Як називається коло на двері на новий рік

0 Comments

Кращі ідеї, як красиво і оригінально прикрасити двері на Новий рік 2024

Готуючись до новорічних свят, ми прикрашаємо квартиру або будинок, офісні приміщення. Для цих цілей використовуємо найрізноманітніші варіанти декору, серед яких святкова мішура, свічки, гілки ялини і інше. Але що буде модним у цьому році і як прикрасити двері на Новий рік і Різдво, щоб вони виглядали яскраво і оригінально? Ми покажемо кілька цікавих ідей з фото.

Новорічне оформлення дверей своїми руками – ідеї декору

Прикрашати можна як вхідні, так і внутрішні двері. Варіантів – дуже багато! Ви можете експериментувати, самостійно створювати вінки, сніжинки, композиції з ялинових гілок. Ретельно підбирайте матеріали, адже якщо двері вуличні, то декор з картону або паперу не підійде.

В 2024-му прикрасити двері на Новий рік і Різдво можна найрізноманітнішим декором:

  • новорічний вінок зі стрічками, бантами, фігурками;
  • зображення символу року або Діда мороза;
  • прикраси з дощику і мішури;
  • незвичайні новорічні композиції;
  • прикраси з гірлянд;
  • використання ялинкових куль;
  • ікебани з шишок, ялинових гілок, горобини;
  • новорічні шкарпетки;
  • сніжинки, новорічні наклейки і багато іншого.

Ви можете творити, створювати декор своїми руками, що виглядає яскраво і цікаво.

Як прикрасити вхідні двері до Нового року 2024

Найпопулярніший варіант – це різдвяний вінок або букет. Він може бути будь-яким – з ялинових гілок, фігурок, ялинкових куль, дощу і багато чого іншого. За допомогою віночка перетворюють двері офісу, дитячого садка, класу в школі. Прекрасно він виглядає на металевому і дерев’яному полотні.

Доповніть таку композицію декором навколо двері, встановіть на вході сани Діда мороза, символ Нового року або красиві різдвяні букети.

Ще цікавий варіант – Дід мороз, Чорний Кролик, дзвіночки, носочки. До речі, в носочки гості можуть класти новорічні побажання або невеличкі сувеніри.

Не забудьте про сніжинки, декор з блискучими гірляндами, святкові наклейки. В цьому році буде модним вигадливе оформлення з переважаючим білим, зеленим, блакитним, металевим відтінком. Ну а якщо ви хочете принадити удачу в будинок, обов’язково використовуйте в декорі символ Кролика.

Ідеї ​​декору міжкімнатних дверей

Для їх прикраси можна використовувати навіть паперові і картонні варіанти оформлення. Адже ніякий дощ, сніг або вітер не будуть на них впливати. Тому сміливо вирізуйте об’ємні або звичайні сніжинки, сніговиків, оленів, Діда Мороза, Кролика і прикрашайте будинок оригінальним чином.

До речі, ви можете створити гірлянди своїми руками і повісити їх над дверима.

Не бійтеся вибирати незвичайний декор, який виглядає нестандартно і досить красиво.

Як прикрасити двері на Новий рік 2024 – стилі оформлення

Найвдаліший стиль декору в цьому році – класичний європейський, в якому ми бачимо поєднання червоного і білого відтінків. Можливо також вкраплення срібла.

Традиційний стиль оформлення підійде для будь-яких дверей. Використовуйте вінки з ялинових гілок, шлейф по периметру дверного отвору і гірлянди.

Лаконічний декор передбачає мінімалізм. Один вінок, без додаткових прикрас, носок для подарунків або зображення Діда мороза створить святкову атмосферу.

Розкішне оформлення дозволяє експериментувати. Наприклад, ви можете повісити на двері три вінка, поставити на ганку святкову ялинку, сніговика, Діда мороза або оленів з саньми. Фасад прикрашається гірляндами, блискучими кулями і іншим.

Етно-стиль буде актуальним в цьому році. Адже в 2024 році панує Чорний Кролик, а цей дизайн передбачає використання природних матеріалів, срібних прикрас.

Вибирайте варіанти декору дверей і насолоджуйтеся красою свята.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!

Новий рік та Різдво в українському стилі: як легко прикрасити будинок до свят

Створити святкову атмосферу у домі насправді не важко – потрібні іграшки, гірлянди, сніжинки та бажання зробити красиво. Але для особливої атмосфери чи стильних та вишуканих прикрас потрібно буде трошки більше часу та ідей.

Як прикрасити будинок до Різдва та Нового року в українському стилі, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler)

При підготовці матеріалу використані джерела: Навколо світу, Vsviti, Всеосвіта, Лайфхак по-українськи.

Чим прикрасити ялинку

В Україну звичай прикрашати ялинку прийшов у середині ХІХ ст. із європейської святкової традиції, хоча побутував він переважно у середовищі знаті. Іван Франко, вивчаючи на Гуцульщині різдвяні звичаї, писав: “Пан ставить смереку, русин кладе сніп” (ідеться про дідух, який ставили на покуті на Святвечір).

Ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему.

Різдво – це час сходження Бога на Землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Вифлеємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого.

Додайте на вашу ялинку імбирного печива у вигляді Миколайчиків, янголів, різних звірів, казкових істот, сніжинок. Коли печиво буде готове та охолоне, одягніть його на нитки та покрийте цукровою глазур’ю.

Зробіть іграшки на ялинки з паперу – вирізайте янголів, зірочки, крила. У давнину ялинкові прикраси робили з дерева, паперу, тканини, а ще вішали горіхи, ялинкові шишки, яблука, льодяники.

Зараз можна купити готові форми з дерева та розмалювати на свій смак. А з різних шматочків тканини зробити лялечок та янголів. Вам потрібно буде трохи фантазії, ґудзики та стрічки для прикрас.

Замість ялинки можна зв’язати сніп з сіна та прикрасити його різнокольоровими стрічками – так робили українці до появи традиції ставити ялинку. Такий сніп називається Дідухом і він був символом гарного врожаю, достатку, родинного щастя. А ще дідух символізує дух наших предків.

Зробіть янголиків власноруч (фото: pixabay.com)

Як прикрасити вікна

Якщо ви не хочете нічого клеїти на скло, то прикрасити можна штори – можна повішати янголів з паперу та сніжинки, зачепити гірлянди чи лампочки. А ще можна додати іграшки з соломи та вишиті рушники, ляльки з тканини чи віночки з засушених квітів.

На вхідні чи міжкімнатні двері можна також повішати вінки з соломи. Додайте на них калину, декілька іграшок, медове печиво, горішки. На двері також можна повішати ліхтарики, свічки та зробити іграшку у вигляді різдвяної зірки.

Віночки можна зробити з кульок, з гілочок, з клубочків ниток, а ще з шарфу чи тканини.

Як прикрасити стіл

Новий рік зустрічали у прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. До свята готували не лише страви та напої, але й душу та тіло молитвою та сорокаденним постом. Шампанське на столах українців з’явилося тільки у XIX ст.

А до того перевагу надавали рейнським винам, мальвазії, меду, горілці та настоянкам. Ігристе вино стало неодмінним атрибутом і символом новорічного свята лише завдяки специфіці його відкорковування. Гучний виліт корка з пляшки нагадує постріл, а за традицією, саме пострілами та шумом у дні великих свят наші предки відганяли нечисту силу.

Новорічній стіл можна застелити вишитою скатертиною. Або застелити білу та поверх постелити вишитий рушник чи серветки з орнаментом. Має значення і посуд. Можна поставити дерев1яний чи глиняний, а бокали прикрасити стрічками чи серветками, зробити “сніг”.

На кожну тарілку чи серветку можна покласти пряник чи медове печиво. Між посудом поставити дерев’яні дощечки з гілками калини, яблуками, горіхами.

Як зробити павучка

Його можна зробити із соломинок, сірників або інших схожих за формою матеріалів. Краї соломинок потрібно склеювати між собою, щоби разом вони утворили прикрасу: трикутник, квадрат, ромб, павучка, зірку.

Ці прикраси можна підвісити над вікном, на ялинку чи над дзеркалом. Кріпляться прикраси тонкою прозорою ниткою. А якщо виберете матеріал – солому, то її також можна нанизати на нитку. Тоді іграшка краще триматиме форму.

Святковий павучок (скриншот)

Кольори та символи 2024 року

2024 рік – рік Зеленого дерев’яного Дракона. Тому основний колір – зелений. Також можна використовувати: білий, металевий, коричневий, пастельні тони, блакитні, червоні та рожеві відтінки. Дракону сподобаються гірлянди теплого жовтого кольору.

На ялинці обов’язково має бути зірка – золотиста, золотаво-зелена, срібляста або червона. На гілках мають бути дзвіночки – їх дзвін пробуджує музику успіху та нові можливості.

Червоні кульки приносять кохання, зелені – удачу, золоті – матеріальне благополуччя. Додайте фрукти та ягоди, але обов’язково, щоб був зелений колір – хоча б гілочки та листя.

Новий рік в Україні: традиції свята, новорічні обряди, Старий Новий рік

Які є традиції на Новий рік? Історія, витоки обрядів, новорічна ялинка, як святкувати Старий Новий рік (звичаї, прикмети і ворожіння).

Українські традиції на Новий рік: що, звідки і пішло?

Новий рік – настільки традиційнийе і улюблене для нас свято, що навіть не замислюючись, ми регулярно купуємо ялинку, прикрашаємо будинок мішурою і неодмінно готуємо до свята самі шикарні вбрання і страви. А адже насправді у всіх цих милих ритуалах таїться душа нашої нації, збережена у віках. Розберемося, що до чого!

Новий рік в Україні: історія

Новий рік для українців, як і для всіх народів – свято старовинне. І відстежити його повноцінну історію дуже складно. Однак точно відомо, що в давні часи Україна відзначала настання Нового року не 1-го січня, як у нас зараз заведено, а навесні і восени в різні проміжки історії. Це пов’язано з віруваннями народу, які впродовж нашої історії змінювалися.

Первинно українці відзначали Новорічний прихід весни – 1-го березня. Тоді це свято у віруваннях пов’язували з оновленням і відродженням природи. І безпосередньо, звичайно, звичай асоціювався з початком сільськогосподарських робіт. Адже у давній час все життя було зав’язане на аграрномій справі.

Минав час, змінювалися обставини і вірування – і переносилася дата зустрічі Нового року. У X столітті в Київській Русі було прийнято християнство. Народ прийняв його поступово і традиції не відразу – процес проходив досить складно і болісно. Але з часом воно стало кардинально впливати на спосіб життя людей. Так в XV столітті Православ’я взяло греко-візантійський ритуал. Згідно з ним, Новий рік починають зустрічати 1-го вересня. Однак у той час частина майбутньої України перебувала у складі Литовського князівства. Тут святкують Новий рік за католицькою традицією – 1-го січня.

З часом світове співтовариство вирішило якось уніфікувати « літочислення ». Так християнський світ незалежно від відгалужень в релігії став зустрічати Новий рік 1-го січня. В Україні законно ця традиція була введена в 1700-му році. Тоді наша країна перебувала у складі Російської імперії. Тому новорічне святкування 1-го січня було призначено указом Перта І. Також він вказав відзначати Новий рік ялинкою, гучними веселощами, маскарадами і так далі. Народ йшов на це з невеликим ентузіазмом, але закони належало виконувати. Тому язичницькі та християнські традиції змішувалися і перетворювалися на щось нове й самобутнє.

Слід зазначити, що спочатку першосічнева зустріч Нового року не була сприйнята народом на ура ще й тому, що до XVIII століття у нас вже міцно вкоренилися християнські традиції. І взимку основний упор українців припадав на святкування Різдва і Святвечора. Відповідно, 1 січня випадало на розпал різдвяного посту.

Ще з язичницьких часів символом Нового року замість ялинки вважався дідух. Це «букет» із сіна, якеий прикрашали квітами, вінками, стрічками і урочисто ставили в кут стола. Власне, і стіл завжди був найголовнішою традицією новорічного святкування.

З найдавніших часів було прийнято накривати пишний стіл для всієї родини – щедрий. Це символізувало те, що і наступний рік буде родючим. Подібна традиція збереглася й досі.

Існували й інші традиції, пов’язані із залученням гарного врожаю та захисту домашнього господарства. Ці ритуали неодмінно проводив господар будинку. Їх основа – звернення до тварин, дерев, земель із закликами до благополуччя і плодючості.

Ще завдяки змішуванню різних «божественних» вірувань з’явилися стереотипи про чарівність часу зустрічі Нового року. Наприклад, вважалося (і досі ця традиція збереглася), що в цей час стає активною нечисть. З іншого боку – що під час Святок (від Нового року і до Водохреща) відкривалися ворота в небо і вищі сили готові, як ніколи, почути і посприяти. Звідси йдуть корені загадування бажання на Новий рік, яке обов’язково повинно виповнитися. Звідси ж і поява традиції святочно-новорічних ворожінь. Правда, якщо зараз вони зводяться до дівочих розваг з вгадуванням любовної долі, то раніше вони проводилися цілком серйозно всією сім’єю – ворожили на врожай. Наприклад, українці могли залишити на ніч у дворі кілька стіжків різних культур як-то пшениця, жито, ячмінь. Вранці дивилися на якому копиці більше інею – та культура і буде найбільш «плодовитою» в наступному році.

Також наші предки вірили, що на землю в цей час спускаються душі родичів, які відійшли в інший світ. Їх чомусь прийнято було боятися. Очевидно, це прояв страху перед потойбічним і невідомим. Так що цим душам українці здавна намагалися всіляко догодити.

І безумовно, була присутня віра в те, що зустріч Нового року визначає долю всіх наступних 12 місяців.

Новий рік: звичаї – само собою…

Часто поняття «традиції» і «звичаї» вживаються паралельно. І ніхто особливо не розбирається, яка між ними різниця. А вона є, хоч і непринципова, але в плані вивчення культури народу показова. Так, звичай – це звичний спосіб поведінки в певній ситуації. Звичаї – це настільки усталені стереотипи у певній соціальній групі або суспільстві, що виконуються вони практично на рівні безумовних рефлексів – самі собою, не викликають у виконуючих потреби в їх поясненні і сумнівів потреби. Звичай – це зразок культури з глибокого минулого, якого дотримуються неухильно, сприймаючи як звичку. А ось традиції – це більш загальне, складне і не таке очевидне. Можна сказати, що звичаї – це один із складових аспектів традицій.

Також звичай можуть ототожнювати з обрядом. Однак це теж неправильно: обряд – цей спосіб виконання звичаю, його засіб.

Наприклад, накриття пишного столу до Нового року – це наш український звичай. Те, яким чином ми сідаємо за стіл – це вже обряд. Вони входять у традицію зустрічі Нового року в Україні.

До інших застільних новорічних звичаїв можна віднести те, що до новорічного столу ми намагаємося вбратися. Так здавна українці обов’язково одягали з цієї нагоди новий і чистий одяг. Також у нас є звичай повернути борги і попросити пробачення у близьких, щоб у Новий рік увійти з позитивом і повноцінно обнулитися. Це обіцяє нам краще життя в наступному році. Подібним чином діяли й наші предки, щоб Новий рік починався у мирі та злагоді.

Які є традиції на Новий рік?

Зараз головує традиція зустрічі Нового року за пишним столом в 00.00 1-го січня. Ми відкриваємо шампанське, бажаємо близьким нового щастя, пускаємо феєрверки, даруємо подарунки і веселимося, як можемо. Власне, як і було заведено в українців здавна.

Крім споконвічних українських, є у нас зараз і більш нові традиції новорічного столу. До страв нашої національної кухні додалися оселедець під шубою, олів’є і мандарини. Вони прийшли до нас у радянські часи. А ось, наприклад, ще одна обов’язкова страва на українському новорічному столі, холодець, належить до національної кухні. Він прийшов до нас ще з Київської Русі.

Звичайно, головна і найкрасивіша традиція Нового року – це прикраса ялинки і вдома з символічною атрибутикою. Вона хоч і прийшла до нас вже зі світським указом, однак християнські традиції в оздобленні ялинки теж є. Наприклад, зірка, верхівку вінчає – це втілення Віфлеємської зірки, яка за переказами Біблії, висвітлювала волхвам шлях до божественного немовляті Ісусу. Є різні варіанти пояснення традиції прикрашати ялинку. Одна з них – теж християнська. Різнокольорові кулі і гірлянди, що світяться, можуть бути сучасним перетворенням християнських свічок, які висвітлювали дорогу волхвам.

Одна зі збережених врожайних традицій, яка прийшла до нас ще з незапам’ятних часів – посівання. Всі ви приймали гостей, які щедро засипають будинок пшеницею? Цю новорічну традицію завели на українських землях ще до приходу християнства. Здавна посівати було заведено саме в перший день Нового року. Як правило, це робили діти. А господарі щедріше всього обдаровували тих, хто прийшов першим. Пізніше посівання пов’язали з Різдвом. А тепер у більшості випадків посівають на Старий Новий рік.

Старий Новий рік: традиції святкування

У наших краях є чудова традиція – зустрічати Новий рік двічі. Цікаво звучить: є Новий рік, а є Старий Новий рік. Звичайно, чим більше свят, тим краще, але на таку плутанину теж є свої історичні причини. Звичайно, вони відомі вже навіть дитині: перехід з Юліанського календаря на Григоріанський – перехід зі старого літочислення на новий.

Також свято існує з-за якоїсь календарної плутанини. Адже за релігійно-християнських звичаїв Новий рік повинен наступати після Різдва. До того ж Дню народження Христа передує серйозний пост. Він, природно, виключає щедрі застілля і навіть різні святкові заходи. Крім того, є ще одна християнська обставина: 14 січня – це канонічне релігійне свято Обрізання Господнє.

Однак в українців є ще й християнська прив’язка до дати ночі з 13-го на 14-е січня. Це зустріч Василя з Маланкою – Щедрий вечір. Хто вони такі і чому так важливі в нашій давній традиції? Справа в тому, що 13 січня – це християнська пам’ятна дата – День пам’яті преподобної Меланії, тобто в народі – Меланки, Міланки, Маланки (в різних регіонах і говірками її ім’я може звучати по-різному). А ось 14 січня – це День Святителя Василя Великого. Для церкви він така важлива фігура, що навіть вечір напередодні 14-го січня називається Васильєвим вечором. Ось і виходить, що в ніч з 13-го на 14-е Маланка з Василем зустрічаються. Зараз ці свята настільки перетворилися в народі, що багатьма навіть забуті їхні серйозні релігійні корені.

Цікаво, що у зустрічі Маланки та Василя на Щедрий вечір є не тільки християнське обґрунтування, але й українсько-міфологічне. Згідно слов’янським повір’ям, у Лади, матері всіх богів, був вірний друг – бог Місяця, а також дочка – Миланка. За легендою, коли князь-Місяць був на полюванні, змій викрав Миланку й запроторив її в підземному царстві. З полону дівчину врятував Безпальчик-Васильчик. Звичайно, як і належить в казках, між ними спалахнула любов, а після перемоги над ворогами і звільнення вони одружилися.

Як же традиційно відзначається цей заплутаний і кумедний Старий Новий рік в Україні?

Зранку 13-го числа українці займалися приготуванням святкової куті. Її належало варити з цільної пшениці. При подачі до столу кутя могла бути і солоною, а не тільки солодкої (як часто заведено в наш час) – приправляться м’ясом і салом або ж медом і варенням. Також обов’язково до щедрого вечора готувалися вареники, пироги, млинці з сиром. Цими ласощами повинно було дякувати гостей, які ходили від хати до хати з піснями і невеликими перформансами. Але головна страва на традиційному українському Щедрому столі – свинина. Це теж неспроста, тому що Святий Василь – покровителем свинарів. Зазвичай господарі намагалися приготувати до цього свята цілого поросяти. Традиційність свинини на столі підтверджується безліччю народних приказок. І зрозуміло, наявність хороших страв зі свинини – символічна гарантія благополуччя і врожайності в наступному році.

А в чому полягає споконвічно український обряд «на Маланки», пов’язаний зі Старим новим роком в українській традиції? Це якесь театральне дійство з переодяганням його учасників у тварин і фольклорних персонажів і головним героєм «Передднем Нового року». Навіть сам маскарад поєднав в собі язичницькі та християнські традиції. За народним сценарієм Меланка-Вода приходить із Василем-Місяцем ввечері 13-го січня в гості, щоб розповісти господарям про святі.

Молодь збирається веселою компанією, всі вбираються в маски і ходять від хати до хати з щедрованиями, танцями і жартами. При цьому головними персонажами стають Меланка і Василь. У Меланку переодягається неодружений хлопець, вбираючись в жіноче плаття. А у Василя – дівчина. Другорядними діючими персонажами стають дід, баба, циган з циганкою, коза і чорт. Закінчується все дійство спаленням Дідуха на перехресті. Щедрувальники таким чином розводять велике вогнище і стрибають через нього. Все це покликане очистити атмосферу від нечисті, а учасників дійства – від спілкування з нею шляхом перевдягання та маскараду.

Після цього дівчата починають гадати. За старим звичаєм, хлопці в будинку, де дівчата ворожили, крали двері або хвіртку. В якості викупу батько дочки-господині виставляв хлопцям «могорич».

У наш час повною мірою ця традиція Меланки збереглася в основному тільки в селах Буковини і Галичини.

Але, звичайно, у всіх куточках України ми з задоволенням щедруем і ходимо в гості до близьких, примиряємося з сусідами, щоб прожити весь наступний рік мирно і щасливо.

Традиції, прикмети і ворожіння на Старий Новий рік

Зі Старим Новим роком пов’язано ще і безліч традиційних забобонів, які збереглися і досі. Наприклад, поганою прикметою вважається зустрічати його в брудному, старому або навіть темному одязі. Не можна ще 13-го січня виносити сміття, на когось ображатися або таїти в душі зло.

До інших поганих прикмет Дня Меланки належать:

  • вимова слова «тринадцять» (число чорта в українській традиції);
  • рахування дрібних грошей (весь рік будеш без грошей і в сльозах),

Але є і хороші прикмети Старого Нового року. Головна з них: якщо першим 14-го січня у дім ввійде хлопець, бажано з хорошої і заможньої багатодітної сім’ї.

А також ніч зустрічі Меланки і Василя – найкращий час для ворожінь на дівочу долю і любов. Саме в цю ніч, за старовинним українським віруваннями, небо знімає всі заборони і спрямовується до нас з божественною силою. Проте з цією силою також проривається і нечисть з інших світів. Гадати пристало після народних гулянь і зовсім з серйозним настроєм, щоб не потрапити в лапи поганих потойбічних сил. Безліч традиційних ворожінь в сучасних умовах здійснити неможливо, адже дівчата могли задіяти до своїх чар і худобу, і якісь атрибути домашнього господарства, які відійшли в минуле з розвитком людства. Але є і цілком застосовні до нашого часу цікаві стародавні ворожіння. Ось кілька вам на озброєння.

  • Ворожба з чашками. Берете стільки ж чашок, скільки і гадающих за столом, кладете в них різні зілля: монету (до процвітання і багатства), кільце (до гучного весілля), цукор (провісник веселого життя), хліб (достатк), сіль (це щастя), цибулю (сльози) і воду (стабільне життя без змін). Вибираєте чашку з закритими очима і дізнаєтеся свою долю.
  • Свічкове ворожіння. Ємність з водою, шкаралупа волоського горіха і свічки (по числу гадающих). Свічки запалюються, вставляються в шкарлупки і відпускаються «в плавання». Чия свічка згорить першою – та першою вийде заміж. Але от якщо твоя шкаралупа потонула, то й зовсім не вийдеш заміж, не тільки в цьому році, але й ніколи.
  • Ворожба на папері. Комкаеш аркуш паперу, кладеш на перевернуту тарілку і підпалюєш. Обережно підносиш згорілий ком до стіни так, щоб на нього падала тінь від паперу – саме образи, які ти побачиш в ній, і повідають про долю.