Чому у їли шишки бузкові

0 Comments

Вирощування їли, як виростити ялинку – Пропозиція

Напередодні Нового року propozitsiya.com дізнавалася у спеціалістів відокремленого підрозділу НУБіП «Боярська Лісодослідна станція», як вони вирощують новорічні деревця, які зараз продаються на ялинкових базарах.

Від шишки до насіння

Як відомо, ялинка починається з шишки. Те ж саме – сосна, яку населення охочіше використовує в якості новорічного дерева, ніж власне ялинку: смолистість дозволяє зрізаної сосні не так швидко втрачати хвою.

Як розповів інженер з лісовідновлення Боярської лісодослідної станції Микола Лук’янчук, для ялинкових базарів вирощують ялину звичайну або європейську а також сосну звичайну. Ялину колючу або блакитну тут вирощують як декоративні рослини. А в якості новорічного дерева пробують вирощувати сосну кримську, яка, за словами М. Лук’янчука, краще підходить для цих цілей з точки зору форми крони та декоративних характеристик, ніж традиційна для нашого регіону сосна звичайна.

Шишки добувають під час суцільних рубок. Адже для розведення дерев шишки потрібно зривати з дерева. Звичайно, це зручніше робити, коли дерева валять. Тому соснові шишки зривають з тільки що зрізаних дерев, відбираючи сформовані (а на сосні шишки формуються 2 роки).

З ялинковими шишками складніше, тому що суцільних рубок їли тут не проводять: ялинових лісів в регіоні немає – в Україні вони розташовуються переважно в Карпатах. Тому якщо потрібні саме ялинові шишки, доводиться підганяти підйомник.

Ялинові шишки заготовляють в жовтні-листопаді, соснові – з листопада по січень. Як розповів М. Лук’янчук, лісгоспам доводять план збору насіння хвойних. Наприклад, для Боярської ЛДС такий план – 1 кг. Це означає, що шишок потрібно зібрати 50 кг.

Зірвані з дерев шишки сушать при температурі 47-49 ͦ С в спеціальних сушарках. У Боярці такі апарати працюють на дровах, а взагалі випускаються і більш досконалі електричні сушарки. З висушеної шишки насіння висипається самі. Потім насіння обескрилівают, очищають – і вони готові до посіву в розсадник.

розсадник сіянців

Сіяти насіння хвойних можна навіть в сніг – в той, який вже тане навесні. Під час танення снігу насіння змочується, і це стимулює проростання. Але зазвичай ялинку і сосну сіють в грунт вже після того, як сніг зійде, але рано навесні. У цьому випадку насіння на добу замочують у воді, додаючи Гумісол і протруйники проти грибкових хвороб, а потім висушують.

Під ці культури грунт теж вимагає підготовки – фрезерування і культивації. У Боярської ЛОС після того, як по ділянці пройшла фреза, його вирівнюють граблями, так як перед посівом хвойних ділянку потрібно ідеально вирівняти, а площа ділянки під ялинку тут зовсім невелика – всього 5 соток. Під сосну тут відводять більше, але не набагато – десь по 40-50 соток.

Посів здійснюють ручною сівалкою стрічковим способом з міжряддями 15 + 15 + 15 + 40 см. Щільність посіву по довжині становить 200-300 насіння на погонний метр. У цьому випадку на погонний метр отримують 80-100 стандартних (тобто таких, які викинули нирку) сіянців. Сіянці сосни вирощують рік, ялинки – 2 роки, тому що вони ростуть повільно: якщо після 1-го року сіянець сосни має висоту 10-12 см, то ялинки – 3-5.

Як розповів головний лісничий Боярської ЛОС Олександр Шевчук, сіянці краще вирощувати в плівковій теплиці. Тому сіянці ялини тут так і вирощують. Важливою перевагою вирощування сіянців в теплиці він називає те, що там вони влаштували крапельне зрошення, яке дозволяє не тільки зрошувати маленькі деревця в спеку або посуху, які трапляються все частіше, але і підгодовувати їх шляхом фертигації. Спочатку через крапельне зрошення вносять азотні (селітра) і калійні добрива, згодом, під час одеревесненія, хвойні підгодовують нітроамофоски, калієм, кальцієм, мікроелементами і Гумісолом.

Коли хвойні знаходяться в розпліднику, вони вимагають ретельного і трудомісткого догляду. Двічі на місяць проривають бур’яни і розпушують міжряддя, і все вручну. Сіянці підгодовують нітроамофоски. Крім того, молоді деревця атакують личинки хруща, підгризаючи молоді корінці, і різні грибкові хвороби, наприклад фузаріоз. Тому для боротьби з грунтовими шкідниками роблять борозенки, які проливають розчином Актари або інших препаратів. При цьому фахівці відверто шкодують про заборону препаратів, які використовувалися проти грунтових шкідників раніше, навіть ДДТ – личинок хруща він знімав просто ідеально. А проти грибкових хвороб проводять щомісячні профілактичні обробки фундазолом і ін. Препаратами. Тому що якщо хвороба вже з’явилася в розпліднику – значних випадів не уникнути.

Дерева доростають в розпліднику

Однорічні сосонки і дворічні ялинки ранньою весною пересаджують в розплідник, де вони ростуть до тих пір, поки їх не відправлять на ялинкові базари. Розплідників таких Боярська ЛОС має кілька: в різних розплідниках – дерева різного віку. Площа одного розплідника зазвичай 0,5-1 га. Напередодні нового 2018 Боярська ЛОС вирощувала в таких розплідниках 28,2 тис. Новорічних дерев на загальній площі 10,6 га.

В розплідник дерева висаджують за схемою зазвичай 1х2,5 м, іноді 1х2 і навіть 1х1 м. Таким чином, щільність посадки становить 4-5 тис. Рослин / га. Як для сосни це розріджена посадка, яка проводиться спеціально для того, щоб дерево сформувало досить широку крону. Наприклад, для висадки в лісі на лісозаготівлю сосну висаджують в розпліднику з міжряддями 70 см, щоб вона краще тяглася вгору і формувала більш прямий стовбур.

Догляд в розпліднику зводиться до ручного прополювання рядків пару раз на рік в перші 3 роки і Обкошування міжрядь кущорізами двічі на рік. Ну і підсаджують дерева на місце випали. Середнє випадання ялинок за весь цикл вирощування становить 20%, проте в посушливі роки різко зростає. Найскладніший для хвойного дерева – перший рік життя: вважається, що коли воно нормально прожило рік, то в подальшому навряд чи щось з ним станеться. Хімічних обробок в розпліднику вже не проводять. Хоча, за словами фахівців Боярської ЛОС, останнім часом верхової Лубоєд, який з ростом посушливості клімату став катастрофою для соснових насаджень, атакує вже не тільки зрілі, але і молоді дерева.

Ялинковий бізнес страждає від конкуренції з боку «халяви»

Щоб виростити Сосонку до товарного розміру новорічного дерева, потрібно не менше 6 років. За такий час сосна доростає до висоти близько 1 м. 7-8-річне дерево має висоту 1,5-2 м. Ялинка доростає до товарної висоти за 7-8 років, а щоб виростити високу (1,5-2 м) ялинку , потрібно 9-10 років.

Розплідник часто вирубують з вибором, а спочатку проріджують (наприклад, вирубують через одне дерево), а інші залишають ще на рік. Найбільш ходові дерева, за словами фахівців Боярської ЛОС, – висотою 1-1,5 м. Калібр 1,5-2, а тим більше вище 2 м, завеликий для нинішніх приміщень.

За весь цикл вирощування ялинок витрати на 1 га, за підрахунками Боярської ЛОС, складають майже 29 тис. Грн. Реалізують ж ялинки з лісництв самовивозом по 75 грн / шт висотою до 1 м, по 100 грн – висотою 1-1,4 м і по 125 грн висотою 1,5-1,9 м.

У нинішні новорічні свята Боярська ЛОС планує продати порівняно небагато ялинок – менше 1300 шт. Це пов’язано з тим, що певна кількість років тому відносно мало висадили, і через спекотну і посушливу погоду були чималі випади. Зазвичай боярські лісівники продають по 2-3 тис. Ялинок, а під наступний Новий Рік чекають, що товарного розміру доросте від 3 до 5 тис.

При цьому скаржаться на високу конкуренцію: як з боку привізного товару з більш лісистих регіонів, вирубаного цілком легально (адже на вирощування лісництво не понесли ніяких витрат – дерево виростила сама природа), так і самовільно вирубаних, особливо на малоцінних сільгоспугіддях, які зараз на Поліссі активно заростають хвойним лісом. Тому в цілому прибутковість вирощування ялинок, за словами А. Шевчука, становить 5-10%. «Ялинки – це більше соціальний проект. Держава доводить план вирощування ялинок для новорічних ялинкових базарів, а ми як підприємство державної форми власності повинні його виконувати », – каже головний лісничий Боярської ЛОС.

Також фахівці станції відзначають зниження попиту на натуральні ялинки через заміну їх штучними. Тому в майбутньому, як вони прогнозують, доведеться спробувати нові способи боротьби за покупця – можливо, продавати молодші їли в горщиках, щоб одну ялинку можна було у себе вдома використовувати кілька років, а коли вона перестане поміщатися в кімнаті – пересадити на подвір’я.

Шишки в саду – що з ними робити і в чому їх переваги

Коли хвойні рослини ростуть у саду чи його околицях, можна очікувати великої кількості шишок, які навесні та влітку падають з дерев і масово з’являються на клумбах та газонах. Найчастіше їх виробляють сосни (середнього розміру, яйцеподібні, бурі), але багато шишок з’являється також під ялинками (довгі, світло-коричневі, циліндричні) та модринами (маленькі, круглі, бурі). Лише у деяких видів шишки після дозрівання не опадають на землю, а розпадаються на дереві, залишаючи обидва голих стебла (наприклад, ялинові шишки).

Шишки як мульча

Коли шишки масово з’являються в саду, вони стають для нас неприємністю, змушуючи постійно прибирати, але вони також можуть бути дуже корисними. Дерев’яні шишки – це, крім іншого, чудовий мульчуючий матеріал, який не потрібно компостувати перед використанням – Ви можете використовувати опалі шишки з дерева в певну пору року. Шишки, як і інші частини хвойних рослин вони підкисляють грунт, тому вони ідеально підходять для мульчування ацидофільних рослин (таких як гортензії, рододендрони, магнолії) та хвойних рослин.

Така підстилка декоративна і дуже оригінальна. Вона розкладається повільніше, ніж кора, тому поповнювати її потрібно рідше. Також можуть бути шишки хороший показник вологості грунтутому що в сиру погоду або коли земля насичена водою, їх луска закривається, а коли вона суха і тепла, вони розкриваються.

Хоча конусна підстилка не захистить субстрат від висихання та зростання бур’янів, а також інших підстилок, це також доцільно. Досить покрити субстрат тонким шаром натуральної мульчі, наприклад у вигляді кори хвойних порід, і розкласти по ньому шар шишок.

Шишки для кислотного компосту

Інший спосіб виготовлення шишок – це їх використання для створення кислотний компост. Такий компост є ідеальним доповненням до субстратів для вирощування хвойних та ацидофільних рослин. Він також підходить для підкислення грунту перед посадкою таких рослин у саду.

Замість того, щоб купувати кору для мульчування, ви можете використовувати шишки з власного саду.

Ми готуємо кислий компост в окремій ємності (він не може бути разом зі звичайним компостом), в який кидаємо всі частини хвойних рослин, включаючи подрібнені гілки, хвою, стружку, кору, тріску і, звичайно, шишки. Такий компост містить мало поживних речовин і містить мало азоту, тому важливо полегшити розкладання в ньому органічних матеріалів збагатити купу азотомшляхом використання, наприклад, азотних добрив (сульфату амонію або сечовини). Кислотний компост готовий до використання приблизно через 2-3 роки. Хоча він не зовсім дрібний і має досить грубу структуру (тверді компоненти компосту розкладаються довше), ацидофільні та хвойні рослини дуже добре підходять до цієї форми субстрату.

Дізнайтеся більше: Як зробити кислотний компост – покрокове керівництво

Як інакше використовувати шишки

Шишки також можуть бути корисними для інших цілей. Ялина або сосна після висихання ідеально підходять як прикраса. Вони чудово виглядають як в осінніх прикрасах будинку, саду чи на терасі, так і в новорічних прикрасах та вінках у дверях.

Насіння, розташоване в шишках, також може залучити цікавих гостей у сад, у тому числі білки (їм подобається насіння із соснових та ялинових шишок) та птахів наприклад, хрестовики (їм подобається ялинове та ялицеве насіння), лускунчики (вони воліють насіння сосни) або дятли (вони із задоволенням доповнюють свій раціон насінням сосни та ялини).

Оздоровчі властивості шишок

Шишки також можна використовувати в оздоровчих цілях, оскільки молоді зелені шишки, зібрані прямо з дерева, містять багато цінних речовин (включаючи вітамін С, ефірні олії, дубильні речовини, органічні кислоти, смоли) і мають відхаркувальні, потогінні та антибактеріальні властивості ( їх рекомендують переважно при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та інфекціях).

Існує безліч рецептів сиропів, джемів і настоянок з молоді шишки, які мають дуже оригінальний смак лісового смаку і можуть бути цікавим доповненням до десертів, таких як млинці, тістечка, морозиво тощо. Вони також підходять як доповнення до чаю та напоїв. Вони також можуть бути корисними при інфекціях, але пам’ятайте, що не кожен може їх безпечно використовувати. Вони не повинні їх їсти в т.ч. людям, які страждають на астму, алергією або захворюваннями травної системи та вагітним жінкам. Тож перш ніж скористатися цією природною перевагою, давайте переконаємось, що вона нам не зашкодить.

Соснові шишки підходять для сиропів та інших консервів, поки вони ще м’які та зелені.

Ялина: Опис, Види, Сорти, Посадка, Догляд (70+ Фото) +Відгуки

Хвойні породи дерев у багатьох асоціюються з зимою, Новорічними та Різдвяними святами. В наші дні ландшафтні дизайнери повністю зламали ці стереотипи, сосни і ялини стали відмінним прикрасою присадибної ділянки або двору. Їх часто використовують як живопліт, створюють незвичайні композиції, в яких хвойні грають на перших ролях. Варто розуміти, що для створення незвичайних композицій використовуються як звичайні види хвойних дерев з лісу, так і виведені в розплідниках, які в основному різняться за кольором хвої і розмірами дорослого дерева. Давайте розглянемо як посадити і правильно доглядати за красунею ялинкою.

Правила посадки

Для того, що виростити на своїй ділянці гарну ялинку необхідно знати її переваги. Лише дотримання деяких правил і рекомендацій від досвідчених садівників дозволять без проблем зростити колючий красуню.

Для нормального росту і розвитку хвойної красуні необхідно створити певні умови, головними з яких стануть:

  • нормальне освітлення
  • необхідні за характеристиками грунти
  • хороший дренаж

Ці три складові, підібрані правильно стануть запорукою швидкого вкорінення штамба на обраному місці і його нормальний розвиток у майбутньому.

Крім цього, ялинам і надалі знадобитися певний відхід, забезпечувати який зовсім не складно. Крім внесення добрив, мульчування та періодичного поливу при необхідності, деякими видами рослини знадобитися обрізка. Її проводять в естетичних цілях, для формування незвичайного дизайну і для видалення сухих та хворих частин дерева.

Вибір місця

Початківці садівники впевнені в судженні, що їли виключно тіньолюбні, але це не зовсім так. У природних умовах ялинові ліси практично позбавлені чагарників і трави, тим не менш молодняк там росте і дуже успішно. Ялина буде прекрасно себе почувати саме на сонячному, добре освітленій ділянці, півтінь перенесе теж не погано.

А ось в тінисті місця її краще не садити, деякі види можуть негативно відреагувати на таке поселення, в окремо взятих випадках штамб навіть може загинути із-за недостатньої кількості світла.

Карликові сорти і ялинки з кольоровою хвоєю особливо вибагливі до освітлення. Для їх нормального росту і розвитку сонячні промені необхідні волога і правильно підібраний грунт.

Грунт

Правильно підібрати грунт для їли дуже важливо, не задовільних грунтах рослині буде важко рости, вона буде часто хворіти, в результаті може навіть загинути.

Читайте також: Сосна у дворі: секрети зростання, народні прикмети, хитрощі посадки у відкритому грунті і догляд за нею (55+ Фото & Відео) +Відгуки

Основним поясненням цього є те, що ялина відносять до голосемянным, а їм властиво утворювати симбіотичні зв’язки з грунтовими грибками. Завдяки цим зв’язкам рослина в повній мірі буде отримувати всі необхідні речовини для гарного росту і протистояння навколишньому середовищі.

Для висадки їли необхідні такі характеристики грунтів:

  • кислотність 4,5-6 Рһ, більш високі показники знижують інтенсивність роботи симбіотичних зв’язків
  • для нормального росту ялини необхідний відмінний дренаж, застою води рослина не зазнає
  • надмірне пересихання грунту теж не допустимо, коріння швидко загинуть, а разом з ними і рослина
  • можлива висадка на мізерні грунти, навіть вапняні

Досвідчені садівники і майстри ландшафтного дизайну радять при висадці ялин в ямку сипати трохи хвої, торфу і піску. Непоганий добавкою стануть і тирсу хвойних порід дерев.

Вибір штамба

Читайте також: Туя західна: опис 14 морозостійких сортів, способи розмноження, вирощування і догляд (50+ Фото & Відео) +Відгуки

До вибору штамба варто поставитися уважно, тому як ретельно пройде відбір залежить що оселитися на ділянці. В наші дні такий вибір можна зробити в двох місцях:

Самим простим і прийнятним для тих, хто хоче звичайну ялина, є поїздка в ліс. У природному середовищі можна вибрати будь штамб, однак, щоб рослина прижилася і не постраждало при транспортуванні необхідно знати деякі тонкощі. Насамперед, викопують деревце разом із земляною грудкою, він допоможе їли швидше адаптуватися до нових умов, зменшить стрес при зміні місця проживання, максимально зберегти цілісність кореневої системи. Після викопування коріння з землею необхідно обгорнути цупким папером або мішковиною, така упаковка збереже відкриті ділянки коренів від згубного впливу сонячних променів. Перевезення повинна проходити максимально швидко, по приїзду в призначене місце бажано відразу ж зайнятися висадкою дерева в заздалегідь підготовлену ямку. Відразу ж ямку засипають підготовленим грунтом, не сильно ущільнюючи його. Зверху покривають шаром торфу.

У розплідниках і садових центрах ялина придбати можна в будь-який час року, багато садівники практикують покупку рослини перед Новорічними та Різдвяними святами в контейнері, а навесні висаджують у відкритий грунт. Висадку проводять таким же способом, як і штамб з лісу, тільки попередньо добре поливають землю в контейнері.

При виборі в лісі або розпліднику звертайте увагу на зовнішній вигляд деревця, хвоя повинна бути природного кольору, деревце не повинно містити сухих гілок, на кроні не повинні бути присутніми жовті голки. Для штамбів в горщику окремо перевіряють грунт, вона повинна бути злегка вологою, сам контейнер зазвичай достатньо великий, для метрового дерева характерний горщик не менше 50 см в діаметрі.

Правила посадки

Щоб лісова красуня росла швидко, радувала око насиченими кольорами хвої необхідно не тільки правильно підібрати грунт і вибрати рослину. Важливою стане і правильна посадка штамба, від цього залежить як швидко ялина вкоренитися і почне розвиватися на новому місці.

Основні правила, якими радять користуватися садівники такі:

  • будь-який вид їли рекомендовано висаджувати на ділянку пізньої осені або ранньої зими, до промерзання землі
  • місце вибирається для штамба відштовхуючись від кольору хвої, чим темніше вона, тим менше світла знадобитися рослині
  • залежно від створюваної ландшафтної композиції регулюється відстань між деревами, для високорослих воно повинно бути не менше 3-х, карликам достатньо і півтора метрів
  • коренева шийка деревця повинна залишатися на рівні землі
  • при посадці важливим моментом буде укладання дренажу, для цього найчастіше використовують бита цегла або крупний щебінь
  • грунт біля стовбура не ущільнюють

Висаджування у відкритий грунт в настільки пізні терміни проводять з метою зведення до мінімуму можливості зараження кореневої системи гнильними бактеріями. Боятися, що коні штамба вимерзнуть не варто, ялина досить морозостійка рослина.

При посадці хвойних на ділянці з будь грунтом додайте в котлован лісової землі і компосту, рослина віддячить вас якнайшвидше укоріненням і пишною хвоєю.

Посадка їли не займе багато часу і не завдасть клопоту, роботи проводяться в такому порядку:

  • Вибраний штамб готують до висадки, для цього добре промачивают земляний ком навколо кореневої системи. Рослина в горщику поміщають прямо з контейнером у велику ємність з водою і витримують так не менше 4 годин при кімнатній температурі. Привезене з лісі деревце в загорнутим кореневищем також насичують вологою, поміщаючи його в ємність з водою прямо в обмотці.
  • В цей же час готую котлован, важливо щоб він був у два рази більше земляної грудки на кореневище. На дно укладають дренаж з битої цегли або щебеню, прикривають його сумішшю лісової грунту, тирси з хвойних порід дерев, піску, торфу і мінеральних речовин. Всі складові беруться в рівних пропорціях, мінеральних добрив досить буде четвертої частини.
  • Далі ставлять земляний ком зі штамбом так, щоб коренева шийка була на рівні землі і засипають ямку з усіх боків почвосмесью або садовим грунтом. Від країв до центру землю трохи утрамбовують, навколо стовбура таку процедуру не проводять.
  • Заключним етапом посадки стане полив штамба і мульчування ґрунту навколо. Для мульчі використовують торф, тирсу, кору хвойних дерев.

До весни висаджену ялина не чіпають. Про те, що деревце почало засвідчать молоді пагони, які можуть з’явитися трохи пізніше, ніж у які взяли хвойних мешканців саду.

Догляд

Початківцям садівникам здається, що за ялиною догляд не потрібен зовсім, адже росте ж деревце в лісі, а там за ним ніхто не доглядає. Судження це не вірне, ялина в лісі може рости і розвиватися, а потім при несприятливих умовах загинути. Щоб така біда трапилася зі штамбом в саду варто приділяти йому належну увагу.

Для нормальної життєдіяльності їли необхідно:

  • Дотримуватися правил поливу і дотримуватися норму по вологості.
  • Регулярно вносити добрива, так як в природних умовах сусідні штамби забезпечують ними один одного.
  • Періодично проводити обрізку старих і хворих частин. Для деяких штамбів формування крони вкрай необхідно, тому обрізка проводиться 2-3 рази в рік.

У зимовий період ніякого особливого уваги їли не приділяють, тільки в перший рік необхідно вкрити лапником молоді пагони, щоб уберегти їх від обмерзання. Далі рослина пристосуватися до кліматичних особливостей, зимова холоднеча буде їм не страшна.

Полив і вологість

Для укорінених дорослих штамбів полив не знадобитися, дерева прекрасно переносять відсутність вологи протягом місяця. При більш тривалій відсутності дощів можна полити дерево самостійно, для цього беруть не менше 15 літрів відстояної води, добре прогрітій на сонці.

Карликові сорти та молоді саджанці погано справляються з посухою, відсутність вологи протягом 10-14 днів може погубити штамб назавжди. Тому для висаджених в зимовий період дерев і карликів рекомендовано проводити регулярний полив протягом усього літа при відсутності дощів більше тижня.

Для зменшення поливів в теплу пору року з метою утримати вологу як можна довше відразу після поливу проводять мульчування грунту.

Зазвичай для цього використовують:

  • стружку хвойних дерев
  • кору і хвою
  • торф
  • керамзит

Для збереження вологи в ландшафтному дизайні застосовують і інші декоративні камені. При відсутності мульчі грунт навколо дерева необхідно регулярно розпушувати і прополювати від бур’янів.

Добрива

В умовах саду кожне з рослин необхідно періодично підгодовувати, ялина не виняток у цьому. Раз на рік для нормального розвитку і запобігання деяких захворювань штамб необхідно погодувати.

Внесення добрив проводять ранньою весною, як тільки відтанула земля. Рекомендується використовувати універсальні мінеральні комплекси для хвойних рослин, які розчиняють у воді відповідно до інструкції і рясно поливають штамб.

Новобранці після висаджування бажано поливати водою з розведеним стимулятором росту і коренеутворення. У перші кілька тижнів після пересадки при супутніх погодних умовах хвою обприскують Ферравитом.

Відмінне харчування для ялини дасть торф і дрібні тирса з хвойних порід дерев, після мульчування грунту на зиму таким методом надлишки не прибирають, їх перемішують з верхнім шаром ґрунту приблизно на 7 см вглиб.

Обрізка

Обрізка потрібна всім деревам, в тому числі і їли. Таким способом штамб звільняють від старих, сухих гілок, які псують зовнішній вигляд.

Цікаве: П’ять способів позбавитися від борошнистої роси на трояндах

Формування крони для ялин необхідно, тільки робити це треба обережно. Деякі сорти ялинових не переносять подібні стрижки, для інших процедура стане стимулом для більшої гіллястості. Сильно зістригати пагони не рекомендується, рідкісна крона може стати причиною загибелі дерева в будь-якому віці.

Молоді високорослі штамби, часто застосовуються у вигляді живоплоту, формують у вигляді кипарисів з вузькою кроною, виглядає це дуже ефектно.

Розмноження

У природному середовищі існування їли розмножуються тільки одним способом, насінням. Після дозрівання шишок з них висипаються зернятка на землю, при нормальних кліматичних умовах наступної весни з’являться ялинкові паростки, які будуть активно рости і розвиватися все літо. Якщо зимова холоднеча не погубить ніжну молодь, наступний сезон загартує молоді ялинки ще більше. Далі їм вже не будуть страшні ні морози, ні посуха.

В домашніх умовах ялина розмножують двома способами:

  • живцюванням, яке вважається найбільш популярним з-за більш короткого терміну проведення
  • насіннєвий спосіб застосовується рідше, його в основному використовують у селекції для виведення нових сортів

Варто розуміти, що розмноження будь-яким способом потребує достатнього часу для живців, так і для насіння. Кинуті без уваги однаково швидко загинуть і ті, і інші.

Живцювання

Такий тип розмноження передбачає нарізування матеріалу для живцювання, цей процес проводять за такими правилами:

  • для цього підійдуть бічні відростки з гілочками задерев’янілими
  • ідеальним варіантом буде втеча, якому 1-2 роки від роду
  • обов’язково наявність верхньої апікальної нирки, так як всі хвойні мають моноподиальный тип галуження
  • кожен пагін має бути не коротше 6 см, але не довше 10

Нарізають матеріал для живцювання садовим секатором або гострим ножем. Процедуру проводять у весняний період, при цьому важливо щоб бруньки ще не розпустилися. За допомогою секатора прибирають нижній ряд дрібних гілочок, вони будуть заважати при розміщенні живців в ємності з субстратом.

Для прискорення процесу укорінення попередньо необхідно вмочити підготовлені живці прискорювач зростання. Засіб продається в будь-якому квітковому магазині.

Щоб провести укорінення необхідно підготувати правильний субстрат, деякі інгредієнти дозволять живцями швидше вкоренитися і почати жити власним життям.

Ялиновим живцями ідеально підійде суміш з піску і торфу у співвідношенні 3:1 або дрібний перліт. Кожен держак опускають у заздалегідь підготовлене заглиблення в контейнері на 2 см і злегка ущільнюють грунт навколо. Поливати живці не варто, краще обприскувати їх по кілька разів на день і накривати плівкою. Створений парниковий ефект значно прискорить процес коренеутворення. Важливим моментом буде регулярне провітрювання контейнера, для цього плівку кілька разів в день необхідно знімати, тим самим забезпечуючи доступ свіжого повітря до грунту і живцями.

Можна просто зробити отвори в плівці, тоді відкривати її знадобитися лише для обприскувань, циркуляція повітря буде проходити природним шляхом.

Контейнер необхідно поставити в добре освітлене місце, але температурний режим повинен триматися в межах +25, більш високі показники спровокують розвиток грибкових захворювань молодняку. Через місяць у живців з’являться корінці, вони почнуть випускати молоді пагони.

Насіннєвий спосіб

Багато часу праць буде стояти розмноження насінням, такий спосіб часто застосовують селекціонери в лабораторіях.

В домашніх умовах таким методом теж можна спробувати виростити штамб самостійно, для цього знадобиться:

  • свіжі насіння
  • контейнер
  • сухий пісок або субстрат на основі піску і торфу
  • плівка або скло для створення парникового ефекту

Розмноження проводять у два етапи, першим з яких є обробка насіння холодом, для цього необхідно здійснити такі процедури:

  • підготувати субстрат, це може бути пісок або суміш піску з торфом 3:1
  • грунтосуміш засипають в підготовлену ємність, по поверхні просівають насіння, прикривають невеликою кількістю піску і ставлять у холодильник на місяць-півтора при температурі не більше +3 градусів
  • наступним кроком стане приміщення контейнера в тепле, добре освітлене місце і рясний полив ґрунту
  • политу ємність бажано накрити плівкою або склом, так насіння швидше зійдуть

Для висіву застосовують лише свіжозібране насіння, з кожним роком насіння будуть втрачати схожість дуже сильно.Сприяти проростання насіння буде весняне сонечко, саме в цей період рекомендується починати вирощування ялинок з насіння.

Висаджують у відкритий грунт розсаду на другому році життя, молоді пагони не витримають зимівлі у відкритому грунті.

Хвороби і шкідники

Хвойні породи дерев рідко піддаються захворюванням, у них стійкий імунітет до багатьох хвороб. Однак при належному догляді ялина може вражатися такими хворобами:

  • Шютт проявляється темними смужками на пожовклій хвої. З часом голки обсипаються.
  • Сіра пліснява найчастіше з’являється при надлишку вологи на молодих штамбах і карликових видах.

Боротися з ними можна лише за допомогою фунгіцидів, які купуються в спеціалізованих магазинах. До небезпечних шкідників відносять ялинового кліща, хермеса ялиново-ялицевої і жуків-короїдів. Знищити їх вийти обробкою штамбів інсектицидами та видаленням уражених місць секатором.

Види ялини

У ландшафтному дизайні використовують два види ялин і декоративні сорти, виведені на їх основі. Найчастіше деревця застосовують в якості живої огорожі або намагаються з їх допомогою створити куточок живої природи на своїй ділянці.

Основні види такі:

Ялина звичайна або Європейська характеризується конусоподібною формою крони, штамб досить високий. Протягом першого десятка життя щорічно може додавати по 30 см у висоту і 40 см в діаметрі. Надалі щорічний приріст може скласти до 70 см в усіх напрямках. Як і всі їли Європейська колючий красуня любить воду, але її застою не потерпить. Перевагу віддасть суглинному ґрунті, їй не страшні морози і затінені місця.

Ялина колюча вважається улюбленим матеріалом дизайнерів в ландшафтних композиціях. Пірамідальна форма крони додатково привертає увагу низько опущеними гілками, чудово піддається формуванню. У висоту штамб може досягати 25 метрів, забарвлення хвої має великий спектр від темно-зеленого до блакитного, майже білого. Для цього виду краще підібрати сонячне містечко, в тіні забарвлення хвої зміниться і стане більш блідим. Вид морозостійкий, добре відгукнеться на розпушування грунту і помірне зволоження.
Ялина сибірська віддасть перевагу вапняні і кислі ґрунти. Відмінними рисами виду є засухойстойчивость, низкоопущенные гілки, вузьку крону, високі показники по обмерзання навіть при аномальних холодів. Деякі сорти досить популярні в ландшафтному дизайні.

На основі одного виду можуть бути як високорослі сорти, так і карлики. Догляд, розмноження і посадка у ялин всіх видів однакова, можуть трохи різнитися переваги в грунтах.

Далі більш докладно розглянемо декоративні сорти кожного виду.

Ялина Акрокона

Ялина Акрокона

Основою сорту є Європейський вид ялини, в висоту штамб може досягати 3-метрової висоти, в діаметрі до 4 м. Темно-зелена хвоя розміщується на гілках ширококонічної форми. Утворилися шишки деревця мають яскраво-червоний колір, гілки злегка підняті, дугоподібні. Виростити штамб на солоних або сухих ґрунтах не вийде, погано буде розвиватися деревце і при застої води в коренях.

Инверса

Инверса

Особливістю сорту є те, що плакучі гілки можна направити за допомогою підв’язування в будь-якому напрямку. У висоту деревце може досягати 7 метрів, росте досить швидко, діаметр крони до 2-х метрів.

Максвелли

Максвелли

Яскравий представник карликів серед звичайної ялини. Його висота рідко буває більше 2 м, форма крони у штамба приплюснута, чимось нагадує тарілку або подушку. Деревця не страшні морози і тіньові ділянки саду або двору, діаметр крони може досягати двох метрів, що перетворює ялина в декоративну подушку жовто-зеленого забарвлення.

Нидиформис

Нидиформис

Цей ялиновий карлик стане справжньою прикрасою ділянки, у висоту він буде всього лише метр, а ось в ширину розкинеться на два. З дали штамб нагадує гніздо або великий зелений куля, відмінно росте і розвивається як в тіні, так і на сонці. Найлютішими ворогами для нього є надлишок вологи та її застій у коренях.

Олендорфи

Олендорфи

Повільноростучий карлик, в рік дає приріст всього на 5см, максимально досягає 6-метрової висоти з діаметром крони до 3 метрів. Гілки у ялинки густі, з-за цього за допомогою своєчасної обрізки досягається куляста або конічна форма. Шишки в молодому віці червонуваті, у зрілому мають злегка буруватий відтінок. Розвитку штамба не завадять кислі та лужні ґрунти, а ось застою води краще не допускати.

Томпа

Томпа

Виглядати відмінно в тіні, півтіні і на сонці буде представник види ялини звичайної сорт Томпа. Його форма крони майже не вимагає відходу й обрізки, що він не вимогливий до грунтів. Висота дорослого дерева рідко перевищує півтора метра в діаметрі штамб має такі ж показники.

Вильс Цверг

Вильс Цверг

Сорт відрізняється узкоконичекую крону з густо розташованими гілками, відноситься до карликів. У висоту щорічно додає близько 3 см, у зрілому віці має висоту штамба до 2 метрів, при цьому діаметр крони близько метра. Відмінною рисою буде і забарвлення хвої рослини, вона світло-зелена, майже жовта. Сорт часто вирощують у контейнерах.

Глаука

Глаука

Сорт ялини колючої, яка яскраво виділяється блакитно-сизей хвоєю. Росте до 30 метрів заввишки, при цьому забарвлення голок практично не змінюється. Відмінно виглядає в групових насадженнях в якості живої огорожі.

Глаука глобоза

Глаука глобоза

Карликовий вид вищеописаного штамба, у висоту максимально досягає 2 метрів, щорічно додає по 10 см в кожному напрямку. Крона шароподобная або ширококоническая, добре піддається формуванню.

Исели Фатигиата

Исели Фатигиата

Сорт блакитної ялини, відмінною рисою якого є зростання гілок від стовбура практично вертикально. Таким чином крона дерева буде узкоконіческой з високою верхівкою. Зростає штамб швидко, до 10 см щорічно. Максимально досягає 10-метрової висоти.

Хупси

Хупси

Сорт їли з середньою висотою, може досягати не більше 11 метрів у висоту. Хвоя блакитного кольору, розташована на гілках густо, крона среднегустая, конусовидна.

Пендула Брунс

Пендула Брунс

Триметровий штамб сибірського види ялини відрізняється від своїх побратимів плакучим видом гілок. Вся крона має приспущений вигляд, гілки самі тягнутися не до сонця, а до землі.

Карел

Карел

Найпопулярніший карлик з сибіряків, відмінно росте в містах на сонці і у півтіні. Висота штамба не перевищить метра, діаметр крони теж невеликий, всього півтора метра. Хвоя має насичений зелений колір, коротка. Штамбу не страшні ніякі погодні умови, погубити його зможе лише постійний застій води в коренях.

Нана

Нана

Сорт відрізняється високою декоративністю, у висоту може досягати 3-метрової висоти. Правильна симетрична крона розвивається до двох метрів, хвоя зверху має темно-зелене забарвлення, знизу колір змінюється на біло-блакитний. Це дозволяє штамбу займати лідируючі місця у використанні його в ландшафтному дизайні.