не спадає, значить в організмі не все так гладко, дитині потрібне додаткове обстеження і лікування.

Діагностика

Діагностичне обстеження маленьких пацієнтів – це обов’язкова процедура, яка має передувати будь-якій вакцинації. Таким чином, можна знизити ризик розвитку поствакцинальних реакцій і ускладнень, більшість з яких пов’язана з наявним у дитини гострим або хронічним соматическим захворюванням. Деякі вакцини здатні викликати загострення хронічних патологій або скоротити інкубаційний період прихованих гострих захворювань, які у поствакцинальному періоді набирають нових обертів.

У реальному житті лікарі дитячих закладів обмежуються лише поверхневим оглядом дитини. За відсутності температури, нежиті та почервоніння горла дитина вважається здоровою. Аналізи здавати необхідно лише дітям, які стоять обліку з патологіями крові.

В ідеалі не зайвим було б уважно вивчити медкарту маленького пацієнта, адже щеплення не можна проводити дітям, які нещодавно перенесли інфекційні або важкі соматичні захворювання. Після важкого ГРВІ інтервал повинен становити не менше 2 тижнів, при більш серйозних інфекціях (бронхіт, менінгіт, пневмонія та ін.) – не менше 1 місяця. Обмежуючись розмовою з батьками, лікар ризикує призначити вакцинацію ослабленій дитині, що загрожує ускладненнями.

Кожне захворювання має інкубаційний період, протягом якого інфекція ніяк не виявляє. Виявити хворобу на цьому етапі досить складно, тому частина малюків вона виявляється вже після введення вакцини. Це зовсім не означає, що вакцина стала провокатором хвороби.

Якщо у дитини після щеплення підвищується температура та з’являються інші патологічні симптоми, які тримаються кілька днів та погано піддаються лікуванню звичними препаратами, потрібно провести додаткове обстеження для виявлення причини такої реакції. У цьому випадку малюкові можуть бути призначені аналізи крові та сечі, які покажуть збільшення кількості лейкоцитів та допоможуть визначити тип збудника хвороби. Велику увагу лікар приділяє розмові з батьками дитини, що допомагає уточнити симптоми, що дає інформацію про колишні реакції організму малюка на препарати та вакцини, перенесені захворювання, що не увійшли до медкарти.

Інструментальна діагностика проводиться лише тому випадку, якщо мають місце ускладнення на життєвоважливі органи: серце, нирки, суглоби, мозку. Може бути призначений енцефалограма мозку, кардіограма серця, КТ або МРТ, ультразвукове дослідження.

Дуже скрутною вважається диференціальна діагностика поствакцинальних реакцій. Справа в тому, що вони можуть в нормі виявлятися в різний час, залежно від введеної вакцини. Так, при вакцинації препаратом АКДП або іншими живими вакцинами симптоми нездужання, що з’явилися через 3 дні після введення вакцини, вже не розглядаються як пов’язані з щепленням. З іншого боку, навіть у перші дні після вакцинації не можна виключати появи симптомів прихованої хвороби, які можуть накладатися на поствакцинальні реакції.

При введенні комплексних вакцин КПК, навпаки, підвищення у дитини температури після щеплення у перші 4-5 днів або через 2 тижні вважається симптомом, не пов’язаним із щепленням. І це гіпертермія у зазначеному інтервалі сприймається як поствакцинальная реакція, тобто. Пов’язана із запровадженням препарату. При цьому не можна виключати можливості того, що те саме ГРВІ може приєднатися до розпалу коревої реакції на вакцинування. Якщо симптоми захворювання залишаються через 14 днів після введення вакцини, можна запідозрити приєднання ГРВІ у дитини.

У постановці диференціального діагнозу велику роль виділяють лабораторним дослідженням, зокрема загальному аналізу крові та сечі. Якщо вони залишаються без змін, йдеться про поствакцинальні ускладнення, а ознаки запальної реакції вказують на ускладнення, пов’язані з супутніми захворюваннями. Біохімія крові призначається за наявності судом, які також пов’язані з відхиленнями здоров’я, що є у дитини.

Вірусологічне дослідження сечі, слини та крові необхідне для диференціації збудника/збудників хвороби (тих, проти яких проводиться вакцинування, стійких штамів або інших: віруси герпесу, ентеровіруси та ін.). Дослідження калу дозволяє виявляти ентеровіруси та вірус поліомієліту.

Залежно від передбачуваного діагнозу призначають і додаткові інструментальні дослідження: рентгенограму, ЕКГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ЕМГ, УЗД мозку, КТ та МРТ. Таке обстеження допомагає диференціювати симптоми соматичних захворювань від подібних поствакцинальних реакцій. Без його даних та встановлення причинно-наслідкових зв’язків дуже важко розібратися й у питаннях безпеки вакцин. А це ще одна важлива нагода уважно вивчати кожен випадок виникнення поствакцинальних ускладнень, що протікають на фоні стійкої високої температури та інших патологічних симптомів.

Як збити температуру після щеплення?

У перші роки свого життя маленька людина отримує кілька видів щеплень, покликаних захистити його від небезпечних захворювань, з якими непідготовленому організму впоратися дуже важко. Але насильницьке вироблення імунітету шляхом введення в організм мікроскопічних доз інфекційного компонента не проходить безвісти, про що і говорить наявність поствакцинальних реакцій, серед яких і висока температура у дитини після щеплення.

Враховуючи те, що різні щеплення мають свої особливості перебігу поствакцинальних реакцій, а також можливість розвитку різних ускладнень, до питання, коли, як і чи потрібно взагалі збивати температуру після вакцинації, варто підходити дуже відповідально. З одного боку, якщо йдеться саме про можливі після щеплень реакції, ми розуміємо, що дитина здорова, підвищення температури викликане не хворобою, а значить турбуватися особливо нема про що. Навіщо збивати температуру, яка потрібна для боротьби з патогенами?

Але з іншого боку, висока температура – це певне навантаження на серцево-судинну систему, і якщо показники до 38-38,5 градусів дитина переносить нормально, то вищі цифри вимагають певних дій з боку дорослих. При температурі 39-40 градусів кров стає густішою, і серцю важко її переганяти. Адже після щеплення може виникати і така ситуація, коли без антипіретиків і охолодних процедур просто не обійтися, щоб запобігти можливим ускладненням гіпертермії.

Незважаючи на те, що більшість діточок залишаються активними та рухливими навіть при температурі 39-39,5 градусів, вітчизняні педіатри не рекомендують чекати на такі високі цифри. На їхню думку, немовлятам до 3 місяців небезпечна навіть субфебрильна температура, що наближається до 37,5-38 градусів. У старших дітей варто звертати увагу не тільки на показники термометра, але і на стан дитини. Якщо малюк стає млявим або примхливим при 38 градусах, не варто затягувати з прийомом жарознижуючих засобів, а для дітей із нормальним самопочуттям така поспішність не обов’язкова.

Якщо у дитини після щеплення температура піднімається вище за 38 градусів, це ще не привід для паніки. Важливо звертати увагу і на інші підозрілі симптоми: неспецифічний висип, задишка, розлади випорожнень, блювання, синюшний відтінок шкіри на місці введення вакцини тощо. За їх відсутності достатньо вжити заходів для зниження температури тіла, яка зазвичай тримається не більше 3 днів.

При введенні вакцини АКДП та препаратів проти поліомієліту важливо розуміти, що нормальною вважається гіпертермія, що з’явилася через 4-5 днів після щеплення. А вакцина від поліомієліту може нагадати про себе поствакцинальними реакціями через 2 тижні. В інших випадках на підвищення температури можна чекати в перші дні після щеплення.

Батьків батьків хвилює питання, що робити, якщо у дитини температура після щеплення. Головне не панікувати, а спробувати розібратися в ситуації: наскільки високою є температура, в які дні вона з’явилася і скільки тримається, якщо інші насторожуючі симптоми?

Деякі батьки в страху перед тим, що у малюка може піднятися температура, дають йому жарознижувальні препарати заздалегідь. Більшість педіатрів не поділяють цю думку, і їх можна зрозуміти. Адже температура – це показник того, що організм бореться із хворобою. До того ж, гіпертермія поза контрольним періодом, вказує на те, що організм нездоровий, а значить потрібне додаткове обстеження та лікування. Тут необхідно боротися не з температурою, як реакцією організму, і з збудниками хвороби.

До того ж поствакцинальне підвищення температури тіла не таке страшне, як деякі алергічні, і особливо анафілактичні реакції. Тому краще не поспішати після щеплення додому, а почекати півгодини в умовах медустанови, де в разі чого дитині зможуть надати невідкладну допомогу. А цей час можна витратити на консультацію у спеціаліста про те, які побічні дії характерні для цього щеплення, чи може у дитини підніматися температура і в який період, які препарати та процедури допоможуть нормалізувати температуру тіла дитини.

Збивати температуру після щеплення можна лише тому випадку, якщо ви переконані, що вона пов’язані з хворобою, тобто. Відсутні інші симптоми нездужання. Для боротьби з гіпертермією лікарі рекомендують застосовувати жарознижувальні засоби для дітей (антипіретики та НПЗЗ). Найчастіше у дитячому віці рекомендують препарати парацетамолу («Парацетамол», «Панадол», «Калпол», «Ефералган») та ібупрофену («Ібупрофен», «Нурофен», «Мотрін»). Для малюків раннього віку краще форми випуску зазначених препаратів у вигляді сиропу або ректальних супозиторіїв.

Почати лікування гіпертермії можна не з медикаментів, а ефективних при температурі процедур: обтирання тільця малюка водою, обгортання вологим простирадлом, обдування вентилятором, рясного пиття. Якщо таке лікування не дає результату, звертаються за допомогою до ліків або застосовують комплексні процедури.

Більш сильні засоби від температури з розряду НПЗЗ (наприклад, препарати німесуліду) або анальгін (при непереносимості НПЗЗ) повинен призначати лікар, якщо лікування не дало результату. Популярний серед дорослих антипіретик «Аспірин» (ацетилсаліцилова кислота) для лікування дітей не підходить, у якій формі і з якою назвою він не випускався.

Ліки

Розуміючи, що температура дитини після щеплення – це нормальна реакція здорового організму, не варто поспішати з медикаментозним лікуванням. Але запропоновані альтернативною і традиційною медициною методи не завжди допомагають впоратися з гіпертермією, і тоді мимоволі доводиться вдаватися до аптечних засобам, особливо якщо у дитини на тлі гіпертермії з’явилася задишка, млявість, сонливість та інші небажані симптоми.

З засобів першої допомоги при гіпертермії у дітей лікарі на перше місце ставлять парацетамол як ліки з мінімумом побічних дій щодо безпечне навіть для дітей грудного віку. Але таблетований парацетамол, який є практично в кожній домашній аптечці, не є найвдалішою формою для лікування дітей. Тому фармакологічні компанії сьогодні випускають ряд препаратів на основі парацетамолу для дітей у зручних для малюків формах: суспензії, сиропи, ректальні свічки.

«Парацетамол Бебі» – солодкий сироп для малюків із приємним ягідним ароматом. 1 ложка сиропу (5 мл) містить 125 мг діючої речовини. Цим препаратом нормалізують температуру як при поствакцинальних реакціях, так і за багатьох дитячих інфекцій.

Препарат дозволено застосовувати з 6 місяців. Малюкам до 2 років потрібно давати 5 мл препарату за 1 прийом. Дітям 2-4 років – 7,5 мл, 4-8 років – 10 мл, 8-10 років – 15 мл тощо. Разова доза має перевищувати 60 мг парацетамолу на 1 кг ваги дитини, а кратність прийому – трохи більше 4 разів на добу.

Без консультації з лікарем ліки можна давати дитині не більше ніж 3 доби. У комплексі з іншими препаратами парацетамол можна використовувати лише для дозволу лікаря при недостатності ефекту з урахуванням лікарської взаємодії.

Протипоказаннями до прийому препарату є: непереносимість його компонентів, серйозні порушення роботи печінки та нирок, хвороби крові, порушення обміну цукрів.

Побічні дії препарату в більшості випадків розвиваються на тлі гіперчутливості до нього або інших НПЗЗ або при вживанні високих доз. Найчастіше батьки стикаються з алергічними висипаннями на шкірі, рідше бувають бронхоспазму, симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (біль, нудота, послаблення випорожнень), анемія.

«Панадол Бебі» – жарознижувальний та знеболюючий препарат для дітей, що випускається у формі суспензії та ректальних супозиторіїв. Оскільки засіб не містить цукру та підсолоджувачів, протипоказань у нього дуже мало: гіперчутливість до складових ліків та інших НПЗЗ та тяжкі порушення роботи печінки та нирок.

Обидві форми препарати дозволені для застосування з 3 місяців. Суспензію малюкам першого року життя дають у кількості 2,5-5 мл. Дітям віком до 6 років дозу можна збільшувати до 10 мл за прийом. Діти 6-12 років можуть приймати по 10-20 мл прийому. Щоб уникнути передозування, кратність прийому не повинна перевищувати 4 рази на добу, а інтервал між прийомами має бути не меншим за 4 години.

Ректальні супозиторії застосовують для лікування малюків до 3 років. За один раз у пряму кишку вводять один супозиторій. Процедуру можна повторювати не частіше ніж 3 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин.

З дозволу лікаря препарат при необхідності можна застосовувати для лікування дітей віком до 3 місяців. Тривалість прийому без консультації з фахівцем у будь-якому випадку має бути не більше ніж 3 дні.

Побічні ефекти препарату нагадують про себе вкрай рідко у вигляді алергічного висипу на шкірі.

«Калпол» – ніжно-рожева суспензія з ароматом полуниці для дітей з 3 місяців до 6 років. Як і «Панадол» з дозволу лікаря може бути використана для боротьби з поствакцинальною гіпертермією у дітей віком до 3 місяців.

Грудничкам з 3 місяців до 1 року 3-4 рази на день через годину після їди дають по 2,5-5 мл препарату, діткам 1-6 років – до 10 мл не більше 3 днів як антипіретик.

Препарат не призначають дітям з індивідуальною чутливістю до ліків, при тяжких порушеннях печінки та нирок, хворобах крові, порушеннях обміну глюкози. Не рекомендований малюкам першого місяця життя.

Побічні дії ліків відзначаються нечасто. Найпоширенішими симптомами є: шкірний алергічний висип, нудота, біль у животі, блювання, можливий ангіоневротичний набряк.

Що стосується НПЗЗ, які також здатні ефективно боротися з високою температурою у дитини після щеплення, препаратом з мінімумом побічних дій традиційно вважається ібупрофен. Але знову ж таки для боротьби з гіпертермією у дітей застосовують незвичні таблетовані форми.

“Нурофен” – популярний дитячий препарат на основі ібупрофену, що випускається у вигляді суспензії з фруктово-ягідним ароматом та ректальних супозиторіїв. Останні мають більш щадну дію на ШКТ, тому рекомендовані для немовлят. Суспензія рекомендована дітям від 3 місяців до 12 років, супозиторія – з 3 місяців до 3 років.

Пероральна суспензія випускається разом із мірним шприцем, що полегшує дозування ліків. Для мінімізації подразнюючої дії НПЗЗ на слизову оболонку шлунка приймати ліки краще під час їжі.

При підвищенні температури тіла після щеплення дітям до півроку рекомендовано давати по 2,5 мл препарату 1-2 рази на день з інтервалом 6 годин. Дітям старшого віку дозу розраховують виходячи з того, що за добу дитина повинна отримати не більше 30 мг ібупрофену на кожний кг ваги (для дитини вагою 10 кг максимальна добова доза становить 300 мг ібупрофену або 15 мл суспензії). Інтервал між прийомами ліків має бути не менше 6 годин.

Супозиторії малюкам до 9 місяців вводять у пряму кишку по одному 3 рази на добу, старшим дітям – 4 рази на добу.

Як і більшість НПЗЗ препарат має пристойний список протипоказань; підвищена чутливість до компонентів ліків та інших НПЗЗ, поєднання бронхіальної астми з поліпозом носа, ерозивно-виразкові хвороби ШКТ, шлункові та цереброваскулярні кровотечі в анамнезі, тяжкі хвороби печінки, нирок, серця, порушення згортання крові. Препарат не призначають малюкам, маса тіла яких менше 5 кг.

Побічні дії ібупрофену можливі при тривалому застосуванні або прийомі високих доз. Іноді надходили скарги на біль у животі, нудоту, диспепсичні явища, алергічні та анафілактичні реакції, головний біль. Інші симптоми мали місце вкрай рідко.

Дитячий препарат «Мотрин» на основі ібупрофену застосовують за аналогією із суспензією «Нурофен». Препарати мають ту саму концентрацію діючої речовини (у 5 мл суспензії міститься 100 мг ібупрофену), подібні протипоказання та побічні дії. «Мотрін» дозволено до застосування з віку 6 місяців. При лихоманці внаслідок вакцинації рекомендована доза 2,5 мл суспензії двічі на день з інтервалом 6 годин.

Альтернативне лікування

Яким би безпечним не здавався аптечний препарат в очах лікарів, багато батьків не поспішають застосовувати ліки, розуміючи, яку шкоду лікарська хімія може завдати дитячому організму. Навіщо ж напихати здорового малюка препаратами, якщо альтернативна медицина пропонує безліч безпечних натуральних засобів, які можуть допомогти в ситуації, якщо у дитини температура після щеплення.

Про альтернативні засобах варто згадати і за недостатнього ефекту від прийому медикаментів. Комплексне лікування допомагає зменшити дозування ліків і отримати хороший ефект.

Які ж методи з давніх-давен застосовувалися в народі для зниження температури і чи можна їх застосовувати в лікуванні дітей? Найпоширенішим методом боротьби з гіпертермією є холодні компреси та обтирання тіла малюка водою. Правда, компреси більше підходять у тому випадку, якщо малюк млявий і може якийсь час перебувати в ліжку. Змочену в прохолодній воді серветку рекомендується накладати на лоб і зони рясні потовиділення (пахвинна і пахова області). Можна також обтирати вологим рушником долоні та ступні малюка.

Для немовлят непоганими методами боротьби з температурою можна вважати обгортання у вологе простирадло та охолодження повітря вентилятором (він не повинен бути спрямований на дитину).

Що стосується обтирання розчинами з додаванням спирту або оцту, то таке лікування може лише нашкодити дитині, адже токсичні речовини проникають в організм через шкіру, до того ж алкоголь вважається несумісним із прийомом жарознижувальних речовин засобів. Єдине, що лікарі не відкидають це розчин (1:1) натурального яблучного оцту, який не шкодить малюкам.

Допомагає у боротьбі з поствакцинальною температурою та лікування травами. Температуру у дітей та дорослих збиває клізма з ромашкою. Для цих цілей застосовують і сольовий розчин (1 ст.л. На 1 л води кімнатної температури). Але таке лікування часто не рекомендується, щоб не порушувати мікрофлору кишечника.

При температурі потрібно стежити, щоб дитина пила більше рідини, і краще, якщо це будуть потогінний чай. Особливою популярністю в цьому плані користуються настої листя малини, липового кольору, листя та ягід смородини, журавлини.

Боротися з гіпертермією допомагають фрукти та ягоди з високим вмістом вітаміну С: чорна смородина, шипшина, обліпиха, апельсини, ківі, горобина, полуниця. Головне, щоб вони не викликали у малюка алергічної реакції.

Дуже важливо стежити за тим, щоб повітря в кімнаті, де знаходиться дитина, не було надто сухим і гарячим (в ідеалі температура повинна бути в межах 18-20 градусів). Кімнату потрібно регулярно провітрювати. Поки тримається висока температура, краще утриматися від тривалих прогулянок і купання.

Гомеопатія

Якщо альтернативні методи не допомагають, і температура у дитини після щеплення, як і раніше, залишається високою, доводиться шукати інші засоби для її зниження. Непоганою альтернативою аптечним лікам є гомеопатичні препарати, які практично не мають протипоказань та побічних дій. Щоправда, користь таке засоби приносять лише у разі призначення їх досвідченим гомеопатом, а самолікування загрожує ускладненнями.

Недоліком таких засобів є великий інтервал між прийомом ліків та настанням бажаного ефекту. Але різке зниження температури при поствакцинальних реакціях зазвичай не потрібно. Гомеопатичні засоби допоможуть малюкові легше переносити високу температуру, поступово повертаючи її до нормальних показників.

Серед засобів гомеопатії, які застосовують при гіпертермії у дітей, найбільшою ефективністю відрізняються Aconitum, Belladonna, Bryonia, Arnica, Rhus toxicodendron, Arsenicum album, Chamomilla. Але вибираючи між препаратами, лікар спирається не так на один конкретний симптом, але в їх поєднання.

Так Aconitum призначають, якщо у дитини тримається висока температура, вона стає неспокійною, у ліжку лице червоніє, а при підйомі блідне, малюка мучить сильна спрага. Беладонна показана при гіпертермії у поєднанні із спрагою, сонливістю, ознобом, безсонням, головними болями. Arsenicum album ефективний при лихоманці, що поєднується із спрагою, при якій після пиття виникає блювота, тривожністю, ознобом, погіршенням апетиту. Chamomilla ефективна при невеликій спразі та ознобі, потіння, дратівливості, вимогі уваги, допомагає чутливим дітям.

У будь-якому випадку підбирати препарат повинен лікар, а завдання батьків чітко пояснити, з чим, ймовірно, пов’язане підвищення температури і які додаткові симптоми вони спостерігали у свого малюка.