Як оплачується лікарняний за мінімальної зарплати

0 Comments

Зміни стосовно нарахування та виплат лікарняних у 2023-му році

1 січня 2023 року набув чинності законопроєкт №3663 про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України». Про те, які саме ці зміни та як вони впливатимуть на розрахунки лікарняних у 2023-му році, розповідає помічниця юриста сектору “Дніпровське бюро правової допомоги № 3” Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Пльохіна. Так, з 1 січня 2023 року більшість повноважень Фонду соціального страхування держави перейшло до Пенсійного фонду України, через що виплатами у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві тепер займаються саме підрозділи ПФУ. І тому головна зміна, яку зазнали підприємства, організації , установи, що мають працівників, торкнулася комісії (або призначалися уповноважені, якщо на підприємстві до п’яти співробітників) із соціального страхування. Такі комісії були обов’язковими як для державних, так і для приватних чи інших підприємств і навіть ФОП. Відтепер рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа. Все інше переважно залишилося незмінним та порядок оформлення лікарняного та відповідних виплат за ним відбувається за наступним алгоритмом. У разі хвороби працівник першочергово звертається до лікаря. Надалі лікар в електронній системі охорони здоров’я формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність, який в режимі онлайн надходить до електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду, де одразу формується електронний лікарняний. Роботодавець у свою чергу, як і раніше, подає заяву-розрахунок (за старою формою), що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти, через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг без укладання окремого договору. Функціонал пункту меню “Заяви-розрахунки” особистого кабінету страхувальника дає можливість пошуку та перегляду заяв-розрахунків відповідно до визначених критеріїв: – період реєстрації листків непрацездатності, – тип заяви-розрахунку (за електронними листками непрацездатності); – здійснення формування (редагування) та відправки заяви-розрахунку до Пенсійного фонду України. Зверніть увагу! Під час створення заяви-розрахунку роботодавець зобов’язаний вводити дані з е-лікарняного та Реєстру застрахованих громадян. Також до заяви-розрахунку можна додавати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів, які можуть бути використані під час прийняття рішення щодо фінансування. Враховуючи, що через ситуацію в країні існує можливість вимкнення електроенергії або Інтернету, законом передбачено, що роботодавець має можливість скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру головних управлінь Пенсійного фонду України в регіонах. Також зауважимо, що одна заява-розрахунок має містити не більше 200 листків непрацездатності. Пенсійним фондом України опубліковано покроковий алгоритм подання заяви-розрахунку в електронному вигляді: 1) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України необхідно натиснути кнопку “Вхід”, ідентифікувати себе як юридичну особу, підтвердити вхід за допомогою КЕП та паролю до нього і натиснути кнопку “Увійти”; 2) у розділі “Заяви-розрахунки” треба обрати кнопку “Створити нову” – на екрані з’явиться форма заяви-розрахунку, в якій потрібно додати інформацію в зазначені поля (деякі з них, як-то наприклад, “Код за ЄДРПОУ страхувальника”, система заповнює автоматично). Обов’язкові для заповнення поля при пропущенні система позначає червоним кольором. Важливо! Деякі символи не можна використовувати, наприклад, лапки в назвах підприємств та організацій. Про використання некоректних знаків програма повідомить написом “Поле містить заборонені символи” та позначить рядок червоним кольором. Після заповнення усіх необхідних рядків можна тиснути “Продовжити”; 3) після підвантаження системою готових до сплати листків непрацездатності, на екрані з’являються два додаткових поля щодо лікарняних, виплати/частину виплат за якими відшкодовує Пенсійний фонд України: “Додаток про тимчасову непрацездатність” та “Додаток про тимчасову непрацездатність внаслідок нещасного випадку або профзахворювання”; 4) для того, аби внести необхідну інформацію по конкретній людині, необхідно натиснути на піктограму “олівець” у полі з прізвищем людини – у додатковому вікні, яке відкривається, деякі рядки будуть заповнені автоматично, а деякі потрібно заповнити вручну. У разі потреби змінити дані про страховий стаж (зокрема, коли не враховано інформацію про стаж, набутий після звітного кварталу), це можна зробити вручну. Коли усі обов’язкові поля буде заповнено, необхідно натиснути кнопку “Зберегти”. Після цього вносити зміни ще є можливим; 5) якщо заяву-розрахунок оформлено повною мірою за всіма обраними лікарняними листками, й вона є перевіреною та достовірною, для подальшої роботи необхідно обрати опцію “Сформувати заяву-розрахунок” – документ відкриється у новому вікні, і його можна завантажити та роздрукувати. Підписану заяву-розрахунок необхідно відправити до ПФУ. Перевірити статус лікарняного (“прийнято”, “не прийнято”, “в опрацюванні”) можна в розділі “Заява-розрахунок”, опція “Пошук”. Слід зазначити, що як і раніше — перші 5 днів лікарняного оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів. У випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – з 18 дня непрацездатності. При цьому, скорочено час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних. Якщо раніше Фонд соціального страхування України перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, тепер Пенсійний фонд України має на це лише 3 дні.

Особливості правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин 25.01.23
Права та гарантії членам сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців 27.01.23
Що таке торгівля людьми та яку передбачено відповідальність за такі дії 12.03.24

  • Клієнтам
    • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
    • Як отримати безоплатну правничу допомогу
    • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
    • Мені до 18 років
    • Доступ до публічної інформації
    • Реєстр адвокатів
    • Конкурс адвокатів
    • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
    • Стандарти якості надання правничої допомоги
    • Координаційний центр
    • Всі Центри
    • Анонси
    • Мультимедіа
    • Новини

    Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

    © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

    Як рахувати лікарняні та декретні у 2024 році: поради роботодавцю

    Як рахуватимемо лікарняні та декретні у 2024 році, враховуючи новий розмір мінімальної зарплати? Про що треба пам’ятати бухгалтеру?

    Спершу нагадаємо, що ще Постановою КМУ від 02.12.2022 №1350 Урядом було внесено зміни до Постанови №1266 і затвердженого нею Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (Порядку №1266).

    Завдяки цим змінам допомогу з тимчасової непрацездатності та допомогу у зв’язку із вагітністю та пологами тепер виплачує ПФУ (а не ФСС, як колись). До ПФУ роботодавці і подають документи для отримання фінансування цих виплат.

    Порядок оплати лікарняних та декретних

    Оплата лікарняних поділяється на дві частини: оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, яка здійснюється з шостого дня за кошти держави.

    Перші 5 днів тимчасової непрацездатності, незалежно від її причини, оплачуються коштом роботодавця ( ст. 15 Закону №1105 ).

    Та допомога з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї, а також допомога по вагітності та пологах оплачується з першого дня за кошти держави ( ст. 15 та 18 Закону №1105 ).

    Зверніть увагу, що з 01.01.2023 страхові виплати, передбачені Законом №1105, здійснюються, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців (а не дванадцяти) з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ( ст. 24 Закону №1105 ).

    Обмеження розміру матеріального забезпечення

    Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців :

    • допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (у першому кварталі 2024 р. –233,25 грн, з 1 квітня 2024 р. – 262,81 грн) ;
    • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (у першому кварталі 2024 р. – 466,50 грн, з 1 квітня 2024 р. – 525,62 грн) .

    Відобразимо це у зручній таблиці ( див. таблицю 1 ).

    Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців

    І квартал 2024 р.

    ІІ-IV квартали 2024 р.

    І квартал 2024 р.

    ІІ – IV квартали 2024 р.

    І квартал 2024 р.

    ІІ – IV квартали 2024 р.

    Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності

    Нагадаємо, що допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:

    1. 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
    2. 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
    3. 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
    4. 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
    5. 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» ; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» ; особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років» , із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

    Розрахунок лікарняних та декретних: покроковий алгоритм

    Пропонуємо розглянути порядок розрахунку лікарняного за простим алгоритмом.

    Визначення розрахункового періоду

    Виключення з розрахункового періоду днів, не відпрацьованих з поважних причин

    Розрахунок сукупного доходу, що враховується для обчислення середньої денної заробітної плати

    Обчислення середньоденної заробітної плати з урахуванням % страхового стажу

    Визначення календарних днів тимчасової непрацездатності, що підлягають оплаті

    Обчислення суми допомоги з тимчасової непрацездатності

    Крок 1: визначаємо розрахунковий період

    При обчисленні лікарняних та декретних можуть бути варіації з розрахунковим періодом, а саме:

    1. повний розрахунковий період (за загальними правилами лікарняні та декретні розраховуються виходячи з доходів застрахованої особи за розрахунковий період 12 календарних місяців);
    2. неповний розрахунковий період (якщо працівник пропрацював менше 12 календарних місяців, то до розрахунку беруться повністю відпрацьовані місяці до місяця настання страхового випадку; якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку);
    3. відсутність розрахункового періоду (якщо ж за розрахунковий період працівник з поважних причин не відпрацював жодного робочого дня, то середня зарплата визначається виходячи з установленої йому тарифної ставки (окладу), поділеної на середню кількість днів у місяці (30,44)).

    ПРИКЛАД 1. Працівник працює на підприємстві з 01.02.2015. Листок тимчасової непрацездатності було видано з 22.10.2023 по 19.11.2023. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку (початку періоду непрацездатності): жовтень 2022 р. – вересень 2023 р.

    Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за останнім місцем роботи, розрахунковий період потрібно визначати за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) ( п. 26 Порядку №1266 ).

    ПРИКЛАД 2. Працівник працює на підприємстві з 06.10.2023. Листок тимчасової непрацездатності видано на період 01.01.2024 – 05.01.2024. Розрахунковим періодом буде листопад – грудень 2023 р.

    Зверніть увагу: місяць, у якому працівника було прийнято на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунковому періоді. Хоча за такий місяць роботодавець і мав нарахувати ЄСВ не менше ніж мінімальний розмір страхового внеску.

    У випадку перебування застрахованої особи у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період потрібно визначати за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку ( п. 27 Порядку №1266 ).

    ПРИКЛАД 3. Працівника прийнято на роботу 01.01.2024. Листок тимчасової непрацездатності видано за період 11.01.2024 – 15.01.2024. Розрахунковим періодом буде період з 01.01.2024 по 10.01.2024.

    Крок 2: виключаємо з розрахункового періоду дні, не відпрацьовані з поважних причин

    Відповідно до п. 3 Порядку №1266 дні відсутності працівника з поважних причин виключаються з розрахункового періоду. Виплати за ці періоди не включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

    Унаочнимо у таблиці перелік поважних причин, якими вони були на початку 2023 року.

    Також до переліку поважних причин було додано період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

    Тобто період мобілізації тепер теж не включається до розрахункового періоду при обчисленні лікарняних та декретних роботодавцем . Така зміна у Порядку № 1266 набрала чинності з 07.06.2023.

    ПРИКЛАД 4.

    Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.08.2023. Для працівника ТОВ «А» – це не перше місце роботи, він працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». З працівником призупиняли дію трудового договору з 01.10.2023 по 31.10.2023. Посадовий оклад – 20 000 грн. Страховий стаж цього працівника – понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 01.01.2024 по 07.01.2024 працівник хворів.

    Розрахунок лікарняних:

    середньоденна зарплата за фактичними даними (20 000 грн х 4) : (31 к. д. + 30 к. д. + 30 к. д. + 31) = 655,74 грн (призупинення дії трудового договору виключаємо з розрахункового періоду);

    1. з урахуванням загального страхового стажу: 655,74 х 100% = 655,74 грн;
    2. розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі фактичного заробітку: 655,74 х 7 к. д. = 4 590,18 грн

    Що буде, якщо період призупинення трудового договору із розрахункового періоду виключити?

    Розрахунок лікарняних:

    1. середньоденна зарплата за фактичними даними (20 000 грн х 4) : (31 к. д. + 30 к. д. + 30 к. д. + 31) = 655,74 грн (призупинення дії трудового договору виключаємо з розрахункового періоду);
    2. з урахуванням загального страхового стажу: 655,74 х 100% = 655,74 грн;
    3. розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі фактичного заробітку: 655,74 х 7 к. д. = 4 590,18 грн.

    Чи враховуються у розрахунку лікарняних календарні дні оплачуваної відпустки, суми відпусткових?

    Якщо у розрахунковому періоді є невідпрацьований час з інших причин (час перебування в оплачуваних відпустках (щорічній основній або додатковій, навчальній відпустці, на курсах підвищення кваліфікації, у простої тощо), календарні дні, не відпрацьовані з таких причин, не виключаються з розрахункового періоду. Виплати, нараховані за такі дні, за умови сплати з них ЄСВ, враховуються у розрахунку середньоденної зарплати.

    Крок 3: визначаємо сукупний дохід, що враховується для обчислення середньої зарплати

    Середня заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до додатка Д1 ( п. 32 Порядку №1266 ).

    Сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ ( п. 2 Порядку №1266 ). Це досягається шляхом включення до сукупного доходу лише виплат, з яких сплачено ЄСВ.

    При цьому треба пам’ятати нюанс про сумісників – їм допомога з тимчасової втрати працездатності та допомога у зв’язку із вагітністю та пологами виплачується лише за одним місцем роботи! А от лікарняні за перші 5 днів – виплачуються сумісникам за всіма місяцями роботи.

    Тому якщо лікарняні за перші 5 днів виплачуються за місцем роботи за сумісництвом, потрібно пам’ятати, що сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ ( п. 30 Порядку №1266 ).

    Крок 4: визначаємо середньоденну заробітну плату

    Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин ( п. 3 Порядку №1266 ).

    Тобто розрахунок середньоденної зарплати можна умовно навести у вигляді формули:

    СрЗф = Дс/Кр , де

    СрЗф – це середньоденна зарплата, обрахована з фактичних доходів працівника,

    Дс – сукупний дохід, визначений за Кроком 3,

    Кр – кількість днів розрахункового періоду, визначена за Кроками 1 та 2.

    Але якби все було так просто! На жаль, знати значення показника СрЗф недостатньо, щоби обрахувати лікарняні. Його потрібно порівняти з іншими середньоденними доходами, обрахованими за спеціальними правилами. А ще – треба пам’ятати про правила застосування загального страхового стажу працівників при обчисленні лікарняних .

    ПРИКЛАД 5. Розрахунок лікарняних працівнику, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював

    Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.10.2023. Для працівника ТОВ «А» – це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад – 20 000 грн. Страховий стаж цього працівника – понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 01.01.2024 по 07.01.2024 працівник хворів.

    Розрахунок лікарняних:

    1. середньоденна зарплата за фактичними даними (20 000 грн + 20 000 грн + 20 000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.) = 652,17 грн;
    2. з урахуванням загального страхового стажу: 652,17 х 100% = 652,17 грн;
    3. середньоденна зарплата на рівні МЗП – 7 100,00 : 30,44 к. д. = 233,25;
    4. розрахунок лікарняних за кошти підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 233,25 х 7 к. д. = 1 632,75 грн.

    ПРИКЛАД 6. Розраховуємо лікарняні працівнику, який захворів у перший день роботи і не має страхового стажу 6 місяців за останні 12 місяців

    Працівника було прийнято у ТОВ «В» 04.01.2024. Для працівника ТОВ «В» – це не перше місце роботи, але в нього немає страхового стажу 12 місяців перед настанням страхового випадку. Посадовий оклад – 6 000,00 грн. Страховий стаж працівника більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 04.01.2024 по 10.01.2024 працівник хворів.

    Розрахунок лікарняних:

    1. середньоденна зарплата за фактичними даними – 6 000,00 грн : 30,44 к. д. = 197,11 грн;
    2. з урахуванням загального страхового стажу: 197,11 грн х 100% = 197,11 грн;
    3. середньоденна зарплата на рівні МЗП – 7 100,00 : 30,44 к. д. = 233,25;
    4. розраховують лікарняні за кошти підприємства на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з денної зарплати за фактичними даними, оскільки вона менша за МЗП: 197,11 х 7 к. д. = 1 379,77 грн.

    ПРИКЛАД 7. Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3-х років

    Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною з 10.01.2020 по 01.01.2024. Посадовий оклад працівниці – 10 500,00 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. Період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років теж входить до страхового стажу. З 06.01.2024 по 11.01.2024 працівниця хворіла.

    Розрахунок лікарняних:

    1. розрахунковим періодом для цього випадку є січень – грудень 2023 року. Але оскільки у цьому періоді працівниця перебувала у декретній відпустці, яка виключається із розрахункового періоду, середньоденна зарплата за фактичними даними рахується виходячи з її окладу: 10 500,00 грн : 30,44 = 344,94 грн;
    2. з урахуванням загального страхового стажу: 344,94 грн х 100% = 344,94 грн;
    3. нарахування лікарняних за кошти підприємства проводиться на рівні фактичних даних, бо перебування у відпустці для догляду за дитиною включається до її страхового стажу: 344,94 грн х 7 к. д. = 2 414,58 грн.

    ПРИКЛАД 8. Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років за медичним висновком

    Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років весь 2023 рік. Посадовий оклад працівниці – 10 500,00 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 06.01.2024 по 11.01.2024 працівниця хворіла.

    Розрахунок лікарняних:

    1. розрахунковим періодом для цього випадку є січень – грудень 2023 року. Але період відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років виключається з розрахункового періоду, тому середньоденна зарплата за фактичними даними рахується виходячи з її окладу: 10 500,00 грн : 30,44 = 344,94 грн;
    2. з урахуванням загального страхового стажу: 344,94 грн х 100% = 344,94 грн;
    3. середньоденна зарплата на рівні МЗП – 7 100,00 : 30,44 к. д. = 233,25;
    4. період перебування у відпустці для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти роківне входить до страхового стажу . Розрахунок лікарняних за кошти підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 233,25 х 7 к. д. = 1 632,75 грн.

    30,44 – що це за величина та коли її застосовувати?

    30,44 – це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266).

    У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

    Також на 30,44 у певних випадках потрібно й ділити. Унаочнимо у зручній таблиці, коли саме.

    Випадки застосування 30,44 (коли слід ділити на 30,44)

    Для розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності добровільно застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, середній дохід обчислюється:

    • для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності – виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
    • для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами – виходячи з розміру доходу, на який нарахований ЄСВ, але не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку

    Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату

    Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку

    Відповідно до вищезгаданого, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) ( п. 5 Порядку №1266 ).

    Автор: Бикова Ганна

    Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

    Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

    Усі новини рубрики «ЄСВ, соціальний захист»

    У графі 17 додатка 1 зазначається відповідний місяць в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, з кодом типу нарахувань 10. Суми, що припадають на дні відпустки в наступних місяцях, включаються до поля наступних місяців кварталу за цим самим кодом 10

    За Законом №2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску

    День встановлення МСЕК інвалідності та дні огляду МСЕК не включають при обчисленні у майбутньому середньої зарплати для розрахунку лікарняних: роз’яснює ПФУ

    МОЗ нагадав, що українці мають можливість залишатися вдома за наявності симптомів ГРВІ, COVID-19 та грипу і звернутися до лікаря для експертизи тимчасової непрацездатності дистанційно

    Наразі не передбачено штрафу до фізособи-«загальника» за несвоєчасну сплату ЄСВ, якщо за наслідками звітного кварталу нею сплачено ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано прибуток